план-конспект відкритого уроку за темою: “Розвиток самостійності музичного мислення учнів молодших класів дитячої музичної школи в процесі роботи над творами великої форми“

ДИТЯЧА     МУЗИЧНА    ШКОЛА №  35

П  л  а  н - к  о  н  с  п  е  к  т

ВІДКРИТОГО УРОКУ з фаху по класу фортепіано

з ученицею 3 класу СОЛОМАХОЮ ЄВОЮ

Тема: “ Розвиток самостійності музичного мислення учнів молодших класів

дитячої музичної школи в процесі роботи над творами великої форми “

Підготувала та провела

викладач по класу фортепіано

БЄЛОДЄД ГАЛИНА ЄВГЕНІЇВНА

м. К И Ї В

Мета уроку :

• активізація творчого відношення здобувача освіти до роботи над твором;
• пробудити інтерес до музики;
• навчити слухати та розуміти світ звукових образів та розвивати творчий
• потенціал юного музиканта.

Задачі уроку:

Освітня:

• виявлення поєднаних в одному творі засобів музичної виразності;
• розвиток навичок образного мислення;
• усвідомлення цілісності в творах великої форми при наявності багатьох деталей.

Виховна :

• створення на уроці вільної творчої атмосфери для більш повного розкриття творчого потенціалу учениці;

• пробудження творчого відношення до роботи та досягнення виразності і цільності  при виконанні твору;

Розвиваюча:

• самостійне застосування асоціативних зв`язків з музикою;
• пробудження творчої уяви;
• розвиток інтелекту : пам'яті, уваги, мислення;
• розвиток логічного та асоціативного мислення.

Методи уроку:

• словесний,
•  практичний,
•  аналітичний;

- метод емоційної драматургії.

Реалізовані технології :

-   смартфон; інтернет;

Знаряддя:

• фортепіано, стільці, смартфон.

Форма заняття : урок       

ПЛАН УРОКУ:

Вступне слово :

аналіз музичної форми;

усвідомлення образно-смислової ролі кожної музичної теми в контексті цілісності твору;

Основна частина уроку:

• організаційний момент;
• повідомлення теми уроку;

-тематичний та ладово-гармонічний аналіз твору;

-образно-драматургічний аналіз твору;

-розвиток та

 досягнення цілісності при виконанні твору великої форми.

Висновок.

Хід уроку.

Робота над твором великої форми є невід'ємною частиною фортепіанного виконавського мистецтва.

З молодших класів твори великої форми включені в програму дитячої музичної школи .В чому є сутність великої форми в порівнянні з іншими жанровими формами? Це не тільки об`єм твору, а і наявність драматургічного розвитку.

Для виконання сонатини потрібна витривалість, емоційна витримка, відчуття форми та духовне піднесення.

 Великою складністю є швидке та гнучке переключення емоцій в середині кожної будови. Це переборне за допомогою визначення жанрових ознак та втілення їх у різні образи.

Викладач: Добрий день, Єво. Сідай, будь ласка та приготуйся до роботи.

Давай згадаємо, що таке сонатина.

Учениця : Це інструментальний твір, назва якого є зменшена від соната, тобто - маленька соната.

В.: А пам`ятаєш будову сонатини, з яких розділів  складається перша частина сонатини?

У.: Так. Це - експозиція, розробка та реприза. В експозиції проходять всі теми: головна, побічна та заключна.

До речі, я придумала слова до головної теми, але не повністю.

В.: Цікаво. Слухаю тебе уважно.

 У.: “ Мы решили танцевать,

Не знали как начать.

Но вдруг услышали мы звуки

Нашей сонатины.

        Раз-два, капельмейстер в фраке

И оркестр звучит: два - три, четыре - раз.

И сразу стало слышно….”

В.: Молодець, навіть по словам відчувається характер головної теми. До речі, який він є?

У.: Головна тема легка, грайлива, танцювальна, але і досить чітка, ніби дійсно за змахом руки капельмейстера почав грати невеличкий оркестр.

В.: В якій тональності лунає головна тема?

У.: В До мажорі.

В.: Добре. А зараз заграй, будь ласка, головну тему в характері.

( учениця грає)

В.: Молодець, а зараз спробуй з текстом.

( Учениця грає та наспівує)

В.: Дуже добре. А тепер зверни увагу на інтонацію та штрихи в 7 такті, де лігуються по дві четвертні ноти. Треба м'якше грати кінець ліги, як ти знаєш. Це відчувається і по словам тексту, що ти придумал.

( Учениця грає, виправляє інтонаційну похибку).

Учениця: Після маленької зв`язки починається побічна тема. Вона носить ласкавий та ніжний характер.

В.: Все правильно. На це вказує і  композиторський термін dolce, що є ніжно. В якій тональності лунає побічна тема?

У.: В Соль мажорі. Там з явився Фа дієз.

В.: Заграй, будь ласка побічну тему.

(У. грає)

В.: І якою темою закінчується експозиція?

У.: Далі - заключна тема. Енергійна, життєрадісна.

В.: Тепер виконай твір спочатку, кожну тему в своєму характері,

якомога виразніше ,щоб усі слухачі відчули характер кожної теми.

Не забувай про рівну гру восьмих акомпанементу в лівій руці, вони лунають на другому плані.

( Учениця виконує сонатину спочатку).

В. Молодець, досить виразно. А що далі?

У.: Далі - розробка. Вона будується на побічній темі. Розробка лірична, наспівна. В першому та другому реченнях композитор підкреслює перші долі. Це створює  інтонацію прохання. Суму надає відхилення в мінорний

 лад.

 В.: Заграй, будь ласка, розробку, як ти ЇЇ відчуваєш.

( Учениця грає).

Наступний розділ називається реприза. Що ти можеш про неї сказати?

У.: Реприза повторює експозицію.

В.: НЕ тільки. В репризі відбувається співставлення головної та побічної тем. В даній сонатині реприза є кульмінаційним місцем всього твору. Це відображено загальним динамічним наростанням. Заграй, будь ласка, сонатину спочатку до кінця, кожну тему в своєму характері.

Штрихи ти виконувала правильно, чітко. Не забувай про інтонування.

( Учениця грає).

В,: Молодець. А зараз ми послухаємо як цю “ Сонатину” грає Кристина Михальченко ( в youtube).

Дома прослухаєш ще раз, проаналізуєш гру дівчини, а на наступному уроці ми поговоримо про це виконання. До речі, придумай текст і до побічної партії. До побачення.

Висновок:

• засвоєння знань;
• активність учениці;
• творчий характер уроку;
• доброзичлива атмосфера на уроці.

Література:

А.Шмидт-Шкловська “ Про виховання піаністичних навичок”

Б.Милич “Про виховання учня-піаніста”

А.Алексєєв “Методика навчання грі на фортепіано”