26 січня о 18:00Вебінар: Співпраця вчителя з батьками дитини з особливими освітніми потребами

плани конспекти уроків для ПТНЗ з предмету Сільськогосподарські машини 2 курс

Про матеріал
Перша частина планів конспектів уроків з предмету Сільськогосподарські машини.Матеріал в ворді і доступний до редагування на ваш розсуд
Перегляд файлу

ДПТНЗ ЦАПЛ

 

ПЛАНИ КОНСПЕКТИ УРОКІВ  ІІ КУРС

 

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ

 

                                                                


                             ПОУРОЧНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

теоретичних занять з предмету

“ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ”

для професії  Термін навчання 3 роки

"ТРАКТОРИСТ-МАШИНІСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА, СЛЮСАР-РЕМОНТНИК, ВОДІЙ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ"

 

                                                               

 

№ з\п

Тема

Кількість годин

№ групи.

дата

теоретичних

лпз

 

1

Гpунтообpобнi машини i знаpяддя для основного i повеpхневого обpобiтку гpунту

24

4

 

 

1

Види обробітку грунтів і типи грунтообробних машин

2

 

 

2

Лущильники

2

 

 

3

Підготовка лущильників до роботи і технологія лущення

2

 

 

4

Плуги .Робочi органи плугiв, їх функцiї, особливостi будови i роботи.

2

 

 

5

Підготовка плугів до роботи і технологія оранки

2

 

 

6

Плоскоpiзи, їх будова, pегулювання.

2

 

 

7

Борни

2

 

 

8

Котки

2

 

 

9

Культиватори для суцільного обробітку грунту

2

 

 

10

Підготовка машин до роботи і робота агрегатів на суцільному обробітку грунту

2

 

 

11

Зчiпки для агрегатування боpiн i коткiв

2

 

 

12

Комбiнованi грунтообробнi агрегати

2

 

 

 

13

ЛПЗ  Вивчення будови плугів та плоскорізів. Їх регулювання

 

1

 

 

  14

ЛПЗ  Вивчення будови лущильників і культиваторів. Їх регулювання.

 

1

 

 

15

ЛПЗ  Вивчення будови котків, борін та зчіпок. Їх регулювання.

 

1

 

 

16

ЛПЗ  Вивчення будови комбінованих агрегатів. Їх регулювання

 

1

 

 

2

Машини для приготування, навантаження та внесення добрив

8

2

 

 

17

Способи внесення добрив у грунт. Агротехнічні вимоги  до внесення добрив

2

 

 

 

18

Машини для навантаження і змішування добрив

2

 

 

 

19

Машини для розкидання органічних добрив

2

 

 

 

20

Машини для внесення мінеральних добрив у грунт

       2

 

 

 

21

ЛПЗ Вивчення будови машин для внесення органічних добрив. Їх регулювання.

 

 

1

 

 

22

ЛПЗ Вивчення будови машин для внесення мінеральних добрив. Їх регулювання.

 

 

1

 

 

3

Посівні і садильні машини

14

4

 

 

23

Призначення і класифікація сівалок і сажалок. Способи сівби та агротехнічні вимоги до неї

2

 

 

 

24

Загальна будова і фізичні основи роботи комбінованої рядкової сівалки.

2

 

 

 

25

Робочі органи рядкових сівалок.Рядкові сівалки

2

 

 

 

26

Бурякові сівалки

2

 

 

 

27

Льнові сівалки. Квадратногніздові сівалки

2

 

 

 

28

Кукурудзяні сівалки

2

 

 

 

29

Овочеві сівалки .Саджалки

2

 

 

 

30

ЛПЗ Вивчення будови сівалок для посіву зернових та зернобобових культур. Їх регулювання

 

1

 

 

31

ЛПЗ  Вивчення будови сівалок для посіву технічних культур. Їх регулювання.

 

 

1

 

 

32

ЛПЗ  Вивчення будови картоплесажалок. Їх регулювання.

 

1

 

 

33                

ЛПЗ  Вивчення будови розсадосадильних машин. Їх регулювання

 

1

 

 

4

Машини для захисту рослин

4

2

 

 

34

Машини для хімічної боротьби з шкідниками і збудниками хвороб с\г культур

2

 

 

 

35

Підготовка машин до роботи і технологія обприскування і обпилювання

2

 

 

 

36         

ЛПЗ Вивчення будови обприскувачів. Їх регулювання.

 

1

 

 

37

ЛПЗ Вивчення будови протруювачів. Їх регулювання

 

1

 

 

5

Машини для зрошення

2

 

 

 

38

Система агротехнічних заходів. Машини для зрошення

2

 

 

 

Усього годин  - 103.  Усього годин   на 2 курсі 64   

52

12

 

 

39

Машині для очищення і осушення боліт та первинного обробітку площі.

2

 

 

 

6

Машини для заготівлі кормів

8

2

 

 

40

Технологія робіт і система машин для кормодобування. Косарки .

2

 

 

 

41

Граблі. Волокуші і підбирачі

2

 

 

 

42

Стогоклади

2

 

 

 

43

Силосозбиральні комбайни

2

 

 

 

44

ЛПЗ Вивчення будови косарок. Їх регулювання.

 

1

 

 

45

ЛПЗ Вивчення будови прес-підбирачів. Їх регулювання.

 

1

 

 

7

Кукурудзо збиральні комбайни

4

 

 

 

46

Технологія збирання кукурудзи і система збиральних машин. Кукурудзозбиральні машини.

2

 

 

 

47

Підготовка до роботи кукурудзозбиральних комбайнів та організація їх роботи

2

 

 

 

 

8

Картоплезбиральні машини

6

 

 

 

48

Технологія збирання картоплі .Агротехнічні вимоги

2

 

 

 

49

Загальна будова картоплекопачів та картоплезбиральних комбайнів.

2

 

 

 

 

Підготовка до роботи і робота картоплезбиральних машин

2

 

 

 

9

Бурякозбиральні машини

4

2

 

 

50

Технологія збирання цукрових буряків. Агротехнічні вимоги. Бурякозбиральні машини

2

 

 

 

51

Підготовка до роботи бурякозбиральних комбайнів та організація їх роботи

2

 

 

 

52

ЛПЗ Вивчення будови коренезбиральних машин. Їх регулювання.

 

1

 

 

53

ЛПЗ Вивчення будови гичкозбиральних машин та корененавантажувачів. Їх регулювання

 

1

 

 

10

Машини для збирання овочів

4

 

 

 

54

Агpотехнiчнi вимоги до машин для збиpання овочiв. Технологія збирання овочів. Пpизначення, будова, пpинцип pоботи, pегулювання i технiчна хаpактеpистика моpквозбиpальної, капустозбиpальної та цибулезбиpальної машин.

2

 

 

 

55

. Пiдготовка машин до pоботи. Збиpальнi платфоpми та контейнеpи. Технологічне налагодження машин

2

 

 

 

11

Тракторні причепи

5

 

 

 

56

Вимоги до пpичепiв.Пpизначення та типи пpичепiв, напiвпpичепiв, їх будова. Ходова частина та поворотнi пристрої.

2

 

 

 

57

Вплив конструкції пневмоколіс на безпеку праці .Гальмiвнi системи.Пiдготовка пpичепiв до пеpевезення вантажiв.

2

 

 

 

58

Безпека праці під час перевезення вантажiв.Мiжгосподарськi перевезення. Документацiя.Вимоги безпеки під час експлуатації.

1

 

 

 

12

Нові сільськогосподарські машини

2

 

 

 

59

Сучасні землеобробні машини. Сучасні посівні і садильні машини. Сучасні машини для внесення добрив.

1

 

 

 

60

Новітні машини для захисту рослин. Нові машини для вирощування картоплі. Сучасні машини для вирощування цукрових буряків.

1

 

 

 

Усього годин  - 103.     Усього на 3 курсі 39 годин      

35

4

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ

Для створення безпеки праці в нашій країні щороку асиг­нують великі кошти, розробляють і впроваджують у вироб­ництво захисні і застережні пристрої, удосконалюють конструк­ції машин і обладнання.

Передбачено дальше поліпшення умов праці в усіх галузях народного господарства, скорочення робо­чого дня, удосконалення технології сільськогосподарського ви­робництва, всемірний розвиток механізації і автоматизації всіх процесій.

Техніка безпеки — це сукупність правил і прийомів, спрямо­ваних на створення безпеки праці, збереження здоров’я тру­дящих і підвищення продуктивності праці. Виконання правил техніки безпеки дає змогу запобігти в и р о б н и ч и м  т р а вм а м (пораненням) і усунути  п р и ч и н и, які можуть породжувати шкідливі виливи на організм робітників.

Правила техніки безпеки і протипожежних заходів робіт­ники періодично вивчають на курсах, семінарах, під час бе­сід, інструктажів та ін. За призначенням і змістом інструктажі бувають вступні, або попередні, на робочому місці, поточні і повторні.

Вступ пий, або попередній, інструктаж прово­дять для псіх новоприйнятих робітників. Під час інструктажу їх ознайомлюють з правилами внутрішнього розпорядку, користу­вання загальними та індивідуальними засобами захисту і прави­лами безпеки праці па машині або знарядді.

інструктаж на робочому місці проводить заві­дуючий майс'їсрікчо або бригадир тракторної бригади з кожним новоприйнятим робітником перед допуском його до роботи. На відміну від вступ ного, цей вид інструктажу супроводиться пока­зом безпечних прийомів прані.

Ното чий її інструктаж полягає у повсякденному кон­тролі за виконанням безпечних прийомів І методів роботи. Його проводить завідуючий майстернею або бригадир тракторної бригади.

Повторний інструктаж проводять завідуючий май­стернею, механіки і бригадири для всіх робітників щомісяця.


 

При повторному інструктажі звертають увагу на засвоєння пра­вил техніки безпеки і вміння застосувати їх на практиці. Робітники, які пройшли вступний інструктаж, під час повтор­ного інструктажу розписуються в контрольній картці. Час про­ведення інструктажу па робочому, місці оформляють у спеціаль­ному журналі.

Під час інструктажу робітникові вручають під розписку один примірник пам’ятки про правила техніки безпеки. Крім інструк­тажів, проводять і такі заходи, як висвітлення питань з техніки безпеки і протипожежних заходів у стінній пресі, організовують рейдові бригади по перевірці стану виконання правил техніки безпеки. Рейдова бригада добивається усунення виявлених не­доліків.

Правила техніки безпеки під час роботи на машинно-трак­торному агрегаті. До початку роботи тракторист повинен ста­ранно перевірити технічний стан трактора та агрегатованих з ним машин і знарядь, а саме: справність рульового керування, звукового сигналу, муфти зчеплення, ходової частини, гальм, паливного бака, паливопроводів, карбюратора, системи освіт­лення, причіпного обладнання та іи.

Якщо причіпні або иачіпні знаряддя приводяться в дію без­посередньо від трактора, то карданна (або інша обертова) пе­редача повинна мати захисний кожух. Кожний трактор треба забезпечити справним інструментом та Інвентарем для гасіння * пожежі.

Під час пуску двигуна важіль переключення передач треба поставити в нейтральне положення. Під час запуску пускових двигунів шнуром останній не дозволяється намотувати на руку. Не можна заводити перегрітий двигун.

Для з’єднання трактора з начіпними або причіпними зна­ряддями чи машинами треба під’їжджати до них трактором па невеликій швидкості, без ривків, не знімаючи ноги з педалі муфти зчеплення. При навішуванні знарядь на трактор заборо­няється будь-кому знаходитись між поздовжніми тягами меха­нізму навішування.

Забороняється їздити на тракторі більшій кількості осіб, ніж передбачено конструкцією сидіння. Під час руху трактора не дозволяється очищати машину від пилу і бруду та виконувати будь-які ремонтні або регулювальні роботи, а також навіть па малій швидкості не можна сідати і зіскакувати з машини або переходити з неї на причіп і назад.

Щоб не перекинувся трактор на нерівній місцевості, не мож­на їхати ним поперек крутих схилів і робити в цих місцях круті повороти; з гори слід з’їжджати па першій передачі. Пере­їжджаючи через населений пункт, треба бути особливо обереж­ним і додержувати правил вуличного руху.

При зустрічі з іншим трактором треба триматися правого боку, додержувати інтервалу завширшки не менш як 2 м, а при
пересуванні тракторів у колоні тримати відстань між ними ЗО м на рівний місцевості і 50 м на підйомі.

Під час роботи з причіпним знаряддям перед пуском тракто­ра слід упевнитися в тому, що під машиною і причепом, а також між ними немає людей. Рушати з місця трактором дозволяється після сигналу з трактора і сигналу-відповіді з причепа. Про сиг­нали трактористи і причіплювачі домовляються заздалегідь.

Проїжджаючи по узбіччях доріг, на полях з копицями сіна і соломи та біля чагарників, трактор треба вести обережно, особливо на поворотах, щоб не наїхати на людей, які випадко­во можуть тут опинитися.

Залізничну колію слід переїжджати тільки в установлених місцях, впевнившись у відсутності небезпеки. При переїзді через мости і греблі спочатку слід перевірити їх справність і відпо­відність вазі трактора.

Коли треба залізти під трактор для проведення технічного огляду, тракторист повинен заглушити двигун. Щоб запобігти опікам при відкриванні кришки радіатора неохолодженого дви­гуна, на руки надівають рукавиці, а обличчя відвертають убік. При цьому тракторист повинен бути на відстані витягнутих рук віл пробки радіатора І не ставати проти вітру.

Працювати вночі можна тільки на такому тракторі, який має справну систему освітлення.

Якщо немає спеціальних вагончиків, місця, відведені для від­починку, повинні бути обгороджені віхами, а в нічний час — обов’язково освітлені.

Не можна допускати до роботи на тракторі осіб, які не мають прав на керування трактором, а також хворих і тих, хто не склав іспиту з. техніки безпеки.

Тракторист повинен працювати у старанно заправленому одязі (комбінезоні) і в головному уборі.

Протипожежні заходи. Заправляти трактор, як правило, тре­ба вдень. Готуючись до роботи вночі, слід перед початком зміни повністю заправити трактор пальним і мастилом. Якщо виникне потреба заправляти трактор вночі, для освітлення користуються переносною електричною лампою. Коли немає бензозаправника, пальне підносять до трактора у закритій металевій посудині.

Не можна відкривати пробки паливних бочок ударами сталь­ного інструмента.

Біля заправного пункту не можна курити і користуватись відкритим вогнем. Для заправки трактор треба поставити так, щоб його вихлопна труба була з підвітряного боку; потім слід заглушити двигун і почекати, поки він охолоне. У полі заправ­ляти двигун можна на відстані не менше як 15 м від хлібних масивів і скирт.

 

Оглядаючи паливний бак, незалежно від того, чи є в ньому пальне, чи немає, треба користуватись вогнебезпечною лампою. Не можна розводити вогню біля трактора, підігрівати двигун


відкритим., вогнем; для цього слід мати гарячу воду і підігріте масло.

Не можна підходити до вогнища в промасленому одязі і ви­конувати роботу трактором на ділянках, де спалюють стерню.

Клоччя слід зберігати в металевому ящику з кришкою.

До початку збиральних робіт, а також під час перерв у ро­боті слід перевіряти герметичність паливної системи і відстійни­ків, справність електропроводки і запалювання, а також наяв­ність справного іскрогасника на вихлопній трубі і мідно-азбес­тових прокладок між блоком, вихлопним колектором і вихлоп­ною трубою.

Не можна допускати перегрівання двигуна, нагрівання під­шипників і роботи двигуна на бідній і збагаченій робочій суміші.

Щодня до початку роботи і під час перерв слід очищати трактор від бруду, а вихлопну трубу та іскрогасник—від нагару.

На стоянці трактори треба встановлювати групами, по п’ять машин у кожній, з відстанню між групами 20 м, а між трактора­ми— 2 лї. Якщо загориться рідке пальне, то гасити його треба піском (землею) і вогнегасниками. Під час роботи дизельного трактора слід стежити за щільністю контактів у місцях приєд­нання проводів, що йдуть від магнето до запальних свічок пус­кового двигуна.

Правила подання першої допомоги при нещасних випадках. Слід пам’ятати, що своєчасне подання першої допомоги при травмах усуває небезпечність занесення інфекції і сприяє швид­кому заживанню ран. Тому на кожному агрегаті треба мати ін­дивідуальний пакет, а в польовому стані — аптечку першої до­помоги. Кожний механізатор повинен уміти накласти пов’язку і зупинити кров. При пошкодженні вени джгут слід накладати нижче від рани, а при пошкодженні аорти — вище. Не можна накладати джгут на передпліччя руки і на голені ноги, тому що кров’яні судини проходять між променевими кістками і, не зу­пинивши кров, можна поламати кістки.

Під час роботи в полі, коли дуже припікає сонце, можливі сонячні і теплові удари. При сонячному ударі у потерпілого спо­чатку червоніє обличчя, починає боліти голова, з’являються ну­дота і блювота, наморочиться голова—людина втрачає свідо­мість. Можливі також порушення діяльності серця і задишка. При тепловому ударі різко підвищується температура (до 40°), блідне обличчя, людина втрачає свідомість, шкіра її стає холод­ною і вкривається потом. Хворого в таких випадках кладуть у затінку, де досить свіжого повітря, розстібають або знімають одяг, дають напитися холодної води, а на голову і ділянку серця кладуть рушник чи носову хустку, змочену в холодній воді. Го­лова в потерпілого має бути трохи піднятою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : Види обробітку грунту і типи грунтообробних машин

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№ 1__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

1. Види обробітку грунту і типи грунтообробних машин

Обробіток грунту — один з важливих агротехнічних заходів у боротьбі за підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Завдяки обробітку поліпшується повітряний, водний і обмінний режим грунту, знищуються бур’яни і частково шкідни­ки і збудники хвороб культурних рослин, загортаються добрива.

Види обробітку грунту: лущення, оранка, культивація, боро­нування, коткування, шлейфування та фрезерування. Усі пі види обробітку грунту застосовують у певній системі. Є такі системи обробітку грунту: основний, або зяблевий обробіток (лущення стерні і глибока оранка), передпосівний (культивація, борону­вання, коткування) та паровий (оранка, лущення пару, борону­вання і культивація).

Залежно від виду обробітку грунту застосовують такі грунто­обробні машини: лущильники, плуги, культиватори, борони, кот­ки, шлейф-борони та фрези.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Повідомити варіанти домашнього завдання.

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів


 

ГРУНТООБРОБНІ МАШИНИ І ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 2. Лущильники

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№ 2__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

2. Лущильники

Зй будовою робочих органів лущильники поділяють на дискові і лемі ш п і. Дискові лущильники застосовують для лу­щення стерні. Лущення сприяє збереженню вологи в грунті, створенню сприятливих умов для проростання насіння бур’янів, щоб потім, під час зяблевої оранки, їх знищити. Під час лущен­ня зрізаються бур’яни. Лемішні лущильники призначені для неглибокого лущення (переорювання) чорних парів і знищення бур’янів.

Дискові лущильники. Робочими органами дискового лущиль­ника є плоскосферичнІ або плоскі диски з загостреною різаль­ною кромкою, складені в батареї по 6—10 дисків і встановлені на одній осі з інтервалом 160—180 мм.

Диски встановлюють під кутом до напряму руху, який нази­вається кутом атаки (мал. 1). Під час переміщення лущильни­ка диски обертаються, підрізають скибу грунту з рослинними рештками, розпушують цю скибу, частково перевертають і зсу­вають убік. Чим більший кут атаки, тим більша глибина лу­щення і тим краще розпушується грунт. Звичайно в лущильни-

ках кут атаки дисків буває 25—35°. Якщо кут менший від 25й, то диски не так інтенсивно розпушують грунт і їх використовують як дис­кові борони.

Глибина ходу дисків залежить також від того, з якою силою вони притискуються до грунту. її можна регулювати механізмом гідрокеру- вання в гідрофікованих лущильни­ках, зміною ваги баласту в ящиках та висоти причепа тяг секцій лу­щильника.

'Лущильник Л ДГ 10 (Л — лущильник, Д— дисковий, Г — гідрофікований, 10—ширина за­хвату в метрах) призначений для лущення грунтіу на глибину 4— 10 елі після збирання зернових куль­тур. Складається він з рами 5 (мал. 2), двох ходових коліс 6', двох секційних (правого 8 і лівого 4) брусів, двох тяг 3, правої 10 і лі­вої 2 кареток, восьми дискових секцій (чотирьох лівих / і чотирьох правих 7) та механізму гідрокеру- ваиня 9. За окремим замовленням лущильник може комплектуватися баластним ящиком.

Спереду до рами приєднано причіпний пристрій, яким вона приєднується до трактора, і стояк, на який рама спирається, коли її від’єднують від трактора. Ззаду рама спирається на два пневматичні колеса. Бруси секцій зовні спираються на каретки, а всередині шарнірно приєднані до рами.

Кожна секція лущильника складається з рамки, дискової батареї, скребкового пристрою, двох кронштейнів та двох штанг з пружинами. Складається батарея з дев’яти дисків діа­метром 450 мм, надітих на квадратну вісь і розділених між собою шпулями. Затискують диски на осі за допомогою ганки. Встановлена батарея на рамці секції на шарикових підшипни­ках. Лущильник може комплектуватися плоскосфсричними або плоскими дисками.

Куі атаки дисків лущильника регулюють, змінюючи довжи- ііv бічних тяг 3. Він може бути 15, 20, ЗО, 35°.

Аі регатується лущильник з тракторами ДТ-75,  Т-150, Т-150 К. Робоча швидкість 8—12 км/год.

 

Л у щ и л ь н и к ЛДГ-15 за будовою подібний до ЛДГ-10, .іде він має 12 дискових секцій з плоскосферичними або нлос-


V; • ■ ■

кими дисками. Ширина захвату 15 м. Робоча швидкість до 12 км!год. Кут атаки дисків регулюється в межах 15—35°. Лу­щильник ЛДТ-15 агрегатується з тракторами Т-150, Т-150К, Т-4 і Т-4А.

Лущильник ЛДГ-5 за будовою теж подібний до лу­щильника ЛДГ-ІО. Він має 4 дискові секції. Кут атаки дисків регулюється в межах 15—35°. Робоча швидкість до 10 км/год. Агрегатується з тракторами, ЮМ.3-6, МТЗ-80\82 «Беларусь», Т-40А та Т-40.

Лемішні лущильники. Робочими органами лемішних лущиль­ників є леміш. І полиця. Леміш, полиця і польова дошка кріп­ляться до стояка і утворюють корпус. Залежно від кількості корпусів бувають п’яти- і десятикорпусні лемішні лущильники.

За способом приєднання до трактора лемішні лущильники бувають причіпні, начіпні і напівначіпні.

Плуги-лущильники подібні до плугів загального призна­чення. Спинимось лише на особливостях будови плугів-лущиль- НИКІВ.

Плуг -лущильник лемішний ПЛ-5-25 (П — плуг, Л — лущильник, 5 — число корпусів, 25 — ширина захвату од­ного корпусу в

сантиметрах) призначений для лущення стерні на глибину до 12 см і оранки грунту на глибину до 18 см. Ши­рина захвату лущильника 125 см. Робоча швидкість по 8 км/год.

1.Ліва дискова секція.2каретка ліва.3 тяга.4 брус секційний лівий.5 рама.6 ходове колесо.7 права дискова секція.8 брус секції правий.9 механізм гідрокерування.10 каретка права



 

Лгімтіїтуеться з тракторами Т-40, Т-40А, «Беларусь», ЮМЗ-б. Плуг-лущильник має гідравлічне керування.

Н а п і в н а ч і п н и й плуг-лущильник ППЛ-10-25 (І! — иапівпачіпиий, П — плуг, Л — лущильник,* 10 — число корпусів, 25 — ширина захвату одного корпусу в сантиметрах) має те саме призначення, що й плуг-лущильник ПЛ-5-25. Ши­рина захвату лущильника 250 см. Робоча швидкість до 12 or/i’od. Агрегатується з тракторами  ДТ-75, Т-150 і Т-І50К.

І Ілуг-лущпльпик ППЛ-10-15 має шарнірну раму, яка скла­дається з двох частин — передньої І задньої. Кожна частина спирається на ходове пневматичне колесо. Така конструкція рами дає змогу ділити плуг-лущильник на два самостійні п'ятикорпусні з передньою частиною рами як причіпний, а з задньою - як пачіпиий плуг-лущильник, для агрегатування з тракторами «Беларусь», ЮМЗ-6, Т-40, Т-40А.

