ДПТНЗ ЦАПЛ

 

ПЛАНИ КОНСПЕКТИ УРОКІВ  ІІ КУРС

 

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ

 

                                                                

                             ПОУРОЧНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

теоретичних занять з предмету

“ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ”

для професії  Термін навчання 3 роки

"ТРАКТОРИСТ-МАШИНІСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА, СЛЮСАР-РЕМОНТНИК, ВОДІЙ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ"

 

                                                               

 

№ з\п	Тема	Кількість годин		№ групи. дата
		теоретичних	лпз
1	Гpунтообpобнi машини i знаpяддя для основного i повеpхневого обpобiтку гpунту	24	4
1	Види обробітку грунтів і типи грунтообробних машин	2
2	Лущильники	2
3	Підготовка лущильників до роботи і технологія лущення	2
4	Плуги .Робочi органи плугiв, їх функцiї, особливостi будови i роботи.	2
5	Підготовка плугів до роботи і технологія оранки	2
6	Плоскоpiзи, їх будова, pегулювання.	2
7	Борни	2
8	Котки	2
9	Культиватори для суцільного обробітку грунту	2
10	Підготовка машин до роботи і робота агрегатів на суцільному обробітку грунту	2
11	Зчiпки для агрегатування боpiн i коткiв	2

12	Комбiнованi грунтообробнi агрегати	2
13	ЛПЗ  Вивчення будови плугів та плоскорізів. Їх регулювання		1
14	ЛПЗ  Вивчення будови лущильників і культиваторів. Їх регулювання.		1
15	ЛПЗ  Вивчення будови котків, борін та зчіпок. Їх регулювання.		1
16	ЛПЗ  Вивчення будови комбінованих агрегатів. Їх регулювання		1
2	Машини для приготування, навантаження та внесення добрив	8	2
17	Способи внесення добрив у грунт. Агротехнічні вимоги  до внесення добрив	2
18	Машини для навантаження і змішування добрив	2
19	Машини для розкидання органічних добрив	2
20	Машини для внесення мінеральних добрив у грунт	2
21	ЛПЗ Вивчення будови машин для внесення органічних добрив. Їх регулювання.		1
22	ЛПЗ Вивчення будови машин для внесення мінеральних добрив. Їх регулювання.		1
3	Посівні і садильні машини	14	4
23	Призначення і класифікація сівалок і сажалок. Способи сівби та агротехнічні вимоги до неї	2
24	Загальна будова і фізичні основи роботи комбінованої рядкової сівалки.	2
25	Робочі органи рядкових сівалок.Рядкові сівалки	2
26	Бурякові сівалки	2
27	Льнові сівалки. Квадратногніздові сівалки	2
28	Кукурудзяні сівалки	2
29	Овочеві сівалки .Саджалки	2
30	ЛПЗ Вивчення будови сівалок для посіву зернових та зернобобових культур. Їх регулювання		1
31	ЛПЗ  Вивчення будови сівалок для посіву технічних культур. Їх регулювання.		1
32	ЛПЗ  Вивчення будови картоплесажалок. Їх регулювання.		1
33	ЛПЗ  Вивчення будови розсадосадильних машин. Їх регулювання		1
4	Машини для захисту рослин	4	2
34	Машини для хімічної боротьби з шкідниками і збудниками хвороб с\г культур	2
35	Підготовка машин до роботи і технологія обприскування і обпилювання	2
36	ЛПЗ Вивчення будови обприскувачів. Їх регулювання.		1
37	ЛПЗ Вивчення будови протруювачів. Їх регулювання		1
5	Машини для зрошення	2
38	Система агротехнічних заходів. Машини для зрошення	2
Усього годин  - 103.  Усього годин   на 2 курсі 64		52	12

 

39	Машині для очищення і осушення боліт та первинного обробітку площі.	2
6	Машини для заготівлі кормів	8	2
40	Технологія робіт і система машин для кормодобування. Косарки .	2
41	Граблі. Волокуші і підбирачі	2
42	Стогоклади	2
43	Силосозбиральні комбайни	2
44	ЛПЗ Вивчення будови косарок. Їх регулювання.		1
45	ЛПЗ Вивчення будови прес-підбирачів. Їх регулювання.		1
7	Кукурудзо збиральні комбайни	4
46	Технологія збирання кукурудзи і система збиральних машин. Кукурудзозбиральні машини.	2
47	Підготовка до роботи кукурудзозбиральних комбайнів та організація їх роботи	2

 

8	Картоплезбиральні машини	6
48	Технологія збирання картоплі .Агротехнічні вимоги	2
49	Загальна будова картоплекопачів та картоплезбиральних комбайнів.	2
	Підготовка до роботи і робота картоплезбиральних машин	2
9	Бурякозбиральні машини	4	2
50	Технологія збирання цукрових буряків. Агротехнічні вимоги. Бурякозбиральні машини	2
51	Підготовка до роботи бурякозбиральних комбайнів та організація їх роботи	2
52	ЛПЗ Вивчення будови коренезбиральних машин. Їх регулювання.		1
53	ЛПЗ Вивчення будови гичкозбиральних машин та корененавантажувачів. Їх регулювання		1
10	Машини для збирання овочів	4
54	Агpотехнiчнi вимоги до машин для збиpання овочiв. Технологія збирання овочів. Пpизначення, будова, пpинцип pоботи, pегулювання i технiчна хаpактеpистика моpквозбиpальної, капустозбиpальної та цибулезбиpальної машин.	2
55	. Пiдготовка машин до pоботи. Збиpальнi платфоpми та контейнеpи. Технологічне налагодження машин	2
11	Тракторні причепи	5
56	Вимоги до пpичепiв.Пpизначення та типи пpичепiв, напiвпpичепiв, їх будова. Ходова частина та поворотнi пристрої.	2
57	Вплив конструкції пневмоколіс на безпеку праці .Гальмiвнi системи.Пiдготовка пpичепiв до пеpевезення вантажiв.	2
58	Безпека праці під час перевезення вантажiв.Мiжгосподарськi перевезення. Документацiя.Вимоги безпеки під час експлуатації.	1
12	Нові сільськогосподарські машини	2
59	Сучасні землеобробні машини. Сучасні посівні і садильні машини. Сучасні машини для внесення добрив.	1
60	Новітні машини для захисту рослин. Нові машини для вирощування картоплі. Сучасні машини для вирощування цукрових буряків.	1
Усього годин  - 103.     Усього на 3 курсі 39 годин		35	4

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ

Для створення безпеки праці в нашій країні щороку асиг­нують великі кошти, розробляють і впроваджують у вироб­ництво захисні і застережні пристрої, удосконалюють конструк­ції машин і обладнання.

Передбачено дальше поліпшення умов праці в усіх галузях народного господарства, скорочення робо­чого дня, удосконалення технології сільськогосподарського ви­робництва, всемірний розвиток механізації і автоматизації всіх процесій.

Техніка безпеки — це сукупність правил і прийомів, спрямо­ваних на створення безпеки праці, збереження здоров’я тру­дящих і підвищення продуктивності праці. Виконання правил техніки безпеки дає змогу запобігти в и р о б н и ч и м  т р а вм а м (пораненням) і усунути  п р и ч и н и, які можуть породжувати шкідливі виливи на організм робітників.

Правила техніки безпеки і протипожежних заходів робіт­ники періодично вивчають на курсах, семінарах, під час бе­сід, інструктажів та ін. За призначенням і змістом інструктажі бувають вступні, або попередні, на робочому місці, поточні і повторні.

Вступ пий, або попередній, інструктаж прово­дять для псіх новоприйнятих робітників. Під час інструктажу їх ознайомлюють з правилами внутрішнього розпорядку, користу­вання загальними та індивідуальними засобами захисту і прави­лами безпеки праці па машині або знарядді.

інструктаж на робочому місці проводить заві­дуючий майс'їсрікчо або бригадир тракторної бригади з кожним новоприйнятим робітником перед допуском його до роботи. На відміну від вступ ного, цей вид інструктажу супроводиться пока­зом безпечних прийомів прані.

Ното чий її інструктаж полягає у повсякденному кон­тролі за виконанням безпечних прийомів І методів роботи. Його проводить завідуючий майстернею або бригадир тракторної бригади.

Повторний інструктаж проводять завідуючий май­стернею, механіки і бригадири для всіх робітників щомісяця.

 

При повторному інструктажі звертають увагу на засвоєння пра­вил техніки безпеки і вміння застосувати їх на практиці. Робітники, які пройшли вступний інструктаж, під час повтор­ного інструктажу розписуються в контрольній картці. Час про­ведення інструктажу па робочому, місці оформляють у спеціаль­ному журналі.

Під час інструктажу робітникові вручають під розписку один примірник пам’ятки про правила техніки безпеки. Крім інструк­тажів, проводять і такі заходи, як висвітлення питань з техніки безпеки і протипожежних заходів у стінній пресі, організовують рейдові бригади по перевірці стану виконання правил техніки безпеки. Рейдова бригада добивається усунення виявлених не­доліків.

Правила техніки безпеки під час роботи на машинно-трак­торному агрегаті. До початку роботи тракторист повинен ста­ранно перевірити технічний стан трактора та агрегатованих з ним машин і знарядь, а саме: справність рульового керування, звукового сигналу, муфти зчеплення, ходової частини, гальм, паливного бака, паливопроводів, карбюратора, системи освіт­лення, причіпного обладнання та іи.

Якщо причіпні або иачіпні знаряддя приводяться в дію без­посередньо від трактора, то карданна (або інша обертова) пе­редача повинна мати захисний кожух. Кожний трактор треба забезпечити справним інструментом та Інвентарем для гасіння * пожежі.

Під час пуску двигуна важіль переключення передач треба поставити в нейтральне положення. Під час запуску пускових двигунів шнуром останній не дозволяється намотувати на руку. Не можна заводити перегрітий двигун.

Для з’єднання трактора з начіпними або причіпними зна­ряддями чи машинами треба під’їжджати до них трактором па невеликій швидкості, без ривків, не знімаючи ноги з педалі муфти зчеплення. При навішуванні знарядь на трактор заборо­няється будь-кому знаходитись між поздовжніми тягами меха­нізму навішування.

Забороняється їздити на тракторі більшій кількості осіб, ніж передбачено конструкцією сидіння. Під час руху трактора не дозволяється очищати машину від пилу і бруду та виконувати будь-які ремонтні або регулювальні роботи, а також навіть па малій швидкості не можна сідати і зіскакувати з машини або переходити з неї на причіп і назад.

Щоб не перекинувся трактор на нерівній місцевості, не мож­на їхати ним поперек крутих схилів і робити в цих місцях круті повороти; з гори слід з’їжджати па першій передачі. Пере­їжджаючи через населений пункт, треба бути особливо обереж­ним і додержувати правил вуличного руху.

При зустрічі з іншим трактором треба триматися правого боку, додержувати інтервалу завширшки не менш як 2 м, а при
пересуванні тракторів у колоні тримати відстань між ними ЗО м на рівний місцевості і 50 м на підйомі.

Під час роботи з причіпним знаряддям перед пуском тракто­ра слід упевнитися в тому, що під машиною і причепом, а також між ними немає людей. Рушати з місця трактором дозволяється після сигналу з трактора і сигналу-відповіді з причепа. Про сиг­нали трактористи і причіплювачі домовляються заздалегідь.

Проїжджаючи по узбіччях доріг, на полях з копицями сіна і соломи та біля чагарників, трактор треба вести обережно, особливо на поворотах, щоб не наїхати на людей, які випадко­во можуть тут опинитися.

Залізничну колію слід переїжджати тільки в установлених місцях, впевнившись у відсутності небезпеки. При переїзді через мости і греблі спочатку слід перевірити їх справність і відпо­відність вазі трактора.

Коли треба залізти під трактор для проведення технічного огляду, тракторист повинен заглушити двигун. Щоб запобігти опікам при відкриванні кришки радіатора неохолодженого дви­гуна, на руки надівають рукавиці, а обличчя відвертають убік. При цьому тракторист повинен бути на відстані витягнутих рук віл пробки радіатора І не ставати проти вітру.

Працювати вночі можна тільки на такому тракторі, який має справну систему освітлення.

Якщо немає спеціальних вагончиків, місця, відведені для від­починку, повинні бути обгороджені віхами, а в нічний час — обов’язково освітлені.

Не можна допускати до роботи на тракторі осіб, які не мають прав на керування трактором, а також хворих і тих, хто не склав іспиту з. техніки безпеки.

Тракторист повинен працювати у старанно заправленому одязі (комбінезоні) і в головному уборі.

Протипожежні заходи. Заправляти трактор, як правило, тре­ба вдень. Готуючись до роботи вночі, слід перед початком зміни повністю заправити трактор пальним і мастилом. Якщо виникне потреба заправляти трактор вночі, для освітлення користуються переносною електричною лампою. Коли немає бензозаправника, пальне підносять до трактора у закритій металевій посудині.

Не можна відкривати пробки паливних бочок ударами сталь­ного інструмента.

Біля заправного пункту не можна курити і користуватись відкритим вогнем. Для заправки трактор треба поставити так, щоб його вихлопна труба була з підвітряного боку; потім слід заглушити двигун і почекати, поки він охолоне. У полі заправ­ляти двигун можна на відстані не менше як 15 м від хлібних масивів і скирт.

 

Оглядаючи паливний бак, незалежно від того, чи є в ньому пальне, чи немає, треба користуватись вогнебезпечною лампою. Не можна розводити вогню біля трактора, підігрівати двигун

відкритим., вогнем; для цього слід мати гарячу воду і підігріте масло.

Не можна підходити до вогнища в промасленому одязі і ви­конувати роботу трактором на ділянках, де спалюють стерню.

Клоччя слід зберігати в металевому ящику з кришкою.

До початку збиральних робіт, а також під час перерв у ро­боті слід перевіряти герметичність паливної системи і відстійни­ків, справність електропроводки і запалювання, а також наяв­ність справного іскрогасника на вихлопній трубі і мідно-азбес­тових прокладок між блоком, вихлопним колектором і вихлоп­ною трубою.

Не можна допускати перегрівання двигуна, нагрівання під­шипників і роботи двигуна на бідній і збагаченій робочій суміші.

Щодня до початку роботи і під час перерв слід очищати трактор від бруду, а вихлопну трубу та іскрогасник—від нагару.

На стоянці трактори треба встановлювати групами, по п’ять машин у кожній, з відстанню між групами 20 м, а між трактора­ми— 2 лї. Якщо загориться рідке пальне, то гасити його треба піском (землею) і вогнегасниками. Під час роботи дизельного трактора слід стежити за щільністю контактів у місцях приєд­нання проводів, що йдуть від магнето до запальних свічок пус­кового двигуна.

Правила подання першої допомоги при нещасних випадках. Слід пам’ятати, що своєчасне подання першої допомоги при травмах усуває небезпечність занесення інфекції і сприяє швид­кому заживанню ран. Тому на кожному агрегаті треба мати ін­дивідуальний пакет, а в польовому стані — аптечку першої до­помоги. Кожний механізатор повинен уміти накласти пов’язку і зупинити кров. При пошкодженні вени джгут слід накладати нижче від рани, а при пошкодженні аорти — вище. Не можна накладати джгут на передпліччя руки і на голені ноги, тому що кров’яні судини проходять між променевими кістками і, не зу­пинивши кров, можна поламати кістки.

Під час роботи в полі, коли дуже припікає сонце, можливі сонячні і теплові удари. При сонячному ударі у потерпілого спо­чатку червоніє обличчя, починає боліти голова, з’являються ну­дота і блювота, наморочиться голова—людина втрачає свідо­мість. Можливі також порушення діяльності серця і задишка. При тепловому ударі різко підвищується температура (до 40°), блідне обличчя, людина втрачає свідомість, шкіра її стає холод­ною і вкривається потом. Хворого в таких випадках кладуть у затінку, де досить свіжого повітря, розстібають або знімають одяг, дають напитися холодної води, а на голову і ділянку серця кладуть рушник чи носову хустку, змочену в холодній воді. Го­лова в потерпілого має бути трохи піднятою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : Види обробітку грунту і типи грунтообробних машин

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№ 1__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

1. Види обробітку грунту і типи грунтообробних машин

Обробіток грунту — один з важливих агротехнічних заходів у боротьбі за підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Завдяки обробітку поліпшується повітряний, водний і обмінний режим грунту, знищуються бур’яни і частково шкідни­ки і збудники хвороб культурних рослин, загортаються добрива.

Види обробітку грунту: лущення, оранка, культивація, боро­нування, коткування, шлейфування та фрезерування. Усі пі види обробітку грунту застосовують у певній системі. Є такі системи обробітку грунту: основний, або зяблевий обробіток (лущення стерні і глибока оранка), передпосівний (культивація, борону­вання, коткування) та паровий (оранка, лущення пару, борону­вання і культивація).

Залежно від виду обробітку грунту застосовують такі грунто­обробні машини: лущильники, плуги, культиватори, борони, кот­ки, шлейф-борони та фрези.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Повідомити варіанти домашнього завдання.

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

ГРУНТООБРОБНІ МАШИНИ І ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 2. Лущильники

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№ 2__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

2. Лущильники

Зй будовою робочих органів лущильники поділяють на дискові і лемі ш п і. Дискові лущильники застосовують для лу­щення стерні. Лущення сприяє збереженню вологи в грунті, створенню сприятливих умов для проростання насіння бур’янів, щоб потім, під час зяблевої оранки, їх знищити. Під час лущен­ня зрізаються бур’яни. Лемішні лущильники призначені для неглибокого лущення (переорювання) чорних парів і знищення бур’янів.

Дискові лущильники. Робочими органами дискового лущиль­ника є плоскосферичнІ або плоскі диски з загостреною різаль­ною кромкою, складені в батареї по 6—10 дисків і встановлені на одній осі з інтервалом 160—180 мм.

Диски встановлюють під кутом до напряму руху, який нази­вається кутом атаки (мал. 1). Під час переміщення лущильни­ка диски обертаються, підрізають скибу грунту з рослинними рештками, розпушують цю скибу, частково перевертають і зсу­вають убік. Чим більший кут атаки, тим більша глибина лу­щення і тим краще розпушується грунт. Звичайно в лущильни-

ках кут атаки дисків буває 25—35°. Якщо кут менший від 25^й, то диски не так інтенсивно розпушують грунт і їх використовують як дис­кові борони.

Глибина ходу дисків залежить також від того, з якою силою вони притискуються до грунту. її можна регулювати механізмом гідрокеру- вання в гідрофікованих лущильни­ках, зміною ваги баласту в ящиках та висоти причепа тяг секцій лу­щильника.

'Лущильник Л ДГ 10 (Л — лущильник, Д— дисковий, Г — гідрофікований, 10—ширина за­хвату в метрах) призначений для лущення грунтіу на глибину 4— 10 елі після збирання зернових куль­тур. Складається він з рами 5 (мал. 2), двох ходових коліс 6', двох секційних (правого 8 і лівого 4) брусів, двох тяг 3, правої 10 і лі­вої 2 кареток, восьми дискових секцій (чотирьох лівих / і чотирьох правих 7) та механізму гідрокеру- ваиня 9. За окремим замовленням лущильник може комплектуватися баластним ящиком.

Спереду до рами приєднано причіпний пристрій, яким вона приєднується до трактора, і стояк, на який рама спирається, коли її від’єднують від трактора. Ззаду рама спирається на два пневматичні колеса. Бруси секцій зовні спираються на каретки, а всередині шарнірно приєднані до рами.

Кожна секція лущильника складається з рамки, дискової батареї, скребкового пристрою, двох кронштейнів та двох штанг з пружинами. Складається батарея з дев’яти дисків діа­метром 450 мм, надітих на квадратну вісь і розділених між собою шпулями. Затискують диски на осі за допомогою ганки. Встановлена батарея на рамці секції на шарикових підшипни­ках. Лущильник може комплектуватися плоскосфсричними або плоскими дисками.

Куі атаки дисків лущильника регулюють, змінюючи довжи- ііv бічних тяг 3. Він може бути 15, 20, ЗО, 35°.

Аі регатується лущильник з тракторами ДТ-75,  Т-150, Т-150 К. Робоча швидкість 8—12 км/год.

 

Л у щ и л ь н и к ЛДГ-15 за будовою подібний до ЛДГ-10, .іде він має 12 дискових секцій з плоскосферичними або нлос-

V; • ■ ■

кими дисками. Ширина захвату 15 м. Робоча швидкість до 12 км!год. Кут атаки дисків регулюється в межах 15—35°. Лу­щильник ЛДТ-15 агрегатується з тракторами Т-150, Т-150К, Т-4 і Т-4А.

Лущильник ЛДГ-5 за будовою теж подібний до лу­щильника ЛДГ-ІО. Він має 4 дискові секції. Кут атаки дисків регулюється в межах 15—35°. Робоча швидкість до 10 км/год. Агрегатується з тракторами, ЮМ.3-6, МТЗ-80\82 «Беларусь», Т-40А та Т-40.

Лемішні лущильники. Робочими органами лемішних лущиль­ників є леміш. І полиця. Леміш, полиця і польова дошка кріп­ляться до стояка і утворюють корпус. Залежно від кількості корпусів бувають п’яти- і десятикорпусні лемішні лущильники.

За способом приєднання до трактора лемішні лущильники бувають причіпні, начіпні і напівначіпні.

Плуги-лущильники подібні до плугів загального призна­чення. Спинимось лише на особливостях будови плугів-лущиль- НИКІВ.

Плуг -лущильник лемішний ПЛ-5-25 (П — плуг, Л — лущильник, 5 — число корпусів, 25 — ширина захвату од­ного корпусу в

сантиметрах) призначений для лущення стерні на глибину до 12 см і оранки грунту на глибину до 18 см. Ши­рина захвату лущильника 125 см. Робоча швидкість по 8 км/год.

1.Ліва дискова секція.2каретка ліва.3 тяга.4 брус секційний лівий.5 рама.6 ходове колесо.7 права дискова секція.8 брус секції правий.9 механізм гідрокерування.10 каретка права

 

Лгімтіїтуеться з тракторами Т-40, Т-40А, «Беларусь», ЮМЗ-б. Плуг-лущильник має гідравлічне керування.

Н а п і в н а ч і п н и й плуг-лущильник ППЛ-10-25 (І! — иапівпачіпиий, П — плуг, Л — лущильник,* 10 — число корпусів, 25 — ширина захвату одного корпусу в сантиметрах) має те саме призначення, що й плуг-лущильник ПЛ-5-25. Ши­рина захвату лущильника 250 см. Робоча швидкість до 12 or/i’od. Агрегатується з тракторами  ДТ-75, Т-150 і Т-І50К.

І Ілуг-лущпльпик ППЛ-10-15 має шарнірну раму, яка скла­дається з двох частин — передньої І задньої. Кожна частина спирається на ходове пневматичне колесо. Така конструкція рами дає змогу ділити плуг-лущильник на два самостійні п'ятикорпусні з передньою частиною рами як причіпний, а з задньою - як пачіпиий плуг-лущильник, для агрегатування з тракторами «Беларусь», ЮМЗ-6, Т-40, Т-40А.

Плуг-лущильник садовий ПЛС-5-25А (П— плуг, Л лущильник, С — садовий, 5 — кількість корпусів, 25 — ширина захвату одного корпусу в сантиметрах, А — модель) призначений для лущення стерні та неглибокої оранки грунту в міжряддях садів та ягідників. Він причіпний, агрегатується з тракторами Т-40, «Беларусь», ДТ-75, обладнаними роздільно-агрегатною гідравлічною системою. Переводять плуг- лущнльпик у транспортне або робоче положення виносним гід­роциліндром. Цей плуг-лущильник має на причепі спеціальний сектор, який забезпечує бічне зміщення плуга від поздовжньої осі трактора на 800 мм. Це дає можливість обробляти грунт під кроною плодових дерев.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 3. Підготовка лущильників до роботи

і технологія лущення

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_3__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

 

 

 

 

3. Підготовка лущильників до роботи

і технологія лущення

Підготовку до роботи лущильних агрегатів розпочинають з комплектування. У скомплектованих агрегатах перевіряють тех­нічний стан лущильників, звертаючи увагу на диски, надійність їх кріплення в батареях і наявність мастила в підшипниках. Тупі диски загострюють, а поламані замінюють. Якщо в агрегат входить зчіпка, то перевіряють її технічний стан.

Кут атаки дисків вибирають залежно від умов роботи. Для розпушених і мало забур’янених грунтів рекомендується кут атаки 30°, а для ущільнених і забур’янених — 35°. Лущити стер­ню в посушливих районах доцільно одночасно із збиранням урожаю. Для лущильного агрегату вибирають спосіб руху.

Усі способи руху машинно-тракторних агрегатів поділяють па 3 основні групи: гонові, колові (фігурні) і діагональні.

Гоновий спосіб руху — агрегат рухається в робочому поло­женні лише вздовж загінки і в кінці гонів робить повороти. Го­нові способи в свою чергу поділяються на затінкові і човникові.

 

Мал. 3. Схема способів руху машинно-тракторних агрегатів:
а — човниковий; б — затінковий; в — коловий (фігурний); г — діагональний.

Коловий спосіб руху — агрегат рухається в робочому поло­женні як уздовж, так і впоперек загінки (по колу); може руха­тись від периферії до центра, а також від центра до периферії.

При діагональному способі агрегат рухається навкіс загінки (по діагоналі).

Різні способи руху агрегату по-різному впливають на якість роботи, її собівартість, продуктивність агрегату і витрати нафто­продуктів. Вибір способу руху агрегату залежить від агротех­нічних вимог, розмірів ділянки, типу і складу агрегату. Напри­клад, човниковий спосіб руху агрегатів (мал. З, а) застосовують під час сівби, садіння, культивації, міжрядного обробітку, вне­сення мінеральних добрив.

Тоновий спосіб руху агрегатів (мал. 3,6) застосовують зде­більшого під час оранки. У цьому разі поле розбивають на окре­мі загінки, які потім обробляють окремо.

Коловий (фігурний) спосіб руху агрегатів (мал. З, в) засто­совують під час роботи комбайнів, сінокосарок, жаток, а також при боронуванні, коткуванні, лущенні стерні та на інших робо­тах, особливо на обробітку ділянок складної конфігурації.

Діагональний спосіб руху агрегатів (мал. З, а) застосовують під час сівби, культивації і боронування.

Для лущильного агрегату на ділянках з великими гонами (понад 300 м) застосовують човниковий спосіб руху, а на ділян­ках з меншими гонами (менш як 300 лі) — коловий. Поворотні смуги обробляють після закінчення роботи на всій ділянці.

 

Для визначення якості роботи лущильного агрегату переві­ряють глибину лущення і якість підрізання бур’янів. Щоб по­верхня злущеного поля була рівною, при суміжних проходах перекривають попередній прохід одним-двома дисками.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 4. Плуги

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__4__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

4. Плуги

За призначенням тракторні плуги поділяють на плуги за­гального призначення і спеціальні (садові, плантажні, чагарни­ково-болотні, лісові та ін,); за способом з’єднання з тракто­ром — па начіпні, напівначіпні і причіпні; за кількістю, корпу­сів — на одно-, дво-, три-, чотири-, п’яти- і шестикорлусні; за формою корпусів — на лемішні і дискові.

У сільському господарстві широко застосовують начіпні плу­ги загального призначення. Порівняно з причіпними плугами вони мають ряд переваг: менший тяговий опір, меншу метало­місткість, простішу будову, дешевші, зручніші при використанні.

 

 

Мал.4 Корпус плуга з’єднаний з трьохграннім клином

 

 

 

 

Агрегати з начіпними плу­гами не потребують причіп­лювачів і мають кращу ма­невреність.

Робочий процес⁴ плуга полягає в вирізуванні скиби грунту, перевертанні і кри­шінні її. Основні операції цього процесу виконує кор­пус плуга. Принцип роботи корпусу плуга можна роз­глядати як послідовну дію

трьох плоских клинів (мал. 4). Під час руху цих клинів  у грунті відбувається такий технологічний процес;клин І підрізує скибу грунту знизу, піднімає і розкришує її, ;іРйн 11 відділяє скибу від стінки борозни і зміщує вбік, а клин 111 нахиляє і повертає скибу грунту.

 

Якщо з’єднати плоскі клини /, II, III, дістанемо тригранний ЦЧслин ОАВС з кутами а, у і р (мал. 5). Під час руху такого кли- на в грунті ребро АС відрізує скибу від дна борозни, ребро ВС — від стінки борозни, а площина ABC розкришує, перемі­шує і обертає скибу.

Принцип роботи клинів покладено в основу теорії будови і роботи корпусу плуга, розробленої академіком В. П. Горячкіним. Конструктивні відмінності корпусів плугів (за величиною кутів а, у і З) визначають характер оранки: поперечний переріз скиби грунту, ступінь кришіння і перевертання її. У зв’язку з цим роз­різняють 3 види оранки: з повним перевертанням скиби — на 180° (мал. 6, а), з перевертанням на 120—140° і високогребене- вим укладанням скиб при оранці вперше (мал. 6, б) і культурну оранку (мал. 6, в) з обертанням скиби на 130—150°. На плугах загального призначення встановлено корпуси, які забезпечують повертання скиби на 130—150°. Оранка такими плугами, облад­наними передплужниками, називається культурною.

 

Мал. 7. Робочі органи і допоміжні частини плуга:

/ — передплужник; 2 —леміш; 3 —полиця; 4 ~~ польова дошка; 5 — грунтопоглиблювач; 6 — стояк; 7 — ніж; 8 — рама плуга.

 

Загальна будова плуга. Плуг складається з робочих І допо­міжних частин. Робочі частини плуга безпосередньо виконують процес оранки. До них належать: ніж 7 (мал. 7), леміш 2, по­лиця 3, передплужник 1 і грунтопоглиблювач 5.

Ножі бувають дискові і череслові. Дискові ножі застосо­вують на плугах загального призначення, а череслові — на плу­гах спеціального призначення (плантажних, лісових, чагарни­кових).

Дисковий ніж (мал. 8) складається із стального диска 2 з маточиною 5, осі 4, підшипників 3 з пилозахисними ковпачка­ми 6, регулювальних кілець 7. Вісь ножа закріплена на вилці / гайками. Вилка закріплюється шарнірно і може повертатися в межах 20° у той або інший бік. Лезо дискового ножа термічно обробляють і заточують. Товщина кромки леза не повинна пе­ревищувати 0,5 мм.

Чересловий ніж являє собою видовжений клин з кутом МІЖ щоками 10—15°. Він складається з леза, спинки, держака і хоцута, за допомогою якого ніж кріпиться до рами.

Лемеші бувають двох типів: трапецієвидні і долотоподіб­ні. Транецієвидний леміш знизу має потовщення для відтягування в кузні  при спрацюванні. Долотоподібний леміш має витягнутий .долотооподібний носок. Для збільшення довговічності носок леміша.і мас потовщення. Долотоподібні лемеші забезпечують більшу стійкість плуга. їх застосовують на плугах, призначених роботипа важких грунтах.

Виготовляють лемеші із спеціальної лемішної сталі Носок і лезо лемішів заточують піл кутом. Товщина леза повинна бути не більш як 1 мм, а кут загострювання— не більш як 40°.

 

При затупленні леза лемеша до товщини 2 мм тяговий опір плуга збільшується на 15—24%, а при тов­щині леза 3,5—4 мм— на 40—60% порівняно з лемешами, які мають рі­зальну кромку завтовшки 1 мм.

Останнім часом почали широко застосовувати самозагострювальні ле­меші, наплавлені з нижнього боку вздовж різальної кромки твердим сплавом (сормайт). Такі лемеші пра­цюють у 8—10 раз довше, ніж зви­чайні долотоподібні.

Полиця забезпечує повертання І кришіння скиби, яка надходить з ле­меша. Залежно від форми робочої поверхні розрізняють чотири типи по­лиць: циліндричну, культурну, напів- гвинтову і гвинтову.

Циліндричну полицю на трактор­них плугах не застосовують. Найпо­ширеніша полиця культурного типу. Таку полицю застосовують на старо­орних і слабкозв’язаних грунтах. На- полицями.

Полиці виготовляють з маловуглецевої або тришарової сталі. Полиці з маловуглецевої сталі цементують і гартують, а полиці з тришарової сталі тільки гартують.

Жорстко закріплені на стояку 6 (мал. 7) гвинтами з потай­ними головками леміш, полиця і польова дошка утворюють кор­пус плуга. Польова дошка є опорою плуга об дно і стінку бороз­ни. Вона подібна до прямокутної пластинки, задній кінець якої загартовують. Польова дошка заднього корпусу більше спра­цьовується. Для подовження строку її роботи до неї кріплять двома болтами змінну п’ятку, яку в міру стирання можна опус­кати вниз або заміняти.

Передплужник установлюють для поліпшення обер­тання скиби і заорювання рослинних решток. Як і основний корпус/ передплужник складається з лемеша, полиці і стояка. Під час роботи плуга він вирізує з лівого боку поверхні основ­ної скиби скибу, ширина якої дорівнює ²/з ширини основної, а

 

Мал. 9. Причіпний тракторний плуг «Труженик»: ^!'

1 — борозенне колесо; 2 — передплужник; 3 — корпус; 4 — причіп для борін; 5—заднє колесо; 6 — дисковий ніж; 7—рама; 8—механізм ре­гулювання глибини; 9 — компенсаційні пружини; 10 — причіп; 11 — по­льове колесо.

 

товщина становить від */з до ¹/г глибини оранки, розпушує її і скидає на дно борозни.

Плуги з передплужниками мають дещо вищий тяговий опір, але значно поліпшують якість оранки і виконання дальших робіт.

Грунтопоглиблювачі встановлюють на окремих плугах для розпушування підорного шару грунту. їх кріплять ззаду основного корпусу на спеціальному механізмі. Вони йдуть глибше від основних корпусів на величину до 20 см.

Допоміжні частини плуга: рама, колеса або опорні котки, механізми піднімання, стояки корпусів і польові дошки.

Рами бувають двох видів: плоскі і гачкові. Плуги загального' призначення випускають з плоскими рамами. Чагарниково-бо­лотні, виноградні та деякі інші спеціальні плуги мають гачкові рами. На плоских рамах установлюють корпуси з високими стояками, а на тачкових — з низькими.

Рама складається з гряділів (за кількістю корпусів плуга), які жорстко з’єднані між собою поперечинами і укосами. Щоб надати рамі жорсткості, на ній навкіс закріплюють хомутами брус жорсткості.

Причіпний плуг «Труженик» (мал. 9) призначений для оранки грунтів з питомим опором до 0,9 кг}см². Агрега­тують з тракторами ДТ-75, ДТ-75М, Т-4, Т-4А; глибина оранки — до 27 см.

Плуг складається з робочих органів, рами 7 з причепом 10* механізмів регулювання глибини та піднімання і опускання плуга, коліс.

Плуг «Труженик» — п’ятикорпусний, має передплужники і дисковий ніж. Лемеші долотоподібні, полиці культурного типу.

Рамп складається з гряділів і бруса жорсткості. Два останні гряділі знімні, щп дає можливість переобладнати плуг на 4- або
3-корпусний. Спереду шарнірно прикріплений до рами причіп, яким плуг приєднується до трактора. Положення причепа мож­на змінювати по вертикалі і горизонталі, регулюючи правиль­ність ходу плуга в борозні. Причіпна серга з’єднується з по­здовжньою тягою причепа через запобіжник, що являє собою спеціально розрахований штир, який при перевищенні наванта­ження на плуг зрізується, плуг від’єднується від трактора, що дає можливість запобігти поломці його робочих органів.

 

Для регулювання плуга на задану глибину оранки на ньому встановлено механізм регулювання глибини 8, з’єднаний з по­льовим і задніми колесами, та механізм перекосу, з’єднаний з борозенним колесом.

Переведення плуга з робочого в транспортне положення і навпаки здійснюється храповим автоматом, будову і принцип роботи якого показано на мал. 10.

Храповий автомат складається з двох частин — ведучої і ве­деної. До ведучої частини належить храповик ІЗ, що з’єднаний: з польовим колесом і постійно обертається разом з ним; до ве­деної — фігурний диск 11, жорстко закріплений на півосі 8 з кривошипом, до якого шарнірно приєднано шатун 12. Другим; кінцем шатун приєднується до пальця 1 кронштейна 14, закріп­леного на рамі. Збоку до фігурного диска шарнірно прикріпле-

5

Мал. 10. Храповий автомат:

а—включений; б — виключений; в — будова автомата; / — палець; 2—важіль вклю­чення; 3 — пружина важеля; 4~ планка важеля; 5 — вісь важеля; 6 ролик авто­мата; 7—пластинка заскочки; 8—піввісь колеса; 9—вісь заскочки; 10 — заскочка;

11 — фігурний диск; 12 — шатун; 13 — храповик; 14 — кронштейн.

 

но заскочку 10 з пластинкою 7 і пружиною. Фігурний диск має два гнізда, розміщені через 180°. У кожне гніздо може зайти ролик 6 важеля 2 включення автомата. За допомогою пружи­ни 3 ролик весь час притискується до гнізда і фіксує диск у певному положенні.

Фігурний диск і храповик розміщені поряд. Автомат працює так: при виведенні важелем ролика з гнізда диска заскочка під дією пружини повертається і один із зубів храповика захоплює пластинку заскочки—автомат включається. Оскільки заскочку закріплено на диску, а диск жорстко з’єднаний з піввіссю, то під час обертання колеса разом з ним почне повертатись і піввісь з кривошипом.

Щоб перевести плуг з робочого положення в транспортне, треба за допомогою важеля включення автомата під час руху плуга включити автомат. Польове колесо, обертаючись разом з піввіссю І її кривошипом, підніматиме шатуном плуг доти, поки ролик включення автомата, перекочуючись по диску, не зайде в протилежне гніздо і не виведе із зачеплення заскочку з храповиком. Плуг з робочого положення в транспортне перево­диться за півоберту польового колеса.

У робоче положення плуг опускається під дією своєї ваги при виведенні ролика з гнізда фігурного диска за допомогою важеля включення автомата.

Плавність опускання забезпечують компенсаційні пружини 9 (мал. 9).

На причіпних плугах замість механічного механізму піді­ймання встановлюють також гідравлічний.

П’ятикорпусний начіпний плуг ПЛН-5-35 (П — плуг, Л — лемішний, Н — начіпний, 5—кількість корпусів, 35 — ширина захвату одного корпусу в сантиметрах) має таке саме призначення, як і плуг «Труженик». Він входить до сімей­ства уніфікованих плугів ПЛП-8-35, ПЛП-6-35, ПЛП-5-35, ПЛН-4-35, ПЛН-3-35. Плуг агрегатується з тракторами ЮМЗ-6,  МТЗ 80\82. Коли його обладнати спеціальними швидкісними кор­пусами, він агрегатується з тракторами Т-150, Т-150К і може працювати на швидкості 9—12 кмігод.

ІІлуг ПЛН-5-35 має зварну раму 2 (мал. 11), до якої при­кріплено п’ять уніфікованих корпусів, п’ять передплужників 4, дисковий ніж, опорне колесо 1 з гвинтовим механізмом, начіп- ку 3 ні пристрій 8 для приєднання борін.

Уніфікований корпус складається із стояка, до якого при- ♦■лн.іііи болтами башмак. До останнього приєднано леміш 5, і рч їм ь і крило 7 полиці та польову дошку.

Опорне колесо плуга змонтоване на півосі на конічних роли­кових підшипниках Піввісь приєднана до стояка колеса. За допомогою гвинта з рукояткою стояк колеса разом з піввіссю і колесо можна опускати і піднімати.

Начіпка плуга призначена для при’єднання плуга до тракто-

 

Мал. 11. П’ятикорпусний начіпний уніфікований плуг ҐІЛН-5-35:

/ — опорне колесо; ? — рама; 3— начіпка; 4 — передплуж­ник; 5 —леміш; 6 — груди полиці; 7 — крило полиці; 8 — причіп для борін.

 

ра. Вона складається з двох кронштейнів з пальцями, двох стояків і розкоса.

Будова дискового ножа плуга ПЛН-5-35 дещо відмінна від дискового ножа, встановленого нг плузі «Труженик». Диск ножа встановлений на консольній осі на шарикових під­шипниках.

Плуг дисковий начіпний ПНД-4-30 (П — плуг; Н — начіпний, Д — дисковий, 4 — кількість корпусів, ЗО — ши­рина захвату одного корпусу в сантиметрах) призначений для оранки зволожених важких грунтів з питомим опором до 1,3 кг/см² на глибину до ЗО см. Агрегатується з тракторами ДТ-75, ДТ-75М,  Т-4 і Т-4А.

Цей плуг складається із зварної рами 3 (мал. 12), чотирьох сферичних дисків 7, чотирьох передплужників 6 з польовими дошками і розпушувачами 5_; чотирьох чистиків 5, опорного ко­леса 4 з гвинтовим механізмом 1 та на чіпки 2. Диски закріпле­ні на фланці вала, який змонтований в кронштейні на конічних підшипниках. Кронштейни закріплені па стовбах, які приєднані до рами. Диски встановлені відносно стінки борозни під кутом 41° і похилені у вертикальній площині під кутом 14°, Перед­плужники з польовими дошками І розпушувачами встановлені перед дисками і мають забезпечувати заглиблення дисків, стій­кість плуга по глибині та ширині і загортання рослинних реш­ток у грунт. Чистики призначені для очищення сферичних дисків з угнутого боку та поліпшення перевертання і розпушу­вання скиби.

 

7 6

Мал. 12. Плуг дисковий начіпний І1НД-4-30:

/ — гвинтовий механізм опорного колеса; 2 — начіпха; 3 — рама; 4 — опорне
колесо; 5 — розпушувач; Є> -передплужник; 7 — диск; 3— чистик.

Мал. ІЗ. Чагарниково-болотний плуг ПКБ-75:

/ — причіп; 2 — понижувач; Л — борозенне колесо! 4 — опорна лижа; 6 —
«Іж; 6—щит; 7 —леміш; 8 — полиця; 9— заднє колесо; 10— перо; 11—
рпмл; /'/—механізм регулювання глибини, 13 — польове колесо; /4 — під-
ставка

 

,’За процесом роботи дисковий плуг подібний до дискового лущильника, але забезпечує краще перевертання скиби.

.Плуг чагарниково-болотний ПКБ-75 (П — плуг, К тй чагарниковий, Б—болотний, 75 — ширина захвату в сан­тиметрах) призначений для оранки болотних, мінеральних і торфових грунтів, укритих кущами заввишки до 2 лі, а також грунту після розкорчовування пнів. Агрегатують з трак­торами ДТ-75. ДТ-75В, ДТ-55А; глибина оранки — до35 см.

£ Плуг ПКБ-75 складається (мал. 13) з робочих органів, Йами // з причепом /, механізму регулювання глибини оранки /2, храпового автомата або гідравлічного циліндра для підні­мання і опускання плуга, трьох коліс. Робочі органи: корпус з долотоподібним лемешем 7 і напівгвинтовою полицею 5, ніж 5 плоский з опорною лижею 4 чересла вий або дисковий.

Встановлюють ніж залежно від умов роботи. Плоский ніж з притискною лижою встановлюють для роботи на заболочених ділянках з невеликими кущами без попереднього зрізування їх, черепковий — для роботи на площі, розкорчованій від лісу, а дисковий ніж — для роботи на ділянках, де в грунті немає ко­ренів, каміння та інших перешкод.

Плуг ПБН-ІООА (П — плуг, Б — болотний, Н — начіп­ний, 100 — ширина захвату корпусу в сантиметрах, А — мо­дель) призначений для першої оранки осушених боліт і забо­лочених земель, вкритих чагарником заввишки 5—6 м без по переднього його зрізування. Навішують на трактори Т-130. Т-100МГС. Плуг ПБН-100А складається з рами, корпусу, ножз з опорною лижею, щитка і навіски.              ’ .

Рама плуга зварної конструкції з брусів коробчатого пере-

Мал. 14. Плуг плантажний начіпний ППН-50:

/—корпус; 2 — рама; 3 — механізм регулювання: 4 — начіпка; 5 — опорне колесо; 5 — передплужник; 7 — долото.

 

різу, корпус напівгвинтового типу. Він має зварний стояк і розширену польову дошку. Ніж плоский, має двобічну заточку. Лижа до рами прикріплена болтами, висоту її можна регу­лювати при встановленні плуга на задану глибину оранки. Максимальна глибина оранки — 40 см. Щиток, що стоїть між ножем і корпусом плуга, захищає плуг від забивання чагарником.

Плуг ППН-50 (П — плуг, П — плантажний, Н — начіпний, 50 — ширина захвату корпусу в сантиметрах) призначений для передпосівного обробітку грунту під виноградники, а також під лісові і садові насадження. Навішують на трактор Т-100МГС, обладнаний гідравлічною навісною системою.

Плуг ППН-50 (мал. 14) складається з корпусу 1, який має полицю культурного типу і долотоподібний леміш, передплуж­ника 6, механізму регулювання глибини оранки 3, рами 2, ме­ханізму навіски 4 з автоматичним пристроєм приєднання і від’єднання плуга від трактора, підпори для утримання плуга в ненавішеному положенні.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 5. Підготовка плугів до роботи

і технологія оранки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_5__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

5. Підготовка плугів до роботи

і технологія оранки

Підготовку орних агрегатів починають з комплектування. Плуг і кількість корпусів для агрегату добирають так, щоб сту­пінь завантаження трактора становив 85—95% (коефіцієнт — 0,85—0,95). 5—15% тягового зусилля трактора залишають у ре­зерві для подолання непередбачених короткочасних опорів без переключення трактора на нижчу передачу.

Під час перевірки технічного стану плуга звертають увагу на кріплення корпусів, стан коліс, наявність маслянок, контргайок, надійно затягують гвинти кріплення лемешів, полиць, польових дощок та ін. Лемеші повинні бути загострені так, щоб товщина леза не перевищувала 1 мм. Носки лемешів усіх корпусів мають лежати на одній лінії. Щоб перевірити це, натягують шнурок від носка переднього корпусу до носка лемеша заднього корпусу. Відхилення при цьому може бути не більш як 5 мм. Суміжні корпуси повинні перекривати один одного не менш як на 10 *і ін' більш як па ЗО мм. Головки болтів кріплення лемешів, по­линь, польових дощок і п’ятки польової дошки останнього кор­пусу миють бути нарівні з робочою поверхнею.

Перевыряють легкість обертання диска ножа. Бічне биття диска не повинно перевищувати 2 мм.

Пересвыдчившись у справності плуга і заповнивши маслом точки мащення починають установлювати його на задану гли­бину оранки , регулюють установлення передплужників і диско­вого ножа.Предплужник устанавлюють перед основним корпусом на

 

Відстані 30—35 см (мал. 15) так, щоб основна скиба вільно про­ходила між ними. При установленні передплужника на глибину лево його має проходити під основною масою коріння дернини на глибині 7—10 см, а на запиріїних грунтах — на 12 см.

' Дисковий ніж установлюють відносно передплужника так, щдб його вісь обертання проектувалася на носок лемеша перед­плужника, а площина диска відносно польового обрізу перед­плужника була встановлена на 1—3 см в бік поля. На глибину дисковий ніж установлюють так, щоб нижня точка його була на 2—3 см нижче від леза лемеша передплужника.

Установлення причіпного плуга на задану гли­бину зводиться до встановлення коліс і причепа плуга. Плуг ставлять горизонтально на тверде місце і переводять колеса в робоче положення. Потім за допомогою механізмів польового і борозенного коліс раму плуга встановлюють у горизонтальне положення. Лемеші при цьому повинні дотикатися до землі, якщо під польове колесо підкладено підставку, товщина якої дорівнює глибині оранки, а борозенне колесо стоїть на землі. Заднє колесо має дотикатися до землі, а п’ятка польової дошки заднього корпусу повинна бути вища від поверхні на 1—2 см.

Положення поперечної і поздовжньої планок причепа плуга впливає на якість роботи останнього. Якщо поперечину причепа встановити високо, заглиблення передніх корпусів буде значно більше, ніж задніх, крім того, збільшується навантаження на польове і борозенне колеса плуга; вони залишають глибокі слі­ди, і їх втулки швидко спрацьовуються. При низькому розмі­щенні поперечини причепа польове і борозенне колеса розван­тажуються; передні корпуси плуга ідуть мілкіше від задніх.

Якщо під час оранки задню частину плуга заносить уліво (в поле), а польова дошка останнього корпусу І заднє колесо дуже втискуються в стінку борозни, поздовжню планку причепа переставляють на поперечині причепа вправо. Якщо задню час­тину заносить у борозну, поздовжню планку причепа перестав­ляють уліво.

Мал. 15. Схема встановлення передплужника і диско­вого ножа.

 

Для збільшення глибини оранки причіп і польове колесо під­німають, а для зменшення — опускають. Змінюючи глибину оранки механізмом борозенного колеса, вирівнюють раму в го­ризонтальній площині.

При прокладанні першої борозни борозенне колесо за допо­могою його механізму піднімають на половину глибини оранки, щоб перший корпус плуга зміг заглибитися. Польове колесо за­лишається в тому положенні, в якому воно було встановлене для заданої глибини оранки.

Установлення начіпного плуга. Перед начіплю­ванням плуга на трактор перевіряють механізм начіпки тракто­ра і начіпку плуга і при потребі підтягують усі болтові кріплен­ня, заглушки і пробки.

Під час оранки начіпним плугом, як правило, праві колеса трактора ідуть по борозні, а ліві—по полю, тобто вище відпра­вах на глибину оранки. Тому при встановленні начіпного плуга на задану глибину оранки на місце, де встановлюють плуг, кла­дуть брус, товщина якого дорівнює глибині оранки, і виїжджа­ють на нього лівими колесами трактора. Потім опускають плуг, щоб він дотикався до землі. При такому нахиленому положенні трактора за допомогою гвинта правого розкоса і верхньої тяги начіпного пристрою встановлюють раму плуга в горизонтальне положення. Опорне колесо плуга піднімають, щоб відстань від нижньої точки обода колеса до поверхні землі дорівнювала гли­бині оранки. Остаточно встановлюють і регулюють плуг на за­дану глибину оранки і ширину захвату під час роботи в полі при прокладанні перших борозен.

Якщо передній і задній корпуси йдуть на різній глибині, змінюють довжину верхньої тяги механізму начіпки трактора. Горизонтальність рами плуга в поперечному напрямі регу­люють, змінюючи довжину правого розкоса начіпної системи.

Ширину захвату переднього корпусу регулюють переміщен­ням осі начіпки вправо або вліво відносно рами плуга. Якщо весь плуг відхиляється в поле або в борозну, то переміщують підвіски в кулісі за допомогою упорних болтів.

Підготовка поля до оранки і робота орного агрегату. Поле очищають від поживних решток і сторон­ніх предметів, ями і канави засипають, а місця, небезпечні для роботи агрегату, позначають вішками. Потім вибирають напрям руху агрегату, розбивають поле на загінки, відбивають пово­ротні смуги, намічають лінію першого проходу агрегату і доби­рають ширину загінок, яка залежить від довжини гонів.

Ширина поворотної смуги для орних агрегатів, які склада­ються з трактора «Беларусь» і 3-корпусного плуга, повинна ста­новити 8—10 м, для тракторів ДТ-75 з 5-корпусним плу­гом — 18—20 м, а для трактора Т-130 з плугами до 10 корпу­сів — 22—ЗО м.

Залежно від розміру, конфігурації і рельєфу поля вибирають

Мал 16. Оранка з чергуванням усклад і врозгін:

I, II. Ill, IV, V - загінки.

 

напрям руху орного агрегату. Найвигідніший напрям руху — це напрям уздовж довшої сторони поля. Але не завжди можливий цей напрям, бо, згідно з агротехнічними вимогами, напрям оранки доцільно щороку змінювати, а на схилах можна орати лише впоперек схилу. •

Як правило, тоновим способом орють всклад і врозгін. Під час оранки всклад у середній частині загінки утворюється звальний гребінь, а при оранці врозгін — розгінна борозна. Коли орють тільки врозгін, кількість розгінн'йх борозен на полі дорівнюватиме кількості загінок.

Щоб зменшити кількість розгінних борозен і звальних гребе­нів, застосовують комбінований спосіб оранки, при якому чергу­ється оранка всклад і врозгін. Спочатку всклад виорюють загін­ку Z (мал. 16), потім загінку III. Із загінки III агрегат прохо­дить на загінку II і розорює її врозгін. При цьому способі оранки кількість звальних гребенів і розгінних борозен змен­шується майже вдвоє. Розрахунки показують, що комбінований спосіб для оранки довгих ділянок найвигідніший.

