26 січня о 18:00Вебінар: Співпраця вчителя з батьками дитини з особливими освітніми потребами

плани конспекти уроків для ПТНЗ з предмету Сільськогосподарські машини 2 курс

Про матеріал
Друга частина планів конспектів уроків з предмету Сільськогосподарські машини.Матеріал в ворді і доступний до редагування на ваш розсуд
Перегляд файлу

 

 

ДПТНЗ ЦАПЛ

 

ПЛАНИ КОНСПЕКТИ УРОКІВ ІІІ КУРС

 

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ

 

                                                                


                           

 

 

                   ПОУРОЧНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

теоретичних занять з предмету

“ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ”

для професії  Термін навчання 3 роки

"ТРАКТОРИСТ-МАШИНІСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА, СЛЮСАР-РЕМОНТНИК, ВОДІЙ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ"

 

з\п

ТЕМА

Кількість годин

№ Групи

ДАТА

Теоретичні

ЛПЗ

 

 

1

2

3

4

5

6

5

Машини для зрошення

 

 

 

 

39

Машині для очищення і осушення боліт та первинного обробітку площі.

2

 

 

 

6

Машини для заготівлі кормів

8

2

 

 

40

Технологія робіт і система машин для кормодобування. Косарки .

2

 

 

 

41

Граблі. Волокуші і підбирачі

2

 

 

 

42

Стогоклади

2

 

 

 

43

Силосозбиральні комбайни

2

 

 

 

44

ЛПЗ Вивчення будови косарок. Їх регулювання.

 

1

 

 

45

ЛПЗ Вивчення будови прес-підбирачів. Їх регулювання.

 

 

1

 

 

7

Кукурудзо збиральні комбайни

4

 

 

 

46

Технологія збирання кукурудзи і система збиральних машин. Кукурудзозбиральні машини.

2

 

 

 

47

Підготовка до роботи кукурудзозбиральних комбайнів та організація їх роботи

2

 

 

 

8

Картоплезбиральні машини

6

 

 

 

48

Технологія збирання картоплі .Агротехнічні вимоги

2

 

 

 

49

Загальна будова картоплекопачів та картоплезбиральних комбайнів.

2

 

 

 

Підготовка до роботи і робота картоплезбиральних машин

2

 

 

 

9

Бурякозбиральні машини

4

2

 

 

50

Технологія збирання цукрових буряків. Агротехнічні вимоги. Бурякозбиральні машини

2

 

 

 

51

Підготовка до роботи бурякозбиральних комбайнів та організація їх роботи

2

 

 

 

52

ЛПЗ Вивчення будови коренезбиральних машин. Їх регулювання.

 

1

 

 

53

ЛПЗ Вивчення будови гичкозбиральних машин та корененавантажувачів. Їх регулювання

 

1

 

 

10

Машини для збирання овочів

4

 

 

 

54

Агpотехнiчнi вимоги до машин для збиpання овочiв. Технологія збирання овочів. Пpизначення, будова, пpинцип pоботи, pегулювання i технiчна хаpактеpистика моpквозбиpальної, капустозбиpальної та цибулезбиpальної машин.

 

2

 

 

 

55

. Пiдготовка машин до pоботи. Збиpальнi платфоpми та контейнеpи. Технологічне налагодження машин

2

 

 

 

11

Тракторні причепи

5

 

 

 

56

Вимоги до пpичепiв.Пpизначення та типи пpичепiв, напiвпpичепiв, їх будова. Ходова частина та поворотнi пристрої.

2

 

 

 

57

Вплив конструкції пневмоколіс на безпеку праці .Гальмiвнi системи.Пiдготовка пpичепiв до пеpевезення вантажiв.

2

 

 

 

58

Безпека праці під час перевезення вантажiв.Мiжгосподарськi перевезення. Документацiя.Вимоги безпеки під час експлуатації.

 

1

 

 

 

12

Нові сільськогосподарські машини

2

 

 

 

59

Сучасні землеобробні машини. Сучасні посівні і садильні машини. Сучасні машини для внесення добрив.

1

 

 

 

60

Новітні машини для захисту рослин. Нові машини для вирощування картоплі. Сучасні машини для вирощування цукрових буряків.

1

 

 

 

Усього годин  - 103   

87

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАШИНИ ДЛЯ ЗРОШЕННЯ

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : 66.Машини для очищення і осушення боліт та первинного обробітку площі.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_39   Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

66.Машини для очищення і осушення боліт та первинного обробітку площі

Для осушення заболочених земель створюють сітку водостіч­них каналів на відстані 50—150 м один від одного, по яких грунтові води відводяться в магістральні канали. Магістральні капали прокладають на відстані 400—1200 м один від одного: по них вода стікає у водойми або в річки.

Водостічні капали бувають відкритого і закритого типу. Від­криті канали прокладають канавокопачами і залишають відкри­тими протягом усього періоду висушування площі. Закриті ка пали прокладають канавокопачами із закладанням у них труб або хмизу і загортанням дренажно-кротовими машинами.

К а н а в о к о п а ч КМ-І400М (К канавокопач, М меліо­ративний, 1400 глибина канави в міліметрах, ураховуючи на­сипну частину, М модернізований) призначений для прокла­дання відкритих водостічних каналів па торф’яних і мінеральних грунтах. Розміри канави, прокладеної канавокопачем: глибина до 1400 л/л, ширина на дні 200 мм, ширина на бровці 500 млі. Канавокопач працює на прямій тязі двох-трьох тракторів С-1005 або з одним трактором С-100Б, обладнаним тяговою лебідкою і пристроєм для заякорювання трактора. Продуктивність 0,42 км/год.

Мал 126 Капапокопач КМ-1400М:

/ леміш; 2—штир кріплення иіднього колеси; Я опорне колесо; -/- поширювач полиць; Л иолиия; 6 основно рими; 7 кронштейн блоків; <1 вертикальний стояк ходової рими: 9 ніж: — причіп; // — ллбілкя; /2 пилень; /Я ходове колесо.

Канавокопач КМ-І400М (мал. 126) складається з двополич- ного корпусу з лемешами і поширювачами полиць 4, черенкового ножа 9, основної рами 6, ходової рами із стояком 8 і причепом 10, двох ходових коліс 13 з поширювачами, опорного колеса <?, на яке спирається корпус у транспортному положенні канавокопача, кронштейна блоків 7, троса і лебідки 11, призначених для підні­мання і опускання корпусу в транспортне і робоче положення.

Глибину канави регулюють, переставляючи причіпну скобу па ходовій рамі і опорне колесо корпусу на запасні отвори.

Екскаватор Е-35 2А (Е екскаватор, 35 місткість ковша 0,35 кв. м,модель) призначений для прокладання і очищення магістральних каналів па заболочених землях. Про­дуктивність63115 м3/год\ глибина канави- 4,4™ 8 м\ тип двигуна Д-38Л потужністю 48 к, с.

Екскаватор Е-35 складається із змінних робочих органів: зворотної лопати з виносною стрілою, прямокутного і профільно­го ковшів, гусеничної поширеної ходової частини, рами з повно- поворотним механізмом, кабіни з пультом керування, двигуна, лебідково-тросового механізму підіймання і опускання робочих органів. На вимогу замовників до екскаватора додають драг­лайн, грейфер і вантажопідйомний кран.

Кротодрсн а ж н а м а пі и н а КН-1200 (К кротодре­нажна, Н навісна, 1200 модель) призначена для прокладай-

Мал. 127. Кротодренажна машина КН-1200;

/—ніж; 'і- обтІчиі'Лі; Л—візирний пристрій; 4 рама.

ня кротових дрен на мінераль­них і торф’яних грунтах. Глиби­на прокладання дрен 0,7— 1,4 м\ діаметр дрен — 6,10 і 27 см\ продуктивність — 0,53— 1,0 км/год', агрегатують з тракто- тором ДТ-55А (з ходозменшува­чем) або Т-75.

Кротодренажна машина (мал. 127) складається з плоского но­жа / з обтічником 2, до якого шарнірно кріпиться змінний дре- нер, рами 4, візира 3 для конт­ролювання глибини прокладан­ня дрен. Піднімання і опускання ножа з дренером здійснюються гідравлічною системою трактора.

Прокладання дрен починають від магістрального відкритого каналу. Нахил дрени до горизон­талі у поздовжньому напрямі регулює тракторист основним гід­роциліндром, а контролює за допомогою візирного пристрою.

жорстко закріпленого на рамі, і двох візирок, змонтованих за магістральним каналом.

Кущоріз Д-174В (Д дорожна машина, 174В — модель) призначений для розчищення площ від чагарників і дрібнолісся. Навішують його на трактор С-100. Ширина захвату3,6 м; про­дуктивність — до 0,5 га/год.

Кущоріз складається з клиноподібного корпусу 1 (мал. 128) з конусом і підрізальними ножами, універсальної рами, на яку можуть бути навішені кущоріз, бульдозер, викорчовувач або сні­гоочисник, трубчастого огородження 4 для захисту кабіни трак­тора, механічної лебідки для піднімання і опускання корпусу. Під час руху трактора з кущорізом ножі І клин-колун зрізують врівень з поверхнею землі чагарники і дрібнолісся діаметром до ЗО см і згортають у два валки.

Корчувач Д-695 (Д — дорожна машина, 695 — модель) призначений для викорчовування пеньків та чагарників, неве­ликих дерев, каміння вагою до 3 т і навантаження в транс­портні засоби або перевезення па невеликі відстані. Агрегату­ється з трактором Т-100 МБГТІ. Ширина захвату — 2,093,55 м. Корчувач (мал. 129) складається з лобового листа /, полині 2 з поширювачами 3 і 5, зубів 4, штовхаючої рамп 6, механізму навіски, яка з’єднана з гідравлічною системою трактора.

Корчувач Д-496А (Д — дорожна машина, 496А — мо­дель) призначений для корчування і звезення пеньків та очи­щення поля.

Бульдозер універсальний Д-522 (Д — дорожна ма­шина, 522—модель) призначений для загортання ям і траншей,

Мал, 129. Корчувач Д-695:

/—лобониО лист, ?—полиця; 3 лівий иешнріоьмч; V луб’я: і — пряний поширю- няч: б штовхаючи рими

 

щення грунту на відстань до 200 м. Монтують на трактор , Т-180ГП; ширина захвату до 4,5 м, заглиблення робочого органа до 50 см.

Бульдозер складається з поворотної полиці з ножами, штов­хаючої рами, двох гідравлічних циліндрів, які приводяться в рух від вала відбору потужності трактора. Кут повороту по­лиці регулюється гідросистемою.

Фреза болотна начіпна ФБН-09 (Ф фреза, Б болотна, Н начіпна, 0,9ширина захвату в метрах) призна­чена для обробітку поля, зораного чагарниково-болотними плу­гами на осушених болотах і перелогових землях. Крім того, її

Мал. 130. Фреза болотна ФБН-0.9: /-"барабан; >—опорні поломки; 5 кожух; / рлми; 5 - механізм навіски.

можна використовувати для розробки дернини І вирівнювання поверхні грунту на луках і пасовищах. Глибина обробітку 18—20 см\ продуктивність — до 0,31 га!год\ агрегатують з трак­тором Т-150.

Фреза ФБН-0,9 (мал. 130) складається з барабана 1 з ко­жухом 3, двох опорних полозків 2, рами 4, механізму навіски 5 і механізму передачі руху від вала відбору потужності трак­тора. Барабан складається з восьми секцій, на яких кріпляться 56 болотних ножів. Секція обладнана запобіжним механізмом, що дає змогу обходити перешкоди.

Коток водо налив fi ий болотний ЗКВБ-1,5 (3 — трисекційний, Ккоток, В—водоналивний, Б — болотний, 1,5— ширина захвату кожної секції в метрах) призначений для при- котування оброблених болотних земель вирівнювання і ущіль­нення поверхні грунту.

Ширина захвату 4,2 ж; суха вага — 2445 кгс; вага запов­неного котка 7545 кгс. Агрегатують з трактором Т-150.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

МАШИНИ ДЛЯ ЗАГОТІВЛІ КОРМІВ

 

МАШИНИ ДЛЯ ЗАГОТІВЛІ СІНА І СИЛОСУ

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : 31. Технологія робіт і система машин

для кормодобування. 32.Косарки

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№ 40__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

31. Технологія робіт і система машин

для кормодобування

Технологія збирання трав на сіно залежить від кліматичних І природних умов., На території нашої країни є три грунтово- кліматичні зони: південно-степова, степова і лісо-лукова.

У південно-степовій зоні скошують трави і водночас роблять валки. Коли трава підсохне, її збирають з валків у великі копи­ці чи стоги або пресують у тюки.

У степовій зоні скошують трави в покоси, після підсихання згрібають у валки, а потім через 2—3 дні збирають у копиці, стоги або пресують у тюки.

Лісо-лукова зона відзначається нерівним, пересіченим рель­єфом, значною кількістю опадів та пониженою температурою в період збирання трав на сіно. Тому в цій зоні трави скошують у покоси, згрібають у валки, перевертають валки під час просу­шування, збирають у невеликі копиці або на спеціальні вішала, стогують на полі, звозять стоги до ферми І скиртують.

Щоб забезпечити високу якість і зниження собівартості кор­мів, підвищення продуктивності праці і зменшення втрат виро­щеного врожаю, застосовують комплексну механізацію робіт, тобто використовують системи машин, які послідовно вико­нують усі роботи. Систему машин вибирають залежно від грун­тово-кліматичної зони. У південно-степовій зоні використовують валкові косарки або звичайні косарки в агрегаті з поперечними граблями, підбирачі-копнувачі для збирання сіна у великі ко­пиці або прес-підбирачі для підбирання сіна з валків з одночас­ним пресуванням, стогоклади, якшо сіно скиртується непресова- не; у степовій зоні прості сінокосарки, граблі, волокуші, стогоклади, прес-підбирачі; у лісо-луковій зоні — прості сіноко­сарки, граблі поперечні, граблі-ворушилки, волокуші, коповози, стогоклади, установки для штучного досушування сіна.

Технологія заготівлі силосних кормів: скошування зеленої маси, подрібнення її, завантаження в силосні споруди або на спеціальні площадки і трамбування. Зелену масу для силосу­вання збирають двома способами — роздільним і комбайновим. При роздільному способі масу скошують звичайними сінокосар­ками, потім згрібають і звозять для подрібнення до силосо­різок, які працюють на стаціонарі біля силосних споруд.

При комбайновому способі збирання зелену масу скошують, подрібнюють і навантажують на транспортні засоби косарками- подрібнювачами або силосозбиральними комбайнами. Для за­вантаження силосних споруд застосовують самоскиди і різні навантажувальні елеватори. Подрібнену масу утрамбовують спеціальними трамбувальниками, а на відкритих площадках — гусеничним трактором.

Головні вимоги, що ставляться до заготівлі кормів: забезпе­чення максимального збирання біологічного врожаю трав або інших культур, вирощених на силос, збереження їх поживних якостей протягом усього періоду зберігання.

Скошувати трави починають у період цвітіння, а злакових— на початку колосіння, коли вони мають найбільше поживних ре­човин. Закінчувати збирання сіна слід за 10—12 днів. Не мож­на пересушувати сіно в покосах і валках, бо при згрібанні обламуються і втрачаються листя і квітки. Висота зрізання трав — 6—8 см. Вологість сіна при скиртуванні — 15—17%, а при пресуванні не більш як 12—15%.

Силосування на відміну від сінозбирання менше залежить від метеорологічних умов. При силосуванні зеленої соковитої маси скошувати, подрібнювати і трамбувати треба безперервно: вся скошена маса має бути засилосована в той самий день. Утрамбовувати слід щільно, щоб значна частина повітря ви­йшла з подрібненої маси. Заповнювати силосні споруди треба так, щоб за день ущільнений шар був не менш як 2 м.

