План-конспект відкритого уроку «Лялька-мотанка – оберіг»

Про матеріал
7 клас Дата_______ ТЕМА УРОКУ: «Лялька-мотанка – оберіг» МЕТА УРОКУ: Навчальна – ознайомити дітей знародною лялькою-мотанкою; з’ясувати яку роль вона відігравала і відіграє вобрядах українського народу та його житті; сформувати і вдосконалити знання і вміння виготовлення ляльки-мотанки; навчити конкретним трудовим навикам при роботі з тканиною, нитками. Розвиваюча – викликати цікавість до творчості; сприяти розвитку колористичної, зорової, візуальної культури; вміння планувати свою діяльність; прищеплювати інтерес до традиційних виробів. Виховна – прищеплювати інтерес до культури своєї Батьківщини, до витоків народної творчості; розвивати образне мислення; пробуджувати в учнів віру в свої творчі здібності; формувати в учнів працьовитість, охайність, старанність, терпіння; виховати художньо-естетичний смак; дослідити символічне значення мотанки. ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань ОБЛАДНАННЯ: зразки виробів, ілюстративний матеріал. ХІД УРОКУ: I. Організаційний момент II. Запитання до класу: 1. Чи любите ви гратися ляльками? 2. Як гадаєте, чим гралися ваші бабусі та дідусі, коли були маленькими? ІІІ. Бесіда з учнями Епіграф: Моя лялька-мотанка Ниточкою змотана, Оберіг мій на землі, Талісман мені в житті Слово вчителя: Лялька-мотанка – народна іграшка, стародавній оберіг, сучасна та модна прикраса будь-якої домівки. Інтерес до неї зростає з кожним роком. Кожен з нас змалечку бавився схожими іграшками, змотаними з бабусиної старої хустки чи робив щось схоже з качанів кукурудзи чи моркви. Сьогодні лялька для маленької дівчинки – це дитина, яку вона одягає, готує, ходить з нею на прогулянку, тобто вчиться бути дорослою. Але ляльками можна не лише гратися, сьогодні ми поговоримо з вами про оберегову ляльку – ляльку-мотанку. (Розповідь проходить у формі діалогу вчителя і старших учнів) Вчитель: Чому лялька-мотанка має таку назву? Учень 1: Таку назву вона має неспроста, адже виготовлення цієї іграшки справжній магічний ритуал. Ця лялька виготовляється без використання голки та ножиць, вона мотається, тобто частини ляльки примотують одна до одної нитками. Вчитель: З якої тканини моталася ця іграшка? Учень 2: Тканина також має бути особлива. Майстриня мала виготовляти мотанку лише з «щасливої» старої одежини, тобто такої, яку найбільше любила і, яка пережила щасливі хвилини в житті цієї людини, наприклад, якщо одягався в церкву чи на свята. Тому не дивно, що така лялька, зроблена власними руками, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена у власну рідну одежину вважалась оберегом у родині. Вчитель: Чому традиційна лялька-мотанка не має обличчя? Учень3: Наші предки вірили, що через очі в ляльку може вселитися лихий дух і принести нещастя. Саме тому таку ляльку роблять безлику або мотають на обличчі хрест з ниток чи стрічок. Вчитель: А що замінює ляльці обличчя? Учень 1: На обличчя обереговій ляльці мотають хреста. Хрест – солярний символ, символ сонця. Вчитель: Як вона виглядає? Учень 2: Лялька-мотанка має бути схожа на справжню дівчину, а, отже, і вдягнена однаково. У хустка чи вінок, сорочкe, намисто, спідницю. Вчитель: Чи завжди голка відсутня у процесі виготовлення оберегової ляльки? Учень 3: Часто майстрині роблять виключення на користь голки, вишиваючи захисні символи на рукавах сорочки, фартушку чи рушнику. Така символіка в українській культурі дуже розповсюджена: калина символізує продовження роду, хміль – буяння молодості, лілея – жіночий символ чистоти, дуб – чоловічу енергію та силу. Існує безліч різновидів ляльок-мотанок, про які ми вам розповімо та покажемо на прикладах мотанок, виготовлених нашим загоном. Лялька-Берегиня Назва такої ляльки говорить саме за себе. Вона не мала вузько направленого символічного чи оберегового