Плуг-лущильник садовий ПЛС-5-25А (П— плуг, Л лущильник, С — садовий, 5 — кількість корпусів, 25 — ширина захвату одного корпусу в сантиметрах, А — модель) призначений для лущення стерні та неглибокої оранки грунту в міжряддях садів та ягідників. Він причіпний, агрегатується з тракторами Т-40, «Беларусь», ДТ-75, обладнаними роздільно-агрегатною гідравлічною системою. Переводять плуг- лущнльпик у транспортне або робоче положення виносним гід­роциліндром. Цей плуг-лущильник має на причепі спеціальний сектор, який забезпечує бічне зміщення плуга від поздовжньої осі трактора на 800 мм. Це дає можливість обробляти грунт під кроною плодових дерев.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів


 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 3. Підготовка лущильників до роботи

і технологія лущення

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_3__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

 

 

 

 

3. Підготовка лущильників до роботи

і технологія лущення

Підготовку до роботи лущильних агрегатів розпочинають з комплектування. У скомплектованих агрегатах перевіряють тех­нічний стан лущильників, звертаючи увагу на диски, надійність їх кріплення в батареях і наявність мастила в підшипниках. Тупі диски загострюють, а поламані замінюють. Якщо в агрегат входить зчіпка, то перевіряють її технічний стан.

Кут атаки дисків вибирають залежно від умов роботи. Для розпушених і мало забур’янених грунтів рекомендується кут атаки 30°, а для ущільнених і забур’янених — 35°. Лущити стер­ню в посушливих районах доцільно одночасно із збиранням урожаю. Для лущильного агрегату вибирають спосіб руху.

Усі способи руху машинно-тракторних агрегатів поділяють па 3 основні групи: гонові, колові (фігурні) і діагональні.

Гоновий спосіб руху — агрегат рухається в робочому поло­женні лише вздовж загінки і в кінці гонів робить повороти. Го­нові способи в свою чергу поділяються на затінкові і човникові.

 




Мал. 3. Схема способів руху машинно-тракторних агрегатів:
а — човниковий; б — затінковий; в — коловий (фігурний); г — діагональний.

Коловий спосіб руху — агрегат рухається в робочому поло­женні як уздовж, так і впоперек загінки (по колу); може руха­тись від периферії до центра, а також від центра до периферії.

При діагональному способі агрегат рухається навкіс загінки (по діагоналі).

Різні способи руху агрегату по-різному впливають на якість роботи, її собівартість, продуктивність агрегату і витрати нафто­продуктів. Вибір способу руху агрегату залежить від агротех­нічних вимог, розмірів ділянки, типу і складу агрегату. Напри­клад, човниковий спосіб руху агрегатів (мал. З, а) застосовують під час сівби, садіння, культивації, міжрядного обробітку, вне­сення мінеральних добрив.

Тоновий спосіб руху агрегатів (мал. 3,6) застосовують зде­більшого під час оранки. У цьому разі поле розбивають на окре­мі загінки, які потім обробляють окремо.

Коловий (фігурний) спосіб руху агрегатів (мал. З, в) засто­совують під час роботи комбайнів, сінокосарок, жаток, а також при боронуванні, коткуванні, лущенні стерні та на інших робо­тах, особливо на обробітку ділянок складної конфігурації.

Діагональний спосіб руху агрегатів (мал. З, а) застосовують під час сівби, культивації і боронування.

Для лущильного агрегату на ділянках з великими гонами (понад 300 м) застосовують човниковий спосіб руху, а на ділян­ках з меншими гонами (менш як 300 лі) — коловий. Поворотні смуги обробляють після закінчення роботи на всій ділянці.

 


Для визначення якості роботи лущильного агрегату переві­ряють глибину лущення і якість підрізання бур’янів. Щоб по­верхня злущеного поля була рівною, при суміжних проходах перекривають попередній прохід одним-двома дисками.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 4. Плуги

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__4__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

4. Плуги

За призначенням тракторні плуги поділяють на плуги за­гального призначення і спеціальні (садові, плантажні, чагарни­ково-болотні, лісові та ін,); за способом з’єднання з тракто­ром — па начіпні, напівначіпні і причіпні; за кількістю, корпу­сів — на одно-, дво-, три-, чотири-, п’яти- і шестикорлусні; за формою корпусів — на лемішні і дискові.

У сільському господарстві широко застосовують начіпні плу­ги загального призначення. Порівняно з причіпними плугами вони мають ряд переваг: менший тяговий опір, меншу метало­місткість, простішу будову, дешевші, зручніші при використанні.

 

 

Мал.4 Корпус плуга з’єднаний з трьохграннім клином

 

 

 

 

Агрегати з начіпними плу­гами не потребують причіп­лювачів і мають кращу ма­невреність.

Робочий процес4 плуга полягає в вирізуванні скиби грунту, перевертанні і кри­шінні її. Основні операції цього процесу виконує кор­пус плуга. Принцип роботи корпусу плуга можна роз­глядати як послідовну дію

трьох плоских клинів (мал. 4). Під час руху цих клинів  у грунті відбувається такий технологічний процес;клин І підрізує скибу грунту знизу, піднімає і розкришує її, ;іРйн 11 відділяє скибу від стінки борозни і зміщує вбік, а клин 111 нахиляє і повертає скибу грунту.

 

Якщо з’єднати плоскі клини /, II, III, дістанемо тригранний ЦЧслин ОАВС з кутами а, у і р (мал. 5). Під час руху такого кли- на в грунті ребро АС відрізує скибу від дна борозни, ребро ВС — від стінки борозни, а площина ABC розкришує, перемі­шує і обертає скибу.

Принцип роботи клинів покладено в основу теорії будови і роботи корпусу плуга, розробленої академіком В. П. Горячкіним. Конструктивні відмінності корпусів плугів (за величиною кутів а, у і З) визначають характер оранки: поперечний переріз скиби грунту, ступінь кришіння і перевертання її. У зв’язку з цим роз­різняють 3 види оранки: з повним перевертанням скиби — на 180° (мал. 6, а), з перевертанням на 120—140° і високогребене- вим укладанням скиб при оранці вперше (мал. 6, б) і культурну оранку (мал. 6, в) з обертанням скиби на 130—150°. На плугах загального призначення встановлено корпуси, які забезпечують повертання скиби на 130—150°. Оранка такими плугами, облад­наними передплужниками, називається культурною.





 

Мал. 7. Робочі органи і допоміжні частини плуга:

/ — передплужник; 2 —леміш; 3 —полиця; 4 ~~ польова дошка; 5 — грунтопоглиблювач; 6 — стояк; 7 — ніж; 8 — рама плуга.

 

Загальна будова плуга. Плуг складається з робочих І допо­міжних частин. Робочі частини плуга безпосередньо виконують процес оранки. До них належать: ніж 7 (мал. 7), леміш 2, по­лиця 3, передплужник 1 і грунтопоглиблювач 5.

Ножі бувають дискові і череслові. Дискові ножі застосо­вують на плугах загального призначення, а череслові — на плу­гах спеціального призначення (плантажних, лісових, чагарни­кових).

Дисковий ніж (мал. 8) складається із стального диска 2 з маточиною 5, осі 4, підшипників 3 з пилозахисними ковпачка­ми 6, регулювальних кілець 7. Вісь ножа закріплена на вилці / гайками. Вилка закріплюється шарнірно і може повертатися в межах 20° у той або інший бік. Лезо дискового ножа термічно обробляють і заточують. Товщина кромки леза не повинна пе­ревищувати 0,5 мм.

Чересловий ніж являє собою видовжений клин з кутом МІЖ щоками 10—15°. Він складається з леза, спинки, держака і хоцута, за допомогою якого ніж кріпиться до рами.

Лемеші бувають двох типів: трапецієвидні і долотоподіб­ні. Транецієвидний леміш знизу має потовщення для відтягування в кузні  при спрацюванні. Долотоподібний леміш має витягнутий .долотооподібний носок. Для збільшення довговічності носок леміша.і мас потовщення. Долотоподібні лемеші забезпечують більшу стійкість плуга. їх застосовують на плугах, призначених роботипа важких грунтах.

Виготовляють лемеші із спеціальної лемішної сталі Носок і лезо лемішів заточують піл кутом. Товщина леза повинна бути не більш як 1 мм, а кут загострювання— не більш як 40°.

 

При затупленні леза лемеша до товщини 2 мм тяговий опір плуга збільшується на 15—24%, а при тов­щині леза 3,5—4 мм— на 40—60% порівняно з лемешами, які мають рі­зальну кромку завтовшки 1 мм.

Останнім часом почали широко застосовувати самозагострювальні ле­меші, наплавлені з нижнього боку вздовж різальної кромки твердим сплавом (сормайт). Такі лемеші пра­цюють у 8—10 раз довше, ніж зви­чайні долотоподібні.

Полиця забезпечує повертання І кришіння скиби, яка надходить з ле­меша. Залежно від форми робочої поверхні розрізняють чотири типи по­лиць: циліндричну, культурну, напів- гвинтову і гвинтову.


Циліндричну полицю на трактор­них плугах не застосовують. Найпо­ширеніша полиця культурного типу. Таку полицю застосовують на старо­орних і слабкозв’язаних грунтах. На- полицями.

Полиці виготовляють з маловуглецевої або тришарової сталі. Полиці з маловуглецевої сталі цементують і гартують, а полиці з тришарової сталі тільки гартують.

Жорстко закріплені на стояку 6 (мал. 7) гвинтами з потай­ними головками леміш, полиця і польова дошка утворюють кор­пус плуга. Польова дошка є опорою плуга об дно і стінку бороз­ни. Вона подібна до прямокутної пластинки, задній кінець якої загартовують. Польова дошка заднього корпусу більше спра­цьовується. Для подовження строку її роботи до неї кріплять двома болтами змінну п’ятку, яку в міру стирання можна опус­кати вниз або заміняти.

Передплужник установлюють для поліпшення обер­тання скиби і заорювання рослинних решток. Як і основний корпус/ передплужник складається з лемеша, полиці і стояка. Під час роботи плуга він вирізує з лівого боку поверхні основ­ної скиби скибу, ширина якої дорівнює 2/з ширини основної, а

 

Мал. 9. Причіпний тракторний плуг «Труженик»: !'

1 — борозенне колесо; 2 — передплужник; 3 — корпус; 4 — причіп для борін; 5—заднє колесо; 6 — дисковий ніж; 7—рама; 8—механізм ре­гулювання глибини; 9 — компенсаційні пружини; 10 — причіп; 11 — по­льове колесо.

 

товщина становить від */з до 1/г глибини оранки, розпушує її і скидає на дно борозни.

Плуги з передплужниками мають дещо вищий тяговий опір, але значно поліпшують якість оранки і виконання дальших робіт.

Грунтопоглиблювачі встановлюють на окремих плугах для розпушування підорного шару грунту. їх кріплять ззаду основного корпусу на спеціальному механізмі. Вони йдуть глибше від основних корпусів на величину до 20 см.

Допоміжні частини плуга: рама, колеса або опорні котки, механізми піднімання, стояки корпусів і польові дошки.

Рами бувають двох видів: плоскі і гачкові. Плуги загального' призначення випускають з плоскими рамами. Чагарниково-бо­лотні, виноградні та деякі інші спеціальні плуги мають гачкові рами. На плоских рамах установлюють корпуси з високими стояками, а на тачкових — з низькими.

Рама складається з гряділів (за кількістю корпусів плуга), які жорстко з’єднані між собою поперечинами і укосами. Щоб надати рамі жорсткості, на ній навкіс закріплюють хомутами брус жорсткості.

Причіпний плуг «Труженик» (мал. 9) призначений для оранки грунтів з питомим опором до 0,9 кг}см2. Агрега­тують з тракторами ДТ-75, ДТ-75М, Т-4, Т-4А; глибина оранки — до 27 см.

Плуг складається з робочих органів, рами 7 з причепом 10* механізмів регулювання глибини та піднімання і опускання плуга, коліс.

Плуг «Труженик» — п’ятикорпусний, має передплужники і дисковий ніж. Лемеші долотоподібні, полиці культурного типу.

Рамп складається з гряділів і бруса жорсткості. Два останні гряділі знімні, щп дає можливість переобладнати плуг на 4- або
3-корпусний. Спереду шарнірно прикріплений до рами причіп, яким плуг приєднується до трактора. Положення причепа мож­на змінювати по вертикалі і горизонталі, регулюючи правиль­ність ходу плуга в борозні. Причіпна серга з’єднується з по­здовжньою тягою причепа через запобіжник, що являє собою спеціально розрахований штир, який при перевищенні наванта­ження на плуг зрізується, плуг від’єднується від трактора, що дає можливість запобігти поломці його робочих органів.

 

Для регулювання плуга на задану глибину оранки на ньому встановлено механізм регулювання глибини 8, з’єднаний з по­льовим і задніми колесами, та механізм перекосу, з’єднаний з борозенним колесом.

Переведення плуга з робочого в транспортне положення і навпаки здійснюється храповим автоматом, будову і принцип роботи якого показано на мал. 10.

Храповий автомат складається з двох частин — ведучої і ве­деної. До ведучої частини належить храповик ІЗ, що з’єднаний: з польовим колесом і постійно обертається разом з ним; до ве­деної — фігурний диск 11, жорстко закріплений на півосі 8 з кривошипом, до якого шарнірно приєднано шатун 12. Другим; кінцем шатун приєднується до пальця 1 кронштейна 14, закріп­леного на рамі. Збоку до фігурного диска шарнірно прикріпле-

5

Мал. 10. Храповий автомат:

а—включений; б — виключений; в — будова автомата; / — палець; 2—важіль вклю­чення; 3 — пружина важеля; 4~ планка важеля; 5 — вісь важеля; 6 ролик авто­мата; 7—пластинка заскочки; 8—піввісь колеса; 9—вісь заскочки; 10 — заскочка;

11 — фігурний диск; 12 — шатун; 13 — храповик; 14 — кронштейн.

 

но заскочку 10 з пластинкою 7 і пружиною. Фігурний диск має два гнізда, розміщені через 180°. У кожне гніздо може зайти ролик 6 важеля 2 включення автомата. За допомогою пружи­ни 3 ролик весь час притискується до гнізда і фіксує диск у певному положенні.

Фігурний диск і храповик розміщені поряд. Автомат працює так: при виведенні важелем ролика з гнізда диска заскочка під дією пружини повертається і один із зубів храповика захоплює пластинку заскочки—автомат включається. Оскільки заскочку закріплено на диску, а диск жорстко з’єднаний з піввіссю, то під час обертання колеса разом з ним почне повертатись і піввісь з кривошипом.

Щоб перевести плуг з робочого положення в транспортне, треба за допомогою важеля включення автомата під час руху плуга включити автомат. Польове колесо, обертаючись разом з піввіссю І її кривошипом, підніматиме шатуном плуг доти, поки ролик включення автомата, перекочуючись по диску, не зайде в протилежне гніздо і не виведе із зачеплення заскочку з храповиком. Плуг з робочого положення в транспортне перево­диться за півоберту польового колеса.

У робоче положення плуг опускається під дією своєї ваги при виведенні ролика з гнізда фігурного диска за допомогою важеля включення автомата.

Плавність опускання забезпечують компенсаційні пружини 9 (мал. 9).

На причіпних плугах замість механічного механізму піді­ймання встановлюють також гідравлічний.

П’ятикорпусний начіпний плуг ПЛН-5-35 (П — плуг, Л — лемішний, Н — начіпний, 5—кількість корпусів, 35 — ширина захвату одного корпусу в сантиметрах) має таке саме призначення, як і плуг «Труженик». Він входить до сімей­ства уніфікованих плугів ПЛП-8-35, ПЛП-6-35, ПЛП-5-35, ПЛН-4-35, ПЛН-3-35. Плуг агрегатується з тракторами ЮМЗ-6,  МТЗ 80\82. Коли його обладнати спеціальними швидкісними кор­пусами, він агрегатується з тракторами Т-150, Т-150К і може працювати на швидкості 9—12 кмігод.

ІІлуг ПЛН-5-35 має зварну раму 2 (мал. 11), до якої при­кріплено п’ять уніфікованих корпусів, п’ять передплужників 4, дисковий ніж, опорне колесо 1 з гвинтовим механізмом, начіп- ку 3 ні пристрій 8 для приєднання борін.

Уніфікований корпус складається із стояка, до якого при- ♦■лн.іііи болтами башмак. До останнього приєднано леміш 5, і рч їм ь і крило 7 полиці та польову дошку.

Опорне колесо плуга змонтоване на півосі на конічних роли­кових підшипниках Піввісь приєднана до стояка колеса. За допомогою гвинта з рукояткою стояк колеса разом з піввіссю і колесо можна опускати і піднімати.

Начіпка плуга призначена для приєднання плуга до тракто-

 

Мал. 11. П’ятикорпусний начіпний уніфікований плуг ҐІЛН-5-35:

/ — опорне колесо; ? — рама; 3— начіпка; 4 — передплуж­ник; 5 —леміш; 6 — груди полиці; 7 — крило полиці; 8 — причіп для борін.

 

ра. Вона складається з двох кронштейнів з пальцями, двох стояків і розкоса.

Будова дискового ножа плуга ПЛН-5-35 дещо відмінна від дискового ножа, встановленого нг плузі «Труженик». Диск ножа встановлений на консольній осі на шарикових під­шипниках.

Плуг дисковий начіпний ПНД-4-30 (П — плуг; Н — начіпний, Д — дисковий, 4 — кількість корпусів, ЗО — ши­рина захвату одного корпусу в сантиметрах) призначений для оранки зволожених важких грунтів з питомим опором до 1,3 кг/см2 на глибину до ЗО см. Агрегатується з тракторами ДТ-75, ДТ-75М,  Т-4 і Т-4А.

Цей плуг складається із зварної рами 3 (мал. 12), чотирьох сферичних дисків 7, чотирьох передплужників 6 з польовими дошками і розпушувачами 5; чотирьох чистиків 5, опорного ко­леса 4 з гвинтовим механізмом 1 та на чіпки 2. Диски закріпле­ні на фланці вала, який змонтований в кронштейні на конічних підшипниках. Кронштейни закріплені па стовбах, які приєднані до рами. Диски встановлені відносно стінки борозни під кутом 41° і похилені у вертикальній площині під кутом 14°, Перед­плужники з польовими дошками І розпушувачами встановлені перед дисками і мають забезпечувати заглиблення дисків, стій­кість плуга по глибині та ширині і загортання рослинних реш­ток у грунт. Чистики призначені для очищення сферичних дисків з угнутого боку та поліпшення перевертання і розпушу­вання скиби.

 


7 6

Мал. 12. Плуг дисковий начіпний І1НД-4-30:


/ — гвинтовий механізм опорного колеса; 2 — начіпха; 3 — рама; 4 — опорне
колесо; 5 — розпушувач; Є> -передплужник; 7 — диск; 3— чистик.

Мал. ІЗ. Чагарниково-болотний плуг ПКБ-75:

/ — причіп; 2 — понижувач; Л — борозенне колесо! 4 — опорна лижа; 6 —
«Іж; 6—щит; 7 —леміш; 8 — полиця; 9— заднє колесо; 10— перо; 11—
рпмл; /'/—механізм регулювання глибини, 13 — польове колесо; /4 — під-
ставка

 

,’За процесом роботи дисковий плуг подібний до дискового лущильника, але забезпечує краще перевертання скиби.

.Плуг чагарниково-болотний ПКБ-75 (П — плуг, К тй чагарниковий, Б—болотний, 75 — ширина захвату в сан­тиметрах) призначений для оранки болотних, мінеральних і торфових грунтів, укритих кущами заввишки до 2 лі, а також грунту після розкорчовування пнів. Агрегатують з трак­торами ДТ-75. ДТ-75В, ДТ-55А; глибина оранки — до35 см.

£ Плуг ПКБ-75 складається (мал. 13) з робочих органів, Йами // з причепом /, механізму регулювання глибини оранки /2, храпового автомата або гідравлічного циліндра для підні­мання і опускання плуга, трьох коліс. Робочі органи: корпус з долотоподібним лемешем 7 і напівгвинтовою полицею 5, ніж 5 плоский з опорною лижею 4 чересла вий або дисковий.

Встановлюють ніж залежно від умов роботи. Плоский ніж з притискною лижою встановлюють для роботи на заболочених ділянках з невеликими кущами без попереднього зрізування їх, черепковий — для роботи на площі, розкорчованій від лісу, а дисковий ніж — для роботи на ділянках, де в грунті немає ко­ренів, каміння та інших перешкод.

Плуг ПБН-ІООА (П — плуг, Б — болотний, Н — начіп­ний, 100 — ширина захвату корпусу в сантиметрах, А — мо­дель) призначений для першої оранки осушених боліт і забо­лочених земель, вкритих чагарником заввишки 5—6 м без по переднього його зрізування. Навішують на трактори Т-130. Т-100МГС. Плуг ПБН-100А складається з рами, корпусу, ножз з опорною лижею, щитка і навіски.              ’ .

Рама плуга зварної конструкції з брусів коробчатого пере-

Мал. 14. Плуг плантажний начіпний ППН-50:

/—корпус; 2 — рама; 3 — механізм регулювання: 4 — начіпка; 5 — опорне колесо; 5 — передплужник; 7 — долото.

 

різу, корпус напівгвинтового типу. Він має зварний стояк і розширену польову дошку. Ніж плоский, має двобічну заточку. Лижа до рами прикріплена болтами, висоту її можна регу­лювати при встановленні плуга на задану глибину оранки. Максимальна глибина оранки — 40 см. Щиток, що стоїть між ножем і корпусом плуга, захищає плуг від забивання чагарником.

Плуг ППН-50 (П — плуг, П — плантажний, Н — начіпний, 50 — ширина захвату корпусу в сантиметрах) призначений для передпосівного обробітку грунту під виноградники, а також під лісові і садові насадження. Навішують на трактор Т-100МГС, обладнаний гідравлічною навісною системою.

Плуг ППН-50 (мал. 14) складається з корпусу 1, який має полицю культурного типу і долотоподібний леміш, передплуж­ника 6, механізму регулювання глибини оранки 3, рами 2, ме­ханізму навіски 4 з автоматичним пристроєм приєднання і від’єднання плуга від трактора, підпори для утримання плуга в ненавішеному положенні.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів


 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 5. Підготовка плугів до роботи

і технологія оранки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_5__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

5. Підготовка плугів до роботи

і технологія оранки

Підготовку орних агрегатів починають з комплектування. Плуг і кількість корпусів для агрегату добирають так, щоб сту­пінь завантаження трактора становив 85—95% (коефіцієнт — 0,85—0,95). 5—15% тягового зусилля трактора залишають у ре­зерві для подолання непередбачених короткочасних опорів без переключення трактора на нижчу передачу.

Під час перевірки технічного стану плуга звертають увагу на кріплення корпусів, стан коліс, наявність маслянок, контргайок, надійно затягують гвинти кріплення лемешів, полиць, польових дощок та ін. Лемеші повинні бути загострені так, щоб товщина леза не перевищувала 1 мм. Носки лемешів усіх корпусів мають лежати на одній лінії. Щоб перевірити це, натягують шнурок від носка переднього корпусу до носка лемеша заднього корпусу. Відхилення при цьому може бути не більш як 5 мм. Суміжні корпуси повинні перекривати один одного не менш як на 10 *і ін' більш як па ЗО мм. Головки болтів кріплення лемешів, по­линь, польових дощок і п’ятки польової дошки останнього кор­пусу миють бути нарівні з робочою поверхнею.

Перевыряють легкість обертання диска ножа. Бічне биття диска не повинно перевищувати 2 мм.

Пересвыдчившись у справності плуга і заповнивши маслом точки мащення починають установлювати його на задану гли­бину оранки , регулюють установлення передплужників і диско­вого ножа.Предплужник устанавлюють перед основним корпусом на

 

Відстані 30—35 см (мал. 15) так, щоб основна скиба вільно про­ходила між ними. При установленні передплужника на глибину лево його має проходити під основною масою коріння дернини на глибині 7—10 см, а на запиріїних грунтах — на 12 см.

' Дисковий ніж установлюють відносно передплужника так, щдб його вісь обертання проектувалася на носок лемеша перед­плужника, а площина диска відносно польового обрізу перед­плужника була встановлена на 1—3 см в бік поля. На глибину дисковий ніж установлюють так, щоб нижня точка його була на 2—3 см нижче від леза лемеша передплужника.

Установлення причіпного плуга на задану гли­бину зводиться до встановлення коліс і причепа плуга. Плуг ставлять горизонтально на тверде місце і переводять колеса в робоче положення. Потім за допомогою механізмів польового і борозенного коліс раму плуга встановлюють у горизонтальне положення. Лемеші при цьому повинні дотикатися до землі, якщо під польове колесо підкладено підставку, товщина якої дорівнює глибині оранки, а борозенне колесо стоїть на землі. Заднє колесо має дотикатися до землі, а п’ятка польової дошки заднього корпусу повинна бути вища від поверхні на 1—2 см.

