План-конспект уроку з української мови 10 клас Тема: Неологізми, їх стилістичні функції.

План-конспект уроку з української мови
10 клас

Тема:  Неологізми, їх стилістичні функції.

Мета: поглибити знання учнів про неологізми; з'ясувати їх стилістичні функції; збагачувати й уточнювати словниковий запас школярів; виховувати культуру усного й писемного мовлення, повагу до скарбів духовної культури свого народу.

Перебіг уроку

Актуалізація опорних знань і опора на суб'єктний досвід учнів.

Щодня ми зустрічаємося з різними людьми, та й самі зустрічі бувають неоднаковими: бажаними й небажаними, принагідними чи домовленими. Зустрічі можна сміливо назвати складовою частиною нормального людського життя. Доберіть синоніми до слова зустріч (побачення, знайомство). Погляд при зустрічі закоханих Павло Тичина образно назвав «яблуневоцвітним».

Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.

• Як ви розумієте цей епітет? Як це подивитись «яблуневоцвітно»? (Щиро, ніжно, цнотливо, довірливо.) Як ви вважаєте, навіщо поет створив саме таке слово?
• Пригадайте, як називаються такі слова. Доберіть епітети до слова зустріч. Чи вдалося створити неологізм?

Оголошення теми й мети уроку.
Організація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя. Сьогодні недаремно говоритимемо про зустрічі, бо 15 лютого − день Стрітення Господнього, одне з найбільших свят православної церкви. Вшановується одна з ключових подій в історії взаємин Бога й людини: Богодитину, принесену на 40-й день після народження в єрусалимський храм, зустрічає праведний Симеон. У цій події церква вбачає зустріч двох Завітів: на зміну Старому Завіту, який персоніфікує старець Симеон, приходить Завіт Новий, що дасть людям утілений Месія − Христос.
У народному побуті Стрітення (Стрічення) здавна сприймається як зустріч зими з весною. Казали, що «в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє».
На Стрітення також відзначають день православної молоді. Чому саме цього дня? Можливо, тому що молодість - це час, коли в житті людини зазвичай відбуваються найважливіші зустрічі, які визначають життєвий шлях і закладають у серці зерно життя вічного. На Стрітення святили в церкві воду й свічку, яку називати страсною, громовою, або громничною. її запалювали під час грози, щоб захистити оселю від блискавки, нею обкурювали хвору худобу. Стрітенською освяченою водою баби-шептухи замовляли пристріт (за упередженими уявленнями - хвороба, викликана чиїмось злим поглядом), наврочування. Пасічники збризкувати нею бджіл −  від хвороб і напасті. Спостерігати цього дня чимало прикмет: ясна й тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл; вітер - погана ознака; відлига - чекай пізньої весни; як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі; як нап'ється півень води, то набереться господар біди.

• З'ясуйте за тлумачним словником значення слова зустріч. Доберіть до нього синоніми. До кожного з синонімів запишіть по три означення-епітети. Скористайтеся поданим словником.
   

Прочитайте теоретичний матеріал. Визначення термінів запишіть у зошити.

Неологізми - нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з'являються в мові. Виникнення неологізмів спричинене потребою давати назви новим предметам, явищам, поняттям, які постають унаслідок безперервного розвитку економіки, науки, культури, у результаті розширення й поглиблення зв'язків з іншими народами та державами. Особливо активно поповнюються новими словами сучасні науково-технічні термінологічні системи: біоніка, біонавт, генотип тощо. Це лексичні неологізми, що виконують номінативну функцію. До них належать також слова, утворені від лексем, які існували в мові раніше: комп'ютер - комп'ютеризація, комп'ютерний і под.
Крім лексичних новотворів для називання но­вих понять, неологізми з'являються й через те, що виникає потреба замінити вже наявну назву точнішою, зрозумілішою. Основною назвою со­лодкого продукту харчування, виготовленого з особливих сортів буряків або тростини, в ук­раїнській мові є цукор. Але низка хімічних термінів за радянських часів утворилася всупереч вимогам, що ставляться до термінологічної лекси­ки, від розмовного синоніма сахар: сахарат, саха­роза, сахаризація. Згодом словотвірне гніздо було вирівняне, ці терміни замінено неологізмами, похідними від основного слова: иукрат, цукроза, цукрування.
Поряд із лексичними неологізмами з'являєть­ся чимало неологізмів семантичних, тобто слова, що здавна існують у мові, набувають нових зна­чень. Наприклад, слово гвардія в дорадянський період у Російській імперії було назвою добірних військових частин; під час Другої світової війни стало званням окремих частин Червоної армії, що особливо відзначатися в боях. Зі здобуттям Укра­їною незалежності ввійшло до назви Національної гвардії України, членами якої є найвідданіші за­хисники Української держави.
Унаслідок двох згаданих причин з'являються неологізми, які виконують номінативну функцію і в перспективі мають стати надбанням усіх носіїв
мови. Нові слова виникають і тоді, коли автор хоче дати якомусь предметові або явищу нову, образнішу, емоційнішу назву, яка краще відтворює його індивідуальне світобачення.
Неологізми можна поділити на загальномовні й індивідуальні (авторські). Загальномовні називають нове поняття, тобто виконують номінативну функцію, отже, є нейтральними. Індивідуальні неологізми можна вважати стилістичними, оскільки вони дають нову образну назву такому поняттю, що вже має словесне позначення в мові.

Дайте відповіді на запитання.

• Які слова називаються неологізмами?
• Які причини виникнення неологізмів?
• Які неологізми є стилістично забарвленими?
• Доки слова є неологізмами? (Поки не входять до загальновживаної лексики.)
• Які неологізми рідко переходять у загальновживану лексику?

Матеріал для вчителя. Авторські, або індивідуальні неологізми - поширене явище в українській літературі. Ці слова рідко переходять у загальновживану лексику. Як правило, вони надовго зберігають забарвлення образної індивідуальності і доречні тільки в окремих творах, де виконують певну художню функцію: виступають засобом надання текстові урочистого, піднесеного звучання; дають негативну характеристику, створюють гумористичні, іронічні, сатиричні ефекти; уживаються як засіб небуденного, опоетизованого зображення картин природи, відтворення почуттів людини.
Неологізми українських письменників: Андрія Малишка - огнепоклонники, злотоголово; Дмитра Павличка - лебедіють; Павла Тичини - аеропланити, багряноводний, бистрозір, брунькоцвіт, вічнодумний, сонцепоклонник, яблуневоцвітно, ясносоколово; Ліни Костенко - золотаве звечоріння, стрімголовамалеча, одкам'янійте, петлі богоугодні; Василя Стуса - спогадування, сніння, серцеокий, самозамкнений, на цих все бідах, усевитончуваний зойк; Михайла Стельмаха - місяць-білогривець, підсмуток очей, нездужжя, зашовковитися, піднебесність.

Прочитайте поезії. З'ясуйте стилістичні функції неологізмів.

Мені зоря сіяла нині вранці,
устромлена в вікно. І благодать −
така ясна лягла мені на душу
сумиренну, що я збагнув нарешті:
Ота зоря − то тільки скалок болю,
що вічністю протятий, мов огнем.
Ота зоря − вістунка твого шляху,
хреста і долі, ніби вічна мати,
вивищена до неба (од землі
на відстань справедливості), прощає
тобі хвилину розпачу, дає
наснагу віри, що далекий всесвіт
почув твій тьмяний клич, але озвався
прихованим бажанням співчуття
та іскрою високої незгоди:
бо жити − то не є долання меж,
а навикання і самособоюнаповнення.
Лиш мати вміє жити,
аби світитися, немов зоря.

                                                  В.Стус

Маю день, маю мить,
маю вічність собі на остачу.
Мала щастя своє, проміняла його на біду.
Голубими дощами
сто раз над тобою заплачу.
Гіацинтовим сонцем
сто раз над тобою зійду.
Ми з тобою такі безборонні одне перед одним.
Ця любов була схожа
на таїнство перших причасть.
Кожен ранок був ніччю.
Кожна ніч була передоднем.
Кожен день був жагучим чуттям передщасть.
А тепер... Що тепер? Моє серце навіки стерпне.
На пожежах печалі я пам'ять свою обпалю.
Якби ти знав, як солодко, нестерпно,
і як спочатку я тебе люблю.

                                               Л. Костенко

Прочитайте текст. Визначте стиль. Якими засобами досягається емоційність? Доберіть заголовок.
Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову без чудового слова мрія? Дехто скаже, що воно в нашій мові знане :з давніх-давен, з діда-прадіда. Мовляв, це, безсумнівно, народне слово, видобуте літературною мовою з глибин душі народу-мовотворця. Але не поспішаймо з таким категоричним висновком. Візьмімо «Кобзар» Тараса Шевченка. Перегорнімо його посторінково. Виявляється, що слова мрія немає навіть в основоположника нашої сучасної літературної мови. У чому ж річ? Як це могло статись? Відповідь очевидна. Виникло це слово в пошевченківську добу. Його вигранив для української мови видатний письменник Михайло Старицький. Звичайно, так майстерно і так філігранно викувати слово можна тільки у злеті поетичного натхнення. Здається, неважка справа - від дієслова мріти (виднітися, мерехтіти) утворити іменник. Однак становлення його - це довгий і цікавий шлях.
Слово мрія, витворене за всіма найкращими мірками майстерності, влилося в океан української мови і стало в ньому невід'ємною й помітною золотою краплиною. Пригадаймо перші його кроки. М.Старицький у 1873 р. написав вірш, який присвятив матері Лесі Українки Олені Пчілці. Ось як звучало слово мрія в цьому творі:
Давно промучені хвилини
Рожевих образів та мрій...
Так часом пісні згук єдиний
Зриває спогадів в нас рій.
Новостворене слово припало до душі Олені Пчілці. Воно зазвучало в її поезіях. До розкрадення слова мрія долучилася згодом і Леся Українка. Зусиллями трьох поетів - М.Старицького, Олени Пчілки і Лесі Українки - слово мрія пишно зійшло на багатобарвній ниві української мови, розквітло, зачарувало нас своєю красою. Слово стало потрібним, понад те, украй необхідним. Бо ж без мрії не можна жити (За І.Вихованцем).

Контрольно-оцінювальний етап.
Напишіть твір-мініатюру «Найважливіша зустріч», використайте власні новотвори або почуті на уроці авторські неологізми видатних митців слова.

Домашнє завдання. Дібрати 4-5 неологізмів із творчого доробку українських письменників. Зредагувати, поширити твір «Найважливіша зустріч».