 32. Косарки

За видом тяги косарки поділяють на кінні, тракторні і само­хідні; за способом з’єднання з тягою — на причіпні і начіпні; за технологічним процесом роботи — на прості, валкові і косар- ки-подрібнювачі. Основним і спільним робочим органом для всіх косарок є різальний апарат.

Різальний апарат складається з рухомої різальної частини— ножа і нерухомої протирізальної частини — пальців з пластин- ками-вкладишами. Ніж складається із стальної штаби, до якої приклепані сегменти 7 (мал. 64), головки з кулею /, через яку діж з’єднується з шатуном привода.

Пальці кріплять болтами з потайними головками до паль­цьового бруса, який являє собою стальну штабу змінного пере­різу. Сусідні пальці вусиками 5 упираються один в один і вдер­жуються від бічних зміщень. У напрямних прорізах пальців прикріплені пластинки-вкладиші 4, бічні грані яких загострені і мають зубцеву насічку, що допомагає тримати стебла в момент зрізання. Пластинка-вкладиш кріпиться до пальців у передній частині за допомогою вусика, а в задній — за допомогою за­клепки.

Щоб сегменти ножа щільно прилягали до вкладишів, на
пальцьовому брусі закріп­лені притискні лапки 10. Пластинки тертя 11 удер­жують ніж від зміщення назад під час роботи. Вони також закріплені на паль­цьовому брусі. По краях пальцьовий брус має два башмаки — внутрішній 3 і зовнішній 8. Під башмака­ми встановлено полозки. Під час роботи полозки пов­зуть по землі; змінюючи їх положення відносно башма- ків, регулюють висоту зрі­зання рослин.

Принцип зрізання сте­бел різальним апаратом по­дібний до принципу роботи звичайних ножиць. Якість зрізання стебел залежить від швидкості руху ножа, зазора між сегментами і протирізальними пластина­ми, гостроти ножа і техніч­ного стану різального апа­рата в цілому.

Сегменти правильно від­регульованого ножа спи­раються на протирізальні пластини лише носком, а біля основи сегмента пови­нен бути зазор близько 1 мм. Швидкість ножа в се­редньому дорівнює 1,3— 1,8 місек.

Залежно від відстані між осьовими лініями сусідніх сегментів і пальців розрізняють три типи різальних апаратів: 1) нормальний; 2) низького різання; 3) середнього різання.

У різального апарата нормального типу відстань між осьо­вими лініями сусідніх сегментів і сусідніх пальців однакова. В апаратах низького різання відстань між осьовими лініями пальців у 2 рази менша за відстань між осьовими лініями су­сідніх сегментів. В апаратах середнього різання відстань між осьовими лініями пальців менша за відстань між осьовими лі­ніями сусідніх сегментів, але не в кратному відношенні. На ко­сарках установлюють різальні апарати нормального типу.

Мал. 65. Косарка KC-2J:

і—рама; 2—клинопасова передача; 3—карданна передача; 4— шатун; 5—внутріш­ній башмак; б — ніж; 7 — зовнішній башмак.

 

Начіпна тракторна косарка КС-2,1 (К — косарка, С — швидкісна, 2,1—ширина захвату в метрах) призначена для скошування природних і сіяних трав. Агрегатується з трак­торами Т-25, Т-40А, «Беларусь» усіх модифікацій. Робоча швид­кість руху—12 кмігод, продуктивність — 2,5 га за годину чис­тої роботи.

Косарка КС-2,1 (мал. 65) складається з різального апарата нормального типу 6, польового і внутрішнього подільників, рами /, механізму начіпки, механізму приводу. Різальний апа­рат приводиться в дію від вала відбору потужності трактора. Піднімається й опускається він завдяки гідравлічній системі трактора.

Косарка КУФ-1,8 призначена для скошування або підби­рання із валків злакових трав, а також бобових культур і одно­часного їх подрібнення. Ширина захвату жатки—1,8 м\ підби­рача — 1,7 агрегатується косарка з трактором ЮМЗ-6Л, «Беларусь» всіх модифікацій.

Робочі органи косарки: різальний апарат, транспортер, по- дрібнювач, елеватор подрібненої маси, приводяться в дію від вала відбору потужності. •

Подрібнена маса вивантажується в причіпний візок або в транспорт, шо рухається поруч косарки. Подрібнену зелену масу використовують для приготування сінажу, силосу або трав’яно­го борошна.

Косарка КНУ-6М (К — косарка, Н — начіпна, У — уні­версальна, 6 — ширина захвату в метрах, М — модернізована) призначена для скошування трав на ділянках з рівним рельє­
фом. Найменша висота зрізання — 6 см, продуктивність — до 3,2 га!год\ агрегатують з тракторами ЮМЗ-6, Т-25 і «Беларусь».

Косарка (мал. 66) складається з трьох різальних апаратів, рами і механізмів для передавання руху від трактора до різаль­них апаратів. Два різальні апарати (нормального різання) роз­міщені по боках, а один фронтально, ширина захвату кожного з них 2,1 м. Для відведення зрізаної трави до середини на польо­вих полозках (а в переднього різального апарата на обох по­лозках) кріплять відкидні дошки з круглими стержнями. Ножі бічних різальних апаратів приводяться в дію від вала відбору потужності трактора через ланцюгову передачу, карданний і колінчастий вали та шатуни. Ніж фронтального різального апа­рата приводиться в дію від вала відбору потужності трактора через коробку передач.

Висоту зрізання регулюють, переставляючи полозки*відносно башмаків пальцьового бруса. Різальні апарати піднімають і опускають за допомогою гідравлічної системи трактора. Якщо трактор обладнаний роздільно-агрегатною гідравлічною систе­мою з виносними циліндрами, то кожний різальний ап'арат мож­на підняти окремо, а коли трактор обладнаний гідравлічною системою типу НС-37 без розподільника і виносних циліндрів, то всі три різальні апарати піднімають і опускають разом. Під час транспортування косарки різальні апарати піднімають і прикріплюють до рами трактора розтяжними прутами. Раму косарки разом з різальними апаратами кріплять до лонжеронів трактора, що дає змогу від’єднувати косарку від трактора, не розбираючи її.

Косарка -подрібнювач КИК-1,4 (К — косарка, И подрібнювач, К — кормів, 1,4 — ширина захвату в метрах) при­значена для скошування зеленої маси, подрібнення її і наванта-

Мал. 66. Косарка КНУ-6М.


I

Мал. 67. Косарка-подрібнювач КИК-1,4:

I різальний апарат; 2 — мотовило; 3—планчастий транспортер: 4притискний бітер;

5 — опорне колесо; 6 — вивантажувальна труба; 7диск; 8 — живильні вальці.

 

ження на транспортні засоби. Можна також використовувати косарку на стаціонарних роботах для подрібнення грубих сухих і соковитих кормів. Висота зрізання—5—7 см; продуктивність— 1,1 га/год\ агрегатують з трактором «Беларусь», обслуговує один тракторист.

Косарка КИК-1,4 (мал. 67) складається з подрібнювана, ра­ми, механізму начіпки, механізму передавання руху від вала відбору потужності трактора і змінних приставок — різального апарата /, мотовила 2, транспортера 5, притискного бітера 4, які встановлюють під час збирання низькостеблих культур, та лотка силосорізки для роботи на стаціонарі.

Робочі органи подрібнювального апарата — живильні вальці 8 і диск 7 із закріпленими на ньому ножами і лопатями. Лопаті створюють під час роботи струмінь повітря, який подає подріб­нену масу через трубу 6 в транспортні засоби. Диск може мати 2—3 або шість ножів.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : 33. Граблі .34. Волокуші і підбирачі

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_41__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

33. Граблі

Для згрібання трави безпосередньо за косарками або після підсихання її застосовують граблі. За видом тяги граблі поділя­ють на кінні і тракторні, а за технологічним процесом на по­перечні і бічні. Поперечні граблі при згрібанні трави утворюють валки впоперек напряму руху, а бічні укладають траву в безперервний валок з боку грабель, паралельно напряму руху агре­гату.

Граблі ГП-14 (Г — граблі, П — поперечні, 14 — ширина захвату в метрах) призначені для згрібання прив'ялої або сві- жоскошеної трави у валки. Продуктивність — до 7 га!год\ агре­гатують з тракторами ДТ-20, Т-25 або Т-40.

Граблі ГП-14 (мал. 68) складаються з трьох секцій, шарнір­но з’єднаних між собою і встановлених на чотири пневматичні колеса. Крайні колеса самоустановні. Для переведення грабель у транспортне положення крайні секції заводять уперед, при­кріплюють до сниці і встановлюють кожну з них на додаткове транспортне колесо. Середня секція має ширину захвату 6 м і може бути використана сама при згрібанні трав на невеликих ділянках або на ділянках з нерівним рельєфом.

Грабельний апарат складається з шести брусів з дугоподіб­ними пружинними стальними зубами, прутиків-чистикїв і рами. Бруси із зубами прикріплені шарнірно до рами і з’єднані тягами з храповими автоматами механізму піднімання. Прутики-чисти- ки жорстко прикріплені до рами. Під час роботи граблів зуби, опущені на землю, згрібають траву або сіно з покосів доти, поки не буде включено підйомний механізм. Після включення храпо­вих автоматів через систему тяг і кронштейнів брус із зубами повертається, піднімаючись вгору, а сіно залишається на землі поперечним валком. Прутики-чистики очищають зуби від сіна. За один півоберт ходових коліс зуби піднімають, а за другий

Мал. 68. Поперечні тракторні граблі ГП-14.

 

 

Мал. 69. Граблі-валкоутворювачі ГВК-6,0;

1 — пальцеві колеса; 2 рама; З — котки.

півоберт опускають на землю. При транспортуванні граблів брус із зубами в піднятому положенні вдержують спеціальні прути з гачками.

. Залежно від урожайності трав зуби можна встановлювати на. відстані 48, 72 і 96 мм один від одного.

Г р а б л і-в а л коу т ворюва чі ГВК-6,0 (Г — граблі, В — валкоутворювачі, Кколісно-пальцеві, 6,0 — ширина захвату в лї) призначені для згрібання прив’ялої трави з покосів у вал­ки, ворушіння та перевертання валків сіна під час його сушіння. Агрегатується з тракторами Т-25, Т-40А, «Беларусь» усіх моди­фікацій. Продуктивність — до 5,4 га за годину чистої роботи. ~ Граблі-валкоутворювачі (мал. 69) складаються з двох сек­цій, кожна з яких може працювати окремо. Робочими органами є пальцеві колеса 1. Вони обертаються внаслідок зчеплення їх із. стернею і підгрібають траву, утворюючи поздовжній валок або розворушують сіно в валку. Рама секції 2 розміщена на самоустановних котках 3. Це сприяє добрій маневреності граб­лів при обслуговуванні одним трактористом.

 34. Волокуші і підбирачі

Для збирання сіна з валків у невеликі копиці застосовують волокуші і підбирачі-копнувачі. Якщо вологість сіна у валках не перевищує 15%, тоді можна застосовувати прес-підбирачі для підбирання сіна з валків з одночасним пресуванням.

Волокуша ВНШ-3,0 (В — волокуша, Н — начіпна, Ш — самохідне шасі, 3,0 — ширина захвату в метрах) призначена для збирання сіна з валків у копиці і для звезення його до місця скиртування. Вантажопідйомність волокуші300 кг; навішують її на самохідне шасі Т-16Л4.

Волокуша (мал. 70) складається з грабельної решітки /,ло-

/ — грабельна репіі'іка: 2 лобова стінка; 3 — тяга; 4пружини; 5 — кронштейн, 6 поперечна планка; 7 і 8пальці.


Мал. 71. Прес-підбирач ПСБ-1,6:

і оідбиральннй механізм; 2—ходові колеса; 3 — пресувальна камера; 4 — в'язаль­ний апарат; 5—механізм привода.

 

бової стінки 2 з кронштейнами і тягами, амортизуючих при­тискних пружин 4, пальців для кріплення штовхаючих брусів, механізму начіпки і кронштейнів, які з’єднуються з штоками гідравлічних циліндрів механізму підйому трактора.

Грабельна решітка складається з поперечної планки 6, до якої прикріплені 11 металевих пальців 7. З боків решітка обме­жена двома короткими металевими пальцями, які вдержують сіно від спадання з решітки.

Для підбирання сіна агрегат рухається вздовж валка з опу­щеною грабельною решіткою. Коли решітка заповниться сіном, грабельний апарат піднімають і перевозять до потрібного місця. Вивантажують сіно з грабельної решітки, коли вона в опуще­ному положенні, під час руху машини назад.

Прес-підбирач ПСБ-1,6 (П — прес, С — сіна, Б—бічна подача, 1,6 — ширина захвату в метрах) призначений для під­бирання сіна або соломи з валків, пресування у тюки і перев’я­зування дротом. Можна також використовувати його на стаціо­нарі для пресування сіна або соломи. Продуктивність — до 7 т!год\ агрегатують з тракторами «Беларусь», Т-40 і Т-40А, об­ладнаними подовжувачами вала відбору потужності.

Прес-підбирач ПСБ-1,6 (мал. 71) складається з підбирача /, подавального механізму з пакувальниками, пресувальної каме­ри З, в’язального апарата 4, механізму передавання руху віа вала відбору потужності трактора, ходової частини. Підбирач барабанного типу, пальчиковий. Кріпиться на пружинних під­вісках, що забезпечує копіювання мікрорельєфу поля. У транс­портне і робоче положення переводять за допомогою важільно­го механізму.

У процесі роботи підбирач піднімає сіно з валків і передає до подавального механізму. Пакувальники підпресовують і спря­
мовують сіно в пресувальну камеру під поршень пресувальника, який виконує поступально-зворотний рух у камері і за кожним ходом ущільнює захоплену порцію сіна. Коли щільність тюка досягає встановленої величини, в роботу включається в’язаль­ний апарат, який за допомогою двох голок і вузлов’язів зв’язує тюк одночасно в двох місцях. Механізм для регулювання щіль­ності пресування тюка установлено в задній частині пресуваль­ної камери. Для обрізання кінців сіна з боків тюка в пресу­вальній камері встановлені протирізальні пластини, а на боках поршня — ножі; зазор між ними не більш як 0,8 мм.

Подача сіна в камеру пресування бічна. Розмір спресованого тюка (слі): ширина —50, висота — 36, довжина — 80—100.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : 35 Стогосклади.

 

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__43  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

35. Стогоклади

Для підвезення копиць сіна до місця стогування і пода­вання його на стоги застосовують стогоклади. Найпоширеніші шарнірно-важільні і універсальні стогоклади, які використо­вують не тільки для подавання сіна і соломи на стоги, а й для навантаження таких сипких матеріалів, як гній, торф, щебінь, зерно та ін.

Стогоклад СНУ-0,5 (С — стогоклад, Н — начіпний, У — універсальний, 0,5 — вантажопід­йомність в тоннах) призначений для подавання соломи і сіна на стоги і транспортні засоби, а також для навантаження гною, силосу, зерна та роботи на бу­дівництві.

Продуктивність — 10 т/год при подаванні сіна; максимальна висота піднімання — 7 ж; наві­шують на трактор «Беларусь».

Основні вузли стогоклада СНУ-0,5 (мал. 72): змінний робо­чий орган, зварна рама 2, гідрав­лічні циліндри 1. У комплекті до стогоклада додають такі ро­бочі органи, як грабельна решіт­ка 5 з вивантажувальною стін­кою 4 і захватним пристроєм З для подавання сіна і соломи; вила для навантаження силосу і гною; стріла для виконання під­німальних робіт на будівництві;, ківш для зерна та Інших сипких вантажів; гак для піднімання штучних вантажів.