Положення поперечної і поздовжньої планок причепа плуга впливає на якість роботи останнього. Якщо поперечину причепа встановити високо, заглиблення передніх корпусів буде значно більше, ніж задніх, крім того, збільшується навантаження на польове і борозенне колеса плуга; вони залишають глибокі слі­ди, і їх втулки швидко спрацьовуються. При низькому розмі­щенні поперечини причепа польове і борозенне колеса розван­тажуються; передні корпуси плуга ідуть мілкіше від задніх.

Якщо під час оранки задню частину плуга заносить уліво (в поле), а польова дошка останнього корпусу І заднє колесо дуже втискуються в стінку борозни, поздовжню планку причепа переставляють на поперечині причепа вправо. Якщо задню час­тину заносить у борозну, поздовжню планку причепа перестав­ляють уліво.

Мал. 15. Схема встановлення передплужника і диско­вого ножа.

 

Для збільшення глибини оранки причіп і польове колесо під­німають, а для зменшення — опускають. Змінюючи глибину оранки механізмом борозенного колеса, вирівнюють раму в го­ризонтальній площині.

При прокладанні першої борозни борозенне колесо за допо­могою його механізму піднімають на половину глибини оранки, щоб перший корпус плуга зміг заглибитися. Польове колесо за­лишається в тому положенні, в якому воно було встановлене для заданої глибини оранки.

Установлення начіпного плуга. Перед начіплю­ванням плуга на трактор перевіряють механізм начіпки тракто­ра і начіпку плуга і при потребі підтягують усі болтові кріплен­ня, заглушки і пробки.

Під час оранки начіпним плугом, як правило, праві колеса трактора ідуть по борозні, а ліві—по полю, тобто вище відпра­вах на глибину оранки. Тому при встановленні начіпного плуга на задану глибину оранки на місце, де встановлюють плуг, кла­дуть брус, товщина якого дорівнює глибині оранки, і виїжджа­ють на нього лівими колесами трактора. Потім опускають плуг, щоб він дотикався до землі. При такому нахиленому положенні трактора за допомогою гвинта правого розкоса і верхньої тяги начіпного пристрою встановлюють раму плуга в горизонтальне положення. Опорне колесо плуга піднімають, щоб відстань від нижньої точки обода колеса до поверхні землі дорівнювала гли­бині оранки. Остаточно встановлюють і регулюють плуг на за­дану глибину оранки і ширину захвату під час роботи в полі при прокладанні перших борозен.

Якщо передній і задній корпуси йдуть на різній глибині, змінюють довжину верхньої тяги механізму начіпки трактора. Горизонтальність рами плуга в поперечному напрямі регу­люють, змінюючи довжину правого розкоса начіпної системи.

Ширину захвату переднього корпусу регулюють переміщен­ням осі начіпки вправо або вліво відносно рами плуга. Якщо весь плуг відхиляється в поле або в борозну, то переміщують підвіски в кулісі за допомогою упорних болтів.

Підготовка поля до оранки і робота орного агрегату. Поле очищають від поживних решток і сторон­ніх предметів, ями і канави засипають, а місця, небезпечні для роботи агрегату, позначають вішками. Потім вибирають напрям руху агрегату, розбивають поле на загінки, відбивають пово­ротні смуги, намічають лінію першого проходу агрегату і доби­рають ширину загінок, яка залежить від довжини гонів.

Ширина поворотної смуги для орних агрегатів, які склада­ються з трактора «Беларусь» і 3-корпусного плуга, повинна ста­новити 8—10 м, для тракторів ДТ-75 з 5-корпусним плу­гом — 18—20 м, а для трактора Т-130 з плугами до 10 корпу­сів — 22—ЗО м.

Залежно від розміру, конфігурації і рельєфу поля вибирають

Мал 16. Оранка з чергуванням усклад і врозгін:

I, II. Ill, IV, V - загінки.

 

напрям руху орного агрегату. Найвигідніший напрям руху — це напрям уздовж довшої сторони поля. Але не завжди можливий цей напрям, бо, згідно з агротехнічними вимогами, напрям оранки доцільно щороку змінювати, а на схилах можна орати лише впоперек схилу. •

Як правило, тоновим способом орють всклад і врозгін. Під час оранки всклад у середній частині загінки утворюється звальний гребінь, а при оранці врозгін — розгінна борозна. Коли орють тільки врозгін, кількість розгінн'йх борозен на полі дорівнюватиме кількості загінок.

Щоб зменшити кількість розгінних борозен і звальних гребе­нів, застосовують комбінований спосіб оранки, при якому чергу­ється оранка всклад і врозгін. Спочатку всклад виорюють загін­ку Z (мал. 16), потім загінку III. Із загінки III агрегат прохо­дить на загінку II і розорює її врозгін. При цьому способі оранки кількість звальних гребенів і розгінних борозен змен­шується майже вдвоє. Розрахунки показують, що комбінований спосіб для оранки довгих ділянок найвигідніший.

На коротких ділянках доцільно застосовувати комбіновану безпетльову оранку (мал. 17). При цьому способі спочатку роз­орюють загінку врозгін звичайним способом. Коли посередині загінки залишається смуга, при розорюванні якої не можна по­вернутися без петлі, починають орати суміжну загінку. її розо­рюють також врозгін і до тих пір, поки смуга стане такою, що

 

при її розорювайні не можна повернутися без петлі. Тоді ці дві смуги доорюють всклад. При цьому способі петлі мож­на позбутися тільки тоді, коли ширина загінки буде більшою від восьми радіусів повороту орного агрегату.

Одним з головних джерел підвищення продуктивності орних агрегатів е робота на підвищених швидкостях. До­свід передовиків сільського господарства і результати до­сліджень науково-дослідних закладів показують, що на оранці при застосуванні плугів із звичайними корпусами мож­на працювати з швидкістю 7—7,5 км/год, а при застосу­ванні нових швидкісних плу­гів — до 9—10 км/год.

При підвищеній швидкості якість оранки поліпшується: ріл­ля виходить більш злитою, добре кришиться скиба, зникають гребені, тому на окремих ділянках навіть відпадає потреба пускати вслід за плугами борони.

Контроль якості оранки. Якість оранки характе­ризується додержанням заданої глибини, перевертанням скиби, приорюванням рослинних решток і добрив, відсутністю недорі- зів скиб і огріхів. Якість роботи плуга перевіряють систематич­но, особливо на початку оранки. Глибину оранки замірюють через кожні 3—4 м на довжині 40—50 м. Слід пам’ятати, що для першого проходу плуг установлюють окремо, причому гли­би на оранки не буде однакова для всіх корпусів. На відкритій борозні глибину оранки вимірюють лінійкою або борозноміром. Відхилення від заданої глибини не повинно перевищувати 1 см.

Техніка безпеки. Під час роботи плуга забороняється причіплювачу бути на плузі, не обладнаному спеціальним си­нінням, а також регулювати глибину оранки. Замінювати ро­бочі органи або підтягати їх кріплення можна тільки при іаглупнчіому двигуні або на відчепленому плузі.

При значному забиванні робочих органів рослинними решт­ками, і ниєм, грунтом тощо плуг зупиняють і усувають неполад­ки При не ніачному забиванні робочих органів і нависанні на них бур’янів їх очищають під час руху спеціальним чистиком.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : Плоскорізи їх будова ,регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_6__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

 

 

 

Плоскорізи-глибокорозпушувачі застосовують для розпушення ґрунту на глибину до 30 см без обертання скиби, їх використовують для обробіт­ку стерньових агрофонів після збирання зернових культур, для обробітку парів і полів після збирання просапних культур тощо. Застосування пло-скорізів дозволяє ефективно боротися з вітровою ерозією ґрунтів, оскіль-ті поля залишається до 75% , а інколи й більше, стерні.

Найбільш широко використовують плоскорізи-глибокорозпушувачі ПГ-3-5, ПГ-3-100, ГУН-4 та ін.

 

 

Плоскоріз-глибокорозпушувач ПГ-3-5 начіпний і складається з централь­ної і двох бокових секцій (рис. 1.22, а). Центральна секція має три плоско-пзальні лапи, а бокові - по одній шириною захвату 110 см. Бокові секції спираються на опорні пневматичні колеса 6 з гвинтовими механізмами 3. В центральній передній частині рами встановлений замок автоматичної зчіп­ки 4. Плоскорізальна лапа складається з двох лемешів 11 і 13 (рис. 1.22, б), долота 12, башмака 10, стовби 9 з регулювальним гвинтом 8.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image044.jpg

Рис. 1.22. Плоскоріз-глибокорозпушувач ПГ-3-5 (а) і плуг-плоскоріз-розпушувач ППР-2,5 (г): б - робочий орган плоскоріза, в - робочий процес плоскорізальної лапи;

1,2- центральна і бокова рами; 3 - гвинтовий механізм; 4 - замок; 5 - механізм підіймання; 6 і 19 - опорні колеса; 7 і 18 - лапи; 8 - болт; 9 - стовба; 10 - башмак; 11,13- лівий і правий лемеші; 12 - долото; 14 - начіпний пристрій; 15 -рама; 16 - коток; 17 – диски

 

Під час руху плоскоріза-глибокорозпушувача лемеші підрізують шар рунту, який переміщується по їхній поверхні, розпушується і падає без обертання на ущільнене лапами дно.

Глибину обробітку ґрунту регулюють гвинтовими механізмами опор­них коліс.

Плоскоріз проводить обробіток ґрунту на глибину до 30 см. Робоча ширина захвату плоскоріза - 5,3 м, а з використанням тільки Редньої секції - 3,2 м. Продуктивність плоскоріза - близько 4,5 га/год. Агрегатують із тракторами тягового класу 3 і 5.

Плоскоріз-глибокорозпушувач ПГ-3-100 складається з трьох плоскорізаль-них лап з шириною захвату кожної 100 см, двох опорних пневматичних коліс з гвинтовими механізмами, рами та замка автоматичної зчіпки. Агрегатують його з тракторами тягового класу 3.

Робоча ширина захвату - 3,2 м, робоча швидкість - до 10 км/год, а продуктивність - 3 га/год.

Плуги плоскорізи-розпушувачі використовують для основного безпо-лицевого обробітку ґрунту після збирання сільськогосподарських куль­тур, для обробітку парів тощо.

Плуг плоскоріз-розпушувач ППР-2,5 складається з рами 15 (рис. 1.22, г), п'яти плоскорізальних лап 18, лівих і правих комплектів сферичних дис­ків 17, котка пруткового 16, двох опорних пневматичних коліс 19 із гвин­товими механізмами і начіпного пристрою 14.

Плоскорізальні лапи 18 підрізують і розпушують ґрунт на глибину до 20 см, ліві і праві сферичні диски 17 підрізують та обертають верхній шар ґрунту, частково подрібнюють стерню і рослинні рештки, а прутковий коток 16 вирівнює, ущільнює ґрунт і частково подрібнює грудки.

Ширина захвату - 2,5 м. Робоча швидкість - 9-12 км/год. Агрегатують з тракторами класу 3.

Плоскорізи-глибокорозпушувачі-удобрювачі призначені для основного обробітку ґрунту на глибину до 16-30 см, з одночасним внесенням міне­ральних добрив та максимальним збереженням стерні на поверхні поля.

Глибокорозпушувач-удобрювач ГУН-4 складається з чотирьох плоско-різальних лап 4 (рис. 1.23, а) з шириною захвату 110 см, двох ящиків 6, місткістю 450 кг кожний, тукопроводів 9, двох вентиляторів, рами З, замка автоматичної зчіпки 7 та двох опорно-приводних коліс 5.

Плоскорізальна лапа має два лемеші 10, долото, розподільник 11, від­бивач 13 і стовбу. Туковисівні апарати дискового типу і змонтовані у днищі кожного тукового ящика. Вентилятор 1 приводиться в рух від гідро­мотора.

Під час руху агрегату від лівого опорно-приводного колеса приводяться в рух диски туковисівних апаратів. Вони подають добрива в тукопроводи 9 до кожного робочого органа.

Плоскорізальні лапи підрізують і розпушують ґрунт на глибину до 30 см.

По повітропроводу 8 у змішувач лапи подається повітря, яке захоп­лює добрива і подає їх до розподільника 11, який спрямовує добрива на дно борозни рівномірно по всій ширині захвату лапи. Ґрунт, що сходить із лемешів лапи, присипає добрива (повітря частково заповнює простір між частинками у ґрунті, а решта виходить в атмосферу).

Глибина обробітку регулюється гвинтовими механізмами опорних коліс.

Ширина захвату - 4,25 м. Робоча швидкість - до 10 км/год. Агрегату­ють із тракторами класу 5 і 3. Продуктивність - до 3,2 га/год.

Плоскорізи-щілиноутворювачі застосовують для післяжнивного основ­ного обробітку ґрунту з одночасним щілюванням. Використовують плос-корізи-щілиноутворювачі ПЩН-2,5, ПЩ-3 і ПЩ-5 та ін.

Плоскоріз-щілиноутворювач ПЩН-2,5 складається із п'яти плоскорі-альних лап 19, п'яти щілинорізів 18, двох батарей секцій із плоских озпушувальних дисків 17, рами 16 з начіпним пристроєм 15 і двох опор-

х ПНевматичних коліс 14 з гвинтовими механізмами.

Глибина обробітку плоскорізальними лапами - 8-16 см, а щілинорізами - 30-40 см.

Плоскоріз можна застосовувати у варіанті плоскоріза або щілиноріза

(рис. 1.23, г).

Ширина захвату - 2,5 м. Робоча швидкість - 7-10 км/год. Продуктив­ність - до 2,0 га/год.

Агрегатують з тракторами класу 3.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image046.jpg

Рис. 1.23. Глибокорозпушувач-удобрювач ГУН-4 (а) і схеми робочого процесу

плоскоріза-щілиноутворювача ПЩН-2,5 (в і г): б - робочий орган плоскоріза;

1 - вентилятор; 2 - гвинтовий механізм; 3 і 16 - рами; 4 і 19 - плоскорізальні

лапи; 5 і 14 - опорні колеса; 6 - ящик; 7 - замок автозчіпки; 8 - повітропровід;

9 - тукопровід; 10 - леміш; 11 -розподільник добрив; 12 - заслінка; 13 - відбивач; 15 - начіпний пристрій; 17 - плоскі диски; 18 – щілиноріз

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 7 Борони

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__7__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

7. Борони

Борони застосовують для поверхневого розпушування грун­ту, руйнування кірки, вирівнювання поверхні ріллі, розбивання грудок, знищення бур’янів, а також для загортання мінераль­них добрив і насіння.

За типом робочих органів розрізняють борони зубові і дис­кові. Зубові обладнують зубами квадратного а (мал. 18) і круг­лого б перерізу, ножеподібної в та лапчастої г форми.

Зіуби квадратного перерізу загострюються несиметрично і мають одне ребро пряме, а всі інші скошені. На рамі зуби Прямим ребром установлюють в одному напрямі. При роботі зубів прямим ребром уперед борона розпушує грунт на всю глибину ходу зуба. При роботі скошеним ребром уперед грунт розпушується лише верхньою частиною зуба до скошеної части­ни, а шар, який лежить нижче, ущільнюється скосом зубів на глибину 3—5 см.

Зуби круглого перерізу і ножеподібної форми розпушують грунт по всій глибині ходу зубів.

Зуби лапчастої форми розпушують грунт і підрізають бур’яни на ширині захвату лапи.

У дискових боронах робочим органом є сферичний диск та­кої самої конструкції, як у дискового лущильника. Робочий процес дискових борін відрізняється від робочого процесу дис­кових лущильників тим, що диски борін поставлено під меншим кутом атаки, внаслідок чого менше переміщується грунт.


Борона зубова важка БЗТС-1,0 (Б — борона, 3 — зубова, Т — важка, С — швидкісна, 1,0—ширина захвату в грунту після оранки, знищення сходів бур’янів, боронування озимих та технічних культур на підвищених швидкостях. Робочим органом борони є зуб квадратного перерізу. Рама борони складається із по­здовжніх навхрест розміще­них планок і двох поперечних планок з прикріпленими до них причіпними гаками. На перетині планок закріплені зуби.

Борона агрегатується з трактором за допомогою зчі­пок, а також може працювати н агрегаті з плугами, культи­ваторами та сівалками. Ро­боча швидкість, до 12 кмігод.

Мал. 19. Сітчаста борона БСО-4,0.

 

Борона зубова середня БЗСС-1,0 мае те саме при- ■ значення, що й борона БЗТС-1,0. За будовою вона теж подібна до неї, але тиск на один зуб менший. Агрегатується так само І має таку саму швидкість.

Борона ЗБЗЛ-1,0 (3—кількість ланок, Б — борона, 3 — зубова, Л— лапчаста, 1,0 — ширина захвату одної ланки в лі) призначена для передпосівного обробітку пару, розпушування грунту на глибину до 8 см і підрізання бур’янів. Робочими орга­нами є лапчасті зуби шириною 75 мм і прикочуючі коточки. За будовою нагадує борону БЗТС-1,0, але до неї чіпляють ще реб­ристі котки для прикочування грунту. Агрегатується з тракто­рами Т-25, Т-40, Т-40А, «Беларусь», Т-38М, МТЗ-80/82 та ЮМЗ-6. Робоча швидкість до 6 кмігод.


Борона БСО-4,0 (Б — борона, С — сітчаста, О — полег-




 

шена, 4,0 — ширина захвату в метрах) призначена для зни­щення бур’янів, розпушування верхнього шару грунту, руйну­вання кірки на посівах кукурудзи, озимих і ярих у період появи сходів, а також для боронування гребеневих посадок картоплі, «робочими органами борони є зуби круглого перерізу з тупи- мжжінцями. Борона БСО-4,0 (мал. 19) складається з двох секцій Кожна секція являє собою рамку, всередині якої розміщена сдааста борона, утворена з попарно рухомо з’єднаних між собою зубів. Така конструкція забезпечує добре копіювання по- Жфхні поля. Глибина обробітку грунту — до 3—4 см. Робоча -швидкість — до 6,5 км)год. Борону БСО-4,0 навішують на трак- Фор Т-25.

у Борона ЗБДН-2,0 (3 — кількість секцій, Б — борона, Д — дискова, Н —начіпна, 2,0 — ширина захвату однієї секції в мет­рах) призначена для передпосівного розпушування грунту, лу­щення стерні і поліпшення луків. Ширина захвату борони—6 лі, глибина обробітку грунту — до 12 см.

Борона ЗБДН-2,0 складається з трьох дискових двослідних борін БДН-2,0. Кожна борона БДН-2,0 (мал. 20) складається з передньої 3 і задньої 4 трубчастих рам, зварених між собою. До кінців труб шарнірно прикріплено по дві батареї 5. Кожна ба­тарея складається з шести дисків діаметром 445 мм. Задні ба­тареї відносно передніх установлено із зміщенням. Для навішу­вання борони на трактор або на зчіпку на рамі є стояки 2. Для збільшення заглиблення робочих органів борона має площадку для баласту. Кут атаки дисків батарей регулюється в межах від 0 до 25° за допомогою важелів 1 із зубчастими секторами.

Борону ЗБДН-2,0 агрегатують з трактором ДТ-75 за допо­могою напівначіпної зчіпки, СН-54А. Борону БДН-2,0 можна навішувати на трактори Т-40, ЮМЗ-6 . або «Беларусь».

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів


 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 8. Котки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_8__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

7. Котки

Котки застосовують для розбивання грудок, вирівнювання .поверхні поля, ущільнення грунту, щоб підняти вологу до ви­сіяного насіння, і для прикочування зеленого добрива перед оранкою.

Коток ЗКВГ-1,4 (3 — кількість ланок, К — коток, В — во-

Мал. 21. Коток водоналивний гладенький ЗКВГ-1,4.

 

 

доналивний, Г — гладенький, 1,4—ширина захвату однієї лан­ки в метрах) складається з трьох металевих пустотілих бараба­нів (мал. 21). Довжина кожного барабана — 1,4 м, діаметр — 0,7 м. Місткість барабана для заповнення водою — 500 л. За­ливається вода в барабан через отвір, який закривається проб­кою. Поверхню барабана очищають від грунту, що налипає під час роботи, чистики. Ширина захвату котка — 4 л/.

Коток ЗКВГ-1,4 агрегатують з тракторами Т-25, Т-40. Робо­ча швидкість — до 6 км/год.

Коток кільчасто-шпоровий ЗККШ-6 (3 — кіль­кість ланок, К — коток, К — кільчастий, Ш — шпоровий, 6 — ширина захвату однієї ланки в метрах) призначений для роз­пушування з ущільненням підповерхневого шару, а також для вирівнювання поверхні зораного поля та розбивання грудок. Складається він із трьох секцій. Основою кожної секції є рама, на якій встановлена вісь з вільно закріпленими кільцями з шпо­рами. Зверху на рамі — по два ящики для баласту. Питомий тиск на грунт регулюється зміною кількості баласту. Робоча швидкість до 12 км/год. Агрегатується з тракторами Т-40, Т-40А, «Беларусь», а також з тракторами класу 3 і 5 тс.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : Культиватори для суцільного обробітку грунту

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_9__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

 9. Культиватори для суцільного обробітку грунту

Суцільна культивація забезпечує розпушення верхнього шару грунту і водночас знищує бур’яни.

Залежно від способу приєднання до трактора культиватори бувають причіпні і начіпні.

Основні робочі органи культиваторів — лапи. Але культи­ватори можна обладнати також підгортальниками, лапками- поличками, голчастими дисками та підживлюючими ножами.

Залежно від призначення і форми лапи поділяють на два типи: полільні і розпушувальні. Полільні лапи бувають одно­бічні плоскорізальні (бритви), стрілчасті плоскорізальні і стріл­часті універсальні; розпушувальні — долотоподібні, оборотні (наральникові) і списоподібні.

Однобічні плоскорізальні лапи (мал. 22, а) застосовують для першого міжрядного обробітку грунту на глибину 4—6 см і для проріджування (букетування) рослин. Лапи бувають праві і ліві з шириною захвату від 85 до 182 мм. Робоча частина лапи — полиця, яка підрізує шар грунту і частково його роз­пушує. Вертикальний щиток на однобічній плоскорізальній лапі виконує роль вертикального ножа і водночас захищає молоді рослини від загортання землею.

Стрілчасті плоскорізальні лапи (мал. 22, б) застосовують у комплекті з однобічними плоскорізальними лапами також для обробітку грунту на глибину 4—6 см. Ширина захвату — від 145 до 330 мм

 





а — однобічна плоскорізальна лапа; б — стрілчаста плоскорізальна лапа; в—стріл­часта універсальна лапа; г — розпушувальна долотоподібна лапа; д — розпушувальна оборотна лапа; е — списоподібна лапа; є — підгортальник; ж — лапа-полиця; з — гол­частий диск; і — підживлювальннй ніж; к — полільні зуби.

Стрілчасті універсальні лапи (мал. 22, в) підрізують бур’яни і добре розпушують грунт. Ними можна обробляти грунт на глибину до 15 см. Ширина захвату лап — від 220 до 330 мм.

Розпушувальні долотоподібні лапи (мал. 22, а) застосовують для розпушування міжрядь на глибину до 16 см, розпушуваль­ні оборотні (мал. 22, д) і списоподібні (мал. 22, е) лапи —для розпушування перед сівбою.

Підгортальники (мал. 22, е) призначені для підгортання культурних рослин і для нарізання поливних борозен. Підгор­тальник складається з корпусу, до якого внизу прикріплено носок для розрізування і розпушування грунту. У верхній час­тині до корпусу приєднано крила. Поверхня корпусу і його крила розпушують грунт, піднімають угору і зміщують убік. Глибина підгортання — до 12 см.

 

Лапи-полиці (мал. 22, ж) застосовують для підгортання картоплі та інших культур. Вони підрізають бур’ян, розпу­шують грунт у міжряддях, частину грунту відкидають на за­хисну зону біля куща картоплі і засипають бур’ян, що там був.

Голчасті диски (мал. 22, з) застосовуються для руйнування кірки і знищення бур’янів у рядках вирощуваних рослин. Голки дисків під час перекочування останніх заглиблюються в грунт до 9 см і руйнують кірку та виривають сходи бур’янів.

Підживлювальні ножі (мал. 22, і) призначені для внесення сухих мінеральних добрив у грунт з одночасним його розпушу­ванням.

Полольні зуби (мал. 22, к) обробляють захисні зони просап­них культур — знищують бур’яни.

На культиваторах для передпосівного обробітку грунту зде­більшого застосовують розпушувальні і стрілчасті універсальні лапи.

Культиватор КГІН-4А (К — культиватор, П — паровий, Н—начіпний, 4 — ширина захвату в метрах, А — модель) при­значений для передпосівного розпушування грунту на глибину від 5 до 12 см і для знищення бур’янів. Навішують культива­тор на трактори «Беларусь», ЮМЗ-6.

