План-конспект заняття із зарубіжної літератури "Життєвий і творчий шлях Оноре де Бальзака"

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський будівельний фаховий коледж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

     МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

 ЗАНЯТТЯ

«ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАКА»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маріуполь 2021

 

Укладач Піпенко А.А., викладач української мови та зарубіжної літератури МБФК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сучасна освіта покликана формувати грамотних і культурних фахівців. Це завдання допомагає розв’язувати зарубіжна література, яка долучає студентів до шедеврів світової класики.

Метою вивчення курсу «Зарубіжна література» у ЗФПО є формування широкої читацької компетенції у студентів, яка ґрунтується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             Маріупольський будівельний фаховий коледж.

м. Маріуполь, проспект Свободи, 90.

 

 

ЗМІСТ

 

 

1. Вступ…………………………………………………….3
2. Розгорнутий план-конспект заняття…………………..4
3. Додаток: …………………………………………. ……16                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сучасна освіта покликана формувати грамотних, культурних фахівців. Це завдання допомагає розв’язувати зарубіжна література, яка долучає студентів до шедеврів світової класики.

Метою вивчення курсу «Зарубіжна література» у ЗФПО є формування широкої читацької компетенції у студентів, яка ґрунтується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

Студенти повинні знати основні етапи розвитку світового літературного процесу, особливості історико-культурних епох; найістотніші відомості про творчий шлях письменників, місце і значення вивчених творів у творчому доробку письменника та літературному процесі; тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам'ять і т.п.

 Студенти повинні вміти критично аналізувати твір з урахуванням його ідейно-художньої цілісності та авторської позиції, самостійно даючи оцінку  фактам, явищам, ідеям; визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображувальні засоби; користуватися словниково-довідковою літературою; визначати програму особистої літературної самоосвіти.

Отож, заняття зарубіжної літератури покликані розвивати творчу, гармонійно розвинену особистість.

Пропонована методична розробка  допоможе викладачеві підготуватися до заняття «Життєвий і творчий шлях Оноре де Бальзака».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Життєвий і творчий шлях Оноре де Бальзака. Повість „Гобсек”.

 

Мета:

І. Дидактична:

  1. Навчальна: ознайомити студентів з життєвим і творчим шляхом Оноре де Бальзака. Розкрити причини глибокого розуміння ним дійсності; розкрити особливості погляду Бальзака на літературу. Формувати здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури. Висвітлити універсальність і грандіозність задуму «Людської комедії», уявні і справжні життєві цінності, неоднозначність образу Гобсека, “філософа й скнари”, засоби його характеристики.

Розкрити проблематику й ідейну основу повісті «Гобсек». Визначити місце і значення творчості Оноре де Бальзака у світовій літературі. Показати  Бальзака як тонкого знавця людський пристрастей. Продовжувати вчити аналізувати художній твір. Продовжувати знайомити з літературознавчими термінами: поняття про твір-епопею; поглиб­лювати знання про літературний образ, типовість характерів, композицію твору.

2. Розвивальна: розвивати пам’ять, логічне мислення, мовлення (усне й писемне). Розвивати навички компаративного аналізу твору. Збагачувати словник.

Розширювати кругозір. Розвивати вміння працювати з текстом.

 3. Виховна: стимулювати інтерес до читання в цілому; підтримувати стійку мотивацію вивчення зарубіжної літератури; прищеплювати повагу до художнього твору. Підвищувати загальний рівень культури. Плекати  в  студентах кращі моральні якості, спонукати жити по совісті.

ІІ. Методична: вдосконалювати методику проведення тематичних лекцій.

Вид: лекція.

Тип: тематична лекція.

Міжпредметні зв’язки:

• забезпечувальні - теорія літератури, всесвітня історія (французьке суспільство наприкінці XVIII ст. і першої половини ХІХ ст.);
• забезпечувані – економіка, соціологія, культурологія.

Міжлітературні зв’язки. 1.“Людська комедія” Оноре де Бальзака та “Божественна комедія” Данте. 2. Образ скупого у світовій (Шекспір В. “Венеціанський купець”; Мольєр Ж.Б. “Скупий”; Пушкін О. “Скупий лицар”; Гоголь М. “Мертві душі”) та українській літературах (Кропивницький М. “Глитай, або ж Павук”,  Карпенко-Карий І. “Сто тисяч”, “Хазяїн”).