На грабельну решітку сіно набирають тоді, коли вона в опу­щеному положенні, а виштовхувальна стінка в крайньому зад­ньому положенні. Для скидання сіна з решітки на скирту або в кузов машини раму з грабельною решіткою піднімають, вклю­чають виносний гідравлічний циліндр, шток якого переміщує виштовхувальну стінку вздовж горизонтальних пальців решітки і згортає з неї сіно. Щоб сіно не падало при підніманні, гра­бельні решітки обладнують (з 1962 р.) притискною рамкою. Удосконалення грабельної решітки захватним пристроєм у ви­гляді рамки з кігтями допомагає відділити порції сіна або со­ломи, набрані з копиці, і краще використати об’єм грабельної решітки. Рамка захватного пристрою зблокована з виштовху- вальною стінкою і шарнірно з’єднана з рамою піднімання. При набиранні соломи на решітку рамку піднімають, а виштовху­вальна стінка перебуває в крайньому задньому положенні. При підніманні грабельної решітки рамку захватного пристрою опускають; кігті її відділяють від загальної маси порцію соло­ми, яка вмістилася на грабельній решітці. Шарнірні важелі в міру піднімання рами з грабельною решіткою піднімають рам­ку захватного пристрою. На потрібній висоті (після 3 м) вклю­чають у роботу виносний циліндр виштовхувальної стінки, яка вільно і повністю вигортає солому з решітки.

 

 

 

 

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : 36. Силосозбиральні комбайни.

Підтема 37. Підготовка до роботи сінозбиральних.

і силосозбиральних машин та організація їх роботи

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_43  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

36. Силосозбиральні комбайни

Силосозбиральний комбайн КС-2,6 призначений для скошування і подрібнення на силос сільськогосподарських, культур, посіяних рядковим або квадратно-гніздовим способом.

Агрегатують комбайн з тракторами Т-74, «Беларусь».

Комбайн КС-2,6 (мал. 73) складається з‘ внутрішнього // і польового 3 подільників, різального апарата 13, мотовила 2,. гіланчастого транспортера 12, живильного барабана 9, ножового- барабана 6, протирізальної пластини 7, живильного вальця 8, вивантажувального транспортера 10, рами, ходових коліс, ме­ханізму привода робочих органів від вала відбору потужності трактора.

Різальний апарат косаркового типу, сегментний, із зміцне­ними пальцями, що зумовлено товщиною стебел кукурудзи і соняшника.


Подрібнювач стебел складається з ножового барабана з під­доном і протирізальної пластини. Ножі на барабані закріп­лені по спіралі, що дає можливість зменшити зусилля різання і рівномірно навантажувати вал ножового барабана. Щоб за­побігти під час різання появі додаткових сил уздовж вала ба­рабана, ножі виготовляють роз’ємними і закріплюють почергово- праві і ліві.Зазор між лезами ножів барабана і протирізальною
пласти­ною— 2 мм, він регулюється переміщенням барабана.

Мал. 73. Схема роботи комбайна КС-2,6:

/ стебло кукурудзи; 2 мотовило; 3—польовий подільник; 4—плат-
форма жатки; 5—силосопр овід; бножовий барабан; 7 лротнрізаль-
на пластина; S —живильний валець; 9— живильний барабан; 10 ви-
вантажувальний транспортер; // внутрішній подільник; 12 планча-
стий транспортер; ІЗ—різальний апарат.

Транспортер подрібненої маси ланцюгово-планчастий, закритий кожухом з нарощеним рукавом, що запобігає втра­там силосної маси під час навантаження на транспортні засоби.

Комбайн КС-2,6 працює так (мал. 73). Під час робочого руху в загінці подільники 11 і 3 відділяють стебла, а мотовило2 нахиляє їх до різального апарата 13. Після зрізання мотовило укладає стебла на транспортер 12, який подає їх вершинами вперед до живильного апарата. Живильний барабан І валець стискують стебла і тримають їх у момент різання подрібню­вальним апаратом. Подрібнена маса відкидається по силосопро- воду на вивантажувальний транспортер, який подає її в кузов автомобіля або на причіп трактора, що рухається поруч з ком­байном.

Усі робочі органи комбайна, крім мотовила, приводяться в рух від вала відбору потужності трактора. Мотовило приво­диться в рух від лівого ходового колеса комбайна ланцюговою передачею.

Для переведення жатки з робочого в транспортне положен­ня і навпаки, а також для піднімання і опускання мотовила на комбайні встановлено гідравлічний механізм.

Самохідний силосозбиральний комбайн КС Г-3,2 призначений для збирання на силос кукурудзи, соняшника та інших культур, які вирощують на грунтах підвищеної вологості. Ширина захвату — 3,2 м, робоча швидкість — до 7,0 кмігод.

Комбайн складається з гусеничної ходової частини від са­мохідного комбайна СКГ-4, жатки і подрібнювального апа­рата, уніфікованих з цими самими вузлами комбайна СК-2,6, бункера з вивантажувальним транспортером для подрібне­ної маси.

Крім цих комбайнів, для збирання кукурудзи та інших куль­тур на силос застосовують універсальний кукурудзосилосозби- ральний комбайн УКСК-2.6А.

37. Підготовка до роботи сінозбиральних*

і силосозбиральних машин та організація їх роботи

Підготовка машин до роботи полягає в перевірці їх техніч­ного стану, виявленні і своєчасному усуненні неполадок, регу­люванні робочих вузлів і механізмів, мащенні підшипників та інших тертьових поверхонь деталей.

Під час перевірки косарок особливу увагу треба звернути на справність різального апарата і транспортерів, мотовила, подрібнювана, якщо вони є, на дію механізмів підіймання і передавання руху.

Різальний апарат повинен працювати без зайвих шумів і заїдання, без пропусків непідрізаних стебел. Для цього треба, щоб сегменти ножа і протмрізальні пластини пальців були гост­рі, без тріщин і зазублин і міцно прикріплені на своїх місцях, передні кінці сегментів щільно прилягали до протирізальних •пластин, а в основі був зазор до 1 мм.. Зазор між притискними лапками і ножем повинен бути не більш як 0,2—0,3 мм. Ніжвстановлюють так, щоб у крайніх положеннях його осьові лінії сегментів збігалися з осьовими лініями пальців. Пальцьовий брус установлюють із забіганням зовнішнього башмака від­носно внутрішнього на 35—60 мм (у косарок з бічним розмі­щенням різального апарата).

У косарок, які мають транспортери, перевіряють міцність кріплення планок до полотна або до ланцюгів, натяг транспор­тера, звертаючи увагу на те, щоб не було перекосу і щоб він працював без буксування і надмірного натягу. У мотовила перевіряють технічний стан його планок і підшипників вала. Установлюють мотовило в положення, яке відповідає висоті культури безпосередньо на ділянці. Під час збирання високо- стеблих культур (кукурудзи, соняшника та ін.) мотовило вста­новлюють по висоті так, щоб планки його торкалися стебла на 2/з його висоти (від землі).

У косарок-подрібнювачів перевіряють міцність кріплення ножів барабана і деки, регулюють зазор між ними (не більше ' як 1 мм}.

Під час перевірки механізму підіймання звертають увагу на те, щоб він працював безвідказно і швидко. Уіеханізми, які мають ручний привод, повинні діяти від зусилля 8—10 кас на важелі підіймання. Цього можна добитися, змінюючи натяг амортизаційних пружин. Тиск на зовнішні полозки різального апарата при цьому не повинен перевищувати 6—8 кгс.

При перевірці граблів особливу увагу слід звернути на пра­вильність форми зуба, на рівномірність густоти зубів, на дію механізму підіймання. У граблів з пальцьовим грабельним апа­ратом перевіряють міцність пальців, пружність їх, кут нахилу до горизонту, роботу механізму передачі руху до грабельного, апарата, розміщення і кріплення секцій до зчіпки.

Підготовляючи волокушу до роботи, треба добитися, щоб усі пальці грабельної решітки були міцно закріплені, лежали в одній площині і на однаковій відстані один від одного., В опущеному положенні кінці пальців повинні торкатися землі, а під час руху не зариватися. Таке регулювання здійснюють, змінюючи стиск амортизаційних пружин.

У підбирачів-копнувачів перевіряють стан пальців барабана, тиск полозків на землю (не більш як 5—6 кас), міцність кріп­лення планок транспортера і натяг його, роботу механізму за­кривання дна і клапана камери; при потребі регулюють дов­жину тяг, зрівноважують дно камери за допомогою тягарів так, щоб під час вивантаження копиці воно вільно перекидалося, а після вивантаження поверталося в початкове положення. У прес-иідбпрачів перевіряють роботу і регулювання автомата пресувальної камери і в’язального апарата.

Підготовка поля до роботи. Підготовку поля до роботи косарок та інших сінозбиральних машин починають, ранньою весною. З ділянки прибирають рештки сіна та іншісторонні предмети, зарівнюють ями, канави, купину, кротовиння тощо Ртам, де потрібно, підсівають траву.

Перед початком збирання трав оглядають ділянку, позна­чають віхами перешкоди, яких не можна було усунути, скла­дають коротку характеристику ділянки, зазначаючи її розміри, сорт трави, урожайність, стан під’їзних доріг. На основі цих даних складають план-маршрут роботи агрегату. Потім визна­чають напрям його руху, розбивають поле на загінки. Довжина загінки повинна бути в 6—8 раз більша, від її ширини. Для косарок з бічним розміщенням різального апарата роблять про­коси між ділянками.

Напрям руху агрегату під час скошування трав має збіга­тися з довшою стороною загін-ки і з напрямом оранки на ділян­ках, засіяних травами. Під час косіння на схилах агрегат повинен рухатись упоперек схилу. Для агрегату з поперечними граблями напрям руху вибирають упоперек покосів, а з біч­ними— вздовж покосів. Напрям руху агрегатів з волокушами •і підбирачами має збігатися з довжиною валків.

Організація роботи сінозбиральних агрега­тів. На початку роботи агрегату в полі остаточно перевіряють ■справність машин і правильність регулювання їх робочих -органів.

Косарками з фронтальним розміщенням різального апарата трави косять човниковим способом, а з бічним розміщенням — круговим. При заїзді косарки в загінку опускають різальний апарат і включають передачу руху приблизно за 1 м до початку загінки, щоб ніж міг набрати нормальної швидкості.

Працювати в загінці треба на повну ширину захвату, не до­пускаючи огріхів, стежачи за прямолінійністю руху і додер­жуючи встановленої висоти зрізання. Працювати треба на най­вищих швидкостях, які допускає рельєф поля і стан культури, яку збирають. Не рекомендується косити траву, коли є велика роса і відразу після дощу, оскільки при цьому забиватиметься різальний апарат.

Працюючи з граблями, волокушами І підбирачами, стежать за правильністю форми і прямолінійністю розставляння копиць, за чистотою підбирання сіна. Згрібаючи сіно поперечними граб­лями, застосовують коловий спосіб руху, а бічними граблями, волокушами та підбирачами човниковий спосіб.

Організація роботи під час силосування. Неза­лежно від того, де силосують у силосних баштах, траншеях, ямах чи в надземних силососховищах із застосуванням щитів, ■слід додержувати зоотехнічних вимог до технологічного процесу закладання силосу. Зелену масу подрібнюють на довжину різки ЗО40 мм, щоб поліпшити виділення соку і прискорити від­повідні біологічні процеси під час бродіння. Подрібнену масу закладають і ущільнюють безперервним потоком відразу після скошування. Ущільнюють так, щоб у силосній масі не залиша-

лося повітря. Не слід допускати забруднення силосної маси. Закладену силосну масу надійно захищають від доступу повіт­ря і дощу.

Техніка безпеки. Під час роботи на сінозбиральних і силосозбиральних машинах слід бути особливо обережним з їх обертовими деталями і стежити,. щоб на них були захисні кожухи. При підніманні різального апарата в транспортне по­ложення вручну або при зніманні ножа пальцьовий брус треба брати так, щоб пальці руки не потрапили під сегменти ножа. Перевіряючи технічний стан косарок, грабель, підбирачів і стогокладів, силосозбиральних комбайнів, слід обов’язково відключати передачу руху. Забороняється перебувати під грабельним апаратом або під ковшем стогоклада під час їх роботи.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

Тема : Вивчення будови косарок та їх регулювання.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__44_  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

1.Мета роботи. Засвоїти призначення, будову, технологічний процес роботи косарок та основні регулювання..

2. Тривалість заняття –1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця

машини: КРН-2,1;КС-2.1 :КІР-1,5; плакати.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія с.-г. машин, відкритий майданчик для зберігання сільськогосподарської техніки.

5. Загальні відомості

Процес заготівлі кормів із трав, кукурудзи, соняшнику є трудомістким, а технологічні операції, пов’язані з ним, виконуються в стислі агротехнічні терміни. Із трав одержують сіно (розсипне, пресоване в паках або рулонах), сінаж, трав’яні брикети, частково силос, а також високовітамінний корм – трав’яне борошно. Для одержання сінажу вирощують кукурудзу, соняшник, багаторічні високостеблові трави.

Процес заготівлі сіна передбачає послідовне виконання наступних технологічних операцій:

- скошування (скошування з одночасним плющенням);

- ворушіння;

- згрібання у валки;

- підбирання валків з формуванням копиць, рулонів (паків);

- транспортування.

Послідовне виконання аналогічних операцій передбачає заготівлю сінажу. Проте підбирання валків відбувається з одночасним подрібненням маси вологістю 50-55% і навантажуванням її у транспортні засоби; перевезення та завантажування подрібненої маси в траншеї або башти з наступним її трамбуванням і герметизацією.

Таким самим чином, як сінаж, заготовляють силос. Відмінність полягає в тому, що силосні культури збирають з одночасним подрібненням дещо більшої довжини січки і природної вологості (80-85%) з навантаженням у транспортні засоби. Наступні ж операції аналогічні, що й під час заготівлі сінажу.

Косарки КС-2,1, КРН-2,1А, КДП-4, КТП-6,0 використовують для скошування трав з укладанням їх у покоси. Бобові трави скошують з одночасним плющенням самохідними косарками-плющарками КПС-5Г, Е-302 та причіпними КПРН-3,0.

Складовими частинами косарок є різальні апарати, що спираються на башмаки та механізми їх приводу, зрівноваження і переведення в робоче або транспортне положення.

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій машин для заготівлі кормів проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів косарок вивчають біля стенду з робочими органами.

Конструкції машин вивчають за окремими групами, відповідно послідовності використання у технології заготівлі кормів. Особливу увагу звертають на робочі органи машин, механізми їх приводу, технологічні регулювання та послідовність підготовки до роботи.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. Вивчити будову та роботу косарки КРН-2,1;

7.2. Ознайомитись із робочими органами косарки КС-2.1;

7.3. Ознайомитися з роботою та використанням косарки КІР-1,5

7.4 Ознайомитись  з основними регулюваннями та підготовкою до роботи

7.4. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Описати технологічний процес роботи косарок для скошування трави у прокіс.

8.2. Накреслити схеми різальних апаратів косарок.

Питання для самоконтролю

9.1. Характеристика видів кормів із трав.

9.2. Технологія та комплекс машин для заготівлі  сіна.

9.3. Технологія та комплекс машин для заготівлі розсипного сіна.

9.4. Технологія та комплекс машин для заготівлі силосу, сінажу.

9.5. Призначення робочих органів косарок. Класифікація косарок.

9.6. Технологічний процес роботи косарки.

9.7. Основні регулювання косарок..

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С.219-253; 299-309.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1983 (1989). – С.174-204; 332-334.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С.71-81; 157-180.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД

Тема : Вивчення будови прес-підбирачів їх регулювання

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_45_  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

1.Мета роботи. Засвоїти призначення, будову, технологічний процес роботи прес-підбирачів.

2. Тривалість заняття –1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця

машини: ПРП-1,6; плакати.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія с.-г. машин, відкритий майданчик для зберігання сільськогосподарської техніки.