Культиватор (мал. 23) складається з рами /, звареної з труб квадратного перерізу, вертикального стояка 2 і цапф для кріплення до начіпної системи трактора, довгих 5 і коротких 7 грядільних секцій та опорних коліс 8.

До культиватора додають 17 стрілчастих лап (8 лап із за­хватом 270 мм і 9 лап із захватом 330 мм) і 26 розпушуваль­них. Лапи безпосередньо прикріплюють до грядільних секцій.

Мал. 23. Начіпний паровий культиватор КПН-4А:

/ — рама; 2—стояк; 3 — натискна пружина; 4 — натискна штанга; 5 —довга гря­дільна секція; 6—лапа; 7 — коротка грядільна секція; 8 — опорне колесо.

 

 

 

Секції спереду шарнірно з’єднані з переднім брусом рами а із заднім брусом — через натискні штанги 4 з пружинами 3. Таке кріплення дає можливість лапам добре копіювати поверхню.

Стрілчасті лапи на культиваторі встановлюють у два ряди, а розпушувальні — в три. Глибину ходу стрілчастих лап регу­люють, змінюючи висоту опорних коліс і кут входження лапи.

За допомогою гідромеханізму трактора культиватор підні­мають з робочого положення в транспортне.

Промисловість почала випускати модифікований культива­тор КПН-4Г, який має те саме призначення і будову що й куль­тиватор КПН-4А.

Культиватор КПГ-4 (К—культиватор, П — паровий, Г — гідрофікований, 4 — ширина захвату в метрах) призначе­ний для обробітку парів і знищення бур’янів. Чотири культи­ватори агрегатують з трактором К-700 за допомогою гідрофіко- ваної зчіпки СП-16, а один — з Т-40, Т-40А.

Робочі органи на культиваторі КПГ-4 такі, як і на культи­ваторі КПН-4А. Регулюють глибину ходу робочих органів І піднімають та опускають їх у робоче положення гідравлічною системою трактора.

Для роботи на підвищених швидкостях використовується культиватор КПС-4, який виготовляється в причіпній і начіпній модифікаціях. За будовою він нагадує культиватор КПГ-4.

Культиватор КРН-3,5 (К — культиватор, Р — розпушу­вач, Н — начіпний, 3,5 —ширина захвату в метрах) призначе­ний для глибокого розпушування грунту перед сівбою і для знищення бур’янів.

На культиваторі встановлюють стрілчасті або розпушуваль­ні лапи. Під час роботи культиватора із стрілчастими лапами глибина обробітку становить не більш як 16 а ширина за­хвату культиватора — 3,35 м; під час роботи з розпушувальни­ми лапами глибина обробітку становить не більш як 25 см, а ширина захвату культиватора — 3,35 см. Глибину обробітку грунту регулюють гвинтовим механізмом, змінюючи положення опорних коліс.

Культиватор КРН-3,5 навішують на трактор ДТ-75. Підні­мають і опускають культиватор з робочого положення в транс­портне і навпаки за допомогою гідропідйомника трактора.

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 10. Підготовка машин до роботи І робота агрегатів на суцільному обробітку грунту

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_10__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

 10. Підготовка машин до роботи І робота агрегатів на суцільному обробітку грунту

Підготовку агрегатів для передпосівного обробітку грунту починають з комплектування агрегатів. Склад агрегатів для передпосівного обробітку грунту визначають, враховуючи меха­нічні властивості грунту, глибину обробітку, забур’яненість, рельєф поля і довжину гонів.

 

   Після комплектування агрегату перевіряють технічний стан усіх вузлів і усувають виявлені несправності. Усі ослаблені кріп­лення підтягують, несправні деталі ремонтують або замінюють. Тупі лапи і зуби борін загострюють або замінюють новими.

Для боронувальник агрегатів довжина причепів повинна бу­ти такою, щоб лінія тяги була напрямлена під кутом 10—15° до горизонту.              .

На задану глибину культиватор установлюють на спеціаль­ній зацементованій площадці або на дерев’яному помості, а при відсутності їх—на рівній, добре утрамбованій земляній пло­щадці. Установлюють його так, щоб рама була в горизонталь­ному положенні. Під опорні колеса підкладають підкладки, товщина яких на 2—2,5 см (глибина вдавлювання коліс) менша від заданої глибини обробітку. Стрілчасті лапи встановлюють так, щоб вони по всій довжині леза дотикалися до опорної по­верхні. Розпушувальні лапи повинні також дотикатися до по­верхні. По ширині всі лапи розміщують рівномірно. Стрілчасті лапи повинні перекривати одна одну на 5—6 см, щоб не зали­шався непідрізаний бур’ян.

Культивують і боронують, головним чином, тоновим спосо­бом — «човником», як правило, упоперек до напряму оранки або до напряму попереднього обробітку. Поле перед обробіт­ком очищають від сторонніх решток, вибирають напрям руху агрегату і відбивають на полі поворотні смуги. Якщо е можли­вість робити повороти за межами поля, поворотні смуги не ви­діляють. Ширина поворотної смуги повинна бути кратною ширині захвату агрегату і більшою від трьох радіусів повороту агрегату. Для першого проходу агрегату встановлюють вішки, а суміжні проходи роблять з перекриттям на 10—15 см.

Глибину культивації вимірюють лінійкою, яку заглиблюють у розпушений шар грунту до дна. Можна також визначити її по мітках, нанесених на стояках лап. Якщо нерівномірність гли­бини культивації буде більш як 2 см, то треба відрегулювати встановлення лап.

Техніка безпеки. Щоб запобігти нещасним випадкам, тракторист повинен розпочинати рух агрегату лише за сигна­лом, погодженим з причіплювачем. Під час роботи агрегат}'’ не можна стояти на рамі і сниці культиватора.

Під час руху культиватора, борони або котка забороняється усувати будь-які технічні несправності, мастити і очищати робо­чі органи руками.

Сходячи з трактора, тракторист повинен опустити начіпну машину на землю і встановити важіль гідропідіймача у ней­тральне положення. Ні в якому разі не можна включати важіль піднімання, стоячи на землі біля культиватора.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів


ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 11.Зчіпки для агрегатування борін і котків

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№ 11__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

Зчіпки застосовують для агрегатування борін, ротаційних мотик, культиваторів і сівалок з тракторами. За способом приєднання до тракторів зчіпки бувають причіпні, напівначіпні та начіпні.

Зчіпка універсальна причіпна С-11У(С — зчіпка, 11— ширина захвату, м, У — універсальна) призначена для комплектування агрегатів з причіпних машин і знарядь. Зчіпку С-11У агрегатують з тракторами класу 3. До неї можна приєднати 24 ланки зубових борін типу БЗСС-1,0, три культиватори з захватом 4 м кожний, чотири зернові сівалки із захватом 3,6 м кожна.

https://mega-talant.com/uploads/files/263158/88918/93988_images/5.jpg

Зчіпка  складається з середнього бруса , до якого прикріплені сниця  і два крайніх бруси . Бруси зчіпки виготовлені з швелерної сталі. Крайні бруси внутрішніми кінцями з'єднані з осями опорних коліс шарнірним з'єднанням . Зовнішніми кінцями бруси спираються на свої колеса. До сниці крайні бруси приєднані розтяжками .

У робочому положенні всі бруси повинні бути на одній лінії, що забезпечується перестановкою хомутів  та регулюванням стяжними гайками. Машини до зчіпки приєднують хомутами  і подовжувачами. Останні дають можливість розміщувати причіплені машини чи знаряддя у два ряди.

Для далеких переїздів зачіпку переобладнують. При цьому крайні бруси кладуть на зчіпку, а подовжувачі приєднують до середнього бруса.

Зчіпка універсальна СП-16 (С — зчіпка, П — причіпна, 16 — ширина захвату, м) призначена для складання широкозахватних тракторних гідрофікованих агрегатів для передпосівної підготовки ґрунту, догляду за парами, сівби зернових та інших робіт. Агрегатують з тракторами класу 3 і 5.

https://img02.flagma.ru/photo/scepka-sp-16-6157713_big.jpg

http://mybiblioteka.su/mybibliotekasu/baza11/4584645509289.files/image105.jpgСкладається зчіпка  з центральної секції , правого і лівого  крил, опорних коліс , коліс крил, подовжувачів з колесами , підставки , маркерів, гідроприводів та гідроциліндрів.

Для кращого копіювання рельєфу поля по ширині захвату бокові крила до центральної секції кріпляться шарнірно.

Центральна секція зчіпки зварена з труб і нагадує собою плоску раму, в передній частині якої є причіпна серга . Спирається секція на два напівсамовстановних колеса з пневматичними шинами, які поліпшують маневреність зчіпки на поворотах.

http://mybiblioteka.su/mybibliotekasu/baza11/4584645509289.files/image107.jpg

Бокові крила теж зварені з труб і формою нагадують прямокутні трикутники. Зовнішні кінці крил спираються на самовстановні колеса з пневматичними шинами.

Для складання ешелонованого агрегату у комплекті зчіпки є два подовжувачі, які теж мають вигляд прямокутних трикутників. Ці трикутники основами шарнірно кріпляться ззаду до бруса зчіпки, а вершинами спираються на колеса з пневматичними шинами розміром 5,00х10. Маслопроводи зчіпки мають виводи для підключення чотирьох гідроциліндрів на гідрофікованих сільськогосподарських машинах та гідроциліндра маркера. Рукави, що сполучають зчіпку з трактором, входять у комплект трактора.

 

Зчіпка обладнана правим і лівим маркерами, кожний з яких має штанги з дисками, кронштейни підйому, троси й гідросистеми. Трактор обладнується слідопокажчиком.

Для транспортування на значні відстані зчіпку переобладнують. При цьому її крила повертають навколо задніх шарнірів, підводять до центральної секції і в цьому положенні фіксують.

Зчіпка СП-11(С — зчіпка, П — причіпна, 11—ширина захвату, м) призначена для складання агрегатів з гідрофікованих і негідрофікованих трьох сівалок або з двох культиваторів для суцільного обробітку ґрунту. Зчіпку агрегатують з тракторами класу 3. Машини можна агрегатувати як шеренговим, так і ешелонованим способами.

https://img.agrobase.ru/agro/images/Machinery/c23779e6-08f8-4775-ba23-98462b044223.jpg

Складається зчіпка з основного бруса, сниці, самовстановних коліс з пневматичними шинами розміром 5,00x10, розкосів, підніжки, подовжувача, маркерів і гідротраси.

Начіпка універсальна для борін НУБ-4,8 (Н — начіпка, У — універсальна, Б — борін, 4,8 — ширина захвату, м) призначена для комплектування начіпних агрегатів з ланок причіпних борін з тракторами класу 0,6 і 1,4.

Основою начіпки НУБ-4,8 є середня частина — трубчастий брус , до якого приварений стояк  і два пальці . До стояка й пальців приєднані тяги начіпних механізмів трактора. На брусі закріплюють у потрібному місці кронштейни . У трубчастий брус  для розширення зчіпки вставляють труби меншого діаметра з привареними кронштейнами і закріплюють їх у брусі штирями.

До начіпки з боковими брусами можна приєднати п'ять ланок борін зигзаг — три до середнього бруса й по одній до бокових брусів.

Ланки борін тягами  шарнірно приєднують до бруса. Ланцюги  призначені для підтримування борони у транспортному положенні. Під час роботи ланцюги не повинні заважати ланкам борін копіювати рельєф поля.

Очищають зуби борін від бур'янів підніманням ланок гідравлічною системою трактора.

Зчіпка причіпна гідрофікована СГ-21(С — зчіпка, Г — гідрофікована, 21—ширина захвату, м) призначена для комплектування широкозахватних агрегатів із зубових борін і кільчасто-шпорових котків з шириною захвату до 21 м. Зчіпку агрегатують з тракторамиТ-150, Т-150К та ін Робоча швидкість до 12 км/ч

https://agrodiler.com/upload/resize_cache/iblock/65c/800_800_1/65c3adb193820a0193868c9a5d4afa73.jpg

Складається зчіпка із центральної та двох бокових секцій. До центральної приєднана сниця через бокові тяги і центральну трубу, а на краях її рами встановлені опорні металеві колеса. Через обвідні рамки центральна рама з'єднана з рамами бокових секцій. На краях бокові секції спираються на каретки з самовстановними колесами, а утримуються від відхилення розкосами й тягами.

Для переведення агрегату із робочого положення в транспортне зчіпка обладнана гідравлічною системою.

Центральна секція зчіпки може використовуватися для комплектування агрегату з двох культиваторів для суцільного обробітку ґрунту.

 

 

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 12. Комбіновані грунтообробні агрегати

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_12__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

Комбіновані ґрунтообробні агрегати (машини) призначені для виконання за один прохід кількох технологічних операцій. Агрегати повинні вико­нувати тільки такі технологічні операції, які суміщуються в часі без по­рушення агротехнічних показників і строків виконання.

Використання комбінованих агрегатів значно зменшує ущільнення і розпилювання ґрунту ходовими системами агрегатів, скорочує строки виконання робіт, підвищує продуктивність праці та знижує витрати.

Розрізняють три основні типи комбінованих агрегатів: із кількох по­слідовно з'єднаних простих машин, кожна з яких виконує окрему опера­цію; машина з послідовно встановленими простими робочими органами для виконання кількох операцій; машина зі спеціальними комбінованими робочими органами для послідовного виконання технологічного процесу.

За послідовністю технологічних операцій, що виконуються при обробіт­ку ґрунту, комбіновані машини поділяють на чотири основні групи:

- машини для суміщення основного та допоміжного (передпосівного) обробітку ґрунту;

- машини для суміщення операцій при передпосівному обробітку ґрунту;

- машини для суміщення основного або передпосівного обробітку ґрунту
з одночасним внесенням добрив;

- машини для суміщення передпосівного обробітку ґрунту і сівби.
Комбіновані агрегати АКП-2,5 та АКП-5 використовують для пошаро­
вого основного обробітку ґрунту без обертання скиби під сівбу зернових,
пожнивних та деяких просапних культур.

Агрегат АКП-5 складається з передньої начіпної частини і приєднаної до неї причіпної задньої. На рамі передньої секції розміщені чотири дискові робочі секції (рис. 1.56), шість штоскорізальних лап 2, два опорних пневма­тичних колеса 4 і 7, начіпний пристрій 9, два гідроциліндри і маслопроводи.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image120.jpg

Рис. 1.56. Агрегат комбінований ґрунтообробний АКП-5:

1 - вирівнювач; 2 — плоскорізальна лапа; 3 і 5 — секції дискових батарей; 4 і 7 - передні опорні пневматичні колеса; 6 - рама; 8 - гвинтовий механізм колеса; 9 - начіпний пристрій; 10 - задня рама; 11 - маслопроводи; 12 – заднє колесо; 13 і 14 — кільчасто-шпорові котки

 

Рама складається з основної центральної і двох шарнірне приєднаних бокових.

Кожна дискова секція має сім дисків діаметром 450 мм. Диски розмі­щені з кроком 185 мм.

Задня секція складається з трисекційної рами 10, восьми робочих секцій із двох рядів кільчасто-шпорових котків діаметром 520 мм, двох опорних пневматичних коліс 12, причіпного пристрою. До знижувачів рами і перед­ньої частини причіпного пристрою приєднаний вирівнювач. Гідросистема агрегату забезпечує переведення бокових секцій у транспортне положення. Дискові батареї можуть бути зі сферичними або голчастими дисками.

 

 

Під час руху агрегату дискові батареї 3 і 5 розпушують ґрунт на глибину До 8 см, а плоскорізальні лапи 2 підрізують і розпушують його до 14 см, вирівнювач 1 вирівнює поверхню поля, а котки кільчасто-шпорові подріб­нюють грудки й ущільнюють ґрунт.

Робоча ширина захвату агрегату -5м. Робоча швидкість - 7-10 км/год. Продуктивність - до 3,5-5,0 га/год. Агрегатують з тракторами класу 5.

Агрегати ґрунтообробні АГ-4, АПГ-4,5, Агро-КОГ-4,5призначені для безполицевого основного пошарового обробітку ґрунту з одночасним інтен­сивним перемішуванням його з рослинними рештками і добривами під сівбу зернових культур і повторних посівів.

Агрегат АГ-4напівначіпний складається з основної рами 5 (рис. 1.57, а), двох передніх опорних металевих 1 і 4 та двох задніх 7 пневматичних коліс, п'яти плоскорізальних лап 2, батарей кільчасто-шпорових котків, двох секцій ротаційних борін 11 з ножеподібними зубами, причіпного при­строю 3, гвинтового механізму б, гідроциліндра 9 і маслопроводів 8.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image122.jpg

Рис. 1.57. Агрегат ґрунтообробний АГ-4 (а) і культиватор ККП-3,7 (б): 1 і 4 — опорні металеві колеса; 2 - плоскорізальна лапа; 3 — причіпний пристрій; 5 — рама основна; 6 — гвинтовий механізм; 7 - опорне пневматичне колесо; 8 - маслопровід; 9 - гідроциліндр; 10 - кільчасто-шпоровий коток; 11 -ротаційна борона; 12 - секція котка; 13 - стрілчаста лапа; 14 - пневматичне колесо; 15 — дискова секція; 16 -рама; 17 - причіпний пристрій; 18 - гідроциліндр

 

Опорні металеві колеса мають гвинтові механізми для регулювання глибини ходу робочих органів. Гідроциліндр забезпечує переведення агре­гату з робочого положення у транспортне.

Плоскорізальні лапи підрізують шар ґрунту на глибину до 16 см, рота­ційні борони зубами інтенсивно розпушують, подрібнюють і перемішують ґрунт, рослинні рештки, а кільчасто-шпорові котки ущільнюють підпо-верхневий шар, подрібнюють грудки. За один прохід агрегат виконує три операції. Ширина захвату -4м. Робоча швидкість - 5-9 км/год. Продук­тивність - 2,0-3,6 га/год. Агрегатують з тракторами класу 3.

Культиватор комбінований ККП-3,7 напівпричіпний, призначений для основного обробітку ґрунту після збирання зернових, високостеблових просапних культур і передпосівного обробітку ґрунту з питомим опором до 0,09 МПа.

Агрегатують його з тракторами Т-150, Т-150К, ХТЗ-161, ХТЗ-17021.

Культиватор складається з трьох дискових секцій 15 (рис. 1.57, б), рами 16, двох рядів стрілчастих плоскорізальних лап 13, трьох секцій пруткових котків 12 з підвісними рамками, опорних пневматичних коліс 14, причіпного пристрою 17, гідроциліндра 18 і маслопроводів.

Культиватор дисковими секціями розпушує верхній шар ґрунту, стріл­частими лапами підрізує кореневища бур'янів, розпушує нижній шар і котками подрібнює грудки та прикочує поверхню поля.

Підпружинені стояки стрілчастих лап забезпечують їх коливання у ґрунті, що підвищує ступінь розпушення і самоочищення від рослинних решток та бур'янів.

Глибина обробітку - до 16 см. Ширина захвату - 3,7 м. Робоча швид­кість - 6-10 км/год. Продуктивність - 2,3-3,7 га/год.

Агрегати чизельні АЧП-2,5 і АЧП-4,5 призначені для глибокого роз­пушення ґрунту, руйнування плужної підошви, поглиблення орного шару.

Робочими органами агрегатів є розпушувальні долотоподібні або стріл­часті лапи на жорстких стояках і ротаційні борони. Ширина захвату до­лотоподібних лап - 70 мм, а стрілчастих - 270 мм. Лапи розміщують на рамі в поперечному напрямку з кроком 40 або 50 см.

Ширина захвату агрегатів АЧП-2,5 і АЧП-4,5 відповідно 2,5 і 4,5, аг­регатують їх з тракторами класу 3 і 5. Робоча швидкість - до 8 км/год.

Агрегати комбіновані АКШ-3,6 і АКШ-5,6 призначені для безполице-вого основного, післязбирального, пошарового, передпосівного обробітку ґрунту з якісним розпушенням та інтенсивним подрібненням грудок, за-робки органічних та мінеральних добрив при застосуванні традиційної системи землеробства і використанні ґрунтозахисних технологій.

Агрегат АКШ-3,6 начіпний, складається з рами 3 (рис. 1.58), двох пе­редніх металевих опорних коліс 4 з гвинтовими механізмами 5, начіпно-го пристрою 6, двох рядів плоскорізальних лап (ножів), двох секцій дис­кових батарей, гнучкої ротаційної борони 10. В передній частині плоско-різальної лапи закріплений горизонтальний ніж з направленим твердим сплавом вздовж леза для подовження строку роботи. Дискова секція має дві послідовно розміщені батареї. Диски кожної батареї плоскі з вирізами і встановлені під невеликим кутом атаки. Під час руху вони коливаються в поперечному напрямку. Ротаційна борона має загострені пруткові зуби і закріплена на двох кронштейнах 12. Підіймальним пристроєм 8 і крон­штейнами 12 вона утримується на заданій висоті від поверхні поля.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image124.jpg

Рис. 1.58. Агрегат комбінований АКІП-3,6:

1 і 2 — плоскорізальні лапи; 3 — рама; 4 — опорне металеве колесо; 5 - гвинтовий механізм; 6 - начіпний пристрій; 7 - поздовжній брус; 8 - підіймальний пристрій; 9 - заднє опорне колесо; 10 -ротаційна борона; 11 - зуб борони; 12 - кронштейн; 13 і 14 - батареї дисків

Під час роботи агрегату плоскорізальні лапи ножами підрізують і час­тково піднімають шар ґрунту, диски секцій подрібнюють, змішують і пе­ремішують ґрунт, а гнучка ротаційна самоочисна борона розпушує, вирів­нює його, вириває, вичісує бур'яни і викидає їх на поверхню поля, закри­ває вологу. Глибина обробітку - 5-20 см. Ширина захвату - 3,6 м. Робоча швидкість - 6-15 км/год. Продуктивність - 3-6 га/год. Агрегатують з тракторами Т-150, ХТЗ-17021 та ін.

Агрегат АГРО-3 напівначіпний, ротаційний, призначений для безпо-лицевого основного і передпосівного обробітку стерньових агрофонів піс­ля збирання зернових, просапних та інших культур.

Агрегат (рис. 1.59) складається з двох рядів розпушувальних лап 1 і 2, передньої 3 і задньої 5 дискових робочих тандем-секцій, передніх опор­них металевих і задніх 4 двох пневматичних коліс, двох поздовжніх бру­сів з трьома допоміжними рамами, до яких кріпляться робочі органи, і причіпного пристрою.

Кожна дискова секція має по дві батареї плоских зірчастих дисків. Диски задньої батареї зміщені вбік і входять у проміжки між дисками переднього ряду. Диски батарей мають гострі і відігнуті вбік під невели­ким кутом зуби.

Під час руху агрегату в полі розпушувальні лапи підрізують, розпушу­ють ґрунт, а робочі тандем-секції зірчастих дисків розрізують ґрунт, по­дрібнюють грудки, стерню, рослинні рештки та інтенсивно перемішують їх. Глибина обробітку - 5-15 см.

Агрегат дозволяє змінювати послідовність розміщення робочих органів для обробітку ґрунту після різних попередників. Дискову секцію встанов­люють у передній частині рами, а розпушувальні лапи - в середній, між дисковими тандем-секціями.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image126.jpg

Рис. 1.59. Схема розміщення робочих органів

Ґрунтообробного агрегату АГРО-3 (а) і дискова секція (б):

1 і 2 — розпушувальні лапи; 3 - передня секція зірчастих дисків; 4 — опорне пневматичне колесо; 5 — задня секція зірчастих дисків; 6 — вісь передньої батареї дисків; 7 - плоский зірчастий диск; 8 - вісь задньої батареї дисків

 

Ґрунтообробні агрегати такого типу називаються мультитіллери. Серед зарубіжних конструкцій використовують агрегат фірми RAU.

Ширина захвату агрегату АГРО-3 -Зм. Робоча швидкість - 8-9 км/год. Продуктивність - 2,4-2,7 га/год. Агрегатують з тракторами класу 5 типу Європака.

Агрегати ґрунтообробні АГ-6, АКГ-6, АП-6, АПБ-6 і КАПП-6призначе­ні для передпосівного обробітку ґрунту, закриття вологи, інтенсивного роз­пушування, подрібнення, ущільнення ґрунту, вирівнювання поверхні поля.

Агрегат АГ-6напівначіпний, складається з основної рами 23 (рис. 1.60), двох опорних пневматичних коліс 9, двох рухомих рам, переднього 19 і зад­нього 14 вирівнювальних брусів, передніх розпушувальних зубів 21, тандем-котків 11 і 12, трьох рядів розпушувальних лап 16, переднього пруткового котка 18, гідроциліндрів 3, 6 і 8, маслопроводів 4 і причіпного пристрою 1.

Передній вирівнювальний брус 19, коток 18 і розпушувальні зуби 16 кріпляться до рами за допомогою підвіски 17, а тандем-котки і пружинна борона 10 приєднані до задньої підпружиненої підвіски 13.

Під час руху агрегату розпушувальні зуби 21 розпушують сліди коліс трактора, передній вирівнювальний брус 19 частково вирівнює поверхню поля, котки пруткові 18 подрібнюють грудки, частково ущільнюють ґрунт, лапи на пружинних стояках 16 розпушують ґрунт на глибину до 15 см, далі другий вирівнювальний брус 14 вирівнює поверхню поля, тандем-котки подрібнюють грудки, ущільнюють поверхневий шар, а борона пру­жинна 10 забезпечує оптимальну верхню структуру ґрунту.

Глибину обробітку регулюють переміщенням передньої підвіски котка і розпушувальних лап. Ступінь подрібнення грудок регулюють зусиллям пружини задньої підвіски.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image128.jpg

Рис. 1.60. Схема агрегату ґрунтообробного АГ-6:

1 — причіпний пристрій; 215- пальці; 3, 6 і 8 — гідроциліндри; 4 - маслопроводи; 7 - кронштейн; 9 - опорне колесо; 10 - зуб пружинної борони; 11 і 12 - котки задньої секції; 13 і 17 - підвіски; 14 і 19 - вирівнювальні бруси; 15, 20 і 22 - пружини; 16 - розпушувальні лапи; 18 - коток прутковий; 21 - розпушувальні зуби; 23 - основна рама

 

Ширина захвату агрегату -6м. Робоча швидкість - до 10 км/год. Про­дуктивність - до 6 га/год. Агрегатують з тракторами класу 3.

Агрегат ґрунтообробний АП-3,7 начіпний, призначений для закриття вологи, передпосівного обробітку ґрунту.

АП-3,7 складається з рами 7 (рис. 1.61, а), підпружиненого вирівнюва­льного бруса 1, чотирьох рядів розпушувальних лап 3 на пружних стоя­ках, підпружинених пруткових котків 4, двох опорних пневматичних коліс 2 і начіпного пристрою 6. За один прохід агрегат виконує інтенсивне роз­пушування ґрунту на глибину до 12 см, вирівнювання поверхні поля за допомогою підпружиненого вирівнювального бруса 1, подрібнення грудок і прикотковування.

Робоча ширина захвату агрегату - 3,7 м. Робоча швидкість -8-10 км/год. Продуктивність - 3,0-3,7 га/год.

Ґрунтообробні агрегати РВК-3,6, РВК-5,4 і РВК-7,2 застосовують для пе­редпосівного обробітку ґрунту на глибину до 12-15 см. Вони розпушують ґрунт, руйнують грудки, брили, вирівнюють мікрорельєф і прикотковують.

Робочими органами агрегатів є послідовно розміщені: передній ряд 8 (рис. 1.61, б) розпушувальних лап на пружних стояках, передній розрідже­ний кільчасто-шпоровий коток 9 з дисками діаметром 520 мм, далі - дру­гий ряд 10 розпушувальних лап на пружних стояках, за ним - металевий брус 11 для вирівнювання ґрунту і позаду - кільчасто-шпоровий коток 12.

Ширина захвату агрегатів РВК-3,6, РВК-5,4 і РВК-72 відповідно 3,6; 5,4 і 7,2 м. Робоча швидкість - 8-11 км/год.

Комбіновану машину ВИП-5,6 застосовують для передпосівного обро­бітку ґрунту під зернові, технічні та овочеві культури.

Машина складається із двох задніх та однієї передньої секцій. Кожна секція має голчасту ротаційну мотику, вирівнювальний брус та кільчасто-зубчастий коток (рис. 1.61, в).

Ротаційна мотика складається з батарей голчастих дисків 13, які вільно обертаються на осі.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image130.jpg

Рис. 1.61. Агрегат передпосівний АП-3,7 (а),

Ґрунтообробний агрегат РВК-3,6 (б) і машина ВИП-5,6 (в):

1, 11 і 14 - вирівнюючі бруси; 2 - опорне колесо; 3, 8 і 10 – розпушувальні лапи; 4 - коток прутковий; 5 - штанга з пружиною; 6 - начіпний пристрій; 7 -рама; 9 і 12 - кільчасто-шпорові котки; 13 - голчастий диск; 15 - коток

 

Вирівнювальний брус 14 шарнірно приєднаний до рами і підпружине-ний. Кільчасто-зубчастий коток 15 складається із зубчастих кілець та клино­подібних дисків.

Під час руху машини голчасті диски розпушують ґрунт, подрібнюють груд­ки, вирівнювальний брус вирівнює поверхню поля, а коток ущільнює ґрунт.

Робоча ширина захвату машини - 5,6 м. Робоча швидкість -6-8 км/год., продуктивність - 3,3-4,5 га/год. Машину агрегатують із тракторами класу 1,4 ІЗ.

Машини для суміщення основного або передпосівного обробітку ґрунту з одночасним внесенням добрив. Внесення рідких мінеральних добрив під час оранки, культивації проводиться комбінованими агрегатами, які скла­дені з простих машин: плуга або культиватора і підживлювача рідких міне­ральних добрив та ін.

Використовуються також і спеціальні комбіновані ґрунтообробні ма­шини, які укомплектовані висівними апаратами для твердих мінераль­них добрив. Сюди слід віднести комбіновану машину МКП-4 та культива-тори-глибокорозпушувачі-удобрювачі типу ГУН-4 та ін.

Машини для суміщення передпосівного обробітку ґрунту і сівби. Ком­біновані агрегати, що проводять передпосівний обробіток ґрунту і сівбу, можуть складатись із окремих простих машин (культиватора і сівалки), але є і спеціальні ґрунтообробно-посівні агрегати.

Найпростішим комбінованим агрегатом є агрегат ЗКА-3,6, складений з культиватора типу КПС-4 і зернотукової сівалки.До спеціальних комбінованих машин, які проводять культивацію і сівбу одночасно, відносяться сівалки-культиватори, лущильники-сівалки, фре­зерні культиватори-сівалки та комбінований агрегат КА-3,6.

Комбінований агрегат КА-3,6застосовують для проведення перед­посівного обробітку важких ґрунтів, сівби зернових та зернобобових куль­тур з одночасним внесенням добрив та прикотковування рядків.

Агрегат складається з начіпного фрезерного культиватора КФГ-3,6 (рис. 1.62), зернотукової сівалки та прикотковуючого пристрою (клинчасті котки).

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image132.jpg

Рис. 1.62. Комбінований агрегат КА-3,6:

1 — опорне колесо; 2 - стрілчаста лапа; 3 — ґрунтообробна фреза; 4 - фартух; 5 — зернотукова сівалка; 6 — котки

 

При роботі агрегату ножі фрезбарабана розпушують ґрунт, робочі органи сівалки утворюють борозни і подають на дно їх насіння та добрива, а клин­часті котки ущільнюють ґрунт у рядках.

Ширина захвату агрегату - 3,6 м. Робоча швидкість - до 7-9 км/год. Продуктивність - до 2,7 га/год.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1ГОД.

 

Тема :13. Вивчити будову плугів та плоскорізів ,їх регулювання.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_13__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

Вивчити будову, призначення робочих органів, технологічний процес роботи плугів загального призначення та методику їх підготовки до роботи. Ознайомитися з особливостями будови плугів спеціального призначення.

2. Тривалість заняття– 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця:

тракторний начіпний плуг загального призначення ПН-3-35, стенд з робочими органами плугів, плакати, плуги спеціального призначення:
ПЧ-2,5, ПОН-2-30, ПНД-4-30, ПБН-75, ПНО-3-35, ПРПВ-5-50; гідрофікована лабораторна установка з начіпкою трактора та плугом.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія ґрунтообробних і посівних машин, відкрита площадка для зберігання сільськогосподарської техніки.

 

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

Вивчити будову, призначення робочих органів, технологічний процес роботи плугів загального призначення ,методику їх підготовки до роботи.та ознайомитись з принципом роботи та технічними характеристиками культиваторів плоскорізів .Ознайомитися з особливостями будови плугів спеціального призначення.

 

Культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-5

Гідрофікований, призначений для дрібного розпушування грунту із залишенням на її поверхні стерні зернових культур з метою захисту грунту від вітрової ерозії, для культивації чистих парів і передпосівної обробки.

https://mehanik-ua.ru/images/image012_1.jpg

культиватор-плоскорез широкозахватный кпш-5 культиватор-плоскорез широкозахватный кпш-5 культиватор-плоскорез широкозахватный кпш-5 культиватор-плоскорез широкозахватный кпш-5 культиватор-плоскорез широкозахватный кпш-5

культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-5

культиватор-плоскорез широкозахватный кпш-5

 

Складається з центральної рами, Двох бічних рамок, п'яти стрілчастих лап, механізмів регулювання глибини обробки грунту з двома опорними колесами, автозчеплення, гідроциліндра.

Опорні колеса з механізмами регулювання глибини обробки і три робочих органу закріплені на центральній рамі, а на бічних рамках — по одному робочому органу.

З робочого положення в транспортне і назад культиватор переводять за допомогою навішування трактора.

При далеких переїздах агрегату бічні рамки за допомогою гідроциліндра від гідросистеми трактора переводяться у вертикальне положення.

Навісний, агрегатується з тракторами тягового класу 3.

Обслуговує тракторист.

Технічна характеристика

 

Ширина захвату, м............... 4,57

Продуктивність в годину основного часу, га.. . 3,9

Робоча швидкість, км / год............ до 10

Число робочих органів............ 5

Ширина захоплення робочого органу, мм...... 970

Глибина обробки, см............. 7...18

Дорожній просвіт, мм............ 300

 

Культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-9

Призначений для парової і основної осінньої обробки, а також для передпосівної обробки легких за механічним складом грунтів з максимальним збереженням стерні в районах з недостатнім зволоженням, а також схильних до вітрової ерозії.

https://almaztd.ru/upload/iblock/943/1-8.jpg

культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-9

З тракторами тягового класу    3 5

Продуктивність, га / год 5,4 7,2

Ширина захвату, м 6,4 8,2

Глибина обробітку ґрунту, див....... 7-18 7-18

Дорожній просвіт, см 35 35

Число робочих органів 7 9

Габаритні розміри, мм 3250X7300X1750 3250X8200X1750

Маса, кг...... 2107 2200

 

Культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-11

Призначений для обробки парів зябу і основної обробки грунту з максимальним збереженням стерні та інших пожнивних залишків; напівнавісний.

https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=c983b95daacca07331908b99b343b685&n=13 https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=c983b95daacca07331908b99b343b685&n=13 https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=c983b95daacca07331908b99b343b685&n=13 https://frankfurt.apollo.olxcdn.com/v1/files/nermoaml1xre-KZ/image;s=1000x700

 

культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-11

Складається з рами; автонавіски; робочих органів — плоскорізальних лап захопленням 0,97 м з двосторонніми лемешами; механізмів опорних і самоустановлювальних коліс; гідросистеми для перекладу культиватора з робочого положення в транспортне і навпаки.

Конструкція культиватора дозволяє за допомогою приставок змінювати ширину захвату для роботи з різними тракторами, при цьому культиватор може працювати з різною кількістю робочих органів (7, 9, 11) в залежності від грунтово-кліматичних умов.

Агрегатується з тракторами тягового класу 5-

Обслуговує тракторист.

Технічна характеристика

Продуктивність за годину, га:

Основного часу............. до10

Експлуатаційний ............. до 8

Ширина захвату, м.............. 9,97

Робоча швидкість, км / год............ до 10

Глибина обробки, см............. 7...18

Дорожній просвіт, мм.....'....... 350

Маса, кг................ . 2590

Навісний гідрофіцірованниі плоскоріз-Глибокорозпушувач пг-3-5

Навісний, гідрофікований, секційний, призначений для основної обробки чистих парів і осінньої обробки грунту з максимальним збереженням стерні та інших пожнивних залишків після колосових і просапних культур. Може бути використаний для боротьби з горчаком.

https://images.satu.kz/65616365_w640_h640_ploskorez-glubokoryhlitel-navesnoj.jpgнавесной гидрофицированныи плоскорез-глубокорыхлитель пг-3-5

навісний гідрофіцірованниі плоскоріз-Глибокорозпушувач пг-3-5

Складається з рами, Центральної і двох бічних секцій, на яких встановлені робочі органи і опорні колеса з механізмами регулювання глибини обробки. На центральній рамі кріпиться автозчеплення.

Глибина обробки грунту регулюється механізмами коліс. У п'ятикорпусному варіанті опорні колеса монтуються на поздовжніх балках бічних рамок. Прямолінійність в горизонтальній площині центральної рами з бічними досягається спеціальними регулювальними болтами, встановленими на сполучних пластинах. На поздовжніх балках рами кріпляться робочі органи.

При переїздах на далеку відстань для зменшення ширини агрегату бічні секції гідроциліндром (через систему важелів) піднімаються вгору і фіксуються в цьому положенні замком з віссю і швидкознімними шплінтами. Агрегатується з тракторами тягового класу 5. Для роботи з тракторами тягового класу 3 використовується середня секція з робочими органами шириною захвату 3,2 м.обслуговує тракторист.

З Тракторами класу 3 5

Продуктивність за годину основного часу, га:

На стерні........... 1,59...2,07 2,3...4,36

На обробці пари....... 1,64...1,92 3,32...4,5

Робоча швидкість, км / год....... до 10

Ширина захвату, м......... 3,2 5,3

Глибина обробки, см....... 15...30

Середнє відхилення глибини обробки від заданої, см. 1,5

Ширина захоплення лапи, див..... 110

Число лап............ 3 5

Дорожній просвіт, мм....... 300

Маса з комплектом робочих органів, кг. 1125 1820

 

Плоскоріз-Глибокорозпушувач пг-3-100

Призначений для основної обробки чистих парів, осінньої обробки грунту з максимальним збереженням стерні, інших пожнивних залишків після колосових і просапних попередників, підрізання коренів бур'янів.

https://akcent26.ru/files/products/45.800x600.png?5dc8387e4c85c87052e4f15c23121d08

 

Основні вузли: рама, навішування, три плоскорізні лапи, механізми опорних коліс. Технологічний процес здійснюється наступним чином: при заїзді J агрегату в загонку тракторист переводить важіль гідророзподільника в «плаваюче» положення, при цьому { знаряддя під власною масою опускається на грунт. I при подальшому русі знаряддя Лемеші робочих органів заглиблюються, підрізають пласт грунту і одночасно розпушують його без обороту на глибину, встановлену за допомогою механізмів опорних коліс.

В кінці гону тракторист переводить важіль гідророзподільника навішування в положення» підйом", виглубляет знаряддя, після чого здійснює поворот. Агрегат виконує роботу як загінним, так і човниковим способом.

Навісний, агрегатується з тракторами тягового класу 3.

Обслуговує тракторист.

плоскоріз-Глибокорозпушувач пг-3-100

Технічна характеристика

Продуктивність за годину, га:

Основного часу ............ до 3

Експлуатаційний............. до 2,6

Робоча швидкість, км / год............ до 10

Ширина захвату, м.............. 3,2

Глибина обробки, см............. 15...30

Число:Робочих органів ............. 3

Опорних коліс .............. 2

Маса, кг.................. 720

 

Гпубокорихлітель удобрювач навішуванням гун-4

Призначений для обробки парових полів, осінньої основної обробки грунту з одночасним внесенням мінеральних добрив і максимальним збереженням стерні, інших пожнивних залишків після колосових і просапних попередників.

https://i.simpalsmedia.com/999.md/BoardImages/900x900/fbd0c9df545c0ddea4891308b730e0f4.jpg

 

Складається з рами у вигляді жорсткої зварної конструкції з автозчепленням, робочих органів, тукових ящиків, вентилятора, контрприводу і гідросистеми приводу вентиляторів. Колеса пневматичні, дозатори тарілчастого типу, робочі органи безвідвальні, рукава для подачі повітря і туків гнучкі.

При русі агрегату обертання від лівого опорного колеса передається за допомогою карданної і ланцюгової передач на вали дозаторів, а потім — на тарілки за допомогою конічних і циліндричних зубчастих передач. Добрива дозами по тукопроводу потрапляють в підлаповий простір робочого органу. Для рівномірного розподілу туків по ширині захоплення в тукопровод подається повітря від вентилятора. Контроль за роботою дозаторів здійснюється візуально, для чого на їх тарілки нанесені мітки.

гпубокорихлітель удобрювач навішуванням гун-4

Агрегатується з тракторами типу К-700. Обслуговують тракторист і завантажувач туків.

Технічна характеристика

Продуктивність за годину, га:

Основного часу .....................................................................4

Експлуатаційний ......................................................................3,2

Ширина захвату, м.................................................................4,25

Робоча швидкість, км / год.............................................................до 10

Дорожній просвіт, мм...........................................................300

Глибина обробки грунту і внесення туків, см ...................16...30

Норми внесення добрив, кг / га:

Мінімальний..............................................................................50

Максимальний. .....................................................................600

Маса, кг...................................................................................1900

 

Культиватор-плоскоріз-Глибокорозпушувач кпг-250А

Призначений для розпушування грунту із залишенням на її поверхні стерні зернових культур. Може бути використаний для боротьби з горчаком. Складається з рами з навісним пристроєм, двох плоскорізальних ножів з шириною захвату по 110 см і двох опорних коліс з гвинтовими механізмами регулювання глибини обробки. Агрегатується з тракторами типів Т-4А, ДТ-75М, Т-150, Т-150К.

https://gde.ru/images/img_ru/474x354/b6/9f/b69f016437a23714b27d948884cc762b.jpg

Обслуговує тракторист.

Продуктивність за годину, га: основного часу...до 3

Експлуатаційний........................................................до 2,6

Робоча швидкість, км / год.............................................до 10

Ширина захвату, м.....................................................3,2

Глибина обробки, см.................................................15...30

Число: робочих органів.............................................3

Опорних коліс ........................................................2

Маса, кг........................................................................720

культиватор-плоскоріз-Глибокорозпушувач кпг-250А

 

Культиватор-плоскоріз-Глибокорозпушувач кпг-2,2

Причіпний, призначений для безвідвальної обробки парових полів, осінньої основної обробки грунту з одночасним підгрунтовим внесенням мінеральних добрив на глибину до 25 см і максимальним збереженням стерні.

https://i-flashdrive.ru/800/600/https/mehanik-ua.ru/images/image012_36.gif

 

культиватор-плоскоріз-Глибокорозпушувач кпг-2,2

 

Основні вузли: рама, на якій встановлені туковий ящик з дозаторами, плоскорізальні робочі органи, вентилятор, гідромотор приводу вентилятора, опорні колеса з механізмами регулювання глибини обробки.

При русі агрегату по полю робочі органи підрізають бур'яни і розпушують грунт без обороту пласта. З тукового ящика дозатори подають добрива в тукопроводи робочих органів, туди ж подається струмінь повітряного потоку, створюваного вентилятором. Гранули, набуваючи необхідну швидкість, надходять на тукорозподільник, закріплений в підлаповому просторі, який рівномірно розподіляє їх по всій ширині захоплення робочого органу.

Привід дозаторів здійснюється від опорного колеса, вентилятора — за допомогою гідромотора від гідросистеми трактора.

З робочого положення в транспортне і назад розпушувач переводять за допомогою гідроциліндра від гідросистеми трактора.

Агрегатується з тракторами тягового класу 3. Обслуговує тракторист.

Технічна характеристика

Ширина захвату, м.............................................................2,15

Продуктивність за годину основного часу, га .........1,4...2

Ширина захоплення робочого органу, м....................................1,1

Глибина обробки і внесення туків, см ...............12.-25

Робоча швидкість, км / год..........................................................до 10

Число робочих органів ......................................................2

Місткість тукового ящика, кг.........................................450

Частота обертання валу вентилятора, хв ....................1500

Дорожній просвіт, мм.......................................................200

Маса, кг...............................................................................1030

 

Плоскоріз-щелеватель пщ-3

Призначений для суцільного плоскорізного обробітку ґрунту з максимальним збереженням стерні та інших пожнивних залишків після колосових і просапних попередників з одночасним щілюванням; навісний. Може застосовуватися у варіантах плоскоріза і щелевателя. Використовується в районах з недостатнім зволоженням і грунтами, схильними до вітрової і водної ерозії.

https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=c4f161f13b17c3bdfe2db2ff419593fe&n=13 https://mehanik-ua.ru/images/image020.jpg

 

Складається з рами, плоскорізних робочих органів, щелерезов, навішування, опорних коліс з механізмами регулювання і опор.

Агрегатується з тракторами тягового класу 3. Обслуговує тракторист.

 

Технічна характеристика

Продуктивність, га / год........... 1,94.-.2,77

Ширина захвату, м............ 2,77

Робоча швидкість, км / год . . . . "....... 7...10

Глибина обробки, см:

Плоскорежущими лапами......... 8...14

Щелерезом............... 25...35

Дорожній просвіт, мм........... не менше 300

Маса з повним комплектом робочих органів, кг.. 772

плоскоріз-щелеватель пщ-3

 

Культиватор Протиерозійний КПЕ-3,8

Причіпний, призначений для безвідвальної обробки парових полів, осінньої основної обробки грунту з одночасним підгрунтовим внесенням мінеральних добрив на глибину до 25 см і максимальним збереженням стерні.

 

https://img01.flagma.kz/photo/kultivator-protivoerozionny-kpe-3-8-2036213_big.jpg

схема культиватора противоэрозионный КПЭ – 3,8

3. Обладнання робочого місця:

тракторний начіпний плуг загального призначення ПН-3-35, стенд з робочими органами плугів, плакати, плуги спеціального призначення:
ПЧ-2,5, ПОН-2-30, ПНД-4-30, ПБН-75, ПНО-3-35, ПРПВ-5-50; гідрофікована лабораторна установка з начіпкою трактора та плугом.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія  ґрунтообробних, відкрита площадка для зберігання сільськогосподарської техніки.

3. Загальні відомості

Основний обробіток проводять для розпушування ґрунту з обертанням скиби або тільки розпушування і підрізування кореневищ бур’янів на глибину до 40 см. Сучасні ґрунтообробні машини й знаряддя для основного обробітку ґрунту за призначенням і технологічним процесом поділяють на такі групи:

- плуги загального призначення (лемішно-полицеві) для глибокої оранки з обертанням скиби під зернові і технічні культури;

- плуги спеціального призначення (чагарниково-болотні, плантажні, ярусні, садові, виноградникові, лісові та ін.);

- плуги-розпушувачі (чизельні) для глибокого обробітку ґрунту без обертання скиби;

- ротаційні плуги (фрези) для основного обробітку ґрунту на осушених болотах і догляду за ними;

- плоскорізи-глибокорозпушувачі.

Найчастіше видом основного обробітку є культурна оранка на глибину не менше 20 см, що виконується плугами з робочими органами, які кришать і обертають скибу. Для загортання покритого бур’янами верхнього шару ґрунту й кращого кришіння скиби на плузі встановлюють спеціальні робочі органи – передплужники. Для розпушування ущільненого дна борозни застосовують ґрунтопоглиблювачі.

Крім звичайної оранки з передплужниками або ґрунтопоглиблювачами, здійснюють плантажний обробіток з обертанням скиби на глибину
60 – 70 см. Верхній шар ґрунту, багатий на гумус, переміщують вниз – у зону живлення кореневої системи рослин. Якщо нижній шар родючіший від верхнього або виникає загроза вітрової ерозії, ґрунт розпушують без обертання скиби.

Плуг загального призначення має робочі і службові органи. До робочих належать корпус, ніж, передплужник та ґрунтопоглиблювач. Службовими органами плуга є рама, опорне (польове, борозенне, заднє) колесо, механізми плуга та його причіп чи навіска.

Корпусплуга складається з лемеша, полиці, польової дошки та стовби. Під час переміщення у ґрунті корпус лезом лемеша в горизонтальній площині підрізує, а польовим зрізом полиці у поздовжньо-вертикальній площині відриває скибу від моноліту, переміщує її робочою поверхнею, перевертає, деформує, розпушує та укладає на попередньо утворену скибу.

Передплужникпризначений для вирізання і скидання на дно суміжної борозни верхньої частини скиби в 2/3 ширини захвату основного корпуса. Цим забезпечується краще загортання рослинних решток і добрив, що були на поверхні поля, й поліпшується перевертання скиби. Передплужник вирізує смугу ґрунту з лівого боку основної скиби на глибину 8 – 12 см.

Ніжпризначений для відрізання скиби у вертикальній площині. Під час оранки задернілих ґрунтів ножі встановлюють перед кожним корпусом. На староорних ґрунтах скиба з боку поля відокремлюється без відрізання ножем і тому на багатокорпусних плугах ніж встановлюється лише перед останнім корпусом для забезпечення рівної стінки й чистого дна борозни.