На коротких ділянках доцільно застосовувати комбіновану безпетльову оранку (мал. 17). При цьому способі спочатку роз­орюють загінку врозгін звичайним способом. Коли посередині загінки залишається смуга, при розорюванні якої не можна по­вернутися без петлі, починають орати суміжну загінку. її розо­рюють також врозгін і до тих пір, поки смуга стане такою, що

 

при її розорювайні не можна повернутися без петлі. Тоді ці дві смуги доорюють всклад. При цьому способі петлі мож­на позбутися тільки тоді, коли ширина загінки буде більшою від восьми радіусів повороту орного агрегату.

Одним з головних джерел підвищення продуктивності орних агрегатів е робота на підвищених швидкостях. До­свід передовиків сільського господарства і результати до­сліджень науково-дослідних закладів показують, що на оранці при застосуванні плугів із звичайними корпусами мож­на працювати з швидкістю 7—7,5 км/год, а при застосу­ванні нових швидкісних плу­гів — до 9—10 км/год.

При підвищеній швидкості якість оранки поліпшується: ріл­ля виходить більш злитою, добре кришиться скиба, зникають гребені, тому на окремих ділянках навіть відпадає потреба пускати вслід за плугами борони.

Контроль якості оранки. Якість оранки характе­ризується додержанням заданої глибини, перевертанням скиби, приорюванням рослинних решток і добрив, відсутністю недорі- зів скиб і огріхів. Якість роботи плуга перевіряють систематич­но, особливо на початку оранки. Глибину оранки замірюють через кожні 3—4 м на довжині 40—50 м. Слід пам’ятати, що для першого проходу плуг установлюють окремо, причому гли­би на оранки не буде однакова для всіх корпусів. На відкритій борозні глибину оранки вимірюють лінійкою або борозноміром. Відхилення від заданої глибини не повинно перевищувати 1 см.

Техніка безпеки. Під час роботи плуга забороняється причіплювачу бути на плузі, не обладнаному спеціальним си­нінням, а також регулювати глибину оранки. Замінювати ро­бочі органи або підтягати їх кріплення можна тільки при іаглупнчіому двигуні або на відчепленому плузі.

При значному забиванні робочих органів рослинними решт­ками, і ниєм, грунтом тощо плуг зупиняють і усувають неполад­ки При не ніачному забиванні робочих органів і нависанні на них бур’янів їх очищають під час руху спеціальним чистиком.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : Плоскорізи їх будова ,регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_6__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

 

 

 

Плоскорізи-глибокорозпушувачі застосовують для розпушення ґрунту на глибину до 30 см без обертання скиби, їх використовують для обробіт­ку стерньових агрофонів після збирання зернових культур, для обробітку парів і полів після збирання просапних культур тощо. Застосування пло-скорізів дозволяє ефективно боротися з вітровою ерозією ґрунтів, оскіль-ті поля залишається до 75% , а інколи й більше, стерні.

Найбільш широко використовують плоскорізи-глибокорозпушувачі ПГ-3-5, ПГ-3-100, ГУН-4 та ін.

 

 

Плоскоріз-глибокорозпушувач ПГ-3-5 начіпний і складається з централь­ної і двох бокових секцій (рис. 1.22, а). Центральна секція має три плоско-пзальні лапи, а бокові - по одній шириною захвату 110 см. Бокові секції спираються на опорні пневматичні колеса 6 з гвинтовими механізмами 3. В центральній передній частині рами встановлений замок автоматичної зчіп­ки 4. Плоскорізальна лапа складається з двох лемешів 11 і 13 (рис. 1.22, б), долота 12, башмака 10, стовби 9 з регулювальним гвинтом 8.

Рис. 1.22. Плоскоріз-глибокорозпушувач ПГ-3-5 (а) і плуг-плоскоріз-розпушувач ППР-2,5 (г): б - робочий орган плоскоріза, в - робочий процес плоскорізальної лапи;

1,2- центральна і бокова рами; 3 - гвинтовий механізм; 4 - замок; 5 - механізм підіймання; 6 і 19 - опорні колеса; 7 і 18 - лапи; 8 - болт; 9 - стовба; 10 - башмак; 11,13- лівий і правий лемеші; 12 - долото; 14 - начіпний пристрій; 15 -рама; 16 - коток; 17 – диски

 

Під час руху плоскоріза-глибокорозпушувача лемеші підрізують шар рунту, який переміщується по їхній поверхні, розпушується і падає без обертання на ущільнене лапами дно.

Глибину обробітку ґрунту регулюють гвинтовими механізмами опор­них коліс.

Плоскоріз проводить обробіток ґрунту на глибину до 30 см. Робоча ширина захвату плоскоріза - 5,3 м, а з використанням тільки Редньої секції - 3,2 м. Продуктивність плоскоріза - близько 4,5 га/год. Агрегатують із тракторами тягового класу 3 і 5.

Плоскоріз-глибокорозпушувач ПГ-3-100 складається з трьох плоскорізаль-них лап з шириною захвату кожної 100 см, двох опорних пневматичних коліс з гвинтовими механізмами, рами та замка автоматичної зчіпки. Агрегатують його з тракторами тягового класу 3.

Робоча ширина захвату - 3,2 м, робоча швидкість - до 10 км/год, а продуктивність - 3 га/год.

Плуги плоскорізи-розпушувачі використовують для основного безпо-лицевого обробітку ґрунту після збирання сільськогосподарських куль­тур, для обробітку парів тощо.

Плуг плоскоріз-розпушувач ППР-2,5 складається з рами 15 (рис. 1.22, г), п'яти плоскорізальних лап 18, лівих і правих комплектів сферичних дис­ків 17, котка пруткового 16, двох опорних пневматичних коліс 19 із гвин­товими механізмами і начіпного пристрою 14.

Плоскорізальні лапи 18 підрізують і розпушують ґрунт на глибину до 20 см, ліві і праві сферичні диски 17 підрізують та обертають верхній шар ґрунту, частково подрібнюють стерню і рослинні рештки, а прутковий коток 16 вирівнює, ущільнює ґрунт і частково подрібнює грудки.

Ширина захвату - 2,5 м. Робоча швидкість - 9-12 км/год. Агрегатують з тракторами класу 3.

Плоскорізи-глибокорозпушувачі-удобрювачі призначені для основного обробітку ґрунту на глибину до 16-30 см, з одночасним внесенням міне­ральних добрив та максимальним збереженням стерні на поверхні поля.

Глибокорозпушувач-удобрювач ГУН-4 складається з чотирьох плоско-різальних лап 4 (рис. 1.23, а) з шириною захвату 110 см, двох ящиків 6, місткістю 450 кг кожний, тукопроводів 9, двох вентиляторів, рами З, замка автоматичної зчіпки 7 та двох опорно-приводних коліс 5.

Плоскорізальна лапа має два лемеші 10, долото, розподільник 11, від­бивач 13 і стовбу. Туковисівні апарати дискового типу і змонтовані у днищі кожного тукового ящика. Вентилятор 1 приводиться в рух від гідро­мотора.

Під час руху агрегату від лівого опорно-приводного колеса приводяться в рух диски туковисівних апаратів. Вони подають добрива в тукопроводи 9 до кожного робочого органа.

Плоскорізальні лапи підрізують і розпушують ґрунт на глибину до 30 см.

По повітропроводу 8 у змішувач лапи подається повітря, яке захоп­лює добрива і подає їх до розподільника 11, який спрямовує добрива на дно борозни рівномірно по всій ширині захвату лапи. Ґрунт, що сходить із лемешів лапи, присипає добрива (повітря частково заповнює простір між частинками у ґрунті, а решта виходить в атмосферу).

Глибина обробітку регулюється гвинтовими механізмами опорних коліс.

Ширина захвату - 4,25 м. Робоча швидкість - до 10 км/год. Агрегату­ють із тракторами класу 5 і 3. Продуктивність - до 3,2 га/год.

Плоскорізи-щілиноутворювачі застосовують для післяжнивного основ­ного обробітку ґрунту з одночасним щілюванням. Використовують плос-корізи-щілиноутворювачі ПЩН-2,5, ПЩ-3 і ПЩ-5 та ін.

Плоскоріз-щілиноутворювач ПЩН-2,5 складається із п'яти плоскорі-альних лап 19, п'яти щілинорізів 18, двох батарей секцій із плоских озпушувальних дисків 17, рами 16 з начіпним пристроєм 15 і двох опор-

_х ПНевматичних коліс 14 з гвинтовими механізмами.

Глибина обробітку плоскорізальними лапами - 8-16 см, а щілинорізами - 30-40 см.

Плоскоріз можна застосовувати у варіанті плоскоріза або щілиноріза

(рис. 1.23, г).

Ширина захвату - 2,5 м. Робоча швидкість - 7-10 км/год. Продуктив­ність - до 2,0 га/год.

Агрегатують з тракторами класу 3.

Рис. 1.23. Глибокорозпушувач-удобрювач ГУН-4 (а) і схеми робочого процесу

плоскоріза-щілиноутворювача ПЩН-2,5 (в і г): б - робочий орган плоскоріза;

1 - вентилятор; 2 - гвинтовий механізм; 3 і 16 - рами; 4 і 19 - плоскорізальні

лапи; 5 і 14 - опорні колеса; 6 - ящик; 7 - замок автозчіпки; 8 - повітропровід;

9 - тукопровід; 10 - леміш; 11 -розподільник добрив; 12 - заслінка; 13 - відбивач; 15 - начіпний пристрій; 17 - плоскі диски; 18 – щілиноріз

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 7 Борони

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__7__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

7. Борони

Борони застосовують для поверхневого розпушування грун­ту, руйнування кірки, вирівнювання поверхні ріллі, розбивання грудок, знищення бур’янів, а також для загортання мінераль­них добрив і насіння.

За типом робочих органів розрізняють борони зубові і дис­кові. Зубові обладнують зубами квадратного а (мал. 18) і круг­лого б перерізу, ножеподібної в та лапчастої г форми.

Зіуби квадратного перерізу загострюються несиметрично і мають одне ребро пряме, а всі інші скошені. На рамі зуби Прямим ребром установлюють в одному напрямі. При роботі зубів прямим ребром уперед борона розпушує грунт на всю глибину ходу зуба. При роботі скошеним ребром уперед грунт розпушується лише верхньою частиною зуба до скошеної части­ни, а шар, який лежить нижче, ущільнюється скосом зубів на глибину 3—5 см.

Зуби круглого перерізу і ножеподібної форми розпушують грунт по всій глибині ходу зубів.

Зуби лапчастої форми розпушують грунт і підрізають бур’яни на ширині захвату лапи.

У дискових боронах робочим органом є сферичний диск та­кої самої конструкції, як у дискового лущильника. Робочий процес дискових борін відрізняється від робочого процесу дис­кових лущильників тим, що диски борін поставлено під меншим кутом атаки, внаслідок чого менше переміщується грунт.

Борона зубова важка БЗТС-1,0 (Б — борона, 3 — зубова, Т — важка, С — швидкісна, 1,0—ширина захвату в грунту після оранки, знищення сходів бур’янів, боронування озимих та технічних культур на підвищених швидкостях. Робочим органом борони є зуб квадратного перерізу. Рама борони складається із по­здовжніх навхрест розміще­них планок і двох поперечних планок з прикріпленими до них причіпними гаками. На перетині планок закріплені зуби.

Борона агрегатується з трактором за допомогою зчі­пок, а також може працювати н агрегаті з плугами, культи­ваторами та сівалками. Ро­боча швидкість, до 12 кмігод.

Мал. 19. Сітчаста борона БСО-4,0.

 

Борона зубова середня БЗСС-1,0 мае те саме при- ■ значення, що й борона БЗТС-1,0. За будовою вона теж подібна до неї, але тиск на один зуб менший. Агрегатується так само І має таку саму швидкість.

Борона ЗБЗЛ-1,0 (3—кількість ланок, Б — борона, 3 — зубова, Л— лапчаста, 1,0 — ширина захвату одної ланки в лі) призначена для передпосівного обробітку пару, розпушування грунту на глибину до 8 см і підрізання бур’янів. Робочими орга­нами є лапчасті зуби шириною 75 мм і прикочуючі коточки. За будовою нагадує борону БЗТС-1,0, але до неї чіпляють ще реб­ристі котки для прикочування грунту. Агрегатується з тракто­рами Т-25, Т-40, Т-40А, «Беларусь», Т-38М, МТЗ-80/82 та ЮМЗ-6. Робоча швидкість до 6 кмігод.

Борона БСО-4,0 (Б — борона, С — сітчаста, О — полег-

 

шена, 4,0 — ширина захвату в метрах) призначена для зни­щення бур’янів, розпушування верхнього шару грунту, руйну­вання кірки на посівах кукурудзи, озимих і ярих у період появи сходів, а також для боронування гребеневих посадок картоплі, «робочими органами борони є зуби круглого перерізу з тупи- мжжінцями. Борона БСО-4,0 (мал. 19) складається з двох секцій Кожна секція являє собою рамку, всередині якої розміщена сдааста борона, утворена з попарно рухомо з’єднаних між собою зубів. Така конструкція забезпечує добре копіювання по- Жфхні поля. Глибина обробітку грунту — до 3—4 см. Робоча -швидкість — до 6,5 км)год. Борону БСО-4,0 навішують на трак- Фор Т-25.

у Борона ЗБДН-2,0 (3 — кількість секцій, Б — борона, Д — дискова, Н —начіпна, 2,0 — ширина захвату однієї секції в мет­рах) призначена для передпосівного розпушування грунту, лу­щення стерні і поліпшення луків. Ширина захвату борони—6 лі, глибина обробітку грунту — до 12 см.

Борона ЗБДН-2,0 складається з трьох дискових двослідних борін БДН-2,0. Кожна борона БДН-2,0 (мал. 20) складається з передньої 3 і задньої 4 трубчастих рам, зварених між собою. До кінців труб шарнірно прикріплено по дві батареї 5. Кожна ба­тарея складається з шести дисків діаметром 445 мм. Задні ба­тареї відносно передніх установлено із зміщенням. Для навішу­вання борони на трактор або на зчіпку на рамі є стояки 2. Для збільшення заглиблення робочих органів борона має площадку для баласту. Кут атаки дисків батарей регулюється в межах від 0 до 25° за допомогою важелів 1 із зубчастими секторами.

Борону ЗБДН-2,0 агрегатують з трактором ДТ-75 за допо­могою напівначіпної зчіпки, СН-54А. Борону БДН-2,0 можна навішувати на трактори Т-40, ЮМЗ-6 . або «Беларусь».

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 8. Котки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_8__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

7. Котки

Котки застосовують для розбивання грудок, вирівнювання .поверхні поля, ущільнення грунту, щоб підняти вологу до ви­сіяного насіння, і для прикочування зеленого добрива перед оранкою.

Коток ЗКВГ-1,4 (3 — кількість ланок, К — коток, В — во-

Мал. 21. Коток водоналивний гладенький ЗКВГ-1,4.

 

 

доналивний, Г — гладенький, 1,4—ширина захвату однієї лан­ки в метрах) складається з трьох металевих пустотілих бараба­нів (мал. 21). Довжина кожного барабана — 1,4 м, діаметр — 0,7 м. Місткість барабана для заповнення водою — 500 л. За­ливається вода в барабан через отвір, який закривається проб­кою. Поверхню барабана очищають від грунту, що налипає під час роботи, чистики. Ширина захвату котка — 4 л/.

Коток ЗКВГ-1,4 агрегатують з тракторами Т-25, Т-40. Робо­ча швидкість — до 6 км/год.

Коток кільчасто-шпоровий ЗККШ-6 (3 — кіль­кість ланок, К — коток, К — кільчастий, Ш — шпоровий, 6 — ширина захвату однієї ланки в метрах) призначений для роз­пушування з ущільненням підповерхневого шару, а також для вирівнювання поверхні зораного поля та розбивання грудок. Складається він із трьох секцій. Основою кожної секції є рама, на якій встановлена вісь з вільно закріпленими кільцями з шпо­рами. Зверху на рамі — по два ящики для баласту. Питомий тиск на грунт регулюється зміною кількості баласту. Робоча швидкість до 12 км/год. Агрегатується з тракторами Т-40, Т-40А, «Беларусь», а також з тракторами класу 3 і 5 тс.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : Культиватори для суцільного обробітку грунту

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_9__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

 9. Культиватори для суцільного обробітку грунту

Суцільна культивація забезпечує розпушення верхнього шару грунту і водночас знищує бур’яни.

Залежно від способу приєднання до трактора культиватори бувають причіпні і начіпні.

Основні робочі органи культиваторів — лапи. Але культи­ватори можна обладнати також підгортальниками, лапками- поличками, голчастими дисками та підживлюючими ножами.

Залежно від призначення і форми лапи поділяють на два типи: полільні і розпушувальні. Полільні лапи бувають одно­бічні плоскорізальні (бритви), стрілчасті плоскорізальні і стріл­часті універсальні; розпушувальні — долотоподібні, оборотні (наральникові) і списоподібні.

Однобічні плоскорізальні лапи (мал. 22, а) застосовують для першого міжрядного обробітку грунту на глибину 4—6 см і для проріджування (букетування) рослин. Лапи бувають праві і ліві з шириною захвату від 85 до 182 мм. Робоча частина лапи — полиця, яка підрізує шар грунту і частково його роз­пушує. Вертикальний щиток на однобічній плоскорізальній лапі виконує роль вертикального ножа і водночас захищає молоді рослини від загортання землею.

Стрілчасті плоскорізальні лапи (мал. 22, б) застосовують у комплекті з однобічними плоскорізальними лапами також для обробітку грунту на глибину 4—6 см. Ширина захвату — від 145 до 330 мм

 

а — однобічна плоскорізальна лапа; б — стрілчаста плоскорізальна лапа; в—стріл­часта універсальна лапа; г — розпушувальна долотоподібна лапа; д — розпушувальна оборотна лапа; е — списоподібна лапа; є — підгортальник; ж — лапа-полиця; з — гол­частий диск; і — підживлювальннй ніж; к — полільні зуби.

Стрілчасті універсальні лапи (мал. 22, в) підрізують бур’яни і добре розпушують грунт. Ними можна обробляти грунт на глибину до 15 см. Ширина захвату лап — від 220 до 330 мм.

Розпушувальні долотоподібні лапи (мал. 22, а) застосовують для розпушування міжрядь на глибину до 16 см, розпушуваль­ні оборотні (мал. 22, д) і списоподібні (мал. 22, е) лапи —для розпушування перед сівбою.

Підгортальники (мал. 22, е) призначені для підгортання культурних рослин і для нарізання поливних борозен. Підгор­тальник складається з корпусу, до якого внизу прикріплено носок для розрізування і розпушування грунту. У верхній час­тині до корпусу приєднано крила. Поверхня корпусу і його крила розпушують грунт, піднімають угору і зміщують убік. Глибина підгортання — до 12 см.

 

Лапи-полиці (мал. 22, ж) застосовують для підгортання картоплі та інших культур. Вони підрізають бур’ян, розпу­шують грунт у міжряддях, частину грунту відкидають на за­хисну зону біля куща картоплі і засипають бур’ян, що там був.

Голчасті диски (мал. 22, з) застосовуються для руйнування кірки і знищення бур’янів у рядках вирощуваних рослин. Голки дисків під час перекочування останніх заглиблюються в грунт до 9 см і руйнують кірку та виривають сходи бур’янів.

Підживлювальні ножі (мал. 22, і) призначені для внесення сухих мінеральних добрив у грунт з одночасним його розпушу­ванням.

Полольні зуби (мал. 22, к) обробляють захисні зони просап­них культур — знищують бур’яни.

На культиваторах для передпосівного обробітку грунту зде­більшого застосовують розпушувальні і стрілчасті універсальні лапи.

Культиватор КГІН-4А (К — культиватор, П — паровий, Н—начіпний, 4 — ширина захвату в метрах, А — модель) при­значений для передпосівного розпушування грунту на глибину від 5 до 12 см і для знищення бур’янів. Навішують культива­тор на трактори «Беларусь», ЮМЗ-6.

Культиватор (мал. 23) складається з рами /, звареної з труб квадратного перерізу, вертикального стояка 2 і цапф для кріплення до начіпної системи трактора, довгих 5 і коротких 7 грядільних секцій та опорних коліс 8.

До культиватора додають 17 стрілчастих лап (8 лап із за­хватом 270 мм і 9 лап із захватом 330 мм) і 26 розпушуваль­них. Лапи безпосередньо прикріплюють до грядільних секцій.

Мал. 23. Начіпний паровий культиватор КПН-4А:

/ — рама; 2—стояк; 3 — натискна пружина; 4 — натискна штанга; 5 —довга гря­дільна секція; 6—лапа; 7 — коротка грядільна секція; 8 — опорне колесо.

 

 

 

Секції спереду шарнірно з’єднані з переднім брусом рами а із заднім брусом — через натискні штанги 4 з пружинами 3. Таке кріплення дає можливість лапам добре копіювати поверхню.

Стрілчасті лапи на культиваторі встановлюють у два ряди, а розпушувальні — в три. Глибину ходу стрілчастих лап регу­люють, змінюючи висоту опорних коліс і кут входження лапи.

За допомогою гідромеханізму трактора культиватор підні­мають з робочого положення в транспортне.

Промисловість почала випускати модифікований культива­тор КПН-4Г, який має те саме призначення і будову що й куль­тиватор КПН-4А.

Культиватор КПГ-4 (К—культиватор, П — паровий, Г — гідрофікований, 4 — ширина захвату в метрах) призначе­ний для обробітку парів і знищення бур’янів. Чотири культи­ватори агрегатують з трактором К-700 за допомогою гідрофіко- ваної зчіпки СП-16, а один — з Т-40, Т-40А.

Робочі органи на культиваторі КПГ-4 такі, як і на культи­ваторі КПН-4А. Регулюють глибину ходу робочих органів І піднімають та опускають їх у робоче положення гідравлічною системою трактора.

Для роботи на підвищених швидкостях використовується культиватор КПС-4, який виготовляється в причіпній і начіпній модифікаціях. За будовою він нагадує культиватор КПГ-4.

Культиватор КРН-3,5 (К — культиватор, Р — розпушу­вач, Н — начіпний, 3,5 —ширина захвату в метрах) призначе­ний для глибокого розпушування грунту перед сівбою і для знищення бур’янів.

На культиваторі встановлюють стрілчасті або розпушуваль­ні лапи. Під час роботи культиватора із стрілчастими лапами глибина обробітку становить не більш як 16 а ширина за­хвату культиватора — 3,35 м; під час роботи з розпушувальни­ми лапами глибина обробітку становить не більш як 25 см, а ширина захвату культиватора — 3,35 см. Глибину обробітку грунту регулюють гвинтовим механізмом, змінюючи положення опорних коліс.

Культиватор КРН-3,5 навішують на трактор ДТ-75. Підні­мають і опускають культиватор з робочого положення в транс­портне і навпаки за допомогою гідропідйомника трактора.

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 10. Підготовка машин до роботи І робота агрегатів на суцільному обробітку грунту

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_10__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

КОНСПЕКТ УРОКУ

 10. Підготовка машин до роботи І робота агрегатів на суцільному обробітку грунту

Підготовку агрегатів для передпосівного обробітку грунту починають з комплектування агрегатів. Склад агрегатів для передпосівного обробітку грунту визначають, враховуючи меха­нічні властивості грунту, глибину обробітку, забур’яненість, рельєф поля і довжину гонів.

 

   Після комплектування агрегату перевіряють технічний стан усіх вузлів і усувають виявлені несправності. Усі ослаблені кріп­лення підтягують, несправні деталі ремонтують або замінюють. Тупі лапи і зуби борін загострюють або замінюють новими.

Для боронувальник агрегатів довжина причепів повинна бу­ти такою, щоб лінія тяги була напрямлена під кутом 10—15° до горизонту.              .

На задану глибину культиватор установлюють на спеціаль­ній зацементованій площадці або на дерев’яному помості, а при відсутності їх—на рівній, добре утрамбованій земляній пло­щадці. Установлюють його так, щоб рама була в горизонталь­ному положенні. Під опорні колеса підкладають підкладки, товщина яких на 2—2,5 см (глибина вдавлювання коліс) менша від заданої глибини обробітку. Стрілчасті лапи встановлюють так, щоб вони по всій довжині леза дотикалися до опорної по­верхні. Розпушувальні лапи повинні також дотикатися до по­верхні. По ширині всі лапи розміщують рівномірно. Стрілчасті лапи повинні перекривати одна одну на 5—6 см, щоб не зали­шався непідрізаний бур’ян.

Культивують і боронують, головним чином, тоновим спосо­бом — «човником», як правило, упоперек до напряму оранки або до напряму попереднього обробітку. Поле перед обробіт­ком очищають від сторонніх решток, вибирають напрям руху агрегату і відбивають на полі поворотні смуги. Якщо е можли­вість робити повороти за межами поля, поворотні смуги не ви­діляють. Ширина поворотної смуги повинна бути кратною ширині захвату агрегату і більшою від трьох радіусів повороту агрегату. Для першого проходу агрегату встановлюють вішки, а суміжні проходи роблять з перекриттям на 10—15 см.

Глибину культивації вимірюють лінійкою, яку заглиблюють у розпушений шар грунту до дна. Можна також визначити її по мітках, нанесених на стояках лап. Якщо нерівномірність гли­бини культивації буде більш як 2 см, то треба відрегулювати встановлення лап.

Техніка безпеки. Щоб запобігти нещасним випадкам, тракторист повинен розпочинати рух агрегату лише за сигна­лом, погодженим з причіплювачем. Під час роботи агрегат}'’ не можна стояти на рамі і сниці культиватора.

Під час руху культиватора, борони або котка забороняється усувати будь-які технічні несправності, мастити і очищати робо­чі органи руками.

Сходячи з трактора, тракторист повинен опустити начіпну машину на землю і встановити важіль гідропідіймача у ней­тральне положення. Ні в якому разі не можна включати важіль піднімання, стоячи на землі біля культиватора.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 11.Зчіпки для агрегатування борін і котків

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№ 11__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

Зчіпки застосовують для агрегатування борін, ротаційних мотик, культиваторів і сівалок з тракторами. За способом приєднання до тракторів зчіпки бувають причіпні, напівначіпні та начіпні.

Зчіпка універсальна причіпна С-11У(С — зчіпка, 11— ширина захвату, м, У — універсальна) призначена для комплектування агрегатів з причіпних машин і знарядь. Зчіпку С-11У агрегатують з тракторами класу 3. До неї можна приєднати 24 ланки зубових борін типу БЗСС-1,0, три культиватори з захватом 4 м кожний, чотири зернові сівалки із захватом 3,6 м кожна.

Зчіпка  складається з середнього бруса , до якого прикріплені сниця  і два крайніх бруси . Бруси зчіпки виготовлені з швелерної сталі. Крайні бруси внутрішніми кінцями з'єднані з осями опорних коліс шарнірним з'єднанням . Зовнішніми кінцями бруси спираються на свої колеса. До сниці крайні бруси приєднані розтяжками .

У робочому положенні всі бруси повинні бути на одній лінії, що забезпечується перестановкою хомутів  та регулюванням стяжними гайками. Машини до зчіпки приєднують хомутами  і подовжувачами. Останні дають можливість розміщувати причіплені машини чи знаряддя у два ряди.

Для далеких переїздів зачіпку переобладнують. При цьому крайні бруси кладуть на зчіпку, а подовжувачі приєднують до середнього бруса.

Зчіпка універсальна СП-16 (С — зчіпка, П — причіпна, 16 — ширина захвату, м) призначена для складання широкозахватних тракторних гідрофікованих агрегатів для передпосівної підготовки ґрунту, догляду за парами, сівби зернових та інших робіт. Агрегатують з тракторами класу 3 і 5.

Складається зчіпка  з центральної секції , правого і лівого  крил, опорних коліс , коліс крил, подовжувачів з колесами , підставки , маркерів, гідроприводів та гідроциліндрів.

Для кращого копіювання рельєфу поля по ширині захвату бокові крила до центральної секції кріпляться шарнірно.

Центральна секція зчіпки зварена з труб і нагадує собою плоску раму, в передній частині якої є причіпна серга . Спирається секція на два напівсамовстановних колеса з пневматичними шинами, які поліпшують маневреність зчіпки на поворотах.

Бокові крила теж зварені з труб і формою нагадують прямокутні трикутники. Зовнішні кінці крил спираються на самовстановні колеса з пневматичними шинами.

Для складання ешелонованого агрегату у комплекті зчіпки є два подовжувачі, які теж мають вигляд прямокутних трикутників. Ці трикутники основами шарнірно кріпляться ззаду до бруса зчіпки, а вершинами спираються на колеса з пневматичними шинами розміром 5,00х10. Маслопроводи зчіпки мають виводи для підключення чотирьох гідроциліндрів на гідрофікованих сільськогосподарських машинах та гідроциліндра маркера. Рукави, що сполучають зчіпку з трактором, входять у комплект трактора.

 

Зчіпка обладнана правим і лівим маркерами, кожний з яких має штанги з дисками, кронштейни підйому, троси й гідросистеми. Трактор обладнується слідопокажчиком.

Для транспортування на значні відстані зчіпку переобладнують. При цьому її крила повертають навколо задніх шарнірів, підводять до центральної секції і в цьому положенні фіксують.

Зчіпка СП-11(С — зчіпка, П — причіпна, 11—ширина захвату, м) призначена для складання агрегатів з гідрофікованих і негідрофікованих трьох сівалок або з двох культиваторів для суцільного обробітку ґрунту. Зчіпку агрегатують з тракторами класу 3. Машини можна агрегатувати як шеренговим, так і ешелонованим способами.

Складається зчіпка з основного бруса, сниці, самовстановних коліс з пневматичними шинами розміром 5,00x10, розкосів, підніжки, подовжувача, маркерів і гідротраси.

Начіпка універсальна для борін НУБ-4,8 (Н — начіпка, У — універсальна, Б — борін, 4,8 — ширина захвату, м) призначена для комплектування начіпних агрегатів з ланок причіпних борін з тракторами класу 0,6 і 1,4.

Основою начіпки НУБ-4,8 є середня частина — трубчастий брус , до якого приварений стояк  і два пальці . До стояка й пальців приєднані тяги начіпних механізмів трактора. На брусі закріплюють у потрібному місці кронштейни . У трубчастий брус  для розширення зчіпки вставляють труби меншого діаметра з привареними кронштейнами і закріплюють їх у брусі штирями.

До начіпки з боковими брусами можна приєднати п'ять ланок борін зигзаг — три до середнього бруса й по одній до бокових брусів.

Ланки борін тягами  шарнірно приєднують до бруса. Ланцюги  призначені для підтримування борони у транспортному положенні. Під час роботи ланцюги не повинні заважати ланкам борін копіювати рельєф поля.

Очищають зуби борін від бур'янів підніманням ланок гідравлічною системою трактора.

Зчіпка причіпна гідрофікована СГ-21(С — зчіпка, Г — гідрофікована, 21—ширина захвату, м) призначена для комплектування широкозахватних агрегатів із зубових борін і кільчасто-шпорових котків з шириною захвату до 21 м. Зчіпку агрегатують з тракторамиТ-150, Т-150К та ін Робоча швидкість до 12 км/ч

Складається зчіпка із центральної та двох бокових секцій. До центральної приєднана сниця через бокові тяги і центральну трубу, а на краях її рами встановлені опорні металеві колеса. Через обвідні рамки центральна рама з'єднана з рамами бокових секцій. На краях бокові секції спираються на каретки з самовстановними колесами, а утримуються від відхилення розкосами й тягами.

Для переведення агрегату із робочого положення в транспортне зчіпка обладнана гідравлічною системою.

Центральна секція зчіпки може використовуватися для комплектування агрегату з двох культиваторів для суцільного обробітку ґрунту.

 

 

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 12. Комбіновані грунтообробні агрегати

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_12__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

Комбіновані ґрунтообробні агрегати (машини) призначені для виконання за один прохід кількох технологічних операцій. Агрегати повинні вико­нувати тільки такі технологічні операції, які суміщуються в часі без по­рушення агротехнічних показників і строків виконання.

Використання комбінованих агрегатів значно зменшує ущільнення і розпилювання ґрунту ходовими системами агрегатів, скорочує строки виконання робіт, підвищує продуктивність праці та знижує витрати.

Розрізняють три основні типи комбінованих агрегатів: із кількох по­слідовно з'єднаних простих машин, кожна з яких виконує окрему опера­цію; машина з послідовно встановленими простими робочими органами для виконання кількох операцій; машина зі спеціальними комбінованими робочими органами для послідовного виконання технологічного процесу.

За послідовністю технологічних операцій, що виконуються при обробіт­ку ґрунту, комбіновані машини поділяють на чотири основні групи:

- машини для суміщення основного та допоміжного (передпосівного) обробітку ґрунту;

- машини для суміщення операцій при передпосівному обробітку ґрунту;

- машини для суміщення основного або передпосівного обробітку ґрунту
з одночасним внесенням добрив;

- машини для суміщення передпосівного обробітку ґрунту і сівби.
Комбіновані агрегати АКП-2,5 та АКП-5 використовують для пошаро­
вого основного обробітку ґрунту без обертання скиби під сівбу зернових,
пожнивних та деяких просапних культур.

Агрегат АКП-5 складається з передньої начіпної частини і приєднаної до неї причіпної задньої. На рамі передньої секції розміщені чотири дискові робочі секції (рис. 1.56), шість штоскорізальних лап 2, два опорних пневма­тичних колеса 4 і 7, начіпний пристрій 9, два гідроциліндри і маслопроводи.

Рис. 1.56. Агрегат комбінований ґрунтообробний АКП-5:

1 - вирівнювач; 2 — плоскорізальна лапа; 3 і 5 — секції дискових батарей; 4 і 7 - передні опорні пневматичні колеса; 6 - рама; 8 - гвинтовий механізм колеса; 9 - начіпний пристрій; 10 - задня рама; 11 - маслопроводи; 12 – заднє колесо; 13 і 14 — кільчасто-шпорові котки

 

Рама складається з основної центральної і двох шарнірне приєднаних бокових.

Кожна дискова секція має сім дисків діаметром 450 мм. Диски розмі­щені з кроком 185 мм.

Задня секція складається з трисекційної рами 10, восьми робочих секцій із двох рядів кільчасто-шпорових котків діаметром 520 мм, двох опорних пневматичних коліс 12, причіпного пристрою. До знижувачів рами і перед­ньої частини причіпного пристрою приєднаний вирівнювач. Гідросистема агрегату забезпечує переведення бокових секцій у транспортне положення. Дискові батареї можуть бути зі сферичними або голчастими дисками.

 

 

Під час руху агрегату дискові батареї 3 і 5 розпушують ґрунт на глибину До 8 см, а плоскорізальні лапи 2 підрізують і розпушують його до 14 см, вирівнювач 1 вирівнює поверхню поля, а котки кільчасто-шпорові подріб­нюють грудки й ущільнюють ґрунт.

Робоча ширина захвату агрегату -5м. Робоча швидкість - 7-10 км/год. Продуктивність - до 3,5-5,0 га/год. Агрегатують з тракторами класу 5.

Агрегати ґрунтообробні АГ-4, АПГ-4,5, Агро-КОГ-4,5призначені для безполицевого основного пошарового обробітку ґрунту з одночасним інтен­сивним перемішуванням його з рослинними рештками і добривами під сівбу зернових культур і повторних посівів.

Агрегат АГ-4напівначіпний складається з основної рами 5 (рис. 1.57, а), двох передніх опорних металевих 1 і 4 та двох задніх 7 пневматичних коліс, п'яти плоскорізальних лап 2, батарей кільчасто-шпорових котків, двох секцій ротаційних борін 11 з ножеподібними зубами, причіпного при­строю 3, гвинтового механізму б, гідроциліндра 9 і маслопроводів 8.

Рис. 1.57. Агрегат ґрунтообробний АГ-4 (а) і культиватор ККП-3,7 (б): 1 і 4 — опорні металеві колеса; 2 - плоскорізальна лапа; 3 — причіпний пристрій; 5 — рама основна; 6 — гвинтовий механізм; 7 - опорне пневматичне колесо; 8 - маслопровід; 9 - гідроциліндр; 10 - кільчасто-шпоровий коток; 11 -ротаційна борона; 12 - секція котка; 13 - стрілчаста лапа; 14 - пневматичне колесо; 15 — дискова секція; 16 -рама; 17 - причіпний пристрій; 18 - гідроциліндр

 

Опорні металеві колеса мають гвинтові механізми для регулювання глибини ходу робочих органів. Гідроциліндр забезпечує переведення агре­гату з робочого положення у транспортне.

Плоскорізальні лапи підрізують шар ґрунту на глибину до 16 см, рота­ційні борони зубами інтенсивно розпушують, подрібнюють і перемішують ґрунт, рослинні рештки, а кільчасто-шпорові котки ущільнюють підпо-верхневий шар, подрібнюють грудки. За один прохід агрегат виконує три операції. Ширина захвату -4м. Робоча швидкість - 5-9 км/год. Продук­тивність - 2,0-3,6 га/год. Агрегатують з тракторами класу 3.

Культиватор комбінований ККП-3,7 напівпричіпний, призначений для основного обробітку ґрунту після збирання зернових, високостеблових просапних культур і передпосівного обробітку ґрунту з питомим опором до 0,09 МПа.

Агрегатують його з тракторами Т-150, Т-150К, ХТЗ-161, ХТЗ-17021.

Культиватор складається з трьох дискових секцій 15 (рис. 1.57, б), рами 16, двох рядів стрілчастих плоскорізальних лап 13, трьох секцій пруткових котків 12 з підвісними рамками, опорних пневматичних коліс 14, причіпного пристрою 17, гідроциліндра 18 і маслопроводів.

Культиватор дисковими секціями розпушує верхній шар ґрунту, стріл­частими лапами підрізує кореневища бур'янів, розпушує нижній шар і котками подрібнює грудки та прикочує поверхню поля.

Підпружинені стояки стрілчастих лап забезпечують їх коливання у ґрунті, що підвищує ступінь розпушення і самоочищення від рослинних решток та бур'янів.

Глибина обробітку - до 16 см. Ширина захвату - 3,7 м. Робоча швид­кість - 6-10 км/год. Продуктивність - 2,3-3,7 га/год.

Агрегати чизельні АЧП-2,5 і АЧП-4,5 призначені для глибокого роз­пушення ґрунту, руйнування плужної підошви, поглиблення орного шару.

Робочими органами агрегатів є розпушувальні долотоподібні або стріл­часті лапи на жорстких стояках і ротаційні борони. Ширина захвату до­лотоподібних лап - 70 мм, а стрілчастих - 270 мм. Лапи розміщують на рамі в поперечному напрямку з кроком 40 або 50 см.

Ширина захвату агрегатів АЧП-2,5 і АЧП-4,5 відповідно 2,5 і 4,5, аг­регатують їх з тракторами класу 3 і 5. Робоча швидкість - до 8 км/год.

Агрегати комбіновані АКШ-3,6 і АКШ-5,6 призначені для безполице-вого основного, післязбирального, пошарового, передпосівного обробітку ґрунту з якісним розпушенням та інтенсивним подрібненням грудок, за-робки органічних та мінеральних добрив при застосуванні традиційної системи землеробства і використанні ґрунтозахисних технологій.

Агрегат АКШ-3,6 начіпний, складається з рами 3 (рис. 1.58), двох пе­редніх металевих опорних коліс 4 з гвинтовими механізмами 5, начіпно-го пристрою 6, двох рядів плоскорізальних лап (ножів), двох секцій дис­кових батарей, гнучкої ротаційної борони 10. В передній частині плоско-різальної лапи закріплений горизонтальний ніж з направленим твердим сплавом вздовж леза для подовження строку роботи. Дискова секція має дві послідовно розміщені батареї. Диски кожної батареї плоскі з вирізами і встановлені під невеликим кутом атаки. Під час руху вони коливаються в поперечному напрямку. Ротаційна борона має загострені пруткові зуби і закріплена на двох кронштейнах 12. Підіймальним пристроєм 8 і крон­штейнами 12 вона утримується на заданій висоті від поверхні поля.

Рис. 1.58. Агрегат комбінований АКІП-3,6:

1 і 2 — плоскорізальні лапи; 3 — рама; 4 — опорне металеве колесо; 5 - гвинтовий механізм; 6 - начіпний пристрій; 7 - поздовжній брус; 8 - підіймальний пристрій; 9 - заднє опорне колесо; 10 -ротаційна борона; 11 - зуб борони; 12 - кронштейн; 13 і 14 - батареї дисків

Під час роботи агрегату плоскорізальні лапи ножами підрізують і час­тково піднімають шар ґрунту, диски секцій подрібнюють, змішують і пе­ремішують ґрунт, а гнучка ротаційна самоочисна борона розпушує, вирів­нює його, вириває, вичісує бур'яни і викидає їх на поверхню поля, закри­ває вологу. Глибина обробітку - 5-20 см. Ширина захвату - 3,6 м. Робоча швидкість - 6-15 км/год. Продуктивність - 3-6 га/год. Агрегатують з тракторами Т-150, ХТЗ-17021 та ін.

Агрегат АГРО-3 напівначіпний, ротаційний, призначений для безпо-лицевого основного і передпосівного обробітку стерньових агрофонів піс­ля збирання зернових, просапних та інших культур.

Агрегат (рис. 1.59) складається з двох рядів розпушувальних лап 1 і 2, передньої 3 і задньої 5 дискових робочих тандем-секцій, передніх опор­них металевих і задніх 4 двох пневматичних коліс, двох поздовжніх бру­сів з трьома допоміжними рамами, до яких кріпляться робочі органи, і причіпного пристрою.

Кожна дискова секція має по дві батареї плоских зірчастих дисків. Диски задньої батареї зміщені вбік і входять у проміжки між дисками переднього ряду. Диски батарей мають гострі і відігнуті вбік під невели­ким кутом зуби.

Під час руху агрегату в полі розпушувальні лапи підрізують, розпушу­ють ґрунт, а робочі тандем-секції зірчастих дисків розрізують ґрунт, по­дрібнюють грудки, стерню, рослинні рештки та інтенсивно перемішують їх. Глибина обробітку - 5-15 см.

Агрегат дозволяє змінювати послідовність розміщення робочих органів для обробітку ґрунту після різних попередників. Дискову секцію встанов­люють у передній частині рами, а розпушувальні лапи - в середній, між дисковими тандем-секціями.

Рис. 1.59. Схема розміщення робочих органів

Ґрунтообробного агрегату АГРО-3 (а) і дискова секція (б):

1 і 2 — розпушувальні лапи; 3 - передня секція зірчастих дисків; 4 — опорне пневматичне колесо; 5 — задня секція зірчастих дисків; 6 — вісь передньої батареї дисків; 7 - плоский зірчастий диск; 8 - вісь задньої батареї дисків

 

Ґрунтообробні агрегати такого типу називаються мультитіллери. Серед зарубіжних конструкцій використовують агрегат фірми RAU.

Ширина захвату агрегату АГРО-3 -Зм. Робоча швидкість - 8-9 км/год. Продуктивність - 2,4-2,7 га/год. Агрегатують з тракторами класу 5 типу Європака.

Агрегати ґрунтообробні АГ-6, АКГ-6, АП-6, АПБ-6 і КАПП-6призначе­ні для передпосівного обробітку ґрунту, закриття вологи, інтенсивного роз­пушування, подрібнення, ущільнення ґрунту, вирівнювання поверхні поля.

Агрегат АГ-6напівначіпний, складається з основної рами 23 (рис. 1.60), двох опорних пневматичних коліс 9, двох рухомих рам, переднього 19 і зад­нього 14 вирівнювальних брусів, передніх розпушувальних зубів 21, тандем-котків 11 і 12, трьох рядів розпушувальних лап 16, переднього пруткового котка 18, гідроциліндрів 3, 6 і 8, маслопроводів 4 і причіпного пристрою 1.

Передній вирівнювальний брус 19, коток 18 і розпушувальні зуби 16 кріпляться до рами за допомогою підвіски 17, а тандем-котки і пружинна борона 10 приєднані до задньої підпружиненої підвіски 13.

Під час руху агрегату розпушувальні зуби 21 розпушують сліди коліс трактора, передній вирівнювальний брус 19 частково вирівнює поверхню поля, котки пруткові 18 подрібнюють грудки, частково ущільнюють ґрунт, лапи на пружинних стояках 16 розпушують ґрунт на глибину до 15 см, далі другий вирівнювальний брус 14 вирівнює поверхню поля, тандем-котки подрібнюють грудки, ущільнюють поверхневий шар, а борона пру­жинна 10 забезпечує оптимальну верхню структуру ґрунту.

Глибину обробітку регулюють переміщенням передньої підвіски котка і розпушувальних лап. Ступінь подрібнення грудок регулюють зусиллям пружини задньої підвіски.

Рис. 1.60. Схема агрегату ґрунтообробного АГ-6:

1 — причіпний пристрій; 215- пальці; 3, 6 і 8 — гідроциліндри; 4 - маслопроводи; 7 - кронштейн; 9 - опорне колесо; 10 - зуб пружинної борони; 11 і 12 - котки задньої секції; 13 і 17 - підвіски; 14 і 19 - вирівнювальні бруси; 15, 20 і 22 - пружини; 16 - розпушувальні лапи; 18 - коток прутковий; 21 - розпушувальні зуби; 23 - основна рама

 

Ширина захвату агрегату -6м. Робоча швидкість - до 10 км/год. Про­дуктивність - до 6 га/год. Агрегатують з тракторами класу 3.

Агрегат ґрунтообробний АП-3,7 начіпний, призначений для закриття вологи, передпосівного обробітку ґрунту.

АП-3,7 складається з рами 7 (рис. 1.61, а), підпружиненого вирівнюва­льного бруса 1, чотирьох рядів розпушувальних лап 3 на пружних стоя­ках, підпружинених пруткових котків 4, двох опорних пневматичних коліс 2 і начіпного пристрою 6. За один прохід агрегат виконує інтенсивне роз­пушування ґрунту на глибину до 12 см, вирівнювання поверхні поля за допомогою підпружиненого вирівнювального бруса 1, подрібнення грудок і прикотковування.

Робоча ширина захвату агрегату - 3,7 м. Робоча швидкість -8-10 км/год. Продуктивність - 3,0-3,7 га/год.

Ґрунтообробні агрегати РВК-3,6, РВК-5,4 і РВК-7,2 застосовують для пе­редпосівного обробітку ґрунту на глибину до 12-15 см. Вони розпушують ґрунт, руйнують грудки, брили, вирівнюють мікрорельєф і прикотковують.

Робочими органами агрегатів є послідовно розміщені: передній ряд 8 (рис. 1.61, б) розпушувальних лап на пружних стояках, передній розрідже­ний кільчасто-шпоровий коток 9 з дисками діаметром 520 мм, далі - дру­гий ряд 10 розпушувальних лап на пружних стояках, за ним - металевий брус 11 для вирівнювання ґрунту і позаду - кільчасто-шпоровий коток 12.

Ширина захвату агрегатів РВК-3,6, РВК-5,4 і РВК-72 відповідно 3,6; 5,4 і 7,2 м. Робоча швидкість - 8-11 км/год.

Комбіновану машину ВИП-5,6 застосовують для передпосівного обро­бітку ґрунту під зернові, технічні та овочеві культури.

Машина складається із двох задніх та однієї передньої секцій. Кожна секція має голчасту ротаційну мотику, вирівнювальний брус та кільчасто-зубчастий коток (рис. 1.61, в).

Ротаційна мотика складається з батарей голчастих дисків 13, які вільно обертаються на осі.

Рис. 1.61. Агрегат передпосівний АП-3,7 (а),

Ґрунтообробний агрегат РВК-3,6 (б) і машина ВИП-5,6 (в):

1, 11 і 14 - вирівнюючі бруси; 2 - опорне колесо; 3, 8 і 10 – розпушувальні лапи; 4 - коток прутковий; 5 - штанга з пружиною; 6 - начіпний пристрій; 7 -рама; 9 і 12 - кільчасто-шпорові котки; 13 - голчастий диск; 15 - коток

 

Вирівнювальний брус 14 шарнірно приєднаний до рами і підпружине-ний. Кільчасто-зубчастий коток 15 складається із зубчастих кілець та клино­подібних дисків.

Під час руху машини голчасті диски розпушують ґрунт, подрібнюють груд­ки, вирівнювальний брус вирівнює поверхню поля, а коток ущільнює ґрунт.

Робоча ширина захвату машини - 5,6 м. Робоча швидкість -6-8 км/год., продуктивність - 3,3-4,5 га/год. Машину агрегатують із тракторами класу 1,4 ІЗ.

Машини для суміщення основного або передпосівного обробітку ґрунту з одночасним внесенням добрив. Внесення рідких мінеральних добрив під час оранки, культивації проводиться комбінованими агрегатами, які скла­дені з простих машин: плуга або культиватора і підживлювача рідких міне­ральних добрив та ін.

Використовуються також і спеціальні комбіновані ґрунтообробні ма­шини, які укомплектовані висівними апаратами для твердих мінераль­них добрив. Сюди слід віднести комбіновану машину МКП-4 та культива-тори-глибокорозпушувачі-удобрювачі типу ГУН-4 та ін.

Машини для суміщення передпосівного обробітку ґрунту і сівби. Ком­біновані агрегати, що проводять передпосівний обробіток ґрунту і сівбу, можуть складатись із окремих простих машин (культиватора і сівалки), але є і спеціальні ґрунтообробно-посівні агрегати.

Найпростішим комбінованим агрегатом є агрегат ЗКА-3,6, складений з культиватора типу КПС-4 і зернотукової сівалки.До спеціальних комбінованих машин, які проводять культивацію і сівбу одночасно, відносяться сівалки-культиватори, лущильники-сівалки, фре­зерні культиватори-сівалки та комбінований агрегат КА-3,6.

Комбінований агрегат КА-3,6застосовують для проведення перед­посівного обробітку важких ґрунтів, сівби зернових та зернобобових куль­тур з одночасним внесенням добрив та прикотковування рядків.

Агрегат складається з начіпного фрезерного культиватора КФГ-3,6 (рис. 1.62), зернотукової сівалки та прикотковуючого пристрою (клинчасті котки).

Рис. 1.62. Комбінований агрегат КА-3,6:

1 — опорне колесо; 2 - стрілчаста лапа; 3 — ґрунтообробна фреза; 4 - фартух; 5 — зернотукова сівалка; 6 — котки

 

При роботі агрегату ножі фрезбарабана розпушують ґрунт, робочі органи сівалки утворюють борозни і подають на дно їх насіння та добрива, а клин­часті котки ущільнюють ґрунт у рядках.

Ширина захвату агрегату - 3,6 м. Робоча швидкість - до 7-9 км/год. Продуктивність - до 2,7 га/год.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1ГОД.

 

Тема :13. Вивчити будову плугів та плоскорізів ,їх регулювання.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_13__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

Вивчити будову, призначення робочих органів, технологічний процес роботи плугів загального призначення та методику їх підготовки до роботи. Ознайомитися з особливостями будови плугів спеціального призначення.

2. Тривалість заняття– 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця:

тракторний начіпний плуг загального призначення ПН-3-35, стенд з робочими органами плугів, плакати, плуги спеціального призначення:
ПЧ-2,5, ПОН-2-30, ПНД-4-30, ПБН-75, ПНО-3-35, ПРПВ-5-50; гідрофікована лабораторна установка з начіпкою трактора та плугом.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія ґрунтообробних і посівних машин, відкрита площадка для зберігання сільськогосподарської техніки.

 

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

Вивчити будову, призначення робочих органів, технологічний процес роботи плугів загального призначення ,методику їх підготовки до роботи.та ознайомитись з принципом роботи та технічними характеристиками культиваторів плоскорізів .Ознайомитися з особливостями будови плугів спеціального призначення.

 

Культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-5

Гідрофікований, призначений для дрібного розпушування грунту із залишенням на її поверхні стерні зернових культур з метою захисту грунту від вітрової ерозії, для культивації чистих парів і передпосівної обробки.

культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-5

 

Складається з центральної рами, Двох бічних рамок, п'яти стрілчастих лап, механізмів регулювання глибини обробки грунту з двома опорними колесами, автозчеплення, гідроциліндра.

Опорні колеса з механізмами регулювання глибини обробки і три робочих органу закріплені на центральній рамі, а на бічних рамках — по одному робочому органу.

З робочого положення в транспортне і назад культиватор переводять за допомогою навішування трактора.

При далеких переїздах агрегату бічні рамки за допомогою гідроциліндра від гідросистеми трактора переводяться у вертикальне положення.

Навісний, агрегатується з тракторами тягового класу 3.

Обслуговує тракторист.

Технічна характеристика

 

Ширина захвату, м............... 4,57

Продуктивність в годину основного часу, га.. . 3,9

Робоча швидкість, км / год............ до 10

Число робочих органів............ 5

Ширина захоплення робочого органу, мм...... 970

Глибина обробки, см............. 7...18

Дорожній просвіт, мм............ 300

 

Культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-9

Призначений для парової і основної осінньої обробки, а також для передпосівної обробки легких за механічним складом грунтів з максимальним збереженням стерні в районах з недостатнім зволоженням, а також схильних до вітрової ерозії.

культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-9

З тракторами тягового класу    3 5

Продуктивність, га / год 5,4 7,2

Ширина захвату, м 6,4 8,2

Глибина обробітку ґрунту, див....... 7-18 7-18

Дорожній просвіт, см 35 35

Число робочих органів 7 9

Габаритні розміри, мм 3250X7300X1750 3250X8200X1750

Маса, кг...... 2107 2200

 

Культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-11

Призначений для обробки парів зябу і основної обробки грунту з максимальним збереженням стерні та інших пожнивних залишків; напівнавісний.

 

культиватор-плоскоріз широкозахватний кпш-11

Складається з рами; автонавіски; робочих органів — плоскорізальних лап захопленням 0,97 м з двосторонніми лемешами; механізмів опорних і самоустановлювальних коліс; гідросистеми для перекладу культиватора з робочого положення в транспортне і навпаки.

Конструкція культиватора дозволяє за допомогою приставок змінювати ширину захвату для роботи з різними тракторами, при цьому культиватор може працювати з різною кількістю робочих органів (7, 9, 11) в залежності від грунтово-кліматичних умов.

Агрегатується з тракторами тягового класу 5-

Обслуговує тракторист.

Технічна характеристика

Продуктивність за годину, га:

Основного часу............. до10

Експлуатаційний ............. до 8

Ширина захвату, м.............. 9,97

Робоча швидкість, км / год............ до 10

Глибина обробки, см............. 7...18

Дорожній просвіт, мм.....'....... 350

Маса, кг................ . 2590

Навісний гідрофіцірованниі плоскоріз-Глибокорозпушувач пг-3-5

Навісний, гідрофікований, секційний, призначений для основної обробки чистих парів і осінньої обробки грунту з максимальним збереженням стерні та інших пожнивних залишків після колосових і просапних культур. Може бути використаний для боротьби з горчаком.

навісний гідрофіцірованниі плоскоріз-Глибокорозпушувач пг-3-5

Складається з рами, Центральної і двох бічних секцій, на яких встановлені робочі органи і опорні колеса з механізмами регулювання глибини обробки. На центральній рамі кріпиться автозчеплення.

Глибина обробки грунту регулюється механізмами коліс. У п'ятикорпусному варіанті опорні колеса монтуються на поздовжніх балках бічних рамок. Прямолінійність в горизонтальній площині центральної рами з бічними досягається спеціальними регулювальними болтами, встановленими на сполучних пластинах. На поздовжніх балках рами кріпляться робочі органи.

При переїздах на далеку відстань для зменшення ширини агрегату бічні секції гідроциліндром (через систему важелів) піднімаються вгору і фіксуються в цьому положенні замком з віссю і швидкознімними шплінтами. Агрегатується з тракторами тягового класу 5. Для роботи з тракторами тягового класу 3 використовується середня секція з робочими органами шириною захвату 3,2 м.обслуговує тракторист.

З Тракторами класу 3 5

Продуктивність за годину основного часу, га:

На стерні........... 1,59...2,07 2,3...4,36

На обробці пари....... 1,64...1,92 3,32...4,5

Робоча швидкість, км / год....... до 10

Ширина захвату, м......... 3,2 5,3

Глибина обробки, см....... 15...30

Середнє відхилення глибини обробки від заданої, см. 1,5

Ширина захоплення лапи, див..... 110

Число лап............ 3 5

Дорожній просвіт, мм....... 300

Маса з комплектом робочих органів, кг. 1125 1820

 

Плоскоріз-Глибокорозпушувач пг-3-100

Призначений для основної обробки чистих парів, осінньої обробки грунту з максимальним збереженням стерні, інших пожнивних залишків після колосових і просапних попередників, підрізання коренів бур'янів.

 

Основні вузли: рама, навішування, три плоскорізні лапи, механізми опорних коліс. Технологічний процес здійснюється наступним чином: при заїзді J агрегату в загонку тракторист переводить важіль гідророзподільника в «плаваюче» положення, при цьому { знаряддя під власною масою опускається на грунт. I при подальшому русі знаряддя Лемеші робочих органів заглиблюються, підрізають пласт грунту і одночасно розпушують його без обороту на глибину, встановлену за допомогою механізмів опорних коліс.

В кінці гону тракторист переводить важіль гідророзподільника навішування в положення» підйом", виглубляет знаряддя, після чого здійснює поворот. Агрегат виконує роботу як загінним, так і човниковим способом.

Навісний, агрегатується з тракторами тягового класу 3.

Обслуговує тракторист.

плоскоріз-Глибокорозпушувач пг-3-100

Технічна характеристика

Продуктивність за годину, га:

Основного часу ............ до 3

Експлуатаційний............. до 2,6

Робоча швидкість, км / год............ до 10

Ширина захвату, м.............. 3,2

Глибина обробки, см............. 15...30

Число:Робочих органів ............. 3

Опорних коліс .............. 2

Маса, кг.................. 720

 

Гпубокорихлітель удобрювач навішуванням гун-4

Призначений для обробки парових полів, осінньої основної обробки грунту з одночасним внесенням мінеральних добрив і максимальним збереженням стерні, інших пожнивних залишків після колосових і просапних попередників.

 

Складається з рами у вигляді жорсткої зварної конструкції з автозчепленням, робочих органів, тукових ящиків, вентилятора, контрприводу і гідросистеми приводу вентиляторів. Колеса пневматичні, дозатори тарілчастого типу, робочі органи безвідвальні, рукава для подачі повітря і туків гнучкі.

При русі агрегату обертання від лівого опорного колеса передається за допомогою карданної і ланцюгової передач на вали дозаторів, а потім — на тарілки за допомогою конічних і циліндричних зубчастих передач. Добрива дозами по тукопроводу потрапляють в підлаповий простір робочого органу. Для рівномірного розподілу туків по ширині захоплення в тукопровод подається повітря від вентилятора. Контроль за роботою дозаторів здійснюється візуально, для чого на їх тарілки нанесені мітки.

гпубокорихлітель удобрювач навішуванням гун-4

Агрегатується з тракторами типу К-700. Обслуговують тракторист і завантажувач туків.

Технічна характеристика

Продуктивність за годину, га:

Основного часу .....................................................................4

Експлуатаційний ......................................................................3,2

Ширина захвату, м.................................................................4,25

Робоча швидкість, км / год.............................................................до 10

Дорожній просвіт, мм...........................................................300

Глибина обробки грунту і внесення туків, см ...................16...30

Норми внесення добрив, кг / га:

Мінімальний..............................................................................50

Максимальний. .....................................................................600

Маса, кг...................................................................................1900

 

Культиватор-плоскоріз-Глибокорозпушувач кпг-250А

Призначений для розпушування грунту із залишенням на її поверхні стерні зернових культур. Може бути використаний для боротьби з горчаком. Складається з рами з навісним пристроєм, двох плоскорізальних ножів з шириною захвату по 110 см і двох опорних коліс з гвинтовими механізмами регулювання глибини обробки. Агрегатується з тракторами типів Т-4А, ДТ-75М, Т-150, Т-150К.

Обслуговує тракторист.

Продуктивність за годину, га: основного часу...до 3

Експлуатаційний........................................................до 2,6

Робоча швидкість, км / год.............................................до 10

Ширина захвату, м.....................................................3,2

Глибина обробки, см.................................................15...30

Число: робочих органів.............................................3

Опорних коліс ........................................................2

Маса, кг........................................................................720

культиватор-плоскоріз-Глибокорозпушувач кпг-250А

 

Культиватор-плоскоріз-Глибокорозпушувач кпг-2,2

Причіпний, призначений для безвідвальної обробки парових полів, осінньої основної обробки грунту з одночасним підгрунтовим внесенням мінеральних добрив на глибину до 25 см і максимальним збереженням стерні.

 

культиватор-плоскоріз-Глибокорозпушувач кпг-2,2

 

Основні вузли: рама, на якій встановлені туковий ящик з дозаторами, плоскорізальні робочі органи, вентилятор, гідромотор приводу вентилятора, опорні колеса з механізмами регулювання глибини обробки.

При русі агрегату по полю робочі органи підрізають бур'яни і розпушують грунт без обороту пласта. З тукового ящика дозатори подають добрива в тукопроводи робочих органів, туди ж подається струмінь повітряного потоку, створюваного вентилятором. Гранули, набуваючи необхідну швидкість, надходять на тукорозподільник, закріплений в підлаповому просторі, який рівномірно розподіляє їх по всій ширині захоплення робочого органу.

Привід дозаторів здійснюється від опорного колеса, вентилятора — за допомогою гідромотора від гідросистеми трактора.

З робочого положення в транспортне і назад розпушувач переводять за допомогою гідроциліндра від гідросистеми трактора.

Агрегатується з тракторами тягового класу 3. Обслуговує тракторист.

Технічна характеристика

Ширина захвату, м.............................................................2,15

Продуктивність за годину основного часу, га .........1,4...2

Ширина захоплення робочого органу, м....................................1,1

Глибина обробки і внесення туків, см ...............12.-25

Робоча швидкість, км / год..........................................................до 10

Число робочих органів ......................................................2

Місткість тукового ящика, кг.........................................450

Частота обертання валу вентилятора, хв ....................1500

Дорожній просвіт, мм.......................................................200

Маса, кг...............................................................................1030

 

Плоскоріз-щелеватель пщ-3

Призначений для суцільного плоскорізного обробітку ґрунту з максимальним збереженням стерні та інших пожнивних залишків після колосових і просапних попередників з одночасним щілюванням; навісний. Може застосовуватися у варіантах плоскоріза і щелевателя. Використовується в районах з недостатнім зволоженням і грунтами, схильними до вітрової і водної ерозії.

 

Складається з рами, плоскорізних робочих органів, щелерезов, навішування, опорних коліс з механізмами регулювання і опор.

Агрегатується з тракторами тягового класу 3. Обслуговує тракторист.

 

Технічна характеристика

Продуктивність, га / год........... 1,94.-.2,77

Ширина захвату, м............ 2,77

Робоча швидкість, км / год . . . . "....... 7...10

Глибина обробки, см:

Плоскорежущими лапами......... 8...14

Щелерезом............... 25...35

Дорожній просвіт, мм........... не менше 300

Маса з повним комплектом робочих органів, кг.. 772

плоскоріз-щелеватель пщ-3

 

Культиватор Протиерозійний КПЕ-3,8

Причіпний, призначений для безвідвальної обробки парових полів, осінньої основної обробки грунту з одночасним підгрунтовим внесенням мінеральних добрив на глибину до 25 см і максимальним збереженням стерні.

 

3. Обладнання робочого місця:

тракторний начіпний плуг загального призначення ПН-3-35, стенд з робочими органами плугів, плакати, плуги спеціального призначення:
ПЧ-2,5, ПОН-2-30, ПНД-4-30, ПБН-75, ПНО-3-35, ПРПВ-5-50; гідрофікована лабораторна установка з начіпкою трактора та плугом.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія  ґрунтообробних, відкрита площадка для зберігання сільськогосподарської техніки.

3. Загальні відомості

Основний обробіток проводять для розпушування ґрунту з обертанням скиби або тільки розпушування і підрізування кореневищ бур’янів на глибину до 40 см. Сучасні ґрунтообробні машини й знаряддя для основного обробітку ґрунту за призначенням і технологічним процесом поділяють на такі групи:

- плуги загального призначення (лемішно-полицеві) для глибокої оранки з обертанням скиби під зернові і технічні культури;

- плуги спеціального призначення (чагарниково-болотні, плантажні, ярусні, садові, виноградникові, лісові та ін.);

- плуги-розпушувачі (чизельні) для глибокого обробітку ґрунту без обертання скиби;

- ротаційні плуги (фрези) для основного обробітку ґрунту на осушених болотах і догляду за ними;

- плоскорізи-глибокорозпушувачі.

Найчастіше видом основного обробітку є культурна оранка на глибину не менше 20 см, що виконується плугами з робочими органами, які кришать і обертають скибу. Для загортання покритого бур’янами верхнього шару ґрунту й кращого кришіння скиби на плузі встановлюють спеціальні робочі органи – передплужники. Для розпушування ущільненого дна борозни застосовують ґрунтопоглиблювачі.

Крім звичайної оранки з передплужниками або ґрунтопоглиблювачами, здійснюють плантажний обробіток з обертанням скиби на глибину
60 – 70 см. Верхній шар ґрунту, багатий на гумус, переміщують вниз – у зону живлення кореневої системи рослин. Якщо нижній шар родючіший від верхнього або виникає загроза вітрової ерозії, ґрунт розпушують без обертання скиби.

Плуг загального призначення має робочі і службові органи. До робочих належать корпус, ніж, передплужник та ґрунтопоглиблювач. Службовими органами плуга є рама, опорне (польове, борозенне, заднє) колесо, механізми плуга та його причіп чи навіска.

Корпусплуга складається з лемеша, полиці, польової дошки та стовби. Під час переміщення у ґрунті корпус лезом лемеша в горизонтальній площині підрізує, а польовим зрізом полиці у поздовжньо-вертикальній площині відриває скибу від моноліту, переміщує її робочою поверхнею, перевертає, деформує, розпушує та укладає на попередньо утворену скибу.

Передплужникпризначений для вирізання і скидання на дно суміжної борозни верхньої частини скиби в 2/3 ширини захвату основного корпуса. Цим забезпечується краще загортання рослинних решток і добрив, що були на поверхні поля, й поліпшується перевертання скиби. Передплужник вирізує смугу ґрунту з лівого боку основної скиби на глибину 8 – 12 см.

Ніжпризначений для відрізання скиби у вертикальній площині. Під час оранки задернілих ґрунтів ножі встановлюють перед кожним корпусом. На староорних ґрунтах скиба з боку поля відокремлюється без відрізання ножем і тому на багатокорпусних плугах ніж встановлюється лише перед останнім корпусом для забезпечення рівної стінки й чистого дна борозни.

Ґрунтопоглиблювач призначений для розпушування та поглиблення орного шару ґрунту. Він встановлюється за кожним корпусом спеціальних плугів і забезпечує поглиблення орного шару на 5 – 20 см.

Підготовку плуга до роботи проводять на спеціальному майданчику з твердим покриттям або вирівняній ущільненій ґрунтовій ділянці. Підготовка плуга до роботи передбачає:

- перевірку комплектності та технічного стану орного агрегату;

- встановлення причепа (навіски) трактора;

- з’єднання плуга з трактором (комплектування МТА в натурі);

- розстановку робочих органів плуга на заданий вид оранки;

- підготовку (регулювання) плуга для оранки на задану глибину (задані параметри технологічного процесу);

- вирівнювання рами плуга в горизонтальній площині;

- перевірку якості роботи плуга в полі під час перших робочих проходів (МТА) з усуненням виявлених недоліків.

Начіпний плуг забезпечує високу якість оранки, якщо всі його корпуси однаково заглиблені, а рама паралельна поверхні поля. Задану глибину оранки встановлюють і регулюють переміщенням за висотою опорного колеса відносно поверхні поля. Поздовжній перекіс рами усувають зміною довжини центральної тяги, а поперечний – зміною довжини правого розкосу начіпного механізму трактора.

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій плугів загального і спеціального призначення проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів плугів вивчають біля стенда з робочими органами.

Регулювання глибини оранки та вирівнювання рами плуга в горизонтальній площині проводиться на лабораторній установці, елементами якої є гідравлічний пристрій, начіпний механізм і плуг ПН-3-35. За допомогою гідравлічного пристрою плуг опускають на дошку з розміткою, що знаходиться на вирівняній площадці. Щоб усі корпуси плуга торкалися носками і п’ятками лемешів поверхні дошки, центральною тягою й правим розкосом начіпного механізму вирівнюють раму плуга в горизонтальній площині. Для регулювання глибини оранки плуга піднімають опорне колесо, підставляють під нього дерев’яний брусок, висота якого відповідає заданій глибині, і опускають колесо до моменту торкання його обода поверхні бруска.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. Ознайомитися з правилами техніки безпеки та методикою вивчення конструкцій машин.

7.2. Вивчити загальну будову, процес роботи та технологічні регулювання плуга ПН-3-35.

7.3. Ознайомитися з особливостями будови плугів ПЛ-5-35, ПЛН-5-35 та ПОН-2-30.

7.4. За допомогою лабораторної установки провести регулювання плуга ПЛ-3-35 на глибину оранки 20, 25, 30 см і вирівняти раму плуга в горизонтальній площині.

7.5. Ознайомитися з призначенням та особливостями будови спеціальних плугів.

7.6. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Нарисувати схему плуга та розміщення робочих органів на ньому.

8.2. Нарисувати схему обертання скиби під час роботи плуга з передплужником.

Питання для самоконтролю

9.1. Які способи обробітку Ви знаєте? Які машини використовують для основного обробітку ґрунту?

9.2. Для чого орють ґрунт? Класифікація плугів.

9.3. Робочі і службові органи плугів та їх призначення.

9.4. Технологічний процес роботи плуга загального призначення.

9.5. Підготовка плуга до роботи. Що вона передбачає?

9.6. Чим регулюють глибину оранки у навісних плугів? Чим і для чого вирівнюють раму плуга у робочому положенні?

9.7. Які типи лемешів Ви знаєте та де їх доцільно використовувати?

9.8. Типи робочої поверхні корпусів плуга та їх застосування.

9.9. Типи корпусів плуга та їх застосування.

9.10. Для чого використовують плуги ПОН-2-30, ПБН-75, ПНД-4-30?

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С.5-38.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1983 (1989). – С. 23-62.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С.14-30.

4. Довідник сільського інженера /В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець, І.І. Ре­венко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. – К.: Урожай, 1988. – С. 354.

 

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

 

Тема : 14Вивчення будови лущильників і культиваторів їх регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_14__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

Вивчити призначення, будову, технологічний процес роботи борін, лущильників, котків, культиваторів, комбінованих агрегатів та їх технологічні регулювання.

2. Тривалість заняття– 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця:

культиватори КПС-4, КОН-2,8ПМ, КРН-5,6, УСМК-5,4 та ін.; лущильник ЛДГ-5А; стенди з робочими органами машин для поверхневого обробітку ґрунту, плакати гідрофікована лабораторна установка з начіпкою трактора і культиватором КОН-2,8ПМ.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія, відкрита площадка та ангар для зберігання сільськогосподарської техніки.

 

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

5. Загальні відомості

Поверхневий обробіток виконується для розпушування або ущільнення ґрунту, нагромадження вологи, боротьби з бур’янами і шкідниками сільськогосподарських культур, загортання рослинних решток, добрив тощо. Поверхневий обробіток ґрунту здійснюється машинами і знаряддями на глибину до 20 см. Залежно від технологічних операцій, що вони виконують, їх поділяють на борони, лущильники, котки, фрези, мотики, культиватори та ін. Окрему групу ґрунтообробних машин становлять комбіновані агрегати, які за один прохід здійснюють декілька послідовних у часі технологічних операцій.

.

Лущильникипризначені для лущення поверхні поля (стерні) для збереження капілярної вологи і провокації росту бур’янів, яких знищують наступним обробітком, розпушення скиб після оранки тощо. За конструкцією робочих органів лущильники поділяють на дискові і лемішно-полицеві.

Культиваториза призначенням поділяють на:

- парові – використовуються для суцільного обробітку;

- просапні – використовуються для міжрядного обробітку;

- спеціальні (садові, протиерозійні, фрезерні та ін.).

Парові культиватори застосовують для підрізування бур’янів, розпушування та передпосівного обробітку ґрунту. Просапні культиватори застосовують для передпосівного і міжрядного обробітку просапних культур. За наявності туковисівних апаратів їх ще називають культиваторами-рослинопідживлювачами.

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій борін, лущильників, фрез, котків, обертових мотик, культиваторів і комбінованих агрегатів проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів машин і знарядь для поверхневого обробітку ґрунту вивчають біля стенду з робочими органами.

Встановлення культиватора на задану схему роботи проводиться на лабораторній установці, елементами якої є гідравлічний пристрій, начіпний механізм і культиватор-підгортальник КОН-2,8ПМ. За допомогою гідравлічного пристрою раму культиватора встановлюють горизонтально і підставляють під опорно-приводні колеса підставки, товщина яких відповідає заданій глибині обробітку, зменшеній на величину заглиблення коліс у грунт (2-3 см). Аналогічні підставки встановлюють під копіювальні колеса кожної секції. Гряділі секцій розміщують горизонтально. У тримачах гряділів робочі органи культиватора-підгортальника розставляють так, щоб забезпечити перекриття (4 – 8 см) і захисні зони. Для цього користуються дошкою, на якій нанесені осьові лінії рядків і захисні зони відповідно до схеми культивації.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. На стенді розглянути робочі органи машин і знарядь для поверхневого обробітку грунту, ознайомитися з особливостями їх використання.

7.2. Ознайомитись із будовою та підготовкою до роботи культиватора КПС-4

7.3. Вивчити будову, роботу та послідовність підготовки до роботи культиватора КОН-2,8ПМ. Ознайомитися з роботою туковисівного апарату скребкового типу.

7.4. Ознайомитись з будовою та особливостями технологічного процесу роботи; дискових (ЛДГ-5) та лемішних (ПЛ-5-25) лущильників.

7.7. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Нарисувати схеми робочих органів , лущильників,  культиваторів .

8.2. Нарисувати схему розташувань робочих органів культиватора для міжрядного обробітку, вказати захисну зону та перекриття робочих органів.

Питання для самоконтролю

9.1. Для чого та якими машинами лущать стерню?

9.2. Які ви знаєте культиватори за призначенням? Коротко опишіть їх.

9.3. Робочі органи культиватора та їх застосування.

9.4. Як вибирають і готують до роботи культиватор для міжрядного обробітку ґрунту? Що таке захисна зона і перекриття робочих органів культиватора?

9.5. Як регулюється глибина обробітку в парових і просапних культиваторах?

9.6. Які дискові знаряддя ви знаєте? Що таке кут атаки дискового знаряддя та на що він впливає?

9.7. Які машини для поверхневого обробітку ґрунту ви знаєте? Їх призначення.

9.8. Основні вимоги техніки безпеки під час роботи на ґрунтообробних агрегатах.

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С. 39-72; 163-178.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.:
Колос, 1983. – С. 63-98; 161-173.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С. 26-35.

4. Довідник сільського інженера /В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець,
І.І. Ревенко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. –К.: Урожай, 1988. –С. 356.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

 

Тема :15. Вивчення будови котків борін та зчіпок їх регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_____15__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

Вивчити призначення, будову, технологічний процес роботи борін, лущильників, котків, культиваторів, комбінованих агрегатів та їх технологічні регулювання.

2. Тривалість заняття– 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця:

Котки ЗККІИ-6, КТП-7,8 ККН-2,8, КЗК-6, КЗК-10, К-10 , ККН-2,8, КБН-3 , ЗКВГ-1,4, КВГ-2,75, КВГ-3 , СКГ-2, СКГ-2-2 та СКГ-2-3   борони: зубові БЗСС-1,0, БЗТС-1,0, сітчаста БЗСО-4; дискова БДТ-3; фреза ФБН-2; стенди з робочими органами машин для поверхневого обробітку ґрунту, плакати; гідрофікована лабораторна установка з начіпкою трактора і культиватором КОН-2,8ПМ.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія, відкрита площадка та ангар для зберігання сільськогосподарської техніки

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

.

5. Загальні відомості

 

Котки

Котки застосовують для ущільнення та вирівнювання поверхні поля, руйнування ґрунтової кірки, грудок, розпушування ґрунту. Ущільнення може бути поверхневе та підповерхневе. Його застосовують при передпосівному обробітку, під час сівби та після її проведення.

Перед сівбою вирівнюють поверхню поля, подрібнюють грудки та ущільнюють ґрунт. Цей захід сприяє підвищенню рівномірності глибини за-робки насіння, підвищує рівномірність ходу і робочу швидкість посівних агрегатів, поліпшує умови роботи збиральних машин.

Поверхневе ущільнення ґрунту при сівбі та після сівби покращує контакт насіння з ґрунтом, сприяє підтягуванню вологи з нижніх горизонтів до насіння. Крім того, після прикотковування зменшуються втрати вологи шляхом випаровування, оскільки інтенсивність випаровування більша, коли ґрунт розпушений.

Ущільнюючу дію котка визначають за виразом:

де Μ - маса котка; В - ширина котка; Ρ ~ питомий тиск (Н/см). Коток невеликого діаметру ущільнює в основному верхній шар ґрунту. Великий коток, навпаки, більш рівномірно ущільнює ґрунт за глибиною.

Залежно від конструкції робочих органів котки поділяють на кільчасто-шпо-рові, кільчасто-зубчасті, борончасті, котки з гладкою поверхнею та пруткові.

Кільчасто-ншорові котки ЗККІИ-6, КТП-7,8 призначені для поверхневого розпушування ґрунту з ущільненням підповерхневого шару, руйнування грудок, ґрунтової кірки та вирівнювання поверхні зораного поля.

Коток ЗККПІ-6 складається з трьох секцій (рис. 1.38, а). Кожна секція має дві дискових батареї, які закріплені на рамі в підшипниках. Диски в батареях розташовані у шаховому порядку. На кожній секції встановлено тринадцять дисків. Таке розміщення сприяє самоочищенню котків від налипання ґрунту між дисками. Над рамою секції встановлені два ящики для баласту.

Робочими органами котка є сталеві (чавунні) диски діаметром 520 мм, по ободу яких з обох боків рівномірно розміщені клиноподібні шпори. Диски вільно встановлені на осі. Тиск дисків на ґрунт у межах 27-47 Н/см регулюють зміною маси баласту в ящиках.

Ширина захвату трьох секцій котка - 6,1 м.

Котки кільчасто-зубчасті ККН-2,8, КЗК-6, КЗК-10, К-10 застосовують для вирівнювання поверхні поля, подрібнення грудок, ущільнення підповерхневого і розпушення поверхневого шарів ґрунту.

Коток ККН-2,8 (рис. 1.38, б) складається з трьох секцій. Кожна секція має раму, на якій встановлені на осі десять клинових 7 діаметром 350 мм і дев'ять зубчастих 4 кілець діаметром 366 мм. Клинові кільця вільно встановлені на валу, а зубчасті - на маточинах клинових кілець.

Клинові та зубчасті кільця є робочими органами котка. Вони ущільнюють ґрунт на глибину до 7 см та розпушують його на глибину 4 см. Тиск котка на ґрунт - 25 Н/см.

Коток можна агрегатувати з культиваторами та буряковими сівалками. Ширина захвату котка - 2,8 м.

Коток кільчасто-зубчастий КЗК-ίΟ складається з п'яти робочих секцій, що встановлені фронтально і в два ряди. Рами секцій з'єднуються між собою шарнірно.

Під час роботи котка кільчасті диски розбивають та ущільнюють підповерхневий шар ґрунту, а зубчасті диски вирівнюють і розпушують поверхневий шар ґрунту.

Коток застосовують для проведення до і післяпосівного ущільнення ґрунту при вирощуванні цукрових буряків, ріпака і зернових культур.

Коток борончастий КБН-3 використовують для прикочування ґрунту перед сівбою з одночасним розбиванням грудок і розпушенням поверхневого шару ґрунту.

Коток (рис. 1.38, в) складається з п'яти секцій. На кожній секції встановлено по два циліндричних котки, на поверхні яких розміщені по гвинтовій лінії зуби діаметром 16 мм. Секції розміщені в шаховому порядку.

Ширина захвату котка - 3,25 м.

Котки водоналивні ЗКВГ-1,4, КВГ-2,75, КВГ-3 призначені для передпосівного і посівного прикочування ґрунту.

Коток ЗКВГ-1,4 (рис. 1.38, г) складається з трьох секцій. Кожна секція має металевий порожнистий циліндр діаметром 700 мм, довжиною 1400 мм і місткістю 500 л. Циліндри під час роботи обертаються, їх наповнюють водою. Тиск котка на ґрунт у межах 23-60 Н/см регулюють кількістю води в циліндрах.

Ширина захвату котка - 4 м. Робоча швидкість - 7-12 км/год.

Водоналивні котки СКГ-2, СКГ-2-2 та СКГ-2-3 застосовують для передпосівного ущільнення, прикотковування ґрунту одночасно з сівбою і після сівби цукрових буряків та інших культур. Ширина захвату односекційного котка - 2,7, двосекційного - 5,4 і трисекційного - 8,1 м. Місткість барабанів односекційного котка - 100 л. Агрегатують котки з культиваторами та сівалками.

Пруткові котки (рис. 1.38, д і є) призначені для вирівнювання поверхні поля, подрібнення грудок та ущільнення ґрунту. їх найчастіше розміщують за робочими органами культиваторів і комбінованих ґрунтообробних агрегатів. Прутки на котках встановлюють круглі 10 і з прямокутним перерізом. Прямокутні пластини бувають з вирізами і зубчасті 13. Найбільш інтенсивно подрібнюють ґрунт котки з круглими прутками і прямокутного перерізу без вирізів.

 

                                      ЗЧІПКИ

Зчіпки застосовують для агрегатування борін, ротаційних мотик, культиваторів і сівалок з тракторами. За способом приєднання до тракторів зчіпки бувають причіпні, напівначіпні та начіпні.

Зчіпка універсальна причіпна С-11У(С — зчіпка, 11— ширина захвату, м, У — універсальна) призначена для комплектування агрегатів з причіпних машин і знарядь. Зчіпку С-11У агрегатують з тракторами класу 3. До неї можна приєднати 24 ланки зубових борін типу БЗСС-1,0, три культиватори з захватом 4 м кожний, чотири зернові сівалки із захватом 3,6 м кожна.

Зчіпка  складається з середнього бруса , до якого прикріплені сниця  і два крайніх бруси . Бруси зчіпки виготовлені з швелерної сталі. Крайні бруси внутрішніми кінцями з'єднані з осями опорних коліс шарнірним з'єднанням . Зовнішніми кінцями бруси спираються на свої колеса. До сниці крайні бруси приєднані розтяжками .

У робочому положенні всі бруси повинні бути на одній лінії, що забезпечується перестановкою хомутів  та регулюванням стяжними гайками. Машини до зчіпки приєднують хомутами  і подовжувачами. Останні дають можливість розміщувати причіплені машини чи знаряддя у два ряди.

Для далеких переїздів зачіпку переобладнують. При цьому крайні бруси кладуть на зчіпку, а подовжувачі приєднують до середнього бруса.

Зчіпка універсальна СП-16 (С — зчіпка, П — причіпна, 16 — ширина захвату, м) призначена для складання широкозахватних тракторних гідрофікованих агрегатів для передпосівної підготовки ґрунту, догляду за парами, сівби зернових та інших робіт. Агрегатують з тракторами класу 3 і 5.

Складається зчіпка  з центральної секції , правого  і лівого  крил, опорних коліс , коліс крил, подовжувачів  з колесами , підставки , маркерів, гідроприводів та гідроциліндрів.

Для кращого копіювання рельєфу поля по ширині захвату бокові крила до центральної секції кріпляться шарнірно.

Центральна секція зчіпки зварена з труб і нагадує собою плоску раму, в передній частині якої є причіпна серга . Спирається секція на два напівсамовстановних колеса з пневматичними шинами, які поліпшують маневреність зчіпки на поворотах.

 

Зчіпка універсальна гідрофікована СП-16 

Бокові крила теж зварені з труб і формою нагадують прямокутні трикутники. Зовнішні кінці крил спираються на самовстановні колеса з пневматичними шинами.

Для складання ешелонованого агрегату у комплекті зчіпки є два подовжувачі, які теж мають вигляд прямокутних трикутників. Ці трикутники основами шарнірно кріпляться ззаду до бруса зчіпки, а вершинами спираються на колеса з пневматичними шинами розміром 5,00х10. Маслопроводи зчіпки мають виводи для підключення чотирьох гідроциліндрів на гідрофікованих сільськогосподарських машинах та гідроциліндра маркера. Рукави, що сполучають зчіпку з трактором, входять у комплект трактора.

 

Зчіпка обладнана правим і лівим маркерами, кожний з яких має штанги з дисками, кронштейни підйому, троси й гідросистеми. Трактор обладнується слідопокажчиком.

Для транспортування на значні відстані зчіпку переобладнують. При цьому її крила повертають навколо задніх шарнірів, підводять до центральної секції і в цьому положенні фіксують.

Зчіпка СП-11(С — зчіпка, П — причіпна, 11—ширина захвату, м) призначена для складання агрегатів з гідрофікованих і негідрофікованих трьох сівалок або з двох культиваторів для суцільного обробітку ґрунту. Зчіпку агрегатують з тракторами класу 3. Машини можна агрегатувати як шеренговим, так і ешелонованим способами.

Складається зчіпка з основного бруса, сниці, самовстановних коліс з пневматичними шинами розміром 5,00x10, розкосів, підніжки, подовжувача, маркерів і гідротраси.

Начіпка універсальна для борін НУБ-4,8 (Н — начіпка, У — універсальна, Б — борін, 4,8 — ширина захвату, м) призначена для комплектування начіпних агрегатів з ланок причіпних борін з тракторами класу 0,6 і 1,4.

Основою начіпки НУБ-4,8 є середня частина — трубчастий брус , до якого приварений стояк  і два пальці . До стояка й пальців приєднані тяги начіпних механізмів трактора. На брусі закріплюють у потрібному місці кронштейни . У трубчастий брус  для розширення зчіпки вставляють труби меншого діаметра з привареними кронштейнами і закріплюють їх у брусі штирями.

До начіпки з боковими брусами можна приєднати п'ять ланок борін зигзаг — три до середнього бруса й по одній до бокових брусів.

Ланки борін тягами 6 шарнірно приєднують до бруса. Ланцюги 4 призначені для підтримування борони у транспортному положенні. Під час роботи ланцюги не повинні заважати ланкам борін копіювати рельєф поля.

Очищають зуби борін від бур'янів підніманням ланок гідравлічною системою трактора.

Зчіпка причіпна гідрофікована СГ-21(С — зчіпка, Г — гідрофікована, 21—ширина захвату, м) призначена для комплектування широкозахватних агрегатів із зубових борін і кільчасто-шпорових котків з шириною захвату до 21 м. Агрегатують зчіпку з тракторами класу 3.

 

Складається зчіпка із центральної та двох бокових секцій. До центральної приєднана сниця через бокові тяги і центральну трубу, а на краях її рами встановлені опорні металеві колеса. Через обвідні рамки центральна рама з'єднана з рамами бокових секцій. На краях бокові секції спираються на каретки з самовстановними колесами, а утримуються від відхилення розкосами й тягами.

Для переведення агрегату із робочого положення в транспортне зчіпка обладнана гідравлічною системою.

Центральна секція зчіпки може використовуватися для комплектування агрегату з двох культиваторів для суцільного обробітку ґрунту.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Призначення та види зчіпок

2. Особливості конструкції зчіпки

 

Поверхневий обробіток виконується для розпушування або ущільнення ґрунту, нагромадження вологи, боротьби з бур’янами і шкідниками сільськогосподарських культур, загортання рослинних решток, добрив тощо. Поверхневий обробіток ґрунту здійснюється машинами і знаряддями на глибину до 20 см. Залежно від технологічних операцій, що вони виконують, їх поділяють на борони, лущильники, котки, фрези, мотики, культиватори та ін. Окрему групу ґрунтообробних машин становлять комбіновані агрегати, які за один прохід здійснюють декілька послідовних у часі технологічних операцій.

Боронивикористовують для розпушення ґрунту, подрібнення грудок, вирівнювання поверхні поля, знищення і вичісування бур’янів, руйнування ґрунтової кірки, загортання поверхнево внесених мінеральних добрив та ін. За типом робочих органів борони поділяють на зубові, дискові, сітчасті і шлейфові.

Коткизастосовують для ущільнення ґрунту, подрібнення брил, вирівнювання поверхні поля та руйнування ґрунтової кірки. За конструкцією робочих органів розрізняють циліндрично-водоналивні (гладкі), кільчасто-шпорові, кільчасто-зубові, пруткові й борончасті котки.

Фрезизастосовують для інтенсивного подрібнення і перемішування шарів ґрунту, подрібнення рослинних решток та бур’янів, вирівнювання поверхні поля, поліпшення лук і пасовищ, розрізання скиб дернини після оранки чагарниково-болотними плугами, заробки добрив у ґрунт, обробітку міжрядь у садах та виноградниках. За призначенням фрези поділяють на польові, просапні, садові й болотні.

Мотики, робочими органами яких є диски з криволінійними зубами (голками), застосовують для поверхневого розпушення полів, покритих стернею та іншими рослинними рештками, загортання насіння бур’янів, вирівнювання мікронерівностей, весняного боронування озимих культур, руйнування ґрунтової кірки та ін.

Зчіпки застосовують для агрегатування борін, ротаційних мотик, культиваторів і сівалок з тракторами. За способом приєднання до тракторів зчіпки бувають причіпні, напівначіпні та начіпні.

 

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій борін, , фрез, котків, обертових мотик, зчіпок проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів машин і знарядь для поверхневого обробітку ґрунту вивчають біля стенду з робочими органами.

Встановлення  на задану схему роботи проводиться на лабораторній установці, елементами якої є гідравлічний пристрій, начіпний механізм.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. На стенді розглянути робочі органи машин і знарядь для поверхневого обробітку грунту, ознайомитися з особливостями їх використання.

7.2. Ознайомитись із будовою та підготовкою до роботи котків ЗККІИ-6, КТП-7,8 ККН-2,8, КЗК-6, КЗК-10, К-10 , ККН-2,8, КБН-3 , ЗКВГ-1,4, КВГ-2,75, КВГ-3 , СКГ-2, СКГ-2-2 та СКГ-2-3   борони: зубові БЗСС-1,0, БЗТС-1,0, сітчаста БЗСО-4; дискова БДТ-3; фреза ФБН-2.

7.3. Вивчити будову, роботу та послідовність підготовки до роботи котків ЗККІИ-6, КТП-7,8 ККН-2,8, КЗК-6, КЗК-10, К-10 , ККН-2,8, КБН-3 , ЗКВГ-1,4, КВГ-2,75, КВГ-3 , СКГ-2, СКГ-2-2 та СКГ-2-3   борони: зубові БЗСС-1,0, БЗТС-1,0, сітчаста БЗСО-4; дискова БДТ-3; фреза ФБН-2.

7.4. Ознайомитись з будовою та особливостями технологічного процесу роботи зубових (БЗСС-1,0), сітчастих (БСО-4), дискових (БДТ-3) борін; мотики МВН-2,8; комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.

7.7. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Нарисувати схеми робочих органів борін, котків, і фрез.

8.2. Нарисувати схему розташувань машин у зчіпках Питання для самоконтролю

9.1. Які дискові знаряддя ви знаєте? Що таке кут атаки дискового знаряддя та на що він впливає?

9.2. Типи котків. Для виконання яких операцій вони використовуються?

9.3. Класифікація борін. Для чого використовують борони?

9.4. Коли та якими знаряддями здійснюють “закриття вологи”?

9.5. Які знаряддя можна використати для знищення ґрунтової кірки на посівах?

9.6. Які машини для поверхневого обробітку ґрунту ви знаєте? Їх призначення.

9.7. Основні вимоги техніки безпеки під час роботи на ґрунтообробних агрегатах.

9.8. Призначення та типи комбінованих агрегатів.

9.9 Для чого призначені зчіпки і які марки зчіпок вам відомі

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С. 39-72; 163-178.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.:
Колос, 1983. – С. 63-98; 161-173.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С. 26-35.

4. Довідник сільського інженера /В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець,
І.І. Ревенко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. –К.: Урожай, 1988. –С. 356.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

 

Тема :16. Вивчення будови комбінованих агрегатів їх регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_16__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

Вивчити призначення, будову, технологічний процес роботи борін, лущильників, котків, культиваторів, комбінованих агрегатів та їх технологічні регулювання.

2. Тривалість заняття– 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця:

стенди з робочими органами машин для поверхневого обробітку ґрунту, плакати; комбіновані агрегати АКП-2,5, КА-3,6; гідрофікована лабораторна установка з начіпкою трактора 4. Місце проведення заняття:

лабораторія, відкрита площадка та ангар для зберігання сільськогосподарської техніки

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

.

5. Загальні відомості

Поверхневий обробіток виконується для розпушування або ущільнення ґрунту, нагромадження вологи, боротьби з бур’янами і шкідниками сільськогосподарських культур, загортання рослинних решток, добрив тощо. Поверхневий обробіток ґрунту здійснюється машинами і знаряддями на глибину до 20 см. Залежно від технологічних операцій, що вони виконують, їх поділяють на борони, лущильники, котки, фрези, мотики, культиватори та ін. Окрему групу ґрунтообробних машин становлять комбіновані агрегати, які за один прохід здійснюють декілька послідовних у часі технологічних операцій.

Боронивикористовують для розпушення ґрунту, подрібнення грудок, вирівнювання поверхні поля, знищення і вичісування бур’янів, руйнування ґрунтової кірки, загортання поверхнево внесених мінеральних добрив та ін. За типом робочих органів борони поділяють на зубові, дискові, сітчасті і шлейфові.

Лущильникипризначені для лущення поверхні поля (стерні) для збереження капілярної вологи і провокації росту бур’янів, яких знищують наступним обробітком, розпушення скиб після оранки тощо. За конструкцією робочих органів лущильники поділяють на дискові і лемішно-полицеві.

Коткизастосовують для ущільнення ґрунту, подрібнення брил, вирівнювання поверхні поля та руйнування ґрунтової кірки. За конструкцією робочих органів розрізняють циліндрично-водоналивні (гладкі), кільчасто-шпорові, кільчасто-зубові, пруткові й борончасті котки.

Фрезизастосовують для інтенсивного подрібнення і перемішування шарів ґрунту, подрібнення рослинних решток та бур’янів, вирівнювання поверхні поля, поліпшення лук і пасовищ, розрізання скиб дернини після оранки чагарниково-болотними плугами, заробки добрив у ґрунт, обробітку міжрядь у садах та виноградниках. За призначенням фрези поділяють на польові, просапні, садові й болотні.

Мотики, робочими органами яких є диски з криволінійними зубами (голками), застосовують для поверхневого розпушення полів, покритих стернею та іншими рослинними рештками, загортання насіння бур’янів, вирівнювання мікронерівностей, весняного боронування озимих культур, руйнування ґрунтової кірки та ін.

Культиваториза призначенням поділяють на:

- парові – використовуються для суцільного обробітку;

- просапні – використовуються для міжрядного обробітку;

- спеціальні (садові, протиерозійні, фрезерні та ін.).

Парові культиватори застосовують для підрізування бур’янів, розпушування та передпосівного обробітку ґрунту. Просапні культиватори застосовують для передпосівного і міжрядного обробітку просапних культур. За наявності туковисівних апаратів їх ще називають культиваторами-рослинопідживлювачами.

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення комбінованих агрегатів проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів машин і знарядь для поверхневого обробітку ґрунту вивчають біля стенду з робочими органами.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. На стенді розглянути робочі органи машин і знарядь для поверхневого обробітку грунту, ознайомитися з особливостями їх використання.

7.2. Ознайомитись із будовою та підготовкою до роботи комбіноваихі агрегатів АКП-2,5, КА-3,6;

7.3. Вивчити будову, роботу та послідовність підготовки до роботи культиватора комбінованих агрегатів АКП-2,5, КА-3,6;

7.4. Ознайомитись з  особливостями технологічного процесу роботи комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.

7.7. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Нарисувати схеми робочих органів комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.

8.2. Нарисувати схему розташувань робочих органів комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.та перекриття робочих органів.

Питання для самоконтролю

9.1. Для чого виеористовують комбіновані агрегати АКП-2,5; КА-3,6.?

9.2. Робочі органи комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.

 та їх застосування.

9.3. Як вибирають і готують до роботи комбінованиі агрегати АКП-2,5; КА-3,6.Що таке перекриття робочих органів комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.?

9.4. Як регулюється глибина обробітку на комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.?

9.5. Основні вимоги техніки безпеки під час роботи на комбінованих агрегатів АКП-2,5; КА-3,6.

.

9.6. Призначення та типи комбінованих агрегатів.

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С. 39-72; 163-178.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.:
Колос, 1983. – С. 63-98; 161-173.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С. 26-35.

4. Довідник сільського інженера /В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець,
І.І. Ревенко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. –К.: Урожай, 1988. –С. 356.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     МАШИНИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

                          1 ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 10. Способи внесення добрив у грунт.

Агротехнічні вимоги до внесення добрив

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_17__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 10. Способи внесення добрив у грунт.

Агротехнічні вимоги до внесення добрив

СПОСОБИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ, ТИПИ МАШИН І АГРОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

Види добрив та способи їх внесення в грунт.

Добрива діляться на мінеральні, органічні, орга-но-мінеральні і бактеріальні. З агрономічних ознаками розрізняють добрива прямої дії, що вносяться для живлення рослин, і непрямого дії (вапно, гіпс і ін.), Що поліпшують фізико-хімічні властивості грунту.

Мінеральні добрива. Промисловість випускає прості і складні мінеральні добрива. Перші містять один поживний елемент, другі два-три. До простих мінеральних добрив, що має найбільше поширення, відносяться фосфорні - суперфосфат (простий і подвійний) і фосфоритне борошно; калійні - хлористий калій, сильвініт, калимагнезия і ін .; азотні-аміачна селітра, сульфат амонію, хлористий амоній та ін. До складних добрив відносяться: нітрофоска (Азот, фосфор і калій), амофос (фосфор І азот) і ін..

Добрива випускаються у вигляді порошків, кристалів, лусочок і гранул. Гранули мають розмір від 1 до 4 мм в діаметрі. Гранульовані добрива краще висіваються машинами, їх поживні речовини повніше використовуються кореневою системою рослин.

Більшість мінеральних добрив, особливо порошкоподібні, високогігроскопічни, т. Е. В великому кількості поглинають вологу з повітря. Зі збільшенням вологості сипкість добрив різко падає і їх важко висівати машинами. При підвищенні вологості добрива ущільнюються, а при висиханні тверднуть. Для збереження високої якості добрива випускають в затареному вигляді-в паперових, поліетиленових, поліхлорвінілових мішках або вологонепроникних контейнерах.

Зберігати мінеральні добрива необхідно в сухих приміщеннях, а перед внесенням в грунт - Просіяти крізь сита. При необхідності добрива подрібнюють. Подрібнення і просівання зазвичай піддається 25- 30% загальної кількості твердих мінеральних добрив.

Щоб одночасно внести в грунт кілька поживних елементів, прості мінеральні добрива змішують між собою. Але не всі добрива можна змішувати. Наприклад, суперфосфат не змішується з сечовиною. Якщо змішати такі добрива, то вони спечуть і погіршаться їх фізико-механічні властивості. Для змішування таких добрив застосовують нейтралізуючі добавки - фосфоритне борошно і мелений-вапняк.

Органічні добрива. До органічних добрив відносяться гній, гнойова жижа, фекалій, торф і різні компости. Компости утворюються при перемішуванні різних органічних і мінеральних добрив та витримці їх у штабелях. Компости бувають Торфофосфоритні, торфовапняні, торфонавоз-ні, торфоамміачние і ін.

Способи внесення добрив. Розрізняють основну, або допосівне, внесення добрив, приспів-писаря та внесення в період росту рослин (підживлення). Внесення добрив в грунт може бути суцільним, коли добрива рівномірно розподіляються по всьому полю, а потім закладаються грунтообробними машинами, і місцевим, коли добрива закладаються вузькою смугою поблизу рядка рослин або ж невеликими дозами поблизу гнізд рослин. місцеве внесення добрив зазвичай поєднують з посівом або операціями по догляду за рослинами - прополкою, розпушуванням міжрядь і ін. Добрива в цьому випадку використовуються ефективніше, особливо на просапних культурах, коли рядки рослин розташовані далеко один від іншого. Гній і компости закладають в грунт плугами зазвичай без передплужників.

Мінеральні добрива, рівномірно розкидані по полю, закладають важкими боронами, культиваторами і плугами. При закладенні боронами і культиваторами добрива розташовуються у верхньому шарі грунту на глибині до 8 см. Для більш глибокої закладення користуються плугами. Рівномірне перемішування добрив про грунтом по всій глибині орного шару забезпечують фрези.

Основні типи машин. Розрізняють машини для суцільного і місцевого внесення добрив. Місцеве внесення добрив зазвичай передбачається комбінованими машинами одночасно з посівом або культивацією.

Для суцільного внесення добрив застосовуються машини, що розкидають добрива по поверхні поля. До них відносяться тукові сівалки і розкидачі.

Системою машин на 1976-1980 рр. передбачаються кілька технологій внесення добрив в грунт.

На невеликих площах при відстані від складу добрив до поля не більше 3 км технологічний процес включає: навантаження добрив на складі в кузовний тракторний розкидач вантажопідйомністю 3 4 т (типу 1 РМГ -4), Транспортування на поле і розсівання. На полях площею понад 5 га і при віддаленості їх від складу більше 3 км добрива завантажують навантажувачем в автомашину-самоскид типу CA3-3502 транспортують на поле, перевантажують в кузовний тракторний розкидач і зітру по полю. Система машин передбачає також транспортування добрив на поле і розсівання їх знімним кузовом-розкидачів типу К.СА-3 які встановлюються за на автомашині. Для внесення добрив на дрібноконтурних полях, розташованих недалеко від складу, передбачено випуск навісного кузовного розкидача малої вантажопідйомності типу НРУ -05. До такого розкидачів приєднується тракторний причіп, з якого добрива перевантажуються в розкидач.

Так, для суцільного внесення мінеральних добрив використовують туків сівалку НІГ -42 І ряд розкидачів: РУМ -3. КСА -3 1 РМГ -4. НРУ -05 І ін..

Крім розкидачів і тукових сівалок, в комплекс машин для підготовки і суцільного внесення мінеральних добрив входить подрібнювач злежалих добрив ІСУ -4 Авіаційні розкидачі АН-2М і АПТС -2Н, Розкидачі пилоподібних добрив АРУП -8 І РУП -8 А також комплекс навантажувачів і транспортних засобів (причепи, самоскиди та ін).

Для розкидання органічних добрив система машин передбачає випуск причіпних розкидачів великої вантажопідйомності типу КСВ -9; йізко-рамних розкидачів типу РПН -40 Які завантажуються з автосамоскидів і розкидачів добрив з куп марки РУН -15А.

Комплекс машин для внесення органічних добрив включає групу розкидачів (1ПТУ-4 РПН -40. РУН -15А І ін.), Навантажувачів і транспортних засобів.

Окрему групу становлять машини для внесення рідких органічних добрив - заправники-рідині-розкидачі ЗЖВ -18 І РЖУ -36 Заправник ЗУ-36 і автоцистерни. Системою машин на 1976-1980 рр. передбачається кілька машин різної місткості, агрегатуються з тракторами різних тягових класів.

Агротехнічні вимоги. До машин для суцільного внесення добрив ставляться такі вимоги: рівномірний розподіл добрив по поверхні поля (нерівномірність по ширині захоплення між сусідніми проходами машини і по напрямку руху не повинна перевищувати 20%); дотримання норми внесення, причому норма повинна зберігатися незалежно від кількості добрив в бункері і коливань машини при русі агрегату по нерівній поверхні поля.

 

ВИСНОВОК

Є три способи внесення добрив: до сівби (основний) — су­цільне поверхневе внесення; під час сівби — місцеве; у період росту і розвитку рослин — підживлення. Залежно від способу застосовують відповідні машини. У цьому розділі розглянемо машини, які застосовують для внесення добрив до сівби — для суцільного внесення. Такі машини повинні мати просту будову, бути зручними для встановлення на висівання заданої норми добрив, а також легко очищатись від добрив. Вони мають за­безпечувати такі агротехнічні вимоги до внесення добрив: рів­номірно розподіляти добрива по поверхні поля без огріхів; рів­номірно висівати добрива, незалежно від наповнення бункера; їх робочі органи не повинні ущільнювати добрива.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 11. Машини для навантаження

і змішування добрив

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_18__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

11. Машини для навантаження

і змішування добрив

Такі трудомісткі процеси, як подрібнення, ^змішування і на­вантаження добрив, виконують подрібнювані, змішувачі та на­вантажувачі.