5. Загальні відомості

Процес заготівлі кормів із трав, кукурудзи, соняшнику є трудомістким, а технологічні операції, пов’язані з ним, виконуються в стислі агротехнічні терміни. Із трав одержують сіно (розсипне, пресоване в паках або рулонах), сінаж, трав’яні брикети, частково силос, а також високовітамінний корм – трав’яне борошно. Для одержання сінажу вирощують кукурудзу, соняшник, багаторічні високостеблові трави.

Процес заготівлі сіна передбачає послідовне виконання наступних технологічних операцій:

- скошування (скошування з одночасним плющенням);

- ворушіння;

- згрібання у валки;

- підбирання валків з формуванням копиць, рулонів (паків);

- транспортування.

Послідовне виконання аналогічних операцій передбачає заготівлю сінажу. Проте підбирання валків відбувається з одночасним подрібненням маси вологістю 50-55% і навантажуванням її у транспортні засоби; перевезення та завантажування подрібненої маси в траншеї або башти з наступним її трамбуванням і герметизацією.

Таким самим чином, як сінаж, заготовляють силос. Відмінність полягає в тому, що силосні культури збирають з одночасним подрібненням дещо більшої довжини січки і природної вологості (80-85%) з навантаженням у транспортні засоби. Наступні ж операції аналогічні, що й під час заготівлі сінажу.

Прес-підбирачі призначені для підбирання з валків прив’яленого сіна, соломи і формування з них паків (машина ПС-1,6), або рулонів (машина ПРП-1,6).

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій машин для заготівлі кормів проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів в лабораторії

Конструкції машин вивчають за окремими групами, відповідно послідовності використання у технології заготівлі кормів. Особливу увагу звертають на робочі органи машин, механізми їх приводу, технологічні регулювання та послідовність підготовки до роботи.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. Вивчити будову та роботу прес-підбирача ПРП-1,6;

7.2. Ознайомитись із робочими органами прес-підбирача ПРП-1,6;

7.3. Ознайомитися з роботою та використанням прес-підбирача ПРП-1,6; підбирачів-копнувачів.

7.4. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Описати технологічний процес роботи прес-підбирача ПРП-1,6

8.2. Накреслити схему прес-підбирача ПРП-1,6.

Питання для самоконтролю

9.1. Характеристика видів кормів із трав.

9.2. Технологія та комплекс машин для заготівлі рулонного (пресованого) сіна.

9.3. Технологія та комплекс машин для заготівлі розсипного сіна.

9.4. Основні регулювання прес-підбирача ПРП-1,6

9.5. Технологічний процес прес-підбирача ПРП-1,6.

9.6. Загальна будова прес-підбирача ПРП-1,6.

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С.219-253; 299-309.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1983 (1989). – С.174-204; 332-334.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С.71-81; 157-180.

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів


 

 

 

 

 

КУКУРУДЗОЗБИРАЛЬНІ МАШИНИ

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : 48.Технологія  збирання кукурудзи і система збиральних машин. 49. Кукурудзозбиральні машини.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__46  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

48. Технологія збирання кукурудзи і система збиральних машин

Залежно від призначення посіву кукурудзу збирають на зелений корм, силос або на зерно. На зелений корм кукурудзу скошують у період викидання волотей, коли вона найсокови- тіша; для силосування в стадії молочно-воскової стиглості зерна; на зерно кукурудзу збирають на початку повної стиг­лості но чекаючи підсихання качанів на корені. Збирання куку­рудзи, особливо на зерно,найбільш трудомісткий процес. Із загальних витрат 47,3 людино-годин на вирощування і зби­рання 1 га кукурудзи на зерно па збирання припадає 36,8, а при вирощуванні на силос з 22,5 людино-годин12,7.

Технологічний процес збирання кукурудзи па силос має дві різновидності: для великої рогатої худоби її скошують, подріб­нюють і силосують разом з качанами, а для свиней силосують окремо качани і стебла, тому в цьому разі до процесу збирання додається операція відокремлення качанів від стебел.

Процес збирання кукурудзи повної стиглості полягає в ско­шуванні стебел, відокремленні від них качанів, очищенні кача­нів від обгорток, подрібненні стебел і обгорток для силосу­вання. При механізованому збиранні кукурудзи слід додержу­вати таких агротехнічних вимог: збирати без втрат і в найкращі строки; зрізання стебел повинно бути низьким1012 см\ зерна під час збирання кукурудзи повної стиглості повинні бути пепошкоджені.

Кукурудзу молочно-воскової і повної стиглості збирають двома способами: роздільним і комбайновим.

При роздільному збиранні застосовують переобладнані рядкові жатки і жатки зернозбиральних комбайнів та подріб­нювальні машини. При цьому качани обривають і очищають на току вручну або на спеціальних стаціонарних машинах.

При комбайновому способі збирання кукурудзи з відриван­ням і без відривання качанів з одночасним подрібненням листо­стеблової маси використовують такі машини: причіпні куку­рудзозбиральні комбайни ККХ-3, КОП-1,4, комбайн ККОН-З, навішений на самохідне шасі СШ-75, кукурудзо-силосозбираль- ні комбайни СК-2.6А, УКСК-2.6Л, зернові комбайни  СК-5, обладнані спеціальними жатками ЖКІ 1-2,6.

49. Кукурудзозбиральні машини

Кукурудзозбиральний комбайн КОП-1,4 «Херсо­нець-200» призначений для збирання кукурудзи будь-якої стадії стиглості зерна, посіяної з міжряддям 70 або 90 см квадратно- гніздовим або пунктирним способом. Агрегатують з тракторами Т-150, ТД-75, обладнаними ходозменшувачем.

Комбайн КОП-1,4 складається {мал. 97, а) з подільників З, різального апарата 1, верхніх напрямних 2 і нижніх подаваль­них ланцюгів, похилювача стебел 4, подрібнювально-кидального пристрою з трубою 6, качановідривного апарата 5, качаноочис- ного пристрою, транспортера неочищених качанів 7, транспор­тера очищених качанів і зерна 8, шнека качанів і шнека зерна, транспортера обгорток, рами 10, ходової частини і механізму приведення в рух робочих органів від вала відбору потужності трактора.

Під час збирання кукурудзи на зерно комбайн працює так (мал. 97,6, І). Під час руху агрегату вздовж рядків подільники відокремлюють і піднімають пониклі стебла кукурудзи, а на­прямні ланцюги спрямовують їх до подавальних ланцюгів, які затискують стебла і утримують у момент зрізування. Різальний апарат зрізує стебла, після чого вони підводяться подаваль­ними ланцюгами до качановідривного апарата. В цей час по- хилювач відводить і затримує верхівки стебел, які комлевою частиною потрапляють між вальці качановідривного апарата. Вальці, обертаючись один назустріч одному, протягують стебла і утримують в момент їх подрібнення. Лопаті подрібнювана відкидають масу по трубі у транспортні засоби. Качани між вальцями не проходять, тому відриваються і падають на транс­портер, а далі через скатну дошку, де вентилятор відокремлює легкі домішки, скочуються на очисний апарат. Вальці очисного апарата захоплюють і відривають обгортки качанів, що разом з вилущеним зерном потрапляють на транспортер. Через решіт­часте дно транспортера зерно просівається і надходить на транспортер очищених качанів, а обгортки — в трубу, яка подає подрібнену листостеблову масу. Транспортер подає очищені качани разом із зерном у візок, причеплений ззаду комбайна.

Під час збирання кукурудзи на силос з відокремленням ка­чанів (мал. 97,6, II), технологічний процес відбувається так, як описано вище, тільки скатну дошку переставляють в таке положення, щоб качани, обминувши очисний апарат, надходили через вивантажувальний транспортер у візок. Відповідно від­ключають привід від тих робочих вузлів, які не працюють (вен­тилятор, очисник, транспортер обгорток, зерновий шнек).

Під час збирання кукурудзи на силос без відокремлення качанів (мал. 97,6, III) качановідривні вальці замінюють бі- те.рами, які подають і утримують стебла для подрібнення.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Мал. 97. Кукурудзозбиральний комбайн КОП-1,4:

а загальний пнгляд; б техноло­гічна схема; / для збнрлния ку­курудзи на силос з подрібненням початків і стебал: // для збиран­ня на силос з відокремленням пе­чатній для роздільного снлосупап- ия; III дли .збирання на .черно З очищенням І1ОЧЛТКІП иід обгорток. / різальний апарат; 2 — напрям­ні ланцюги; а подільники; 4 похил юпач стебел; 5 качаноиїд- рилиий апарат; б—труби; 7-гране- портер неочнщсних качаній; ttтранспортер очищених качані»; J колесо: І(/ —■ рама з причіпною сни- цею; II головний кард.чіипій вил.


Мал, 98. Очисник качанів.
ОПП-5;

й — загальний вигляд; б — техноло-
гічна схема: 1 — рама; 2 — підби-
рач; 3 —завантажувальний транс-
портер; 4 — скатна дошка; 5 — при-
тискний пристрій; 6 — очисні валь-
ці; 7—• транспортер обгорток: 8 —
сортувальний транспортер; 9— еле-
ватор качанів; 10 — зерновловлю
вач; 11 — ексгаустер; 12 — шнек


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 


Приймальна камера транспортера качанів закривається спе­ціальним щитком, а привод відповідно виключається.

Комбайн КОП-1,4 обладнаний пристроями автоматичного захисту і контролю за роботою брального русла, силосопро- зоду, очисника, які сповіщають тракториста про неполадки, що могли трапитися під час роботи.

Механізм підіймання в транспортне положення комбайна і ■опускання в робоче, а також механізм регулювання висоти зрі­зання гідравлічні.             

Очисник качанів кукурудзи ОПП-5 (О — очисник, П — качанів, П — напівначіпний, 5 — продуктивність у т}год) призначений для очищення на току качанів кукурудзи від обгор­ток та інших домішок. ' Робоча швидкість — 0,01—0,06 км/год\ агрегатують його з трактором «Беларусь», обладнаним ходо­зменшувачем.

Очисник (мал. 98) складається з підбирача 2, завантажу­вального транспортера 5, скатної дошки 4, очисних вальців 6, притискного пристрою 5, транспортера обгорток 7, сортуваль­ного транспортера 8, ексгаустера 11, елеваторів качанів 9, зер­новловлювача 10, рами 1 та підіймального механізму.

Очисник працює так. Під час руху машини вздовж кагату качанів підбирач 2 захоплює качани і подає їх на завантажу­вальний транспортер 3, де вони розміщуються вздовж жолобів І переміщуються до очисних вальців. Біля вальців 6 роликами притискачів 5 качани притискуються до вальців 6 і перемі­щуються вздовж них униз. Очисні вальці, обертаючись назустріч один одному, захоплюють обгортки та інші домішки і скидають на транспортер 7. Транспортер і шнек 12 подають обгортки до ексгаустера, який видуває їх на обочину току. Очищені качани сходять на сортувальний транспортер 8, де в разі потреби їх перебирають. Неочищені качани відкидають на вальці. З транс­портера 8 качани надходять на елеватор, який вивантажує їх на тік. Вилущене зерно, яке може пройти разом з обгортками, по скатній дошці сходить у зерновловлювач 10.

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : 50. Підготовка до роботи кукурудзозбиральних комбайнів та організація їх роботи.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__47  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

 50. Підготовка до роботи кукурудзозбиральних комбайнів та організація їх роботи

Перед початком роботи комбайн очищають від пилу, ста­рого мастила, перевіряють стан рами, коліс, затяжку болтових з’єднань, зварні шви, змащують основні вузли і механізми згід­но із заводською інструкцією.

У різального апарата комбайна ККХ-3 зазор між спинкою ножа і притискними лапками встановлюють 0,6 мм, а між сег­ментами ножа і протирізальними пластинами — не більш як 0,5 мм. Регулюють зазор, змінюючи кількість прокладок під притискними лапками.

До подавальних ланцюгів ставлять такі вимоги: всі зірочки контура, притискні ролики і напрямні притискних планок мають лежати в одній площині; вилки натяжних планок повинні легко переміщатися в кронштейнах; натяг ланцюгів повинен бути та­ким, щоб не було вільного провисання.У подрібнювальному апараті старанно перевіряють затяжку болтів кріплення ножів. Під час роботи перевірку періодично повторюють, а після збирання ЗО35 га кукурудзи ножі повер­тають на 180°, а коли затуплюються і ці леза, ножі знімають, гострять, а на їх місце встановлюють нові. Підготовка поля до роботи. За 2—3 дні. до по­чатку збирання кукурудзи оглядають поле, усувають можливі перешкоди, вибирають спосіб руху агрегату, розбивають ділян­ку на загінки, обкошують і прокошують їх. Під час збирання кукурудзи на зерно застосовують тоновий спосіб руху; при збиранні на силос комбайнами суцільного зрізу застосовують коловий спосіб руху; комбайни рядкового зрізу рухаються тоновим способом. Розмір загінки має відпо­відати 2—3-денній роботі комбайна. Для повороту агрегату при тоновому способі руху прокошують поворотні смуги завширшки 20—ЗО м; коли ділянка велика і гони довгі (понад 1,5 км), роблять ще поздовжні (між загінками) і поперечні (впоперек загінки) прокоси завширшки 67 м для руху транспортних засобів. Бажано, щоб довгий бік загінки збігався з напрямом останнього міжрядного обробітку. Кути повороту при коловому способі руху обкошують по радіусу 10—15 м.

Для обкосів загінок використовують звичайні збиральні ма­шини: жатки, сінокосарки тощо. На великих масивах загінки можна обкошувати самохідними комбайнами  СК-5, облад­наними спедіальною жаткою ЖКН-2,6. Зрізані стебла з проко­сів прибирають до початку збирання.

Організація транспортних робіт під час зби­рання кукурудзи. Щоб забезпечити високоякісну безпере­бійну роботу кукурудзозбиральних комбайнів, треба своєчасно виділити і закріпити за кожним агрегатом транспортні засоби для 'вивезення качанів і подрібненої маси. Найдоцільніше ви­користовувати для цього автомобілі-самоскиди, тракторні само­розвантажувальні причепи і бортові автомобілі.

Для визначення потрібної кількості транспортних одиниць до комбайна можна користуватися формулою:

/ 60/’ 2Z.-60’. / \

QA......... 4------І + + Л +

0,1/OQ І \ 1  7

' / _ . ” . . ... ,
НІ)/’

де Н кількість транспортних одиниць; В ширина захвату, м. v робоча швидкість руху комбайна, км/год-, Q урожайність кукурудзи, ц!га\ 0,1 —коефіцієнт переводу; А — коефіцієнт вико­ристання робочого часу; р— фактична вага продукту в кузові, г; L довжина шляху перевезень в один кінець, км\ С — час, за­трачений за зміну транспорту біля комбайна, хв\ vAшвидкість руху транспорту, км/год-, /2~ час розвантажування, хв\ tz час для зважування продукту і оформлення документів, хв.

Для розвантаження кузова автомобіля, не обладнаного са­морозвантажувальним пристроєм, слід застосовувати сітки або щит-лопати і троси з приводом від трактора, що скорочує за­трати часу на розвантаження майже в 10 раз проти розванта­ження вручну.

Перевірка якості роб о ти. Перевіряючи якість ро­боти кукурудзозбирального комбайна, звертають увагу на ви­соту зрізання, втрати качанів і вилущеного зерна. При цьому перевіряють наявність качанів і зерна в силосній масі і на поверхні поля.

Якість роботи силосозбирального комбайна характеризується висотою зрізання, величиною часточок подрібненої маси і втра­тами стеблолистової маси. Висоту зрізання замірюють лінійкою в трьох місцях до діагоналі ділянки.

Техніка безпеки. Під час роботи кукурудзозбираль­них машин забороняється: очищати різальний апарат, пода­вальні ланцюги, качановідривні вальці, подрібнювальний апарат; працювати без захисних кожухів карданного вала і ланцюгової передачі.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ КАРТОПЛІ

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : 54.Технологія збирання картоплі.Агротехнічні вимоги.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__48  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

54. Технологія збирання картоплі.

