План-конспект заняття в 1-му класі в рамках інженерного тижня "Танцюючі квасолинки"

Тема: Дослідницька діяльність «Танцюючі квасолинки».

Мета:

зацікавити дітей наукою хімією на основі проведення експерименту, здивувати їх;

створити для дітей яскраву картинку, що сполучає нові й уже наявні знання в єдине ціле, створюючи цілісний багатоплановий образ об’єкта вивчення;

пояснити хід та результат експерименту відповідно до вікових особливостей маленьких учнів;

стимулювати фантазію, на повну силу задіяти емоції малят;

показати шляхи та способи практичного застосування набутих знань;

актуалізувати власний досвід дітей;

навчити маленьких дослідників висловлювати припущення, відстоювати власну думку, брати участь у діалозі;

розвивати пізнавальний інтерес в учнів до природничих дисциплін, дослідницьких навичок;

виховувати обережність під час проведення дослідів.

Обладнання: мультимедійний комплект, картинки з зображенням емоцій, скляні банки, харчова сода, оцтова кислота, квасоля, паличка, маркери, серветки, коктейльні трубочки.

Хід заняття.

І. Організація класу.

ІІ. Вступна частина.

•          В нашій школі нині проходить інженерний тиждень. В рамках цього тижня ми сьогодні у класі влаштуємо справжню дослідницьку майстерню.
•          Чи знаєте ви діти, що означає слово «інженерія», «хімія»?

Хімія – наука, яка є частиною інженерії, з величезною історією, що бере початок з арабської алхімії (III-IV століття). Ще тоді, використовуючи різні хімічні матеріали, способи і нестандартні рішення, алхіміки намагалися створювати рецепти молодості та краси, перебуваючи в пошуках еліксиру вічного життя.

     І, хоча, вічного життя ще ми не маємо, але рецепти збереження молодості та краси вчені-хіміки мають, і далі працюють над їх розробками.

•          Де ж ми ще можемо зустрічатись з цією наукою, з хімічними речовинами.

•      Вода – це хімічна речовина, у складі якої є два елементи (кисень + водень), а також розчинені гази. Тіло людини складається з води в середньому на 65-75 %. Вода – основа життя: де немає води, немає живого. Якщо без їжі людина може прожити приблизно місяць, то без води – лише кілька днів.

•      Повітря, яке ми вдихаємо, складається з багатьох газів.

•      Пісок – це найчастіше практично чиста хімічна речовина діоксид кремнію. Одна піщинка може важити від десятих часток мікрограма до декількох міліграмів. З піску роблять багато виробів, які нас оточують, наприклад, дороги, тротуарну плитку, пісочниці та багато іншого. Пісок – основний компонент для виготовлення скла.

•      Ліки (таблетки, сиропи, мазі, краплі та ін.), які рятують нас від безлічі хвороб – це теж хімія.

•      Природа. Чому рослини зелені? Тому що в них є хімічна речовина хлорофіл, саме завдяки йому листочки, стебла та інші частини рослин мають зелене забарвлення. Хіміки-екологи вивчають та досліджують вплив хімічних елементів на природу, працюють над тим, щоб ці речовини не шкодили навколишньому світу.

•      Людина – генератор щосекундних хімічних реакцій. Повітря, що вдихається, є сукупністю таких хім. речовин, як гази. Видихаємо ми з вами діоксид вуглецю (вуглекислий газ). При митті рук водою з милом також реалізується хімічний процес. Людське тіло містить майже всі елементи, представлені в періодичній системі Д. І. Менделєєва, і кожен з них не просто є, а за щось важливе для життєдіяльності відповідає, виконує певні біологічні функції. Людина – це, без перебільшень, справжнісінька хімічна лабораторія.

•          Давайте уявимо собі наш ранок, коли все навколо нас, виготовлене з хімічних речовин, зникло…

      Кухня і хімія також взаємопов’язані. Різні хімічні речовини і реалізовані з їх допомогою реакції – важливі учасники процесу приготування їжі. Яскравий приклад – підняття тіста при додаванні дріжджів або при додаванні соди, погашеної оцтовою чи яблучною кислотою.

ІІІ. Основна (експериментальна) частина.

«Танцюючі квасолинки».

 Матеріали: , вода, харчова сода, оцтова кислота, склянка, квасоля, паличка.

Технологія  проведення :

•      поміщення квасолин  в содовий розчин;
•      розведення в одній склянці води 1 ст. л. харчової соди;
•      додавання в розчин з квасолею 30 г оцтової кислоти;
•      спостереження результатів – відбувається активна реакція соди та оцту;
•      квасолинки обростають бульбашками вуглекислого газу і завдяки його підйомній силі спливають, на поверхню, бульбашки випаровуються, квасолинки тонуть, знову обростають бульбашками і знову піднімаються вгору (такий кругообіг спусків і підйомів відбувається доти, поки реактив в ємності не закінчується).

IV. Заключна частина.

Отже, для чого вивчати хімію? Тому що вона у різних подобах є скрізь, оточує кожного з нас. Її вивчення – не щось абстрактне і нудне, а дуже близьке до життя й може бути мега захопливим.

Використані джерела:

1. https://www.youtube.com/watch?v=DrusXndlAbc
2. https://www.facebook.com/groups/398726880790715/posts/%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8E%D1%8E%D1%87%D1%96-%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%B8/1877516862911702/