значення, а захищала всю родину від лихого, приносила щастя та удачу. Наречена Це змотана у вигляді молодої дівчини лялька. На голові волосся, заплетене у дві довгі, товсті коси, прикрашене стрічками та квітами. Обов’язковим атрибутом вважався різнобарвний вінок на голові та коралі чи намисто на шиї. Вбрана у святковий одяг така лялька мала привернути до молодої незаміжньої дівчини багатого, гарного жениха. Нерозлучники (Князь та княгиня) Фактично це дві мотанки – чоловік та жінка, які примотані одне до одного стрічкою, рушником або взагалі мають одну руку на двох. Таку ляльку дарували молодятам на весілля, садовили на весільного воза, бажаючи злагоди, миру, кохання молодій сім’ї, щоб чоловік був жінці опорою в усьому та не забував допомагати по господарству. Круп’яничка (крупеничка, зерновушка) У маленький мішечок , виготовлений із мішковини чи старої спідниці, насипали зерна пшона, проса, пшениці, бобових, жита чи будь-якої культури, яка росла на полі у хазяїна. Цей мішечок зав’язували, намічували ниткою голову, прив’язували змотані з шматка тканини ручки і наряджали у велику хустку. Виходила така собі бабуся, яка привертала до хазяїна удачу, символізувала прибутки та багатство. Подорожниця Здавна, збираючись у дорогу, людина прагнула взяти з рідного дому амулет на щастя: рушник, сорочку, замотану в клаптик тканини рідну землю. Звідси і походить традиція робити Мотанок-подорожниць. Це лялька– мотанка, яка тримає у своїх руках вузлики з землею з рідного дому. Звичайно, замотані у вузлики можуть бути і клаптики одягу, монетки на удачу, колоски з поля тощо. Лялька-щастя Маленька лялечка, розміром не більше руки майстрині. Схожа за формою на маленьку дівчинку 3-7 років з довгою косою з ниток або чесаного льону, змайстрована з двох чотирикутних клаптиків цупкої тканини. Така лялька приносила в хату щастя та радість. Немовля (пеленашка) Таку ляльку виготовляла мати, чекаючи дитину. Це був згорток тканини, запеленаний, наче немовля, який клали в колиску чи ліжечко майбутнього члена родини. Також маленьких ляльок-немовлят могли примотувати до рук Мотанки–Берегині, таким чином створювався оберіг від злих сил для немовлят, які нещодавно з’явилися у сім’ї. Багаторучка Вона особлива тим, що має десять рук, обмотаних різнобарвними нитками чи стрічками. Така помічниця моталась, щоб господиня встигала всюди і вчасно робила свою роботу. Лялька – лихоманка Коли дитина захворювала, то робилась лялька, в основі якої замотувався вузлик з лікарськими травами. Вважали, що лялька перебирає на себе дитячу хворобу. Коли дитина виліковувалась, то цю ляльку спалювали на спеціально розведеному для цього багатті на задньому дворі. Травничка (трав’яниця, кубишка) Схожа за формою на ляльку-лихоманку, але мала не символічне, а побутове значення. В таку ляльку всередину замотували сухі пахучі трави: мелісу, м’яту, ромашку, материку, чебрець та ставили взимку на видне місце, щоб лялька радувала жителів домівки приємним запахом лугових трав та гарним вбранням. Забавлянка-пустушка В шматочок тканини замотували хліб, могли нанизати її на паличку. Дитина мала змогу гратися цим прототипом сучасної пустушки. Ляльки-тварини: Коники, овечки, кози, пташки тощо. IV. Підсумки уроку Вчитель: Отже, сьогодні мидізналися, що мотанка супроводжувала людину протягом всього життя. ЇЇ виготовляли матері та бабусі, як забавку для дітей. Для хворої дитини мотали ляльку-лихоманку , яка лікувала та забирала хворобу на себе. Щоб прикликати багатого та коханого жениха, добре жити після заміжжя, народити довгождану дитину, допомогти в роботі, подружньому житті, на полі, в торгівлі. Всюди помічницею ставала ця маленька лялька. V. Закріплення нових знань. 1) З чим пов’язано виготовлення ляльок? 2) Чому народна лялька була безликою? 3) Чим вона вам сподобалася?
Перегляд файлу