Ґрунтопоглиблювач призначений для розпушування та поглиблення орного шару ґрунту. Він встановлюється за кожним корпусом спеціальних плугів і забезпечує поглиблення орного шару на 5 – 20 см.

Підготовку плуга до роботи проводять на спеціальному майданчику з твердим покриттям або вирівняній ущільненій ґрунтовій ділянці. Підготовка плуга до роботи передбачає:

- перевірку комплектності та технічного стану орного агрегату;

- встановлення причепа (навіски) трактора;

- з’єднання плуга з трактором (комплектування МТА в натурі);

- розстановку робочих органів плуга на заданий вид оранки;

- підготовку (регулювання) плуга для оранки на задану глибину (задані параметри технологічного процесу);

- вирівнювання рами плуга в горизонтальній площині;

- перевірку якості роботи плуга в полі під час перших робочих проходів (МТА) з усуненням виявлених недоліків.

Начіпний плуг забезпечує високу якість оранки, якщо всі його корпуси однаково заглиблені, а рама паралельна поверхні поля. Задану глибину оранки встановлюють і регулюють переміщенням за висотою опорного колеса відносно поверхні поля. Поздовжній перекіс рами усувають зміною довжини центральної тяги, а поперечний – зміною довжини правого розкосу начіпного механізму трактора.

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій плугів загального і спеціального призначення проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів плугів вивчають біля стенда з робочими органами.

Регулювання глибини оранки та вирівнювання рами плуга в горизонтальній площині проводиться на лабораторній установці, елементами якої є гідравлічний пристрій, начіпний механізм і плуг ПН-3-35. За допомогою гідравлічного пристрою плуг опускають на дошку з розміткою, що знаходиться на вирівняній площадці. Щоб усі корпуси плуга торкалися носками і п’ятками лемешів поверхні дошки, центральною тягою й правим розкосом начіпного механізму вирівнюють раму плуга в горизонтальній площині. Для регулювання глибини оранки плуга піднімають опорне колесо, підставляють під нього дерев’яний брусок, висота якого відповідає заданій глибині, і опускають колесо до моменту торкання його обода поверхні бруска.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. Ознайомитися з правилами техніки безпеки та методикою вивчення конструкцій машин.

7.2. Вивчити загальну будову, процес роботи та технологічні регулювання плуга ПН-3-35.

7.3. Ознайомитися з особливостями будови плугів ПЛ-5-35, ПЛН-5-35 та ПОН-2-30.

7.4. За допомогою лабораторної установки провести регулювання плуга ПЛ-3-35 на глибину оранки 20, 25, 30 см і вирівняти раму плуга в горизонтальній площині.

7.5. Ознайомитися з призначенням та особливостями будови спеціальних плугів.

7.6. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Нарисувати схему плуга та розміщення робочих органів на ньому.

8.2. Нарисувати схему обертання скиби під час роботи плуга з передплужником.

Питання для самоконтролю

9.1. Які способи обробітку Ви знаєте? Які машини використовують для основного обробітку ґрунту?

9.2. Для чого орють ґрунт? Класифікація плугів.

9.3. Робочі і службові органи плугів та їх призначення.

9.4. Технологічний процес роботи плуга загального призначення.

9.5. Підготовка плуга до роботи. Що вона передбачає?

9.6. Чим регулюють глибину оранки у навісних плугів? Чим і для чого вирівнюють раму плуга у робочому положенні?

9.7. Які типи лемешів Ви знаєте та де їх доцільно використовувати?

9.8. Типи робочої поверхні корпусів плуга та їх застосування.

9.9. Типи корпусів плуга та їх застосування.

9.10. Для чого використовують плуги ПОН-2-30, ПБН-75, ПНД-4-30?

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С.5-38.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1983 (1989). – С. 23-62.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С.14-30.

4. Довідник сільського інженера /В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець, І.І. Ре­венко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. – К.: Урожай, 1988. – С. 354.

 

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

 

Тема : 14Вивчення будови лущильників і культиваторів їх регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_14__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

Вивчити призначення, будову, технологічний процес роботи борін, лущильників, котків, культиваторів, комбінованих агрегатів та їх технологічні регулювання.

2. Тривалість заняття– 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця:

культиватори КПС-4, КОН-2,8ПМ, КРН-5,6, УСМК-5,4 та ін.; лущильник ЛДГ-5А; стенди з робочими органами машин для поверхневого обробітку ґрунту, плакати гідрофікована лабораторна установка з начіпкою трактора і культиватором КОН-2,8ПМ.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія, відкрита площадка та ангар для зберігання сільськогосподарської техніки.

 

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

5. Загальні відомості

Поверхневий обробіток виконується для розпушування або ущільнення ґрунту, нагромадження вологи, боротьби з бур’янами і шкідниками сільськогосподарських культур, загортання рослинних решток, добрив тощо. Поверхневий обробіток ґрунту здійснюється машинами і знаряддями на глибину до 20 см. Залежно від технологічних операцій, що вони виконують, їх поділяють на борони, лущильники, котки, фрези, мотики, культиватори та ін. Окрему групу ґрунтообробних машин становлять комбіновані агрегати, які за один прохід здійснюють декілька послідовних у часі технологічних операцій.

.

Лущильникипризначені для лущення поверхні поля (стерні) для збереження капілярної вологи і провокації росту бур’янів, яких знищують наступним обробітком, розпушення скиб після оранки тощо. За конструкцією робочих органів лущильники поділяють на дискові і лемішно-полицеві.

Культиваториза призначенням поділяють на:

- парові – використовуються для суцільного обробітку;

- просапні – використовуються для міжрядного обробітку;

- спеціальні (садові, протиерозійні, фрезерні та ін.).

Парові культиватори застосовують для підрізування бур’янів, розпушування та передпосівного обробітку ґрунту. Просапні культиватори застосовують для передпосівного і міжрядного обробітку просапних культур. За наявності туковисівних апаратів їх ще називають культиваторами-рослинопідживлювачами.

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій борін, лущильників, фрез, котків, обертових мотик, культиваторів і комбінованих агрегатів проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів машин і знарядь для поверхневого обробітку ґрунту вивчають біля стенду з робочими органами.

Встановлення культиватора на задану схему роботи проводиться на лабораторній установці, елементами якої є гідравлічний пристрій, начіпний механізм і культиватор-підгортальник КОН-2,8ПМ. За допомогою гідравлічного пристрою раму культиватора встановлюють горизонтально і підставляють під опорно-приводні колеса підставки, товщина яких відповідає заданій глибині обробітку, зменшеній на величину заглиблення коліс у грунт (2-3 см). Аналогічні підставки встановлюють під копіювальні колеса кожної секції. Гряділі секцій розміщують горизонтально. У тримачах гряділів робочі органи культиватора-підгортальника розставляють так, щоб забезпечити перекриття (4 – 8 см) і захисні зони. Для цього користуються дошкою, на якій нанесені осьові лінії рядків і захисні зони відповідно до схеми культивації.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. На стенді розглянути робочі органи машин і знарядь для поверхневого обробітку грунту, ознайомитися з особливостями їх використання.

7.2. Ознайомитись із будовою та підготовкою до роботи культиватора КПС-4

7.3. Вивчити будову, роботу та послідовність підготовки до роботи культиватора КОН-2,8ПМ. Ознайомитися з роботою туковисівного апарату скребкового типу.

7.4. Ознайомитись з будовою та особливостями технологічного процесу роботи; дискових (ЛДГ-5) та лемішних (ПЛ-5-25) лущильників.

7.7. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Нарисувати схеми робочих органів , лущильників,  культиваторів .

8.2. Нарисувати схему розташувань робочих органів культиватора для міжрядного обробітку, вказати захисну зону та перекриття робочих органів.

Питання для самоконтролю

9.1. Для чого та якими машинами лущать стерню?

9.2. Які ви знаєте культиватори за призначенням? Коротко опишіть їх.

9.3. Робочі органи культиватора та їх застосування.

9.4. Як вибирають і готують до роботи культиватор для міжрядного обробітку ґрунту? Що таке захисна зона і перекриття робочих органів культиватора?

9.5. Як регулюється глибина обробітку в парових і просапних культиваторах?

9.6. Які дискові знаряддя ви знаєте? Що таке кут атаки дискового знаряддя та на що він впливає?

9.7. Які машини для поверхневого обробітку ґрунту ви знаєте? Їх призначення.

9.8. Основні вимоги техніки безпеки під час роботи на ґрунтообробних агрегатах.

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С. 39-72; 163-178.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.:
Колос, 1983. – С. 63-98; 161-173.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С. 26-35.

4. Довідник сільського інженера /В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець,
І.І. Ревенко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. –К.: Урожай, 1988. –С. 356.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

 

Тема :15. Вивчення будови котків борін та зчіпок їх регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_____15__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

Вивчити призначення, будову, технологічний процес роботи борін, лущильників, котків, культиваторів, комбінованих агрегатів та їх технологічні регулювання.

2. Тривалість заняття– 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця:

Котки ЗККІИ-6, КТП-7,8 ККН-2,8, КЗК-6, КЗК-10, К-10 , ККН-2,8, КБН-3 , ЗКВГ-1,4, КВГ-2,75, КВГ-3 , СКГ-2, СКГ-2-2 та СКГ-2-3   борони: зубові БЗСС-1,0, БЗТС-1,0, сітчаста БЗСО-4; дискова БДТ-3; фреза ФБН-2; стенди з робочими органами машин для поверхневого обробітку ґрунту, плакати; гідрофікована лабораторна установка з начіпкою трактора і культиватором КОН-2,8ПМ.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія, відкрита площадка та ангар для зберігання сільськогосподарської техніки

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

.

5. Загальні відомості

 

Котки

Котки застосовують для ущільнення та вирівнювання поверхні поля, руйнування ґрунтової кірки, грудок, розпушування ґрунту. Ущільнення може бути поверхневе та підповерхневе. Його застосовують при передпосівному обробітку, під час сівби та після її проведення.

Перед сівбою вирівнюють поверхню поля, подрібнюють грудки та ущільнюють ґрунт. Цей захід сприяє підвищенню рівномірності глибини за-робки насіння, підвищує рівномірність ходу і робочу швидкість посівних агрегатів, поліпшує умови роботи збиральних машин.

Поверхневе ущільнення ґрунту при сівбі та після сівби покращує контакт насіння з ґрунтом, сприяє підтягуванню вологи з нижніх горизонтів до насіння. Крім того, після прикотковування зменшуються втрати вологи шляхом випаровування, оскільки інтенсивність випаровування більша, коли ґрунт розпушений.

Ущільнюючу дію котка визначають за виразом:

https://www.bestreferat.ru/images/paper/40/02/7690240.jpeg

де Μ - маса котка; В - ширина котка; Ρ ~ питомий тиск (Н/см). Коток невеликого діаметру ущільнює в основному верхній шар ґрунту. Великий коток, навпаки, більш рівномірно ущільнює ґрунт за глибиною.

Залежно від конструкції робочих органів котки поділяють на кільчасто-шпо-рові, кільчасто-зубчасті, борончасті, котки з гладкою поверхнею та пруткові.

Кільчасто-ншорові котки ЗККІИ-6, КТП-7,8 призначені для поверхневого розпушування ґрунту з ущільненням підповерхневого шару, руйнування грудок, ґрунтової кірки та вирівнювання поверхні зораного поля.

Коток ЗККПІ-6 складається з трьох секцій (рис. 1.38, а). Кожна секція має дві дискових батареї, які закріплені на рамі в підшипниках. Диски в батареях розташовані у шаховому порядку. На кожній секції встановлено тринадцять дисків. Таке розміщення сприяє самоочищенню котків від налипання ґрунту між дисками. Над рамою секції встановлені два ящики для баласту.

Робочими органами котка є сталеві (чавунні) диски діаметром 520 мм, по ободу яких з обох боків рівномірно розміщені клиноподібні шпори. Диски вільно встановлені на осі. Тиск дисків на ґрунт у межах 27-47 Н/см регулюють зміною маси баласту в ящиках.

Ширина захвату трьох секцій котка - 6,1 м.

Котки кільчасто-зубчасті ККН-2,8, КЗК-6, КЗК-10, К-10 застосовують для вирівнювання поверхні поля, подрібнення грудок, ущільнення підповерхневого і розпушення поверхневого шарів ґрунту.

Коток ККН-2,8 (рис. 1.38, б) складається з трьох секцій. Кожна секція має раму, на якій встановлені на осі десять клинових 7 діаметром 350 мм і дев'ять зубчастих 4 кілець діаметром 366 мм. Клинові кільця вільно встановлені на валу, а зубчасті - на маточинах клинових кілець.

Клинові та зубчасті кільця є робочими органами котка. Вони ущільнюють ґрунт на глибину до 7 см та розпушують його на глибину 4 см. Тиск котка на ґрунт - 25 Н/см.

Коток можна агрегатувати з культиваторами та буряковими сівалками. Ширина захвату котка - 2,8 м.

Коток кільчасто-зубчастий КЗК-ίΟ складається з п'яти робочих секцій, що встановлені фронтально і в два ряди. Рами секцій з'єднуються між собою шарнірно.

Під час роботи котка кільчасті диски розбивають та ущільнюють підповерхневий шар ґрунту, а зубчасті диски вирівнюють і розпушують поверхневий шар ґрунту.

Коток застосовують для проведення до і післяпосівного ущільнення ґрунту при вирощуванні цукрових буряків, ріпака і зернових культур.

Коток борончастий КБН-3 використовують для прикочування ґрунту перед сівбою з одночасним розбиванням грудок і розпушенням поверхневого шару ґрунту.

https://www.bestreferat.ru/images/paper/41/02/7690241.jpeg

Коток (рис. 1.38, в) складається з п'яти секцій. На кожній секції встановлено по два циліндричних котки, на поверхні яких розміщені по гвинтовій лінії зуби діаметром 16 мм. Секції розміщені в шаховому порядку.

Ширина захвату котка - 3,25 м.

Котки водоналивні ЗКВГ-1,4, КВГ-2,75, КВГ-3 призначені для передпосівного і посівного прикочування ґрунту.

Коток ЗКВГ-1,4 (рис. 1.38, г) складається з трьох секцій. Кожна секція має металевий порожнистий циліндр діаметром 700 мм, довжиною 1400 мм і місткістю 500 л. Циліндри під час роботи обертаються, їх наповнюють водою. Тиск котка на ґрунт у межах 23-60 Н/см регулюють кількістю води в циліндрах.

Ширина захвату котка - 4 м. Робоча швидкість - 7-12 км/год.

Водоналивні котки СКГ-2, СКГ-2-2 та СКГ-2-3 застосовують для передпосівного ущільнення, прикотковування ґрунту одночасно з сівбою і після сівби цукрових буряків та інших культур. Ширина захвату односекційного котка - 2,7, двосекційного - 5,4 і трисекційного - 8,1 м. Місткість барабанів односекційного котка - 100 л. Агрегатують котки з культиваторами та сівалками.

Пруткові котки (рис. 1.38, д і є) призначені для вирівнювання поверхні поля, подрібнення грудок та ущільнення ґрунту. їх найчастіше розміщують за робочими органами культиваторів і комбінованих ґрунтообробних агрегатів. Прутки на котках встановлюють круглі 10 і з прямокутним перерізом. Прямокутні пластини бувають з вирізами і зубчасті 13. Найбільш інтенсивно подрібнюють ґрунт котки з круглими прутками і прямокутного перерізу без вирізів.

 

                                      ЗЧІПКИ

Зчіпки застосовують для агрегатування борін, ротаційних мотик, культиваторів і сівалок з тракторами. За способом приєднання до тракторів зчіпки бувають причіпні, напівначіпні та начіпні.

Зчіпка універсальна причіпна С-11У(С — зчіпка, 11— ширина захвату, м, У — універсальна) призначена для комплектування агрегатів з причіпних машин і знарядь. Зчіпку С-11У агрегатують з тракторами класу 3. До неї можна приєднати 24 ланки зубових борін типу БЗСС-1,0, три культиватори з захватом 4 м кожний, чотири зернові сівалки із захватом 3,6 м кожна.

Зчіпка  складається з середнього бруса , до якого прикріплені сниця  і два крайніх бруси . Бруси зчіпки виготовлені з швелерної сталі. Крайні бруси внутрішніми кінцями з'єднані з осями опорних коліс шарнірним з'єднанням . Зовнішніми кінцями бруси спираються на свої колеса. До сниці крайні бруси приєднані розтяжками .

У робочому положенні всі бруси повинні бути на одній лінії, що забезпечується перестановкою хомутів  та регулюванням стяжними гайками. Машини до зчіпки приєднують хомутами  і подовжувачами. Останні дають можливість розміщувати причіплені машини чи знаряддя у два ряди.

Для далеких переїздів зачіпку переобладнують. При цьому крайні бруси кладуть на зчіпку, а подовжувачі приєднують до середнього бруса.

Зчіпка універсальна СП-16 (С — зчіпка, П — причіпна, 16 — ширина захвату, м) призначена для складання широкозахватних тракторних гідрофікованих агрегатів для передпосівної підготовки ґрунту, догляду за парами, сівби зернових та інших робіт. Агрегатують з тракторами класу 3 і 5.

Складається зчіпка  з центральної секції , правого  і лівого  крил, опорних коліс , коліс крил, подовжувачів  з колесами , підставки , маркерів, гідроприводів та гідроциліндрів.

Для кращого копіювання рельєфу поля по ширині захвату бокові крила до центральної секції кріпляться шарнірно.

Центральна секція зчіпки зварена з труб і нагадує собою плоску раму, в передній частині якої є причіпна серга . Спирається секція на два напівсамовстановних колеса з пневматичними шинами, які поліпшують маневреність зчіпки на поворотах.

 

Зчіпка універсальна гідрофікована СП-16 

Бокові крила теж зварені з труб і формою нагадують прямокутні трикутники. Зовнішні кінці крил спираються на самовстановні колеса з пневматичними шинами.

Для складання ешелонованого агрегату у комплекті зчіпки є два подовжувачі, які теж мають вигляд прямокутних трикутників. Ці трикутники основами шарнірно кріпляться ззаду до бруса зчіпки, а вершинами спираються на колеса з пневматичними шинами розміром 5,00х10. Маслопроводи зчіпки мають виводи для підключення чотирьох гідроциліндрів на гідрофікованих сільськогосподарських машинах та гідроциліндра маркера. Рукави, що сполучають зчіпку з трактором, входять у комплект трактора.

 

Зчіпка обладнана правим і лівим маркерами, кожний з яких має штанги з дисками, кронштейни підйому, троси й гідросистеми. Трактор обладнується слідопокажчиком.

Для транспортування на значні відстані зчіпку переобладнують. При цьому її крила повертають навколо задніх шарнірів, підводять до центральної секції і в цьому положенні фіксують.

Зчіпка СП-11(С — зчіпка, П — причіпна, 11—ширина захвату, м) призначена для складання агрегатів з гідрофікованих і негідрофікованих трьох сівалок або з двох культиваторів для суцільного обробітку ґрунту. Зчіпку агрегатують з тракторами класу 3. Машини можна агрегатувати як шеренговим, так і ешелонованим способами.

Складається зчіпка з основного бруса, сниці, самовстановних коліс з пневматичними шинами розміром 5,00x10, розкосів, підніжки, подовжувача, маркерів і гідротраси.

Начіпка універсальна для борін НУБ-4,8 (Н — начіпка, У — універсальна, Б — борін, 4,8 — ширина захвату, м) призначена для комплектування начіпних агрегатів з ланок причіпних борін з тракторами класу 0,6 і 1,4.

Основою начіпки НУБ-4,8 є середня частина — трубчастий брус , до якого приварений стояк  і два пальці . До стояка й пальців приєднані тяги начіпних механізмів трактора. На брусі закріплюють у потрібному місці кронштейни . У трубчастий брус  для розширення зчіпки вставляють труби меншого діаметра з привареними кронштейнами і закріплюють їх у брусі штирями.

До начіпки з боковими брусами можна приєднати п'ять ланок борін зигзаг — три до середнього бруса й по одній до бокових брусів.

Ланки борін тягами 6 шарнірно приєднують до бруса. Ланцюги 4 призначені для підтримування борони у транспортному положенні. Під час роботи ланцюги не повинні заважати ланкам борін копіювати рельєф поля.

Очищають зуби борін від бур'янів підніманням ланок гідравлічною системою трактора.

Зчіпка причіпна гідрофікована СГ-21(С — зчіпка, Г — гідрофікована, 21—ширина захвату, м) призначена для комплектування широкозахватних агрегатів із зубових борін і кільчасто-шпорових котків з шириною захвату до 21 м. Агрегатують зчіпку з тракторами класу 3.

http://mybiblioteka.su/mybibliotekasu/baza11/4584645509289.files/image109.jpg

 

Складається зчіпка із центральної та двох бокових секцій. До центральної приєднана сниця через бокові тяги і центральну трубу, а на краях її рами встановлені опорні металеві колеса. Через обвідні рамки центральна рама з'єднана з рамами бокових секцій. На краях бокові секції спираються на каретки з самовстановними колесами, а утримуються від відхилення розкосами й тягами.

Для переведення агрегату із робочого положення в транспортне зчіпка обладнана гідравлічною системою.

Центральна секція зчіпки може використовуватися для комплектування агрегату з двох культиваторів для суцільного обробітку ґрунту.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Призначення та види зчіпок

2. Особливості конструкції зчіпки

 

Поверхневий обробіток виконується для розпушування або ущільнення ґрунту, нагромадження вологи, боротьби з бур’янами і шкідниками сільськогосподарських культур, загортання рослинних решток, добрив тощо. Поверхневий обробіток ґрунту здійснюється машинами і знаряддями на глибину до 20 см. Залежно від технологічних операцій, що вони виконують, їх поділяють на борони, лущильники, котки, фрези, мотики, культиватори та ін. Окрему групу ґрунтообробних машин становлять комбіновані агрегати, які за один прохід здійснюють декілька послідовних у часі технологічних операцій.

Боронивикористовують для розпушення ґрунту, подрібнення грудок, вирівнювання поверхні поля, знищення і вичісування бур’янів, руйнування ґрунтової кірки, загортання поверхнево внесених мінеральних добрив та ін. За типом робочих органів борони поділяють на зубові, дискові, сітчасті і шлейфові.

Коткизастосовують для ущільнення ґрунту, подрібнення брил, вирівнювання поверхні поля та руйнування ґрунтової кірки. За конструкцією робочих органів розрізняють циліндрично-водоналивні (гладкі), кільчасто-шпорові, кільчасто-зубові, пруткові й борончасті котки.

Фрезизастосовують для інтенсивного подрібнення і перемішування шарів ґрунту, подрібнення рослинних решток та бур’янів, вирівнювання поверхні поля, поліпшення лук і пасовищ, розрізання скиб дернини після оранки чагарниково-болотними плугами, заробки добрив у ґрунт, обробітку міжрядь у садах та виноградниках. За призначенням фрези поділяють на польові, просапні, садові й болотні.

Мотики, робочими органами яких є диски з криволінійними зубами (голками), застосовують для поверхневого розпушення полів, покритих стернею та іншими рослинними рештками, загортання насіння бур’янів, вирівнювання мікронерівностей, весняного боронування озимих культур, руйнування ґрунтової кірки та ін.

Зчіпки застосовують для агрегатування борін, ротаційних мотик, культиваторів і сівалок з тракторами. За способом приєднання до тракторів зчіпки бувають причіпні, напівначіпні та начіпні.

 

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій борін, , фрез, котків, обертових мотик, зчіпок проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів машин і знарядь для поверхневого обробітку ґрунту вивчають біля стенду з робочими органами.

Встановлення  на задану схему роботи проводиться на лабораторній установці, елементами якої є гідравлічний пристрій, начіпний механізм.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. На стенді розглянути робочі органи машин і знарядь для поверхневого обробітку грунту, ознайомитися з особливостями їх використання.

7.2. Ознайомитись із будовою та підготовкою до роботи котків ЗККІИ-6, КТП-7,8 ККН-2,8, КЗК-6, КЗК-10, К-10 , ККН-2,8, КБН-3 , ЗКВГ-1,4, КВГ-2,75, КВГ-3 , СКГ-2, СКГ-2-2 та СКГ-2-3   борони: зубові БЗСС-1,0, БЗТС-1,0, сітчаста БЗСО-4; дискова БДТ-3; фреза ФБН-2.