Культурологічний контекст: 1. Деверіа Е. “Портрети Бальзака”. 2. Латур Ж.

“У лихваря ”. 3.Рембрандт. “Портрет старого єврея”.  4. Бальзаківські типи. Літографії ХІХ ст. 4. Роден О. Пам’ятник Оноре де Бальзаку.

Методичне забезпечення:

Збірник творів Оноре де Бальзака, портрет письменника; ілюстрації до твору „Гобсек”; х/ф “Гобсек” (СРСР, 1937); х/ф “Помилка Оноре де Бальзака” (СРСР, 1969); презентація «Життєвий і творчий шлях Оноре де Бальзака»; схеми до твору «Гобсек»; роздавальний матеріал (кросворди, таблиці, схеми); підручник «Зарубіжна література ХХ століття» (О. Ніколенко та інші).

 

 

Технічна підтримка (ТЗН): проєктор, слайди, комп’ютер.

Методи та прийоми: словесні (евристична бесіда, розповідь, пояснювально-ілюстративний), унаочнення даних (комп’ютерна презентація), метод творчого читання, метод коментованого читання; пошуковий; робота з першоджерелами, підручником.

Форми роботи: індивідуальні, групові.

Словник заняття: добро і зло як філософські категорії, твір-епопея, літературний образ, типовість характерів, композиція твору.

Епіграф до заняття:

«Корінь усього злого – любов до грошей, і деякі, спокусившись нею, відійшли від віри та наразили себе на безліч страждань» (1 Тимофію 6:10).

ЛІТЕРАТУРА:

1.             Бальзак О. Передмова до „Людської комедії” // Оноре де Бальзак. Твори: в 10 т. – Т.1.– К., 1989.
2.             Затонський Д.В. Творець людської комедії. // Оноре де Бальзак. Твори: в 10 т. – Т.1. - К., 1989.
3.             Єременко О. Влада золота та її філософія в повісті “Гобсек” // ВЛ  – 1999. – №5. – С. 23-25.
4.             Лобода О.П. Дзеркало правдиве і вічне: Компаративний аналіз повісті Бальзака “Гобсек” і драми Кропивницького “Глитай, або ж Павук” // ВЛ – 2003. - № 6. – С. 31-33.
5.             Наливайко Д.С. Оноре де Бальзак: Життя і творчість. – К., 1985.
6.             Ніколенко О. Зарубіжна література ХІЇ століття.-К., 1999, с.41-58.
7. Матвіїшин В.Г. Оноре де Бальзак і Україна // ЗЛ – 2009. - №. 2. – С. 2-6.
8. Моруа А. Прометей, или Жизнь Бальзака. – Собр. соч. в 6-ти т. – Т.3. – М., 1992.
9.   Резник Р. О "Человеческой комедии" и ее авторе // Оноре Бальзак. Произведения. – М., 1981.
10. Рибакова О.В. Раювання у світі буденних речей // ЗЛ - 1997. - № 2. – С. 46-48.

 

Перебіг  заняття

 

І. Організаційна частина.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності.

 

ІV. Робота над новим матеріалом:

1. Вступне слово викладача:

• Оноре де Бальзак відіграв велику роль в утвердженні принципів реалістичного роману. Його творчість вирізнялася масштабами, сміливістю задумів. Головною особливістю його творчості є те, що одні і ті ж герої діють у різних творах  (часом - як головні персонажі, а часом - як другорядні).

 

 

 

2. Розповідь студента про життєвий і творчий шлях письменника:

1799 р. – народження письменника у м. Тур.

1806 – навчання в Вандомському училищі. Після хвороби батьки забрали його додому.

1814 – родина оселяється в Парижі. Оноре продовжує навчання у приватних школах.

