План-конспект. Заняття гуртка «Юний стрілець».

План-конспект

    Заняття гуртка «Юний стрілець».

Тема. Міжнародне гуманітарне право та його норми про захист жертв війни

Мета:

•     ознайомити з нормами про захист жертв війни;
•     вивчити принципи та норми міжнародного гуманітарного права;
•     узагальнити знання про реформування та розвиток сучасних Зброй­них Сил України;
•     тренувати виконання елементів стройової підготовки, виконання команди «Головні убори зняти та надіти»;
•     виховувати повагу до норм міжнародного гуманітарного права, від­повідальність за їх виконання, дисциплінованість.

Обладнання та матеріали:

•     Женевське право, Гаазьке право.

Базові поняття й терміни:

•     Принципи та норми міжнародного гуманітарного права.
•     Особи та об’єкти захисту міжнародного гуманітарного права.
•     Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Форма проведення: теоретичне заняття.

Методи проведення: розповідь, бесіда.

Місце проведення: місце для вивчення  стройових  прийомів (вступна частина, тренування), класна кімната.

Тип уроку: комбінований

Хід заняття

1.     Організаційний етап

1. Шикування особового складу (двошеренговий стрій).
2. Привітання та доповідь викладачу.
3. Перевірка готовності до заняття.

2. Тренування особового складу

Виконання команди «Головні убори зняти та надіти».

3. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1. Опитування особового складу (узагальнення знань, отриманих на минулому занятті).
2. Фронтальна бесіда з елементами розповіді.

Визначення поняття «кодекс».

Визначення поняття «закон».

Визначення поняття «гуманізм».

3. Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

4.  Вивчення нового матеріалу

1. Принципи та норми міжнародного гуманітарного права.

Міжнародне гуманітарне право (МГП) є галуззю публічного міжнародного права і застосовується під час збройних конфліктів. Міжнародне гуманітарне право поділяється на дві галузі: Женев­ське право і Гаазьке право. Женевське право у своїй основі спря­моване на захист жертв війни, військовослужбовців або цивільних осіб на суші і на воді. Женевське право захищає всіх осіб, що по­страждали: поранених, хворих, потерпілих унаслідок аварії кораб­ля, військовополонених. Чотири Женевські конвенції від 12 серпня 1949 р. складають у сукупності основу цих захисних норм. На сьо­годні вони підписані 170 державами і тому є загальновизнаними. Ці конвенції були розвинені і доповнені прийняттям двох Додат­кових протоколів від 10 червня 1977 p., (Протокол І належить до міжнародних збройних конфліктів, а Протокол II — до збройних конфліктів не міжнародного характеру). Гаазьке право регулює методи і засоби бою і приділяє особливу увагу способам ведення воєнних операцій.

Міжнародне гуманітарне право — це система між народно ви­знаних правових норм, які спрямовані на: захист жертв збройних конфліктів (визначається правом Женеви); заборону або обмеження методів і способів ведення війни (визначається правом Гааги); встанов­лення відповідальності військовослужбовців та працівників Збройних Сил України за порушення вимог права збройних конфліктів.

Принципи права війни: принцип законності; принцип розріз­нення; принцип гуманності; принцип воєнної необхідності; принцип обмеження свободи вибору зброї і методів ведення бойових дій.

2.   Особи та об’єкти захисту міжнародного гуманітарного права.

До осіб, які перебувають під захистом міжнародного гумані­тарного права: жертви збройних конфліктів; медичний і духовний персонал; парламентери й особи, які їх супроводжують; персонал цивільної оборони; персонал, який відповідає за захист і охорону культурних цінностей; персонал, який бере участь у гуманітарних акціях. Напад на таких осіб забороняється. До жертв збройного кон­флікту належать: поранені та хворі; особи, які зазнали корабельної аварії чи аварії літального апарата; особи, які пропали безвісти; загиблі (померлі); військовополонені; цивільні особи, які перебу­вають в районі воєнних дій. Цивільною особою є будь-яка особа, яка перебуває в районі воєнних дій, не входить до складу збройних сил і утримується від будь-яких ворожих дій. У разі сумніву щодо того, чи є особа цивільною, — вона вважається цивільною. Закон­ними цілями для нападу вважаються воєнні об’єкти. Цивільними об’єктами вважаються всі об’єкти, що не є воєнними. Цивільні об’єкти не повинні бути об’єктами нападу.

До об’єктів, які перебувають під захистом міжнародного гумані­тарного права: медичні формування; санітарно-транспортні засоби; цивільні об’єкти; культурні цінності; особливо небезпечні об’єкти; об’єкти цивільної оборони; санітарні зони (місцевості); місцевості, що не обороняються; демілітаризовані зони.

3. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітар­ного права.

Ст. 91 Додаткового протоколу № 1 до Женевських конвен­цій уточнює, що учасник збройного конфлікту, який порушує норми МГП, зобов’язаний у певних випадках нести відповідаль­ність за всі дії своїх військових формувань. Кожна держава несе відповідальність за розшук осіб, які вчинили або наказали вчи­нити воєнні злочини. Той, хто звинувачується, має бути вида­ний на вимогу іншої держави, якщо його не було притягнуто до суду за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права в його державі. Україна є членом 107 міжнародних організацій, де співпрацює як сторона підписаних відповідних конвенцій та угод. Кримінальний кодекс України, прийнятий ВР України 5 квітня 2001 p., передбачає кримінальну відповідальність за деякі діяння, які можуть кваліфікуватися як порушення МГП. За порушення норм міжнародного гуманітарного права, які не передбачають притягнення до кримінальної відповідальності, військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність від­повідно до вимог статутів Збройних Сил України та нормативно - правових актів України, що передбачають матеріальну відпові­дальність.

Витяг із розділу XIX Особливої частини Кримінального кодексу України «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)».

Ст. 432. Мародерство. Викрадення на полі бою речей, що були при вбитих чи поранених, — карається позбавленням волі на строк від 3 до 10 років.

Ст. 433. Насильство над населенням у районі воєнних дій. На­сильство, протизаконне знищення майна, а також протизаконне відібрання майна під приводом воєнної необхідності, вчинювані щодо населення в районі воєнних дій, — караються позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. Розбій, вчинюваний щодо населення в районі бойових дій, — карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.

Ст. 439. Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, карається позбавленням волі на строк під 8 до 12 років. Діяння, якщо воно спричинило загибель людей, карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років або довічним позбавленням волі.

Ст. 441. Екоцид. Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, — кара­ється позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.

V.Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Нагадування теми, Проведення тестового контролю знань учнів:

Тести:

1.     Що має робити військовослужбовець при команді : «Головні убори зняти»

А) Віддати військове вітання.

Б) Прийняти Стройову стійку «Струнко»

В) Зняти головний убір статутним рухом.

2.  Що таке Мародерство:

А) Це викрадення на полі бою речей, що були при вбитих чи поранених.

Б) Насильство над населенням у районі воєнних дій.

В) Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами.

3.   Яке покарання чекає на військовослужбовця що порушує МГП (Міжнародне Гуманітарне Право)

А) Штраф.

Б) Позбавлення волі.

В) Жодного покарання.

4. Закінчте визначення: «Міжнародне гуманітарне право» поділяється на дві галузи _______________.

(Женев­ське право і Гаазьке право).

VI. Підбиття підсумків заняття

1. Самоконтроль та самоперевірка тестових завдань учнів один у одного.