роман як жанр літератури його формування і провідні ознаки конспект уроку

ТЕМА: Роман як жанр літератури, його формування і провідні ознаки. Різновиди роману ХІХ ст., національна своєрідність

Мета: розширити й поглибити знання учнів про роман як великий жанр літератури, пояснити, чому роман набув домінуючого положення в літературному процесі ХІХ століття.

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

    Сьогодні на уроці ми з вами пригадємо що ж таке роман і які його ознаки, але для початку дайте визначення:

- що таке роман? (роман –це великий за обсягом і складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси, всебічно і в розвитку показані численні персонажі. У романі розвивається кілька сюжетних ліній, пов’язаних з долею головних героїв.

  Історія роману сягає найдавніших часів. Залежно від літературних епох, періодів, течій, стилів і теоретичних засад розрізняють за добою роман античний, середньовічний, бароковий, просвітницький, романтичний, реалістичний тощо.

За змістом — соціальний, сімейно-побутовий, соціально-побутовий, соціально-психологічний, філософський, сатиричний, пригодницький, біографічний, науково-фантастичний тощо.

За часом розгортання сюжету — історичний (про минулі події), сучасний (про теперішні події), роман про майбутнє (про передбачені автором події).

 За формою — роман у листах, роман у віршах, роман у новелах, роман-хроніка(літературна форма роману, містить викладення подій в їх часовій послідовності в житті однієї людини чи цілої сім’ї), роман-памфлет(синтетичний жанр сатирично-публіцистичного спрямування часто на злободенну тему.), роман-ріка(низка романів, кожен з яких, будучи самостійним твором, пов’язаний з іншими спільною долею героїв та фабули ) тощо.

Літературний жанр — це умовне об'єднання художніх творів за певною структурою та спільними ознаками зображення дійсності.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Які ж саме ознаки роману?

Розвиток роману. Античні й середньовічні романи

Поступово Античний жанр оновлюється. І вже на Середньовіччя припадає розквіт «лицарського роману», у якому оспівувалися ідеали лицарства, розповідалося про незвичайні, фантастичні пригоди і подвиги (лицарські романи про короля Артура, чи Трістана та Ізольду). У ці часи виникає і термін роман.

Як літературний термін слово «роман» уперше було використано в XVI ст.

Роман (фр. roman) — «романський».

У XII-XIII століттях з’являються твори, написані однією з романських мов — французькою, італійською, іспанською, португальською. Спочатку твори романськими мовами називали романськими оповіданнями. Згодом назва скоротилася і залишилася тільки слово «роман».

Про переворот у жанрі роману за доби Просвітництва дізнайтеся самостійно, пригадавши твори “Мандри Гуллівера” Дж. Свіфта, “Пригоди Робінзона Крузо” Д. Дефо!

Модерністський роман

 Радикальне оновлення романного жанру на початку 20 століття відбулося завдяки таким авторам, як Джеймс Джойс, Марсель Пруст, Франц Кафка, Роберт Музіль. Експериментаторський роман також розвивали Вірджинія Вулф, Гайміто фон Додерер, Джон Дос Пассос, Жан-Поль Сартр, Альбер Камю, Кобо Абе, Хуліо Кортасар, Жорж Перек.

У 20 столітті в романах з'являється новий тип оповідача, схильного до діалогізму з іншими свідомостями. Модерністські письменники відмовляються в своїх романах від всесильного і всезнаючого оповідача (голос автора), характерного для роману ХІХ століття. Сюжет роману розгортається з порушеною причинно-часовою послідовністю, хронологічний та логічний перебіг подій вже не відіграє важливої ролі, уперед виходить індивідуальна свідомість зі своїми непевностями, страхами, пристрастями чи байдужістю, що зазвичай відображається засобами потоку свідомості (Джеймс Джойс).

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
 

Соціально-психологічна проза — один з найбільших здобутків реалістичної літератури ХІХ ст. Вона втілила основну рису реалізму — глибокий аналіз суспільного життя і внутрішнього світу особистості у їхніх взаємозв’язках і взаємовпливах, враховуючи психологічні чинники: інтелектуальні зусилля, почуття, емоції.

Соціально-психологічний роман — один із різновидів роману, у якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього внутрішнього життя у соціальному середовищі. Цей різновид роману часто поєднує ознаки соціально-побутового та психологічного романів.

Соціально-побутбвий роман — один із різновидів роману, у якому автори зображували соціальне життя, буденність, суспільні звичаї та уявлення, характерні для певної доби.

Психологічний роман — різновид роману, у якому відтворено внутрішні переживання особистості, духовну еволюцію, пошуки й суперечності героя, які зумовлюють його вчинки та поведінку. У реалістичному психологічному романі письменники досліджують вплив соціальних обставин на психологію людини, взаємозв’язок індивідуального та загального.

Найвизначніші представники соціально-психологічного роману — Оноре де Бальзак, Стендаль, Густав Флобер, Чарлз Діккенс, Лев Толстой, Федір Достоєвський та інші.

У деяких реалістичних творах до цих аспектів додається широка філософська проблематика, що надає підстави визначати їх як філософські романи. У таких романах безпосередньо викладено світоглядну або етичну позицію автора, наприклад, у творах Льва Толстого чи Федора Достоєвського.

Перевірка Засвоєного!

1. Розкажіть про формування жанру роману в літературі.

2. Поясніть, яка інформація з історії роману була для вас найцікавішою і чому.

3. Розкрийте історію терміна роман.

4. Прокоментуйте основні ознаки роману.

5. Обґрунтуйте, яка ознака роману найбільше привертала вашу увагу у прочитаних творах.

6. Обговоріть, чим був спричинений розквіт реалістичного роману в літературі XIX ст.

7. Назвіть основні різновиди роману в XIX ст. Установіть їхні специфічні риси.

8. Пригадайте, твори яких письменників-реалістів ви вже прочитали. Поясніть, чим вони вам запам’яталися.

9. Визначте, що нового ви дізналися про українські романи