1819 – отримав диплом юриста і пішов працювати, проте професія адвоката його не приваблювала, бо він мріяв стати письменником. Родина на заваді не стала, але дала випробувальний термін. Перші твори були пройняті обов’язковими прийомами жанру, в якому він писав (руїни замків, кістяки, чисте кохання), проте саме на цих творах автор відточував майстерність. У бажанні швидко розбагатіти Бальзак вступав в авантюрні оборудки і зазнавав невдач. З’являлися борги, які треба було сплачувати. Тож він на собі відчував владу грошей. Аби позбавитися боргів, він писав безупинно, роман за романом. Оноре встигав скрізь завдяки життєлюбності і працьовитості.  Бальзак звертається до змалювання певних соціальних явищ.

30-ті роки -  пише великі серйозні твори, що приносять світову славу. Разом  він написав 96 творів із 120 запланованих.

У 1834 – 1836 рр.  - Бальзак видає 12-томне зібрання власних творів, яке отримує назву “Етюди про нрави ХІХ століття”.

1840-1841 рр. -  визріває рішення про узагальнення всієї творчої діяльності під назвою “Людська комедія”.

1850 р. -  шлюб Оноре де Бальзака з Евеліною Ганською.

1850 р. – спочив вічним сном.

 

3. Доповідь студента «Людська комедія»:

- творчість Бальзака є багатогранною. Почав писати трохи пізніше за Ф.Стендаля (заради заробітку, покинувши нудну роботу в адвокатській конторі). І дуже швидко здивував світ абсолютною зрілістю свого стилю. “Останній шуан, або Бретань у 1800 р.”  (1829 ) і “Сцени приватного життя” (1830) викликали думку, що після цих творів Бальзак уже більше не ріс як художник, а просто випускав у світ один твір за іншим, за два тижні створюючи черговий роман. 

"Останній шуан" – перший твір Бальзака, підписаний його справжнім ім’ям, убирає в себе всі складові творчості письменника, який почав як автор суто комерційних  романів про вампірів (“Арденський вікарій”, “Столітній старець”), - і раптом вирішив створити серйозний роман. За  учителів собі Бальзак обрав

В. Скотта і  Ф. Купера. 

У Скотта його приваблював історичний підхід до життя, але не задовольняли тьмяність і схематизм характерів. Молодий письменник вирішує піти у своїй творчості шляхом Скотта, але показувати читачам не стільки моральний взірець у дусі власного етичного ідеалу (як це робив Скотт), а живописати пристрасть, без якої не існує по-справжньому геніального творіння.

Узагалі, ставлення до пристрасті у Бальзака було суперечливим: “Вбивство пристрастей означало б убивство суспільства, - сказав він і додавав: Пристрасть… є злом”. Бальзак усвідомлював гріховність своїх персонажів, але і не думав відмовлятися від художнього аналізу гріху, який його дуже цікавив і, практично, складав основу його творчості.

І в тому, як Бальзак цікавиться людськими пороками, відчувається певна доля романтичного мислення, яке було притаманним великому реалісту завжди. Але людський порок Бальзак, на відміну від романтиків, розумів як породження певної історичної епохи, певного відрізку існування країни, суспільства, тобто порок для Бальзака є явищем набагато реальнішим і зрозумілішим, ніж для романтиків.

Світ романів Бальзака несе в собі чітку ознаку матеріального світу. Приватне життя є тісно пов’язаним із життям офіційним, тому що великі політичні рішення не з неба спускаються, а осмислюються й обговорюються у вітальнях і нотаріальних конторах, у будуарах співачок, стикаються з особистими і сімейними стосунками. Соціум є дослідженим у романах Бальзака настільки детально, що навіть сучасні економісти та соціологи вивчають стан суспільства за його романами. Бальзак показував взаємодію між людьми не на фоні Бога, як це робив Шекспір, він показував взаємодію між людьми на фоні економічних відносин.  Суспільство в нього виступає у вигляді живої істоти, єдиного живого організму. Ця істота постійно рухається, змінюється, але суть її залишається сталою: сильніші поїдають слабших.

У нарисі “Дві зустрічі за один рік”  (1831) Бальзак нешанобливо відгукнувся про революцію 1830 р. та її досягнення: "Після бійки наступає перемога, після перемоги наступає розподіл; і тоді переможців виявляється набагато більше ніж тих, кого бачили на барикадах".