1

 

                                              7 клас                                         Дата_______

ТЕМА УРОКУ: «Лялька-мотанка – оберіг»

МЕТА УРОКУ:

Навчальна – ознайомити дітей знародною лялькою-мотанкою; з’ясувати яку роль вона відігравала і відіграє вобрядах українського народу та його житті; сформувати і вдосконалити знання і вміння виготовлення ляльки-мотанки; навчити конкретним трудовим навикам при роботі з тканиною, нитками.

Розвиваюча – викликати цікавість до творчості; сприяти розвитку колористичної, зорової, візуальної культури; вміння планувати свою діяльність; прищеплювати інтерес до традиційних виробів.

Виховна – прищеплювати інтерес до культури своєї Батьківщини, до витоків|джерел| народної творчості; розвивати образне мислення; пробуджувати в учнів віру в свої творчі здібності; формувати в учнів працьовитість, охайність, старанність, терпіння; виховати художньо-естетичний смак; дослідити символічне значення мотанки.

 

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань

ОБЛАДНАННЯ: зразки виробів,  ілюстративний матеріал.

 

 

ХІД УРОКУ:

  1.       Організаційний момент
  2.       Запитання до класу:

1.  Чи любите ви гратися ляльками?

2. Як гадаєте, чим гралися ваші бабусі та дідусі, коли були маленькими?

ІІІ. Бесіда з учнями

Епіграф:

Моя лялька-мотанка
Ниточкою змотана,
Оберіг мій на землі,
Талісман мені в житті

 

Слово вчителя:

Лялька-мотанка – народна іграшка, стародавній оберіг, сучасна та модна прикраса  будь-якої домівки. Інтерес  до неї зростає з кожним роком. Кожен з нас змалечку бавився схожими іграшками, змотаними з бабусиної старої хустки чи робив щось схоже з качанів кукурудзи чи моркви.

Сьогодні лялька для маленької дівчинки – це дитина, яку вона одягає, готує, ходить з нею на прогулянку, тобто вчиться бути дорослою.

Але ляльками можна не лише гратися, сьогодні ми поговоримо з вами про оберегову ляльку – ляльку-мотанку.

(Розповідь проходить у формі діалогу вчителя і старших учнів)

Вчитель: Чому лялька-мотанка має таку назву?

Учень 1: Таку назву вона має неспроста, адже виготовлення цієї іграшки справжній магічний ритуал. Ця лялька виготовляється без використання голки та ножиць, вона мотається, тобто частини ляльки примотують одна до одної нитками.

Вчитель: З якої тканини моталася ця іграшка?

Учень 2: Тканина також має бути особлива. Майстриня мала виготовляти мотанку лише з «щасливої» старої одежини, тобто такої,  яку найбільше любила і, яка пережила щасливі хвилини в житті цієї людини, наприклад, якщо одягався в церкву чи на свята. Тому не дивно, що така лялька, зроблена власними руками, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена у власну рідну одежину   вважалась оберегом у родині.

 Вчитель: Чому традиційна лялька-мотанка не має обличчя?

Учень3: Наші предки вірили, що через очі в ляльку може вселитися лихий дух і принести нещастя. Саме тому таку ляльку роблять безлику або мотають на обличчі хрест з ниток чи стрічок.

Вчитель: А що замінює ляльці обличчя?

 Учень 1: На обличчя обереговій ляльці мотають хреста. Хрест – солярний символ, символ сонця.

Вчитель: Як вона виглядає?

 Учень 2: Лялька-мотанка має бути схожа на справжню дівчину, а, отже, і вдягнена однаково. У хустка чи  вінок, сорочкe, намисто, спідницю.

Вчитель: Чи завжди голка відсутня у процесі виготовлення оберегової ляльки?

 Учень 3: Часто майстрині роблять виключення на користь голки, вишиваючи захисні символи на рукавах сорочки, фартушку чи рушнику. Така символіка в українській культурі дуже розповсюджена: калина символізує продовження роду, хміль – буяння молодості, лілея – жіночий символ чистоти, дуб – чоловічу енергію та силу.

 

Існує безліч різновидів ляльок-мотанок, про які ми вам розповімо та покажемо на прикладах мотанок, виготовлених нашим загоном.

 Лялька-Берегиня

Назва такої ляльки говорить саме за себе. Вона не мала вузько направленого символічного чи оберегового значення, а захищала всю родину від лихого, приносила щастя та удачу.