7.3. Вивчити будову, роботу та послідовність підготовки до роботи котків ЗККІИ-6, КТП-7,8 ККН-2,8, КЗК-6, КЗК-10, К-10 , ККН-2,8, КБН-3 , ЗКВГ-1,4, КВГ-2,75, КВГ-3 , СКГ-2, СКГ-2-2 та СКГ-2-3   борони: зубові БЗСС-1,0, БЗТС-1,0, сітчаста БЗСО-4; дискова БДТ-3; фреза ФБН-2.

7.4. Ознайомитись з будовою та особливостями технологічного процесу роботи зубових (БЗСС-1,0), сітчастих (БСО-4), дискових (БДТ-3) борін; мотики МВН-2,8; комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.

7.7. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Нарисувати схеми робочих органів борін, котків, і фрез.

8.2. Нарисувати схему розташувань машин у зчіпках Питання для самоконтролю

9.1. Які дискові знаряддя ви знаєте? Що таке кут атаки дискового знаряддя та на що він впливає?

9.2. Типи котків. Для виконання яких операцій вони використовуються?

9.3. Класифікація борін. Для чого використовують борони?

9.4. Коли та якими знаряддями здійснюють “закриття вологи”?

9.5. Які знаряддя можна використати для знищення ґрунтової кірки на посівах?

9.6. Які машини для поверхневого обробітку ґрунту ви знаєте? Їх призначення.

9.7. Основні вимоги техніки безпеки під час роботи на ґрунтообробних агрегатах.

9.8. Призначення та типи комбінованих агрегатів.

9.9 Для чого призначені зчіпки і які марки зчіпок вам відомі

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С. 39-72; 163-178.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.:
Колос, 1983. – С. 63-98; 161-173.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С. 26-35.

4. Довідник сільського інженера /В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець,
І.І. Ревенко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. –К.: Урожай, 1988. –С. 356.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

 

Тема :16. Вивчення будови комбінованих агрегатів їх регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_16__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

Вивчити призначення, будову, технологічний процес роботи борін, лущильників, котків, культиваторів, комбінованих агрегатів та їх технологічні регулювання.

2. Тривалість заняття– 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця:

стенди з робочими органами машин для поверхневого обробітку ґрунту, плакати; комбіновані агрегати АКП-2,5, КА-3,6; гідрофікована лабораторна установка з начіпкою трактора 4. Місце проведення заняття:

лабораторія, відкрита площадка та ангар для зберігання сільськогосподарської техніки

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

.

5. Загальні відомості

Поверхневий обробіток виконується для розпушування або ущільнення ґрунту, нагромадження вологи, боротьби з бур’янами і шкідниками сільськогосподарських культур, загортання рослинних решток, добрив тощо. Поверхневий обробіток ґрунту здійснюється машинами і знаряддями на глибину до 20 см. Залежно від технологічних операцій, що вони виконують, їх поділяють на борони, лущильники, котки, фрези, мотики, культиватори та ін. Окрему групу ґрунтообробних машин становлять комбіновані агрегати, які за один прохід здійснюють декілька послідовних у часі технологічних операцій.

Боронивикористовують для розпушення ґрунту, подрібнення грудок, вирівнювання поверхні поля, знищення і вичісування бур’янів, руйнування ґрунтової кірки, загортання поверхнево внесених мінеральних добрив та ін. За типом робочих органів борони поділяють на зубові, дискові, сітчасті і шлейфові.

Лущильникипризначені для лущення поверхні поля (стерні) для збереження капілярної вологи і провокації росту бур’янів, яких знищують наступним обробітком, розпушення скиб після оранки тощо. За конструкцією робочих органів лущильники поділяють на дискові і лемішно-полицеві.

Коткизастосовують для ущільнення ґрунту, подрібнення брил, вирівнювання поверхні поля та руйнування ґрунтової кірки. За конструкцією робочих органів розрізняють циліндрично-водоналивні (гладкі), кільчасто-шпорові, кільчасто-зубові, пруткові й борончасті котки.

Фрезизастосовують для інтенсивного подрібнення і перемішування шарів ґрунту, подрібнення рослинних решток та бур’янів, вирівнювання поверхні поля, поліпшення лук і пасовищ, розрізання скиб дернини після оранки чагарниково-болотними плугами, заробки добрив у ґрунт, обробітку міжрядь у садах та виноградниках. За призначенням фрези поділяють на польові, просапні, садові й болотні.

Мотики, робочими органами яких є диски з криволінійними зубами (голками), застосовують для поверхневого розпушення полів, покритих стернею та іншими рослинними рештками, загортання насіння бур’янів, вирівнювання мікронерівностей, весняного боронування озимих культур, руйнування ґрунтової кірки та ін.

Культиваториза призначенням поділяють на:

- парові – використовуються для суцільного обробітку;

- просапні – використовуються для міжрядного обробітку;

- спеціальні (садові, протиерозійні, фрезерні та ін.).

Парові культиватори застосовують для підрізування бур’янів, розпушування та передпосівного обробітку ґрунту. Просапні культиватори застосовують для передпосівного і міжрядного обробітку просапних культур. За наявності туковисівних апаратів їх ще називають культиваторами-рослинопідживлювачами.

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення комбінованих агрегатів проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів машин і знарядь для поверхневого обробітку ґрунту вивчають біля стенду з робочими органами.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. На стенді розглянути робочі органи машин і знарядь для поверхневого обробітку грунту, ознайомитися з особливостями їх використання.

7.2. Ознайомитись із будовою та підготовкою до роботи комбіноваихі агрегатів АКП-2,5, КА-3,6;

7.3. Вивчити будову, роботу та послідовність підготовки до роботи культиватора комбінованих агрегатів АКП-2,5, КА-3,6;

7.4. Ознайомитись з  особливостями технологічного процесу роботи комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.

7.7. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Нарисувати схеми робочих органів комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.

8.2. Нарисувати схему розташувань робочих органів комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.та перекриття робочих органів.

Питання для самоконтролю

9.1. Для чого виеористовують комбіновані агрегати АКП-2,5; КА-3,6.?

9.2. Робочі органи комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.

 та їх застосування.

9.3. Як вибирають і готують до роботи комбінованиі агрегати АКП-2,5; КА-3,6.Що таке перекриття робочих органів комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.?

9.4. Як регулюється глибина обробітку на комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.?

9.5. Основні вимоги техніки безпеки під час роботи на комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.

.

9.6. Призначення та типи комбінованих агрегатів.

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С. 39-72; 163-178.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.:
Колос, 1983. – С. 63-98; 161-173.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С. 26-35.

4. Довідник сільського інженера /В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець,
І.І. Ревенко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. –К.: Урожай, 1988. –С. 356.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     МАШИНИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

                          1 ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 10. Способи внесення добрив у грунт.

Агротехнічні вимоги до внесення добрив

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_17__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 10. Способи внесення добрив у грунт.

Агротехнічні вимоги до внесення добрив

СПОСОБИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ, ТИПИ МАШИН І АГРОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

Види добрив та способи їх внесення в грунт.

Добрива діляться на мінеральні, органічні, орга-но-мінеральні і бактеріальні. З агрономічних ознаками розрізняють добрива прямої дії, що вносяться для живлення рослин, і непрямого дії (вапно, гіпс і ін.), Що поліпшують фізико-хімічні властивості грунту.

Мінеральні добрива. Промисловість випускає прості і складні мінеральні добрива. Перші містять один поживний елемент, другі два-три. До простих мінеральних добрив, що має найбільше поширення, відносяться фосфорні - суперфосфат (простий і подвійний) і фосфоритне борошно; калійні - хлористий калій, сильвініт, калимагнезия і ін .; азотні-аміачна селітра, сульфат амонію, хлористий амоній та ін. До складних добрив відносяться: нітрофоска (Азот, фосфор і калій), амофос (фосфор І азот) і ін..

Добрива випускаються у вигляді порошків, кристалів, лусочок і гранул. Гранули мають розмір від 1 до 4 мм в діаметрі. Гранульовані добрива краще висіваються машинами, їх поживні речовини повніше використовуються кореневою системою рослин.

Більшість мінеральних добрив, особливо порошкоподібні, високогігроскопічни, т. Е. В великому кількості поглинають вологу з повітря. Зі збільшенням вологості сипкість добрив різко падає і їх важко висівати машинами. При підвищенні вологості добрива ущільнюються, а при висиханні тверднуть. Для збереження високої якості добрива випускають в затареному вигляді-в паперових, поліетиленових, поліхлорвінілових мішках або вологонепроникних контейнерах.

Зберігати мінеральні добрива необхідно в сухих приміщеннях, а перед внесенням в грунт - Просіяти крізь сита. При необхідності добрива подрібнюють. Подрібнення і просівання зазвичай піддається 25- 30% загальної кількості твердих мінеральних добрив.

Щоб одночасно внести в грунт кілька поживних елементів, прості мінеральні добрива змішують між собою. Але не всі добрива можна змішувати. Наприклад, суперфосфат не змішується з сечовиною. Якщо змішати такі добрива, то вони спечуть і погіршаться їх фізико-механічні властивості. Для змішування таких добрив застосовують нейтралізуючі добавки - фосфоритне борошно і мелений-вапняк.

Органічні добрива. До органічних добрив відносяться гній, гнойова жижа, фекалій, торф і різні компости. Компости утворюються при перемішуванні різних органічних і мінеральних добрив та витримці їх у штабелях. Компости бувають Торфофосфоритні, торфовапняні, торфонавоз-ні, торфоамміачние і ін.

Способи внесення добрив. Розрізняють основну, або допосівне, внесення добрив, приспів-писаря та внесення в період росту рослин (підживлення). Внесення добрив в грунт може бути суцільним, коли добрива рівномірно розподіляються по всьому полю, а потім закладаються грунтообробними машинами, і місцевим, коли добрива закладаються вузькою смугою поблизу рядка рослин або ж невеликими дозами поблизу гнізд рослин. місцеве внесення добрив зазвичай поєднують з посівом або операціями по догляду за рослинами - прополкою, розпушуванням міжрядь і ін. Добрива в цьому випадку використовуються ефективніше, особливо на просапних культурах, коли рядки рослин розташовані далеко один від іншого. Гній і компости закладають в грунт плугами зазвичай без передплужників.

Мінеральні добрива, рівномірно розкидані по полю, закладають важкими боронами, культиваторами і плугами. При закладенні боронами і культиваторами добрива розташовуються у верхньому шарі грунту на глибині до 8 см. Для більш глибокої закладення користуються плугами. Рівномірне перемішування добрив про грунтом по всій глибині орного шару забезпечують фрези.

Основні типи машин. Розрізняють машини для суцільного і місцевого внесення добрив. Місцеве внесення добрив зазвичай передбачається комбінованими машинами одночасно з посівом або культивацією.

Для суцільного внесення добрив застосовуються машини, що розкидають добрива по поверхні поля. До них відносяться тукові сівалки і розкидачі.

Системою машин на 1976-1980 рр. передбачаються кілька технологій внесення добрив в грунт.

На невеликих площах при відстані від складу добрив до поля не більше 3 км технологічний процес включає: навантаження добрив на складі в кузовний тракторний розкидач вантажопідйомністю 3 4 т (типу 1 РМГ -4), Транспортування на поле і розсівання. На полях площею понад 5 га і при віддаленості їх від складу більше 3 км добрива завантажують навантажувачем в автомашину-самоскид типу CA3-3502 транспортують на поле, перевантажують в кузовний тракторний розкидач і зітру по полю. Система машин передбачає також транспортування добрив на поле і розсівання їх знімним кузовом-розкидачів типу К.СА-3 які встановлюються за на автомашині. Для внесення добрив на дрібноконтурних полях, розташованих недалеко від складу, передбачено випуск навісного кузовного розкидача малої вантажопідйомності типу НРУ -05. До такого розкидачів приєднується тракторний причіп, з якого добрива перевантажуються в розкидач.

Так, для суцільного внесення мінеральних добрив використовують туків сівалку НІГ -42 І ряд розкидачів: РУМ -3. КСА -3 1 РМГ -4. НРУ -05 І ін..

Крім розкидачів і тукових сівалок, в комплекс машин для підготовки і суцільного внесення мінеральних добрив входить подрібнювач злежалих добрив ІСУ -4 Авіаційні розкидачі АН-2М і АПТС -2Н, Розкидачі пилоподібних добрив АРУП -8 І РУП -8 А також комплекс навантажувачів і транспортних засобів (причепи, самоскиди та ін).

Для розкидання органічних добрив система машин передбачає випуск причіпних розкидачів великої вантажопідйомності типу КСВ -9; йізко-рамних розкидачів типу РПН -40 Які завантажуються з автосамоскидів і розкидачів добрив з куп марки РУН -15А.

Комплекс машин для внесення органічних добрив включає групу розкидачів (1ПТУ-4 РПН -40. РУН -15А І ін.), Навантажувачів і транспортних засобів.

Окрему групу становлять машини для внесення рідких органічних добрив - заправники-рідині-розкидачі ЗЖВ -18 І РЖУ -36 Заправник ЗУ-36 і автоцистерни. Системою машин на 1976-1980 рр. передбачається кілька машин різної місткості, агрегатуються з тракторами різних тягових класів.

Агротехнічні вимоги. До машин для суцільного внесення добрив ставляться такі вимоги: рівномірний розподіл добрив по поверхні поля (нерівномірність по ширині захоплення між сусідніми проходами машини і по напрямку руху не повинна перевищувати 20%); дотримання норми внесення, причому норма повинна зберігатися незалежно від кількості добрив в бункері і коливань машини при русі агрегату по нерівній поверхні поля.

 

ВИСНОВОК

Є три способи внесення добрив: до сівби (основний) — су­цільне поверхневе внесення; під час сівби — місцеве; у період росту і розвитку рослин — підживлення. Залежно від способу застосовують відповідні машини. У цьому розділі розглянемо машини, які застосовують для внесення добрив до сівби — для суцільного внесення. Такі машини повинні мати просту будову, бути зручними для встановлення на висівання заданої норми добрив, а також легко очищатись від добрив. Вони мають за­безпечувати такі агротехнічні вимоги до внесення добрив: рів­номірно розподіляти добрива по поверхні поля без огріхів; рів­номірно висівати добрива, незалежно від наповнення бункера; їх робочі органи не повинні ущільнювати добрива.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів


 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 11. Машини для навантаження

і змішування добрив

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_18__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

11. Машини для навантаження

і змішування добрив

Такі трудомісткі процеси, як подрібнення, ^змішування і на­вантаження добрив, виконують подрібнювані, змішувачі та на­вантажувачі.

Подрібнювач ИСУ-4 призначений для подрібнення злежалих мінеральних добрив перед внесенням у грунт, для просівання та змішування добрив. Машина навішується на трактори Т-25, Т-40, Т-40А, «Беларусь» та ЮМЗ-6. Продуктив­ність машини — до 6 т за годину.

Побудований подрібнювач так. До рами 1 (мал. 24) прива­рений бункер 6 з лотком 4 і заслінкою 7. У бункеру на валу встановлено подрібнювач 5, крилач, ножі 10, вивантажувальні скребки З та сектори 11 з отворами діаметром 5 мм. Вал приво­диться в рух через редуктор 2 від карданного вала 8.

Працює подрібнювач добрив так. Засипані в бункер добри­ва тримає заслінка 7, а ножі 10 подрібнюють і просівають через отвори в секторах 11. Просіяні добрива вивантажувальними скребками 3 подаються до кидалки і останньою виводяться з машини. Під час змішування і просівання добрив заслінку 7 виймають.

 

Навантажувач - буль­дозер ПБ-35 (П — наванта­жувач, Б — бульдозер) при­значений для навантажування в транспортні засоби з штабе­лів і куп добрив, торфу, гною, піску та інших малосипких матеріалів. Навішують його на трактори Т-74 і ДТ-75.

Навантажувач складається з таких основних вузлів: стрі­ли піднімання 4 (мал. 25), задньої балки 1, боковини зад­ньої балки 2, кронштейна З, ковша 5, гідравлічних цилінд­рів та бульдозерної лопати.

Залежно від (умов роботи навантажувач може працюва­ти фронтально і перекидати гній через себе. Піднімають стрілу і перекидають ківш гідроциліндрами, які приво­дяться в дію від гідросистеми трактора. При навантаженні соломистого гною на ковші встановлюють змінні зуби.

Планувальні роботи прово­дять бульдозерною лопатою. Для стійкого ходу ножа лопа­та має опорні лижі. Вантажо­підйомність навантажувача — 1200 кгс, місткість ковша — 0,6 л/3, продуктивність — до 57 ті год. Висота навантажу­вання при перекидному спо­собі — 2330 мм.

Мал. 25. Навантажувач-бульдозер ПБ-35:

/ — задня балка; 2—боковина; '/ — крон­штейн; 4 — стріла піднімання; 5 — ківш; 6 — гідроциліндр ковша; 7 — гідроциліндр стріли.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 12. Машини для розкидання органічних

добрив

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__19__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

12. Машини для розкидання органічних

добрив

Гноєрозкидач 1-ПТУ-3,5 призначений для транспорту- вання і розкидання на поверхні поля гною, компостів, вапна та інших добрив. Монтують на одноосьовому тракторному причепі, агрегатують з трактором «Беларусь», обладнаним гідросистемою і приводом гальмівної системи причепа; ширина розкидання — до 3,5 м\ продуктивність — до 60 тігод.

Гноєрозкидач складається (мал. 26) з розкидального при­строю 5, ланцюгово-планчастого транспортера 7, встановленого в кузові 4, рами 7, причепа 2, пневматичних ходових коліс 8, пе­редавального механізму.

Розкидальний пристрій складається з двох шнекових бара­банів: верхнього розкидального і нижнього подрібнювального.

Барабани і транспортер приводяться в дію від вала відбору потужності трактора через карданний вал і редуктор. У кузов навантажують добрива, а під час роботи розкидача планки транспортера переміщують їх до розкидального пристрою, де нижній барабан подрібнює, а верхній розкидає по поверхні поля

Гноєрозкидач 1-ПТУ-4 має те саме призначення і бу­дову, що й і-ПТУ-3,5, але в нього більша вантажопідйомність

Заправник рідких добрив ЗУ-3,6 (3 — заправник, У >— добрив, 3,6 — місткість цистерни в кубометрах) призначе ний для відкачування рідких органічних добрив, аміачної води гербіцидів та отрутохімікатів, заправляння машин для внесення

Мал. 26. Гноєрозкидач І-ЛТУ-3,5;

І — рама; 2 — причіп; 3— захисна сітка; 4 — кузов; 5 — розкидальний пристрій; б — боковина розкидача; 7 — ^анцюгово-планчастий гоанспортер; в — колеса.


 

Мал. 27. Схема заправника рідких добрив ЗУ-3,6:

/ — рама; 2 — напірно-вакуумний пристрій; 3 —заправна штанга; 4 — цистерна; 5 — розливний пристрій; 6 — пневматичні колеса.

 

добрив та обприскувачів, а також для розливання гноївки по полю. Агрегатується з тракторами типу «Беларусь». Ширина розливання до 8 м.

Заправник складається з рами 1 (мал. 27), встановленої на пневматичних колесах 6, цистерни 4 з затворами, напірно-ва­куумного пристрою 2, заправної штанги 5, розливного пристрою 5 та пневматичної мішалки.

Процес відкачування машиною ЗУ-3,6 відбувається так. Агрегатом під’їжджають до місця відкачування рідини. За до­помогою гідравлічної системи трактора заправну штанпу повер­тають на потрібний кут, опускають заправний рукав у рідину і відкривають затвор штанги. Потім закривають заслінку напір- новакуумного пристрою, встановленого на вихлопній трубі трактора, і підвищують оберти двигуна. Внаслідок швидкого потоку газів у змішувальній камері створюється розрідження, під дією якого відсмоктується повітря з цистерни. За рахунок цього в цистерну по рукаву надходить рідина. За наповненням цистерни стежать через оглядове вікно і рівнеміром. Після на­повнення цистерни до потрібного рівня закривають затвор за­правної штанги, відкривають заслінку напірно-вакуумного пристрою і піднімають, повертають і вкладають на місце штангу.

Щоб розлити гноївку по полю, перекривають крани мішалки і напірно-вакуумного пристрою, і вихлопні гази таким способом скеровують у цистерну. Відкривають затвор розливного при­строю І підвищують обороти двигуна. Під дією тиску вихлопних газів, що надходять у цистерну, забезпечується рівномірне роз­ливання рідини.

 

Пневматична мішалка працює так. Закривають заслінку напірно-вакуумного пристрою, як під час заправляння рідини в цистерну, відкривають кран мішалки і включають двигун. Внаслідок розрідження в цистерні повітря ззовні через трубу мішалки засмоктувалось і проходило через отвори в трубі, роз­міщеній в цистерні, забезпечуючи цим перемішування робочої рідини.

Внесення гноївки на одиницю площі регулюють зміною ши­рини поливної смуги (поворотом розплющувана), заміною жик­лерів (діаметром 20, ЗО або 38 мм) та зміною швидкості руху агрегату

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 13. Машини для внесення мінеральних добрив у грунт

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_20__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

13. Машини для внесення мінеральних добрив у грунт

Розкидач-сівалка тукова РТТ-4,2 (Р — розкидач,. Т — туків, Т — тарілчастий, 4,2 — ширина захвату в метрах) призначена для розкидання мінеральних добрив по поверхні грунту. Розкидач РТТ-4,2 причіпний І агрегатується з трактора­ми «Беларусь», Т-40 і Т-40А.

Складається розкидач-сівалка із зварної рами 9 (мал. 28),. що спирається на два задні колеса 8 і передок 2 з самоуста- новними колесами 10, тукового ящика 3 з ворушилкою 4, туко­висівних тарілок 5, щита 7 та передавальних механізмів.

У дні ящика є одинадцять напівкруглих отворів, під якими встановлено висівні тарілки 5. Зовні ящика над тарілками вста­новлено вал скидачів, на якому закріплено над висівною части­ною кожної тарілки по два дволопатевих скидачі 6.

Зовні на задній частині ящика розміщено ^регулятор, яким регулюють кількість висівання добрив, змінюючи зазор між дном тарілки і заслінкою.

Туковисівні тарілки приводяться в рух від лівого приводно­го колеса.

Працює розкидач так. Добрива, засипані в туковий ящик З, висівними тарілками 5 виносяться за межі задньої стінки ящи­ка, де дволопатеві скидачі 6 вигрібають їх з тарілок і розки­дають по полю.

Розкидач туків РТТ-4,2 може вносити на один гектар від 60 до 1100 кг добрив. Кількість висівання добрив регулюють зміною швидкості обертання тарілок та величиною щілини між дном тарілки і заслінкою.

Розкидач мінеральних добрив 1-РМГ-4 (1 — одповісний, Р — розкидач, М — мінеральних добрив, Г — гід- рофікований, 4 — вантажопідйомність у тоннах) призначений /іля поверхневого внесення мінеральних добрив та вапна. Агре­гатується з тракторами «Беларусь» та ЮМЗ-6. Ширина смуги розкидання добрив 7—9 м, а з вітрозахисним пристроєм—6 м.

 

Мал. 30. Схема підживлювача-обприскувача ПОУ:

І і ІЗ — резервуари; 2 — кульовий клапан; 3 — рівнемір; 4 — триходовий кран; 5—запобіжна сітка; 6 — ежектор; 7— повітряний шланг; S — гідромішалка; 9— рукав гідромішалки; 10—вентиль; //—редукційно- запобіжний клапан; 12— манометр; 14 — триходовий кран; 15— за­бірний шланг; 16 — фільтр; /7 — всмоктувальна магістраль; 18— трійник для приєднання брондспойтів; 19 — манометр; 20— регулювальний кла­пан; 21 — нагнітальна магістраль; 22 — насос; 23 — гідроклапан; 24 — розподільна штанга; 25 — підживлювальна трубка; 26 — сифон-нагро- маджувач: 27 — поплавок; 28— жиклер.

 

Заправляють резервуари так. Встановлюють триходові крани 4 і 14 на забирання рідини і спрямовують вихлопні гази від вихлопної труби до ежектора. Виходячи з великою швид­кістю, вихлопні гази з ежектора 6 відсмоктують повітря з ре­зервуарів / і 13. Під дією створюваного розрідження в резер­вуарах рідина із заправного візка чи якоїсь іншої місткості через забірний шланг 15, триходовий кран 14 і всмоктувальну магістраль надходить до резервуарів.

Як тільки досягнуто потрібного рівня, кульовий клапан 2 спливає і закриває отвір, через який відсмоктується повітря з резервуарів, і надходження аміаку в резервуари припиняється. Після заповнення триходовий кран 14 встановлюють у поло-
ження, при якому резервуари сполучаються з всмоктувальною магістраллю насоса.

 

Внесення рідини відбувається так. Рідина з резервуарів че­рез фільтр 16 і всмоктувальну магістраль засмоктується насо­сом 22 і через нагнітальну магістраль 21, регулювальний кла­пан 20 надходить до розподільної штанги 24. Від останньої через живильні трубки 25 аміачна вода надходить у грунт.

Тиск у напірній магістралі встановлюється регулювальним клапаном 20 і контролюється за манометром 19. Зайва рідина через редукційно-запобіжний клапан 11 переливається у всмок­тувальну магістраль насоса. Частина рідини через вентиль 10 і рукав 9 надходить до гідромішалок 8, забезпечуючи перемішу­вання рідини в резервуарах. Якщо потреби в перемішуванні рідини немає, то вентиль 10 перекривають.

Сифони-нагромаджувачі 26 запобігають підтіканню водного аміаку і обпіканню ним рослин на поворотах під час виглиблен- іія робочих органів, а також забиванню живильних трубок 25 грунтом.

Триходовий кран 4 встановлюють у положення залежно від рідини, технологічного процесу і температури повітря. Коли заправляють резервуари, він сполучає їх з ежектором. Коли вносять водний аміак, а температура повітря порівняно висока, кран встановлюють так, що він ізолює резервуари від атмосфе­ри, Коли обприскують гербіцидами або вносять водний аміак, а температура повітря нижча від 10°С, триходовий кран 4 вста­новлюють у таке положення, що резервуари сполучаються з атмосферою

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД

 

Тема :  14 Вивчення будови машин  для розкидання органічних добрив

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_21__  Дата проведення ________ Група________

навчальна: домогтися засвоєння учнями знань про застосування машин для внесення добрив та правильно підготувати їх до роботи, вимоги техніки безпеки при роботі з машинами для внесення добрив;

розвиваюча: розвивати логічне мислення, просторову уяву і вміння правильно вираховувати норму внесення добрив;

виховна: виховувати в учнів відповідальність за доручену справу та привити учням бережливе ставлення до сільськогосподарської техніки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп’ютер, проектор.

Міжпредметні зв’язки: система технічного обслуговування машин, трактори, агротехнологія, охорона праці.

Література: А.Ф. Головчук, В.І. Марченко, В.Ф. Орлов «Сільськогосподарські машини».

Епіграф . «Збережемо землю!

Вона в нас – одна»

Ф. Моргун

Хід  уроку

  1.                      Організаційна частина.
  1.              Перевірка наявності учнів та підготовка їх до уроку.
  2.              Психологічне настроювання учнів на продуктивну роботу.

 

  1.                      Актуалізація опорних знань.

Інтерактивне опитування.

  1.              Яка будова машини АІР-20А?
  2.              Принцип роботи змішувача-завантажувача СЗУ-20А
  1.                      Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення теми, мети уроку.

План уроку.

  1.              Класифікація машин для внесення добрив.
  2.              Призначення та загальна будова прицепа -розкидача органічних добрив ПРТ-10.
  3.              Робочий процес ПРТ-10.
  4.              Сучасні машини для внесення органічних добрив
  5.              Техніка безпеки при роботі з машинами для внесення добрив.

 

  1.                      Лекція викладача з елементами бесіди.

1. Машини для внесення добрив класифікують за видом добрив, які вносять, способом внесення добрив, призначенням, способом агрегатування та кількістю виконуваних операцій.

За видом добрив, які вносять, розрізняють машини для внесення органічних і мінеральних добрив.

За способом агрегатування машини поділяють на самохідні, причіпні, начіпні та напівначіпні.

За кількістю виконуваних операцій є машини для внесення добрив і комбіновані агрегати.

 

Машини для поверхневого внесення добрив за призначенням поділяються на три основні групи:

- Для органічних добрив (гною, компостів, торфу);

- Для мінеральних добрив (порошкоподібних, гранульованих), їх сумішей і вапна;

- Для рідких добрив (гною і мінеральних добрив).

2. Причіп-розкидач органічних добрив ПРТ-10— це двовісний напівпричіп, що агрегатується з тракторами Т-150К.

 

 

http://192.162.132.48:555/elektr%20pidr/mehanizacia/silskogospodarski%20mashynu/teoria/2/2.files/image006.png

 

Рис.1 Причіп-розкидач органічних добрив ПРТ-10:

1 — кузов; 2 — розкидач; 3 — привід розкидача; 4 — привід конвеєра; 5 — ходова частина; 6 — балансир; 7 — ланцюгово-пластинчастий конвеєр; 8 — рама; 9 — трансмісія; 10 — опора; 11 — дишель; 12 — карданний передавач; 13 — драбинка

 

Розкидач складається із зварної рами 8, кузова 1, силового передавача, ходової частини 5, гальмівної пневмосистеми, електрообладнання, живильного ланцюгово-пластинчастого конвеєра і розкидача 2.

Привід конвеєра і робочого органа здійснюється від ВВП трактора через карданний передавач, трансмісію, конічно-циліндричний редуктор, циліндричний редуктор і ланцюгові передавачі.

Зварна рама складається з чотирьох поздовжніх лонжеронів П-подібного профілю, попарно з’єднаних поперечинами і передньою балкою. Внутрішні лонжерони, у свою чергу, з’єднані між собою накладками і стяжками. Нижні полиці лонжеронів попарно розвернуті назустріч одна одній і є напрямними нижньої гілки конвеєра. У передній частині приварений дишель 11 з причіпною петлею, що спирається на опору 10 зі страхувальним ланцюгом.

Ходова частина 5 виконана у вигляді візка типу «тандем», що має два балансири, шарнірно встановлені в литих кронштейнах, які кріпляться до підрамника. До балок приварені півосі, на яких встановлено маточини для кріплення коліс із шинами.

Гальмівна система обладнана колодковими гальмами з двома незалежними при водами: пневматичним — від системи приводу гальм трактора, що діє на всі колеса розкидача, і механічним — ручним приводом (стоянкове гальмо), який діє на задні колеса балансирного візка.

До системи електрообладнання належать два задніх ліхтарі (габаритні вогні та сигнал гальмування), два покажчики поворотів, ліхтар підсвічування номерного знака, штепсельна вилка, вісім відбивачів світла. Система однопровідна з живленням від мережі трактора напругою 12 В.

Бічні та передній борти (задній — у варіанті напівпричепа) — суцільнометалеві. Зварений каркас виготовлений із гнутих профілів і прямокутних трубок, обшитих листом.

Карданний передавач — телескопічний, складається із шліцьових вилок, шліцьового вала, трубки із шліцьовою втулкою, зовнішньої і внутрішньої захисних трубок. Внутрішні вилки розміщено в одній площині. Щоб запобігти поломкам, кут повороту карданного передавача під час роботи з увімкненим ВВП не має перевищувати 15°, а за вимкненого ВВП — 50°. Під час виконання транспортних робіт карданний передавач кріпиться на передньому борту розкидача за допомогою кронштейна.

Трансмісія складається з переднього, проміжного і заднього валів, опорами яких є кульові та сферичні вальниці. З’єднують вали за допомогою зубчастих муфт, на передньому встановлюють запобіжну муфту.

Конвеєр призначено для подавання маси до роз кидального органа, а у варіанті напівпричепа — для його розвантаження. Складається він з двох гілок, об’єднаних попарно скребками. Кожна гілка має самостійний натяжний пристрій, що складається з осі, на якій вільно обертаються ведені зірочки. Натяг конвеєра здійснюють переміщенням веденої осі гвинтами із спеціальними гайками. Привід конвеєра призначений для передачі руху і зміни його швидкості. Розкидач має два приводи конвеєра — правий і лівий. Складається він з вала приводу, циліндричного редуктора, ланцюгового передавача та конічно-циліндричного редуктора. На валу привода можна встановлювати зірочки з різною кількістю зубців (13, 22, 28), що дає змогу змінювати швидкість руху конвеєра для регулювання норми внесення добрив.

  1.              Робочий процес розкидача відбувається так. За допомогою навантажувача ПДН-250 або інших навантажувальних засобів завантажують у кузов розкидача до 10 т добрив і агрегат рухається до місця їх внесення. Попередньо встановлюють потрібну зірочку для цієї норми внесення добрив, вмикають ВВП трактора і передачу, що відповідає швидкості руху трактора (10 км/год) і, рухаючись полем, здійснюють розкидання. Добрива, що знаходяться в кузові, подають конвеєром до розкидального пристрою. Нижній барабан пристрою подрібнює масу і подає на верхній, який і здійснює розкидання. Після спорожнення кузова цикл повторюється.

У разі використання напівпричепа-розкидача як транспортного засобу замість розкидального пристрою встановлюють задній борт. Якщо скребки конвеєра заважають установленню борта, то їх зміщують, прокручуючи карданний передавач вручну. Після закінчення роботи кузов очищають. Машину обслуговує один тракторист-машиніст.

Під час регулювання розкидача ПРТ-10 на задану норму внесення добрив слід знати об’ємну масу добрив. За основу беруть об’ємну масу 0,8 т/м3. За швидкості 10 км/год, робочій ширині захвату 5…6 м і об’ємній масі 0,8 т/м3 орієнтовна норма внесення добрив для зірочок з 13, 22 і 28 зубцями, встановленими на валах привода конвеєра, буде відповідно 15, 30 і 45 т/га. У разі внесення органічних добрив з іншою об’ємною масою масу множать на поправковий коефіцієнт.

Після проведених регулювань установлюють фактичну норму внесення добрив. Для цього розкидач зважують на автомобільних вагах. Кузов розкидача завантажують добривами і знову зважують. За різницею показань ваг визначають масу добрив у кузові. Вмикають розрахункову передачу, що відповідає заданій нормі, і розкидають добрива по полю до повного спорожнення кузова. Вимірюють ширину смуги розкидання і довжину пройденого шляху. Фактичну норму внесення добрив Q, т/га, визначають за формулою:

Q=104∙G/Bl

 

де G — маса завантажених у кузов добрив, т;

В — робоча ширина захвату, м;

l — довжина шляху розкидання добрив, м.

 

Якщо фактична норма внесення добрив відрізняється від заданої більш як на ±10 %, то змінюють швидкість пересування агрегату або швидкість живильного конвеєра ставленням змінних зірочок чи зміною радіуса корби храпового механізму.

  1.              Розкидачі для внесення твердих органічних добрив в Україні виробляють АТ “Ковельсільмаш” - МТО-3, МТО-6 і МТО-12, ВАТ “Уманьферммаш” — РУН-15, ВАТ “Білоцерківсільмаш” — РОУ-6.

Закордонним аналогом розкидача органічних добрив ПРТ-10 є розкидач добрив «Hesston». Моделі для великих господарств S 125, S 175, S 235, S 310, S 370, S 450.

Розкидач органічних добрив ПРТ-16 має такі самі будову і призначення, як і ПРТ-10. Агрегатується він з тракторами тягового класу 5, обладнаними гідрогаками, розетками для під’єднання електрообладнання і урухомниками гальмівної системи.

   Машина для внесення твердих органічних добрив РТД-9 призначена для транспортування і суцільного поверхневого внесення (розкидання) твердих органічних добрив. Машину можна використовувати на всій території України (крім гірських районів) впродовж усього року за температури навколишнього повітря не нижче мінус 5°С.Машина агрегатується з колісними тракторами класу 2, 3, які мають вал відбору потужності (ВВП) 1000 об/хв., гідрогак, виводи для приєднання електрообладнання, пневмо- та гідросистем приводу робочих органів машини здійснюється від ВВП трактора. Управління приводом робочих органів машини здійснюється з кабіни трактора.

http://192.162.132.48:555/elektr%20pidr/mehanizacia/silskogospodarski%20mashynu/teoria/2/2.files/image007.pnghttp://192.162.132.48:555/elektr%20pidr/mehanizacia/silskogospodarski%20mashynu/teoria/2/2.files/image008.jpg

Рис. 2.6. Розкидач органічних добрив РТД-9:

1 — дишель; 2 — кузов; 3 — рама; 4 — ходова частина; 5 — привід робочих органів; 6 — розкидальний пристрій

 

Принцип роботи машини: завантажений технологічний матеріал подається транспортером до розкидального пристрою, подрібнюється і розкидається бітерами на поверхні поля. Конструкція силового передавача запобігає виходу з ладу редукторів.

Конструкція приводу розкидаючого пристрою і самого розкидального пристрою сприяє надійній роботі розкидальних бітерів, уникнення вібрації і шуму під час роботи.

 Конструкція ходової системи забезпечує копіювання колесами рельєфу ґрунту за рухи машини, що позитивно впливає на якість її роботи.

 Конструкція кузова машини РТД-9 враховує вимоги євростандартів щодо екологічної безпеки, для запобігання випаданню гною під час транспортування, а також розширення функціональних можливостей розкидачів, особливо щодо використання їх як звичайних транспортних засобів під час перевезення різноманітних сільськогосподарських вантажів (зерно, жом, силос тощо.).

Машина РТД-9 відрізняється від інших машин, які виконують функцію розкидання твердих органічних добрив (МТО-10, МТО-12, МТО-7), наявністю заднього борту, принципово новою конструкцією розкидального пристрою, що забезпечує надійність її роботи.

Технічна характеристика машини: вантажопідйомність – 9 т, продуктивність -- не менше  30 т, робоча швидкість -- не більше 10 км/год, транспортна швидкість -- не більше – 25км/год, робоча ширина внесення добрив –  8-12м, доза внесення– 15,30,45т/га, відхилення від рівномірності внесення добрив за напрямком руху і шириною захвату –  ±25%, маса-- не більше 4300кг.

Розкидачі твердих органічних добрив МТО. Загальна будова машин МТО-3, МТО-6, МТО-7, МТО-10 і МТО-12, а також технологічний процес їхньої роботи аналогічні технологічному процесу роботи машини РОД-6А.

Машини МТО-7, МТО-10 і МТО-12 відрізняються конструктивно тим, що робочі органи – бітери, розташовані не горизонтально, як у машин інших марок, а обертаються у вертикальній площині, до того ж  машина МТО-7 обладнана двома бітерами, а машини МТО-10 і МТО-12 – чотирма. Таке розташування бітерів значно поліпшує рівномірність розкидання добрив, збільшує ширину захвату і продуктивність агрегатів.

До складу машини входить рама на пневмоколісному ходу, на якій змонтована місткість для добрив (6-8т). Лівий борт місткості має ребристу поверхню і за допомогою двох гідроциліндрів може відкриватися для завантаження добрив. У днищі місткості встанов­лено ланцюговий планчастий транспортер, що рухається періодично в перпендикулярному напрямку до руху агрегату. З пра­вого боку місткості встановлено робочий орган - бітер, що являє собою пустотілий вал, на гвинтовій поверхні якого встановлено лопаті-бичі. Місткість для добрив може опускатися на ґрунт за допо­могою гідроциліндрів і підніматися ними в робоче положення. Механізм приводу машини — від ВВП трактора.

Робочий процес машини відбувається в такій послідовності: за допомогою гідро­циліндрів рама машини опускається на ґрунт і відкривається лівий борт. Транспортний засіб-самоскид, що доставив добрива на поле, завантажує їх у місткість. Після цього рама підіймається у робоче положення, вмикається ВВП трактора, планчастий транспортер періодично подає добрива на правий бік місткості, де обертається бітер, останній захвачує добрива лопатями і викидає їх на поверхню поля.

Розкидач органічних добрив МТТ-9 призначений для транспортування, суцільного поверхневого внесення твердих органічних добрив, а також для транспортування різних сільськогосподарських вантажів. Машина агрегатується з тракторами класу 2...3. Машини сімейства МТТ мають такі переваги: міцні борти, герметичний захист вольниць розкидального пристрою, в них застосовано посилену балансирну підвіску ходової системи. Низький питомий тиск балансирної ходової системи забезпечує надійну роботу машини на перезволожених ґрунтах. Машини мають гарне зчеплення з ґрунтом, плавний хід. Привід транспортера машини гідравлічний реверсивний від гідросистеми трактора, а робочих органів - від ВВП трактора. Управління роботою машини здійснюється з кабіни трактора.

Нові машини обладнано одним гідравлічним реверсивним транспортером (замість двох транспортерів з приводом від ВВП трактора у попередніх моделей) і модернізованим розкидальним пристроєм. Нова серія машин, зберігши всі кращі технічні рішення і якість виробництва, забезпечує оптимальну якість внесення твердих органічних добрив і максимально комфортні умови праці для механізаторів.

Машина для внесення твердих органічних добрив нового покоління МТТ-9 має цілу низку очевидних переваг порівняно з машинами сімейства ПРТ, які раніше випускалися.

  1.              Заходи безпеки
  • Під час вантажних робіт не можна стояти або проходити під вантажем чи знаходитися на шляху його руху. Майданчики, де виконують ці роботи, добре освітлюють.
  • У разі переїздів і під час роботи на тракторі не має бути сторонніх осіб. Не можна перевозити вантаж у кузові чи на гаку.
  • Усі тракторні причепи повинні мати стоп-сигнали, покажчики поворотів, а також гальма, якими керують з кабіни трактора, а самоскидні транспортні засоби — опорні пристрої проти самовільного опускання піднятого кузова.
  • Забороняється під час роботи роторних розкидачів знаходитися ближче 40 м від агрегату.
  • Розкидачам з приводом конвеєра від ходового колеса категорично заборонено рухатися назад з ввімкненим конвеєром.
  • Не можна повертати агрегат з ввімкненим ВВП більш як на 15°, а за вимкненого ВВП — 50°
  1.                      Закріплення знань нового матеріалу.
    1.              При  проведенні  закріплення  знань  нового  матеріалу  учні  заповнюють схему прицепа-розкидача ПРТ-10.
    2.              Чим відрізняється ПРТ -10 від МТО – 12?
  2.                      Підсумки оцінювання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

  1.                      Завдання додому.

Опрацювати підручник А.Ф. Головчук, В.І. Марченко, В.Ф. Орлов «Сільськогосподарські машини» ст. 147 - 156.

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

Тема : 14  Машини для внесення  мінеральних добрив їх регулювання.

 

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_22__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 Машини для внесення твердих мінеральних добрив

Машини для внесення добрив і вапна МВУ-6, МВУ-8, МВУ-16 становлять уніфікований ряд машин для транспортування і поверхневого суцільного вне- сення мінеральних добрив, їхніх сумішей, вапна та гіпсу. Машини відрізня- ються між собою в основному вантажністю. Робочі органи їх приводяться в рух від ВВП тракторів МВУ-6 — МТЗ-80, МВУ-8 — Т-150К і МВУ-16 — К-701.

Машина для внесення добрив МВУ-6 (рис. 2.23) — це напівпричіп, що складається з кузова 1, ходової частини 7, конвеєра 2, приводу робочих орга- нів 4, дозувальної заслінки 3, туконапрямляча 5, розсіювальних дисків 6, пневмогальмівної системи і електрообладнання.

 

https://studfile.net/html/2706/725/html_1wLnA5kNAa.DPTV/htmlconvd-eciWAE111x1.jpg

Рис. 2.23. Схема роботи машини МВУ-6:

1  кузов; 2  конвеєр; 3  дозувальна заслінка; 4  привід робочих органів; 5  туконап- рямляч; 6  розсіювальні диски; 7  ходова частина; 8  карданний вал; 9  дишель; 10  опора

Кузов машини є основою для кріплення робочих органів та допоміжних складальних одиниць. Задній борт має вікно для вивантаження добрив. У передньому борту кузова передбачено вікно для контролю за розвантажен- ням кузова. Днище кузова перед туконапрямлячем виконане у вигляді лото- ка, що запобігає пульсаціям при подаванні конвеєром малих доз добрив.

Конвеєр машини є замкненим нескінченним ланцюгом, що складається з окремих прутків і ланок, зєднаних між собою. Нижні грані ланок скошені для утворення гострих кутів з днищем кузова і спрямовані за рухом конвеє- ра, що сприяє активному очищенню напрямків жолобків у днищі кузова. Конвеєр виносить добрива з кузова до дозувальної заслінки і далі на розсію- вальні диски.

Для розкидання туків призначені два горизонтальних диски з лопатками. Робочі органи приводяться в рух від ВВП трактора і ходового колеса ма- шини. Привід робочих органів складається з приводів розсіювального при- строю і конвеєра. Привід розсіювального пристрою надає дискам обертально- го руху і складається з телескопічного карданного вала, проміжних та привід-

них валів, двох клинопасових передач і редукторів.

Конвеєр може приводитися в рух від правого заднього ходового колеса ма- шини або від ВВП трактора. Від правого заднього ходового колеса рух нада- ється за допомогою привідного вала, розміщеного всередині осі колеса. Один кінець вала входить у додатковий фланець із шліцьовою втулкою, яка вста- новлена на три подовжені шпильки маточини колеса і кріпиться трьома гай- ками. На другому кінці вала є вилка внутрішнього вузлового карданного ва- ла. Другу вилку цього вала посаджено на вал редуктора. Редуктор має зубча- сту пару для зміни напрямку обертання і механізм вмикання конвеєра від ходового колеса машини.

Механізмом вмикання конвеєра керують за допомогою гідросистеми з ка- біни трактора. Після редуктора привід конвеєра вмикає три ланцюгові пере- дачі і ведучий вал конвеєра. Передостанній ступінь ланцюгової передачі дає змогу отримати дві швидкості конвеєра для внесення мінеральних добрив і матеріалів перестановкою ланцюга на блоках зірочок.

У разі внесення значних (понад 5000 кг/га) доз добрив і розвантаження сипких матеріалів на місці передбачене переобладнання приводу конвеєра від ВВП трактора зєднанням блока півмуфти, що складається з труби із зубчастими дисками, який кріпиться до зубчастої маточини центрального вала трансмісії, і вхідного вала центрального редуктора за допомогою ла- нцюга і захисних ковпаків. При цьому ланцюг зірочок змінних передач має бути на зовнішніх зірочках з кількістю зубів 12 і 45. Півмуфта редук- тора приводу конвеєра від ходового колеса вмикається гідросистемою трак- тора.

Ходова система є безресорним балансирним візком типу «тандем» і склада- ється з двох балансирів, зєднаних центральною віссю на підшипниках ков- зання. Всі ходові колеса обладнані колодковими гальмами з пневматичним приводом від гальмівної магістралі трактора.

До електрообладнання машини належать два ліхтарі, джгут і штепсельна вилка.

Машина працює так. Під час руху машини із завантаженими добривами

іввімкненим ВВП трактора полем розсіювальні диски обертаються. На ці диски конвеєром, що приводиться в дію від правого заднього ходового коле- са машини, через дозувальну заслінку і туконапрямляч подаються добрива. Диски з лопатками розсіюють добрива віялоподібним потоком на поверхню ґрунту.

Машина агрегатується з тракторами тягового класу 1,4, обладнаними гід- рогаком і приводом гальмівної системи. Обслуговує машину тракторист.

Машина для внесення мінеральних добрив МХА-7 призначена для транс-портування і суцільного внесення у поверхневий шар мінеральних добрив, вапнякових і гіпсомістких матеріалів. Її можна використовувати також для транспортування і вивантаження інших сипких сільськогосподарських ван- тажів, які не пошкоджуються. Машина виконана на основі спеціального ав- томобіля «Урал-557» сільськогосподарського призначення і складається з ку- зова, подавального конвеєра, туконапрямлячів, дозувального, розсіювального

івітрозахисного пристроїв, приводу робочих апаратів.

Дозу внесення добрив регулюють відкриттям дозувальної заслінки і швидкістю автомобіля, ширину внесення  зміною положення закрилків туконапрямлячів зміною положення подільників потоку матеріалу. Обслуговує машину водій.

Підживлювач ПРЖ-2 призначений для місцевого внесення гранульованих мінеральних добрив або рідких мікроелементів у зону розміщення кореневої системи виноградних кущів та інших багаторічних культур на плантаціях зі схилом не більше ніж 5° і щільністю ґрунту в шарі 10…40 см до 25 кг/см2.

Підживлювач складається з рами з опорно-привідними колесами, двох сек- цій, робочих органів, бака, гідропередачі, редуктора з насосом і сигналізації.

До секції належать начіпний механізм, туковисівний апарат, змішувач, сошник і гідроциліндр. Начіпний механізм прикріплений до бруса рами, має паралелограмний механізм із комбінованим сошником і туковисівним апара- том. У вертикальному стояку сошника розміщений змішувач.

Туковисівні апарати дозують мінеральні добрива, які по гнучкому туко- проводу надходять у змішувач. Вода під високим тиском, що створюється мультиплікатором, також надходить у змішувач секції. У момент виходу води із змішувача подається порція добрив, яка з водою вприскується у борозну, утворену сошником.

У разі внесення рідких мікроелементів туковисівні апарати вимикають. Мікроелементи розчиняються у баку.

 

 

https://studfile.net/html/2706/725/html_1wLnA5kNAa.DPTV/htmlconvd-eciWAE113x1.jpg Рис. 2.24. Машина РУМ-5-03:

1 і 9  штанги; 2  живильник-подільник; 3