Однією з найсерйозніших пристрастей Бальзака, починаючи з дитячих років, була філософія. У шкільному віці він трохи не збожеволів, коли в католичному пансіоні познайомився із старовинною монастирською бібліотекою. Він не розпочав серйозної письменницької діяльності, поки не простудіював праці всіх більш-менш видатних філософів старих і нових часів. Тому й виникли “Філософські етюди” (1830 – 1837), які можна вважати не тільки художніми творами, а й досить серйозними філософськими працями. 

До “Філософських етюдів” належить і роман “Шагренева шкіра”, фантастичний і водночас глибоко реалістичний. Фантастика є явищем, характерним для “Філософських етюдів”. Укритий давніми письменами шматок шагрені виконує всі бажання  свого володаря, але при цьому стискається, і тим самим скорочує життя  “щасливчика”. “Шагренева шкіра”, як і багато інших романів Бальзака, присвячується темі “втрачених ілюзій”. Усі бажання Рафаеля було виконано. Він міг купити все:  жінок, коштовні речі, вишукане оточення. Він не мав тільки природного життя, природної молодості, природного кохання, і тому не мав сенсу жити. А тим часом шагренева шкіра меншає, прискорюючи його старість і смерть. Бальзак зауважує: “Світ належав йому, він міг усе – і не хотів уже нічого”.

Характери бальзаківських героїв – Гранде (“Євгенія Гранде”), Гобсек (“Гобсек”), Горіо (“Батько Горіо”) побудовані за принципом “коника”. У Гранде таким коником (або манією) є накопичення грошей і коштовностей, у Гобсека – збагачення власних банківських рахунків, у батька Горіо – батьківство, служіння дочкам, які вимагають усе більше грошей.

Бальзак охарактеризував повість “Євгенія Гранде” як буржуазну трагедію “без отрути, без пролиття крові, але для діючих осіб більш жорстоку, ніж усі драми, які відбувалися в знаменитому роді Атридів”. Влади грошей Бальзак боявся більше, ніж влади феодалів. Він побачив серйозну загрозу для всього живого на Землі, тому що відчув залізну і холодну руку грошових інтересів. А владу грошей, яку він викривав постійно, Бальзак ототожнював із владою диявола і протиставив її владі Бога. І тут із Бальзаком важко не погодитися.

Бальзак не сприймав революційних виступів. Під час революції 1830 р. він не перервав відпочинку у провінції і не поїхав до Парижа. У романі “Селяни”, висловлюючи співчуття до тих, хто є “великим через своє важке життя”, Бальзак говорить про революціонерів: “Ми поетизували злочинців, ми милувалися катами, ми майже створили кумира з пролетаря!”. Але не випадково говорять, що реалізм Бальзака виявився розумнішим за нього, бо мудрим є той, хто оцінює людину не згідно з її політичними поглядами, а згідно з її моральними якостями.

У 1834 – 1836 рр. Бальзак видає 12-томне зібрання власних творів, яке дістає назву “Етюди про нрави ХІХ століття”. А у 1840-1841 рр. визріває рішення про узагальнення всієї творчої діяльності під назвою “Людська комедія”, яку часто називають “комедією грошей”. Стосунки між людьми у Бальзака переважно визначаються грошовими відносинами, але не тільки вони цікавили автора “Людської комедії”, який розділив свій гігантський труд на такі розділи: “Етюди про нрави”, “Фізіологічні етюди” й “Аналітичні етюди”. “Етюди про нрави” розділяються на “Сцени приватного життя”, “Сцени провінційного життя”, “Сцени політичного життя”, “Сцени воєнного життя”, “Сцени сільського життя”.

Отже, перед нами постає вся Франція, ми бачимо величезну панораму життя й організм,  який постійно рухається. Так, у романі “Батько Горіо” ми вперше зустрічаємось із Растіньяком, добрим хлопцем, який приїхав до Парижа здобувати освіту. І Париж надав йому її – простий і чесний хлопець перетворився на багача і члена Кабінету міністрів, він підкорив Париж, зрозумів його закони і викликав його на двобій. Растіньяк переміг Париж, але знищив себе. Він свідомо вбив у собі хлопця, який любив працювати на винограднику і мріяв здобути юридичну освіту, щоб поліпшити життя матері й сестри. Наївний провінціал перетворився на бездушного егоїста, тому що інакше в Парижі не вижити. Растіньяк пройшов через різні романи “Людської комедії” і набув символу кар’єризму і горезвісної “соціальної успішності”.  

У 1850 році Бальзак помер. Багато задуманого йому так і не вдалося написати.

 

4. Перегляд уривку з х/ф «Гобсек» (СРСР, 1937).

 

5. Робота над повістю „Гобсек”:

а) стислий переказ;

б) аналіз твору:

- Спробуймо доторкнутися до світу Бальзака на прикладі окремих його творів. Найбільшу популярність зажила новела „Гобсек” (1830). Ім’я головного героя стало загальновідомим і використовується, коли ми говоримо про скнар. У центрі оповідання — незвичайна постать лихваря Гобсека, представ­ника французької буржуазії. Вибір професії героя готує читача до того, що він матиме спра­ву з фінансовими операціями, банківськими розрахун­ками, таємницями відомих родин.

Історію Гобсека розповідає адвокат Дервіль. Формаль­ним приводом для цього є недовіра віконтеси де Гранльє до молодого графа де Ресто, на якого

із симпатією дивиться її дочка Камілла. Віконтеса закликає її бути обережною, тому що мати молодого чоловіка має у світі репутацію марнотратки. Аби розвіяти сумніви щодо порядності Ернста де Ресто та надійності його матері­ального становища, Дервіль викладає суть справи графині де Ресто: щоб урятувати від неї гроші, її чоловік підписав фіктивний контракт, за яким його маєтки після смерті, чиє наближення він відчуває, належатимуть Гобсеку. Той повинен був повернути Ернстові майно батька, але цього не робить, і молодий чоловік отримує свій статок тільки по смерті лихваря.

У цій новелі відбилися майже всі риси як світогляду письменника, так і його стилю. Гроші правлять світом. За таким принципом живе Гобсек, маніяк, наділений Бальзаком безмежною пристра­стю — жадобою до золота. Неабияка сила характеру цьо­го лихваря, його витончений розум і знання людей скоряються лише одній меті — накопиченню. Гобсек висловлює думки, які перегукуються з тими, що вже пролунали у «Передмові» до «Людської комедії». Змінюється все: побут, звичаї, обставини. «Непорушним залишається лише одне почут­тя, яке в нас вклала природа: інстинкт самозбереження. У розвинених державах європейської цивілізації він має назву особистого інтересу». Тож треба спи­ратись на щось таке, що може бути надійним гарантом задоволення усіх бажань, і це — золото. Йому й треба молитися, на думку Гобсека.

Гобсек — жорстокий капіталіст. Його ім'я має симво­лічне значення: Живоглот. Це натяк на його безжалісну повсякденну боротьбу з конкурентами і нещадну екс­плуатацію клієнтів. Бальзак подає чимало прикладів, які це доводять. Маючи мільйони, Гобсек живе в занедбаній кімнаті, сам ходить до кредиторів, причому пішки, і пи­шається тим, що сплачує лише 7 франків податків. Тор­каючись золота, він перестає контролювати себе і втрачає весь свій розум. Письменник об'єднує у своєму героєві спостереження за лихварями, банкірами та пересічними людьми, які мають справи з грішми, і створює узагаль­нений образ — тип, який не є точним віддзеркаленням дійсності, проте добре розкриває глибинну правду про світ людей, проливає світло на головні закони їхнього існування.

Не менш наочно можна простежити у творі й такий принцип реалістичного мистецтва взагалі та Бальзака зокрема, як розкриття характеру персонажа в тісному зв'язку з середовищем, насамперед із речами. Новела «Гобсек» — один із найкращих узірців використання по­бутової деталі як засобу проникнення у внутрішній світ героїв. Так, опинившись у кімнаті лихваря, Дервіль «за­глядає в комин і звертає увагу на те, що навіть узимку недогарки ледь жевріли і вогонь ніколи не палав жар­ко». Саме житло нагадує лігво — важко уявити, що в цьому помешканні живе справжній мільйонер. Мабуть, найкра­ще характер Гобсека розкриває опис його запасів, які знай­шов Дервіль після смерті старого: гнилі харчові продукти поряд із коштовним посудом, книгами, вазами, картина­ми; гроші, які лихвар ховав по всій кімнаті. «Ніколи ще у своїй юридичній практиці, — констатує Дервіль, — я не бачив такого ... характеру».