Подрібнювач ИСУ-4 призначений для подрібнення злежалих мінеральних добрив перед внесенням у грунт, для просівання та змішування добрив. Машина навішується на трактори Т-25, Т-40, Т-40А, «Беларусь» та ЮМЗ-6. Продуктив­ність машини — до 6 т за годину.

Побудований подрібнювач так. До рами 1 (мал. 24) прива­рений бункер 6 з лотком 4 і заслінкою 7. У бункеру на валу встановлено подрібнювач 5, крилач, ножі 10, вивантажувальні скребки З та сектори 11 з отворами діаметром 5 мм. Вал приво­диться в рух через редуктор 2 від карданного вала 8.

Працює подрібнювач добрив так. Засипані в бункер добри­ва тримає заслінка 7, а ножі 10 подрібнюють і просівають через отвори в секторах 11. Просіяні добрива вивантажувальними скребками 3 подаються до кидалки і останньою виводяться з машини. Під час змішування і просівання добрив заслінку 7 виймають.

 

Навантажувач - буль­дозер ПБ-35 (П — наванта­жувач, Б — бульдозер) при­значений для навантажування в транспортні засоби з штабе­лів і куп добрив, торфу, гною, піску та інших малосипких матеріалів. Навішують його на трактори Т-74 і ДТ-75.

Навантажувач складається з таких основних вузлів: стрі­ли піднімання 4 (мал. 25), задньої балки 1, боковини зад­ньої балки 2, кронштейна З, ковша 5, гідравлічних цилінд­рів та бульдозерної лопати.

Залежно від (умов роботи навантажувач може працюва­ти фронтально і перекидати гній через себе. Піднімають стрілу і перекидають ківш гідроциліндрами, які приво­дяться в дію від гідросистеми трактора. При навантаженні соломистого гною на ковші встановлюють змінні зуби.

Планувальні роботи прово­дять бульдозерною лопатою. Для стійкого ходу ножа лопа­та має опорні лижі. Вантажо­підйомність навантажувача — 1200 кгс, місткість ковша — 0,6 л/³, продуктивність — до 57 ті год. Висота навантажу­вання при перекидному спо­собі — 2330 мм.

Мал. 25. Навантажувач-бульдозер ПБ-35:

/ — задня балка; 2—боковина; '/ — крон­штейн; 4 — стріла піднімання; 5 — ківш; 6 — гідроциліндр ковша; 7 — гідроциліндр стріли.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 12. Машини для розкидання органічних

добрив

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__19__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

12. Машини для розкидання органічних

добрив

Гноєрозкидач 1-ПТУ-3,5 призначений для транспорту- вання і розкидання на поверхні поля гною, компостів, вапна та інших добрив. Монтують на одноосьовому тракторному причепі, агрегатують з трактором «Беларусь», обладнаним гідросистемою і приводом гальмівної системи причепа; ширина розкидання — до 3,5 м\ продуктивність — до 60 тігод.

Гноєрозкидач складається (мал. 26) з розкидального при­строю 5, ланцюгово-планчастого транспортера 7, встановленого в кузові 4, рами 7, причепа 2, пневматичних ходових коліс 8, пе­редавального механізму.

Розкидальний пристрій складається з двох шнекових бара­банів: верхнього розкидального і нижнього подрібнювального.

Барабани і транспортер приводяться в дію від вала відбору потужності трактора через карданний вал і редуктор. У кузов навантажують добрива, а під час роботи розкидача планки транспортера переміщують їх до розкидального пристрою, де нижній барабан подрібнює, а верхній розкидає по поверхні поля

Гноєрозкидач 1-ПТУ-4 має те саме призначення і бу­дову, що й і-ПТУ-3,5, але в нього більша вантажопідйомність

Заправник рідких добрив ЗУ-3,6 (3 — заправник, У >— добрив, 3,6 — місткість цистерни в кубометрах) призначе ний для відкачування рідких органічних добрив, аміачної води гербіцидів та отрутохімікатів, заправляння машин для внесення

Мал. 26. Гноєрозкидач І-ЛТУ-3,5;

І — рама; 2 — причіп; 3— захисна сітка; 4 — кузов; 5 — розкидальний пристрій; б — боковина розкидача; 7 — ^анцюгово-планчастий гоанспортер; в — колеса.

 

Мал. 27. Схема заправника рідких добрив ЗУ-3,6:

/ — рама; 2 — напірно-вакуумний пристрій; 3 —заправна штанга; 4 — цистерна; 5 — розливний пристрій; 6 — пневматичні колеса.

 

добрив та обприскувачів, а також для розливання гноївки по полю. Агрегатується з тракторами типу «Беларусь». Ширина розливання до 8 м.

Заправник складається з рами 1 (мал. 27), встановленої на пневматичних колесах 6, цистерни 4 з затворами, напірно-ва­куумного пристрою 2, заправної штанги 5, розливного пристрою 5 та пневматичної мішалки.

Процес відкачування машиною ЗУ-3,6 відбувається так. Агрегатом під’їжджають до місця відкачування рідини. За до­помогою гідравлічної системи трактора заправну штанпу повер­тають на потрібний кут, опускають заправний рукав у рідину і відкривають затвор штанги. Потім закривають заслінку напір- новакуумного пристрою, встановленого на вихлопній трубі трактора, і підвищують оберти двигуна. Внаслідок швидкого потоку газів у змішувальній камері створюється розрідження, під дією якого відсмоктується повітря з цистерни. За рахунок цього в цистерну по рукаву надходить рідина. За наповненням цистерни стежать через оглядове вікно і рівнеміром. Після на­повнення цистерни до потрібного рівня закривають затвор за­правної штанги, відкривають заслінку напірно-вакуумного пристрою і піднімають, повертають і вкладають на місце штангу.

Щоб розлити гноївку по полю, перекривають крани мішалки і напірно-вакуумного пристрою, і вихлопні гази таким способом скеровують у цистерну. Відкривають затвор розливного при­строю І підвищують обороти двигуна. Під дією тиску вихлопних газів, що надходять у цистерну, забезпечується рівномірне роз­ливання рідини.

 

Пневматична мішалка працює так. Закривають заслінку напірно-вакуумного пристрою, як під час заправляння рідини в цистерну, відкривають кран мішалки і включають двигун. Внаслідок розрідження в цистерні повітря ззовні через трубу мішалки засмоктувалось і проходило через отвори в трубі, роз­міщеній в цистерні, забезпечуючи цим перемішування робочої рідини.

Внесення гноївки на одиницю площі регулюють зміною ши­рини поливної смуги (поворотом розплющувана), заміною жик­лерів (діаметром 20, ЗО або 38 мм) та зміною швидкості руху агрегату

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 13. Машини для внесення мінеральних добрив у грунт

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_20__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

13. Машини для внесення мінеральних добрив у грунт

Розкидач-сівалка тукова РТТ-4,2 (Р — розкидач,. Т — туків, Т — тарілчастий, 4,2 — ширина захвату в метрах) призначена для розкидання мінеральних добрив по поверхні грунту. Розкидач РТТ-4,2 причіпний І агрегатується з трактора­ми «Беларусь», Т-40 і Т-40А.

Складається розкидач-сівалка із зварної рами 9 (мал. 28),. що спирається на два задні колеса 8 і передок 2 з самоуста- новними колесами 10, тукового ящика 3 з ворушилкою 4, туко­висівних тарілок 5, щита 7 та передавальних механізмів.

У дні ящика є одинадцять напівкруглих отворів, під якими встановлено висівні тарілки 5. Зовні ящика над тарілками вста­новлено вал скидачів, на якому закріплено над висівною части­ною кожної тарілки по два дволопатевих скидачі 6.

Зовні на задній частині ящика розміщено ^регулятор, яким регулюють кількість висівання добрив, змінюючи зазор між дном тарілки і заслінкою.

Туковисівні тарілки приводяться в рух від лівого приводно­го колеса.

Працює розкидач так. Добрива, засипані в туковий ящик З, висівними тарілками 5 виносяться за межі задньої стінки ящи­ка, де дволопатеві скидачі 6 вигрібають їх з тарілок і розки­дають по полю.

Розкидач туків РТТ-4,2 може вносити на один гектар від 60 до 1100 кг добрив. Кількість висівання добрив регулюють зміною швидкості обертання тарілок та величиною щілини між дном тарілки і заслінкою.

Розкидач мінеральних добрив 1-РМГ-4 (1 — одповісний, Р — розкидач, М — мінеральних добрив, Г — гід- рофікований, 4 — вантажопідйомність у тоннах) призначений /іля поверхневого внесення мінеральних добрив та вапна. Агре­гатується з тракторами «Беларусь» та ЮМЗ-6. Ширина смуги розкидання добрив 7—9 м, а з вітрозахисним пристроєм—6 м.

 

Мал. 30. Схема підживлювача-обприскувача ПОУ:

І і ІЗ — резервуари; 2 — кульовий клапан; 3 — рівнемір; 4 — триходовий кран; 5—запобіжна сітка; 6 — ежектор; 7— повітряний шланг; S — гідромішалка; 9— рукав гідромішалки; 10—вентиль; //—редукційно- запобіжний клапан; 12— манометр; 14 — триходовий кран; 15— за­бірний шланг; 16 — фільтр; /7 — всмоктувальна магістраль; 18— трійник для приєднання брондспойтів; 19 — манометр; 20— регулювальний кла­пан; 21 — нагнітальна магістраль; 22 — насос; 23 — гідроклапан; 24 — розподільна штанга; 25 — підживлювальна трубка; 26 — сифон-нагро- маджувач: 27 — поплавок; 28— жиклер.

 

Заправляють резервуари так. Встановлюють триходові крани 4 і 14 на забирання рідини і спрямовують вихлопні гази від вихлопної труби до ежектора. Виходячи з великою швид­кістю, вихлопні гази з ежектора 6 відсмоктують повітря з ре­зервуарів / і 13. Під дією створюваного розрідження в резер­вуарах рідина із заправного візка чи якоїсь іншої місткості через забірний шланг 15, триходовий кран 14 і всмоктувальну магістраль надходить до резервуарів.

Як тільки досягнуто потрібного рівня, кульовий клапан 2 спливає і закриває отвір, через який відсмоктується повітря з резервуарів, і надходження аміаку в резервуари припиняється. Після заповнення триходовий кран 14 встановлюють у поло-
ження, при якому резервуари сполучаються з всмоктувальною магістраллю насоса.

 

Внесення рідини відбувається так. Рідина з резервуарів че­рез фільтр 16 і всмоктувальну магістраль засмоктується насо­сом 22 і через нагнітальну магістраль 21, регулювальний кла­пан 20 надходить до розподільної штанги 24. Від останньої через живильні трубки 25 аміачна вода надходить у грунт.

Тиск у напірній магістралі встановлюється регулювальним клапаном 20 і контролюється за манометром 19. Зайва рідина через редукційно-запобіжний клапан 11 переливається у всмок­тувальну магістраль насоса. Частина рідини через вентиль 10 і рукав 9 надходить до гідромішалок 8, забезпечуючи перемішу­вання рідини в резервуарах. Якщо потреби в перемішуванні рідини немає, то вентиль 10 перекривають.

Сифони-нагромаджувачі 26 запобігають підтіканню водного аміаку і обпіканню ним рослин на поворотах під час виглиблен- іія робочих органів, а також забиванню живильних трубок 25 грунтом.

Триходовий кран 4 встановлюють у положення залежно від рідини, технологічного процесу і температури повітря. Коли заправляють резервуари, він сполучає їх з ежектором. Коли вносять водний аміак, а температура повітря порівняно висока, кран встановлюють так, що він ізолює резервуари від атмосфе­ри, Коли обприскують гербіцидами або вносять водний аміак, а температура повітря нижча від 10°С, триходовий кран 4 вста­новлюють у таке положення, що резервуари сполучаються з атмосферою

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД

 

Тема :  14 Вивчення будови машин  для розкидання органічних добрив

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_21__  Дата проведення ________ Група________

навчальна: домогтися засвоєння учнями знань про застосування машин для внесення добрив та правильно підготувати їх до роботи, вимоги техніки безпеки при роботі з машинами для внесення добрив;

розвиваюча: розвивати логічне мислення, просторову уяву і вміння правильно вираховувати норму внесення добрив;

виховна: виховувати в учнів відповідальність за доручену справу та привити учням бережливе ставлення до сільськогосподарської техніки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп’ютер, проектор.

Міжпредметні зв’язки: система технічного обслуговування машин, трактори, агротехнологія, охорона праці.

Література: А.Ф. Головчук, В.І. Марченко, В.Ф. Орлов «Сільськогосподарські машини».

Епіграф . «Збережемо землю!

Вона в нас – одна»

Ф. Моргун

Хід  уроку

1.                      Організаційна частина.

1.              Перевірка наявності учнів та підготовка їх до уроку.
2.              Психологічне настроювання учнів на продуктивну роботу.

 

2.                      Актуалізація опорних знань.

Інтерактивне опитування.

1.              Яка будова машини АІР-20А?
2.              Принцип роботи змішувача-завантажувача СЗУ-20А

3.                      Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення теми, мети уроку.

План уроку.

1.              Класифікація машин для внесення добрив.
2.              Призначення та загальна будова прицепа -розкидача органічних добрив ПРТ-10.
3.              Робочий процес ПРТ-10.
4.              Сучасні машини для внесення органічних добрив
5.              Техніка безпеки при роботі з машинами для внесення добрив.

 

4.                      Лекція викладача з елементами бесіди.

1. Машини для внесення добрив класифікують за видом добрив, які вносять, способом внесення добрив, призначенням, способом агрегатування та кількістю виконуваних операцій.

За видом добрив, які вносять, розрізняють машини для внесення органічних і мінеральних добрив.

За способом агрегатування машини поділяють на самохідні, причіпні, начіпні та напівначіпні.

За кількістю виконуваних операцій є машини для внесення добрив і комбіновані агрегати.

 

Машини для поверхневого внесення добрив за призначенням поділяються на три основні групи:

- Для органічних добрив (гною, компостів, торфу);

- Для мінеральних добрив (порошкоподібних, гранульованих), їх сумішей і вапна;

- Для рідких добрив (гною і мінеральних добрив).

2. Причіп-розкидач органічних добрив ПРТ-10— це двовісний напівпричіп, що агрегатується з тракторами Т-150К.

 

 

 

Рис.1 Причіп-розкидач органічних добрив ПРТ-10:

1 — кузов; 2 — розкидач; 3 — привід розкидача; 4 — привід конвеєра; 5 — ходова частина; 6 — балансир; 7 — ланцюгово-пластинчастий конвеєр; 8 — рама; 9 — трансмісія; 10 — опора; 11 — дишель; 12 — карданний передавач; 13 — драбинка

 

Розкидач складається із зварної рами 8, кузова 1, силового передавача, ходової частини 5, гальмівної пневмосистеми, електрообладнання, живильного ланцюгово-пластинчастого конвеєра і розкидача 2.

Привід конвеєра і робочого органа здійснюється від ВВП трактора через карданний передавач, трансмісію, конічно-циліндричний редуктор, циліндричний редуктор і ланцюгові передавачі.

Зварна рама складається з чотирьох поздовжніх лонжеронів П-подібного профілю, попарно з’єднаних поперечинами і передньою балкою. Внутрішні лонжерони, у свою чергу, з’єднані між собою накладками і стяжками. Нижні полиці лонжеронів попарно розвернуті назустріч одна одній і є напрямними нижньої гілки конвеєра. У передній частині приварений дишель 11 з причіпною петлею, що спирається на опору 10 зі страхувальним ланцюгом.

Ходова частина 5 виконана у вигляді візка типу «тандем», що має два балансири, шарнірно встановлені в литих кронштейнах, які кріпляться до підрамника. До балок приварені півосі, на яких встановлено маточини для кріплення коліс із шинами.

Гальмівна система обладнана колодковими гальмами з двома незалежними при водами: пневматичним — від системи приводу гальм трактора, що діє на всі колеса розкидача, і механічним — ручним приводом (стоянкове гальмо), який діє на задні колеса балансирного візка.

До системи електрообладнання належать два задніх ліхтарі (габаритні вогні та сигнал гальмування), два покажчики поворотів, ліхтар підсвічування номерного знака, штепсельна вилка, вісім відбивачів світла. Система однопровідна з живленням від мережі трактора напругою 12 В.

Бічні та передній борти (задній — у варіанті напівпричепа) — суцільнометалеві. Зварений каркас виготовлений із гнутих профілів і прямокутних трубок, обшитих листом.

Карданний передавач — телескопічний, складається із шліцьових вилок, шліцьового вала, трубки із шліцьовою втулкою, зовнішньої і внутрішньої захисних трубок. Внутрішні вилки розміщено в одній площині. Щоб запобігти поломкам, кут повороту карданного передавача під час роботи з увімкненим ВВП не має перевищувати 15°, а за вимкненого ВВП — 50°. Під час виконання транспортних робіт карданний передавач кріпиться на передньому борту розкидача за допомогою кронштейна.

Трансмісія складається з переднього, проміжного і заднього валів, опорами яких є кульові та сферичні вальниці. З’єднують вали за допомогою зубчастих муфт, на передньому встановлюють запобіжну муфту.

Конвеєр призначено для подавання маси до роз кидального органа, а у варіанті напівпричепа — для його розвантаження. Складається він з двох гілок, об’єднаних попарно скребками. Кожна гілка має самостійний натяжний пристрій, що складається з осі, на якій вільно обертаються ведені зірочки. Натяг конвеєра здійснюють переміщенням веденої осі гвинтами із спеціальними гайками. Привід конвеєра призначений для передачі руху і зміни його швидкості. Розкидач має два приводи конвеєра — правий і лівий. Складається він з вала приводу, циліндричного редуктора, ланцюгового передавача та конічно-циліндричного редуктора. На валу привода можна встановлювати зірочки з різною кількістю зубців (13, 22, 28), що дає змогу змінювати швидкість руху конвеєра для регулювання норми внесення добрив.

3.              Робочий процес розкидача відбувається так. За допомогою навантажувача ПДН-250 або інших навантажувальних засобів завантажують у кузов розкидача до 10 т добрив і агрегат рухається до місця їх внесення. Попередньо встановлюють потрібну зірочку для цієї норми внесення добрив, вмикають ВВП трактора і передачу, що відповідає швидкості руху трактора (10 км/год) і, рухаючись полем, здійснюють розкидання. Добрива, що знаходяться в кузові, подають конвеєром до розкидального пристрою. Нижній барабан пристрою подрібнює масу і подає на верхній, який і здійснює розкидання. Після спорожнення кузова цикл повторюється.

У разі використання напівпричепа-розкидача як транспортного засобу замість розкидального пристрою встановлюють задній борт. Якщо скребки конвеєра заважають установленню борта, то їх зміщують, прокручуючи карданний передавач вручну. Після закінчення роботи кузов очищають. Машину обслуговує один тракторист-машиніст.

Під час регулювання розкидача ПРТ-10 на задану норму внесення добрив слід знати об’ємну масу добрив. За основу беруть об’ємну масу 0,8 т/м³. За швидкості 10 км/год, робочій ширині захвату 5…6 м і об’ємній масі 0,8 т/м³ орієнтовна норма внесення добрив для зірочок з 13, 22 і 28 зубцями, встановленими на валах привода конвеєра, буде відповідно 15, 30 і 45 т/га. У разі внесення органічних добрив з іншою об’ємною масою масу множать на поправковий коефіцієнт.

Після проведених регулювань установлюють фактичну норму внесення добрив. Для цього розкидач зважують на автомобільних вагах. Кузов розкидача завантажують добривами і знову зважують. За різницею показань ваг визначають масу добрив у кузові. Вмикають розрахункову передачу, що відповідає заданій нормі, і розкидають добрива по полю до повного спорожнення кузова. Вимірюють ширину смуги розкидання і довжину пройденого шляху. Фактичну норму внесення добрив Q, т/га, визначають за формулою:

Q=10⁴∙G/Bl

 

де G — маса завантажених у кузов добрив, т;

В — робоча ширина захвату, м;

l — довжина шляху розкидання добрив, м.

 

Якщо фактична норма внесення добрив відрізняється від заданої більш як на ±10 %, то змінюють швидкість пересування агрегату або швидкість живильного конвеєра ставленням змінних зірочок чи зміною радіуса корби храпового механізму.

4.              Розкидачі для внесення твердих органічних добрив в Україні виробляють АТ “Ковельсільмаш” - МТО-3, МТО-6 і МТО-12, ВАТ “Уманьферммаш” — РУН-15, ВАТ “Білоцерківсільмаш” — РОУ-6.

Закордонним аналогом розкидача органічних добрив ПРТ-10 є розкидач добрив «Hesston». Моделі для великих господарств S 125, S 175, S 235, S 310, S 370, S 450.

Розкидач органічних добрив ПРТ-16 має такі самі будову і призначення, як і ПРТ-10. Агрегатується він з тракторами тягового класу 5, обладнаними гідрогаками, розетками для під’єднання електрообладнання і урухомниками гальмівної системи.

   Машина для внесення твердих органічних добрив РТД-9 призначена для транспортування і суцільного поверхневого внесення (розкидання) твердих органічних добрив. Машину можна використовувати на всій території України (крім гірських районів) впродовж усього року за температури навколишнього повітря не нижче мінус 5°С.Машина агрегатується з колісними тракторами класу 2, 3, які мають вал відбору потужності (ВВП) 1000 об/хв., гідрогак, виводи для приєднання електрообладнання, пневмо- та гідросистем приводу робочих органів машини здійснюється від ВВП трактора. Управління приводом робочих органів машини здійснюється з кабіни трактора.

Рис. 2.6. Розкидач органічних добрив РТД-9:

1 — дишель; 2 — кузов; 3 — рама; 4 — ходова частина; 5 — привід робочих органів; 6 — розкидальний пристрій

 

Принцип роботи машини: завантажений технологічний матеріал подається транспортером до розкидального пристрою, подрібнюється і розкидається бітерами на поверхні поля. Конструкція силового передавача запобігає виходу з ладу редукторів.

Конструкція приводу розкидаючого пристрою і самого розкидального пристрою сприяє надійній роботі розкидальних бітерів, уникнення вібрації і шуму під час роботи.

 Конструкція ходової системи забезпечує копіювання колесами рельєфу ґрунту за рухи машини, що позитивно впливає на якість її роботи.

 Конструкція кузова машини РТД-9 враховує вимоги євростандартів щодо екологічної безпеки, для запобігання випаданню гною під час транспортування, а також розширення функціональних можливостей розкидачів, особливо щодо використання їх як звичайних транспортних засобів під час перевезення різноманітних сільськогосподарських вантажів (зерно, жом, силос тощо.).

Машина РТД-9 відрізняється від інших машин, які виконують функцію розкидання твердих органічних добрив (МТО-10, МТО-12, МТО-7), наявністю заднього борту, принципово новою конструкцією розкидального пристрою, що забезпечує надійність її роботи.

Технічна характеристика машини: вантажопідйомність – 9 т, продуктивність -- не менше  30 т, робоча швидкість -- не більше 10 км/год, транспортна швидкість -- не більше – 25км/год, робоча ширина внесення добрив –  8-12м, доза внесення– 15,30,45т/га, відхилення від рівномірності внесення добрив за напрямком руху і шириною захвату –  ±25%, маса-- не більше 4300кг.

Розкидачі твердих органічних добрив МТО. Загальна будова машин МТО-3, МТО-6, МТО-7, МТО-10 і МТО-12, а також технологічний процес їхньої роботи аналогічні технологічному процесу роботи машини РОД-6А.

Машини МТО-7, МТО-10 і МТО-12 відрізняються конструктивно тим, що робочі органи – бітери, розташовані не горизонтально, як у машин інших марок, а обертаються у вертикальній площині, до того ж  машина МТО-7 обладнана двома бітерами, а машини МТО-10 і МТО-12 – чотирма. Таке розташування бітерів значно поліпшує рівномірність розкидання добрив, збільшує ширину захвату і продуктивність агрегатів.

До складу машини входить рама на пневмоколісному ходу, на якій змонтована місткість для добрив (6-8т). Лівий борт місткості має ребристу поверхню і за допомогою двох гідроциліндрів може відкриватися для завантаження добрив. У днищі місткості встанов­лено ланцюговий планчастий транспортер, що рухається періодично в перпендикулярному напрямку до руху агрегату. З пра­вого боку місткості встановлено робочий орган - бітер, що являє собою пустотілий вал, на гвинтовій поверхні якого встановлено лопаті-бичі. Місткість для добрив може опускатися на ґрунт за допо­могою гідроциліндрів і підніматися ними в робоче положення. Механізм приводу машини — від ВВП трактора.

Робочий процес машини відбувається в такій послідовності: за допомогою гідро­циліндрів рама машини опускається на ґрунт і відкривається лівий борт. Транспортний засіб-самоскид, що доставив добрива на поле, завантажує їх у місткість. Після цього рама підіймається у робоче положення, вмикається ВВП трактора, планчастий транспортер періодично подає добрива на правий бік місткості, де обертається бітер, останній захвачує добрива лопатями і викидає їх на поверхню поля.

Розкидач органічних добрив МТТ-9 призначений для транспортування, суцільного поверхневого внесення твердих органічних добрив, а також для транспортування різних сільськогосподарських вантажів. Машина агрегатується з тракторами класу 2...3. Машини сімейства МТТ мають такі переваги: міцні борти, герметичний захист вольниць розкидального пристрою, в них застосовано посилену балансирну підвіску ходової системи. Низький питомий тиск балансирної ходової системи забезпечує надійну роботу машини на перезволожених ґрунтах. Машини мають гарне зчеплення з ґрунтом, плавний хід. Привід транспортера машини гідравлічний реверсивний від гідросистеми трактора, а робочих органів - від ВВП трактора. Управління роботою машини здійснюється з кабіни трактора.

Нові машини обладнано одним гідравлічним реверсивним транспортером (замість двох транспортерів з приводом від ВВП трактора у попередніх моделей) і модернізованим розкидальним пристроєм. Нова серія машин, зберігши всі кращі технічні рішення і якість виробництва, забезпечує оптимальну якість внесення твердих органічних добрив і максимально комфортні умови праці для механізаторів.

Машина для внесення твердих органічних добрив нового покоління МТТ-9 має цілу низку очевидних переваг порівняно з машинами сімейства ПРТ, які раніше випускалися.

5.              Заходи безпеки

• Під час вантажних робіт не можна стояти або проходити під вантажем чи знаходитися на шляху його руху. Майданчики, де виконують ці роботи, добре освітлюють.
• У разі переїздів і під час роботи на тракторі не має бути сторонніх осіб. Не можна перевозити вантаж у кузові чи на гаку.
• Усі тракторні причепи повинні мати стоп-сигнали, покажчики поворотів, а також гальма, якими керують з кабіни трактора, а самоскидні транспортні засоби — опорні пристрої проти самовільного опускання піднятого кузова.
• Забороняється під час роботи роторних розкидачів знаходитися ближче 40 м від агрегату.
• Розкидачам з приводом конвеєра від ходового колеса категорично заборонено рухатися назад з ввімкненим конвеєром.
• Не можна повертати агрегат з ввімкненим ВВП більш як на 15°, а за вимкненого ВВП — 50°

5.                      Закріплення знань нового матеріалу.
   1.              При  проведенні  закріплення  знань  нового  матеріалу  учні  заповнюють схему прицепа-розкидача ПРТ-10.
   2.              Чим відрізняється ПРТ -10 від МТО – 12?
6.                      Підсумки оцінювання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

7.                      Завдання додому.

Опрацювати підручник А.Ф. Головчук, В.І. Марченко, В.Ф. Орлов «Сільськогосподарські машини» ст. 147 - 156.

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

Тема : 14  Машини для внесення  мінеральних добрив їх регулювання.

 

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_22__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 Машини для внесення твердих мінеральних добрив

Машини для внесення добрив і вапна МВУ-6, МВУ-8, МВУ-16 становлять уніфікований ряд машин для транспортування і поверхневого суцільного вне- сення мінеральних добрив, їхніх сумішей, вапна та гіпсу. Машини відрізня- ються між собою в основному вантажністю. Робочі органи їх приводяться в рух від ВВП тракторів МВУ-6 — МТЗ-80, МВУ-8 — Т-150К і МВУ-16 — К-701.

Машина для внесення добрив МВУ-6 (рис. 2.23) — це напівпричіп, що складається з кузова 1, ходової частини 7, конвеєра 2, приводу робочих орга- нів 4, дозувальної заслінки 3, туконапрямляча 5, розсіювальних дисків 6, пневмогальмівної системи і електрообладнання.

 

Рис. 2.23. Схема роботи машини МВУ-6:

1 — кузов; 2 — конвеєр; 3 — дозувальна заслінка; 4 — привід робочих органів; 5 — туконап- рямляч; 6 — розсіювальні диски; 7 — ходова частина; 8 — карданний вал; 9 — дишель; 10 — опора

Кузов машини є основою для кріплення робочих органів та допоміжних складальних одиниць. Задній борт має вікно для вивантаження добрив. У передньому борту кузова передбачено вікно для контролю за розвантажен- ням кузова. Днище кузова перед туконапрямлячем виконане у вигляді лото- ка, що запобігає пульсаціям при подаванні конвеєром малих доз добрив.

Конвеєр машини є замкненим нескінченним ланцюгом, що складається з окремих прутків і ланок, з’єднаних між собою. Нижні грані ланок скошені для утворення гострих кутів з днищем кузова і спрямовані за рухом конвеє- ра, що сприяє активному очищенню напрямків жолобків у днищі кузова. Конвеєр виносить добрива з кузова до дозувальної заслінки і далі на розсію- вальні диски.

Для розкидання туків призначені два горизонтальних диски з лопатками. Робочі органи приводяться в рух від ВВП трактора і ходового колеса ма- шини. Привід робочих органів складається з приводів розсіювального при- строю і конвеєра. Привід розсіювального пристрою надає дискам обертально- го руху і складається з телескопічного карданного вала, проміжних та привід-

них валів, двох клинопасових передач і редукторів.

Конвеєр може приводитися в рух від правого заднього ходового колеса ма- шини або від ВВП трактора. Від правого заднього ходового колеса рух нада- ється за допомогою привідного вала, розміщеного всередині осі колеса. Один кінець вала входить у додатковий фланець із шліцьовою втулкою, яка вста- новлена на три подовжені шпильки маточини колеса і кріпиться трьома гай- ками. На другому кінці вала є вилка внутрішнього вузлового карданного ва- ла. Другу вилку цього вала посаджено на вал редуктора. Редуктор має зубча- сту пару для зміни напрямку обертання і механізм вмикання конвеєра від ходового колеса машини.

Механізмом вмикання конвеєра керують за допомогою гідросистеми з ка- біни трактора. Після редуктора привід конвеєра вмикає три ланцюгові пере- дачі і ведучий вал конвеєра. Передостанній ступінь ланцюгової передачі дає змогу отримати дві швидкості конвеєра для внесення мінеральних добрив і матеріалів перестановкою ланцюга на блоках зірочок.

У разі внесення значних (понад 5000 кг/га) доз добрив і розвантаження сипких матеріалів на місці передбачене переобладнання приводу конвеєра від ВВП трактора з’єднанням блока півмуфти, що складається з труби із зубчастими дисками, який кріпиться до зубчастої маточини центрального вала трансмісії, і вхідного вала центрального редуктора за допомогою ла- нцюга і захисних ковпаків. При цьому ланцюг зірочок змінних передач має бути на зовнішніх зірочках з кількістю зубів 12 і 45. Півмуфта редук- тора приводу конвеєра від ходового колеса вмикається гідросистемою трак- тора.

Ходова система є безресорним балансирним візком типу «тандем» і склада- ється з двох балансирів, з’єднаних центральною віссю на підшипниках ков- зання. Всі ходові колеса обладнані колодковими гальмами з пневматичним приводом від гальмівної магістралі трактора.

До електрообладнання машини належать два ліхтарі, джгут і штепсельна вилка.

Машина працює так. Під час руху машини із завантаженими добривами

іввімкненим ВВП трактора полем розсіювальні диски обертаються. На ці диски конвеєром, що приводиться в дію від правого заднього ходового коле- са машини, через дозувальну заслінку і туконапрямляч подаються добрива. Диски з лопатками розсіюють добрива віялоподібним потоком на поверхню ґрунту.

Машина агрегатується з тракторами тягового класу 1,4, обладнаними гід- рогаком і приводом гальмівної системи. Обслуговує машину тракторист.

Машина для внесення мінеральних добрив МХА-7 призначена для транс-портування і суцільного внесення у поверхневий шар мінеральних добрив, вапнякових і гіпсомістких матеріалів. Її можна використовувати також для транспортування і вивантаження інших сипких сільськогосподарських ван- тажів, які не пошкоджуються. Машина виконана на основі спеціального ав- томобіля «Урал-557» сільськогосподарського призначення і складається з ку- зова, подавального конвеєра, туконапрямлячів, дозувального, розсіювального

івітрозахисного пристроїв, приводу робочих апаратів.

Дозу внесення добрив регулюють відкриттям дозувальної заслінки і швидкістю автомобіля, ширину внесення — зміною положення закрилків туконапрямлячів зміною положення подільників потоку матеріалу. Обслуговує машину водій.

Підживлювач ПРЖ-2 призначений для місцевого внесення гранульованих мінеральних добрив або рідких мікроелементів у зону розміщення кореневої системи виноградних кущів та інших багаторічних культур на плантаціях зі схилом не більше ніж 5° і щільністю ґрунту в шарі 10…40 см до 25 кг/см2.

Підживлювач складається з рами з опорно-привідними колесами, двох сек- цій, робочих органів, бака, гідропередачі, редуктора з насосом і сигналізації.

До секції належать начіпний механізм, туковисівний апарат, змішувач, сошник і гідроциліндр. Начіпний механізм прикріплений до бруса рами, має паралелограмний механізм із комбінованим сошником і туковисівним апара- том. У вертикальному стояку сошника розміщений змішувач.

Туковисівні апарати дозують мінеральні добрива, які по гнучкому туко- проводу надходять у змішувач. Вода під високим тиском, що створюється мультиплікатором, також надходить у змішувач секції. У момент виходу води із змішувача подається порція добрив, яка з водою вприскується у борозну, утворену сошником.

У разі внесення рідких мікроелементів туковисівні апарати вимикають. Мікроелементи розчиняються у баку.

 

 

Рис. 2.24. Машина РУМ-5-03:

1 і 9 — штанги; 2 — живильник-подільник; 3 — механізм переміщення заслінки; 4 — заслінки; 5 — кузов; 6 — сітка; 7 — повітропровід; 8 — вентилятор; 10 — розпилювальний наконечник; 11 — труба; 12 — ходові

Машина РУМ-5-03 (рис. 2.24) призначена для основного внесення мінера- льних добрив і підживлення зернових культур, які вирощують за інтенсив- ною технологією. Машина складається з кузова 5, який зверху має захисну сітку, а в днищі прутковий конвеєр 14; туконапрямляча 15; правої 9 і лівої 1 штанг; пневмосистеми; ходових коліс 12 і механізму приводу. На задній стін- ці кузова встановлено дозувальну заслінку 4 з механізмом переміщення 3, а зверху — брезентовий тент.

Під час розсіювання добрив конвеєр 14 приводиться в дію від заднього опорного ходового колеса через привідний ролик і ланцюгову передачу, ви- вантаження з кузова невикористаних добрив — від ВВП трактора через пе- редачу, змонтовану спереду кузова. Опорно-ходові колеса розставлені на ко- лію 1800 мм. Туконапрямляч, установлений під заднім кінцем конвеєра, по- ділений на 14 секцій.

Кожна секція має приймач, поворотну заслінку і сопло. Патрубок кожної секції з’єднаний з повітророзподільником 13 пневмосистеми, а сопло — з від- повідною розподільною трубою 11. Секція штанги складається з каркасу, па- кета пластмасових розподільних труб 11 різної довжини, напрямлячів, поді- льного пристрою і відбивачів, змонтованих на розпилювальних наконечниках

10труб.

Пневмосистема має по два вентилятори 8, повітропроводи 7 і повітророз-

подільники 13, змонтовані на боковинах кузова. Патрубок повітророздільни- ків з’єднаний трубами з патрубками туконапрямляча.

Під час роботи конвеєр 14 подає добрива через вікно, розміщене під дозу- вальною заслінкою 4, в туконапрямляч 15. Приймачами добрива рівномірно розподіляються по патрубках, захоплюються повітряним потоком, створеним у соплах вентиляторами, і подаються в труби 11 штанг. Із труб добрива вихо- дять через наконечники 10 у вигляді аеросуміші і відбивачами спрямовують- ся на поверхню поля.

Дозу внесення добрив (100…1000 кг/га) установлюють переміщенням за- слінки 4 на певну позначку згідно з таблицею інструкції.

Машина агрегатується з тракторами МТЗ-80/82. Обслуговує її тракторист.

Машина МВУ-0,5А (рис. 2.26) призначена для розсіювання по поверхні ґрунту мінеральних добрив на полях і в плодоносних садах, а також для роз- кидної сівби насіння трав (сидератів). Машину навішують на трактори Т-25А,

ЮМЗ-6КЛ, МТЗ-80, МТЗ-82 і Т-40.

113

Рис. 2.26. Схема начіпного розкидача

мінеральних добрив МВУ-0,5А:

1 — бункер; 2 — регулятор висіву; 3 — поворотний

клапан; 4 — карданний вал; 5 і 6 — редуктори;

7 — розкидальний диск; 8 — висівна планка; 9 —ворушилка

 

Розкидач складається з бунке- ра 1 місткістю 410 дм3, дозуваль- ного пристрою, двох розкидаль- них дисків, механізму приводу (карданного вала 4 та редукторів 5 і 6) і вітрозахисного пристрою.Дозувальний пристрій має два поворотних клапани 3, за допомагоюяких змінюють висоту висівної щілини і висівну планку 8 зигзагоподібної форми шарнірно закріпленої на підвісках.При коливальному русі планка переміщується між дном і клапанами 3 виштовхуючи активнми вирізами з передньої і задньої щілин добрива.Для безперервного опускання добрив у бункері змонтовано коливальні ворушилки 9.Добрива по лотках надходять на диски 7 які обертаються в різні боки (n = 625…805 об/хв), і розкидають добрива з шириною захвату до 12 м. У вітряну погоду до розкидача прикріплюють вітрозахисний пристрій, виготовлений з брезенту. Ширина захвату при цьому становить 6 м.

Висіванням добрив (40…2000 кг/га) регулюють, змінюючи висоту висівних щілин і амплітуду коливань висівної планки. Норма висіву насіння трав 8…150 кг/га. Робоча швидкість машини близько 10 км/год, маса 300 кг, про- дуктивність до 10 га/год.

Аналогічними за будовою і принципом роботи є машини МВУ-100, МВУ- 900 та РДН-0,5.

Закордонним аналогом розкидача добрив МВУ-0,5 є розкидачі мінераль- них добрив ZA-F фірми «Amazone». Розкидачі центробіжні, призначені для невеликих і середніх сільськогосподарських підприємств. Дводисковий роз- подільний пристрій і спеціальна лійкоподібна форма кузова гарантують рів- номірний розподіл добрив, точне регулювання норми внесення добрив за ро- бочої ширини захвату 9…15 м.

Траєкторія руху частинок добрив змінюється переміщенням лопаток дис- ків уручну без використання інструментів.

Закордонним аналогом розкидачів мінеральних добрив МВУ-5, МВУ-6,

МВУ-8, МВУ-12, МВУ-16, РУМ-5-03 є розкидачі ZG-B фірми «Amazone».

Конструктивні особливості. Дводисковий розподільний пристрій з шири- ною захвату 10…24 м і спеціальні шнеки з робочою шириною на 6, 9 і 12 м. Перемикання напрямку руху поздовжньої стрічки для роботи з одним або дво- ма розподільними органами. Під час роботи поздовжня стрічка центрується.

Машини призначені для внесення зернистих, кристалізованих та порош- коподібних добрив на великих площах. Вантажність кузова 5…16 т. Дводис- ковий розподільний пристрій з шириною захвату 10…24 м. Спеціальні розпо- дільні шнеки з робочою шириною 6, 9 і 12 м.

 

 

 Машини для внесення пилоподібних добрив

Вапно і гіпс усувають кислотність та солонцюватість ґрунтів, поліпшують їх структуру, мікробіологічну активність, водний режим, що сприяє підви- щенню врожайності сільськогосподарських культур.

Вапнякове і доломітове борошно заводи випускають у порошкоподібному (аерованому) стані, що потребує використання спеціальних машин.

Машина для внесення пилоподібних добрив і вапна РУП-14 (рис. 2.30)

призначена для транспортування і поверхневого внесення аерованих пило- подібних добрив, а також для завантаження їх у склади. Машина агрегату- ється із трактором К-701 за допомогою сідельно-зчіпного пристрою.

 Рис.2.30.Схеми машини для внесення пилеподібних добрив

а — схема робочого процесу розкидача РУП-14; б — запірно-розпилювальний пристрій розки- дача АРУП-3 і РУП-8; 1 — завантажувальна магістраль; 2 — цистерна; 3 — труба; 4, 14 і 15 — фільтри; 5, 7, 25, 29 і 39 — рукави; 6 — манометр-вакуумметр; 8 — зворотний клапан; 9 — во- логомасловіддільник; 10 і 12 — запобіжні клапани; 11 — компресор; 13, 16 і 28 — крани; 17 — датчик-сигналізатор; 18 — аероднище; 19 — горловина; 20 — запірний пристрій; 21 — розван- тажувальна магістраль; 22, 26 і 27 — секції штанги; 23 — дозувальні шайби; 24 — сопло; 30 — каменевловлювач; 31 — ролик, 32 — важільний механізм; 33 — важелі; 34 — косинка; 35 — дозувальна заслінка; 36 — наконечник; 37 і 38 — пневмоциліндри

Машина РУП-14 складається з цистерни 2, пневмосистеми, завантажу- вальної 1 і розвантажувальної 21 магістралей і штангового розподільного пристрою.

Цистерна 2 змонтована на двовісному напівпричепі з нахилом назад. Усе- редині цистерни встановлені завантажувальна труба 3, два фільтри 4 першого ступеня очищення повітря, датчик-сигналізатор 17 і два аероднища 18.

Датчик 17 вимірює рівень добрив у цистерні. Від нього надходить сигнал на покажчик, за показаннями якого тракторист контролює завантаження доб- рив у цистерну і розсіювання їх по полю. Аероднища, виготовлені з пористого

 

матеріалу, встановлені в нижній частині цистерни. Між ними і дном цистер- ни розміщена ізольована порожнина, з’єднана з напірною комунікацією пнев- мосистемами. Для монтажу і обслуговування аероднищ у задній частині цис- терни зроблено люк, який закривається знімною кришкою. На передній стін- ці цистерни встановлений манометр-вакуумметр 6, а на верхній — заванта- жувальний люк з кришкою. Місткість цистерни 11,8 м3.

Пневмосистема охоплює компресор-вакуум-насос 11, фільтри 4, 14 і 15, во- логомасловіддільник 9, зворотний клапан 8, запобіжні клапани 10 і 12, роз- подільні крани 13, 16 і 28, комплекти труб, гнучких рукавів і з’єднувальної арматури, з яких складаються всмоктувальна та напірна комунікації.

Завантажувальна магістраль 1 призначена для заповнення цистерни доб- ривами. У магістралі встановлено каменевловлювач 30, який запобігає по- траплянню каміння в цистерну. До корпусу каменевловлювача приєднують заправний рукав 25.

Розвантажувальна магістраль 21 з’єднує внутрішню порожнину цистерни зі штангою розподільного пристрою. На ній встановлено запірний пристрій 20, який складається з еластичного рукава, двох обтискних роликів 31, ва- жільного механізму, пневмоциліндра 37. Для перекриття подавання добрив пневмоциліндром пересувають важільний механізм. Ролики сходяться і стис- кають рукав до повного перекриття прохідного каналу.

Штанговий розподільний пристрій складається з центральної 26 і двох біч- них 22 і 27 трубчастих секцій, з’єднаних шарнірно. У труби вмонтовані аера- тори, які завихрюють потік і забезпечують рівномірний розподіл добрив по довжині труби. Знизу навпроти випускних отворів до труб кріпляться дозу- вальні шайби 23, які мають по чотири отвори різного діаметра. Поворотом шайб суміщують відповідні отвори шайб з отворами труби і змінюють переріз випускних каналів. До дозувальних шайб кріпляться лійки з двома гнучкими трубами — «гасниками» потоку. В транспортне положення бічні секції штан- ги переводять гідроциліндрами.

Машина може виконувати такі процеси: самозавантаження, розсіювання добрив по полю, перевантаження добрив у іншу машину або складське при- міщення. При самозавантаженні перекривають рукав розвантажувальної ма- гістралі 21 і крани пневмосистеми, рукави 5 з’єднують з фільтром 15, до кор- пусу каменевловлювача 30 приєднують заправний рукав 25 із забірним соп- лом 24 і вмикають компресор 11.

Відсмоктуване компресором повітря проходить через фільтри 4, 14 і 15, во- логомасловіддільника 9, очищається від пилу, масла, вологи і виходить назов- ні. При створенні в цистерні розрідження 0,03…0,04 МПа забірне сопло 24 занурюють у добрива і вони разом з повітрям засмоктуються у цистерну.

При розсіюванні добрив знімають заправний рукав 25 і перекривають за- вантажувальну магістраль 1. Фільтр 15 відключають від компресора, відкри- вають крани пневмосистеми, переводять штангу в робоче положення, вмика- ють компресор і починають рух полем. Стиснене повітря, що надходить від компресора по рукаву 7, проходить через пористу тканину аероднища 18, збуджує пилоподібний матеріал і створює в цистерні надлишковий тиск. При досягненні тиску 0,12 МПа відкривається запірний пристрій 20 і суміш доб- рив з повітрям по магістралі 21 спрямовується у штангу. Частина повітря по трубопроводу 29 надходить у магістраль 21 і штангу. Це прискорює рух матеріалу і запобігає забиванню штанги. Зі штанги суміш надходить у «гасники» і стікає по них на поверхню поля широкими стрічками.

У разі перевантажування магістраль 21 знімним рукавом з’єднують з цис- терною, в яку потрібно перевантажити добрива. Пневмосистема працює в та- кому самому режимі, як і при розсіюванні.

Дозу внесення добрив регулюють поворотом і зміною шайб 23, а також зміною швидкості руху агрегату. До машини додається два комплекти шайб для забезпечення великих, середніх і малих доз від 0,6 до 10 т/га. При встановленні РУП-14 на задану норму внесення добрив користуються таблицею.

Вантажність машини 13…14 т, продуктивність до 52 т/год, ширина захвату штанги 11 м, робоча швидкість 10…15 км/год.

Машина РУП-10 має таку саму будову, як і РУП-14. Вона агрегатується з трактором Т-150К. Місткість цистерни 8,3 м3, вантажність 10 т, ширина за- хвату 11 м, продуктивність до 48 т/год.

Машини АРУП-8 і РУП-8 відрізняються від РУП-14 типом розпилюваль- ного пристрою. На задній стінці цистерни встановлено запірно- розпилювальний пристрій (рис. 2.30, б) із щілеподібним наконечником 36, з’єднаним гнучким рукавом з горловиною 19. У цьому разі суміш пилоподіб- них добрив з повітрям по рукаву 39 надходить до наконечника 36 і розсіюєть- ся по полю. Напрямок пилового потоку до поверхні поля змінюють поворотом косинки 34. Потік добрив спрямовують за вітром, для чого рукав 39 з наконеч- ником повертають важелем 33 і пневмоциліндром 38. Для припинення пода- вання добрив до наконечника гнучкий рукав 39 перетискують роликами 31. Тиск у цистерні під час розвантаження має бути не менше ніж 0,1 МПа. Нор- му висіву добрив регулюють зміною розпилювача, розміру дозувального отво- ру і швидкості робочого агрегату, а також перестановкою заслінки 35.

Вантажність обох машин 8 т, ширина розсіювання 12…14 м, робоча швид- кість 8…12 км/год. Машина АРУП-8 агрегатується з автомобілем ЗИЛ-130-1, а РУП-8 — з тракторами Т-150К і К-700.

Машини МТП-10 і МТП-13 призначені для транспортування аерованих пилоподібних добрив від складів до поля і перевантаження їх у польові роз- кидачі. Машина МТП-10 агрегатується з автомобілем ЗИЛ-441510, а МТП-13 — з автомобілем-тягачем КамАЗ-5410.

 

. Підготовка машин до роботи _е

і технологія внесення добрив

Перед виїздом у поле перевіряють технічний стан і роботу всіх робочих органів і механізмів машини, усувають виявлені неполадки і орієнтовно встановлюють машину на норму вне­сення добрив. При першому проході агрегату в полі переві­ряють правильність установки машини на норму внесення доб­рив, Для цього в кузов розкидача або в бункер сівалки заси­нають точно зважену певну кількість добрив І розсівають їх. .Замірявши площу, на якій розсіяно добрива, визначають фак­тичну норму внесення добрив за формулою:

Q. 10000
q = -—$— тсіга ,

ну Q — вага розкиданого добрива, тс; S — площа, на якій роз­кидано добриво, м².

Якщо норма q не відповідає встановленій агротехнікою, то відповідно регулюють машину.

 

Регулюючи машину на норму внесення рідких добрив у грунт, визначають (для певних умов) ширину захвату агрегату,, швидкість руху його та кількість підживлювальних трубок і об­числюють хвилинну витрату рідини через один жиклер:

B-v-Q

600п ^Л‘^Хв ’

де В — ширина захвату, м; v — швидкість руху агрегату, км/год; Q — норма внесення добрив, л/га\ ті ~ кількість піджив­лювальних трубок.

Знаючи 7і, в таблиці інструкції знаходять відповідні дані про діаметр жиклера і робочий тиск у магістралі. Встановлюють підібрані жиклери, а тиск перепускного клапана регулюють так, щоб він був на 1,25—2,5 кгс/см² більший, ніж робочий.

Перевірку справжньої витрати добрив проводять вибіркою з кількох жиклерів і визначенням середнього значення. Справжню витрату обчислюють за формулою:

п-7г 600
Q = ліга.

Добуту величину Q порівнюють із заданою нормою.

Для внесення добрив, як правило, застосовують човниковий спосіб руху агрегату. Машину щодня після закінчення роботи очищають від решток добрив і бруду, а резервуари гноївкороз­кидачів промивають. Якість внесення добрив контролюють на початку роботи і після її закінчення, а також 2—3 рази за змі­ну. При цьому перевіряють рівномірність і додержання норми внесення добрив.

Техніка безпеки. Під час роботи на машинах для вне­сення добрив слід додержувати правил техніки безпеки. Перед пуском агрегату треба закрити кришки тукових ящиків. Пере­давальні механізми машин мають бути закриті запобіжними щитками. Робітники, які працюють на машинах для внесення мінеральних добрив і вапна, повинні носити запобіжні окуляри.

Особливо треба бути обережним, працюючи на гербіцидно- аміачній машині. Обслуговуючий персонал повинен пройти спе­ціальний інструктаж і мати спецодяг, протигази та аптечки. Категорично забороняється прочищати, надівати на шланги на­конечники, якщо в резервуарі або у розподільній штанзі є тиск. Манометри машин треба систематично перевіряти.

 

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

.

                     ПОСІВНІ І САДИЛЬНІ МАШИНИ.

ТЕХНОЛОГІЯ МЕХАНІЗОВАНОЇ СІВБИ І САДІННЯ

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 15. Призначення і класифікація сівалок і саджалок. Способи сівби та агротехнічні вимоги до неї

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_23__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

15. Призначення і класифікація сівалок і саджалок. Способи сівби та агротехнічні вимоги до неї

Сівалки призначені для висівання насіння сільськогосподар­ських рослин окремо або з одночасним внесенням мінеральних добрив.

Саджалки призначені для садіння бульб, коренів або розса­ди сільськогосподарських культур окремо або з одночасним внесенням мінеральних і органічних добрив.

Є два способи сівби і садіння сільськогосподарських куль­тур: розкидний і рядковий.

При розкидному способі насіння розкидають по поверхні поля і потім загортають боронами. Тепер цим способом висі­вають насіння деяких трав і розкидають добрива.

Основний спосіб сівби і садіння рядковий. Розрізняють зви­чайний, вузькорядний, перехресний, широкорядний, стрічковий, пунктирний, гніздовий, квадратний та квадратно-гніздовий ряд­ковий спосіб сівби.

Звичайна рядкова сівба полягає в тому, що насіння роз­міщують в грунті рядками, відстань між якими (міжряддя) ста­новить 12—15 см. Застосовують рядковий спосіб*сівби для зер­нових та інших культур, які не потребують міжрядного обро­бітку.

Вузькорядна сівба подібна до звичайної рядкової, але з меншим міжряддям (6—8 см}. При цьому досягають більш рівномірного розподілу насіння в грунті; форма площі живлення наближається до квадрата, що сприяє збільшенню врожаю.

Перехресна сівба полягає в тому, що сівалку встанов­люють на половину норми висіву і сіють звичайним рядковим способом у двох взаємно перпендикулярних напрямах. Така сівба забезпечує більш рівномірний розподіл насіння в грунті і збільшує врожай, хоч при ній затрати праці дещо більші.

Широкорядна сівба — це звичайна рядкова сівба з широкими міжряддями (від ЗО до 70 см, а інколи й більше). Застосовують цей спосіб для висівання культур, кожна рослина VI к их потребує великої площі живлення І міжрядного обробітку.

Стрічкова сівба — різновидність рядкової сівби, при якій кілька рядків (2—4) становлять стрічку. Відстань між рядками в стрічці менша, а між стрічками більша. Міжряддя між стрічками можна обробляти.

 

Пунктирна сівба (однозернова) полягає в тому, що на­сіння в рядку розміщують по одній насінині на однаковій від­стані одна від одної. При такому розміщенні насіння створю­ються найсприятливіші умови для розвитку рослин.

Г н і з д о в а сівба полягає в тому, що в кожному рядку на­сіння розміщують порціями (гніздами) — по 2—3 і більше насі­нин з однаковими інтервалами (міжгніздями) між ними.

Квадратна і квадратно-гніздова сівба полягає в тому, що у вершинах кутів квадратів на однаковій відстані в поздовжньому і поперечному напрямах розміщують по одній насінині (рослині) або по кілька насінин. Така сівба дає мож­ливість проводити механізований перехресний обробіток, що значно зменшує затрати ручної праці.

Класифікують сівалки і саджалки за різними ознаками.

За способом сівби сівалки поділяють на розкидні, рядкові, гніздові, квадратно-гніздові та пунктирні; за призначенням — на зернові, зерно-трав’яні, комбіновані (зерно-тукові), овочеві, льняні, бурякові, кукурудзяні, бавовникові та ін.; за способом агрегатування з трактором — на причіпні і начіпні.

За способом садіння саджалки поділяють на рядкові, гніз­дові та квадратно-гніздові; за призначенням — на картоплеса­джалки і розсадосадильні машини.

Сівба — одна з найвідповідальніших робіт у процесі виро­щування сільськогосподарських культур. Під час сівби слід до­держувати таких агротехнічних вимог: сівбу треба розпочинати в установлені для кожної культури строки. Насіння слід рівно­мірно розміщувати по всій площі і в рядках та загортати воло­гим грунтом на однакову глибину. Сівбу проводити рівними рядками з однаковими міжряддями, не допускаючи огріхів і пересівів. Засіяне поле повинно мати рівну поверхню.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 16. Загальна будова і фізичні основи роботи комбінованої рядкової сівалки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_24__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

16. Загальна будова і фізичні основи роботи комбінованої рядкової сівалки

Рядкові комбіновані сівалки призначені для сівби зернових та інших культур рядковим способом з одночасним внесенням мінеральних добрив.

Кожна комбінована сівалка (мал. 31) складається з рами /, опорно-приводних коліс 6, ящиків з відділеннями для насіння 2 і туків 3, механізму передачі руху від коліс до висівних апара­тів, механізму піднімання і опускання сошників 11, причіпного або начіпного пристроїв та робочих органів.

Робочі органи комбінованої рядкової сівалки: висівні апара­ти насіння 7, висівні апарати туків 4, насіннєпроводи 8, сошни­ки 9 та загортачі 10.

 

2

 

 

 

 

Мал. Зі. Технологічна схема комбінованої рядкової сівалки:

І — рама; 2 — насіннєво відділення ящика; З— тукове відділення ящика; 4 — висівний апарат туків; 5 — лоток; 6 — опорно-при­водне колесо; 7 — висівний апарат насіння; 8— насіннєпровід; 9— сошник; 10— загортачі; 11—механізм піднімання сошників.

 

Комбінована рядкова сівалка працює так. Підготовлений по­сівний матеріал засипають у насінне відділення ящика 2 сівал­ки, а мінеральні добрива — у тукове відділення*,?. З ящика са­мопливом насіння надходить до висівних апаратів насіння 7, з яких подається у насіннєпроводи. Останні спрямовують насін­ня до сошників 9, що утворюють у грунті борозенку, укладають насіння на дно її і загортають його вологим грунтом. Остаточно загортають насіння в грунті загортачі 10. Добрива з тукового відділення ящика також самопливом надходять до висівних апаратів туків, які подають їх до лотків 5. Останні спрямо­вують добрива до насіннєпроводів, звідки вони надходять до сошників і загортаються одночасно з насінням в грунт.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 17. Робочі органи рядкових сівалок. 18. Рядкові зернові сівалки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__25__  Дата проведення __________ Група _____

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

17. Робочі органи рядкових сівалок

Висівний апарат. Є кілька типів висівних апаратів— котушковий, котушково-штифтовий, дисковий, щітковий та ін.

На рядкових сівалках установлюють здебільшого котушкові і котушково-штифтові висівні апарати.

 

Найпоширеніший універсальний висівний апарат котушково­го типу (мал. 32). Він складається з штампованої насінної ко­робки 5, прикріпленої до дна насінного ящика під вихідними отворами для насіння. Через насінну коробку проходить валик 2, на якому тримається робоча частина висівного апарата —- рифлена котушка 4 і муфта 1. У бічних стінках коробки є отво­ри. В один отвір встановлено розетку //, а в другий входить холоста муфта /. Розетка разом з встановленою в неї котушкою може вільно обертатися в стінці коробки. Таке з’єднання ко­тушки з коробкою через розетку дає змогу котушці разом з ва­ликом обертатися і переміщуватися в коробці. Муфта / своїми приливками, які входять у прорізи коробки, удержується від обертання і не дає можливості насінню висипатися з коробки. Внизу коробка має відкидний клапан 10, призначений для спо­рожнення висівного апарата. Відкривається клапан за допомо­гою поворотного валика 3.

Котушковий висівний апарат працює так. Котушка, обертаю­чись у коробці, вигортає насіння з простору між дном коробки і котушкою і викидає його через поріжок дна 12 у насіннєпро­від. Якщо котушка буде більше всунута в коробку, то вона більше викидатиме й насіння.

Крім висівних апаратів котушкового типу з штампованою коробкою, випускають висівні апарати, в яких коробка відлита. У цих апаратах дно закріплено шарнірно, тому його можна

Мал. 32. Котушковий висівний апарат:

1 — муфія; 2 валик. ./—поворотний валик; -1 — рифлена котушка; 5 — корійікь; 6’ - шкала; 7 — важіль, регулятора висівання; 8— важіль відкид- ікіи> к.ілиана; {/ — пружина, 10—відкидний клапан; /7—розетка; 12—дно.

 

встановлювати в три положен­ня. Під час висівання дрібного насіння дно встановлюють у верхнє положення, при висі­ванні насіння середнього роз­міру—в середнє і крупного насіння — в нижнє положення. Для спорожнення висівних апаратів дно опускають зовсім.

На нових уніфікованих зернових сівалках С3-3,6 та СЗУ-3,6 встановлено висівні апарати дещо відмінні від розглянутих. В них у нижній частині штампованої насінної коробки на валу змонтовано спорожнювальний клапан, по­ложення якого регулюється залежно від розміру насіння.

Коли висівають насіння зернобобових культур, зазор між ниж­нім ребром муфти і площиною клапана повинен бути 8—10 млі, а для зернових — не більше 1—2 мм. Положення клапанів ре­гулюється спеціальним важелем спорожнювання.

Котушково-штифтові висівні апарати застосовують для висівання гранульованих добрив. Складається котушково- штифтовий апарат із стального корпуса 4 (мал. 33), котушки з штифтами 2, розміщеної на валу З, засувки 1 та клапана 5, встановленого на валу 6. Апарати збирають у секції по 12 штук і встановлюють на задній стінці ящика.

Котушково-штифтовий апарат працює так. Під час обертан­ня котушки 2 добрива, які надходять з ящика* захоплюються штифтами котушки і через клапан 5 викидаються з висівного апарата. Кількість добрив, що надходить до висівного апарата, регулює засувка 1. Положення клапана 5 регулюють залежно від вологості добрив. При висіванні добрив нормальної воло­гості клапан встановлюють від котушки па відстані 8—10 мм, при висіванні вологих добрив цю відстань збільшують.

Насіннєпроводи призначені для підведення насіння від висівних апаратів до сошників. Найпоширеніші гумові, спі­рально-стрічкові та лійкоподібні насіннєпроводи.

Гумовий насіннєпровід / (мал. 34) складається з металевої лійки і трубки, виготовленої з прогумованого полотна. Останнім часом почали виготовляти гумові гофровані насіннєпроводи 2,

Спірально-стрічковий насіннєпровід 3 складається із спіра­лі, виготовленої з стальної стрічки, до якої у верхній частині прикріплено мундштук, а внизу — скобу, якою насіннєпровід приєднується до корпусу сошника.

Лійкоподібний насіннєпровід 4 складається із стальних лі-

1 2 3 4

Мал. 34. Насіннєпроводи:

/—гумовий гладенький; 2 — гумовий гофрований; 3—спірально-стрічковий; 4—лійко­подібний.

 

йок, з’єднаних між собою ланцюгами. У верхній частині насін­нєпровід має мундштук, а в нижній — скобу. Застосовують такі насіннєпроводи здебільшого для подавання в сошники міне­ральних добрив.

Сошники призначені для утворення борозенки в грунті, укладання насіння на її дно і загортання його грунтом. На сі­валках установлюють анкерні, дискові і полозовидні сошники.

Анкерні сошники (мал. 35) складаються з наральника 3 і розтруба 1. Наральник під час роботи сошника переміщується в

Мал. 35. Анкерні сошники:

а —з гострим кутом входження в грунт; б —з тупим кутом входження в грунт; <і— комбітжапіїй з тупим кутом входження (кілеподібний); 1—розтруб; 2— щока; З — наральник.

 

Грунті і розкриває борозенку, в яку потрапляє насіння. У Нижній частині розтруб має щоки 2, які затримують верх­ні шари грунту від осипання, коли в борозну лягає насіння. Наральники бувають з гост­рим і тупим закругленим нос­ком. Залежно від цього і роз­різняють анкерні сошники з гострим кутом входження в грунт і тупим (кілеподібний).

Сошники з гострим кутом входження задовільно пра­цюють на чистих грунтах при нормальній вологості. На за­бур’янених грунтах ці сошни­ки забиваються рослинними рештками і загортають насін­ня па різну глибину. Сошник з тупим кутом входження в грунт можна застосовувати лише на добре розроблених грунтах. На таких грунтах він найкраще задовольняє агротехнічні вимоги, укладаючи насіння на ущіль­нене дно борозенки. На погано оброблених грунтах цей сошник загортає насіння на різну глибину.

На комбінованих сівалках застосовують комбіновані анкерні сошники з двома розтрубами. У передній розтруб установлюють тукопровід, через який надходить добриво, а в задній через насіннєпровід — насіння.

Дискові сошники складніші за будовою і значно важчі. Ос­новою дискового сошника є чавунний корпус 4 (мал. 36) з роз­трубом. На спеціальних підшипниках до нього прикріплюють під кутом 10——11° два диски /, а між ними — відбивну пластин­ку 2. Диски встановлюють так, щоб точка їх дотикання місти­лася в передній нижній частині дисків. До корпусу 4 прикріп­люють повідець 5, за допомогою якого сошник приєднується до бруса сівалки. Дискові сошники працюють краще, ніж анкерні, па менш підготовлених грунтах і при підвищеній вологості грунту.

На сівалці СЗУ-3,6, призначеній для вузькорядної сівби, установлюють спеціальний дисковий сошник, в якого диски по­гнівлено під більшим кутом (18°), ніж у звичайного. Такий гшпник під час роботи утворює дві борозенки, а розподільник розподіляє насіння, що надходить від насіннєпроводи, і спрямо­вує його в ці борозенки.

18. Рядкові зернові сівалки

Сівалка з е р н о-т у к о в а С3-3,6 (С — сівалка, 3 — зер­нова, 3,6 — ширина захвату в метрах) універсальна, причіпна, призначена для висівання рядковим способом насіння зернових і зернобобових культур з одночасним внесенням мінеральних добрив.

Сівалка складається з рами 1 (мал. 37), ходових коліс 7, двох зерно-тукових ящиків 9, сниці 6 з причіпним пристроєм. Кожний ящик має по два відділення: переднє — для насіння, а заднє — для добрив. Стінка між відділеннями має відкривні вікна; при потребі відділення можна з’єднувати. Під передніми відділеннями встановлено для висівання насіння штамповані висівні апарати котушкового типу 12. До задньої стінки задніх відділень приєднано для висівання гранульованих мінеральних добрив котушково-штифтові висівні апарати. До котушкових ви­сівних апаратів приєднано гофровані насіннєпроводи 13 з про­гумованої тканини.

До сошникового бруса рами шарнірно прикріплені дводис­кові сошники 4. Диски обертаються на шарикоподшипниках. Сошники піднімаються і опускаються через систему важелів за допомогою гідроциліндра 8, встановленого на рамі сівалки. Гід­роциліндр приводиться в дію від гідросистеми трактора.

Загортачі пружинного типу, вони піднімаються і опускають­ся одночасно з сошниками.

У центральній частині між ящиками розміщується зубчасто- ланцюговий передавальний механізм сівалки 11, який передає рух до всіх висівних апаратів. Механізм приводиться в дію від двох опорно-приводних коліс. Змінюючи шестірні механізму,

Мал. 37. Зерно-тукова сівалка С3-3,6:

і— рама; 2— сопипіконнй брус; .3— штанга; 4 — сошник; 5 — механізм піднімання сош- іпи-.ін; 6 —спиця; 7 — ходове колесо; 8—гідроциліндр; 9— ящик; IV— вал механізму підніманим сонники»; // — передавальний механізм; /2 — висівний апарат; 13— насіннє­провід.

 

змінюють швидкість обертання валів висівних апаратів, тобто норму висіву. Норму висіву можна також змінювати відповід­ним регулюванням висівних апаратів.

Глибину загортання насіння сошниками регулюють за допо­могою спеціального гвинтового механізму.

Сівалка зернова вузькорядна СЗУ-3,6 (С — сі­валка, 3 — зернова, У — вузькорядна, 3,6—ширина захвату в метрах) призначена для вузькорядної сівби (з міжряддям 7,5 см). Вона уніфікована з сівалкою С3-3,6. Відрізняються ці сівалки будовою сошників.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 19 .Бурякові сівалки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_26__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

19.Бурякові сівалки. Цукрові буряки вирощують із міжряддями 45 см на неполивних (богарних) землях і 60 см - на поливних. Висівають пунктир­ним способом, використовуючи одноросткове каліброване звичайне або дражоване насіння двох фракцій - 3,5-4,5 і 4,5-5,5 мм. На одному погон­ному метрі рядка висівають від 8 до 20 насінин. Під час сівби одночасно вносять у рядки окремо від насіння гранульовані мінеральні добрива, а також у зону рядка - інсектициди і пестициди.

Для сівби цукрових і кормових буряків використовують сівалки з ме­ханічними висівними апаратами ССТ-12В, ССТ-8В, ССТ-18В, ССТ-24 і пневматичні СТВ-12, УПС-12, СУ-12, СПС-12 та ін. Найбільш широке застосування має сівалка ССТ-12В.

Бурякова сівалка ССТ-12В дванадцятирядкова і проводить сівбу з між­ряддями 45 см. її можна переобладнати у восьмирядкову для сівби з між­ряддями 60 см. Одночасно з висівом насіння сівалка може вносити в зону рядка гербіциди та інсектициди за допомогою додаткового пристрою. Агре­гатують сівалку з тракторами класу 1,4 і 2.

Сівалка ССТ-12В складається з дванадцяти посівних секцій, шести туко­висівних апаратів, двох опорно-приводних пневматичних коліс 1 (рис. 3.22), механізму передач 2, слідоутворювача 9, двох щілинорізів, маркерів, рами З з транспортним пристроєм, замка автоматичної зчіпки і уніфікованої системи контролю технологічних параметрів УСК-12.

Посівна секція складається з бункера 4 (рис, 3.23), висівного апарата 5, насіннєвого 13 і тукового 16 сошників, загортачів 10 і 11 ущільнювально­го 15 і прикочувального 8 коліс, параделограмної підвіски, механізму регулювання глибини ходу сошника 6.

Висівний апарат складається з корпуса, барабана (диска) 9 (рис. 3.3), ролика 8, відбивача 7 і клиноподібних виштовхувачів 11.

На зовнішній поверхні барабана просвердлені один або два ряди комі­рок. Кожний ряд має 90 комірок. Через середини кожного ряду комірок прорізані кільцеві канавки. У нижній частині корпуса висівного апарата встановлені клиноподібні виштовхувачі насіння 11. Вони заходять у кіль­цеві канавки барабана і видаляють насіння з його комірок у сошник. Сівалка обладнана двома комплектами висівних барабанів із двома ряда­ми комірок і двома комплектами з одним рядом комірок. Комплекти при­значені для висіву насіння розмірами (фракціями) 3,5-4,5 і 4,5-5,5 мм.

Рис. 3.22. Сівалка ССТ-12В (а) і пристрій для внесення гербіцидів (б):

1 - опорно-приводне колесо; 2 — механізм передач; 3 - рама; 4 — бункер туковий; 5 - тукопровід; 6 - бункер для насіння; 7 - насіннєвисівний апарат; 8 і 12 — прикочувальні колеса; 9 - слідоутворювач; 10 — загортачі; 11 - сошник насіннєвий; 13 - сошник туковий; 14 — паралелограмна підвіска;15 - пристрій для внесення гербіцидів і рідких комплексних добрив

Рис. 3.23. Посівна секція сівалки ССТ-12В:

1 - кронштейн; 2 — верхній повідець; 3 — нижній повідець; 4 — бункер для насіння; 5 - насіннєвисівний апарат; 6 - механізм регулювання глибини ходу сошника; 7 -рамка заднього колеса; 8 — заднє колесо; 9 — чистик; 10 — правий загортач', 11 - лівий загортач; 12 - підставка; 13 - сошник насіннєвий; 14 -рамка переднього колеса; 15 — переднє колесо; 16 — сошник туковий; 17 -рамка

Кожна секція сівалки встановлена на два прикочувальних колеса 15 і 8 (див. рис. 3.23), які за допомогою балансирної підвіски кріпляться до кор­пуса висівного апарата 5. У нижній частині корпуса встановлений сошник 13 із змінним наральником. Балансирна підвіска забезпечує рівномірне загортання насіння на задану глибину. Підвіска має механізм регулюван­ня 6 глибини ходу сошника. Посівна секція кріпиться до бруса рами за допомогою паралелограмної підвіски. Стійкість ходу секції забезпечуєть­ся пружиною. У задній частині секції встановлені два загортачі 10 і 11 у вигляді пластин. Активність загортачів регулюється переміщенням їх у лівий чи правий бік, а стійкість ходу забезпечується пружинами.

Робочий процес. Насіння з бункерів 6 (рис. 3.22) посівних секцій само­пливом надходить до верхньої частини висівних барабанів. Барабани при­водяться в рух від опорно-приводних коліс 1 за допомогою механізмів передач. Насіння потрапляє в комірки верхньої частини кожного бараба­на. Ролик зчищає зайве насіння з поверхні барабана і сприяє кращому заповненню комірок насінням. Барабан, обертаючись, переміщує насіння в нижню частину, де воно випадає з комірок під дією клиновидних ви-штовхувачів. Далі насіння потрапляє в порожнину сошника 11, а потім у борозну. Одночасно з висівом насіння туковисівні апарати подають міне­ральні добрива в тукопроводи 5, якими вони спрямовуються до тукових сошників 13, а потім у борозну.

Добрива розподіляються у ґрунті з лівого та правого боків від рядка насіння. Загортається борозна загортачами 10.

Тукові сошники мають спеціальні грудковідводи для відведення гру­док із зони рядка. Сівалка ССТ-12В обладнана уніфікованою системою УСК-12 для контро­лю за висівом насіння та рівнем насіння і мінеральних добрив у бункерах.

Сівалку комплектують пристроями для сівби насіння сої (СТЯ-81000), проса (СТЯ-23000), гречки (СТЯ-27000) та інших культур, а також при­строями для внесення в зону рядка гербіцидів та інсектицидів.

Регулювання. Комплекти висівних дисків підбирають залежно від фрак­ції насіння - 3,5-4,5 або 4,5-5,5 мм. Кількість висіву насіння регулюють частотою обертання барабана або заміною його на інший з іншою кількістю рядів комірок.

Перевіряють кількість висіяного насіння на їм рядка за формулою, наведеною для кукурудзяних сівалок.

Глибину ходу тукового сошника регулюють упором та гвинтовим меха­нізмом з пружиною, положення грудковідводів - переміщенням їх за ви­сотою, глибину ходу сошника насіння - гвинтовою тягою балансирної підвіски, активність загортачів - переміщенням їх ліворуч чи праворуч, стійкість їх ходу - пружинами, дозу внесення добрив - частотою обертан­ня пружинних висівних апаратів.

Сівалки ССТ-18Б(В) і ССТ-24 призначені для пунктирної сівби каліброваного, звичайного і дражованого насіння цукрових буряків. Ці сівалки одночасно із сівбою цукрових буряків з міжряддям 450 мм також можуть вносити стрічковим способом у ґрунт гербіциди, інсектициди та рідкі комплексні добрива. До сівалок додаються пристрої для сівби про­са, гречки, сої та інших культур. Будова та робочий процес сівалок подіб­ні до ССТ-12В.

Сівалка ССТ-18Б начіпна і має вісімнадцять посівних секцій. ССТ-24 причіпна, і секцій - двадцять чотири. Вона укомплектована туковисівни­ми апаратами для одночасного внесення в рядки мінеральних добрив. Насіннєвисівні апарати на посівних секціях в обох сівалках комірково-барабанного типу такі, як і в сівалки ССТ-12В, а сошники вузькі кіле-видні. Сівалки обладнані слідоутворювачами, гідрофікованими маркера­ми, транспортними пристроями і системами контролю технологічних пара­метрів УСК.

Агрегатують сівалки з універсально-просапними тракторами класу 2 і 3. Ширина захвату сівалок ССТ-18В і ССТ-24 - відповідно 8,1 і 10,8 м, а про­дуктивність - до 5,9 і 7,6 га/год. Робочі швидкості сівалок - до 7,2 км/год.

Бурякова сівалка ССТ-8В призначена для сівби насіння цукрових і кормових буряків пунктирним способом з міжряддям 60 см з одночасним внесенням в рядки гранульованих мінеральних добрив. Вона є модифіка­цією сівалки ССТ-12В і може також комплектуватись пристроями для сівби гречки, проса, сої, квасолі та інших культур. Сівалка має 8 посів­них секцій з механічними комірково-барабанними висівними апаратами. Місткість бункера для насіння - 128 дм³, а тукового - 180 дм³. Робоча ширина захвату сівалки - 4,8 м. Робоча швидкість - до 7,2 км/год. ССТ-8В забезпечує норми висіву насіння в межах 8-20 шт/м. Продуктивність сі­валки - до 3,5 га/год.

Сівалки СТВ-12, УПС-12, СУ-12 "Оризон" і СПС-12 - пневматичні. Вони забезпечують сівбу каліброваного, звичайного і дражованого насіння як цукрових і кормових буряків, так і кукурудзи, соняшнику, сої та інших просапних культур. Агрегатують їх з тракторами класу 1,4 і 2. Сівалки начіпні, секційні. Висівні апарати сівалки УПС-12 можуть комплектува­тись шістьма комплектами дисків. Вентилятор пневматичної системи цієї сівалки приводиться в рух від ВВП трактора при частоті 540 об/хв. Сі­валка обладнана транспортним пристроєм і УСК для контролю за техно­логічними параметрами. УПС-12 забезпечує норми висіву в межах 1,7-28,а СТВ-12 -- 5,1-14,9 шт./м. Посівні секції сівалки СТВ-12 (рис. 3.24) мають скидачі насіння гребінчастого типу і надійну систему дублювання скидачами для подачі насіння у сошники. Ущільнювальні колеса, що рухаються за сошником секції, створюють тісний контакт насіння з ґрун­том і кращі умови для проростання.

Рис. 3.24. Посівна секція сівалки СТВ-12: 1 - бункер для насіння; 2 - ущільнювальні колеса; 3 - загортач; 4 - висівний апарат; 5 - сошник; 6 - опорне колесо секції

Робоча ширина захвату сівалок при міжряддях 450 мм становить 5,4 м. Робочі швидкості - в межах 5,4-7,2 км/год, продуктивність - 2,7-3,3 га/год.

С і в а л к и-к у л ь г и в а т о р и-росл ино л ід ж и в л ювачі СТСН-6А, 2СТСН-6А (2 — кількість секцій, С — сівалка, Т — точка, С — бурякова, Н — начіпна, 6 — кількість рядків у сек­ції, А — модель) призначені для точної сівби каліброваних однонасінних цукрових буряків з одночасним внесенням у ряд­ки мінеральних добрив.

Сівалки СТСН-6А і 2СТСН-6А відрізняються між собою ли­ше шириною захвату. їх комплектують з уніфікованих секцій. Сівалка СТСН-6А має одну таку секцію, а сівалка 2СТСН-6А— дві, вони з’єднані за допомогою з’єднувального начіпного бруса.

Уніфікована секція складається з таких основних вузлів: зварної рами 2 (мал. 38), основою якої є квадратний трубчас-

А

Мал. 38. Секція сівалки СТСН-6А:

/*-опорно-приводне колесо; 2,— рама; 5 — туковисівний апарат; 4 — тукопровід: 5 — бун­кер для насіння; 6 — регулятор глибини ходу сошників; 7 — приводне колесо; 8 — шлейф;

У —загортач; 10 — висівний апарат; 22 —насінний сошник; 22—туковий сошник.

6

Мал. 39. Висівний апарат:

/ — бункер для насіння; 2 — відбивач; 3 —накладка; 4—ролик; 5 — кор­пус; 6— клин-виштовхувач; 7—висівний диск; 8 — гайка-баранець; 9— вал- зубчатка; /0 —кришка.

 

тий брус, двох опорно-приводних коліс 1 з механізмом передачі до туковисівних апаратів, шести секцій робочих органів, трьох туковисівних апаратів 3 та шести тукопроводів 4.

Кожна секція робочих органів складається з бункера для насіння 5, коміркового вертикально-дискового висівного апарата 10, насіннєвого сошника 11, тукового сошника 12, загортачів 9 та приводного колеса з механізмом привода 7. Кріпиться секція робочих органів до бруса секції сівалки за допомогою парале- лограмного механізму начіпки.

Висівний апарат (мал. 39) складається з корпусу 5, в якому на осі встановлено капронову зубчатку з висівним диском 7, вала-зубчатки 9, проміжної зубчатки, ролика 4, відбивача 2 і
двох клинів-виштовхувачів 6. На валі-зубчатці зовні закріплено зірочку, яка через ланцюг приводиться в рух від приводного ко­леса, і ролик. Від вала-зубчатки через проміжну зубчатку рух передається до капронової зубчатки і висівного диска. На цилін­дричній поверхні висівного диска є два рядки комірок. Кожний рядок симетрично прорізаний кільцевою канавкою, призначеною для встановлення клина виштовхувана насіння.

 

Висівний апарат працює так. При переміщенні сівалки по полю приводне колесо секції робочих органів через ланцюгову і зубчасту передачі приводить в обертальний рух висівний диск. Насіння, насипане в бункер, заповнює комірки висівного диска і рухається з ним до ролика, який зчищає з комірок зайве на­сіння, залишаючи тільки по одній насінині в комірці. У нижній частині клиноподібний виштовхувач викидає насіння в боро­зенку, утворену сошником. Насіння загортається грунтом само- осипанням і загортачами. Приводне колесо, що рухається за сошником, ущільнює грунт над борозенкою, сприяючи цим під­веденню до насіння вологи.

Глибину ходу сошників регулюють зміною положення при­водного колеса відносно сошників. Стійкості глибини ходу сош­ників досягають за допомогою натяжних пружин механізму на- чіпки, натяг яких можна змінювати.

Сівалка має 2 додаткові комплекти дисків з двома рядами комірок для фракцій 3,5—4,5 і 4,5—5,5 мм. За окремим замов­ленням завод може додати комплект для підвищеної норми ви­сіву насіння (40—50 шт. на погонний метр) з трьома рядами комірок для фракції 4,5—5,5 мм.

Для зміни норми висіву насіння до сівалки додають 4 комп­лекти змінних зірочок.              *

Для внесення добрив одночасно з висіванням насіння на сі­валці встановлюють туковисівні апарати дискового типу АТД-2.

Апарат АТД-2 складається з бункера 4 (мал. 40) з пояском 24, які встановлено на диску 10, закріпленому на шестірні 20 болтами. Поясок має два отвори, біля яких шарнірно закріплені напрямні скребки 9 з рукояткою, напрямні лійки 11 і шкала 8. Над диском всередині банки встановлено ворушилку 21 з пру­жинними пальцями. Зверху над ворушилкою розміщено чистик 22 для запобігання створенню склепінь. Зверху бункер закри­вається кришкою 2. Всередині бункера розміщується плаваючий скребок-покажчик 1, стержень якого проходить через кришк}' бункера і показує рівень добрив у ньому. Сам скребок частково переміщує добрива від центра до периферії бункера, забезпе­чуючи кращу рівномірність висівання. Диск 10 з шестірнею 20 приводяться в рух від подвійної шестірні 19, встановленої на штирі з капроновою втулкою 13. Подвійна шестірня приводиться в рух від конічної шестірні 15, що встановлена на валу 17. Вал приводиться в рух від опорно-приводного колеса ланцюговою передачею.

 

2

Мал. 40. Туковисівний апарат АТД-2:

а — розібраний; б— складений; 1 — покажчик рівня туків; 2 — кришка; 3 — притискач;

4—бункер; 5—чека; 6 — замок; 7— вушко; 8—шкала; 9— напрямний скребок; 10— диск; 11—лійка; /2 <—кронштейн; ІЗ — капронова втулка; 14 — втулка приводного вала; 15 — 12-зубцева шестірня; 16 — щиток; 17 — приводний вал; 18—штир; 19— подвійна 12- і 30-зубцева шестірня; 20 — 45-зубцева шестірня; 21— ворушилка; 22 — чистик; 23— шарнір; 24—поясок; 25— кронштейн; 26— тукопровід.

 

Туковисівний апарат АТД-2 працює так.

Добрива, засилані в бункер, під час обертання диска надхо­дять до напрямних скребків, а від них через отвори в пояску до напрямних лійок.

Норму висіву добрив регулюють зміною відстані між кінця­ми напрямних скребків і внутрішніми стінками пояска. Перемі­щення скребка здійснюється рукояткою, положення якої фік­сується на відповідних поділках шкали.

З’єднувальний начіпний брус сівалки 2СТСН-6А складається з труби, приварених до неї кронштейнів для навішування на трактор, двох куліс, шпренгеля і двох з’єднувальних рухомих замків. Па кронштейнах прикріплено два дискові маркери. Під­німаються маркери одночасно з установленням сівалки в транс­портне положення за допомогою тросів, які прикріплені до крон-
штейна, установленого на тракторі. При опусканні сівалки в ро­боче положення обидва маркери не опускаються, а залишаються в піднятому положенні, зафіксованому автоматами. Для пере­ведення маркера в робоче положення залежно від потреби трак­торист включає фіксуючий автомат, різко потягнувши за відпо­відну мотузку. Сівалку 2СТСН-6А навішують на трактори «Бе­ларусь», Т-38М.

 

З трьох 6-рядкових секцій, якщо обладнати їх спеціальними маркерами, розпушувачами слідів трактора і перехідними рам­ками, можна утворити 18-рядну сівалку для агрегатування з тракторами, обладнаними иапівначіпною зчіпкою СН-35А.

Для роботи на малих ділянках з тракторами малої потуж­ності можна використовувати одну секцію 2СТСН-6А, облад­навши її спеціальною перехідною рамкою.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 20. Льонові сівалки. 21. Квадратно-гніздові сівалки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_27__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

20. Льонові сівалки

Сівалка СУЛ-48 (С — сівалка, У — універсальна, Л — льонова, 48 — кількість рядків) призначена для рядкової сівби льону з міжряддям 7,5 см з одночасним внесенням гранульова­них мінеральних добрив. її можна також використовувати для висівання зернових культур.

Сівалка СУЛ-48 має встановлений на рамі зерно-туковий ящик з двома відділеннями: одне — для насіння льону або зер­нових культур, друге — для мінеральних добрив. Під зерновим відділенням ящика встановлено 48 звужених котушкових висів­них апаратів для висівання насіння, а під туковим — 24 апара­ти котушково-штифтового типу для висівання туків. Під кожним котушково-штифтовим апаратом установлено уюдільник, який розділяє туки на два струмені і спрямовує кожний з них в окре­мий зерновий сошник. Туки змішуються з насінням і надходять через сошник на дно борозенки.

Сівалка обладнана кілеподібними сошниками, розміщеними під рамою в два ряди. Піднімають і опускають сошники двома автоматами. Висівні апарати приводяться в дію від ходових ко­ліс через зубчасто-ланцюговий передавальний механізм, який включається в роботу і виключається автоматично при опускан­ні і підніманні сошників.

Норму висіву насіння регулюють, змінюючи робочу довжину котушок і швидкість їх обертання. Норму висіву туків регулю­ють зміною швидкості обертання штифтових котушок тукови­сівних апаратів, переставляючи шестірні передавального меха­нізму. Ширина захвату сівалки — 3,6 м. Агрегатують її з трак- іпрями «Беларусь» І Т-25.

Сі валка СЛН-48 (С — сівалка, Л — льонова, Н — начіп- іі.і, 48 —- кількість рядків) призначена для рядкового висівання нзсішія льону з одночасним внесенням гранульованих мінераль­них добрив, а також для сівби зернових культур.

 

Ця сівалка уніфікована з сівалкою СУЛ-48. Зерно-туковий ящик її також має два відділення — для насіння і мінеральних добрив. Тукові і насінні висівні апарати приводяться в дію від опорних коліс сівалки. Норма внесення добрив і висівання на­сіння регулюється так, як і в сівалки СУЛ-48.

Сівалка СЛН-48 має 48 кілеподібних сошників, 48 апаратів для висівання насіння і 24 апарати для висівання добрив. Ширина захвату сівалки — 3,6 м. Навішують її на трактор «Беларусь».

21. Квадратно-гніздові сівалки

Сівалка СКНК-6 (С — сівалка, К — кукурудзяна, Н — начіпна, К — комбінована, 6 — кількість рядків) призначена для квадратно-гніздової або прямокутно-гніздової сівби каліб­рованого насіння кукурудзи з одночасним гніздовим внесенням у грунт гранульованих мінеральних добрив з боку від гнізда насіння, а також для пунктирної сівби кукурудзи. Цією сівал­кою можна також сіяти І баштанні культури.

Сівалка СКНК-6 (мал. 41) складається з рами 7, шести сек­цій (трьох правих і трьох лівих), трьох туковисівних апара­тів 3, двох опорних коліс 6 з кронштейнами, правого 4 і лівого 7 вузловловлювачів, механізму для розмотування мірного дроту з котушкою S, правого 2 і лівого 9 маркерів та ланцюгів для блокування маркерів. До сівалки додається два відпускні коли.

Мал. 41. Квадратно-гніздова сівалка СКНК-6:

/ — рама; 2--маркер правий; ^ — туковисівний апарат; 4 — вузловловлювач правий; 5— прикочуюче колесо; (> — опорне колесо; 7 — вузловловлювач лівий; 8— котушка мірного дроту; 9— маркер лівий.

 

Мал. 42. Сошник сівалки CKHK-S:

1— вісь подільника: 2—пружина; 3 — коромисло; 4— штовхай; 5 —важіль правий; 6 — тяга правого клапана; 7 — важіль лівий; 8 — тяга лівого клапана; 9— важіль правого клапана; 10— важіль лівого клапана; II — перегородка;

12 — полозок сошника; ІЗ— кулачок; 14 — пружина; 15— лійка: 16 е~ ліва тяга; 17—туковий клапан; 18— пружина; 19— корпус сошника^ 20— сукарик; 21 — подільник.

 

Секція складається з паралелограмної підвіски, сошника, висівного апарата і колеса з приводним механізмом. Ліва сек­ція відрізняється від правої будовою полозка і тукової воронки. У правої секції полозок має тукове відділення справа, а в лі­вої— зліва. Індивідуальна паралелограмна підвіска секцій за­безпечує добре копіювання сошника мікрорельєфу.

Сошник (мал. 42) складається з корпусу 19 і ножеподібно­го полозка 12. У корпусі сошника є два канали, які знизу за­криваються клапанами. Зверху над клапанами розміщено на осі подільник 2/, який спрямовує насіння то в правий, то в лівий канал. Переводиться дільник з одного положення в інше важе­лями 5 і 7, які відкривають правий або лівий клапан сошника. У передній частині ножеподібного полозка сошника розміщено тукову лійку 15 з клапаном /7, який відкривається при відкри­ванні лівого і правого клапанів. Клапани сошників відкрива­ються за допомогою механізму розподілу.

 

Висівний апарат встановлюють зверху на сошнику. Тип ви­сівного апарата комірково-дисковий. Розміщений він на дні на­сінної банки 8 (мал. 43). Висівний апарат складається з дна 7 з кришкою, висівного диска 3 з 24-ма комірками, відкидного кільця 4 з отвором і заскочками 5. На дні під кришкою змонто­вано два відбивачі 2 і виштовхувач 1. Висівний диск надівається на виступи конічної шестірні і розміщується між дном 7 і від­кидним кільцем 4. Диск висівного апарата приводиться в дію від прикочувального колеса через ланцюгову і шестеренчасту конічну передачу. Прикочувальне колесо розміщується ззаду сошника.

Тарілково-дискові туковисівні апарати, встановлені на сівал­ці, такої самої конструкції, як і на буряковій сівалці.

Механізм розподілу сівалки складається з переднього і заднього квадратних розподільних валів, які приводяться в дію від вузловловлювачів. Передня вилка вузловловлювача через передній вал і систему тяг відкриває клапани лівих каналів сош­ників. Задня вилка через задній розподільний вал відкриває клапани правих каналів.

З обох боків сівалки встановлено однакові за будовою вуз- ловловлювачі. Кожний з них складається з рамки, на якій роз­міщено важелі з вилками, напрямні ролики та механізм авто­матичного скидання мірного дроту.

Маркери шарнірно приєднані до рами з боків сівалки і з’єд­нані між собою за допомогою пристрою блокування. При підні­манні сівалки начіпною системою трактора в транспортне поло­ження обидва маркери піднімаються на 50 см від поверхні поля. В робочому положенні залежно від потреби той чи інший мар­кер опускається.

Мал. 43. Висівний апарат сівалки:

і — пш‘.ічі-.x.s2— відбивач; З—висівшій диск: 4— відкидне кільце; 5— ?.;і , 6- конічна шестірня; 7 — дно; 8—бейка; 9— кришка.

 

Два відпускні коли, що додаються до сівалки, при­значені для закріплення мірного дроту на кінцях поля і рівномірного натя­гання його із заданим зу­силлям. Відпускні коли дають можливість дроту по­довжуватись при механіч­ному діагональному перене­сенні його, коли сівалка під­ходить до кінця гонів.

Відпускний кіл склада­ється з центрального стерж­ня 1 (мал. 44), рамки 2 з упором 3, барабана 7, хра­пової заскочки 8, повідця 6 і троса 4 з гачком 5. Бара­бан з повідцем може повер­татися на стержні 1 тільки в один бік. Кіл, в якого ба­рабан може повертатися відносно стержня / вправо, називається правим; кіл, в якого барабан може повер­татися вліво, називається лівим.

У барабані 7 розміщено гальмовий пристрій, який забезпечує постійний натяг мірного дроту Із зусиллям

21—25 кгс. Коли сила натягу мірного дроту збільшується, галь­мовий пристрій спрацьовує, і з барабана розмотується трос, до якого прикріплено мірний дріт.

Працює сівалка СКНК-6 так. При переміщенні сівалки по полю, на кінцях якого розтягнуто і закріплено мірний дріт, при- кочувальні колеса приводять у рух висівні диски висівних апа­ратів. Насіння, що потрапило в комірки висівного диска, надхо­дить до отвору у відкидному дні і через нього потрапляє на подільник, який спрямовує його до лівого або до правого кана­лу сошника. Зайве насіння і те, що неправильно уклалось у комірках висівного диска, відводять від нього відбивачі. На­ліпне випадання насіння з комірок висівного диска забезпечує віїштовхувач. Переміщуючись по каналу, насіння потрапляє на клапан, а з клапана — в борозенку, зроблену сошником. Під лісіо шайб мірного дроту через вузловловлювачі і механізм ртііоділу відкриваються клапани сошників і переміщується шщільник з одного положення в Інше. Одночасно з відкриван-
ням клапанів сошників відкривається туковий клапан і скидає добрива, що на ньому зібралися. Добрива розміщуються в грунті поряд з гніздом насіння. Надходять вони до клапанів безперервно через тукопроводи від туковисівних апаратів.

 

До сівалки додають 8 комплектів висівних дисків.

Норму висіву регулюють швидкістю обертання дисків. Висів­ні диски мають 12 діапазонів регулювання швидкості обертан­ня. Це досягається спеціальним набором зірочок, що додається до сівалки.

Глибину ходу сошників регулюють, переставляючи колеса секцій відносно сошників, а силу тиску прикочувальяих колісна, грунт — натягом пружин, встановлених на штангах.

Навішують сівалку на трактори Т-38М, «Беларусь».

Сівалка СКНК-8 (С— сівалка, К — кукурудзяна, Н — начіпна, К — комбінована, 8 — кількість рядків) за призначен­ням, будовою і агрегатуванням подібна до сівалки СКНК-6. Особливим у сівалці СКНК-8 є те, що вона має ширшу раму, на якій встановлено чотири туковисівних апарати і обладнана вісьмома секціями.

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 21 а Кукурудяні сівалки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_28__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

21а.Кукурудзяні сівалки.

Для сівби просапних культур застосовують універсальні пневматичні сівалки СУПН-8А, СУПН-8, СУПН-6А, УПС-8, СУПН-12, СКПП-12 та ін.

Сівалки універсальні пневматичні СУПН-8, СУПН-8А, СУПН-6 і СУПН-6Апризначені для пунктирної сівби відсортованого, каліброваного і некаліб-рованого насіння кукурудзи, соняшнику, рицини, сорго, сої та інших просапних культур з одночасним внесенням окремо від насіння гранульо­ваних мінеральних добрив. Агрегатують їх з тракторами класу 1,4.

Сівалка начіпна СУПН-8Аскладається з основної рами 3 (рис. 3.17), двох опорно-приводних пневматичних коліс 1, восьми посівних секцій, чотирьох туковисівних апаратів 5, вентилятора 6, повітропроводів, меха­нізму передач 2, двох маркерів, уніфікованої системи контролю техноло­гічних параметрів (УСК) і транспортного пристрою.

Рама у вигляді труби квадратного перерізу, в передній центральній частині якої встановлений замок автозчіпки СА-1.

Опорно-приводні колеса 1 з пневматичними шинами. Кожне колесо з механізмом передач 2 кріпиться до рами 3 за допомогою кронштейна і приводить у рух чотири насіннєвих і два туковисівних апарати. Вісь ко­леса встановлена на підшипники кочення, на сівалці встановлені тукови­сівні апарати шнекового типу АТП-2. Висівний апарат являє собою вал, на якому закріплені два пружинні шнеки з лівою і правою навивками. Шнеки апарата при роботі подають добрива у дві посівні секції.

Вентилятор 6 відцентрового типу закріплений в центральній частині рами. Ротор вентилятора приводиться в рух від валу відбору потужності трактора. Кожух вентилятора має розтруб із штуцерами, до яких під'єднуються по­вітропроводи. Інші кінці повітропроводів з'єднані з кришками висівних апаратів посівних секцій. Кожна посівна секція складається з бункера для насіння 4 (рис. 3.18) висівного апарата, полозоподібного сошника 11, при­кочуючого колеса 8, загортачів 10, шлейфа 9, ланцюгової передачі до висів­ного апарата, підвіски 3 і механізму регулювання заглиблення сошників.

 

 

Рис. 3.17. Схема сівалки СУПН-8А:

1 — опорно-приводне колесо; 2 - механізм приводу; 3 — рама; 4 — бункер туковий; 5 — туковисівний апарат; 6 — вентилятор; 7 - скидач насіння; 8 - насіннєвий бункер; 9 - шлейф; 10 - прикочувальне колесо; 11 - загортач; 12 - насіннєвисівний апарат; 13 - сошник; 14 - паралелограмна підвіска; 15 — туковий сошник; 16 - тукопровід

 

 

Рис. 3.18. Посівна секція сівалки СУПН-8А: 1 - кронштейн; 2 - шплінт; З - паралелограмна підвіска; 4 - бункер для насіння; 5 - пружина; 6 - шкал регулятора; 7 - гвинт регулятора; 8 — прикочувальне колесо; 9 — шлейф; 10 — загортач; 11 — сошник; 12 — пружина підвіски; 13 — натяжні ролики

Висівний апарат пневмомеханічний. Він складається з корпуса 13 (рис. 3.19), висівного диска 8 і кришки 5 з вакуумною камерою. В корпу­сі є забірна камера для насіння. Висівний диск 8 встановлений на валу 10 і приводиться в обертовий рух ланцюговою передачею. На валу, поруч із диском, встановлена ворушилка 9, яка зворушує насіння в камері і забез­печує прилягання висівного диска до кришки. Камера розрідження з'єд­нана повітропроводом із вентилятором. Висівний диск складається з ос­нови і наладки. Диск має отвори по колу діаметром 120 мм. Його встанов­люють так, щоб до забірної камери він був із меншими отворами. Сівалку обладнують комплектами дисків із діаметром отворів 2, 3, 4, 5,5 і 6 мм (табл. 3.1). В корпусі висівного апарата може встановлюватись пристрій котушкового типу для висіву насіння сої. Механізми приводу насінне- і туковисівних апаратів ланцюгово-зубчасті.

Рис. 3.19. Пневмомеханічний висівний апарат:

1,5, 12 - кришки; 2, 10 - вали; 3 - підшипник; 4 - вилка; 6 - прокладка; 7 - шпилька; 8 — висівний диск; 9 - ворушилка; 11 — втулка; 13 — корпус; 14 - шкала; 15 - важіль; 16 - заслінка

Таблиця 3.1.Параметри висівних дисків сівалки СУПН-8А

Марка диска	Кількість отворів на диску	Діаметр отвору, мм	Культура
Н. 126. 14.425			Соняшник
425-01			Кукурудза
425-02		5,5	Кукурудза, рицина
425-03			Соняшник
425-04		5,5	Кукурудза, рицина
425-06			Сорго
425-08			Сорго
425-10			Боби, квасоля
			Соя, люпин

Система контролю УСК складається з пульта, електронного блока, дат­чиків висіву і рівня насіння та добрив і джгутів дроту. Живлення систе­ми - від електромережі трактора напругою 12В. При порушенні висіву в посівних секціях (1...8) на пульті загоряються світлові індикатори і вклю­чається звукова сигналізація. Якщо рівень посівного матеріалу в бунке­рах нижче допустимого, то загоряються лампочки і подається короткий звуковий сигнал.

Робочий процес. Насіння із бункера 8 (рис. 3.17) кожної посівної секції по вертикальному каналу потрапляє у забірні камери висівних апаратів 12. За допомогою вентилятора 6 створюються розрідження (0,003 - 0,005 МПа) у вакуумних камерах. Далі розрідження передається через отвори диска в забірну камеру. Одночасно від опорно-приводних коліс 1 приводяться в рух диски насіннєвисівних апаратів 12. Насінини присмоктуються до отворів диска і обертаються разом із диском до нижньої порожнини кор­пуса апарата, в якій немає розрідження. Під дією сил тяжіння насіння відпадає від отворів диска і опускається в порожнину задньої частини полозоподібного сошника 13, а потім падає на дно борозни. Зайве насін­ня зчищається з диска у верхній частині апарата штирями вилки і спря­мовується до забірної камери. Одночасно з висівом насіння туковисівні апарати 5 подають гранульовані мінеральні добрива до тукопроводів 16, по яких вони надходять до лійок сошників 15, а далі - в борозни збоку рядків насіння. Засипаються борозни ґрунтом загортачами 11, рядки ущільнюються прикочувальними колесами 10, а поверхня поля вирів­нюється шлейфом 9.

Ширина захвату сівалки - 5,6 м. Робоча швидкість - 7-9 км/год. Про­дуктивність - до 5,0 га/год. Сівалка забезпечує міжряддя 45, 70 і 90 см.

Норми висіву насіння визначають за таблицею 3.2 і за формулою кіль­кості висіяного насіння на одному метрі рядка:

де т - кількість отворів на диску;

u - передаточне число механізму приводу;

D - діаметр обода опорно-приводного колеса, м;

 - коефіцієнт проковзування коліс (є= 0,05-0,10).

Регулювання. Норму висіву насіння регулюють частотою обертання диска за допомогою механізму передач, а також заміною дисків із числом отворів 14, 22, 34, 50 і 90. Розрідження повітря у камерах висівних апа­ратів регулюють у межах 0,003-0,005 МПа.

Дозу внесення мінеральних добрив регулюють частотою обертання шнеків туковисівних апаратів за допомогою переміщення зубчаток в ре­дукторі.

Глибину ходу сошників у кожній посівній секції регулюють гвинтовим механізмом прикочувального колеса. Стійкість ходу посівної секції регу­люють стисканням пружини штанги підвіски секції.

Таблиця 3.2. Норми висіву насіння кукурудзи, соняшнику і рицини при міжрядді 70 см.

Норма висіву	Число отворів на диску	Переда­точне число	Кількість зубців зірочок	Швидкість руху агре­гату, км/год
ШТ./ГЗ	ШТ./ПОГ.М	А	Б	В	Г
56849 90030 131537	4,2 6,6 9,8		0,48 0,76 ІД	15 15 15	21 21 21	12 19 19	19 19 13	7-9
60739 103361 206702	4,5 7,6 13,2		0,33 0,56 0,96	21 15 15	15 21 21	21 19 19	23 26 15	7-9

Сівалка СУПН-6А має аналогічну будову і робочий процес, як СУПН-8А. Вона відрізняється від СУПН-8А кількістю посівних секцій, довжиною бруса рами, довжиною штанг маркерів і транспортним пристроєм. СУПН-6А шестирядкова. Ширина захвату - 4,2 м. Продуктивність - до 3,7 га/год.

Пневматичні сівалки СУПН-8 і СУПН-6. На цих сівалках встановлені сошники полозкоподібні комбіновані 13 (рис. 3.20), вентилятор 5 пневмо-системи приводиться в рух гідромотором, або для розрідження повітря в пневмосистемі використовують газоструменевий компресор ГСК-1,4.

Рис. 3.20. Функціональна схема сівалки СУПН-8:

1 — опорно-приводне колесо; 2 — механізм передач; 3 — рама; 4 — туковисівний апарат; 5 — вентилятор; 6 — повітропровід; 7 — тукопровід; 8 — бункер для насіння; 9 — насінне висівний апарат; 10 — колесо прикочу вальне; 11 - шлейф; 12 — загортач; 13 — сошник

 

Робоча швидкість сівалок - до 12 км/год. Продуктивність СУПН-8 і СУПН-6 - відповідно до 5,6 і 4,2 га/год.

Сівалка СУПН-12Амає 12 посівних секцій, які за будовою і процесом роботи такі ж, як і в СУПН-8А. На сівалці встановлений вентилятор відцентро­вого типу, і він приводиться в рух від ВВП трактора з частотою 1000 об/хв. Вона має спарені опорно-приводні пневматичні колеса з механізмами передач. Ці колеса використовують і в транспортному пристрої сівалки. СУПН-12А обладнана також УСК технологічних параметрів. Робоча ширина захвату -8,4 м. Ширина міжрядь - 70 см. Робоча швидкість - 6-7 км/год. Продук­тивність - 5,0 га/год. Агрегатують з тракторами класу 3.

Універсальна сівалка УПС-8 начіпна.Вона має 8 посівних секцій, пере­міщенням яких по рамі забезпечують міжряддя 45, 60, 70 і 90 см. Насіннє-висівні апарати пневмомеханічні. Висівний апарат кожної посівної секції складається із корпуса 9 (рис. 3.21), фланця 11, ворушилки 12, висівного диска 13 і скидача зайвих насінин із механізмом регулювання. Сівалку комплектують змінними висівними дисками з отворами 2,2,2,3,4і5,5 мм. Диски мають по ЗО, 40 і 60 отворів. Посівні секції обладнані У-подібними котками, які ущільнюють ґрунт з обох боків рядків. .1

Сівалка забезпечує норми висіву 19-966 тис. шт./га. Ширина захвату -3,6-5,6 м. Продуктивність - 2,0-5,0 га/год. Робоча швидкість - 3,6-9 км/год.

Сівалка кукурудзяна причіпна пневматична СКПП-12 призначена для сівби каліброваного насіння кукурудзи, соняшнику, сорго, сої з одночас­ним внесенням гранульованих мінеральних добрив.

Агрегатують сівалку з тракторами класу 2 і 3. Ширина захвату сівалки - 8,4 м. Робоча швидкість - до 10 га/год, продуктивність - до 8,4 га/год.

Рис. 3.21. Посівна секція (а) і висівний апарат (б) сівалки УПС-8:

1 - бункер для насіння; 2 - повітропровід; 3 - підвіска секції; 4 - куліса; 5 - сошник; 6 - підвіска загортачів; 7 — кришка; 8 - рукоятка; 9 — корпус висівного апарата; 10 - заслінка; 11 - фланець; 12 - ворушилка; 13 - висівний диск

 

Сівалки СКН-6, СКП-6 і СУС-4,2 призначені для прямої пожнивної сівби по необробленому полю, по стерні кукурудзи, соняшнику, сої та інших просапних культур. Вони шестирядкові з шириною захвату 4,2 м і забезпечують норми висіву насіння 30-150 тис. шт./га. Агрегатують ці сівалки з тракторами класу 1,4, 2 і 3.

Сівалка СКП-6 причіпна і складається із шести посівних секцій, облад­наних долотоподібними сошниками, прикочувальними котками і диско­вими загортачами; шести пневматичних насіннєвисівних апаратів; трьох туковисівних апаратів; вентилятора; системи повітропроводів; двох пнев­матичних коліс; механізму привода висівних апаратів; причіпного при­строю; двох маркерів та системи контролю за виконанням робочого про­цесу. Робоча швидкість - 7-10 км/год. Продуктивність - до 3,2 га/год.

Сівалки СКН-6 і СУС-4,2 начіпні з пневмомеханічними висівними апа­ратами і сошниками для сівби без попереднього обробітку ґрунту забезпе­чують ширину міжрядь 450-700 мм. Продуктивність їх - до 3,3 га/год.

Сівалки СПС-12 і СПС-24 призначені для сівби сої на зерно, кукурудзи на силос з одночасним роздільним внесенням у ґрунт гранульованих мі­неральних добрив і прикочуванням засіяних рядків.

СПС-12 - причіпна, дванадцятирядкова.

Складається з двох зернотукових бункерів; дванадцяти посівних сек­цій з дводисковими сошниками, прикочувальними котками і шлейфами; дванадцяти дводискових сошників для мінеральних добрив; чотирьох пневматичних коліс і механізмів привода висівних апаратів.

Насіннєвисівні апарати котушкового типу, а туковисівні - котушково-штифтового.

Сівалка обладнана уніфікованою системою контролю за її робочим процесом.

Глибину ходу сошників для насіння регулюють переміщенням опорних котків секцій, а тукових - стисканням пружин підвісок.

Агрегатують сівалку з тракторами класу 1,4 і 2. Ширина захвату сі­валки - 5,4 м. Міжряддя - 45 і 70 см. Робоча швидкість - до 10 км/год. Продуктивність - до 5,4 га/год.

Сівалка ССН-5,8Д начіпна, призначена для сівби сої на зерно і кукурудзи на силос з одночасним локальним внесенням мінеральних добрив і прикочу­ванням ґрунту в засіяних рядках. На сівалці встановлені пневматичні висівні апарати з централізованим дозуванням. Вона забезпечує норми висіву насін­ня кукурудзи від 10 до 152 кг/га і сої від 17 до 420 кг/га. Ширина захвату -5,85 м. Робоча швидкість - 7-10 км/год. Продуктивність - до 5,8 га/год.

Сівалка має модифікації ССН-5,8Д-01 і ССН-5,8Д-02. Перша має ши­рину захвату 7 м, а друга - 5,45 м.

Агрегатують сівалки з тракторами класу 3.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 22. Овочеві сівалки.23 Саджалки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_29__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 22. Овочеві сівалки

Овочеві сівалки порівняно із зерновими мають ряд конструк­тивних особливостей. Це зумовлено тим, що норми висівання різних овочевих культур коливаються у великих межах, а на­сіння загортається в грунт на глибину від 1,5 до 6 сл/.

Сівалка СКОН-4,2 (С — сівалка, І\ — комбінована, О — овочева, Н — начіпна, 4,2 — ширина захвату в метрах) призна­чена для висівання насіння овочевих культур з одночасним на­різанням поливних борозенок і внесенням мінеральних добрив у рядок з насінням.

Сівалка складається з таких основних вузлів: рами 6 (мал. 45), двосекційного ящика 2 з висівними апаратами, трьох туковисівних апаратів 4 марки АТ-2, опорних коліс /, механіз­му привода 5, шести дискових сошників 7, борознорізІв і мар­керів 3.

На сівалці встановлено 8 висівних апаратів котушкового ти­пу (по чотири в кожній секції ящика). Зверху над висівними апаратами в ящику встановлено ворушилки.

Сошники сівалки дводискові з ребордами і ущільнювальними коточками. Реборди прикріплено до дисків за допомогою кут­ників і скоб. Для очищення реборд від землі на сошнику вста­новлено чистики. Коточки призначені для ущільнення грунту ззаду за сошником. Приєднуються вони до корпусу сошника на спеціальній рамці шарнірно. Для очищення коточків від землі на них установлено чистик. Тиск коточків на грунт регу­лює пружина. Глибину ходу дискових сошників регулюють еборд на дисках.

7

 

Мал 45. Сівалка овочева комбінована начіпна СКОН-4,2:

1 — опорне колесо; 2 — двосекційний ящик; 5 —маркер; 4 — туковисівний апарат; 5—
механізм привода; 6 — рама; 7 — дисковий сотник.

 

Мал. 46. Сівалка овочева начіпна СОН-2.8А:

f — ящик насіннєвий; 2 — маркер; 3 — ходове колесо; 4 — сошник; 5—коточки;
6 — насіннєпровід; 7 — рама; 8 — штанга з пружиною.

 

міжрядь — 45, 60, 70 см. Сівалку навішують на трактори Т-40А, «Беларусь» усіх модифікацій.

Сівалка овочева начіпна СОН-2,8А (С — сівалка, О — овочева, Н — начіпна, 2,8 — ширина захвату в метрах, А — модель) призначена для широкорядної та стрічкової сівби на­сіння овочевих, а також інших культур, близьких до овочевих за розмірами насіння та схемами сівби. Агрегатується з трак­тором Т-25.

Складається сівалка із зварної рами 7( мал. 46), насіннє­вого ящика 1 з котушковими висівними апаратами та ворушил- ками, полозоподібних сошників 4 з прикочуваними коточками 5, насіннєпроводів 6, ходових коліс 3, дискових маркерів 2 з бло­кувальним пристроєм та передавального механізму. Полозопо- дібний сошник складається з корпуса 7 (мал. 47), до якого- прикріплено полозок 6. До корпуса сошника шарнірно прикріп­лено тягу 8 коточків 2 з чистиком 1. Для глибини ходу полозка на 20, ЗО, 40, 50, 60, 70 лин регулюють положення коточків від­носно полозка сошника по висоті перестановкою тяги 8 по отво­рах сектора 3.

Висівні апарати приводяться в рух від лівого ходового ко­леса через шестеренчасту передачу. Ворушилки приводяться в рух від вала висівних апаратів за допомогою кривошипно-ша­тунного механізму, що на правому торцевому боці насіннєвого ящика сівалки.

Для агрегатування з самохідним шасі Т-16М. застосовується комбінована овочева сівалка СКОСШ-2,8.

Для сівби цибулі-сіянки застосовують начіпну сівалку (.JIII-8A з полозкоподібними сошниками. Навішують її на трак­тори Т-40А, «Беларусь».

 

 23. Саджалки

Картоплесаджалка СН-4Б (С — саджалка, Н —на­чіпна, 4 — кількість рядків, Б — модель) призначена для квад­ратно-гніздового садіння картоплі за схемою 70X70 і 60X60 см з одночасним внесенням гранульованих добрив. Саджалкою можна також садити картоплю і вносити добрива в рядок з відстанню між бульбами в рядку 25, ЗО і 35 см.

Саджалка має раму 15 (мал. 48), що спирається на опорні колеса 13. На рамі змонтовано два бункери 1 для насінної кар­топлі з живильними ковшами 3, чотири вигортальних апарати 6, два туковисівні апарати АТ-2, ворушилка 14, привод, автомат, механізм включення автомата, два вузловловлювачі. До основ­ного бруса рами шарнірно прикріплено сошники 11 з гніздоутво- рюючим ротором 10, ззаду за сошниками встановлено загорталь­ні диски 9. До саджалки додають два відпускних коли, пристрій для розмотування і намотування мірного дроту і два мірних дроти (один з відстанню між шайбами 70 см, а другий — 60 см}.

Саджалка працює так. З бункера 1 через вікно, величину якого регулюють заслінкою 2, бульби самопливом надходять до живильного ковша 3. При обертанні вигортальних апаратів 6 їх ложечки 4 захоплюють по одній бульбі. Коли ложечка виходить з ковша, бульба тримається в ній за допомогою пальця затис­кача 5. У такому положенні вона підходить до сошника. Коли бульба буде проти сошника, затискач, набігши відвідним ва-

Мал. 48. Начіпна чотирирядна картоплесаджалка СН-4Б:

/ — бункер; 2— заслінка; 3 — живильний ківш; 4 — ложечка; 5 — затискач; 6 — вагор- іялміий апарат; 7— туковий апарат, 8 — тукопровід; 9 — загортальні диски; /9 — ротор: П — сошник; 12 — опорне колесо сошника; 13 —опорне колесо секції; 14 — ворушилка;

:1— іди і о к-фартух.

 

Вигортальний апарат призначений для вигортання бульб із живильного ковша і подавання їх у сошник. Він складається з диска, на якому з одного боку закріплено ложечки 4 (мал. 48), а з другого проти кожної ложечки — підпружинені затискачі 5, які своїми пальцями притискуються до ложечок. Палець від­ходить від ложечки тоді, коли відвідний важілець затискача набігає на відвідну доріжку. Вузловловлювачі саджалки СН-4Б мають на рамках по одній вилці.

Пристрій для розмотування і намотування мірного дроту закріплено на тракторі. Під час намотування мірного дроту шківок пристрою вводиться в зачеплення з колесом трактора. Для перенесення мірного дроту застосовують механічний пере­носник, який кріплять у передній частині трактора. Ширина захвату саджалки — 2,4—2,8 м. Навішують її на трактор «Бе­ларусь» усіх модифікацій.

Картоплесаджалка чотирирядна СН-4Б-1 призна­чена для гребеневого та гладкого рядкового садіння непроро- щених бульб картоплі з міжряддям 70 см. Агрегатується, як і саджалка СН-4Б. Вона нагадує картоплесаджалку СН-4Б, але не має пристосувань для квадратно-гніздового садіння і обладнана сошниками, які забезпечують роздільне внесення мінеральних добрив.

Картоплесаджалка СН-4Б-2, на відміну від розгля­нутої вище, обладнана сошниками для роботи на кам’янистих грунтах, які при зустрічі з каменями виглиблюються, а потім знову автоматично заглиблюються.

Розсадосадильна машина СКНБ-4 (С — саджалка, К — квадратна, Н — начіпна, Б — модель, 4 — кількість рядків) призначена для садіння розсади (в горщечках або без них) овочевих культур і тютюну у відкритий грунт рядковим або квадратним способом.

Навішують саджалку на трактори «Беларусь» усіх модифі­кацій, а також на трактор Т-38М, обладнаний ходозменшува­чами. Ширина міжрядь саджалки — 50, 60 і 70 см у чотириряд­ковому варіанті і 80 і 90 см у трирядковому. Машиною можна також садити за схемою 60 X 60 см і 70 X 70 слк

Саджалка складається з таких основних вузлів: несучого бруса з передавальним механізмом, садильних апаратів, коліс, водополивної системи, стелажів для ящиків з розсадою, при­строю для квадратного садіння, пристрою для садіння розсади в горщечках, пристрою для нарізання поливних борозен і роз­пушувачів.

Садильні апарати приводяться в дію при рядковому садін­ні від ходових коліс машин, а при квадратному — від мірного дроту.

Працює саджалка так. Ящики 1 (мал. 50) з розсадою із стелажів 2 установлюють на столик 7. Довжина розсади по­винна бути від 80 до 250 мм. Звідси саджальниці беруть роз-

 

Мал. 50. Технологічна схема роботи саджалки СКНБ-4:

1 — ящик; 2 — стелаж; 3 — бак; 4—кран; 5 — трубопровід; 6—розсадотримач; 7 — столик; 8 —диск; 9 — пружина; 10— коток; 11— сошник; 12—поливний бачок; 13 — розпушувач.

 

саду і закладають у відкриті розсадотримачі 6, закріплені на дисках 8. За допомогою пружин 9 розсадотримачі закриваються, і розсада подається в борозну, утворену сошником 11.

Коли корені розсади попадають у борозну, розсадотримач відкривається і звільняє розсаду, а корені засипаються землею, поливаються і обжимаються котками 10. Вода з баків 3 по трубопроводу 5 і гумових шлангах надходить до поливальних бачків 12 кожного садильного апарата. З бачків вода вили­вається під коріння розсади. Для розпушення грунту перед кожним сошником установлено розпушувальну лапу 13.

Для садіння розсади застосовують також шестирядну роз­садосаджалку СКН-6, яка має такі самі робочі органи, як і саджалка СКНБ-4.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД

 

Тема : 24а Вивчення будови сівалок для посіву зернових та зернобобових  культур їх регулювання.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_30__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

ПОСІВНІ ТА САДИЛЬНІ МАШИНИ

 

 Загальні відомості

Сівба та садіння е одними з основних технологічних операцій під час вирощування сільськогосподарських культур. Головне завдан­ня під час сівби та садіння полягає в оптимальному розміщенні в ґрунті насіння, бульб, та розсади з метою створення найкращих умов для росту та розвитку рослин і отримання в кінцевому результаті максимального урожаю

За шириною міжрядь і розміщення насіння в рядках розрізняють такі способи сівби і садіння: рядковий, перехресний, вузькорядний, широкорядний, стрічковий, пунктирний, гніздовий, квадратно- гніздовий, смуговий і розкидний.

Нормою висіву називається загальна маса насіння, що висівається на один гектар. Її визначають, виходячи із схожості насіння, грунтово-кліматичних умов, особливості агротехніки вирощування рослин тощо.

 

Зверніть увагу

Важливим фактором під час сівби та садіння є глибина загор­тання насіння, бульб, розсади. Вона повинна бути опти­мальною для цієї культури з урахуванням грунтово-кліматичних умов. Якщо вона недостатня, то це може призвести до вимерзання сходів зернових або інших культур.

Застосовують такі основні способи сівби та садіння сільськогос­подарських культур: рядковий, вузькорядний, смуговий, розкидний, широкорядний, пунктирний, стрічковий, гніздовий, квадратно-гніз­довий. перехресний. Сівбу і садіння виконують на рівній поверхні поля, на гребенях, в борозни і по стерні. Найпоширеніша сівба - на рівній поверхні поля. Її проводять в основному в районах нормального або недостатнього зволоження. У поливних зонах насіння висівають на рівній поверхні з одночасним нарізуванням поливних борозен. Гребе­невий спосіб сівби застосовують за значної вологості грунту та під час зрошення.

Сівбу в борозни використовують у засушливих районах .для про­сапних культур з метою загортання насіння у вологий шар грунту, сівбу по стерні - на ґрунтах, які піддаються вітровій ерозії.

Посівні та садильні машини класифікують за призначенням, спо­собом сівби, розміщенням (компонуванням) робочих органів і спосо­бом агрегатування з трактором.

Посівні машини або сівалки бувають універсальні та спеціальні. Сівалки, які одночасно з висіванням насіння вносять мінеральні доб­рива, називаються комбінованими.

Універсальні сівалки призначені для сівби насіння різних сіль­ськогосподарських культур. Спеціальними сівалками висівають одну або дві - три культури.

Сівалки складаються з таких основних вузлів: бункер, висів­ний апарат, насіннєпровід, сошник, загортач, рама, опорно-привідні колеса, механізм приводу.

За компонуванням (розміщенням) робочих органів розріз­няють моноблочні, роздільно-агрегатні та секційні сівалки.

Моноблочні сівалки мають спільну раму, на якій розмішені всі робочі та допоміжні органи. Це в основному зернові, зерно-тукові та зерно-трав’яні сівалки.

Секційні сівалки складаються з окремих посівних секцій, шарнірно приєднаних до основної рами. Кожна посівна секція мас невеликий бункер, робочі органи та передавальні механізми, і працює автономно. Посівні секції можна переміщувати на рамі, змінюючи ширину міжрядь. Секційні сівалки використовують для сівби просап­них та овочевих культур.

 Технічне обслуговування  сівалок та саджалок.

Щозмінне  і післясезонне ТО забезпечують надійну роботу сівалок протягом тривалого часу.

ЩТО сівалок виконують одночасно з ЩТО тракторів. До нього входять такі операції: очищення машини від бруду і рослинних решток, ящиків від залишків зерна і добрив; перевірка надійності всіх кріплень, підтягування послаблених болтових з’єднань; перевірка натягу ланцюгів; огляд механізмів та складових частин сівалки і усунення виявлених несправностей.

Післясезонне ТО складається з операцій ЩТО і додаткових - розбирання передаточних механізмів (редукторів), очищення деталей і промивання їх в дизпаливі або гасі, заміни спрацьованих чи деформованих деталей  новими, часткового розбирання роз’єднувача і обгінних муфт.

Вимоги безпеки під час використання сівалок та саджалок.

При роботі на посівних агрегатах необхідно дотримуватись таких основних правил ТБ. Під час роботи працівники повинні знаходитись на підніжних дошках. Забороняється знаходитися між сівалкою і трактором, а також вискакувати на підніжну дошку і сходити з неї під час руху агрегату. Перед початком роботи агрегату необхідно закрити кришки насіневих і тукових ящиків. Забороняється прочищати висівні апарати руками або металевими прутками, перемішувати або розрівнювати насіневий матеріал руками в ящиках, обладнаних ворушилками  при забиванні висівних апаратів і припиненні сівби потрібно негайно зупинити агрегат і усунути несправності. Забороняється під час заправки сівалок насінням стояти з підвітряного боку, їсти під час роботи, палити, тому що з протруєного насіння може виділятись отруйний пил. Необхідно перед прийняттям їжі обов’язково вимити руки. Маркери з робочого положення в транспортне і навпаки слід переводити, знаходячись позаду них, виконувати цю операцію під час руху забороняється.

 

 

 СІВАЛКИ ДЛЯ СІВБИ ЗЕРНОВИХ ТА ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР

 

Загальні відомості

 

Зернові сівалки мають забезпечувати рівномірний розподіл насіння по всій площі поля, висівати насіння зернових, зернобобових, круп’яних та інших культур, насіння яких за розмірами подібне до зернових, із заданими нормами висіву. Норма висіву пшениці стано­вить 60...250 кг/га, вівса - І00...275, ячменю - 90...350, гороху - 80.. 400, гречки - 20...75 і проса - 15...30 кг/га. Відхилення фактичної норми висіву насіння від заданої не більше ніж ± 3 %

Висівні апарати зернових сівалок мають висівати насіння рів­номірно і стабільно. Середня нерівномірність висіву між окремими апаратами для зернових культур не перевищує 6 %, для зернобобових - 10 % і для трав - 20 %. Слід стежити, щоб під час сівби насіння не пошкоджувалось висівними апаратами. Допускається пошкодження насіння зернових культур до 0,2 %, а зернобобових - до 0,7 %.

Туковисівні апарати зернових сівалок мають забезпечувати задану норму висіву мінеральних добрив. Відхилення норми висіву добрив від заданої може бути не більше ніж 10 %. Нерівномірність ви­сіву добрив між туковисівними апаратами не перевищує + 10%.

Висівні апарати призначені для відбирання певної частини насіння із бункера та подачі його в сошники. Вони повинні створювати рівномірний і безперервний потік насіння, забезпечити стійкість його висіву незалежно від рельєфу поля, зміни швидкості руху агрегату тощо.

На сівалках застосовують такі висівні апарати: котушкові, ко­тушково-штифтові, комірково-дискові, комірково-барабанні, відцен­трового типу і пневматичні або пневмомеханічні.

Насіннє- і тукопроводи призначені для транспортування насіння і мінеральних добрив від висівних апаратів до сошників. Насіннє- і тукопроводи підвішують до висівних апаратів, а нижню частину кріплять до сошників, їх встановлюють вертикально або під невеликим кутом до вертикалі.

На посівних машинах застосовують такі насіннє- і тукопроводи: трубчасті гумові,гофровані гумові, спірально-стрічкові, лійкоподібні, телескопічні та спірально-дротяні.

Сошники утворюють у ґрунті борозенки, укладають у них на­сіння й добрива і загортають їх ґрунтом. На рядкових сівалках вста­новлюють дискові або наральникові сошники. Дискові сошники за­лежно від конструкції бувають дводискові (для звичайної рядкової сівби і для вузькорядної) та однодискові.

 

Зверніть увагу

Основними технологічними параметрами, які необхідно відрегу­лювати на посівних та садильних машинах с:

1. Норма висіву (крок посадки);

2. Глибина посіву;

3. Ширина міжряддя.

Регулювання сівалки С3-3,6. Норму висіву насіння регулюють зміною довжини робочої частини котушок, а також частоти їх обер­тання; гранульованих мінеральних добрив - зміною частоти обертання котушок туковисівних апаратів і за допомогою заслінок.

Глибину ходу регулюють гвинтом механізму підіймання сошників. Стійкість ходу забезпечується стисканням пружин натиск­них штанг.

 

Прочитайте!

 

  Сівалка С3-3,6

 

Призначення: Сівалка С3-3,6 — універсальна зернотукова причіпна гідрофікована сівалка із захватом завширшки 3,6 м є базовою моделлю. Вона призначена для рядкової сівби насіння зернових (пшениці, жита, ячменю, гречки, вівса) та зернобобових культур (гороху, квасолі, сої, нуту, сочевиці, бобів, чину, лю­пину) з одночасним внесенням у рядки гранульованих мінеральних добрив. Агрегатується одна сівалка з трактором класу тяги 0,9 або 1.4, три-чотири сівалки — гідрофікованими зчіпками СП-11, СП-16 з тракторами тягового класу 3,0—5,0.

 

 ЗАГАЛЬНА БУДОВА ЗЕРНОВОЇ СІВАЛКИ С3-3,6

На рамі 15 сівалки закріплено два зернотукових ящика 1 (рис. 9.3), поділе­ний перегородками на два відділення: переднє — для насіння, заднє — для добрив. До кожного відділення ящика прикріплені 24 насіннєвисівних апа­рати 9 котушкового типу з нижнім висівом та 24 котушково-штифтових висівних апарати 2 для добрив. Висівні апарати сівалки складаються з двох секцій по 12 апаратів у кожній. Кожна секція (права і ліва) приводиться удію від відповідного опорно-привідного колеса ланцюговою і шестеренною (комбінованою) передачами. До робочих органів сівалки належать також насіннєпроводи 3, сошники 6 із загортачами 7.

Додатковими частинами та механізмами є рама 15 зі сницею 11, опор­но-приводні пневматичні колеса, механізми підйому сошників 4 та встанов­лення глибини ходу сошників, механізми 8 передачі руху від коліс до валів висівних апаратів. Знизу до рами кріпиться підніжна дошка 10. Для пря­молінійного водіння агрегату і висівання насіння без огріхів сівалка облад­нана спеціальними покажчиками — маркерами.

Привід висівних апаратів сівалок — це зубчасто-ланцюгові передачі від ходових коліс.

Підйомні механізми з приводом від виносного циліндра трактора або зчіпки слугують для переведення сошників причіпних сівалок у транспортне та робоче положення. Сівалки СЗ-3.6А, СЗП-З 6А та інші обладнані гідрав­лічними підйомними механізмами.

Пристрій контролю та сигналізації автоматично контролює обертання валів висівних апаратів, заглиблення сошників, рівень насіння в ящиках, він також призначений для дистанційного зв’язку робітника, що сіє, з тракто­ристом. Пристрій працює від електросистеми трактора.

 

 ПРИНЦИП РОБОТИ ЗЕРНОВОЇ СІВАЛКИ С3-3,6

Принцип дії сівалки. Насіння та добрива засипаються у відповідні відділення зернотукового ящика , у нижній частині якого розміщені ви­сівні апарати До висівних апаратів насіння та добрива надходять са­мопливом. З висівного апарата добрива по лотку потрапляють у лійку насіннєпроводу, з якої разом з насінням надходять у насіннєпроводи. Насіннєпроводи спрямовують насіння з висівних апаратів до сош­ників. Дводискові сошники з кутом розгину 10° утворюють у ґрунті бо­розни, вкладають в них насіння і загортають ґрунтом.  Насіння з добривами потрапляє на дно борозе­нок, утворених сошниками під час руху сівалки. Після проходження сошників насіння загортається внаслідок самоосипання ґрунту і за допомогою загортачів.

Підготовка сівалки до роботи.

Сівалку слід готувати до роботи на спе­ціально обладнаному майданчику з твердим покриттям у такій послідовності:

а) Перевірити комплектність сівалки;

б) Ретельно оглянути й перевірити надійність кріплень усіх складових одиниць та механізмів;

в) Регулювання заглиблення сош­ників Глибину ходу сошників встановлюють гвинтом регулятора глибини, розташованого на сниці сівалки і пружинами на штангах (в межах 4-8 см). Максимального заглиблення сошників досягають при повністю вкрученому гвинті і стиснутих пружинах. На ущільнених грунтах стискання пружин збільшують. Сошники заглиблюються мінімально при вигвинченому гвинті та максимально вгвин­ченому гвинті та стиснутих пружинах.

 г) Порядок розміщення сошників сівалок на задану ширину міжряддя.  Для звичайної сівби сошники розставляють на однаковій відстані-15 см рядок від рядка, користуючись установочною підніжною дошкою. Треба підготувати установочну дошку. Розмітку дошки починають з середини. При парній кількості сошників міжряддя буде посередині сівалки, а при непарній сошник встановлюють посередині сівалки.  і в обидва боки від нього розміщують інші сошники, переміщуючи на брусі повідці сошників і вилки штанг на квадратних валах піднімання. Встановлюємо дошку між колесами сівалки і розставляємо сошники так, щоб середина дошки збігалася з середньою поздовжньою лінією сівалки.

 д) Перевірка установки клапанів висіваючих апаратів.

При висіві насіння зернових культур зазор між клапаном і ребром котушки повинен бути не більше 2 мм. Цей зазор регулюють болтом, міняючи стискання пружини клапана. При висіві крупного насіння зернобобових зазор між клапаном і ребром котушки повинен бути 8…10 мм. Його встановлюють важелями вивантаження для кожної половини зернотукового ящика окремо.

е) Регулювання норми висівання насіння

Задану норму висіву сівалкою встановлюють у перед виїздом у поле, а в полі її перевіряють.

При регулюванні норми висівання насіння раму  сівалки розміщують на підставки так, щоб можна було обертати колеса. Норма висівання насіння залежить від частоти обертання і довжини робочої частини котушки висівного апарата. Передаточне число має бути таким, щоб задана норма висіву досягалась при найменшому його значенні і більшій робочій довжині котушок. При цьому висів насіння буде рівномірним.

Встановивши передаточний механізм на оптимальне передаточне число, з діаграми знаходять орієнтовне значення робочої довжини котушок, при якій забезпечується висів заданої кількості насіння. Перевіряючи норму висіву, під сівалку на площадці підкладають домкрат. В ящик засипають зерно на 1/3 висоти, під сошники застеляють брезент.

Колесо прокручують 14 раз, що дорівнює кількості обертів ходового колеса сівалки, що припадає на 1 га.

Зерно, що висіялось, зважують. Потім теоретично розраховують, що повинно висіятись.

Де А – маса висіяного зерна;

D – діаметр ходового колеса;

B – ширина захвату сівалки, м;

Q – задана норма висіву, кг/га;

10 000 – площа 1 га, м².

Одержані результати зрівнюють, якщо вони відрізняються, то важелем регулятора переміщують котушки в потрібному напрямі. Цю операцію повторюють до тих пір, поки маса насіння, що висівається за 14 обертів колеса, не буде рівна розрахунковій. Сівалка вважається встановленою на норму висіву, якщо відхилення фактичного висіву від розрахункового не перевищує 3%. Потім важіль регулятора закріплюють в потрібному положенні гайкою.

Остаточно сівалку на задану норму висіву регулюють у полі при перших проходах

є) Порядок регулювання сівалок на задану норму висіву добрив. Норму внесення добрив регулюють зміною швидкості обертання валів туковисівних апаратів. Порядок регулювання сівалок на задану норму висіву добрив проводиться при пробному внесенні. Якщо фактична доза відрізняється від заданої, змінюють частоту обертання вала туковисіваючих апаратів. Частково дозу внесення добрив можна регулювати заслонками, зменшуючи чи збільшуючи переріз вихідних вікон.

Щоб забезпечити рівномірність внесення добрив всіма туковисіваючими апаратами, настроюють клапани. Важелі вивантаження піднімають в верхнє положення і закріплюють. При цьому всі клапани повинні торкатися штифтів  котушок. якщо деякі клапани не торкаються котушок, їх провертають на валу, при відпущених стопорних болтах, після чого для добрив з нормальною вологістю встановлюють зазор між клапанами штифтами 8…10 мм. Для добрив з підвищеною вологістю клапани опускають нижче.

ж) Розрахунок вильоту маркера посівних машин.

Для дотримання ширини стикового міжряддя двох суміжних проходів агрегату необхідно точно розрахувати і встановити маркер. Зазвичай трактор посівного агрегату спрямовують по сліду маркера правим колесом (зовнішньою кромкою правої гусениці).

Виліт маркерів — це відстань від диска маркера до осі крайнього сош­ника в агрегаті

Якщо трактор рухається по залишеному маркером сліду правим переднім колесом або зовнішнім обрізом правої гусениці, то виліт маркера (відстань від правого сошника сівалки або саджалки до диска маркера L, м, визначають за формулами:

– для лівого маркера,

– для правого маркера,

Де B – ширина захвату агрегату, м;

b – ширина міжряддя, м;

c – відстань між серединами передніх коліс трактора або внутрішніми

обрізами гусениць, м.

Контроль якості сівби. Якість роботи сівалки впливає як на одержання високого врожаю, так і на про­міжні операції. Конт­ролюються такі пара­метри:

• глибина висіван­ня насіння;

• ширина стикових міжрядь;

• норма висіву на­сіння в польових умовах;

• рівномірність висіву.

Глибина перевіряється після першого проходження агрегату в кількох (не менш як 10) місцях по діагоналі. Одну лінійку кладуть упоперек рядків над розритою борозною, а другою заміряють відстань між на­сінням та нижнім боком горизонтально розташованої лінійки. Суму одер­жаних замірів ділять на їх число й одержують середню глибину висівання насіння.

Перевіряючи ширину стикових міжрядь, замірюють відстань між крайніми рядками двох сумісних проходів посівного агрегату.

Щоб перевірити норму висіву насіння зерновою сівалкою, в зернове відділення ящика засипають на 1/3 його висоти насіння і розрівнюють. На внутрішніх стінках ящика проводять лінію на рівні насіння. Після цього заси­пають контрольну вагу, маса якої удесятеро менша за норму висіву. При пе­ревірці посівний агрегат рухається з робочою швидкістю. Після висівання контрольної ваги насіння агрегат зупиняють і вимірюють шлях, шо він прой­шов. Для сівалки із захватом завширшки 3,6 м цей шлях має дорівнювати 277 м. Якщо шлях менший за 277 м — норму висіву зменшують, а якщо біль­ший — збільшують.

Контролюючи рівномірність висіву, відкривають борозенки і лінійкою заміряють відстань між насінинами в рядку. Зазвичай перевіряють дно борозенок, яке має бути щільним.

 

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Які способи сівби ви знаєте?

2. Агротехнічні вимоги до сівби.

3. Як класифікують сівалки?

4. Призначення сівалки С-3,6; її модифікації.

5. Назвіть марки сівалок для висівання сільськогосподарських культур.

6. Загальна будова сівалки С3-3,6 та призначення її основних частин.

7. Поясніть принцип дії зернової комбінованої сівалки.

8. У чому полягає підготовка сівалки до роботи?

9. Поясніть основні регулювання сівалки СЗ-3,6.

10. Як розрахувати виліт маркера?

11. Яким чином контролюється якість сівби?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   Лабораторно-практична робота.

 

     Тема:   ЗЕРНОВА СІВАЛКА СЗ-3,6

 

Мета: Поглибити знання з будови зернової сівалки СЗ-3,6 та її робочих органів,процес роботи сівалки, з'ясувати порядок регулювання сівалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з сівалкою.

 

Обладнання: Сівалка СЗ-3,6; набор інструментів, висівний апарат, робочі органи сівалки, плакати, опорний конспект, підручники.

 

Час виконання –  год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову зернової сівалки. Знайдіть зернове та тукове відділення  ящиків, висівні апарати, насіннєві проводи, сошники, загор­тачі;

2. З'ясуйте тип приводу висівних апаратів та підйомних механізмів сош­ників.

3.   Виясніть, як відбувається процес роботи сівалки.

4.  Підготуйте сівалку до роботи.

5. Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для сівалок.

6. Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з сівалками.

7. Складіть звіт про лабораторну роботу.

8. Виконайте завдання самостійної роботи.

9. Дайте відповіді на контрольні запитання.

10.Зробіть висновок.

 

•   САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Огляньте сівалку. Дані про її складові одиниці занесіть до таблиці.

 

Чинник	Призначення
Ящик
Привід висівних апараті в
Насінннєпровід
Сошник
насіннєвисівний механізм
загортач

2. Позначте на схемі зернової сівалки:

 1-туковий

 ящик;

2- зерновий ящик;

3- висівний апарат;

4- насіннєпровід;

5- сошники;

6- загортачі.

 

3. Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня сошників на задану глибину закладання насіння, ширину міжряддя,установку клапанів висіваючих апаратів,  встановлення сівалки на задану норму висіву насіння та добрив і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

Порядок регулюван­ня сошників на задану глибину закладання насіння     ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________        Порядок регулюван­ня сошників на задану ширину  міжряддя ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Правила установки  клапанів висіваючих апаратів

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________­­­­­­­____

 

Правила,  встановлення сівалки на задану норму висіву насіння та добрив

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

4. Поміркуйте:

Для росту рослин важливе значен­ня має глибина закладки насіння в ґрунтовому горизонті. Уважно роз­гляньте рисунок і обґрунтуйте свої вис­новки щодо розвитку сходів при різній глибині їх закладання в ґрунт.

.

 

5. Визначте масу насіння,кг, що висівається всіма апаратами за один оберт колеса, якщо діаметр ходового колеса 1245 мм, норма висіву насіння 70 кг/га.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Розрахуйте вильоти маркерів, якщо ширина колії трактора 1м 40см.

М.пр.__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

М.лів ____________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1год.

 

Тема :24 б Вивчення будови сівалок для посіву технічних і овочевих культур.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_31__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

СІВАЛКИ ДЛЯ СІВБИ КУКУРУДЗИ

 

Загальні відомості

Сівалки СУПН-8А, СКПП-12, УПС-12 та зарубіжні Джон Дір 1760, МФ-543-8. МФ-543-6 призначені для пунктирної сівби куку­рудзи, соняшнику, цукрових буряків та інших просапних культур.

Сівалка універсальна пневматична начіпна СУПН-8А складаєть­ся із зварної рами, яка опирається на опорно-привідні колеса, восьми висівних секцій, чотирьох туковисівних апаратів, відцентрового венти­лятора, повітропроводів, передавальних механізмів, маркерів і автозчіпки. Будова сівалки УПС-12 майже аналогічна і відрізняється кіль­кісно посівних секцій.

Зверніть увагу

Регулювання сівалки СУПН-8. Норму висіву насіння регу­люють підбором дисків (14 або 22 отвори) та частотою їх обертання. Глибину ходу сошника насіння - гвинтовою тягою опорного колеса секції. Ширину міжрядь регулюють переміщенням секцій по брусу рами. У висівному апараті також регулюють кількість насінин біля одного отвору диска - положенням вилка-скидач.

 

Прочитайте!

 

СІВАЛКА ДЛЯ СІВБИ  КУКУРУДЗИ СУПН-8

 

Призначення. Сівалка універсальна пневматична начіпна СУПН-8 призначена для пунктирної сівби кукурудзи, соняшнику та інших просапних культур з одночасним внесенням у грунт (окремо від насіння) мінеральних добрив. Сівалку агрегатують з тракторами тягового класу 1,4. її робоча швидкість — близько 12 км/год., маса — 1100 кг, продуктивність 6,7 га/год.

Будова сівалки. Сівалка складається із зварної рами , яка спирається на два пневматичні колеса, восьми висівних секцій , чотирьох туко­висівних апаратів, відцентрового вентилятора з приводом, повітропроводів, автозчіпки.

1. рама; 2- опорно-приводні колеса; 3- кронштейн; 4- маркер; 5-замок; 6-повітрепроводи; 7- вентилятор; 8-тукопровод; 9- туковисіваючий апарат; 10- чистик; 11- підніжка; 12- секці

 

Будова насіневисівної секції.

Секція сівалки приєднана до кронштейна бруса рами шарнірно за допомогою паралелограмної підвіски. Кожна секція складається з пневматичного насіневисіваючого апарата  з бункером для насіння, ком­бінованого полозоподібного сошника  і ланцюгового передаваль­ного механізму, механізму регулювання глибини ходу сошника, який складається з шплінта і куліси, запобіжної пружини, загортачів, прикотувального колеса, шлейфа.

Будова висівного апарату. Висівний апарат сівалки складається з вилитого корпусу  із забірною камерою  для насіння, кришки з камерою розрідження, ворушилки насіння, висівного диска. Висівний диск встановлений на квадратному валу і при­тиснутий гумовою ворушилкою до прокладки камери розрідження.

Висівний диск складається з основи і тонкої металевої наклад­ки, які жорстко з’єднані між собою. В основі і прокладці просверд­лено отвори, причому діаметр отворів в основі більший, ніж діаметр отворів у накладці. В апарат диск встановлюють так, щоб до забірної камери він був повернений отворами з меншим діаметром, а до камери розрідження — отворами більшого діаметра.

Камера розрідження підковоподібної форми сполучена по­вітропроводом з розтрубом вентилятора сівалки. Для перевірки присмоктування насіння до отворів диска в корпусі передбачене вікно, яке закривається заслінкою. Від насіння апарат очищають через вікно, що закривається кришкою. Сошник секції складається з полозка, тукової і насінної п’яти і тукової лійки. Для приведення в дію зернових і туковисівних апаратів на сівалці встановлено два ланцюгові передавальні механізми. На сівалці є відцентровий вентилятор для створення розріджен­ня в камерах висівних апаратів. До всмоктувального вікна вентилятора прикріплено розтруб зі штуцерами кришок висівних апаратів. Під час роботи сівалки повітря відсмоктується з камер висівних апаратів і в камерах створюється розрідження.

 Сівалка має два дискові маркери , які піднімаються й опуска­ються за допомогою гідрофікованих механізмів

 

Туковисівна секція.

Кожна секція вносить добрива в дві борозни на деякій відстані від насіння. Складається з бункера для добрив з кришкою і рівнеміром, ворушилки, дисково-скребкового висівного апарату, лійок, регулятора дози внесення добрив з шкалою і фіксуючим болтом, механізму передач. Висівний диск закріплений на циліндричному зубчатому колесі. На диску змонтована ворушилка. Для запобігання поломок апарата від  потрапляння сторонніх предметів передбачена запобіжна муфта. Муфта розміщена в внутрішній порожнині зубчатого колеса.

Процес  роботи

Привід механізмів здійснюється від опорних коліс сівалки. Вакуум у порожнинах кришок висівних апаратів створюється вентилятором. Ротор вентилятора приводиться в рух від гідродвигуна через клинопасову передачу і муфту, яка стабілізує швидкість обертання ротора, забезпечуючи цим самим постійне значення розрідження у повітряній системі сівалки. Під час роботи вентилятор створює в камері  розрідження, повітря відсмоктується з камер висівних апаратів і в камерах створюється розрідження. Насіння присмоктується до отворів висівного диска, що оберта­ється, і транспортується ним до місця скиду. До отворів можуть присмоктатися дві зернини і більше. Для видалення «зайвого» насіння у верхній частині забірної камери змонтовано відкидач насіння  у вигляді вилки із штирями. Штирі вилки встановлено відносно отворів так, щоб між ними могла пройти лише одна насі­нина. Положення вилки регулюють важелем з циферблатом. Сошник створює в грунті борозенку, в яку і укладаються насіння і добрива. При цьому окремо один від одного. Загортачі загортають борозну, а шлейф вирівнює поверхню грунту.

Регулювання.

Установка на задану ширину міжрядь.

Розмічають брус рами, для цього  від його середини відкладають в обидва боки по ширині міжряддя, далі від одержаних міток відкладають по цілому міжряддю до кінця бруса. Послабивши кріплення висівних секцій до бруса рами, пересувають їх відповідно до розмітки.

Глибину ходу сошника регулюють, змінюючи поло­ження рамки прикочувального колеса відносно куліси сошника і змінюючи ступінь стиску пружини натискної штанги. Щоб забезпе­чити максимальну глибину ходу сошника, шплінт переставляють у верхній отвір. Переставлянням шплінта на один отвір досягається зміна глибини ходу на 10 мм.

Установка на задану норму висіву насіння..

Норма висіву насіння може визначатися у кількості штук насінин, що висіваються на погонний метр рядка, а також в кілограмах на гектар.

Підбирають передаточне відношення. Засипають насіння в бункери насіннєвисівних апаратів не менше 1/3 об’єму.

Перевіряють правильність підбору висівних дисків і передаточних відношень, протягнувши сівалку  50-100 м, підраховують кількість насінин і визначають фактичну норму.

Кінцеве регулювання висівної системи сівалки проводять регулюванням розрідження в пневмосистемі. Якщо фактична норма висіву менша заданої, необхідно збільшити розрідження в пневмосистемі орієнтовно на 0,1 кПа на кожний відсоток різниці між фактичною і заданою нормами висіву.

Підбір висівних дисків

 Висівні апарати мають чотири комплекти висівних дисків з діаметром отворів у накладках 3 і 5,5 мм, два з яких мають по 14 от­ворів, а два — по 22 отвори.

Диски з отворами діаметром 3 мм призначені для висівання насіння соняшнику, а диски з отворами 5,5 мм — насіння куку­рудзи.

Підбір передаточних відношень. Передаточні відношення до дисків насіння висівних апаратів можна змінювати від 0,208 до 1,206. Всього можна встановити 45 передаточних відно­шень. Це дає змогу висівати на 1 м рядка у середньому від 1,78 до 16,3 насінини, залежно від передаточного відношення і встановле­них висівних дисків з різною кількістю отворів.

Установка на задану норму висіву добрив.

Необхідна норма висіву добрив досягається відповідною частотою обертання висівного механізму туковисівного апарата. Частота забезпечується механізмом приводу сівалки.

Розрахунок і установка вильоту маркера.

Під час сівби праве колесо агрегату має рухатись чітко по сліду маркера. Виліт маркера визначають за формулою:

Мпр  = 0,5( В + т+К),

Млів = 0,5( В + т-К), де

В- ширина захвату машини,м;   т- ширина міжрядь; К- віддаль між передніми колесами чи гусеницями трактора.

 

Запитання та завдання для самоконтролю 

1. Назвіть марки сівалок для висівання кукурудзи.

2. Призначення сівалки СУПН-8; її модифікації.

3. Загальна будова сівалки СУПН-8 та призначення її основних частин.

4. Поясніть принцип дії кукурудзяної сівалки.

5. У чому полягає підготовка сівалки до роботи?

6. Поясніть основні регулювання сівалки СУПН-8.

7. Як розрахувати виліт маркера?

8. Яким чином контролюється якість сівби?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Лабораторно-практична робота

 

       Тема: СІВАЛКА ДЛЯ СІВБИ КУКУРУДЗИ

 

Мета: Поглибити знання з будови кукурудзяної сівалки СУПН-8 та її робочих органів,процес роботи сівалки, з’ясувати порядок регулювання сівалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з сівалкою

 

Обладнання: Сівалка СУПН-8; набор інструментів, висівний апарат, робочі органи сівалки, плакати, опорний конспект, підручники.

 

Час виконання – 2 год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову кукурудзяної сівалки. Знайдіть бункери для зерна, висівні апарати, сошники, загор­тачі та туковисівні секції;

2. З’ясуйте тип приводу висівних апаратів.

3.   Виясніть, як відбувається процес роботи сівалки.

4. Підготовте сівалку до роботи.

5. Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для сівалок.

6. Складіть звіт про лабораторну роботу.

7. Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з сівалками.

8. Виконайте завдання самостійної роботи.

9. Дайте відповіді на контрольні запитання.

10.Зробіть висновок.

 

•   САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Знайдіть основні робочі органи сівалки

 

 

 

 

 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Опишіть  процес роботи насіневисіваючого апарату сівалки СУПН-8.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

3. Позначте на схемі

1-камера;

2-висівний диск;

3-ворушилка;

4-сошник;

5-тукопровід;

6-повітрепровід.

 

 

 

 

 

 

4. Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня сівалки і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

Порядок регулюван­ня сошників на задану глибину закладання насіння

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Порядок регулюван­ня на ширину міжряддя

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Порядок встановлення сівалки на задану норму висіву насіння

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Порядок підбору комплектів змінних висівних дисків для насіння соняшнику_____________________________________________________________

кукурудзи______________________________________________________________

 

 

Порядок  встановлення сівалки на задану норму висіву добрив

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.  Розрахуйте вильоти маркерів, якщо ширина колії трактора 1м 40см.

  Мпр___________________________________________________________________

Млів__________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОВОЧЕВІ СІВАЛКИ

 

Загальні відомості

Для посіву овочевих культур використовують сівалки СОН-4,2; СО-4,2; СУПО-6.

Сівалка СО-4,2 складається з рами із замком автозчіпки, опорно-привідних коліс, насіннєвого і тукового ящиків, механізму передач. висівних  апаратів котушкового типу (аналогічних до висівних апаратів сівалки С3-3,6), насінне- і тукопроводів, полозоподібних сошників для мінеральних добрив, дво- або однорядних дискових сошників для насіння, маркерів.

Будова сівалки СУПО-6 аналогічна будові пневматичних сіва­лок СУПН-8А, УПС-12.

 

Зверніть увагу

Овочеві сівалки призначені як для одно-, так і для двострічкової рядкової сівби насіння овочевих культур. На рівній поверхні сівалка утворює міжряддя 45,60, 70, 8+62, 20+90, 50+90, 60+120 см, на гребневій і грядковій поверхнях – 60, 70, 40+100, 32+32+76, 5+27+5+27 і 140см

сучасні технології вирощування овочів передбачають рядкову сівбу культур з низькою польовою схожістю – моркви, петрушки, кропу, столового буряку, редису. Томати, баклажани, перець, кабачки, огірки висівають точним (пунктирним і гніздовим) способом, який дає змогу удвічі зекономити насіння, мінімізувати ручну працю на операціях з догляду за цими культурами.

 

Прочитайте!

Овочева начіпна сівалка СОН-4,2

 

Призначення Овочева начіпна сівалка СОН-4,2 призначена для рядкової сівби насіння овочевих культур з одночасним окремим внесенням мінеральних добрив на рівній, гребеневій та грядковій поверхнях.

 Овочева начіпна сівалка СОН-4,2 агрегатується з тракторами тягового класу 1,4. Для забезпечення стійкості агрегату на передню частину трактора встановлюють вантажі масою 270 кг. Робоча швидкість агрегату — не більше 7 км/год. Місткість ящиків для насіння — 132 дм³, для туків — 175 дм³.

 

Будова Сівалка складається з рами із замком автозчіпки. Опорно-при­відних коліс діаметром 510 мм, насіннєвого і тукового ящиків, механізму передач, висівних апаратів, насінне- і тукопроводів, полозоподібних сошників, дво- або однорядкових сошників, маркерів, ящика для інструменту та підставки.

Робочими органами сівалки (рис. 3.16) є висівні апарати 8 для насіння, висівні апарати 2 для гранульованих добрив, насіннєпро­води 9, тукопроводи 1, сошники 14 для укладення добрив у бороз­ни і сошники із загортачами 13, прикочувальними котками 11 і шлейфом 12 для загортання насіння, ущільнення ґрунту та зарів­нювання рельєфу поля.

 

 

Процес роботи Працює сівалка так. Насіння, засипане у насіннєві відділення 5 ящика, і добрива, завантажені у тукові відділення, заповнюють само­пливом коробки висівних апаратів 2 і 8. Під час руху сівалки котуш­ки, обертаючись, захоплюють насіння та добрива і подають їх до лійок насінне- та тукопроводів. По тукопроводах 1 добрива падають на дно борозен, що утворені полозоподібними сошниками 14, а насін­ня по насіннєпроводах 9 – на дно борозен, нарізаних дисковими сош­никами. Полозоподібні сошники укладають добрива на 20-30 мм глибше за насіння. Насіння і добрива загортаються осипаним із сті­нок борозен ґрунтом, а також загортачами. Прикочувальні котки 11, що розміщені за загортачами, ущільнюють ґрунт, утворюючи його контакт з насінням та сприяючи надходженню вологи з нижніх шарів. Шлейфи 12 вирівнюють рельєф поля після проходження сош­ників і котків, а також покривають рядки розпушеним шаром ґрунту.

На сівалці СОН-4,2 встановлені котушкові висівні апарати (рис. 3.17) із штампованою коробкою, груповим випорожненням, клапаном, що регулюється, нижнім висівом. Кожний апарат сівал­ки складається із штампованої насіннєвої коробки 1. Розетки 4, ко­тушки 2, муфти клапана 5, пружини 6 з регулювальним болтом 7.

 Регулювання висівних апаратів сівалки на висів різних овочевих культур

У нижній частині насіннєвої коробки вмонтовано клапан 5, що регулюється, який за допомогою важеля може бути встановлений на різних відстанях від котушки. При висіванні насіння моркви, то­матів, капусти, редьки, огірків відстань від зовнішньої поверхні муфти до клапана встановлюють 7-9 мм, насіння буряків — 18 і квасолі – 23 мм.

  Положення клапанів і випорожнення апаратів від насіння регулюють важелем, що закріплений на валу 8 клапанів.

Висівні апарати перевіряють під час підготовки сівалок до робо­ти. Положення окремих клапанів регулюють, підтискуючи або попускаючи пружину 6 гайкою, що нагвинчена на болт 7. Зазор між окремими клапанами і котушкою не повинен перевищувати 1,5 мм.

 

Коробки висівних апаратів кріплять болтами до дна насіннєвого відділення сівалки так, щоб верхні вхідні вікна апаратів збіглися з отворами у дні ящика. Насіння, засипане в ящик, заповнює коробки апаратів і простір навколо котушок. Під час роботи сівалки робочі котушки, обертаючись у насіннєвих коробках, здійснюють висівання. Кількість насіння, що висівається, залежить від робочої частини котушки, яка знаходиться всередині коробки апарата.

Для збільшен­ня висівання котушку вставляють у коробки за допомогою важеля регулятора висіву, а для зменшення — висувають з коробки і вихідне вікно апарата перекривають муфтою, що встановлена на валу 3 поряд з котушкою.

 Регулювання висівних апаратів сівалки на рівномірність висіву

 Для того, щоб апарати висівали одну й ту саму кількість насіння, котушки всіх апаратів повинні мати однакову робочу довжи­ну. Її перевіряють за допомогою шаблона та встановленням важеля регулятора на повне закриття або відкриття апарата. Робочі частини котушок окремих апаратів мають бути однакової робочої довжини; відхилення не повинно перевищувати ±1 мм. Робочу довжину котуш­ки окремих апаратів регулюють зміщенням коробки висівного апарата на насіннєвому відділенні ящика. Для цього попередньо попускають болти кріплення коробки апарата до ящика і зсовують коробку так, щоб після її закріплення робоча довжина котушок була однаковою.

       Регулювання туковисівних апаратів сівалки

Для внесення добрив на сівалці СОН-4,2 встановлені котушко­во-штифтові апарати з груповим випорожненням і нерегульованою довжиною робочої частини котушки. Апарат складається із стале­вого корпусу, всередині якого разом з валом обертається відлита штифтова котушка. В нижній частині корпусу на валу закріплений клапан для регулювання апарата та очищення його від туків. Клапани повертають за допомогою важеля, що встановлений на загальному валу. Для висівання добрив з нормальною вологістю клапани встановлюють ­ на відстані 8-10 мм від штифтів котушки, закріплюючи важіль на секторі. Норму висіву добрив регулюють зміною частоти обертання котушки, збільшуючи або зменшуючи розмір отворів у стінці тукового відділення ящика заслінкою, що у потрібному поло­женні фіксується защіпкою.

Сівалка СОН-4,2 має дво- та однорядкові дискові і полозоподібні сошники для загортання мінеральних добрив.

  Дворядковий дисковий сошник (рис. 3.18) складається з дисків 2, загортачів 14, прикочувальних котків 12 і 13, шлейфа 11 та грудковідводу 17. Сошник кріпиться до повідців, шарнірно закріплених на кронштейні під переднім брусом рами сівалки. Диски змонтовані на осях корпусів 3 і 4 на підшипниках, які ковпачком, кільцем, манже­тою та відбивачем захищені від потрапляння пилу. Корпуси сош­ників у нижній частині шарнірно закріплені за допомогою штиря в скобі рамки /, а у верхній частині кронштейни корпусів болтами кріпляться до сектора. Регулювання дворядкового сошника на ширину міжряддя

На секторі є три пари отворів для регулюван­ня відстаней між рядками — 50; 80; 100 мм залежно від схеми сівби.

    Регулювання дворядкового сошника на глибину загортання насіння

На диски сошника встановлені обмежувальні реборди 16, що кріпляться за допомогою пружинних шплінтів. До сівалки дода­ється три комплекти реборд різного діаметра, які дають змогу загортати насіння на глибину 2,3 та 4 см. Для очищення реборд і дисків від налипання ґрунту встановлені регульовані чистики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шлейф 11 — це рамка жорсткої конструкції, яку встановлюють шарнірно на кронштейні 7.

Грудковідвід 17, встановлений на рамці попереду дисків, при­значений для запобігання забиванню сошника післяжнивними рештками та грудками ґрунту. За допомогою дворядкового сошни­ка можна здійснювати й однорядкову сівбу, перекриваючи відповідні висівні апарати сівалки заслінками.

     Загортачі 14 являють собою два крила, з’єднаних за допомогою планок та круга.

Тиск загортачів на ґрунт регулюють пружиною 6.

Секція прикочувальних котків складається з двох котків 12 і 13, змонтованих на одній осі на металокерамічних втулках, запресова­них у маточині. Котки кріпляться на осі за допомогою шайб і шплінтів. Уся секція котків встановлена на кронштейні 7, який шарнірно кріпиться до рамки. Для очищення котків від налипання ґрунту встановлені регульовані чистики 10. Тиск котків на ґрунт ре­гулюють пружиною 8 натискної штанги 5 (переставленням шплінта в отворах штанги).

Однорядковий сошник (рис. 3.19) — це дводисковий сошник із змінними ребордами і прикочувальними котками. Він складається з корпусу 1, двох дисків 11 та двох котків 7. Сошник попереду кріпиться до повідців, а позаду підвішується до рами за допомогою підйомно-натискних штанг з пружиною.

Диски сошника змонтовані на осях корпусу так само, як диски дворядкового сошника. Змінні реборди дисків сошника забезпечу­ють загортання насіння на глибину 2,3 та 4 см.

Регулювання чистиків реборд, котків і регулювання тиску котків на ґрунт виконують так само, як і в дворядковому сошнику.

 

 

 

     Для внесення мінеральних добрив у грунт на сівалці СОН-4,2 встановлені полозоподібні сошники зварної конструкції. Такий сошник складається з полоза, стояка і лійки. У верхній частині лійки є кільцевий паз, у якому кріпиться наконечник нижче повідців дискових сошників. Заглиблення полозоподібних сош­ників регулюють пружинами підйомно-натискних штанг.

    Регулювання положення рами по висоті

Зварна рама сівалки спирається на два пневматичні опорно- приводні колеса. Положення рами по висоті відносно поверхні ґрунту під час сівби на рівній, гребеневій та грядковій поверхні можна змінювати, закріплюючи трубу кронштейна за допомогою штиря у верхньому або нижньому отворі. Труба кронштейна входить у тру­бу більшого діаметра, що закріплена на рамі сівалки. Під час сівби на рівній поверхні раму сівалки опускають, а під час сівби на висо­ких гребенях та грядах піднімають.

З ) Регулювання ширини колії сівалки

 Поверненням коліс на 180° навколо осі труби кронштейна змінюють ширину колії сівалки з 4220 на 3560 мм, і навпаки, що дає змогу здійснювати сівбу з шириною захвату 3,6 та 4,2 м.

На рамі встановлені два насіннє-тукові ящики. Кожний ящик має два відділення: переднє — для мінеральних добрив і заднє — для насіння. До передніх стінок ящика прикріплені туковисівні апарати. Па лівому ящику — шість апа­ратів, на правому — п’ять.

До дна кожного заднього ящика прикріплені десять насіннє- висівних апаратів, з’єднаних спірально-стрічковими насіннєпрово­дами з лійками дискових сошників; туковисівні апарати з’єднані гумовими гофрованими тукопроводами з лійками полозоподібних сошників.

Передавальний механізм. Від обох опорно-привідних коліс сівалки здійснюється привід на туковисівні апарати та через ме­ханізм передач — на насіннєвисівні апарати. До маточини колеса (рис. 3.20) кріпиться ведуча зірочка z – 8, яка за допомогою привід­ного ланцюга через зірочку z = 18 передає крутний момент на вхід­ний вал 8 механізму передач 2, що складається з литих боковин, які з’єднані триступінчасто одна з одною. У боковинах на підшипниках вмонтовано два вали – вхідний та вихідний. На вхідному валу вста­новлений блок з двох зірочок А, що передають крутний момент за допомогою ланцюга на блок з двох зірочок Б, розміщених на вихідному валу.

З вихідного вала крутний момент через зірочку В, що розміщена на валу за межами боковий, та зірочку Г пере­дається на вал 5 насіннєвисівних апаратів і через три шестерні — на вал ворушило 4. Блоки, що розміще­ні на вхідному та вихідному валах всередині боковий, мо­жуть переміщуватись вздовж валів.

На вхідному валу 8 за ме­жами боковий встановлено дві зірочки Д, на які пере­дається крутний момент від опорно-привідного колеса. Від зірочки Д крутний мо­мент за допомогою ланцюга передається на зірочку Е вала шнеків та на вал тукових апа­ратів. Механізм передач сівалки забезпечує шість передаточних відношень від опорно-привідного колеса на вал насіннєвисівних апаратів у межах 0,069-0.6 та чотири передаточних відношення на вал туко­висівних апаратів у межах 0,167-0,405 Для зміни пере­даточного відношення попускають ланцюг механізму передач і переміщують блоки на вхідному і вихідному валах та ланцюг з роликом. Після встановлення ланцюга на відповідні зірочки, ручку натяжного пристрою переводять у вихідне положення.

При потребі роблять заміну зірочок В на вихідному валу механізму передач та зірочок Г на валу насіннєвисівних апаратів.

Маркери. Сівалка обладнана правим та лівим розсувними (теле­скопічними) маркерами дискового типу. Під час роботи на рівній поверхні прямолінійне водіння агрегату по полю здійснюється по борознах, утворених маркером. Маркер опускається на грунт з не­засіяного боку поля і під час роботи утворює неглибоку борозенку. При сівбі сівалкою у зворотному напрямку тракторист веде трактор колесом по борозні, що утворена маркером. Цим забезпечується задана ширина стикового міжряддя.

Маркер складається з кронштейна з привареним стояком і тру­би з диском на кінці. Кронштейн вставлений в основний брус рами сівалки з торців і закріплений гвинтами. Для зручності встановлен­ня маркерів на потрібний виліт до верхньої площини труби прива­рено шість планок. На стояках кронштейна є замки для фіксації маркерів у транспортному положенні.

Опускають і піднімають маркери гідрофікованим механізмом, яким керують з кабіни трактора. Механізм складається з гідро­циліндра і важеля на вушках, розміщених у замку рами. Гідро­циліндр з’єднаний з гідросистемою трактора за допомогою рукавів високого тиску. За один хід штока гідроциліндра відбувається підняття одного й опускання іншого маркера з диском.

Залежно від обраної схеми сівби вильоти маркерів регулюють зміною довжини вильоту кронштейнів та осі з диском.

Для перевірки довжини канатів обидва маркери опускають на ґрунт, переводять важіль у крайнє ліве положення, натягують канат лівого маркера і закріплюють його притискачем. Перевіряють також довжину каната правого маркера. Канати мають бути добре натягнутими, без провисання.

Для надання стійкості сівалці, що від’єднана від трактора, на пе­редньому брусі рами встановлені дві підставки.

На замовлення споживача сівалку комплектують пристроєм для рядкової сівби дрібного насіння лікарських рослин і тютюну або пристроєм для сівби дрібного насіння з комплектом наральникових сошників.

 

Запитання для самоконтролю

1.Призначення сівалки СОН-4,2;.

2. Назвіть марки сівалок для висівання овочевих культур.

3. Загальна будова сівалки СОН-4,2 та призначення її основних частин.

4. Поясніть принцип дії овочевої сівалки.

5. У чому полягає особливість будови і роботи овочевих сівалок?

6. У чому полягає підготовка сівалки до роботи?

7. Поясніть основні регулювання сівалки СОН-4,2.

8. Яким чином контролюється якість сівби?

 

 

 

 

 

 

Лабораторно-практична робота

 

      Тема:  СІВАЛКА ДЛЯ СІВБИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

Мета: Поглибити знання з будови овочевої сівалки СОН-4,2 та її робочих органів,процес роботи сівалки, з'ясувати порядок регулювання сівалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з сівалкою

Обладнання: Сівалка СОН-4,2; набор інструментів, висівний апарат, робочі органи сівалки, плакати, опорний конспект, підручники.

Час виконання – 1 год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову овочевої сівалки. Знайдіть бункери для насіння, висівні апарати, сошники, загор­тачі та туковисівні секції;

2. З'ясуйте тип приводу висівних апаратів та підйомних механізмів сош­ників.

3.   Виясніть, як відбувається процес роботи сівалки.

4. Підготовте сівалку до роботи.

5. Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для сівалок.

6. Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з сівалками.

7. Складіть звіт про лабораторну роботу.

8. Виконайте завдання самостійної роботи.

9. Дайте відповіді на контрольні запитання.

10.Зробіть висновок.

 

 

•   САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Огляньте сівалку. Запишіть її складові одиниці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Опишіть процес роботи сівалки СОН-4,2.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня сівалки і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

Регулювання на висів різних овочевих культур

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Регулювання висівних апаратів на рівномірність висіву

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Регулювання сошників на задану глибину закладання насіння

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Встановлення сівалки на задану норму висіву добрив

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Замалюйте схему розстановки робочих органів на схему сівби з міжряддям 450мм

 

 

 

 

 

Зробіть висновок____________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

СІВАЛКИ БУРЯКОВІ

 

Загальні відомості

Сівалку бурякову начіпну ССТ-12В призначено для пунктир­ного посіву каліброваного насіння цукрових буряків. Вона складається з дванадцяти посівних секцій, шести туковисівних апаратів, двох опор­но-привідних коліс, механізмів передач, маркерів і рами з начіпним пристроєм.

 

Зверніть увагу

Регулювання сівалки ССТ-12В. Комплекти висівних дисків підбирають залежно від фракції насіння - 3,5-4,5 або 4,5-5,5 мм. Кіль­кість висіву насіння регулюють частотою обертання барабана та замі­ною його на інший з іншою кількістю рядів комірок.

 

ПРОЧИТАЙТЕ!

Бурякова сівалка ССТ-12В

 

Призначення. Бурякова начіпна сівалка ССТ-12В  призна­чена для пунктирного висівання каліброваного (звичайних і малих норм) насіння цукрових буряків з одночасним внесенням у зону рядка гранульованих мінеральних добрив. Якщо сівалки укомплек­товано відповідними пристроями, то вони одночасно з сівбою вно­сять у зону рядка інсектициди і гербіциди, висівають насіння проса, гречки, сої, квасолі, а також дражоване насіння цукрових буряків. Сівалку ССТ-12В застосовують в для сівби з міжряддями 45 см.

 

Будова сівалки.

Рис. Схема технологічного процесу роботи сівалок ССТ-12В

1 — опорно-привідне колесо; 2, 3. 5 і 17 — ланцюгові передачі; 4 — ланцюговий редук­тор; б — туковисівний апарат; 7 — тукопровід; в — бункер для насіння; 9 — насінне - висівний апарат; 10 і 14 — прикочувальні котки; 11 — загортачі; 12 — гвинтовий ме­ханізм; 13 — насіннєвий сошник; 15 — паралелограмна підвіска; 16 — туковий сошник;

18 — форсунка для розпилювання рідких пестицидів; 19 — слідопокажчик

 

Будова висівної секції.

Висівні секції прикріплені до кронштейнів рами паралелограмними підвісками 15. Кожна секція складається з дискового висівно­го апарата 9, кілеподібного звуженого сошника для насіння 13, дворядного кілеподібного сошника 16 для загортання мінеральних добрив, який закріплюється на окремій підвісці радіального типу і розміщується спереду прикочувального котка 14, двох прикочувальних котків 10 і 14 з гумовим обіддям, гвинтового механізму 12 регулювання глибини ходу насіннєвого сошника (межі регулюван­ня 2-6 см) і двох загортачів з регульованими крилами 11.

Будова насіннєвисівного апарату .

Висівний апарат складається з бункера  для на­сіння, корпусу, в яко­му на осі встановлено капронову шестерню із закріпленим на ній висівним диском, відбивача насіння  з чистиком, клинових виштовхувачів, вала шестерні і проміжної шестерні.

Будова туковисівного апарату . Сівалки обладнані дисковими туковисів­ними апаратами 6 типу АТД-2. Місткість бун­керів для добрив становить 55 дм³.

Туковисівний апарат складається з бункера, висівних дисків, ворушилки, регулятора дози внесення добрив, механізму передач, болта.

Бункер розширений в верхній частині. Кришка закріплена шарнірно, в закритому положенні фіксується спеціальним прижимом. В нижній частині бункера встановлений пояс з шарніром для його перекидання при очищуванні апарата від добрив.

Висівний диск прикріплений до циліндричної шестерні. На диску  встановлено ворушилку. В поясі апарата передбачені два вікна для виходу добрив. Над вікнами приварені козирки для попередження самоосипання туків в вікна. До вікон поясу прикріплені направляючі регулятора для дозування добрив. Важелі регулятора в потрібному положенні фіксують на козирці з циферблатом.

Процес роботи

Привод механізмів здійснюється від опорних коліс  сівалки. Оберти до вала шестерні передаються роликовим ланцюгом від привідного вала. Потім оберти передаються через проміжну шестер­ню до шестірні , яка з’єднана з висівним диском. Під час обертан­ня висівного диска, насіння, що міститься в бункері, заповнює ко­мірки і рухається з ним до відбивача, який, обертаючись проти годинникової стрілки, зчищає з поверхні комірок «зайве» насіння, залишаючи в кожній з них по одній зернині. При дальшому обер­танні диска насіння переміщується в нижню частину апарата, де ви­кидається з комірок клиновим виштовхувачем на дно борозни. Наральник насіннєвого сошника має клиноподібну форму і утворює в ґрунті вузьку клиноподібну борозенку. Туковий сошник, який одночасно являється грудко відводом, мінеральні добрива, які потрапляють в нього за допомогою подільника двома потоками направляє в борозну. Прикочувальні колеса прикочують борозну для створення кращого контакту насіння з ґрунтом. Загортачі загортають борозну.

Регулювання.

Установка на задану ширину міжрядь.

Розмічають брус рами, для цього  від його середини відкладають в обидва боки по ширині міжряддя, далі від одержаних міток відкладають по цілому міжряддю до кінця бруса. Послабивши кріплення висівних секцій до бруса рами, пересувають їх відповідно до розмітки

Глибину ходу сошника регулюють, змінюючи поло­ження  переднього і заднього прикочувальних котків  відносно  корпусів висівних апаратів. Це проводиться перестановкою  куліси  з відповідними отворами на осях підвіски прикочувальних котків. Глибина загортання насіння може змінюватись в межах 2-12см. Щоб забезпе­чити максимальну глибину ходу сошника, шплінт переставляють у верхній отвір. Балансирна підвіска прикочувальних котків сівалки дозволяє регулювати тиск на грунт передніми і задніми прикочувальними котками.

Установка на задану норму висіву насіння..

Норма висіву насіння може визначатися у кількості штук насінин, що висіваються на погонний метр рядка, а також в кілограмах на гектар.

Підбирають передаточне відношення. Засипають насіння в бункери насіннєвисівних апаратів не менше 1/3 об’єму. Перевіряють правильність підбору висівних дисків і передаточних відношень, протягнувши сівалку  50-100 м, підраховують кількість насінин і визначають фактичну норму. Кількість насіння, що висівають, регулюють зміною частоти обертання дисків і перекриттям одного ряду комірок сектором, чим досягається висівання 8-50 насінин на 1 м рядка. Якщо встановити висівний диск з одним рядом комірок, можна забезпечити норму висіву 8-20 насінин на 1 м рядка.

Підбір висівних дисків

До кожного висівного апарата додають два комплекти дисків для висіву каліброваного насіння двох фракцій: першої з шириною насіння 3,5-4,5 мм і другої — 4,5-5,5 мм.

Для висіву насіння першої фракції в апарати встановлюють диски з комірками діаметром

5,1 мм і глибиною 2,5 мм, а для висіву насіння другої фракції — диски з комірками діаметром

б мм і глибиною 3,3 мм.

 Установка на задану норму висіву добрив.

Необхідна норма висіву добрив досягається відповідною частотою обертання висівного механізму туковисівного апарата. Частота забезпечується механізмом приводу сівалки.

Розрахунок і установка вильоту маркера.

Під час сівби праве колесо агрегату має рухатись чітко по сліду маркера. Виліт маркера визначають за формулою:

Мпр  = 0,5( В + т+К),

Млів = 0,5( В + т-К), де

В- ширина захвату машини,м;   т- ширина міжрядь; К- віддаль між передніми колесами чи гусеницями трактора.

Запитання для самоконтролю

1. Призначення сівалки ССТ-12; її модифікації.

2. Назвіть марки сівалок для висівання буряку.

3. Загальна будова сівалки ССТ-12 та призначення її основних частин.

4. Поясніть принцип дії бурякової сівалки.

5. У чому полягає підготовка сівалки до роботи?

6. Поясніть основні регулювання сівалки ССТ-12

7. Як розрахувати виліт маркера?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лабораторно-практична робота

 

       Тема: БУРЯКОВА СІВАЛКА

 

Мета: Поглибити знання з будови бурякової сівалки ССТ-12 та її робочих органів,процес роботи сівалки, з'ясувати порядок регулювання сівалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з сівалкою

Обладнання: Сівалка ССТ-12; набор інструментів, висівний апарат, робочі органи сівалки, плакати, опорний конспект, підручники.

Час виконання – 1 год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову бурякової сівалки. Знайдіть бункери для насіння, висівні апарати, сошники, загор­тачі та туковисівні секції;

 

2.   Виясніть, як відбувається процес роботи сівалки.

3.   Підготуйте сівалку до роботи.

4.  Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для сівалок.

5. Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з сівалками.

6. Складіть звіт про лабораторну роботу.

7. Виконайте завдання самостійної роботи.

8. Дайте відповіді на контрольні запитання.

9. Зробіть висновок.

 

•   САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Огляньте сівалку. Запишіть її складові одиниці.                     

 

 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2. Опишіть процес роботи сівалки ССТ-12.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3.Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня  сівалки і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

 

Регулюван­ня сошників на задану глибину закладання насіння

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Регулюван­ня сошників на задану ширину міжряддя

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Встановлення сівалки на задану норму висіву насіння

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Встановлення сівалки на задану норму висіву добрив

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

 

Тема :24 в Вивчення будови картоплесажалок ,їх регулювання.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_32  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

КАРТОПЛЕСАДЖАЛКИ

 

Загальні відомості

Картоплесаджалки висаджують  бульбу рядковим способом з міжряддями 60 і 70 см і відстанню між бульбами в рядку 20; 25; ЗО; 35 і 40 см. Основний садильний матеріал - бульби масою 50-80 г. Довжина паростків на яровизованих бульбах - до 2 см. Під час садіння у гребені висота - 12-20см, а глибина - від 6 до 14 см (від вершини гребеня). За рівного садіння глибина загортання від 6 до 16 см.

Для садіння картоплі використовують картоплесаджалки СН-4Б,  КСМ- 4А, КСМ-6А, а для висаджуванні яровизованої картоплі саджалки САЯ-4.

Картоплесаджалка складається з рами з причепом, основного і завантажувального бункерів, ковшів-живильників, висаджу вальних апаратів дискового типу і туковисівних апаратів, сошників, загортачів, марке­рів, гідросистеми. Робочі органи приводяться в рух від ВВП трактора. Гідросистема саджалки підключається до гідросистеми трактора.

На саджалці САЯ-4 встановлюється ложечко-ланцюговий са­дильний апарат.

 

Зверніть увагу

Регулювання картоплесаджалки полягає у встановленні заданої норми садіння бульб -  зміною зірочок механізму приводу садильних апаратів; глибини ходу сошників -  опорними колесами секції; глибини загортання бульб картоплі - поворотом сферичних дисків загортачів.

 

Прочитайте!

 

Картоплесаджалка СН-4Б

Картоплесаджалка СН-4Б служить для посадки бульб картоплі рядовим способом з одночасним внесенням у борозни гранульованих мінеральних добрив. Машина може бути використана для гребеневої та гладкої посадки з міжряддями 70 і 60 см.

 Ширина захвату саджалки при посадці з міжряддям 70 см дорівнює 2,8 м. Густота посадки 35...70 тис. шт /га Саджалку агрегатують з тракторами ДТ-75, МТЗ-80. Робоча швидкість агрегату до 6,3 км/ч.

Саджалка двосекційна. Кожна секція оснащена бункером і двома посадочними апаратами ложково – дискового типу, туковисівного апарату типу АТД-2 і механізмів приводу,змонтованих на рамі. До переднього бруса рами приєднані чотири секції сошників з копіюючи ми колесами. Саджалка в роботі спирається на два опорних колеса. Струшувальні створки і ворушилки забезпечують безперервну подачу бульб до живильного ковша, а шнек подає бульби до диска вичерпуючого апарата.

Вичерпуючий апарат являє собою диск, з дванадцятьма ложечками, які захоплюють бульби. Кожна ложечка захоплює одну бульбу, і утримує її зажимом. Зажим має круглий палець, який притискується до бульби пружиною, і плоский хвостовик, який періодично ковзає по напрямній шині.

При переміщенні ложечки в шарі картоплі, напрямна шина відводить від ложечки палець, і ложечка захоплює бульбу. Після виходу ложечки з шару картоплі, хвостовик зажиму сходить з направляючої шини, і палець притискає до ложечки захоплену бульбу. Ложечка з бульбою опускається до сошника, шина знову відводить палець від ложечки, і бульба падає в сошник.

Сошник приєднаний до кронштейна за допомогою паралелограмної підвіски, що складається з тяг. До корпусу сошника прикріплені стріловидний носок, який сприяє заглибленню сошника, і поличка, яка утворює ґрунтовий прошарок між добривами і бульбами. Кут входження сошника в ґрунт регулюють зміною довжини тяги. Підйом сошника регулюють обмежувачем.

Для роботи на кам'янистих ґрунтах застосовують сошник з копір-відбивачем. При зустрічі з перешкодою сошник попередньо виглиблюєтся копіювальним колесом і повністю копір-відбивачем. Подолавши перешкоду, сошник повертається у вихідне положення.

Робочі органи саджалки СН-4Б приводяться в дію від ВВП трактора за допомогою редуктора. Картоплесаджалка забезпечена автоматичною зчіпкою, гідрофікованими маркерами і двосторонньою електросигналізацією.

.

Картоплесаджалка СН-4Б: 1 — бункер; 2 — регулювальний гвинт заслінки; 3 — заслінка; 4 — вичерпувальний  апарат; 5 — туковисіваючий апарат; 6 — борознозакриваючі диски; 7 — бульбопровід; 8 — полички; 9 — сошник; 10 — туконаправляюча пластина; 11 — тукопровід; 12 — шнек; 13 — живильний ківш; 14 — ворушилка; 15 — редуктор; 16 — копіювальне колесо; 17 — опорне колесо; 18 — струшуюча стінка

 

 

Робочий процес

Робочий процес картоплесаджалки СН-4Б відбувається так. При русі машини з ввімкненими робочими органами бульби картоплі з бункера безперервно поступають по його похилому дні в живильний ківш. В живильному ковші шар бульб розділяється подільником на два потока і шнеками подаються до вичерпувальних апаратів.   Бульби картоплі з бункерів за допомогою струшувачів і ворушилок надходять у живильні ковші. Шнеки подають бульби до вичерпувального апарату. Диски садильних апаратів обертаються, і їх ложечки занурюються в шар картоплі і кожна захоплює по одній бульбі. Після виходу ложечки із ковша бульба утримується в ложечці підпружиненим затискачем і переноситься вгору до приймальної горловини бульбопроводу. Коли важіль затискача набігає своїм хвостовиком на шину, звільнюється бульба,  затискач відводиться від ложечки і бульба падає через внутрішню порожнину сошника в борозну, яка утворюється сошником.   Одночасно добрива із туковисіваючого апарату по тукопроводу падають в передню частину сошників і по направляючої пластині висипаються на дно борозни. Полички засипають туки ґрунтом, на який потім падають бульби. При гребеневої посадці борозну з бульбами закривають диски, при гладкій — диски з борінками.

  Регулювання.

Товщину шару картоплі регулюють переміщенням заслінки гвинтами.

Глибину садіння бульб регулюють підйомом або опусканням копіювальних коліс сошників, при цьому опорні колеса саджалки піднімають або опускають так, щоб при заглиблених сошниках різниця висот Б-А передніх і задніх шарнірів нижніх тяг підвісок становила 100-110 мм Обмежувач глибини занурення сошників повинен торкатися упору тяги, якщо різниця Б-А дорівнює 200 мм.

 Щоб у кожну ложечку укладалося по одній бульбі і вона не випадала до відходу затискача, регулюють зазор між боковиною і ложечкою. Для цього послаблюють болти і переміщують боковину по довгастих отворах. При посадці бульб масою 30...50, 50...80 і 80...100гр встановлюють зазор відповідно 3...5, 10... 12 і 14... 16 мм.

Норму садіння бульб при синхронному ВОМ трактора регулюють, замінюючи зірочки на валу редуктора . При роботі сажалок з незалежним ВОМ трактора задану густоту посадки забезпечують заміною зірочок і зміною швидкості руху агрегату.

Частоту обертання диска посадкового апарату регулюють так, щоб через кожні 20-40 см шляху в сошник надходила одна бульба.

Щоб перевірити норму садіння бульб, піднімають борознозакривальні диски секцій і проїжджають встановленою робочою  швидкістю 30 м. Після цього підраховують кількість бульб в кожній борозні на довжині 14,3 м (при міжрядді 70 см). Помноживши отриманий результат на 1000, отримують число бульб на 1 га. Якщо фактична норма відрізняється від заданої, то на валу редуктора замінюють зірочку.

Запитання для самоконтролю

1. Для чого призначена і з яких основних частин складається картопле­саджалка

 СН-4Б?

2.     У чому полягає принцип дії картоплесаджалки СН-4Б?

3.       Як підготовити картоплесаджалку до роботи?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Лабораторно-практична робота

 

      Тема: КАРТОПЛЕСАДЖАЛКА

Мета: Поглибити знання з будови  картоплесаджалки СН-4Б та її робочих органів,процес роботи саджалки, з'ясувати порядок регулювання саджалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з саджалкою

Обладнання: Картоплесаджалка СН-4Б; набор інструментів, робочі органи саджалки, плакати, опорний конспект, підручники.

Час виконання – 1 год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову картоплесаджалки. Знайдіть бункери для картоплі, вичерпувальні апарати, ложечки, зажими, сошники, загор­тачі, туковисівні секції;

2. З'ясуйте тип приводу висівних апаратів.

3.   Виясніть, як відбувається процес роботи саджалки.

4.  Підготовте саджалку до роботи.

5. Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для саджалок.

6. Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з саджалками.

7. Складіть звіт про лабораторну роботу.

8. Виконайте завдання самостійної роботи.

9. Дайте відповіді на контрольні запитання.

10.Зробіть висновок.

 

 

 

•   САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Огляньте саджалку. Запишіть її складові одиниці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

2. Опишіть процес роботи вичерпуючого апарату саджалки СН-4Б.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3.Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня саджалки і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

 

Регулювання сошників на задану глибину закладання бульб.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Встановлення саджалки на задану норму посадки бульб

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Зробіть висновок:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

 

Тема : 24гВивчення будови розсадосадильних машин ,їх регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Самостійно - 24. Підготовка до роботи посівних агрегатів 25. Підготовка поля до сівби і робота посівних агрегатів.

 

Урок№_33__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

МАШИНИ ДЛЯ ПОСАДКИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

 

Загальні відомості

Розсадосадильна машина СКМ-6А призначена для садіння розсади овочевих (капусти, помідорів та ін.) та ефірних культур, тю­тюну, суниць у горщечках або без них. Вона складається з рами, шести садильних секцій, двох опорно-привідних коліс, механізму передач, водополивної системи з двома резервуарами для води, стелажів для ящиків із розсадою, двох маркерів, тенту і системи сигналізації.

 

Зверніть увагу

На розсадосадильній машині СКН-6А регулюють:

- крок садіння - кількістю розсадотримачів на диску та часто­тою обертання диска;

- момент закриття та відкриття розсадотримачів - перемі­щенням лекал у пазах тримачів;

- глибину ходу сошників - переміщенням їх відносно рам секції та ущільнюючих котків по висоті;

- подачу води - переміщенням по колу диска з роликами від­носно маточини садильного диска та тяги дозувального пристрою.

Запитання для самоконтролю

Прочитайте!

Розсадосадильна машина СКН-6А

Призначення Розсадосадильна навісна шестирядна модернізована машина СКН-6А призначена для рядкового садіння у відкритий ґрунт розсади овочевих культур, суниць, тютюну, живців та дичків плодоовочевих культур.

Будова Машина складається з рами, на якій розміщені шість садильних апа­ратів з дисками 8 (рис. 9.5, а), сошниками 7, прикочувальних котків 6 сидіння 5, опорно-ведучих коліс 10, механізму приводу садильних апаратів стелажів 11, водополивної системи 12.

Садильний апарат (рис. 9.5, б) складається з рами 1, садильних дисків 4 із захватами 6 для розсади, дозувального пристрою з приводом 2, полиць для ящиків з розсадою, двох сидінь 8 для садильників, полозоподібного сошника 10, прикочувальних котків 9, двох коліс 3, 5.

 

Процес роботи

При роботі агрегату сошники розкривають борозенки в ґрунті. Садильник вкладає розсаду в розкритий захват 8 й утримує доти, доки він не зак­риється. Садильний апарат подає розсаду кореневою частиною у борозну з одночасним поливом. Котки притискають ґрунт до рослин. Позаду маши­ни йдуть два робітники, які контролюють якість садіння розсади.

 

Підготовка до роботи

Регулювання кроку садіння. Крок садіння розсади залежить від числа розсадотримачів, вставлених на диску, передаточного відношення коробки передач (положення важеля) і числа зубів змінних зірочок на валу трансмісії.

Глибину ходу регулюють, переставляючи кожен сошник відносно рами посадочного апарата по п’яти отворах на планках кріплення. Перестановка на один отвір змінює заглиблення сошників на 25 мм.

  Кількість ґрунту і початок його потрапляння на коріння розсади встановлюють, переміщуючи сошники в поздовжньому напрямку по трьох отворах рам апаратів.

При суцільному поливі кількість води під корені розсади регулюють рукоятками індивідуальних кранів бачків, при порційному поливі – зміною довжини тяги дозуючого пристрою і перестановкою важеля з віссю в поздовжніх пазах рам посадочних апаратів.

Початок подачі води при порційному поливі змінюють, переставляючи диски з роликами на валах посадочних апаратів.

Початок закриття і відкриття розсадотримача пов’язане з зміщенням лекал в пазах тримачів.

Необхідну відстань між внутрішніми кромками котків забезпечують, переміщуючи котки по маточинах в межах від 40 до 100мм. Кут сходження котків від 0^О  до 10^О регулюють, повертаючи котки за ходом їх руху. Якщо грунт разом з розсадою піднімається котками, спостерігається висмикування розсади, то відповідно, кут сходження  завеликий і його потрібно зменшити.

Виліт маркера встановлюють в відповідності до вибраної схеми посадки.

 

24. Підготовка до роботи посівних агрегатів

Підготовка до роботи посівних агрегатів включає перевірку технічного стану сівалок, розставляння сошників, установлення сівалок на задану норму висівання, комплектування агрегату, визначення довжини маркерів і їх установлення.

Під час перевірки технічного стану сівалки перевіряють її комплектність, змащують і провертають вручну всі обертові частини, перевіряють натяг і правильність установлення при­водних ланцюгів, роботу автоматів і механізмів привода робо­чих органів і туковисівних апаратів і очищають насінні і тукові ящики від сторонніх предметів, які можуть спричинити поламку висівних апаратів або інших деталей.

Для звичайної рядкової сівби сошники розставляють так, щоб по всій ширині захвату міжряддя були однакові. При роз­
ставлянні сошників користуються розмічувальною (підніжною) дошкою.

 

Розставляють сошники так. Розмічувальну дошку кладуть між колеса сівалки під сошники і опускають сошники на дош­ку. Якщо сошники не попадають точно на позначені лінії, то їх переміщують і закріплюють у потрібному місці, а потім знову піднімають і опускають на дошку. Якщо сошники не встанови­лися на своїх лініях, їх підправляють і остаточно закріплюють.

При широкорядній і квадратно-гніздовій сівбі просапних культур сошники розставляють також за допомогою розмічу­вальної дошки. Розставивши сошники, встановлюють сівалку на норму висівання.

Установлення на норму висівання рядкової сівалки. Кожна котушка повинна викидати однакову кіль­кість насіння. Щоб перевірити це, вимірюють робочу частину котушок при різних положеннях регулятора. Якщо котушки ви­суваються не на однакову величину, то їх треба відрегулювати. Потім визначають кількість насіння, яку висіває за 15 обертів ходового колеса кожна половина сівалки (при двобічному при­воді висівних апаратів), за формулою:

К — ЮООО-2

де Н— задана норма висівання, кг/га\ D — діаметр колеса, м\ В_р — робоча ширина захвату сівалки, м.

Якщо всі висівні апарати приводяться в дію від одного ко­леса, то цифру 2 у знаменнику не ставлять.

Встановлюючи сівалки на норму висівання несипкого насін­ня, роблять ЗО обертів колеса і в чисельнику замість цифри 15 ставлять ЗО. Після цього сівалку встановлюють на підставку так, щоб дно насінного ящика було в горизонтальному поло­женні, а колеса вільно оберталися. В ящик засипають насіння, а під сошники підстеляють брезент або ставлять спеціальні ко­робки під насіннєпроводи. Встановлюють регулятор на потрібну норму висівання і кілька разів прокручують колесо. Висіяне насіння збирають і висипають назад у насінний ящик. Потім прокручують 15 раз ходове колесо. Швидкість обертання колеса повинна бути приблизно такою, якою вона буде під час роботи в полі. Висіяне насіння збирають і зважують. Вага насіння по­винна відповідати розрахунковій вазі. Якщо вона більша або менша, то відповідно регулюють висівні апарати і знову про­кручують ходове колесо 15 раз і зважують висіяне насіння.

Усе це повторюють доти, поки не досягнуть потрібної норми висівання.

Водночас перевіряють і рівномірність висівання окремих висівних апаратів. Для цього висіяне кожним апаратом насіння зважують і визначають відхилення від середньої ваги, яке не
повинно перевищувати 2—4%. Туковисівні апарати сівалок на норму висіваная встановлюють так, як і зернові.

 

У польових умовах установлення сівалки на норму висівання перевіряють так. Зерновий ящик сівалки заповнюють насінням на і фіксують його рівень. Поверх цього насіння засипають порцію насіння, потрібну для засівання одного проходу, і роб­лять один прохід.

Кількість насіння, потрібна для засівання одного проходу, обчислюють за формулою:

Н-Вр-І

10 000 ^кг '

де Н — задана норма висівання, кг/га\ В_р — робоча ширина за­хвату сівалки, м; І — довжина гонів, м.

Зробивши прохід, сівалку зупиняють, розрівнюють насіння, що залишилося в ящику, і визначають точність висівання за­даної норми. Якщо рівень насіння в ящику вищий від позначки, то був недосів; коли насіння опустилося нижче від рівня, то був пересів. При потребі відповідно регулюють висівні апарати регулятором І перевірку повторюють.

Підготовка до роботи к в а д р а т н о - г н і з д о в о ? сівалки. Перевіривши технічний стан квадратно-гніздової сі­валки, установлюють сошники на задану ширину міжрядь, перевіряють регулювання клапанного механізму сошників, до­бирають і встановлюють висівні диски на задану норму висі­вання, перевіряють справність відпускних КОЛІВ.

Сівалка СКНК-6 розрахована на міжряддя 60, 70, 90, 105, 120, 140, 180, 210, 270 см. При міжряддях 90 і 105 см із сівалки знімають 2 секції, а решту сошників розставляють симетрично відносно середини.

При міжряддях 90, 105, 180, 210 і 270 см добрива висівають тільки двома крайніми апаратами. Коли сіють трьома або двома секціями сівалки, то використовують тільки потрібні відділення тукових апаратів, а решту перекривають заслінками. Під час сівби з міжряддями 120, 140, 180, 210 і 270 см секції, які не працюють, із сівалки не знімають, але насіння в них не за­сипають.

Після цього на сівалці встановлюють вузловловлювачі. їх установлюють так, щоб вони забезпечували викидання насіння з випередженням на 11 —15 см (гніздо має бути позаду шайби на 11 — 15 см). Остаточне положення вузловловлювачів визна­чають у полі.

Клапанний механізм сівалок перевіряють і регулюють на величину і одночасність відкривання клапанів сошників. Щоб перевірити і відрегулювати величину відкривання клапанів, сі­валку встановлюють у робоче положення, відводять спочатку вилку лівого вузловловлювача в крайнє положення і закріп­люють її. При цьому всі клапани повинні відкритися одночасно
і на однакову величину (бути на рівні задніх обрізів сошників). Регулюють відкривання того або іншого клапана, змінюючи довжину відповідних тяг механізмів. Аналогічно перевіряють- відкривання клапанів правого вузловловлювача.

 

Установлюючи квадратно-гніздову сівалку на норму висіван­ня. спочатку добирають диски (у комірку диска повинна вміщу­ватися лише одна зернина), а потім остаточно перевіряють їх на сівалці під час руху і на рівній площі. При цьому підібра­ний диск установлюють в одну з банок, а в сусідні банки вста­новлюють такі диски: один — з більшими комірками на 1 мм,. а другий — з меншими на 1 мм.

Протягнувши сівалку на площі, де натягнуто мірний дріт, за кількістю зерен, що випали в гніздо, перевіряють правиль­ність добору дисків.

Відпускні кілки перевіряють на гальмове зусилля за допо­могою тягових динамометрів. При відкинутій угору заскочці барабан відпускного кілка повинен спрацьовувати (проверта­тися) при зусиллі в межах 21—25 кгс.

Установлення маркерів. Для забезпечення рівно­мірної ширини стикових міжрядь посівний агрегат обладнують маркерами і слідопокажчиками.

Маркер робить слід, по якому при наступному проходженні тракторист вестиме праве переднє колесо трактора або край правої гусениці.

Для визначення вильоту маркера користуються такими фор­мулами:

виліт правого маркера Z_np за слід крайнього правого сош­ника:

. __в і ^ст ~ ~ б-

/_Пр — 2 СМ,

виліт лівого маркера /_Л1В за слід крайнього лівого сошника:

. ____В Z>_CT -ь С

*дів 2 СМ,

де В — ширина захвату агрегату, см; С — відстань між ребор- ‘ дами передніх коліс трактора (або між внутрішніми краями гусениць), см; Ь_Ст — ширина стикового міжряддя, см.

Слідопокажчик складається з легкої штанги і підвішеного до неї тягарця. Вій закріплюється спереду трактора. Слідо­покажчик може бути двобічний або перекидний. На полі він не проводить лінії; його тягарець у роботі повинен проходити над слідом попереднього проходження крайнього колеса сівал­ки або зчіпки.

Довжину слідопокажчика визначають за формулою:

^ПОК -- »

де /док — відстань від середини трактора до сліду попереднього проходження крайнього колеса сівалки або зчіпки: В — ширина
захвату агрегату, см; S— відстань від середини засіваної смуги до обода колеса, см.

 

Важливою умовою для забезпечення високої продуктивності є правильне підбирання трактора в агрегаті.

При комплектуванні посівного агрегату трактор і сівалки підбирають за тяговим зусиллям трактора і тяговим опором посівних машин.

25. Підготовка поля до сівби і робота посівних агрегатів

Підготовка поля до сівби і способи руху по­сівних агрегатів. Напрям руху посівного агрегату, як правило, має бути перпендикулярним до напряму оранки, а на схилах — упоперек схилу. Коли суміжні ділянки дають можли­вість робити повороти, то смуги не виділяють. Ширина поворот­них смуг для агрегатів з однією або двома сівалками повинна дорівнювати чотирьом, а для агрегатів з більшою кількістю сівалок — трьом ширинам захвату.

Сіють найчастіше човниковим способом. При цьому перший прохід агрегату роблять за допомогою встановлених віх, а на­ступні — по маркерних лініях.

Перехресну сівбу можна проводити двома способами: поздовжньо-поперечним і діагонально-перехресним.

При поздовжньо-поперечному способі сівби поле спочатку засівають у поздовжньому напрямі, а потім у поперечному човниковим способом. Якщо є два агрегати, то краще сіяти одночасно в обох напрямах. Цей спосіб рекомендується на полях, в яких ширина становить не менш як 0,75 довжини поля.

Діагонально-перехресну сівбу проводять тільки одним агре­гатом і застосовують на полях прямокутної форми. Поворотні смуги засівають після засівання поля тим самим агрегатом, яким засівали все поле.

Робота квадратно-гніздових сівалок. Поле пе­ред початком сівби розмічають. Якщо вільних виїздів немає, на кінці поля відбивають поворотні смуги завширшки 16—17 м і провішують лінію першого проходу.

Перший прохід агрегату (мал. 51) холостий; він призначений для розмотування мірного дроту. Його розпочинають так, щоб поле, яке засіватиметься, знаходилося праворуч від агрегату. При першому проході агрегат ведуть по провішеній лінії. На початку першого проходу сівалку встановлюють у загінці на відстані 17 м від кінця поля. На відстані 7 м від кінця поля і ліворуч на 1 м від котушки сівалки встановлюють правий від­пускний кіл. Потім до гачка кола приєднують мірний дріт і позначають на ньому кольоровою тканиною шосту шайбу а, рахуючи від відпускного кола. Ця шайба контрольна, по ній при наступних проходах включають робочі органи.

 

Мал. 51. Схема роботи квадратно-гніздової сівалки при діагональ­ному перенесенні мірного дроту:

/ — розмотування дроту; II, III, IV — робочі ходи агрегату; а —мічена шай­ба; б — лінія вішок; в—вішка; г — права натяжна станція; д — кілочки; е — ліва натяжна станція; ж — мірний дріт; з — слід маркера; А — поворотна смуга.

 

Закінчивши перший прохід, агрегат зупиняють, від’єднують розмотану частину мірного дроту від тієї, що залишилася на котушці, і переводять агрегат у транспортне положення.

Після повороту агрегату зупиняються на відстані 17 м від кінця поля і аналогічно позначають контрольну шайбу а. Потім дріт вкладають у вузловловлювач, натягують і закріплюють за сівалкою за допомогою лівого відпускного кола е на відстані 7 м від кінця поля. Після цього сівалку встановлюють у робоче положення, опускають маркер у бік незасіяної частини поля, регулюють глибину загортання насіння і роблять другий прохід (перший робочий). Агрегат ведуть по сліду попереднього про­ходу, проводячи сівбу.

Дійшовши до контрольної шайби, агрегат зупиняють і від’єд­нують від сівалки мірний дріт. Потім агрегат повертають і сівалку виводять для третього проходу (другого робочого) так само, як і для другого. Відпускний кіл знімають із старого місця і встановлюють за правим вузловловлювачем, заправивши в нього дріт.

Під час переміщення агрегату при цьому проході дріт пере­носитиме сам агрегат на нову лінію. Перед вузловловлювачем утворюється діагональна ділянка завдовжки ЗО—50 м. При на­ближенні агрегату до кінця гону (30—50 м) дріт розміщується по діагоналі до відпускного кола і його не вистачає. Якщо збільшити натяг до 21—25 кгс, барабан відпускного кола роз­мотує трос і подовжує мірний дріт. На лінії позначеної шайби закінчують третій прохід і регулюють механізм автоматичного скидання мірного дроту лівого вузловловлювача. Агрегат уста-
новлюють на лінію четвертого проходу. Відпускний кіл перенос сять у нове положення і закріплюють. Агрегат починає четвер­тий прохід (третій робочий). В кінці цього проходу регулюють механізм скидання, мірного дроту правого вузловловлювача.

 

Далі робота провадиться аналогічно, а дріт з вузловловлю- вачів на кінцях ділянок вивільнюється автоматично. Слід па­м’ятати, що при кожному перенесенні відпускного кола треба спочатку намотати трос на барабан і зафіксувати заскочкою.

Правильність розміщення гнізд суміжних проходів переві­ряють після другого і третього робочих проходів. Якщо вони не будуть на одній лінії, то відповідно переміщують вузловлов- лювачі. Під час діагонального переміщення мірного дроту гнізда не повинні розміщуватися проти шайб, вони мають бути позаду них на 11 —15 см.

Заправляння сівалок. Сівалки заправляють насінням тоді, коли агрегат на поворотній смузі робить холостий заїзд. Під час роботи не можна допускати, щоб ящики сівалок спо­рожнялися від насіння більш як на 80—90%. Якщо місткість ящика сівалки не дає змоги засипати потрібну кількість насіння на повний круг роботи, то на ящик треба брати додатково міш­ки з насінням. Щоб полегшити працю і зекономити час на за­правляння сівалок насінням, застосовують шнекові завантажу­вачі, які монтують на автомобілях ГАЗ-51, ГАЗ-53А. Заванта­жувач обслуговують шофер і один сівач.

Контролювання якості сівби. Якість сівби контро­люють систематично — не менш як 2—3 рази за зміну, а на початку роботи посівного агрегату особливо перевіряють якість роботи на першому, другому і третьому проходах. При цьому контролюють ширину стикових міжрядь двох суміжних сівалок в агрегаті і двох суміжних проходів агрегату, відкривання ко­тушок висівних апаратів, норму висівання і глибину загортання насіння.

Відхилення стикових міжрядь між суміжними сівалками в агрегаті не повинно перевищувати 1 см, а між суміжними про­ходами агрегату — 2,5 см. Середня глибина загортання насіння з 10 промірів не повинна відхилятися від заданої більш як на 15%. Остаточно якість сівби визначають після появи сходів. Виявлені огріхи засівають.

Техніка безпеки під час роботи на посівних і садиль­них машинах. Під час руху агрегату забороняється: сидіти на насінному ящику сівалки, на рамі, зчіпці або на причепі трак­тора; стояти на підніжній дошці проти механізму включення сі­валки в роботу; регулювати і змащувати механізми; прочищати руками або дротиком висівні апарати; перемішувати несипке насіння руками, коли включені в роботу ворушилки; перебувати перед посівним агрегатом; очищати сошники руками. Під час роботи машини сівач повинен стояти на підніжній дошці.

 

Запитання для самоконтролю

1. Характеристика основних способів сівби та садіння.

2. Машини та механізми для посадки розсади.

3.    Для чого призначена і з яких основних частин складається розсадо­садильна машина

        СКН-6А?

4. Як працює розсадосадильна машина?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Лабораторно-практична робота

 

       Тема: РОЗСАДОСАДИЛЬНА МАШИНА

 

Мета: Поглибити знання з будови розсадо­садильної машини СКН-6А та її робочих органів,процес роботи саджалки, з'ясувати порядок регулювання саджалки, її технічне обслуговування та техніку безпеки при роботі з саджалкою

Обладнання: Розсадо­садильна машина СКН-6А; набор інструментів, , робочі органи саджалки, плакати, опорний конспект, підручники.

Час виконання – 1 год.

 

                                                    Хід роботи:

1. Розгляньте зовнішню будову розсадо­садильної машини. Знайдіть садильні апа­рати  з дисками, сошники , прикочувальні котки, сидіння, стелажі, водополивну  систему
2. З'ясуйте тип приводу  садильних апаратів ю

3.        Виясніть, як відбувається процес роботи саджалки.

4.        Підготовте саджалку до роботи.

5.        Виясніть які операції технічного обслуговування виконують для саджалок.

6.        Запишіть вимоги техніки безпеки при роботі з саджалками.

7.        Складіть звіт про лабораторну роботу.

8.        Виконайте завдання самостійної роботи.

9.        Дайте відповіді на контрольні запитання.

10.      Зробіть висновок.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.Огляньте розсадо­садильну машину. Запишіть її складові одиниці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Опишіть процес роботи садильного апарату розсадо­садильної машини

СКН-6А.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3.Користуючись підручником, з’ясуйте порядок регулюван­ня саджалки і запишіть результати у звіті про лабораторну роботу.

 

  Регулювання кроку садіння.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Регулюван­ня сошників на задану глибину.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Регулювання  закриття і відкриття розсадотримача

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Регулювання  подачі води

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Зробіть висновок:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

6. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

МАШИНИ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИН

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 29. Машини для хімічної боротьби з шкідниками і збудниками хвороб сільськогосподарських культур

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№ 34 Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

 

 

 

 

29. Машини для хімічної боротьби з шкідниками і збудниками хвороб сільськогосподарських культур

Обприскувачі. За призначенням обприскувачі поділяють на спеціальні, якими обприскують лише польові культури, сади або виноградники, і універсальні; за типом робочих органів

на гідравлічні і пневматичні; за способом приведення в дію і за переміщенням під час ро­боти — на ручні, кінні, кінно- моторні, тракторні причіпні, тракторні начіпні і авіаційні.

Робочі органи обприскува­чів: заправний пристрій, на­соси, розпилювачі та мішалки.

Заправний пристрій при­значений для механічного за­правляння резервуара. Для цього застосовують гідравліч­ний або вакуумний ежектор і насос обприскувача.

