План уроку "Найважливіші відомості із синтаксису й пунктуації. Класифікація речень за будовою"

План уроку

Тема. Найважливіші відомості із синтаксису й пунктуації. Класифікація речень за будовою

Мета: - активізувати знання учнів про словосполучення та речення,синтаксичні зв’язки в них,класифікацію речень за будовою;

• удосконалювати вміння визначати стилістичні особливості синтаксичних одиниць,аналізувати словосполучення і речення з погляду їх структури та комунікативного призначення;
• розвивати вміння доречно використовувати словосполучення і речення в усному і писемному мовленні;
• виховувати патріотизм,любов до рідного краю.

Очікувані результати: учні визначатимуть стилістичні особливості синтаксичних одиниць,намагатимуться аналізувати словосполучення і речення з погляду їх структури,комунікативного призначення, доречно використовувати в усному й писемному мовленні словосполучення і речення.

Обладнання:підручник,таблиці «Словосполучення», «Речення».

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

                                 Хід уроку

I Організаційний момент.

II Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Вступне слово викладача

III Актуалізація опорних знань учнів.(Учням пропонується пригадати все,що їм відомо з теми)                       

 1.Основні одиниці синтаксису.

2.Роль словосполучення і речення у мові.

3.Засоби вираження синтаксичних зв’язків.

4.Відмінність словосполучення від речення.

IV Систематизація раніше засвоєного матеріалу

Бесіда з учнями

1.Давайте пригадаємо,що вивчає синтаксис?

2.Що вивчає пунктуація?

3.Що називаємо словосполученням?З чого воно складається?

4.Які сполучення слів не вважаються словосполученнями?

5.Які є види словосполучень за будовою?

6.Які є види словосполучень за головним словом?

7.А тепер пригадаємо,які синтаксичні зв’язки існують між словами у словосполученні?

8. Узгодження – це який тип підрядного зв’язку?

9.Керування -  це який тип підрядного зв’язку?   

10.Прилягання -  це який тип підрядного зв’язку?   

А тепер переходимо до характеристики речень.

1.Чи достатньо для спілкування вживати лише окремі слова, словосполучення?(Ні)

2.За допомогою чого ми спілкуємось?(Речень)

3.Сформулюйте визначення речення.

Речення – це слово або група слів,яка виражає закінчену думку.

Речення – це синтаксична одиниця,яка складається з одного або кількох слів,граматично пов’язаних,що становлять інтонаційну і смислову єдність.

Опрацювання таблиці 

Речення мають переважно граматичну основу. Пригадаємо,що становить граматичну основу речення?

V Закріплення вивченого матеріалу

А тепер переходимо до виконання практичних завдань.

-З’ясуйте, які пари слів є словосполученнями,а які реченнями.(Усно)

Вірний друг;               цікава книжка;                   батьківська оселя;

читати книгу;              особливо радісно;            червона калина;

діти читають;             переливається з грудей;   весна і літо;

біля школи;                учень співає;                         чай-напій;

добре вчитися;        лунає понад степом;       я люблю українську мову.

Гра «Хто швидше?»

(Учні поділені на два варіанти)

-Визначте спосіб синтаксичного зв’язку у словосполученні і запишіть.

I Варіант

1.Людський плач;(Уз)

2.Іти до магазину;(Кер)

3.Довідатись про подію;(Кер)

4.Думати старанно;(Пр)

5.Дивитися телепередачу;(Кер)

6.Рідна мова;(Уз)

7.Слухати лекцію;(Кер)

8.Знайти для матері;(Кер)

9.Чарівна посмішка;(Уз)

10.Писати красиво;(Пр)

11.Піклуватися про старших;(Кер)

12.Ходити твердо.(Пр)

II Варіант

1.Звичайна хмара;(Уз)

2.Знайти дорогу;(Кер)

3.Стояти похитуючись;(Пр)

4.Приспані тривоги;(Уз)

5.Бажання вчитись;(Пр)

6.Думати про роботу;(Кер)

7.Чудовий день;(Уз)

8.Виконати доручення;(Кер)

9.Побачити дівчину;(Кер)

10.Барви золоті;(Уз)

11.Український борщ;(Уз)

12.Читати газету.(Кер)

-Зробіть синтаксичний розбір словосполучення.

Рідна мова живе з людиною всюди і завжди,без неї,як і без сонця,повітря,води,рослин,людина не може існувати.

Рідна мова – словосполучення,головне слово мова,залежне-рідна; іменне,зв'язок узгодження,повне,означальні відношення.

-Запишіть речення,визначте тип речення за будовою,підкресліть граматичну основу.

Мова забезпечує спілкування людей.

Мова не передається у спадок.

Мова об’єднує людей у національну спільність.

Україна – це та земля,де я народилася,де завжди на мене чекатиме батьківська домівка,зігріта теплим,родинним затишком,добротою та материнською ласкою,це - моя Батьківщина.

Людина може покинути Батьківщину і не чути більше рідної мови,але у підсвідомості залишаться колискові,які виспівувала мати,перші враження,добуті тільки цією,єдиною і неповторною, мовою.

-Зробіть синтаксичний розбір простого речення.

  Мова об’єднує людей у національну спільність.

Речення просте,розповідне,неокличне,стверджувальне,двоскладне, поширене,неускладнене.

Мова - підмет,виражений іменником;

Об’єднує - присудок,виражений дієсловом;

Об’єднує (кого?)людей - додаток,виражений іменником;

Об’єднує (у що?) у спільність - додаток,виражений іменником;

Спільність (яку?)національну - означення,виражене прикметником.

-Зробіть синтаксичний розбір складного речення.

Я пишаюся тим,що я мешкаю в Україні,де живе і працює український народ, де лунає українське слово,де українською мовою створюється велика культура.

Речення складне,розповідне,неокличне,п’ять  граматичних центрів (я пишаюся;я мешкаю;народ живе і працює;слово лунає;культура створюється);перша частина - двоскладне, поширене, неускладнене, повне речення;друга частина - двоскладне,поширене, неускладнене, повне речення;третя частина - двоскладне,поширене, ускладнене (однорідними присудками), повне речення;четверта частина - двоскладне,поширене, неускладнене, повне речення;п’ята частина - двоскладне,поширене, неускладнене, повне речення; сполучниковий та інтонаційний зв'язок (сполучники що,де);речення складнопідрядне.

VI Підбиття підсумків уроку

-Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Сьогоднішній урок був для мене корисним,тому що…

Чи досягли ми мети,яку ставили на початку уроку?

Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

VII Домашнє завдання

1.Вивчити теоретичний матеріал за підручником.

2.Написати твір -мініатюру «Бабине літо у рідному краї», використовуючи лише прості речення,а потім переробити,увівши складні.