Культ матеріального і байдужість до моральних про­блем, стверджує Бальзак, нівечить душі людей. Свідчен­ням того є сам Гобсек, який, незважаючи на свою незви­чайну природну обдарованість, деградує і перетворюється на людину-напівавтомат.

Максим де Трай та Анастазі де Ресто також постають у творі безсовісними істотами, бо тільки жінка, позбав­лена всіх моральних принципів, може перевертати постіль щойно померлого чоловіка в пошуках заповіту на ко­ристь дітей, аби знищити його та привласнити спадщи­ну, а далі продовжувати сплачувати борги свого коханця.

Є в оповіданні Бальзака й порядні герої: Дервіль та його дружина, які вирізняються любов’ю до праці. Недарма всі персонажі (і навіть Гобсек) ставляться до них шанобливо. У такий спосіб Бальзак доводить, що є гідні люди. На жаль, їх щороку меншає...

 

 

6. Розгляд ілюстрацій до твору. Короткий коментар.

 

7.  Робота зі схемами  до повісті «Гобсек».

 

          8. Короткі записи в зошиті:

 

а) біографія Оноре де Бальзака у вигляді хронологічної таблиці:

 

Дата

Події

1799     1806   1814   1819   30-ті роки 1834-1836 1840-1841 рр 1850 1850

Народження  у м. Тур у родині селянина Бальси, який „вийшов у люди” і змінив прізвище на Бальзак, додавши частку «де», що вказує на шляхетність. Навчання у Вандомському училищі. Родина оселяється у Парижі. Оноре продовжує навчання в приватних школах. Отримав диплом юриста і пішов працювати. Пише перші літературні твори. Пише великі серйозні твори, що приносять світову славу. Видає 12-томне зібрання власних творів, яке дістає назву “Етюди про нрави ХІХ століття”. Узагальнення всієї творчої діяльності під назвою “Людська комедія”.   Шлюб Оноре де Бальзака з Евеліною Ганською. Смерть письменника.

 

               б) тема, ідея, проблеми твору:

Тема: розповідь про життя і філософію лихваря Гобсека.

Ідея: гроші правлять світом, утвердження ідеалів добра.

Проблеми: морально-етичні, згубного впливу грошей на людину; милосердя; здорового глузду.

 

в) цитатна характеристика Гобсека.

               г) афоризми з новели „Гобсек”.

 

 

9. Складання сенканів до опрацьованої теми. Наприклад:

 

Гобсек – лихвар

Розумний, підступний

Заманює, робить банкротом людей

Приречений на самотність

Філософ

 

«Гобсек» - повість

Цікава, повчальна

Розвиває, примушує думати

Є один пан – золото!

                                                         Корінь усього злого – любов до грошей…

 

 

10. Обмін думками, враженнями; розумова рефлексія (якщо спиратися на Біблію):

 

«Корінь усього злого – любов до грошей, і деякі, спокусившись нею, відійшли від віри та наразили себе на безліч страждань» (1 Тимофію 6:10).

 

«Як же важко буде тим, хто має гроші,  ввійти у царство Бога!»  (Марка 10:32).

             

11. Бесіда з метою виявлення рівня усвідомлення теми:

- Як виник задум «Людської комедії»?

- З яких частин вона складається?

- Який існує зв'язок між її частинами?

- Чому «Людську комедію» називають епопеєю?

- Що таке «техніка перехідних персонажів»?

- Яке значення у структурі «Людської комедії» має тема грошей?

- Яка риса характеру є провідною в образі Гобсека?

- Спираючись на знання української та російської літератур, назвіть двійників Гобсека.

- Чому Бальзака вважають реалістом?

 

 12. Коментар відповідей студентів і виставлення балів за роботу на занятті (2 хв.).

 

V. Підсумок (3 хв).

Д\З:

- знати теоретичний матеріал;

- мінітвір „Влада грошей”; «Гобсек – головний герой повісті», «Золотий ідол…», «Якби у мене були гроші, то я б …» (за вибором студентів);

- намалювати ілюстрацію до твору.

 

 

 

Додаток. Схеми до твору «Гобсек»