Гідравлічний ежектор скла­дається з корпусу 2 (мал. 58), нагнітального З і всмоктуваль­ного 1 рукавів і робочого соп­ла 4 діаметром 6 мм. Працює ежектор від насоса обприску­вача. Для заправки бака об­прискувача насос і нагніталь­ний рукав 3 заповнюють ріди­ною, а корпус 2 опускають у резервуар. Коли насос почне працювати, рідина під тиском 15—20 кгс/см? нагнітається через рукав 3 і сопло 4 в ди­фузор. Швидкість руху ріди­ни в дифузорі значно зростає, і в ньому створюється розрі­дження, внаслідок чого ріди­на з резервуара засмоктується І подається через рукав 1 в бак обприскувача. Продуктив­ність насоса — 160 л/кв.

 

Мал. 58. Гідравлічний ежектор:

І — всмоктувальний рукав; 2 — корпус; З — нагнітальний рукав; 4—сопло.

 

Вакуумний ежектор (мал. 59) складається з корпусу 1 із заслінкою 4, вакуумної каме­ри 5 з соплом 7, хомута кріп­лення 8. Корпус ежектора за­кріплено на вихлопній трубі двигуна трактора. Вакуумний ежек­тор з’єднується з резервуаром обприскувача шлангом. Принцип роботи ежектора полягає у створенні розрідження в резервуарі, який герметизують. Заслінку 4 корпусу ежектора закривають, тоді вихлопні гази від двигуна трактора проходять з великою швидкістю через сопло, .створюючи у вакуумній камері і резер­вуарі розрідження. Коли опустити забірний шланг обприскувача в рідину і відкрити кран, в резервуар надходитиме рідина. Продуктивність вакуумного ежектора — 100—120 л{хв.

 

Насоси забезпечують подачу робочої рідини до розпилю­вальних пристроїв під певним тиском. На тракторних обприску­вачах широко застосовують вихрові, шестеренчасті, плунжерні та поршневі насоси.

Розпилювачі призначені для розпилення робочої рідини на дрібні краплини і нанесення їх на оброблювану поверхню. За способом розпилювання рідини їх поділяють на гідравлічні, які працюють за рахунок тиску, створеного насосом, і пневматичні, у яких розпилюється рідина під дією повітряного струменя, утвореного вентилятором або компресором.

За призначенням і будовою гідравлічні розпилювачі поділя­ють на польові, садові та виноградникові. Пневматичні мають універсальне застосування.

Польовий розпилювач (мал. 60, а) складається з ковпачка 1 і завихрювального осердя 2. На поверхні осердя є двоходова різьба прямокутного перерізу. Рідина, що надходить до роз­пилювача під тиском, проходячи по гвинтовому канал-у осердя, набирає обертального руху і під дією відцентрової сили над­ходить із сопла у розпиленому стані у вигляді конуса.

Садовий розпилювач (мал. 60, б) складається з корпусу /, завихрювального осердя 5 з штоком 2, розпилювального дис­ка 4. За принципом роботи він відрізняється від польового розпилювача лише тим, що в нього передбачено регулювання відстані осердя від сопла розпилювального диска, що змінює конус розпилювання і дальність спрямування струменя рідини. При віддаленні осердя від сопла кут конуса і ширина захвату зменшуються; а дальність збільшується; навпаки, при набли­женні — кут конуса і ширина захвату збільшуються, а даль­ність зменшується.

Крім розглянутих розпилювачів, є відцентрові і уніфіковані (мал. 60, в, а), які конструктивно між собою подібні. Вони не мають завихрювального осердя, а рідина набирає обертального руху і розпилюється внаслідок подачі її у завихрювальну ка­меру по дотичній.

З пневматичних розпилювачів найпоширеніші пульвериза­ційні (мал. 60,д). Такий розпилювач складається з корпусу /, сопла 2 для повітря і сопла 3 для рідини, осі яких перетинають­ся під прямим кутом. Коли робоча рідина під тиском виходить із сопла 3, потік повітря із сопла 2 захоплює її з великою швид-

 

 

 

 

 

 

Мал. 60. Розпилювачі:

а — польовий розпилювач: 1 — ковпачок; 2—осердя; б — садовий розпилювач: / — корпус; 2—шток; 3 — кришка; 4—розпилювальний диск; 5 — завнхрювальне осе<рдя; в — відцентровий розпилювач: 1 — прокладка; 2 — шайба Із соплом; 3 — корпус; г — уніфікований розпилювач: 1 — корпус; 2 — заглушка; 3—ущільнювальне кільце; 4 — сопло; д—пульверизаційний розпилювач: і — корпус; 2—сопло для стиснутого по­вітря; 3 — сопло для рідини.

 

 

кістю, розпилює на дрібні краплини і переносить на рослини.

Наконечники обприскувачів укріплюють на штангах. Для об­прискування польових і городніх культур використовують гори­зонтальні штанги, для обприскування виноградників, кущів та інших високорослих насаджень — вертикальні. Садові розпилю­вачі закріплюють, як правило, на брандспойті, який являє собою трубчастий корпус, всередині якого проходить шток для регулю­вання положення завихрювального осердя.

Мішалки застосовують на обприскувачах для підтримання постійної концентрації розчину в резервуарі протягом усього періоду роботи, а також для того, щоб запобігти осіданню не­розчинних отрутохімікатів. Мішалки бувають гідравлічні і механічні (гвинтові або лопатеві).

Обприскувач ОВТ-1А (О — обприскувач, В — вентиля­торний, Т — тракторний, 1 — ширина захвату — один піврядок дерев) призначений для хімічної боротьби з шкідниками та хворобами польових і овочевих культур, садів, виноградників, ягідників та лісових полезахисних смуг, а також для боротьби з бур’янами за допомогою гербіцидів. Ця причіпна машина агрегатується з тракторами Т-38М, «Беларусь» і Т-54В.

 

Складається з таких основних вузлів: зварної рами, що спи­рається на два пневматичних колеса, резервуара 6 (мал, 61) з мішалкою 12, заливною горловиною, фільтром 5 і рівнеміром 4, трипоршневого насоса 2, редукційно-запобіжного клапана З, ежектора /, вентилятора 10, розпилюючого пристрою сопла 8, карданної передачі 7, конічного редуктора 11 та гідроци­ліндра 9.

Місткість резервуара 1200 л. На передній стінці резервуара розміщений редукційно-запобіжний клапан, який регулює робо­чий тиск у системі від 0 до 20 кгс/см², а також перепускає лиш­ки рідини в резервуар і захищає нагнітальну комунікацію від надмірного тиску. Клапан подвійної дії: ліва його частина пра­цює як запобіжник, вона відрегульована на заводі на 20 кгс/см² і запломбована, а права регулюється на тиск від 0 до 20 кгсісм². Тиск рідини в системі контролюється манометром.

Садовий розпилюючий пристрій має щілинне розпилююче сопло 8 і дві секції розпилювачів, з’єднаних гнучким шлангом, та осьовий вентилятор 10 з конічним редуктором 11 і захисною решіткою. У польовому розпилюючому пристрої встановлено конічне сопло, на виході з якого по колу розміщені розпилюючі наконечники. Ширина захвату для обприскування польових культур від 20 до 50 м.

Розпилюючий пристрій повертається і фіксується за допомо-

Мал. 61, Технологічна схема обприскувача ОВТ-1А:

/ — ежектор; 2 — насос; 3 — редукційно-запобіжний клапан; 4 — рівнемір; 5 — залив­ний фільтр; 6 —резервуар; 7 — карданна передача; 8 — сопло; 9 — гідроциліндр; 10 — вентилятор: //—конічний редуктор; 12— мішалка; 13— фільтр.

 

гою гідроциліндра, рейки і шестірні, закріпленої на валу ре­дуктора.

Працює обприскувач так. Резервуар заправляється гідрав­лічним ежектором. Для цього корпус ежектора 1 занурюють у рідину, а кінець гофрованого шланга опускають у горловину резервуара І заливають 3—4 відра рідини в резервуар. Вклю­чають вал відбору потужності трактора і редукційно-запобіж­ний клапан встановлюють на тиск 18—20 кгсісм². Після цього відкривають вентиль ежектора і рідина під тиском подається до ежектора, де створюється розрідження, внаслідок чого рідина по гофрованому шлангу надходить у резервуар. Ступінь напов­нення резервуара контролюють рівнеміром 4.

Процес обприскування такий. Робоча рідина з резервуара 6 по всмоктувальній трубі через фільтр 13 засмоктується в на­сос 2. З насоса вона під тиском подається до редукційно-запо­біжного клапана 5, а далі по нагнітальній магістралі — до роз­пилюючого пристрою. При цьому треба, щоб вентиль ежектора був закритий, а вентиль робочих органів відкритий. Розпилену рідину підхоплює повітряний потік, створюваний вентилятором, і переносить на оброблювані рослини.

Обпилювачі. За способом приведення в дію обпилювачі по­діляють на ручні, кінні, кінно-моторні, тракторні, автомобільні та авіаційні; за джерелом повітряного потоку, який розпилює і транспортує отрутохімікати,— на міхові і вентиляторні.

Робочі органи обпилювачів: мішалки, живильний апарат, розпилювальний пристрій і наконечники.

Мішалки призначені для розпушування і порушення скле­пінь отрутохімікатів у бункері. їх виготовляють у вигляді вала з лопатями, пальцями або шнеком.

Живильний апарат забезпечує безперебійне подавання отру­тохімікатів у змішувальну камеру і їх дозування. Живильні апарати бувають шнеково-котушкові, шнекові, дискові і пневма­тичні.

Розпилювальний пристрій призначений для створення повіт­ряного потоку, розпилення в ньому отрутохімікатів і перенесен­ня їх на поверхню рослин. Для створення повітряного потоку застосовують дуттьові міхи або вентилятори.

Наконечники спрямовують розпилені отрутохімікати на об- роблювальні рослини. Вони бувають з бічним дуттям — для об­пилювання польових і садових культур — і прямим — для обпи­лювання польових культур і виноградників.

Обпилювач ОШУ-50 призначений для хімічної боротьби з шкідниками і хворобами польових, овочевих і технічних куль­тур, а також садів, виноградників і лісових насаджень обпилю­ванням їх сухими отрутохімікатами. Агрегатують з тракторами Т-25 або «Беларусь».

Обпилювач ОШУ-50 складається (мал. 62, а) з рами 1, бун­кера 4 місткістю 160 дм³, відцентрового вентилятора 2, садово-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 62 Обпилювач ОШУ-50:

а —загальний вигляд; б — технологічна схема роботи: 1 — рама; 2 — вентилятор; 3 — розпилювач; 4 — бункер; 5 — мішалка; б — шнек; 7 — котушка; 8 — гідроциліндр; 9— жолоб; 10 — заслінка; 11 —польових розпилювальних пристроїв 5, одноплунжерного цилінд­ра 8, одноступінчастого циліндричного редуктора, карданної і ланцюгової передач руху від вала відбору потужності трактора.

 

Всередині бункера розміщена лопатева мішалка 5 і шнеко­во-котушковий живильний апарат. Шнек 6 підгортає порошко­подібні отрутохімікати, а котушка 7 вигортає їх. Заслінкою 10 регулюють кількість виходу отрутохімікатів. Керування заслін­кою здійснюється з кабіни тракториста.

Розпилювальний пристрій змінний — для садів і виноград­ників.

Працює обпилювач так. У бункер засипають порошкоподібні отрутохімікати, де вони під час роботи обпилювача безперервно помішуються мішалкою. Шнеково-котушковий живильний апа­рат вигортає порошок через вихідний отвір у жолоб 9 (мал, 62, б), звідки порошок засмоктується вентилятором і змішується з повітрям. Пилоповітряна суміш подається вентилятором у роз­пилювальний пристрій, який і спрямовує її на оброблювані рослини.

Аерозольні установки. Аерозолями називаються дуже дрібні частинки рідинної або твердої речовини, завислі у газовому се­редовищі, які в першому випадку утворюють туман, а в друго­му — дим. Аерозольний спосіб боротьби з шкідниками сільсько­господарських рослин відрізняється від звичайного обприску­вання тим, що аерозолі в десятки разів менші від краплинок рідини при обприскуванні, вони проникають у будь-які щілини і добре покривають усі поверхні рослин. Виготовляють аерозолі на спеціальних аерозольних установках.

Аерозольний генератор АГ-УД-2 (А — аерозоль­ний, Г — генератор, УД-2 —марка двигуна) призначений для боротьби з шкідниками і комахами лісу, полезахисних смуг, садів, полів, а також для обробки приміщень складів, теплиць і тваринницьких ферм.

Генератор АГ-УД-2 складається з бензинового двигуна 1 (мал. 63), повітряного нагнітача 13, приймального повітропро­воду з двома пиловловлювальними фільтрами 7, нагнітальних повітропроводів 3 і 16, жарової камери 6 з бензиновим пальни­ком, жарової труби, насадки 11 з жиклером 10 для розпилення робочого розчину, бензинового бака і бака для отрути. Усі ро­бочі органи аерозольного генератора встановлені на рамі 15. Двигун і повітряний нагнітач з’єднані муфтою зчеплення.

Працює аерозольний генератор так. Двигун приводить у дію ротори повітряного нагнітача, і повітря під тиском через повіт­ропровід надходить у камеру згоряння. З бензинового бака до пальника підводиться бензин. Жиклер пальника розпилює його і змішує з повітрям, утворюючи горючу суміш, яка запалюється. Розжарені продукти згоряння з великою швидкістю проходять через горловину жарової камери і викидаються з насадки 11 в атмосферу, захоплюючи з собою з розпилювача робочу рідину,

 

 

 

 

 

 

 

 

ГТВ

 

 

ё ■

Мал. 63. Аерозольний генератор АГ-УД-2:

<2 —загальний вигляд; б — технологічна схема; 1 — двигун; 2—жиклер пального; З , 1 , 16—нагнітальні трубопроводи; 4— пальник; 5—запальна свічка; 6-—жарова камера; 7 — фільтр повітря; 8— бензиновий бак; 9 — горловина насадки; 10 — жиклер рідин­ної отрути; І!—насадка; 12 — бак для отрути; 13— повітряний нагнітач; 14 — маг­нето; 15 — рама.

 

яка при цьому розпилюється на дрібні краплини. Під дією теп­ла ці краплини випаровуються і виходять із сопла генератора у вигляді туману.

Ступінь дисперсності туману, який утворює генератор, мож­на регулювати, змінюючи температуру в камері згоряння і кіль­кість подачі пального в неї. Аерозольний генератор АГ-УД-2 установлюють на тракторний візок або в кузові автомобіля. Ширина захвату — 50—100 м, продуктивність — до 12 га/год.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 30. Підготовка машин до роботи і технологія обприскування і обпилювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_35_  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

30. Підготовка машин до роботи і технологія обприскування і обпилювання

Під час перевірки технічного стану машин звертають увагу на їх комплектність і справність, міцність кріплення вузлів і ме­ханізмів, натяг ланцюгів, чистоту фільтрів, стан сальників на­сосів, справність пружин всмоктувальних і нагнітальних клапа­нів. Після змащування машини перевіряють дію механізмів і вузлів.

Перевіряючи роботу обприскувача, спочатку включають у дію насос і мішалку, потім подають воду до розпилювачів і ре­гулюють запобіжні клапани на відповідний тиск.

Перевіряючи роботу обпилювача, спочатку включають венти­лятор і подавальний механізм, потім відкривають заслінку і ви­пускають через розпилювач гашене вапно. При цьому стежать, чи не проходить воно у з’єднаннях. Виявлену нещільність усу­вають.

При підготовці обприскувачів і обпилювачів до роботи пере­віряють встановлення на норму витрати отрутохімікатів. Для цього визначають хвилинну витрату за формулою:

 

        Q-B-V

q = ------------------

             60

де Q — задана норма витрати отрутохімікатів (рідинних у л/хв, порошкоподібних — у кг/an); В — робоча ширина захвату ма­шини, лг; v — швидкість пересування машини, км/год.

Користуючись заводською інструкцією, що додається до ма­шини, добирають потрібні діаметри вихідних отворів розпилю­вачів і тиск у нагнітальній системі. У вентиляторних обприску­вачах можна змінювати кількість розпилювачів.

Підрахувавши хвилинну витрату отрути, через розпилюваль ний пристрій установлюють заслінку дозувального механізму обпилювача (за заводською інструкцією) на відповідну поділку шкали. Включають робочі органи і на вільному кінці поля роб­лять прохід до повної витрати отрутохімікату. За кількістю ви­трачених отрутохімікатів і обробленою площею підраховують їх фактичну витрату. Для цього ділять кількість витрачених отру­тохімікатів (у кілограмах чи літрах) на оброблену площу (в квадратних метрах) і знайдене число множать на 10 000. Якщо це число не дорівнює заданій нормі, відповідно відрегульовують і знову перевіряють правильність установлення.

Поле, де проводитимуть роботу, оглядають, вибирають ділян­ки, які можна обробити тракторними агрегатами. Там, де не можна, їх обробляють вручну або кінними машинами. На ви­браних ділянках позначають заправні пункти, щоб холості пе­реїзди були мінімальними.

Техніка безпеки. Перед початком роботи всіх, хто працює на обприскувачах і обпилювачах, треба проінструкту­вати з питань техніки безпеки.

Під час роботи з отрутохімікатами слід додержувати таких основних правил: користуватись захисними окулярами, гумови­ми рукавицями і спецодягом; відкручувати з’єднання і наконеч­ники для прочищання або інших потреб можна тільки тоді, коли в нагнітальній сітці насоса немає тиску; перед початком роботи руки і обличчя змазувати вазеліном, а перед курінням, при­йняттям їжі і після закінчення роботи старанно вимити їх во­дою з милом. Не можна працювати па обприскувачах, якщо тиск у нагнітальній сітці перевищує 25 кгс/см². Треба система­тично стежити і усувати нещільності в повітропроводах обпи­лювачів. Забороняється використовувати не за призначенням і залишати без догляду тару з-під отрут і бочки, в яких готува­лися робочі розчини. Лишки отруйних рідин, сухих отрутохімі­катів та упаковку треба викидати в ями і покривати товстим шаром землі. Під час запуску і роботи аерозольного апарата не можна стояти проти його сопла. Ні в якому разі не. слід заглядати в сопло, щоб не обпектися гарячими газами або полум’ям. Під час роботи з аерозольною машиною рекомен­дується носити респіратор і захисні окуляри.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД

 

Тема : Вивчення будови опискувачів їх регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_36_  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

Тема: Обприскувачі

Мета: Вивчити будову, технологічний процес роботи та основні регулювання обприскувачів

Матеріальне забезпечення: Технологічна схема обприскувача напівпричіпного штангового ОПШ-2000

Обприскувач напівпричіпний штанговий ОПШ-2000 (рис. 2.1) призначений для суцільного обприскування об'єктів обробки робочими рідинами пестицидів або рідкими мінеральними добривами типу КАС (карбамідно-аміачної селітри). Агрегатується з тракторами класу 1,4...2. Обприскувач випускають у семи модифікаціях, які залежно від потреби замовника можуть мати різну комплектацію.

Загальна будова. Обприскувач складається із шасі, бака 1 для робочої рідини з гідравлічною мішалкою 14, мембранно-поршневого насоса 5, пульта керування, до якого належать регулятор тиску 10, манометр 9, кран промивання фільтра пульта керування 12, секційні клапани 13, розвантажувальний клапан 11, всмоктувальної і нагнітальної магістралей, розпилювального робочого органа – штанги 15, заправного рукава 3. Раму обприскувача обладнано поворотним дишлом, що забезпечує рух обприскувача колією трактора, зменшуючи пошкодження рослин.

Обертання ексцентриковому валу мембранно-поршневого насоса передається безпосередньо від вала відбору потужності (ВВП) трактора через карданну передачу.

Технологічний процес роботи. Робоча рідина з бака 1 через триходовий вентиль 2, всмоктувальний фільтр 4 засмоктується мембранно-поршневим насосом 5 і подається в нагнітальну магістраль. Проходячи через напірний фільтр 8, робоча рідина надходить на пульт керування (ПК). Через розвантажувальний клапан 11 рідина надходить до секційних клапанів 13. Мембранно-поршневий насос забезпечує стабільний тиск робочої рідини, який установлюють регулятором 10 і контролюють манометром 9. Через відкриті клапани трисекційного розподільника рідина надходить до секцій штанги 15 і, проходячи через розпилювачі, подрібнюється на дрібні краплини, які покривають оброблювані об’єкти. Залежно від потреби можуть працювати один, два або три клапани секційного розподільника. Крім ручного керування подачею рідини в штангу на обприскувачі можна установлювати дистанційне керування і комп’ютерну систему керування технологічним процесом, яка забезпечує потрібну норму витрати рідини на гектар незалежно від швидкості руху і видає інформацію про кількість обробленої площі, фактично витраченої рідини і залишок її в баку.

Рис. 2.1. Технологічна схема обприскувача напівпричіпного штангового ОПШ-2000:

1 – бак; 2 – триходовий вентиль; 3 – заправний рукав;

4 – всмоктувальний фільтр; 5 – мембранно-поршневий насос;

6 – дросельний клапан; 7 – регулювальний вентиль; 8 – напірний самоочисний фільтр; 9 – гліцериновий манометр; 10 – регулятор тиску; 11 – розвантажувальний клапан; 12 – кран промивання фільтра пульта керування; 13 – секційний клапан; 14 – гідромішалка; 15 – штанга

На обприскувачі відбуваються гідравлічно-важільне розкладання і складання штанги та фіксація її в розкритому положенні за допомогою замків, які забезпечують зручність в експлуатації і гарантують якісну обробку. Стабільність положення штанги відносно поверхні ґрунту забезпечується пасивно-активною підвіскою. Штанга може комплектуватись одно- або багатопозиційними відсічними пристроями та змінними розпилювачами з бойонетним кріпленням. Висоту штанги можна регулювати в межах 0,5...1,9 м, що дає змогу обробляти різні сільськогосподарські культури.

На штанзі можна встановлювати пінний маркер, який забезпечує точність водіння агрегату, підвищує ефективність хімічного захисту посівів.

Частина рідини з нагнітальної магістралі через дросельний клапан 6 надходить в гідромішалку 14, яка забезпечує якісне перемішування робочої рідини в баку 1. Заправлення бака 1 робочою рідиною із сторонньої місткості здійснюється мембранно-поршневим насосом 5 за допомогою заправного рукава 3, який триходовим вентилем 2 з'єднується зі всмоктувальною магістраллю насоса. При увімкненому насосі робоча рідина з місткості через заправний рукав 3, триходовий вентиль 2, всмоктувальний фільтр 4 засмоктується насосом 5, подається до бака 1 через розвантажувальний клапан 11 і гідромішалку 14. Рукоятка розвантажувального клапана 11 переводиться у верхнє положення. Ручки всіх секційних клапанів 13 установлюють у горизонтальне положення (закрито).

Обприскувач комплектується екологічним міксером, який забезпечує приготування розчинів з різних порошкових і рідких препаратів безпосередньо в баку, а також промивання тари з-під препаратів, що значно поліпшує санітарно-гігієнічні умови праці обслуговуючого персоналу.

На обприскувачі встановлено систему промивання, яка забезпечує повне очищення бака та гідрокомунікацій від залишків пестицидів після завершення роботи.

На задану норму витрати робочої рідини на один гектар оброблюваних культур обприскувач установлюють вибором певної ширини робочого захвату, швидкості руху агрегату, кількості розпилювачів з відповідним діаметром вихідного отвору та регулюванням тиску робочої рідини в нагнітальній магістралі.

Обприскувач причіпний вентиляторний ОПВ-2000 (рис. 2.2) призначений для хімічного захисту багаторічних насаджень (садів, виноградників, хмільників) від шкідників та хвороб методом малооб’ємного і звичайного обприскування всіма видами пестицидів, крім гербіцидів.

Загальна будова. Основними складальними одиницями обприскувача є шасі, бак 11 з гідромішалкою 16, карданні передачі, насосний агрегат 19, силовий агрегат, регулятор тиску 5, вентиляторно-розпилювальний пристрій 13 із пристроєм (завитком 12) для оброблення високорослих дерев.

Рис. 2.2. Схема роботи обприскувача ОПВ-2000:

1 – ежектор; 2 – вентиль напірної магістралі; 3 – вентиль ежектора;

4 – шток з клапаном; 5 – регулятор тиску; 6 – клапан; 7 – гайка;

8 – рівнемір; 9 – клапан; 10 – заправна горловина з фільтром; 11 – бак;

12 – завиток; 13 – вентиляторно-розпилювальний пристрій;

14 і 17 – клапани; 15 – напірна магістраль; 16 – гідромішалка;

18 – фільтр; 19 – насос; 20 – розподільник потоку рідини;

21 – демпферний пристрій; 22 – манометр; 23 – маслопроводи високого тиску; 24 – перепускний рукав

Робоче колесо вентилятора і колінчастий вал насоса приводяться в обертання від ВВП трактора через карданні вали і двоступінчастий редуктор.

Наявність у редукторі двох швидкостей дає змогу оптимально використовувати потужність тракторів, з якими агрегатується обприскувач, а також обробляти різні багаторічні культури, змінюючи продуктивність повітряного потоку.

Технологічний процес роботи. Перед початком робочого ходу тракторист вмикає ручку керування ВВП і потрібну передачу, потім рукояткою гідророзподільника – подачу робочої рідини на вентиляторно-розпилювальний пристрій. Рідина із бака 11 через клапан 17 і фільтр 18 засмоктується насосом 19, подається до регулятора тиску 5 і на гідромішалку 16. Від регулятора тиску 5 потрібна кількість робочої рідини, яку встановлюють поворотом гайки 7, через вентиль 2 надходить до вентиляторно-розпилювального пристрою 13. Зайва рідина по перепускному рукаву 24 регулятора тиску надходить у бак 11. У вентиляторно-розпилювальному пристрої 13 робоча рідина розпилюється і транспортується повітряним потоком на рослини.

Під час оброблення високорослих насаджень на вентиляторно-розпилювальний пристрій монтують завиток 12 і обприскувач працює в односторонньому варіанті, а на непрацюючі ніпелі встановлюють заглушки.

При відключенні подачі рідини на вентиляторно-розпилювальний пристрій з нього відсмоктується робоча рідина.

Заправлення бака 11 обприскувача пересувними заправниками здійснюється через спеціальний клапан 9 у горловині 10 бака. При цьому рідина фільтрується. Кількість заповненої рідини контролюють рівнеміром 8.

Самозаправлення бака здійснюється за допомогою гідравлічного ежектора 1, приєднаного до напірної магістралі через вентиль 3. При цьому вентиль 2 має бути закритим. Злити рідину з бака 11 можна через клапан 17.

Залежно від виду культури і умов прохідності обприскувач регулюють на задану норму витрат робочої рідини зміною ширини робочого захвату або швидкості руху агрегату. Витрату робочої рідини за хвилину регулюють установленням певної кількості розпилювачів з відповідним діаметром вихідного отвору та потрібного тиску в напірній магістралі (методом закритого струменя).

Технологічні регулювання. При підготовці обпилювачів до роботи перевіряють їх комплектність, правильність збірки та надійність кріплення складальних одиниць і механізмів, справність і чистоту всмоктуючих і заливних фільтрів, наявність прокладок в гідромережі та пневмомережі.

Після перевірки всіх складальних частин обприскувача здійснюють його обкатування. Спочатку прокручують механізми вручну. Потім обприскувач приєднують до трактора, вмикають ВВП і поступово збільшуючи частоту обертання, доводять її до номінальної. Обкатування проводять протягом 10 хв. Після цього ще раз оглядають машину і, якщо виявились недоліки, усувають їх.

Задану норму витрати робочих рідин пестицидів та їх концентрацію для конкретних умов роботи встановлює агроном із захисту рослин.

В інструкціях з експлуатації, що додаються до кожного обприскувача, є таблиці, в яких наведено норми витрат робочої рідини (л/га), які можна забезпечити вибором типу розпилювача, тиску робочої рідини в нагнітальній магістралі, витрати робочої рідини за хвилину через один розпилювач (л/хв), швидкості руху агрегату (км/год) для заданої ширини робочого захвату (м) і кількості розпилювачів, установлених на штанзі або вентиляторному розпилювальному пристрої.

Залежно від об’єкта обприскування, типу розпилювального робочого органа і метеорологічних умов визначають робочу ширину захвату. Вона дорівнює відстані між осями двох його суміжних проходів. У штангових обприскувачах, які безпосередньо наносять розпилену рідину, ця ширина постійна та визначається конструктивними розмірами розподільного пристрою (штанги). Для зменшення ширини робочого захвату штангового обприскувача знімають крайні секції штанги або заглушують відповідну кількість крайніх розпилювачів. У вентиляторних обприскувачах, які дистанційно наносять розпилену рідину, ширина робочого захвату залежить здебільшого, від потужності вентилятора, швидкості та напряму вітру, а також від кута встановлення сопла до горизонту.

Робоча ширина захвату вентиляторного обприскувача дорівнює ширині обробленої смуги, на якій кількість краплин на одиницю площі відповідає агротехнічним вимогам щодо обприскування певної культури. Кількість краплин, що осідають по ширині оброблюваної смуги, на різній відстані від осі проходження агрегату різна і, як правило, на краях смуги густота покриття поверхні краплинами недостатня. Тому вентиляторними обприскувачами обприскують з перекриттям смуг, оброблених за два суміжних проходження обприскувача.

Швидкість обприскувача можна змінювати в широких межах залежно від марки трактора, особливостей оброблюваних культур і умов прохідності на певній ділянці.

Знаючи робочу ширину та швидкість руху агрегату, обчислюють площу, яку обробить обприскувач за 1 хв, м²/хв:

, (2.1)

де В – робоча ширина захвата, м;

υ – швидкість обприскувача, км/год.

Якщо норма витрати робочої рідини відома в л/га, то для переводу в л/м² необхідно її розділити на 10000. Тоді витрату робочої рідини розпилювачем за хвилину, л/хв, через розпилювальний пристрій визначають за рівнянням:

, (2.2)

де Q – норма витрати робочої рідини, л/м².

Підраховану витрату за хвилину порівнюють з подачею насоса. Вона має бути меншою, ніж подача насоса, оскільки частина рідини з нагнітальної магістралі через гідромішалку та редукційний клапан перепускається в резервуар.

Якщо підрахована витрата за хвилину дорівнює подачі насоса або більша від неї, то слід замінити технологічні параметри обприскування В і υ.

Упевнившись, що подача насоса може забезпечити підраховану витрату за хвилину, знаходять параметри розпилювального пристрою, які відповідають цій витраті.

Вибирають кількість розпилювачів і обчислюють робочу витрату робочої рідини розпилювачем за хвилину через розпилювальний пристрій за рівнянням:

, л/хв. (2.3)

де n – кількість розпилювачів

За підрахованою витратою рідини за хвилину через один розпилювач за таблицями можна вибрати діаметр вихідного отвору і тиск робочої рідини.

Після розрахунків та попереднього регулювання механізмів у бак обприскувача заливають певну кількість води і перевіряють відповідність фактичної витрати рідини розрахунковій. Якщо є значні розбіжності, то проводять відповідні корективи, змінюючи тиск у нагнітальній магістралі або тип розпилювача.

Під час роботи обприскувача контролюють витрату рідини та кількість обробленої площі.

Можливі несправності оприскувачів і способи їх усунення наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Можливі несправності оприскувачів і способи їх усунення

Несправності	Причини	Способи усунення
1	2	3
Обприскувачі ОПШ-2000 і ОПВ-2000

Продовження табл. 2.1

1	2	3
Стрілка манометра не показує величину тиску	Насос не засмоктує і не подає рідину	Очистити всмоктуваль-ний фільтр, затиснути хомути і підтягнути різьбові з’єднання. Замінити манжети або циліндри
	Мало масла в демпферному пристрої	Долити масло в демпферний пристрій
Зменшення тиску і подачі насоса	Забруднена гідромагістраль	Прочистити комуніка-цію, фільтри, клапани
	Недостатня частота обертання ВВП	Довести частоту обертання до 540 об/хв.
Різка нерівномірність подачі рідини (биття стрілки в межах 5...10 поділок)	Заїдання клапанів	Розібрати клапанну коробку і усунути заїдання клапанів
	Лопнула пружина клапана	Замінити пружину
Помітно зменшена витрата рідини через розпилювачі при нормальних показах манометра	Несправний манометр Рідина не проходить через отвори розпилю-вачів внаслідок забруд-нення напірної комуні-кації або розпилювачів	Замінити манометр Прочистити розпилювачі, промити нагнітальну комунікацію
Нагрівання корпуса насоса	Відсутній або нечос-татній рівень масла	Долити або замінити масло в насосі
Підвищене витікання рідини з насоса	Недостатня щільність між поршнями і циліндрами	Замінити манжети або прокладки циліндрів Підтягнути гайки на штоках повзунів
Стук кривошипно-шатунної групи насоса	Спрацьовані втулки і вкладиші	Замінити втулки і вкладиші кривошипно-шатунної групи
	Послаблення кріплень шатунів	Затягнути болти шатунів

Продовження табл. 2.1

1	2	3
Потрапляння рідини в корпус насоса, збільшений рівень масла	Спрацьовані манжети або пошкоджені захисні екрани	Замінити ущільнюючу манжету штока повзуна або пошкоджений захисний екран. Провес-ти обкатку при тиску 1 МПа протягом 30 хв
Витікання масла із корпуса насоса	Пошкоджено ущільнення	Перевірити ущільнення і прокладки. Несправні замінити. Провести обкатку протягом 10 хв при тиску 0,5 МПа
Виливається рідина через заливну горловину резервуара	Пошкоджене ущільнення або порушене регулювання кришки	Замінити прокладку заливної горловини, відрегулювати кришку горловини контргайкою
Секції штанг не складаються	Порушений натяг канатів	Відрегулювати натяг канатів стяжками

Питання для контролю:

1. Загальна будова штангового обприскувача ОПШ-2000.
2. Загальна будова вентиляторного обприскувача ОПВ-2000.
3. Технологічний процес роботи штангового обприскувача ОПШ-2000.
4. Технологічний процес роботи вентиляторного обприскувача ОПВ-2000.
5. Підготовка до роботи обприскувачів.
6. Основні регулювання обприскувачів.
7. Можливі несправності обприскувачів і способи їх усунення.

 

Обприскувачі

Робочі органи обприскувачів (вказати які є робочі органи обприскувачів)_______________________________________________________________________________________________________Опписати будову наконечників обприскувачів:

 а______________; б_____________; в_________________; г_________;

1_______________________; 2_____________________; 3___________; 4_____________________________;

5___________; 6_______________; 7____________________; 8_________________; 9__________________; 10________________; А________________________________________.

 

Призначення обприскувача ОПШ-_________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

Описати будову машини ОПШ-15:

 1_______________________; 2_______________________;

3________________________; 4 і 18__________________;

5, 8 і 13______________; 6_______________; 7_________;

9_______________; 10_________________; 11__________;

12__________; 14____________; 15___________________;

16__________________; 17__________________________;

19______________________; 20______________________;

21________________; 22________________; 23_________;

24_________________________________.

 

Технологічний процес роботи обприскувача ОПШ-15___________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Основні технічні дані обприскувача ОПШ-15______________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

Призначення обприскувача ОПШ-2000____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Описати будову обприскувача ОПШ-2000:

 1___________________________________; 2________________________________;

3______________________________________; 4_________________________________________;

5_________________________________________;

6_________________________________________;

7_________________________________________;

8_________________________________________;

9_________________________________________;

10________________________________________;

11________________________________________;

12________________________________________;

13______________________; 14__________________; 15___________________________________________.

Технологічний процес роботи обприскувача ОПШ-2000 (описати )_________________________________________

Призначення обприскувача ОПВ-2000____________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________

Описати будову обприскувача ОПВ-2000:

 1_______________; 2______________________________;

3_____________________; 4________________________;

5___________________________; 6__________________;

7____________; 8_________________; 9______________;

10_____________________________; 11______________;

12____________; 13_______________________________;

14, 17_____________; 15___________________________;

16_________________; 18___________; 19___________;

20______________________; 21_____________________;

22______________; 23_____________________________;

24________________________.

Технологічний процес роботи обприскувача ОПВ-2000 (описати)_________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________

Описати схему роботи обприскувача ОПШ-2000 з дистанційним керуванням:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 1____________; 2______; 3_________________________;

4________________________________; 5_____________;

6_______________________; 7______________________;

8_________________; 9____________________________;

10_____________________; 10.1_____________________;

10.2_____________________________________________;

10.3_____________________________________________;

10.4___________________; 11_______________________;

12_______________________________________________.

Коротко записати системи контролю та автоматичного регулювання витрат витрат робочої рідини ОПШ-2000 _______________________________________________________________________________

Підготовка обприскувачів до роботи і регулювання на заданий режим (зробити конспект)____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Організація використання обприскувачів (зробити конспект)

 

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

 

Тема : Вивчення будови протруювачів їх регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_37  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

Тема: Протруювачі

Мета: Вивчити будову, технологічний процес роботи та основні регулювання протруювачів

Матеріальне забезпечення: Технологічна схема протруювача ПС-10А

Протруювач насіння універсальний ПС-10А призначений для зволоженого протруювання насіння зернових, бобових і технічних культур водними суспензіями пестицидів. Це самохідна автоматична установка, всі механізми якої приводяться в рух електродвигунами загальною потужністю 5,5 кВт. До основних складальних одиниць машини (рис. 1.1) належать завантажувальний пристрій 3, бункер для насіння 13, камера протруювання 32 з розподільним диском 25, проміжний 18 та вивантажувальний 10 шнеки, резервуар 6, насос 1, дозатор робочої рідини 36, пульт керування і самохід.

Усі складальні одиниці мангани змонтовані на рамі, встановленій на чотирьох пневматичних колесах.

Протруювач може виконувати такі операції: заповнення резервуара водою, приготування робочої рідини (суспензії), самозавантаження насінням, протруювання його і вивантаження. Протруювач обладнаний системою очищення забрудненого повітря.

Робоча рідина і насіння в камеру протруювання надходять синхронно завдяки системі датчиків, установлених у бункері для насіння і резервуарі для робочої рідини. Якщо немає одного із компонентів (робочої рідини або насіння), то процес протруювання припиняється.

Суспензію готують у резервуарі 6, в який через горловину за допомогою спеціального пристрою завантажують у потрібній кількості пестициди, клейкі й стимулюючі речовини, а насосом 1 подають воду до рівня верхнього датчика 9. Компоненти зміщують мішалками протягом 5...10 хв. За зниженої температури навколишнього повітря суспензію підігрівають електронагрівниками 5.

Технологічний процес роботи. Бокові шнекові живильники переміщують насіння з бурту до завантажувального шнека 3, який подає його в бункер 13 до рівня верхнього датчика 15. Із бункера

Рис. 1.1. Технологічна схема протруювача ПС-10А:

1 – насос; 2 – передній міст; 3 – завантажувальний пристрій;

4 і 9 – датчики рівня рідини в резервуарі; 5 – електронагрівники;

6 – резервуар; 7 – кришка резервуара; 8 – всмоктувальний фільтр;

10 – вивантажувальний шнек; 11 – повітропровід; 12 – електромагніт;

13 – бункер для насіння; 14, 15 і 16 – відповідно нижній, верхній і середній датчики рівня насіння; 17 – колектор; 18 – проміжний шнек;

19 – важіль дозатора насіння; 20 – датчик контролю витрати робочої рідини; 21 – бункер фільтрів; 22 – вентилятор; 23 – фільтр;

24 – механізм повороту шнека; 25 – розподільний диск насіння;

26 – розпилювач; 27 – ведучий міст; 28 – привід самохода; 29 – важіль перемикання передач; 30 – важіль керування самохода; 31 – шнек камери; 32 – камера протруювання; 33 – важіль вимкнення насоса;

34 – проміжний вал; 35 – чотириходовий кран; 36 – дозатор робочої рідини; 37 – муфта вмикання дозатора;  вода;  суспензія;

очищене повітря;  забруднене повітря;  непротруєне насіння;  протруєне насіння

насіння через дозатор надходить у камеру протруювання 32 на диск 25, що обертається, і рівномірно розподіляється по периметру камери у вигляді падаючого кільцевого потоку. Кількість насіння, яке надходить у камеру 32, регулюють важелем 19.

Одночасно суспензія з резервуара 6 дозатором 36 спрямовується на розпилювач 26, що обертається.

Ротаційний розпилювач забезпечує дрібнодисперсне розпилювання суспензії і створює коловий факел крапель. Проходячи через нього, насіння покривається краплями і надходить у шнек камери 31, а звідти – у вертикальний 18 і вивантажувальний 10 шнеки. Із лотка шнека протруєне насіння надходить у транспортні засоби або купу, а якщо лотік замінити подільником – у мішки.

За допомогою черв’ячної передачі вивантажувальний шнек 10 можна обертати навколо осі вертикального шнека 18 на 320° і нахиляти гвинтовою передачею у вертикальній площині на 15° в обидва боки.

Забруднене пестицидами повітря відсмоктується від розвантажувальної горловини вентилятором 22 через повітропровід 11, колектор 17, бункер фільтрів 21, фільтр 23 і надходить в атмосферу, завдяки чому забезпечуються нормальні санітарно-гігіенічні умови праці.

Технологічні регулювання. До початку роботи оглядають машину, перевіряють комплектність та технічний стан. Затягують болтові кріплення. Запускають машину на холостому ході, попередньо змастивши поверхні тертя деталей.

Важелем механізму 19 і дозатором робочої рідини 36 встановлюють наближену продуктивність по насінню та суспензії згідно заводських таблиць (рекомендовані ділення шкал від 0 до 20). Потім включають завантажувальне пристосування та привід дозатора. Збирають насіння та суспензію порізно протягом 20 с. Після зважування насіння та визначення по мірному стакану рівня суспензії обчислюють хвилинну витрату того та іншого. Порівнюють фактичні та необхідні дані, при їх неспівпаданні проводять регулювання.

Питання для контролю:

1. Загальна будова протруювача насіння ПС-10А.
2. Технологічний процес роботи протруювача насіння ПС-10А.
3. Основні регулювання протруювача насіння ПС-10А.
4. Можливі несправності протруювача насіння ПС-10А та способи їх усунення
5. Призначення машини ПС-10________________________________________________________________
6. _____________________________________________________________________________________________
7. Описати будову машини ПС-10:  1____________; 2, 6, 12, 13 і 14____________; 3 і 25________________; 4_________________;5_______________;
8. 7______________; 8________________; 9_________________; 10 і 32_______________; 11___________________;
9. 15__________________________; 16________________________________; 17, 22, 23_______________________;
10.                     18____________________________; 19_____________________; 20______________________________________;
11.                     21_____________________; 24________________________; 26______________________________________;
12.                     27_________________________; 28________________________; 29__________________; 30____________________;
13.                     31________________________________; М1 – М7___________________________________.
14.                      
15.                     Технологічний процес роботи і технічні дані машини ПС-10_____________________________________
16.                     ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
17.                     Регулювання протруювача ПС-10 на норму витрати пестицидів______________________________________
18.                     _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
19.                     Дані для встановлення протруювача на задану норму витрати пестицидів

Нормативна витрата пестицидів, кг	Витрата робочої рідини, л/хв на 1 т продуктивності по насінню	Продуктивність протруювача, т/год
на 1 т насіння	на обʼєм резервуара
Витрата робочої рідини, л/хв
		0,133	1,60	1,73	1,86	2,00	2,13	2,26	2,39	2,53	2,67	2,80	2.93
1,5		0,100	1.20	1,30	1,40	1,50	1,60	1,70	1,80	1,90	2,00	2,10	2,20
		0,067	0,80	0,87	0.94	1,00	1,07	1.14	1,21	1,27	1,33	1,40	1,47
		0,133	1,60	1,73	1,86	2,00	2,13	2,26	2,39	2,53	2,67	2,80	2,93

 

 

20.                     ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
21.                     Орієнтовні дані для встановлення протруювача на задану продуктивність

Поділка шкали дозатора насіння	Продуктивність, т/год.
пшениця	ячмінь	овес	льон
	12,0	8,0	6,0	9,0
	13,0	9,0	7,0	10,5
	14,0	10,0	8,0	11,0
	15,0	11,0	9,0	12,5
	16,0	12,0	10,0	-
	17,0	13,0	11,0	-
	18,0	14,0	12,0	-
	19,0	15,5	13,0	-
	20,0	17,0	14,0	-

22.                     _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
23.                     Хвилинна витрата робочої рідини

Поділка шкали дозатора робочої рідини
Подача робочої рідини, л/хв	1,6	1,8	2,0	2,2	2,4	2,6	2,8	3,0	3,2	3,4	3,6	3,8	4,0

24.                     ___________________________________________________________________________________________________

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

МАШИНИ ДЛЯ ЗРОШЕННЯ.

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

 

Тема : 64. Система агротехнічних заходів.  65. Машини для зрошення.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_38  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

64.  Система агротехнічних заходів

Правильне поєднання агротехнічних заходів з оптимальним режимом зрошення сприяє не тільки підвищенню врожаїв сіль­ськогосподарських і плодоягідних культур, а й поліпшує Їх хімічний  склад і смакові якості. Розширення посівних площ за ра­хунок осушення заболочених земель підвищить врожаї сільсько­господарських культур, а систематичний догляд за луками і пасовищами, крім того, дасть змогу широко застосувати меха­нізацію під час їх збирання.

Розрізняють такі способи поливання: наземний, поверхневий, або самопливний, дощування та підгрунтове зрошення. Спосіб зрошування вибирають залежно від особливостей грунту, куль­тури, рельєфу, гідрогеологічних умов місцевості і призначення зрошення.

Відповідно до способу зрошення добирають види робіт і систему машин.

Для планування місцевості застосовують планувальники, скрепери, грейдери. Для створення постійних і тимчасових зрошувальних каналів, нагортання і зарівнювання валків використовують канавокопачі, зарівнювані та ін.

Для зрошення дощуванням застосовують спеціальні дощу­вальні установки.

До системи агротехнічних заходів щодо осушення забо­лочених земель належать: створення водостічних каналів, розчищення площ від чагарників, корчів, каміння та інших перешкод, вирівнювання і планування площі та первинний обробіток її.

Усі ці роботи здійснюють комплексом таких машин і зна­рядь, як канавокопачі, дренажні машини, екскаватори, корчу­вальні машини і знаряддя, бульдозери, грейдери, чагарниково- болотні плуги, спеціальні борони та ін.

Для поліпшення лук І пасовищ виконують такі роботи, як очищення їх від чагарників, пнів, каміння, купин, зарівнювання ям і канав, поверхневий обробіток, підсівання трав, удобрен­ня та ін.

Виконують ці роботи за допомогою спеціальних механічних лопат, фрез, борін, кущорізів тощо.

65.Машини для зрошення

Планувальник П-2,8 (П — планувальник, 2,8 —- шири­на захвату в метрах) призначений для автоматичного плану­вання зрошувальних земель. Агрегатують його з тракторами ДТ-75; продуктивність — 0,85 гаїгод.

Планувальник П-2,8 (мал. 122) складається з рами з приче­пом, розпушувача, ковша 4 із змінним ножем І бічних щитків 5, гідравлічного механізму піднімання, з’єднаного з гідросистемою трактора, І ходової частини 2. Розпушувач установлено перед ковшем. Складається він з 12 самоустановних розпушувальних лап із змінними долотоподібними наральниками.

Крім П-2,8, застосовують такі планувальники, як ПС-2, 75М, ПР-5В, та скрепери, грейдери і бульдозери.

Канавокопач КЗУ-0,3 (К — канавокопач, 3 — зарівню- вач, У — універсальний, 0,3 — ширина каналу по дну в метрах) призначений для нарізання і зарівнювання тимчасових зрошу­вальних каналів і борозен, створення і зарівнювання валків при

Мал 122. Планувальник П-2,8:

 

Мал. І23. Канавокопач КЗУ-0,3:

1— рама; 2—гвинтовий механізм регулювання глибини; 3—опорні котки; ‘І — робочий орган (полиця).

промиванні засолених грунтів. Крім того, кана­вокопач застосовують для передпосівного вирівню­вання зрошуваних діля­нок, глибокого розпушу­вання гріунту і підрізан­ня бур’янів. Агрегатують його з тракторами  ДТ-75; продуктивність — 2,2— 3,4 км/год.

Канавокопач (мал.123) складається з рами /, яка має вигляд порож­нистого бруса, до якого прикріплено стояки і кронштейни для з’єднан­ня з системою навіски трактора, двох опорних котків З, механізму регу­лювання глибини 2, змін­них робочих органів 4. Залежно від модифікації до канавокопача дода­ють різні робочі органи. Канавокопач модифіка­ції КЗУ-0,ЗБ має такі

канавокопача з лемешем зав­ширшки ЗО см для прокладання вивідних борозен; праву і ліву полині, які застосовують для зарівнювання зрошувальних кана­лів і борозен, а також для створення валків і зарівнювання їх; культиватор-розпушувач і передню полицю для зрізання гребе­нів під час зарівнювання валків. Крім того, на вимогу замовни­ків завод може додавати до канавокопача леміш завширшки 50 см і змінні ножі до полиць. Для створення відкритих каналів застосовують канавокопачі КДР-50С, Д-267А та Ін. їх можна застосовувати і при осушенні боліт.

Дощуваль н и й агрегат ДДН-70 (Д — дощувальний, Д —далекоструменсвий, Н-навісний, 70 — модель) призначений для поливання овочевих, плодоягідних і технічних культур до­щуванням. Навішують агрегат на трактори  ДТ-75; продуктивність — 0,26—0,3 га/год при поливній нормі 300 м³/га\ обслуговує його тракторист.

Дощувальний агрегат ДДН-70 складається (мал. 124) з рами 1, відцентрового насоса 2, нерухомого стояка 3, приймального пристрою 4 з шлангом 5 для всмоктування води з водойми, до­щувального апарата 8 з поворотним стояком 9, реактивної ме-

Мал. 125. Дощувальна установка КДУ-55М:

I — труби; 2 — стояк: 3—прохідна з’єднувальна муфта; 4 — насадка; 5 — робота з'єднувальна муфта; 6 — опорні ніжки.

 

талевої лопатки 7, ручного всмоктувального насоса, карданного вала і редуктора привода насоса від вала відбору потужності трактора.

Для живлення дощувального агрегату на плантації створю­ють тимчасово зрошувальну сітку. Приймальний пристрій 4 з гнучким шлангом опускають у воду за допомогою лебідки 6. ручним насосом заповнюють відцентровий насос і всмоктувальну лінію. Потім включають відцентровий насос, який подає воду по нерухомому і поворотному стояках через отвір консольної насадки і реактивну лопатку. Розпилений струмінь воли спря­мовується на ділянку. Під дією реактивної сили води, що вихо­дить Із сопла, реактивна лопатка робить періодичні коливання (до 37 коливань за 1 хвилину), а дощувальний апарат повер­тається з швидкістю 2,94 об\хв. Площа поливу однієї позиції — 0,75—1,0 га. Потім агрегат переміщують на іншу позицію.

Дощувальна установка КДУ-55М (К — коротко- струминна, Д — дощувальна, У — установка, 55 — модель, М — модернізована) призначена для поливання овочевих, технічних та плодоягідних культур дощуванням. Живиться вона від на­сосної станції або закритої зрошувальної сітки; продуктив­ність — 0,25—0,28 га/год\ обслуговують її два робітники.

Дощувальна установка КДУ-55М складається (мал. 125) з 70 труб 1, завдовжки 5 м кожна, двох трубних колін для при­єднання установки до переносних гідрантів, робочих 5 і прохід­них З з’єднувальних муфт з опорними ніжками 6, змінних наса­док 4, що встановлюються на стояках 2 робочи^з’єднувальних муфт, шести переносних гідрантів та ін. Насадки можуть бути короткоструминні, дефлекторні, з якими радіус поливання ста­новить близько 5 л/, або секторні з поливанням смугами зав­ширшки 10 м по один бік від трубопроводу.

З труб і з’єднувальних муфт складаються два поливних кри­ла (59 труб), а допоміжні труби (11 шт.) призначені для підве­дення води від гідрантів закритої зрошувальної системи до до­щувальних крил.

Крім того, є високопродуктивні самохідні дощувальні машини ДМ 100 «Фрегат». Зрошувальна площа з однієї позиції 72 га при довжині трубопровода 453 м. Під час переобладнання в транспортне положення переміщується в Другу позицію тракто­ром класу 3 7. Піл чає дощування переміщується, по колу авто­матично піл цією струменя води н системі. Відповідно до потріб­ної норми поливання швидкість переміщення машини регулю­ється зміною напору води.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів