Планети земної групи

Планети земної групи: Меркурій, Венера, Земля, Марс і його супутники

Планети земної групи Сонячна система складається з центрального світила – Сонця, восьми планет, комет, міжпланетного середовища. Чотири планети земної групи – це найближчі до Сонця планети – Меркурій, Венера, Земля, Марс. У планет земної групи тверда поверхня, ці планети мають атмосферу ( у Меркурія дуже розріджена), але за іншими параметрами планети відрізняються.

Планета Землязагальні відомостіЗемля - це третя від Сонця планета Сонячної системи. Форма Землі – героїд, середній радіус Землі складає 6371 км. Площа поверхні земної кулі 510 млн. км2, середня щільність 5518 кг/м3. Маса Землі складає 6 * 1024 кг. Частина Землі зайнята Світовим океаном (361.1 млн. км2; 70.8%), суходіл складає 149.1 млн.км2 (29.2%), і утворює шість материків і острови. Відстань від Сонця 150 млн.км, період обертання навколо Сонця 365 діб із середньою швидкістю 30км/год. Природний супутник - Місяць

Внутрішня будова ЗемліВнутрішнє ядро – діаметр 2600 км, складається з чистого заліза або нікелю. Зовнішнє ядро – товщина 2250км , складається з розплавленого заліза та нікелю, температура до 7000 0 СМантія – товщина майже 3000 км, складається з твер- дих гірських порід. Кора – товщина від 6-11км під океанами до 30-70км під континентами

Атмосфера Земліскладається з повітря - суміші в основному азоту (78.08%) і кисню (20.95%), 0,93% аргону, 0,03% вуглекислого газу, інше - це водяна пара, а також інертні та інші гази. Атмосфера Землі включає:тропосферу (до висоти 12 км) стратосферу (12—50 км) мезосферу ( 50-80 км)іоносферу (100 — 500 км)термосферу (вище 300 км)екзосферу ( до 700 км)

Магнітне поле ЗемліНайвіддаленішою і найпротяжнішою оболонкою Землі є магнітосфера. Магнітне поле захоплює і утримує всередині магнітосфери величезну кількість протонів і електронів, які утворюють радіаційні пояси на відстані від Землі на висоті до 50 000км. Магнітосфера захищає Землю під час сонячної активності

Вплив сонячної активності на людину. Найчутливішими до змін магнітного поля є нервова і серцево-судинна система людини. Під час магнітних бур : - збільшується число інфарктів та інсультів; - у людей змінюється сприйняття часу; - сповільнюється рухова реакція; - знижується пам’ять, інтенсивність уваги; - погіршується сон; - на 8% зменшується згортання крові; - майже в 2 рази знижується опір організму інфекційним захворюванням. Все це відбивається на виконанні робіт, що вимагають точності та уваги, спричиняє збільшення травматизму на виробництві та кількості автопригод.

Місяць. Місяць – найближче до Землі небесне тіло. Період обертання навколо Землі 29,5доби. Маса 7,35·1022 кг, радіус 1738 км. Поверхня Місяця вкрита кратерами – заглибинами. На поверхні також є темні плями – моря. Внутрішня будова : Невелике ядро з розплавленого металу. Зовнішнє ядро Місяця, складається з твердого металу. Кам'яна мантія холодна і тверда - В місячній корі багато кремнезему, глинозему, заліза, кальцію, титану, цирконію.

Місяць не має атмосфери, отже не має і вітру, що жене пил. Його поверхня покрита дрібним білим пилом. Температура змінюється від 130 0 С вдень, до -160 0 С вночі. Під час руху Місяця навколо Землі змінюється видима з Землі частина Місяця. Ці зміни в його зображенні називають фазами.

Експедиція до Місяця 16липня 1969 року12 дослідників США провели на поверхні Місяця загалом близько 300 годин, встановили різноманітні наукові прилади, зібрали і доставили на Землю 400 кг зразків місячного грунту.

«Аполлон-11» - 16 липня 1969 р., «Аполлон-12» - 14 листопада 1969 р., «Аполлон-14» - 31 січня 1971 р., «Аполлон-15» - 26 червня 1971 р., «Аполлон-16» - 16 квітня 1972 р., «Аполлон-17» - 7 грудня 1972 р.

Меркурій Поверхня – величезні мертві рівнини, ущелини і безмежжя жовтого пилу. Атмосфера – дуже розріджена, складається з частинок з частинок сонячної атмосфери, притягнутих Меркурієм . Атмосферний тиск в 500 млрд. разів менший , ніж на ЗемліНа Меркурії великі перепади температури. Вдень вона піднімається до 430 0 С, а вночі падає до -170 0 С. Період обертання навколо Сонця 88 діб. Навколо власної осі – 58,6 доби. Маса 33·1022 кг, радіус 2 439 км, середня густина 5490 кг/м3

Північна полярна область Меркурія. Жовтим позначено області з посиленим відбиттям радіохвиль, що вказує на наявність льоду.

Важливі відкриття"Маринер" - серія американських автоматичних міжпланетных станцій для вивчення Венери, Марса, Меркурія і космичного простору. В 1962 – 1973 роках було запущено 10 "Маринерів".{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}7 листопада 1631 рік. Астрономи вперше спостерігали проходження Меркурія по диску Сонця. Це явище було прогнозовано Йоганном Кеплером. 1965 За допомогою радіолокації було виміряно період обертання Меркурія навколо своєї вісі: 58,65 земної доби.1974-1975 Космічний корабель "Маринер - 10" робить перші фотографії поверхні.

«Марінер-10» — перший космічний апарат, що досяг Меркурія

ВЕНЕРАРадіус -6051км, густина – 5258 кг/м3, маса 4,88·1024 кг. Має потужну атмосферу ( 97%- СО2, 5% - N2, 0,4% -О2), вона настільки товста і тиск такий великий (в 90 разів більше, ніж на Земля), що може розплющити автомобіль до товщини фольги. Венера – найспекотніша планета внаслідок парникового ефекту. Температура на поверхні – від 1500 С до 5000 С. Поверхня вкрита велетенськими кратерами, сотнями згаслих вулканів, низинами і високими гірськими масивами. Період обертання навколо осі – 243 діб, а навколо Сонця – 225 діб. Доба на Венері триває довше за рік.

Поверхня Внери

Важливі відкриття{16 D9 F66 E-5 EB9-4882-86 FB-DCBF35 E3 C3 E4}1610 Галілей спостерігає і описує Венеру.1639 Перші спостереження проходження Венери по диску Солнця.1958 Радіовимірювання вказують на високу температуру поверхні.1961 Радаром виміряно період обертання навколо вісі (243 земных суток).1962"Маринер - 2" перший космічний корабель, що долетів до Венери; він підтвердив високу температуру поверхні.1967"Венера - 4" провела перші прямі дослідження атмосфери Венери.1970"Венера - 7" здійнює посадку і відсилає дані на Землю.1974"Маринер – 10» робить 4000 зображень хмар Венери.1975"Венера - 9" и "Венера - 10" передали перші зображення поверхні.1982 Посадка "Венера - 13" и "Венера - 14". Аналіз поверхневих порід.1990 Космічний корабель "Магелан" починає детальне радарне картографування.

МАРСМаса планети 0,6·1024 кг, густина3940 кг/м3, радіус-30393 км. Період обертання навколо Сонця 687 діб, навколо осі -24 години. Марс має розріджену атмосферу(95%- СО2, 4% - азот і аргон, кисню і водяної пари менше 1%)Швидкість вітру невелика, але часом досягає значення 40-50 м/с, що спричиняє пилові бурі , які тривають по декілька місяців Температура на Марсі від -130 0 С до -50 0 С

Марсіанський грунт – 20% кремнію, 12-16% заліза, 10% фосфору, 7% марганцю та кобальту, а також кальцій, хром, нікель, ванадій, титан, молібден, цирконій та ін. Червоний колір поверхні обумовлений великою кількістю окислів заліза(іржі). Марс вкритий кратерами, проваллями, горами. Геологічна особливість Марса - регіон Фарсіда. Це вулканічне плато(висота 8-9 км), на плато розміщено згаслі вулкани висотою 19-27 км. Найбільше провалля – каньйон Титоніус Часма ( довжина -2 500км, ширина-150 км, глибина – до 7 км)

Вулкан Олімп. Згаслий вулкан на Марсі найвища планетна гора в Сонячній системі. Висота Олімпу — 22 км від його основи. Олімп сягає до 540 км завширшки й має круті схили по краях висотою до 7 км.

Долина Маринер. Велетенська система каньйонів на Марсі (понад 4000 км завдовжки, 200 км завширшки, і до 7 км завглибшки). Названа на честь американської космічної програми «Маринер» після того, як апарат Маринер-9 виявив каньйони у 1971 — 1972.

Північний полюс

Дюны в кратере Матара на Марсе Рельєф на поверхні на Марсі Дюна на поверхні Марса. Сліди марсохода на марсіанській поверхні

Селфі марсохода Curiosity (11.05.2016)

Марсоход Opportunity

Життя на МарсіНа Марсі було знайдено зразки льоду, що є однією з умов існування життя. За останніми відомостями, в минулому на Марсі існувала вода в рідкому стані, поверхню планети вкривали моря. Мікроскопічні гірські породи, що містять ознаки води. Фотографію зроблено марсоходом Opportunity

Важливі відкриття{9 DCAF9 ED-07 DC-4 A11-8 D7 F-57 B35 C25682 E}1636 З`являється перше зображення поверхні Марса в астрономічній книзі.1666 Виміряно період обертання Марса навколо осі, це приблизно 24 год 40 хв.1704 Відкриті полярні шапки.1777-1783 Уільям Гершель висловлює гіпотезу про те, що полярні шапки складються льоду.1837 Складені перші карти поверхні Марса.1877 Відкриті Фобос и Деймос.1965"Маринер - 4" передає на Землю 21 зображення Марса, на яких гарно видно кратеры, але немає ніяких каналів.1971-1972"Маринер - 9" передає на Землю 7329 фотографій Марса.20 червня 1976«Вікінг - 1" здійснює посадку на Марс, а слідом за ним 3 вересня, на Марс сідає «Вікінг - 2". Орбітальні комплекси «Вікінгів» дають зображення більшої частини Марса. Також вони досліджують грунт, і не знаходять ніяких ознак життя.

Супутники Марса. Навколо Марса обертаються два супутники – Деймос і Фобос. Це дрібні небесні тіла неправильної форми, поверхня яких вкрита кратерами. Розміри Фобоса становлять 28x20x18 км, Деймоса - 16x12x10 км. Фобос Деймос