 

 

Наречена

 Це змотана у вигляді молодої дівчини лялька. На голові волосся, заплетене у дві довгі, товсті коси, прикрашене стрічками та квітами. Обовязковим атрибутом вважався різнобарвний вінок на голові та коралі чи намисто на шиї. Вбрана у святковий одяг така лялька мала привернути до молодої незаміжньої дівчини багатого, гарного жениха.

 Нерозлучники (Князь та княгиня)

Фактично це дві мотанки – чоловік та жінка, які примотані одне до одного стрічкою, рушником або взагалі мають одну руку на двох.

Таку ляльку дарували молодятам на весілля, садовили на весільного воза, бажаючи злагоди, миру, кохання молодій сімї, щоб чоловік був жінці опорою в усьому та не забував допомагати по господарству.

Крупяничка (крупеничка, зерновушка)

 У маленький мішечок , виготовлений із мішковини чи старої спідниці, насипали зерна пшона, проса, пшениці, бобових, жита  чи будь-якої культури, яка росла на полі у хазяїна.  Цей мішечок зав’язували, намічували ниткою голову, прив’язували змотані з шматка тканини ручки і наряджали у велику хустку. Виходила така собі бабуся, яка привертала до хазяїна удачу, символізувала прибутки та багатство.

 Подорожниця

Здавна, збираючись у дорогу, людина прагнула взяти з рідного дому амулет на щастя: рушник, сорочку, замотану в клаптик тканини рідну землю. Звідси і походить традиція робити  Мотанок-подорожниць.  Це лялька– мотанка, яка тримає у своїх руках вузлики з землею з рідного дому. Звичайно, замотані у вузлики можуть бути і клаптики одягу, монетки на удачу, колоски з поля тощо.

Лялька-щастя

Маленька лялечка, розміром не більше руки майстрині. Схожа за формою на маленьку дівчинку 3-7 років з довгою косою з ниток або чесаного льону,  змайстрована з двох  чотирикутних клаптиків цупкої тканини. Така лялька приносила в хату щастя та радість.

Немовля (пеленашка)

 Таку ляльку виготовляла мати, чекаючи дитину. Це був згорток тканини, запеленаний, наче немовля, який клали в колиску чи ліжечко майбутнього члена родини. Також маленьких ляльок-немовлят могли примотувати до рук Мотанки–Берегині, таким чином створювався оберіг від злих сил для немовлят, які нещодавно зявилися у сімї.

Багаторучка

Вона особлива тим, що має десять рук, обмотаних різнобарвними нитками чи стрічками. Така помічниця моталась, щоб господиня встигала всюди і вчасно робила свою роботу.

Лялька – лихоманка

Коли дитина захворювала, то робилась лялька, в основі якої замотувався вузлик з лікарськими травами. Вважали, що лялька перебирає на себе дитячу хворобу. Коли дитина виліковувалась, то цю ляльку спалювали на спеціально розведеному для цього багатті на задньому дворі.

Травничка (трав’яниця, кубишка)

Схожа за формою на ляльку-лихоманку, але мала не символічне, а побутове значення. В таку ляльку всередину замотували сухі пахучі трави: мелісу, м’яту, ромашку, материку, чебрець та ставили взимку  на видне місце, щоб лялька радувала  жителів домівки приємним запахом лугових  трав та гарним вбранням.

Забавлянка-пустушка

В шматочок тканини замотували хліб, могли нанизати її на паличку. Дитина мала змогу гратися цим прототипом сучасної пустушки.

Ляльки-тварини:

Коники, овечки, кози, пташки тощо.

IV.  Підсумки уроку

Вчитель: Отже, сьогодні мидізналися, що мотанка супроводжувала людину протягом всього життя. ЇЇ виготовляли матері та бабусі, як забавку для дітей. Для хворої дитини мотали ляльку-лихоманку , яка лікувала та забирала хворобу на себе. Щоб прикликати багатого та коханого жениха, добре жити після заміжжя, народити довгождану дитину, допомогти в роботі, подружньому житті, на полі, в торгівлі. Всюди помічницею ставала ця маленька лялька.

 

V. Закріплення нових знань.

  1. З чим| пов’язано| виготовлення| ляльок|?
  2. Чому народна лялька була безликою?
  3. Чим вона вам сподобалася?

 

 

doc
Додано
31 січня 2019
Переглядів
646
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку