Клас: Дата: Урок №
Тема: Світ після Другої світової війни
Мета: охарактеризувати процес повоєнного мирного врегулювання, розкрити процес створення ООН, показати структуру і функціонування органів ООН; з’ясувати причини створення військово-політичних блоків; формувати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу; продовжувати відпрацьовувати навички роботи з історичною картою, уміння розглядати історичні явища в конкретних історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості, гідності, нетерпимості вирішення міжнародних проблем військовими засобами.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, історична карта, атлас, схема «Структура ООН».
Основні терміни і поняття: Паризька мирна конференція, репарації, «холодна війна», «доктрина Трумена», НАТО, СЕАТО, СЕНТО, Варшавський договір, соціалістичний табір, капіталістичний табір, ядерна загроза.
Основні дати:
25 квітня - 26 червня 1945р. — установча конференція ООН в Сан-Франциско.
24 жовтня 1945р. — створення ООН і затвердження статуту.
29 липня - 15 жовтня 1946р. — Паризька мирна конференція.
10 лютого 1947р. — підписання мирних договорів із союзниками Німеччини.
5 березня 1946р. — виступ У. Черчилля у Фултонському університеті.
12 березня 1947р. — Доктрина Трумена.
4 квітня 1949р. — створення НАТО.
1954 - 1977рр. — СЕАТО.
1959 - 1979рр. — СЕНТО/Багдадський пакт.
14 травня 1955р. - 1 липня 1991р. — Варшавський договір.
Проблемне питання: Чому відбулося протистояння між колишніми союзниками після Другої світової війни?
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент, повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація знань.
Робота біля дошки:
Написати дати до подій і поставити у хронологічну послідовність:
Парад перемоги; Бомбардування Хіросіми; Вступ у війну СРСР проти Японії; Празька операція; Потсдамська конференція; Акт про капітуляцію Німеччини.
Бесіда з класом:
Мотивація навчальної діяльності
Вчитель задає проблемне запитання і пояснює мету його розв’язання.
III. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель: Друга світова війна та її підсумки призвели до кардинальних змін у світі. Для того, щоб з’ясувати, як це вплинуло на подальший розвиток держав Європи, Америки та Азії учням потрібно відпрацювати відповідний розділ параграфу підручника та заповнити таблицю (зразок таблиці подає вчитель або учні пропонують на власний розсуд визначити ті країни, що заслуговуватимуть на найбільшу увагу).
США |
СРСР |
Велика Британія |
Франція |
Німеччина |
Італія |
Японія |
|
|
|
|
|
|
|
Дуже важливим в період післявоєнного врегулювання міжнародних проблем стало питання про створення ООН.
Вчитель: Ліга Націй, що існувала в міжвоєнний період, не змогла зберегти мир і фактично напередодні війни проводила політику потурання агресору. В роки Другої світової війни вона фактично припинила свою діяльність, а в 1946 році була офіційно розпущена. Уроки війни вимагали створення нової дієздатної міжнародної організації. У 1943 році держави-союзники висунули пропозиції про створення такої міжнародної організації. Через рік в Думбартон-Оксі (США) представники США, СРСР, Великої Британії сформулювали основні принципи діяльності ООН та підготували проект Статуту ООН. Незабаром до цих держав приєдналася Франція.
(Учень біля дошки розповідає про історію створення ООН та її діяльність.)
Хто на сьогоднішній день є генеральним секретарем ООН?
Зразок схеми «Структура ООН»
Вчитель: Важливе місце в контексті мирного врегулювання світових проблем у взаємовідносинах між державами займали питання про укладання мирних договорів з колишніми союзниками Німеччини та Японією. За рішенням Берлінської конференції у 1945 році був заснований міжнародний орган Рада міністрів закордонних справ (РМЗС), до якого входили СРСР, США, Велика Британія, Франція та Китай. Метою РМЗС було проведення підготовчої роботи з регулювання післявоєнних міжнародних відносин. На Раду було покладено обов’язок складання проектів мирних договорів з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією. Остаточні вироблення й узгодження текстів мирних договорів були здійснені на Паризькій мирній конференції, що працювала з липня по жовтень 1946 року.
Доповіді учнів: Під час відповідей використовується історична карта та атлас
А. Рішення Паризької конференції та мирні договори.
Б. Конференція у Сан-Франциско та її рішення.
4. Міжнародні трибунали
Вчитель: У постановах Потсдамської конференції було рішення про покарання військових злочинців. Для цього було скликано Нюрнберзький процес і відбувся Токійський міжнародний трибунал.
Учні виконують довгострокові індивідуальні завдання з використанням архівних документальних матеріалів (уривки з Нюрнберзького та Токійського процесів).
Розгляд питання відбувається як звіт роботи творчих груп.
5.1. Виступ Черчилля у Фултоні
«Холодна війна» - це військове, політичне та ідеологічне протистояння з різними політичними та економічними системами в другій половині XX ст.
Періоди «холодної війни»:
І-ий — 40-50 рр. ХХ ст.
ІІ-ий — 50-60 рр. ХХ ст.
ІІІ-ій —70-80 рр. ХХ ст.
5.2. «Доктрина Трумена»
Продовженням «холодної війни» була доктрина Трумена. Це послання американського президента конгресу США про надання 400 млн. 1ол.. Для підтримки урядів Греції та Туреччини, та визнання змісту суперництва між США та СРСР як конфлікт між демократією та тоталітаризмом.
HATO — 4 квітня 1949 р. (12 держав).
СЕНТО (Багдадський пакт) — 1955-1979 рр.
СЕАТО —1954-1977 рр.
АЗЮС — 1951 рр. (Австрія, Нова Зеландія, США).
Варшавський договір — 14 травня -1 липня 1991р.
Вчитель: Взаємна недовіра між союзниками переросла у холодну війну і гонку озброєнь. До середини 50 - рр. розкол світу на два протилежні табори був оформлений різними військово-політичними союзами. Протистояння поширюється не тільки на Європу, але й на ввесь світ. Це породжує загрозу виникнення нової світової війни.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу. Рефлексія.
V. Підсумок уроку.
Розв’язання проблемного питання: Чому відбулося протистояння між колишніми союзниками після Другої світової війни?
Учні у відповідях приходять до думки про те, що керівництво СРСР не бажало, щоб до влади у звільнених Червоною армією країнах повернулися колишні емігрантські уряди. Ці уряди орієнтувалися на Велику Британію та США, що прагнули створити «санітарний коридор» проти комуністичної загрози. З іншого боку, Сталін та його оточення не хотіли співпрацювати за новими принципами в мирних умовах, а планували створити так званий «широкий пояс» між СРСР і Західною Європою у звільнених країнах Центральної та Південно-Східної Європи з лівих комуністичних режимів. Крім цього, Кремль активно підтримував комуністичний рух у Китаї, Кореї, В’єтнамі. В площині протиріччя залишилися німецьке та грецьке питання, боротьба за владу між комуністами та емігрантським урядом у Польщі, ситуація в Ірані… Стало зрозуміло, що керівництво США, Великої Британії та Франції, з одного боку, і СРСР — з іншого, вбачали різні шляхи вирішення цих проблем.
VІ. Домашнє завдання.