Агротехнічні вимоги

Процес збирання картоплі складається з таких операцій: викопування бульб, очищення їх від землі, відокремлення бульб від карт|^плиння і збирання в тару, а також збирання з поля картоплиння.

Картоплю викопують і частково очищають від землі за допо­могою картоплекопачів. Збирають картоплю в тару, доочищають і сортують головним чином вручну.

За будовою і принципом роботи картоплекопачі бувають прості (підкопують і трохи піднімають рядки картоплі), елева­торні та грохотнІ (викопують картоплю із землі, відокремлюють від землі і частково від картоплиння і розкладають на поверхні • поля), кидальні (вибирають бульби картоплі із землі і викида­ють на поверхню поля).

Картоплекопачі бувають причіпні і навісні, а за кількістю одночасно підкопуваних рядків — одно- і дворядні.

Найпоширеніші картоплекопачі елеваторного і грохотного типів: КТН-2Б, КВН-2М. Картоплекопачі-кидалки навісного ти­пу, однорядні застосовують у північно-західних районах країни на важких грунтах.

Крім картоплекопачів, наша промисловість випускає картоп­лезбиральні комбайни, які повністю механізують процеси вико­пування, очищення, сортування та збирання картоплі в тару. Однак перші випуски комбайнів КОК-2, ККР-2 і їх модифікації не забезпечили високої якості роботи, тому випуск їх з 1958 р. припинено, а тепер випускають комбайни ККУ-2 «Дружба» у грохотігій або елеваторній модифікаціях.

Під час машинного збирання картоплі слід додержувати та­ких агротехнічних вимог: не пошкоджувати картоплі робочими органами картоплезбиральної машини; грудки землі подрібню­вати так, щоб бульби картоплі легко відокремлювались від основної маси грунту. Якщо картоплю збирають у тару, то різних домішок (картоплиння, рослинних решток, грудок землі та ін.) повинно бути не більш як 3%. Втрати кар­топлі після викопування і підбирання мають становити не більш як 5—8%. Збирати картоплю треба в найкращі агротехнічні строки.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ (4 ГОДИНИ) 2 ГОД (1+1)

Тема : 55. Загальна будова картоплекопачів та картоплезбиральних комбайнів.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_49  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

55. Загальна будова і робота картоплекопачів та картоплезбиральних комбайнів

Картоплекопач КТН-2Б (К — картоплекопач, Т — тракторний, Н — начіпний, 2 — кількість рядків, Б — модель) призначений для підкопування двох рядків картоплі, відокрем­лення бульб від землі і розкладання їх з картоплинням на поверхні поля. Ширина захвату — 1,4 лі, продуктивність — до 0,4 га/год. Навішують його на трактор «Беларусь».

Картоплекопач (мал. 108) складається з рами 4, механізму навішування 5, двох коліс 9, двох підкопувальних лемешів /, по­дільника 2, двох основних З і одного каскадного 7 елеваторів, струшувальної прутикової решітки 8, двох напрямних щитків 6, які спрямовують викопану картоплю для розкладання вузькою рівною смугою на поверхні поля, і механізму привода від вала відбору потужності трактора. За допомогою гідравлічної систе­ми трактора лемеші піднімають і опускають.

Картоплекопач працює так. Під час руху заглиблені лемеші картоплекопача підкопують два рядки картоплі і скибу грунту спрямовують на перший елеватор, верхня вітка якого переміщує скибу вгору і водночас струшує її, порушуючи зв’язок землі з бульбами. Через прутикове полотно основного елеватора просі­вається земля, а картопля надходить на другий каскадний еле­ватор, де грунт подрібнюється і просівається. Після каскадного елеватора рештки грунту, бульби і картоплиння надходять на струшувальну решітку, яка, вібруючи, відокремлює грунт від бульб і картоплиння. Із струшувальної решітки бульби і кар­топлиння розстеляються на поверхні поля за машиною. Бульби збирають у тару і доочищають віл картоплиння вручну.

Картоплекопач КВН-2М (К— картоплекопач, В — вібраційний. Н — навісний, 2 — кількість рядків, М — модер-

J

Мал. 108. Загальний нигляд картоплекопача КТН-2Б;

1лемеші; 2 — подільник; ■'< - осипаний елеватор: 4— рима; а — механізм на­вішування; 6 — напрямні щитки; 7 — каскадний слева top; 8 — струшувальиа пруїнкова решітка; 9 — колеса.

Мал. 109. Картоплекопач КВН-2М:

]—копіювальні котки; 2 скоба; if—вібраційний леміш; 4—грохот; 5 — рама; 6 струшувальна решітка.

 

візований) призначений для викопування картоплі, відокремлен­ня бульб від землі і картоплиння та розкладання їх на поверхні поля для збирання вручну. Ширина захвату—1,4 м (два ряд­ки), глибина підкопування — 20 см, продуктивність — 0,5 га{год. Навішують його на трактори «Беларусь», Т-25.

Картоплекопач КВН-2М (мал. 109) складається з рами 5, механізму навіски, двох коліс, копіювальних котків 1, скоби 2, двох підкопувальних вібраційних лемешів #, дворешітного вібра­ційного грохота 4, струшувальної решітки 6 і карданного вала.

Вібраційний грохот порівняно з елеватором має простішу бу­дову і кращу стійкість проти спрацювання. Складається грохот з двох решіт колосникового типу, виготовлених з порожнистих прутиків з гумовими наконечниками. Під час роботи агрегату вібраційні лемеші підкопують два рядки картоплі І подають ра­зом з шаром грунту і бадиллям на грохот. Оскільки лемеші під час роботи виконують коливальний рух, то. це зменшує їх тяго­вий опір і сприяє руйнуванню скиби грунту. Грохот, коливаю­чись (720 коливань за хвилину), кришить скибу грунту, відо­кремлює землю і картоплиння від брил. З грохота картоплиння, бульби і земля, яка ще не просіялася, сходять по струшувальній решітці на поверхню поля.

Універсальний картопле к опач-вал к о у твор ю- в а ч УКВ-2 призначений для викопування картоплі з двох ряд­ків, відокремлення бульб від бадилля, землі та інших домішок і укладання' у валки. З валків бульби підбирають вручну або комбайнами, обладнаними підбирачами.

Картоплекопач УКВ-2 складається з двох підкопувальних лемешів з активними боковинами, прутикового елеватора, пнев­матичних балонів-грудкоподрібнювачів, решіт, грохота, бадиллє- виносного пристрою, поперечного транспортера, ложеутворюва- ча, рами, ходової частини, механізму привода і гідравлічної системи. Поперечний транспортер дає можливість укладати бульби у валки з чотирьох або шести рядків, що підвищує про­дуктивність праці. Керування положенням транспортера здійс­нюється гідросистемою.

Картоплезбиральний комбайн ККУ-2 «Дружба» призначений для викопування і очищення картоплі, яку виро­щують на легких і середніх грунтах. Ширина захвату1,4 м (два рядки). Агрегатують з тракторами ДТ-75 або МТЗ-50 і МТЗ-52, обладнаними ходозменшувачами.

Комбайн ККУ-2 складається (мал. 110) з двох лемешів І, основного елеватора 3, грудкоподрібнювача (пневматичних ба­лонів) 4, дворешітного грохота 5, рідкопрутикового транспор­тера 6, піднімального барабана 7, транспортера-перебирача 9, транспортера для завантаження бункера 10, транспортера для відведення домішок 12, бункера її, рами, ходових коліс, опор­них котків, механізму привода робочих органів, гідравлічного механізму керування ними.

Комбайн ККУ-2 випускають в елеваторній (розглядалася вище) і грохотній модифікаціях. На комбайнах грохотної моди­фікації (мал. 110,6) замість основного елеватора встановлено грохот, пасивні лемеші замінено вібраційними.

Комбайн працює так. Лемеші (мал. 110, а) підрізають скибу грунту з кущами картоплі і подають на основний елеватор. Тут відділяється більша частина грунту; решта маси попадає між балони, де роздавлюються грудки; вся маса надходить на грохот. Тут внаслідок інтенсивного струшування відсівається грунт і частково відокремлюється бадилля. Бадиллєвиносний відвідний пристрій остаточно відокремлює і відкидає на поверх­ню поля бадилля та інші рослинні рештки, а бульби падають у піднімальний барабан. Всередині барабана розміщений транс­портер-сепаратор, який виносить бульби на транспортер-переби- рач і одночасно відокремлює дрібні домішки. На транспортері- перебнрачі робітники вручну відбирають камінці, грудки тощо, які транспортер 12 викидає вбік, на поверхню поля, а чисті бульби сходять у бункер 11. Після заповнення бункера його розвантажують у транспортні засоби.

Картоплесортувалка РКС-10 (Р — роликова, К — для картоплі, С сортувалка. 10 — продуктивність у т/год) призначена для очищення картоплі від механічних домішок і сортування її на три фракції: кормову, насінну і продуктову. Приводиться в рух від двигуна ОДВ-ЗООВ. Обслуговує її 610 чоловік.

Картоплесортувалка складається із засипного ковша 5


 

Мал. ПО Технологічна схема картоплезбирального комбайна ККУ-2 «Дружба»;

а елеваторна модифікація; Л — грохотца модифікація;/ —леміш; 2 — боковими лемеша; 3 — основний елеватор; 4 ~ грудко- подрібнювач; 5—грохот; 6 — рідкопрутиковнй транспортер; 7—піднімальний барабан; Я —-гірка; У — транспортер-перебирач;

10 - завантажувальний транспортер; 11 — бункер; /2 — транспортер домішок.


(мал. 111), прутикового подавального елеватора 4, струшувальної решітки /, сортувальної поверхні 2, створеної спочатку гладень­кими, а потім фігурними роликами, відвідних транс­портерів 3, рами, коліс і ме­ханізму передачі рухіу.

К а р топ л ю з ас и п а ють

вручну в ківш, звідки еле­ватор подає її па сорту­вальні поверхні. На сорту­вальній поверхні, утвореній гладенькими роликами, ви­діляються різні домішки і дуже дрібна картопля (ва­гою до 20 а), а на поверхні з фігурними роликами, які утворюють круглі отво­ри, просіваються спочатку бульби дрібної, а потім се­редньої фракції і транспор­терами відводяться в тару; великі бульби (вагою понад 80 г) надходять на транс­портер, який виносить їх у тару. На транспортерах робітники вручну відбирають пошкоджену і гнилу картоплю та різні до­мішки, які ще залишилися. Крім картоплесортувалки РКС-10, для очищення і сортування картоплі, зібраної картоплеком­байном, застосовують сортувальний пункт КСІІ-15; принцип роботи його нелогічний. Відрізняється він від картоплесорту­валки РКС-10 вищою продуктивністю і конструкцією. Засип­ний бункер його пересувний, розрахований для завантаження самоскидами; для відведення очищеної картоплі додаються контейнери і котками, встановленими під транспортерами.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема :56. Підготовка до роботи і робота картоплезбиральних машин.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__49_  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

56. Підютовка до роботи і робота картоплезбиральних машин

До початку роботи перевіряють і підтягують кріплення, звертаючи увагу па кріплення лемешів, зірочок елеваторів, ша­тунів привода грохота, змащують усі тертьові деталі за схемою мащення. Щоб земля розбивалась па грудки і просипалася через полотно елеватора, на ньому замінюють струїпувальні зірочки. На важких грунтах установлюють більш овальні зіроч­ки, а па легких і піщаних користуються круглими.

Для зміни частоти коливання грохотної решітки зірочки за-міпюють. Щоб картопля краще відокремлювалася від домішок особливо на ділянках з підвищеною забур’яненістю, на привод трубчастого коливного вала встановлюють 14-зубову зірочку.

Залежно від ширини міжрядь (60 або 70 см.) переставляють підкопувальні лемеші.

Роботу механізмів картоплезбиральних машин перевіряють на малих обертах, звертаючи особливу увагу на те, щоб вони працювали легко, без заїдання і без зайвих шумів. Обка­тують машину на місці, прокручуючи її від трактора протягом 15—20 хв.- Під час роботи в полі встановлюють глибину ходу лемешів з таким розрахунком, щоб бульби картоплі не підріза­лися і не залишалися в грунті, а шар землі, знятий лемешами, не був занадто товстий, бо це може призвести до втрат картоплі і до передчасного спрацювання елеваторів і грохота.

Підготовка поля до. збирання картоплі. Прямо­лінійність міжрядь, своєчасний догляд за картоплею, насампе­ред боротьба з бур’янами,— все це створює належні умови для нормальної роботи картоплезбиральних машин, а також для вирощування високих урожаїв. Бажано, щоб остання куль­тивація ка^оплі з підгортачами була проведена в тому напрямі, в якому її садили. Збиральний агрегат також повинен рухатись у цьому самому напрямі.

За 2—3 дні до початку з’бирання картоплі скошують і ви­возять з площі картоплиння, якщо воно велике і зелене (сухе 'картоплиння не заважає роботі картоплезбиральних машин).

Під час збирання картоплі застосовують три способи руху: загінний, петльовий із суміжними проходами агрегату, загінний безпетльовий. При третьому способі руху відбивають таку ши­рину загінки, щоб вона дорівнювала парному числу рядків (звичайно 16—20 рядків). У кінці гонів відбивають поворотні смуги завширшки 15—20 м. У першу чергу збирають картоплю з поворотної смуги.

 

 

Кількість працівників для підбирання картоплі після кар­топлекопача можна визначити за формулою:

W-H
п —------,

N

 

де п — кількість піддиральників; W продуктивність картопле­копача, га за день; Н — урожайність картоплі, ц/га\ N норма на одного піддиральника, ц за день (звичайно 1415 ц).

Перевірка якості роботи. Якість збирання картоплі перевіряють 2—3 рази на день. При цьому звертають увагу на те, щоб пошкоджених бульб було не більше як 1,5—2%, неви­конаних — не більш як 68%. Після підбирання картоплі за машиною поле боронують, культивують І знову боронують, під­бираючи решту картоплі вручну.

Правила техніки безпеки. До роботи на картопле­збиральних машинах допускаються тільки особи, які пройшли спеціальну підготовку.

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ БУРЯКІВ

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : 51. Технологія збирання цукрових буряків.

Агротехнічні вимоги. 52. Бурякозбиральні машини

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_50  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

51. Технологія збирання цукрових буряків.

Агротехнічні вимоги

Збирання цукрових буряків пов’язане з біологічними особ­ливостями цієї культури і кліматичними умовами збирального періоду, що припадає на кінець осені. Крім того, коренеплоди цукрових буряків бувають різної величини і неоднаково розмі­щені над поверхнею грунту, що ускладнює їх збирання.

Збирання буряків складається з операцій: підкопування ко­ренів і порушення їх зв’язку з грунтом, витягування їх із землі, очищення від гички і землі, збирання окремих очищених коре­нів і гички і звезення їх до місця зберігання.

Для збирання буряків застосовують бурякозбиральні ком­байни двох основних типів, які відрізняються один від одного послідовністю виконання робочих операцій. Комбайни першого типу — КС-3, КСТ-3 — спочатку підкопують корінь, витягують із землі і відрізують гичку. Комбайн другого типу — СКД-2 — зрізує гичку, коли корені ще в землі, а потім викопує їх ко­пачами. Нині створено й випробовуються бурякозбиральні ма­шини, які працюють послідовно. Це — гичкозбиральна машина БМ-6 і самохідна корнезбиральна машина КС-6. Крім комбай­нового збирання буряків, застосовують ще роздільний спосіб, при якому корені буряків підкопують і трохи піднімають буряко­підіймачами, а потім їх витягують з грунту і очищають вручну.

Під час збирання цукрових буряків слід додержувати таких агротехнічних вимог: збирати треба в найкращі строки; почи­нати збирання не дуже рано, бо в осінні дні в коренях підви­щується цукристість, а закінчувати до настання морозів. Втрати буряків під час збирання бурякозбиральними машинами по­винні бути якнайменшими. Поверхня зрізу з головок має бути рівною. Очищені корені буряків треба відразу відвозити на цукровий завод або складати для зберігання в кагати, закри­вати гичкою і прикопувати землею. Гичку буряків слід вико­ристовувати як зелений корм для тварин і силосування.

 52. Бурякозбиральні машини

Бурякопідіймач СНУ-ЗР (Б — бурякопідіймач, Н — начіпний, У — універсальний, 3 — кількість рядків, Р — модель) призначений для підкопування цукрових буряків та інших ко-

ренеплодів з наступи им виби­ранням із землі вручну. Ши­рина захвату 1,35 м (3 ряд­ки); найбільша глибина підко­пування 28 сле; продуктив­ність 0,7 га/год. Навішують на трактори Т-25, ДТ-75, Т-70С і «Беларусь».

Бурякопідіймач (мал. 99) складається з трьох підкопу- вальних лап / з хомутами кріплення, порожнистого бруса З, двох цапф 5, стояка 4 для приєднання до начіпної систе­ми трактора та двох опорних коліс 2. Підкопувальиі лапи мають внизу гвинтоподібну форміу. Рухаючись па відстані 3 см від коренів, на глибині, яка відповідає довжині кореня, вони підкопують і трохи піднімають буряк з грунту. їх можна встановлювати з міжряддями 44.5, 50 і 60 с.м. За допомо­гою гідравлічної системи трактора бурякопідіймач піднімають і опускають.

Бурякозбиральний комбайн КСТ-3 (Ккомбайн, Сбурякозбиральний, Т траиспортсри-наваитажувачі, З — кількість рядків) призначений для потокового і потоково пере­валочного збирання цукрових буряків у всіх районах буряко­сіяння. Ширина захвату1,35 м (3 рядки); агрегатують з трак­торами Т-70С, ДТ-75 і «Беларусь»; продуктивність-—0,6 га/год.

Бурякокомбайн складається з основної рамп 3 (мал. 100) з причепом, двох ходових коліс 2 з пневматичними шинами, рухомої рами 4, двох копіювальних коліс 5, копір-водія 6, гич­копідіймачів, підколувальних лап, брального апарата 8, вирів- нювального і різального апаратів, елеватора 10 і бункера гич­ки, очисника-навангажувача коренів 11, механізму передавання руху від вала відбору потужності трактора, гідравлічної систе­ми для спрямування руху комбайна по рядках і піднімання та опускання рухомої рами з робочими органами. На комбайні встановлено дві фари, які живляться від системи електрооблад­нання трактора. Для комбайнера обладнана площадка керуван­ня 9 з сидінням.

Гичкопідіймачі піднімають розлоге листя буряків і зводять у пучок. На кожний рядок буряків припадає два гичкопідій­мачі: правий і лівий. Кожний гичкопідіймач складається з обтіч­ника і кронштейна, за допомогою якого його кріплять до рухо­мої рами.

Підкопувальиі лапи призначені для порушення зв’язку ко­ренів буряків з грунтом. На комбайні КСТ-3 встановлено три лапи для підкопування трьох рядків буряків за один прохід.


 

.........


ГНдкопувальна лапа складається з робочої частини, стояка, розпушувального пера і рамки з хомутом кріплення.

Бральні апарати призначені для витягування коренів із зем­лі, транспортування їх до вирівнювального апарата, підтягу­вання за гичку під час вирівнювання висоти буряків і придержу­вання в момент відрізання гички.

Бральний апарат складається з трьох однакових за будовою ланцюгових секцій, установлених на рухомій рамі під кутом 35° до горизонту. Кожна ланцюгова секція (мал. 101) складається з основних 12 і проміжних 11 ланок, шарнірно з’єднаних між собою за допомогою штирів 9. До кожної основної ланки при­кріплені права 1 і ліва 3 штамповані бральні лапи з пальцями 5. Між лапами встановлена стискна пружина 2. Бральний ланцюг натягнутий на верхній ведучий і нижній ведений вали; під верх­ньою віткою, крім того, встановлено напрямний ролик. Розкри­ваються бральні лапи під час натискання конічних дисків верх­нього або нижнього валів на пальці 5, коли лапи проходять між ними. Закриваються лапи пружинами 2 після того, як паль­ці вийдуть з конусів.

Вирівнювальні апарати підрівнюють висоту буряків перед обрізанням гички і підтримують корені під час обрізування. Проти кожної секції брального апарата встановлено один ви­рівнювач (мал. 102), який складається з редуктора 2 із стака­ном 3, пальцьового диска 6, чистика пальців 8, напрямної вил­ки 5, опорного конуса 7, гичкознімача 9 і гичковідвода 4.

Мал. 10і Деталі брального апарата:

І прана бральна лапа; 2пружина, З— ліва бральна лапа; 4 —сухарики крігі.ті-кпя цружиин; 5 конічний палець; 5 — шплінт; 7 довгий штир; 8 цмини н-іін бральної лапи; 9—шплінт; 10короткий штир; 11 і 12 проміж­на і оспина а ■і.<пкп брального ланцюга.


 

 

Мал. 1Ю2. Вирівнювач:

/ — ланцюг; 2 — редуктор; 3 — стакан; 4 гнчковідвід; 5 — напрямна вилка: б паль­цьовий диск; 7— опорний конус: 3 чистик пяльцік; 9 пінкознімач; 10 носик ьилки: // — двоплечий важіль: /2 гіиінти регулювання напрямної пилки: /3пру­жина важеля; /■/ пружина штока; /.5 щиток; .-I, Z>, И, Г — зазори.




Різальні апарати встановлено за кожним вирівнювачем. Призначення їх — відрізати головку буряка з гичкою і відки­дати на елеватор. Кожний різальний апарат складається з редуктора із стаканом, бітера, дискового ножа і нижнього та верхнього фланців кріплення ножа.

Гідравлічний пристрій для автоматичного спрямування руху по рядках комбайна складається з шестеренчастого насоса»
гідравлічного розподільника силового циліндра двосторонньої дії для керування комбайном у поперечному напрямі, копір- водія, коректувальника для встановлення копір-водія в рядки і з’єднувальних шлангів.

Комбайн КСТ-3 (мал. 103) працює так. На початку загінки комбайнер опускає рухому раму з робочими органами, копір- водієм 1 та копіювальними колесами і водночас включає голов­ний карданний вал. Під час робочого руху агрегату в загінці гичкопідіймачі 2 підбирають листя гички, стискують у пучок і спрямовують до розкритих лап брального апарата <?, які затис­кують гичку буряка. В цей час підкопувальні лапи 6 підкопують і трохи піднімають корінь буряка. Бральний апарат вириває корінь із землі і переносить до вирівнювачів 7. Між диском і опорним конусом вирівнювача корені буряків вирівнюються по висоті і підводяться до різального апарата 8, який відрізує го­ловки буряків з гичкою. Одночасно бральні лапи повністю роз­криваються, звільняючи гичку, а бітер відкидає її на елеватор, який подає гичку на транспортер для вивантаження в тару. Корені буряків падають на прутиковий елеватор, що виносить їх па шнековий очисник-навантажувач 5, де вони остаточно очищаються від землі, необрізаної гички, рослинних решток і навантажуються в транспортні засоби.

Очисник-навантажувач скорочує трудові затрати при зби­ранні буряків, поліпшує якість їх очищення і збільшує частку коренів, придатних для здавання на цукрові заводи без додат­кових затрат праці на доочищення (потоковим способом).

Бурякозбиральний комбайн СКД-2А (С буряко­збиральний, К — комбайн, Д — дискові копачі, 2 — кількість рядків, А — модель) (мал. 104, а) призначений для збирання цукрових буряків з міжряддям 45 і 60 см у районах неполив­ного і поливного бурякосіяння.

Агрегатують комбайн з трактором «Беларусь» усіх модифі­кацій; глибина ходу копачів — 80120 мм; продуктивність — 0,41 га/год.

Комбайн СКД-2А працює так (мал. 104,6). Під час руху агрегату в загінці копір-водії 4 спрямовують гичкозрізувальнпй і викопувальний апарати по рядках буряків. Опорне колесо З і гребінчасті копіри 2, з’єднані з гичкозрізувальними ножами, копіюють рельєф поля і висоту головок буряків, забезпечуючи правильне зрізування гички. Після зрізання ножі відкидають гичку на транспортер 5, звідти бітер 6 скидає її на елеватор 7, який подає в причіпний візок. Корені буряків (без гички) ви­тискуються з грунту дисковими копачами /2, виштовхуються і відкидаються гумовими билами 11 на кулачковий очисник 10. Спочатку на кулачковому, а потім на шнековому очиснику вони очищаються від землі і рослинних решток і подаються елевато­ром 13 у транспортні засоби, що рухаються поруч з комбайном.

Гичкозбиральна машина БМ.-6 призначена для






Мял. 104. Бурякозбиральний комбайн СКД-2А;

а загальний вигляд, <1 технологічна схеми; / різальний апарат; 2 колір го-
ловок коренів; <У опорно колесо; •/- копір.водій; .5поздовжній транспортер гички;
6 СІтер; 7 еленптор, к бункер гички; Р—очисник головок коренів; /0- кулач-
к< иіій очисник; ItijmohI била, /2 копачі; ІЗпоперечний транспортер; /'/—кузов
дли корен In.

з

Мал. 105. Гичкозбиральна машина ВМ-6;

1 — гичкозрізувальнпй апарат, 2 елеватор гички; ? на вантажу валь­ний транспортер

 

зрізування гички цукрових буряків і навантаження її в транс­портні засоби. Агрегатується з тракторами ДТ-75, ДТ-75М5. Ширина захвату — 6 рядків з міжряддям 45 см; продуктив­ність— 1,5 гаїгод.

Робочими органами є гичкозрізувальний апарат І (мал. 105) дискового або сегментного типу, пасовий очисник, який очищає ділянку від бур’янів І незрізаної гички. Зрізана гичка за допо­могою транспортера З навантажується в транспортні засоби, що рухаються поряд.

К о р е н е з б и р а л ьп а машина К.С-6 (мал. 106) призна­чена для викопування коренів цукрових буряків, з яких зрізана гичка, для очищення їх віл землі і рослинних решток та наван­таження в транспорт пі засоби. Ширина захвату — 2,7 л/ (6 ряд­ків); продуктивність                1,35-2,43 гаїгод.

Машина КС-6 самохідна, двигун СМД-64 потужністю 150 к. с. приводить у рух ходову частину і робочі органи машини.

Робочими органами є копачі 1 активного типу, шнековий очисник коренів 2, пристрій для подрібнення грудок землі З, транспортер коренів 5, кулачковий очисник коренів 6. елевато­ри коренів 4 і 7.

Буряконавантажувач СНТ-2,1Б (мал. 107) призначе­ний для навантажування коренів цукрових буряків з польових куч і кагатів у 'транспортні засоби. Ширина захвату — 2,1 м;



Мал. 106. Коренезбиральна машина КС-6

Мал. 107. Буряконавантажувач СНТ-2,1Б:

гг.ильник; 2 — вила; 3 поздовжній транспортер; 4 — рухома рама; 5—поперечний транспортер; б головна рама; 7— елеватор.

 

.утішність— до ЗО т/год\ агрегатується з тракторами МТЗ-80

'обочими органами буряконавантажувача є живильник 1, поздовжній транспортер з вилами 2, поперечний транспортер . елеватор 7.

 

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : 53. Підготовка до роботи бурякозбиральних омбайнІв та організація їх роботи

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__51  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

53. Підготовка до роботи бурякозбиральних омбайнІв та організація їх роботи

Іеред початком збирання вибирають спосіб руху бурякозби- ного агрегату і розбивають поле на загінки. Як показує ід, найкращий спосіб руху при збиранні буряків комбайном іінований, при якому ('початку збирають у розгін, тобто роб- колові об’їзди загінки за рухом годинникової стрілки. Під іершого колового об’їзду загінки гичку і очищені корені ку- [ вивантажуючі., на незібраному полі. Гичку відразу ваво- а буряки перебирають. доочищають вручну і скидають у

міру зменшення ширини загінки, коли важче стає иоверта- 'регат на кінцях гону, буряки збирають тільки з одного бо­дри зворотному заїзді комбайн іде на суміжну загінку з рішпього її боку. З цього моменту збирають всклад, а ко- об’їзди роблять проти руху годинникової стрілки, омбінований спосіб руху агрегату під час збирання буряків очує час його холостих переїздів на кінцевих поворотах,. виключає ручні роботи по підготовці загінки і забезпечує безпе­ребійну роботу всіх ланок колгоспу, закріплених за бурякозби­ральним комбайном. Визначаючи розміри загінки, враховують найменший радіус повороту агрегату (8—10 м), щоб межі загін­ки проходили на стикових міжряддях і кількість рядків у загін­ці була кратною кількості рядків, які викопує машина за один захват. Найвигідніша довжина загонів — 800—1000 м.

До початку роботи в полі перевіряють технічний стан ком­байна, затяжку всіх гайок і болтів, дію механізмів, регулювання робочих органів, змащують усі тертьові частини за таблицею мащення. На початку роботи у полі остаточно регулюють робочі органи комбайна і перевіряють положення гичкопідіймачів. Нос­ки їх повинні торкатися землі, але не зариватися в землю. Від­стань між носками обтічників гичкопідіймачів має бути 230— 250 мм, а у вихідній частині — 70—80 мм.

Потім перевіряють правильність установлення підкопуваль­них лап на глибину, у поздовжньому і поперечному напрямах. На глибину підкопувальиі лапи встановлюють залежно від дов­жини коренів. Не слід допускати зайвого заглиблення, бо це збільшує тяговий опір і витрату пального. Недостатнє заглиб­лення підкопувальних лап призводить до втрати цукристої маси буряків.

Щоб правильно встановити лапи в поздовжньому напрямі, поєднують моменти брання і підкопування буряків. Залежно від стану грунту кожна лапа разом з рамкою кріплення перестав­ляється по похилій поверхні рухомої рами вперед або назад, щоб під час роботи на розпушеному вологому грунті носок лапи відступав уперед від осі веденого ролика брального ланцюга на 30—40 мм, на сухому грунті — назад на 30—40 мм, а при нор­мальній вологості грунту був проти осі веденого ролика. Після кожного поздовжнього регулювання перевіряють глибину вста­новлення підкопувальних лап.

У поперечному напрямі лапу встановлюють так, щоб осьова лінія підіймального пера її була проти осі брального ланцюга. Натяг ланцюгів брального апарата повинен бути таким, щоб вони трохи провисали; просвіт між кромками бральних лап і верхньою поверхнею носка напрямної вилки повинен бути 5—10 мм.

Бральні ланцюги встановлюють так, щоб відстань від голов­ки буряка до кромок нижніх бральних лап становила 40—50 мм. Під час роботи залежно від стану гички і висоти розташування головок буряків над рівнем грунту цю відстань змінюють на хо­ду. Перевіряють величину розкривання бральних лап на ниж­ньому валі, яка повинна становити 170—200 мм, а також мо­мент повного розкривання бральних лап.

Перевіряючи вирівнювачі, особливу увагу звертають на стан пальців. Вони мають бути рівними, при провертанні механізмів комбайна вручну їх кінці не повинні торкатися кромок напрямних вилок. Зазор між кіпцями пальців і внутрішнього кромкою напрямної вилки має становити 510 мм, а між диском і кром­кою вилки (на виході) 1015 мм.

Регулювання різальних апаратів комбайна зводиться до вста­новлення зазора між площиною диска ножа і нижньою штабою напрямної вилки вирівнювача. Залежно від форми головок і діаметра коренів буряків установлюють зазор: при діаметрі коренів від 40 до 80 мм-811 мм, при діаметрі коренів від 81 до 120 мм— 14—17 мм. Між ножем і фланцями не може бути люфту.

Контроль якості. Роботу комбайна вважають задо­вільною, якщо корені не мають механічних пошкоджень, 80% їх не потребує додаткового очищення, втрати при підкопуванні коренів не перевищують 3—4%.

Техніка безпек и. Слід стежити за міцністю закріплен­ня сидіння і справністю механізмів керування, за наявністю і справністю захисних пристроїв передавальних механізмів.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1ГОД.

Тема : Вивчення  будови коренезбиральних машин їх регулювання.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__52_  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

1. Мета роботи: вивчити будову, процес роботи та регулювання коренезбиральної машини КС-6Б. Ознайомитись з особливостями конструкції самохідної коренезбиральної машини РКС-6 (МКК-6). Ознайомитись з підготовкою машин до роботи.

2. Тривалість заняття – 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця: коренезбиральна машина КС-6, плакати, стенд з робочими органами.

4. Місце проведення заняття: лабораторія с.-г. машин.

5. Загальні відомості

Для збирання коренеплодів цукрових і кормових буряків використовують чотири- і шестирядні самохідні коренезбиральні машини і бункерні комбайни, а також причіпні та навісні копачі-валкоутворювачі і підбирачі валків. Базовими вітчизняними моделями цих машин є самохідні машини КС-6Б(В), МКК-6, РКМ-6, а також комплекс причіпних машин КВЦБ-1,2 (копач-валкоутворювач) і КНБ-6 (підбирач валків) концерну «Борекс».

Коренезбиральна машина МКК-6-02 (рис. 29.1) призначена для збирання коренеплодів цукрових буряків, що посіяні з шириною міжрядь 45 см і складається з основної рами 1, на якій змонтовано коренезбиральну частину та встановлено трактор 13 МТЗ-80/80Л із демонтованими ведучими колесами, мостом керованих коліс, механізмом задньої начіпки. Робочі органи коренезбиральної частини приводяться в рух від ВВП трактора.

Коренезбиральна частина має основну раму 1, яка опирається на мости ведучих 12 і керованих 3 коліс, дві секції вилчастих викопувальних пристроїв 4, приймальний лопатевий конвеєр-очисник 9, шнековий очисник вороху 10, поздовжній 11 і поперечний 16 конвеєри, вивантажувальний елеватор 14, механізм рульового керування, трансмісію, електричну і гідравлічну системи, автомат керування машини по осі рядків, систему контролю та сигналізації УСАК-6В.

Викопувальний пристрій, або копач (див. рис. 29.2), призначений для викопування коренеплодів цукрових буряків, попереднього очищення вороху від домішок і його транспортування на шнековий очисник. Копач має ліву і праву секції, кожна з яких складається із рами 2, на якій змонтовано три пари активних вилок 6, три пари коренезабірників 1, металевий бітер-виштовхувач 3 і приймальний лопатевий конвеєр-очисник, виконаний у вигляді послідовно розміщених прогумованих бітерних валів.

 

Секції копача шарнірно з’єднані з основною рамою машини і в роботі опираються на кронштейни рамки копіювальних коліс, завдяки чому відбувається незалежне копіювання рельєфу ґрунту кожною рамкою.

 


 

 

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image020.gif

 

 


 

Рис. 29.2. Викопувальний пристрій коренезбиральної машини МКК-6-02: а – викопувальний пристрій у складі; б – активна вилка; 1 – коренезабірник; 2 – рама; 3 – бітер-виштовхувач; 4 – вал приводу бітера-виштовхувача; 5 – редуктор приводу вилок; 6 – активна вилка; 7 – конусні ротори; 8 – манжета; 9 – труба; 10 – шарикопідшипник; 11 – корпус; 12 –конічна шестірня редуктора; 13 – вал; 14 – кронштейн.

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image022.gif

 

Активна вилка (див. рис. 29.2, б) призначена для викопування коренеплодів із ґрунту. Вона складається з двох конусів 7, які обертаються в протилежні боки і змонтовані на хвостовиках валів 13 і шестерень 12. Конусні вилки встановлені на кронштейні 14, який закріплений на рамі викопувального пристрою. Діаметр циліндра вилки 72 мм, довжина активної частини 332 мм. Частота обертання конусів 7 становить 423 об/хв, глибина ходу вилок – 5...12 см.

Коренезабірник 1 призначений для захоплювання коренів і передачі їх на приймальний лопатевий конвеєр-очисник. Він складається із зварного корпусу, верхнього ведучого вала, ведучої і веденої зірочок, маточини з поздовжнім пазом, маточин і півосей із сухарями. На півосях закріплені диски, які розміщені під кутом один до одного. Верхній ведучий вал коренезабірника приводиться в рух від вала контрприводу через з’єднувальний валик. Ланцюгова передача коренезабірника передає обертання з верхнього вала на нижню зірочку і далі через сухарі і півосі на диски з прутковими лапами. Діаметр дисків 700 мм, частота обертання 99 об/хв.

Приймальний лопатевий конвеєр-очисник призначений для очищення вороху від землі та рослинних домішок і подальшого подавання його на шнековий конвеєр. Він складається з трьох бітерних валів, які виконані у вигляді радіально розміщених гумових лопатей. Перші два вали мають по чотири лопаті, а третій – шість. Частота обертання двох чотирилопатевих бітерів становить 188 об/хв, а шестилопатевого – 289 об/хв.

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image023.gif https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image025.gif Шнековий очисник (рис. 29.3) машини МКК-6-02 призна-чений для часткового подальшого очищення вороху цукрових буряків від землі та рослинних домішок і зміщення й подавання його з приймальних конвеєрів двох секцій викопуваль-ного робочого органу на центральний поздовжній конвеєр. Він складається з правої та лівої секцій, кожна з яких має вигляд двох довгих 1 і двох коротких 3, 4 вальців, які закріплені в сферичних підшипникових опорах на основній рамі машини. На деякій визначеній довжині нижні вальці кожної секції мають спіральне навивання 2 із стрічки, а короткий валець 3 – із круга для зміщення вороху на поздовжній конвеєр. Валець 3 на кінці має зворотний виток, який обрізує рослинні залишки, що захоплюються шнековим конвеєром. Верхній валець 4 виконаний гладеньким. Вальці мають однаковий напрямок обертання. Частота обертання спіральних вальців становить 289 об/хв, гладенького – 377 об/хв.

Поздовжній і поперечний конвеєри призначені відповідно для забирання вороху від шнекового очисника і подавання його на поперечний конвеєр та від нього до вивантажувального.

Поздовжній конвеєр закріплений на основній рамі машини і складається з ведучого вала із запобіжною муфтою, полотна, ведених і підтримувальних роликів. На полотні конвеєра влаштовані скребки і клапан для очищення внутрішнього простору полотна. Полотно натягується автоматично за допомогою натяжних пристроїв.

Поперечний конвеєр є дном бункера-нагромаджувача. Він складається із полотна, ведених і підтримувальних роликів і ведучого вала, клапана очищення внутрішнього простору. Полотно конвеєрів має два втулково-роликових ланцюги, з’єднані між собою прутками з кроком 38,1 мм. На прутках з кроком 304,8 мм закріплені скребки 50 мм заввишки. Швидкість руху полотна конвеєра 1,22 м/с.

Вивантажувальний елеватор призначений для завантаження коренеплодів у кузов транспортного засобу, який рухається поряд із коренезбиральною машиною. На рамі конвеєра встановлені гребінка і козирок-зменшувач швидкості падіння коренеплодів, який запобігає їх пошкодженню і втратам. Ведучий вал, полотно із скребками, ведені і підтримувальні ролики виконані аналогічно поздовжньому конвеєру. Крок скребків 457,2 мм, висота – 142 мм.

Для заміни транспортних засобів без зупинення машини під час роботи передбачена можливість короткострокового вимкнення поперечного конвеєра і вивантажувального елеватора. У цей час коренеплоди нагромаджуються в перехідному бункері-нагромаджувачі 15, дном якого є поперечний конвеєр 16. Після заміни транспортних засобів вмикають привід конвеєрів і коренеплоди знову надходять у новий транспортний засіб.

Технологічні регулювання. Глибину ходу активних вилок регулюють за допомогою перестановки штирів і втулок у кронштейнах копіювальних коліс викопувального пристрою.

Копіри автомата водіння машини по рядках буряків регулюють залежно від розміру коренів. Відстань між пластинами суміжних копірів має бути на 2...3 см більшою за середній діаметр коренів і встановлюється зміщенням копіювальних пластин у горизонтальній площині. Паралельне положення пластин копірів відносно поверхні ґрунту для копірів-розпушувачів досягається поворотом у вертикальній площині пластин копірів у затискачах, для полозкових копірів – зміною довжини тяги паралелограмної підвіски копірів.

Коренезбиральна самохідна машина РКМ-6 призначена для викопування коренеплодів цукрових буряків, посіяних з міжряддями 45 см.

Машина РКМ-6 (рис. 29.4) складається із самохідного шасі, на рамі якого встановлено двигун 13 СМД-24-02 потужністю 118 кВт, міст ведучих коліс 9 з гідростатичним приводом ходової частини, міст керованих коліс 2, кабіну з органами керування 14, автомат керування машини по рядках 1 і коренезбиральну частину.

Основними робочими органами коренезбиральної частини є двосекційні викопувальні органи 5, встановлені у передній частині двох рухомих рам і шарнірно з’єднані з основною рамою, ліві і праві секції приймального лопатевого бітерного 6 і шнекового 7 очисників, які виконані у вигляді послідовно розміщених лопатевих і спіральних вальців, поздовжнього пруткового конвеєра 8, лопатевого бітерного доочисника вороху коренеплодів 10, поперечного конвеєра 11 і вивантажувального елеватора 12.

Залежно від комплектації змінного викопувального робочого органа розрізняють такі модифікації коренезбиральної машини: РКМ-6-02 комплектується ротаційно-вилчастими копачами, РКМ-6-03 – пасивними сферичнодисковими копачами (для збирання кормових буряків), РКМ-6-05 – дисковими копачами, будова і технологічний процес роботи яких відповідно аналогічні машинам МКК-6-02, МКК-6, КС-6Б(В).

Приймальний бітерний лопатевий очисник 6, шнековий очисник 7, поздовжній 8 і поперечний 11 конвеєри та вивантажувальний елеватор 12, бітерний лопатевий доочисник 10 за своєю будовою і технологічним процесом роботи аналогічні відповідним робочим органам коренезбиральної машини МКК-6-02.

Коренезбиральна машина КС-6Б призначена для збирання коренеплодів цукрових буряків, що посіяні з шириною міжрядь 45 см. Вона комплектується самохідним шасі та коренезбиральною частиною. У передній частині самохідного шасі влаштований автомат водіння для спрямування робочих органів по осі рядків коренеплодів.


 

 

 

 

 

 

 

 

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image028.gif

 

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image029.gif

 

 

 


 

Рис. 29.4. Загальний вигляд (а) та конструктивно-технологічна схема (б) коренезбиральної машини РКМ-6:

1 – автомат керування; 2 – міст керованих коліс; 3 – копіювальне колесо; 4 – коренезабірник; 5 – активна викопувальна вилка; 6 – бітерний лопатевий очисник; 7 – шнековий очисник; 8 – поздовжній конвеєр; 9 – міст ведучих коліс; 10 – бітерний лопатевий доочисник; 11 – поперечний конвеєр; 12 – вивантажувальний елеватор; 13 – двигун; 14 – кабіна.

 

 

Коренезбиральна частина машини КС-6Б (рис. 29.5) складається із шести пар дискових копачів 3, лопатевого бітера-виштовхувача 4, шнекового очисного пристрою, виконаного у вигляді послідовно розташованих двох пар спіральних вальців 5 і розміщеного між ними та за другою парою вальців 5


 

 

 

 

 

 

 

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image032.gif

 

 

 

 

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image033.gif

 

 

 


 

Рис. 29.5. Загальний вигляд (а) та конструктивно-технологічна схема (б)

коренезбиральної машини КС-6Б:

1 – копір-водій; 2 – передній міст керованих коліс; 3 – дисковий копач; 4 – лопатевий бітер-виштовхувач; 5 – пари спіральних вальців; 6 і 7 – перекидні вальці; 8 – проміжний бітер; 9 – поздовжній конвеєр; 10 – поперечний стрічковий конвеєр; 11 – конвеєр-грудкоподрібнювач; 12 – вивантажувальний елеватор; 13 – основна рама.

 

відповідно гладеньких перекидних вальців 6 і 7, проміжного бітера 8, поздовжнього конвеєра 9, бункерного поперечного стрічкового конвеєра 10, конвеєра-грудкоподрібнювача 11 та вивантажувального елеватора 12.

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image035.gif Копачі 3 та шнековий очисник змонтовані окремо на рамі викопувального пристрою, яка спирається на передній міст 2 керованих коліс і з’єднані з основною рамою 14 машини кульовим шарніром.

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image036.gif Автомат водіння корене-збиральної машини по рядках (рис. 29.6) має три копіри 1 по-лозкоподібного типу або у виг-ляді стрілчастих лап, шарнірну підвіску копірів, дві поперечні тяги, поздовжню тягу, гідро-розподільник, гідроциліндри керування, коригування та гідроціліндр для переведення копірів із робочого положення і навпаки.

Під час роботи датчики переміщаються по міжряддях коренеплодів, що підлягають викопуванню та копіюють їх відхилення, що примушує датчики зміщуватися в поперечному напрямі. Відхилення датчиків від нейтрального положення служить вхідним сигналом для автомата водіння.

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image038.gif Гідравлічне управління автомата водіння (рис. 29.7) включає наступні основні вузли: резервуар 32, золотник 28, спарені гідроциліндри 24, 27, насос (НШ-10-Л) 31, насос-дозатор 7, оливопроводи 1, 3 – 5, 19, 20, 30 і запобіжний клапан 2. Спарені гідроциліндри (вони управляють передніми колесами 21) жорстко сполучені між собою торцями. Шток гідроциліндра 27 приєднаний до важеля 29 повороту керованих коліс, шток гідроциліндра 24 управління – до кронштейна балки моста 23.

 

 

Рис. 29.7. Гідрокінематична схема автомата водіння машини КС-6Б.

 

Гідроциліндр 27 маслопроводами 4, 5 сполучений з насосом-дозатором 7, а гідроциліндр 24 управління рукавами 19, 20 – із золотником 28. У гідроциліндрі 24 встановлена втулка 25, що обмежує хід його корпуса в межах ± 25 мм. (При роботі машини виникають великі відхилення датчиків 15 із-за зіткнення з каменем або іншим чужорідним тілом. У цій ситуації втулка запобігає різким поворотам керованих коліс).

Планетарний насос-дозатор 7 забезпечує ручне управління машиною в транспортному положенні, а також при роботі без відключення автомата водіння. Він має корпус, в осьовому каналі якого встановлені рухомі розподільна втулка і золотник. Золотник приводиться в рух від нижньої частини рульового валу. У корпусі насоса розташовані перепускні і зворотні клапани.

Золотник 28 гідрокерування розподіляє потоки робочої рідини, що поступають від насоса, на злив (по оливопроводу 30 при нейтральному положенні плунжера золотника) і в одну з порожнин гідроциліндра 24 управління по маслопроводах 19, 20 з одночасним перепусканням масла з іншої порожнини гідроциліндра (якщо на плунжер поступив вхідний сигнал від датчиків 15 копіювального пристрою).

Працює гідравлічне керування в такій послідовності. Якщо водій не діє на рульове колесо 6, то золотник насоса-дозатора знаходиться в нейтральному положенні. При цьому масло, що нагнітається шестеренчастим насосом 31, через насос 7 і оливопроводи потрапляє в золотник 28 і далі по оливопроводу 30 зливається в резервуар. Коли водій виконує поворот рульового колеса, то переводить золотник в робоче положення. В результаті олива, що поступає від шестеренчастого насоса, проходить через насос-дозатор і по одному з оливопроводів в гідроциліндр 27. З іншої порожнини цього циліндра олива видавлюється рухомим поршнем і через насос-дозатор 7, золотник 28 і далі по оливопроводу 30 зливається в резервуар. В результаті шток гідроциліндра 27 через важіль 29 викликає поворот керованих коліс.

В процесі роботи машини в автоматичному режимі датчики 15 під дією коріння в рядках можуть зміститися вліво або управо. Тоді важелі 11, 18 і тяга 16, 17 передавального механізму змістять плунжер золотника з нейтрального в робоче положення. Олива по одному з оливопроводів 19, 20 поступатиме в гідроциліндр 24 і зливатиметься з нього. Відбудеться поперечне переміщення корпусу гідроциліндра керування, яке через гідроциліндр 27 і важіль 29 передасться на керовані колеса.

В процесі роботи машини можлива ситуація одночасної дії автомата водіння і рульового керування (наприклад, запобігання наїзду на перешкода, що несподівано з'явилася). В цьому випадку водій повертає рульове колесо в потрібну сторону, тим самим включає насос-дозатор, який направляє масло в відповідну порожнину гідроциліндра 27. Оскільки кут повороту рульового колеса не має межі, а відхилення датчиків обмежене вилками 13, то поршень гідроциліндра 27 може зміститися на достатню величину і відповідно повернути керовані колеса. При непрацюючому двигуні (під час буксирування машини), відсутності подачі оливи із-за несправності гідросистеми можна керувати машиною вручну, перекачуючи оливу насосом-дозатором з однієї порожнини гідроциліндра 27 в іншу. Проте управління машиною утруднюється, оскільки зусилля обертання рульового колеса зростає більш ніж в 10 раз (100...200 Н).

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image039.gif https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image041.gif Дисковий копач (рис. 29.8) при-значений для викопування коренеплодів із ґрунту. Він складається з активного 1 і пасивного 2 штампованих дисків, уста-новлених під кутом до вертикалі і напрямку руху машини та змонтованих на рамі 3. Активний диск 1 приводиться в обертальний рух через редуктор 4. Часто-та обертання диска 92 об/хв. Діаметр дисків 680 мм.

Шнековий очисник призначений для попереднього очищення вороху коренеплодів від ґрунту і рослинних домішок та подавання коренеплодів на поздовжній конвеєр 9 (див. рис. 29.5). Кожний шнековий очисник складається відповідно із двох пар спіральних вальців 5 і перекидних вальців 6 і 7. Передні спіральні вальці 5 переміщують коренеплоди на периферію, а задні – у центральну частину до поздовжнього конвеєра 9.

Поздовжній конвеєр 9 складається із верхньої та нижньої частин, з’єднаних між собою шарнірно, верхня частина також шарнірно прикріплена до основної рами 13.

Конвеєр-грудкоподрібнювач 11 розміщений під бункерним стрічковим конвеєром 10 і призначений для сепарації вороху від великорозмірних ґрунтових грудок та подавання коренеплодів до робочої гілки вивантажувального елеватора 12. Він складається з трьох послідовно розміщених тригранних кулачкових валів та одного вала з круглими дисками. Очисні вали обертаються в одному напрямку та з однаковою кутовою швидкістю.

Бункер призначений для нагромадження в ньому коренеплодів під час зміни технологічного транспорту. Він має каркасну будову. В бункері встановлені поперечний стрічковий конвеєр 10 і конвеєр-грудкоподрібнювач 11. Задня стінка бункера має прогумований фартух для пом’якшення ударної дії коренеплодів об стінку бункера.

Під час регулювання робочих органів коренезбиральної машин КС-6Б спочатку добиваються високої якості викопування коренеплодів, потім регулюють очисні пристрої.

У автомата водіння відстань В між подовжніми осями датчиків 3(див. рис. 29.6) повинна бути 450 мм. Досягається це зміною довжини поперечної тяги 5.

Глибину ходу розпушувача змінюють переміщенням його в утримувачі; заглиблення допускається не більше 30 мм. Перевіряють положення лез розпушувачів і добиваються, щоб вони були паралельні поверхні грунту. Для цього змінюють довжину верхньої тяги паралелограмного механізму кожного датчика.

Зазор між дисками копачів регулюють з урахуванням врожайності і розмірів коренеплодів. Якщо врожайність до 30 т/га і переважають дрібні коренеплоди, то встановлюють зазор 30...35 мм, при врожайності понад 30 т/га – зазор 40 ...50 мм. Перед регулюванням слід підняти копачів в транспортне положення закріпити фіксатором і під раму коренезабірника встановити підставки. Потім зняти диски і переставити регулювальні шайби. Щоб збільшити зазор, шайби встановлюють з внутрішньої сторони, зменшити – з зовнішньою.

Регулювання глибини ходу копачів слід починати з перевірки тиску повітря в шинах направляючих коліс (воно повинне бути 0,35 МПа).

Потім під направляючі колеса потрібно встановити підставки завтовшки відповідній заданій глибині ходу копачів. Одночасно під диски копачів помістити рейку завтовшки 25 мм, що відповідає зануренню коліс при роботі в польових умовах. Після цього диски опустити на рейку і вставити штирі (пальці) у отвори кронштейна балки, що співпали. Глибина ходу дисків-копачів (8...10 см) впливає на чистоту і повноту викопування коренеплодів. При недостатній глибині можливі обриви хвостової частини коріння, при надмірній – зростає забрудненість бурякового оберемка грунтом. Під час регулювання необхідно використовувати дані табл. 29.1.

Таблиця 29.1

Параметри встановлення автомата і викопувача коренеплодів машини КС-6Б

Найменування показників

Значення показників при діаметрі коренів, мм

40...60

60...80

80...100

100...120

Відстань між лезами копірів-водіїв, мм

70...90

90...100

110...130

130...150

Зазор в нижній точці між парою дискових копачів, мм

 

 

 

 

Глибина ходу дисків копачів в грунті, мм

60...70

70...80

80...90

90...100

Відстань між барабаном першого шнека-очищувача і кромкою диска копача, мм

 

 

 

 

 

Лопатки бітерів повинні знаходитися в середині між дисками копачів. За необхідності слід ослабити стяжні болти і пересунути лопатки вздовж валу в потрібному напрямі. Довжину лопаток бітерів регулюють переставлянням накладок. Для кращого очищення копачів від вологого грунту довжину лопаток збільшують. На грунтах нормальної вологості, щоб не пошкодити коренеплоди, довжину лопаток зменшують.

У шнекового очищувача регулюють зазори між першим вальцем і другим шнеком, між другим вальцем і четвертим шнеком і між другим вальцем і передавальним бітером. Зазори між вальцями і шнеками змінюють перестановкою корпусів їх підшипників, а також прокладками різної товщини під ці корпуси. Зазори 50...60 мм встановлюють при врожайності буряків до 20 т/га і 60...80 мм – понад 20 т/га. Зазор між останнім вальцем і передавальними бітером (25...30 мм) регулюють зміною довжини тяги.

Грудкоподрібнювач працює на режимах I, II, III і IV, які встановлюють поворотом валів. Напрямок руху стрічкового конвеєра змінюють перестановкою ланцюга на верхню або нижню зірочки механізму приводу. Режим роботи грудкоподрібнювача (I, II, III – «подрібнення грудок» та I, II, III – «транспортування») встановлюють поворотом зірочок з позначками при роз’єднаному ланцюгу механізму приводу – для транспортувального режиму 90°, а для подрібнення грудок 45°. Установлюючи кут між прямолінійними гранями суміжних грудкоподрібнювальних валів, користуються спеціальним шаблоном.

Коренезбиральна бункерна машина КБ-6 призначена для двофазного збирання цукрових буряків, посіяних з шириною міжрядь 45 см, з яких попередньо зібрана гичка. Ширина захвату 2,7 м, робоча швидкість руху машини 5,0...9,0 км/год, продуктивність 1,3...2,4 га/год, місткість бункера 8 м3.

Машина КБ-6 (рис. 29.9) складається із самохідного шасі і коренезбиральної бункерної системи. На рамі 1 самохідного шасі встановлено кабіну 2 з органами керування; силову установку 3 з двигуном потужністю 173 кВт; бункер 4, який має рухоме дно, виконане у вигляді горизонтального конвеєра 5, і встановлені у верхній частині бункера 4 розрівнювальний шнековий конвеєр 6 і вивантажувальний елеватор 7; похилий жолоб 9; завантажувальний контурний конвеєр 10, який змонтовано по периферії бункера 4; поздовжній конвеєр 12; міст ведучих коліс 13; шнековий очисник 16; викопувальні диски 17 і міст керованих коліс 18.

 

 

 

 

 

 

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image044.gif

 

 

 

 

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image045.gif

 

 


 

Рис. 29.9. Загальний вигляд (а)та конструктивно-технологічна схема (б)

коренезбиральної машини КБ-6.

 

Технологічний процес роботи на етапах викопування коренеплодів дисками 17 і первинної сепарації вороху шнековим очисником 16 коренезбиральної бункерної машини КБ-6 такий самий, як і базової машини КС-6Б. Після сепарації вороху шнеками очисника 16 коренеплоди з рослинними рештками і землею подаються на поздовжній конвеєр 12, з якого вони падають на завантажувальний контурний конвеєр 10. Скребки 11 конвеєра 10 транспортують коренеплоди у верхню частину бункера 4, де вони похилим жолобом 9 скочуються на нерухомий конвеєр 5, який є дном бункера 4. Під час заповнення бункера 4 коренеплодами розрівнювальний шнековий конвеєр рівномірно розподіляє коренеплоди відповідно до заповнення ними бункера 4.

Розвантажують бункер 4 за допомогою горизонтального конвеєра 5, яким коренеплоди переміщуються на вивантажувальний елеватор 7 і далі в транспортні засоби, що рухаються поряд із збиральною машиною.

Бурякозбиральний бункерний комбайн КСБ-6 «Збруч» призначений для однофазного збирання коренеплодів цукрових буряків, ширина міжрядь яких становить 45 см. Ширина захвату 2,7 м, робоча швидкість руху машини 5,0...9,0 км/год, продуктивність 1,3...2,4 га/год, місткість бункера 8 м3.

Комбайн комплектується змінними дисковими, ротаційно-вилчастими викопувальними пристроями і вібраційними копачами.

Гичкозбиральний пристрій складається з основної рами, яка спирається на передні та задні копіювальні колеса і на якій фронтально встановлено ротаційний зрізувальний вал із секційними шарнірними молотковими ножами, шнекового конвеєра для транспортування гички та доочисника головок коренеплодів – горизонтального вала з очисними елементами (будова цих робочих органів аналогічна будові відповідних робочих органів гичкозбиральної машини МБП-6).

Для збирання цукрових буряків у зарубіжних країнах використовується переважно однофазна технологія із застосуванням самохідних шестирядних потужних коренезбиральних комбайнів бункерного типу, наприклад SF-10 (фірма «Kleine» Німеччина, Vervaet 625 (об’єм бункера 25 т), ervaet 617 (17 т) Голландія) та десятирядних Vervaet 925 (25 т).

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image047.gif Гичкозбиральний пристрій вказаних комбайнів – це активний ротор (0-1400 об/хв.) з пасивним доочисним пристроєм (рис. 29.10), що складається з горизонтально розміщеного, регульованого за висотою ножа 1 і, закріпле-ними над ним, притискачами гички 2.

Робочими органами переважної біль-шості зарубіжних бурякозбиральних комбайнів є підкопувальні активні лемеші (рис. 29.10, а), роторні транспортери-очисники (рис. 29.10, б) та осьові роликові доріжки (рис. 29.10, в).

 

 

https://konspekta.net/bazaimgstudall/607401441332.files/image049.gif

 


 

Активні підкопувальні лемеші – це два незалежних коливних робочих органів, кожний з яких має незалежний привід. Переважне використання робочих органів такого типу знайшов на досить твердих і сухих (вологістю до 15%) грунтах.

Роторні транспортери-очисники – це послідовно встановлені турбіни з вертикальною віссю обертання. Робочими органами їх є підпружинені, зігнуті пальці та горизонтальний пальцевий корпус.

Осьові роликові доріжки – це послідовно встановлені вальці з витками на поверхні. Під час їх обертання відбувається дія витків на коренеплоди, що знаходяться на поверхні вальців, і таким чином відбувається очищення коренеплодів. Осьові роликові доріжки можуть встановлюватися замість роторних транспортерів-очисників.

6. Опис установки і методика експерименту

Визначення конструкції коренезбиральної машини КС-6, основні її технологічні регулювання, гідро-, електросистему проводиться на її натурному зразку безпосередньо на робочому місці. Звертають увагу на систему приводів робочих органів та механізмів.

Ознайомлення з конструкцією автомата водіння коренезбиральної машини та гідромеханічною схемою його управління проводиться безпосередньо на робочому місці.

Призначення та будову робочих органів коренезбиральної машини РКС-6 (РКМ-6) вивчають біля стенда, користуючись комплектами плакатів.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. Вивчити конструкцію коренезбиральної машини КС-6 безпосередньо на робочому місці. Засвоїти послідовність підготовки її до роботи.

7.2. Вивчити конструкцію автомата водіння коренезбиральної машини КС-6 по рядках безпосередньо на робочому місці. Засвоїти послідовність підготовки її до роботи.

7.3. Ознайомитись з конструкцією робочих органів коренезбиральної машини РКС-6 безпосередньо на робочому місці. Проаналізувати особливість приводу підкопувальних робочих органів.

7.4. Засвоїти послідовність регулювань робочих органів коренезбиральної машини та її автомата водіння

7.5. Користуючись слюсарним інструментом провести відповідні регулювання автомата водіння та підкопувальних робочих органів коренезбиральної машини.

7.6. Запустити двигун машин КС-6 і прослідкувати технологічний процес її роботи та автомата водіння машини по рядках.

7.8. Ознайомитись з гідравлічною системою коренезбиральної машини, особливістю приводу та режимами роботи конвеєра-грудкоподрібню-вача.

7.7. За результатами лабораторної роботи заповнити табл. 29.2 і зробити висновок.

Таблиця 29.2

Результати лабораторних досліджень коренезбиральних машин

Досліджувані параметри

Значення параметрів

 

 

КС-6

 

Відстань між лезами копірів-водіїв, мм

 

Зазор в нижній точці між парою дискових копачів, мм

 

Глибина ходу дисків копачів в грунті, мм

 

Відстань між барабаном першого шнека-очищувача і кромкою диска копача, мм

 

Діаметр дискових копачів, мм

 

Діаметр бітера (за лопаткою), мм

 

Діаметр шнекових очисників, мм

 

Крок витків шнекових очисників

 

Діаметр вальців, мм

 

Тип поздовжнього транспортера

 

Продовження табл. 29.2

 

 

 

Відстань між прутками поздовжнього транспортера, мм

 

РКС-6

 

Відстань конусами активної вилками, мм

 

Діаметр циліндра активної вилки, мм

 

Довжина активної частини вилки, мм

 

Діаметр коренезабірника, мм

 

 

8. Зміст звіту

8.1. Накреслити схему коренезбиральної машини КС-6Б.

8.2. За наслідками лабораторних досліджень заповнити табл. 29.2 та зробити висновок по роботі.

9. Питання для самоконтролю.

9.1. Агротехнічні вимоги до збирання цукрових буряків.

9.2. Класифікація коренезбиральних машин, особливості конструкції.

9.3. Способи збирання цукрових буряків.

9.4. Типи підкопувальних робочих органів та їх характеристики.

9.5. Будова коренезбиральної машини КС-6.

9.6. Будова та принцип роботи автомата водіння машини по рядках.

9.7. Технологічний процес роботи коренезбиральної машини КС-6.

9.8. Регулювання копачів машини КС-6.

9.9. Особливості конструкції самохідної коренезбиральної машини РКС-6.

9.10. Підкопувальні робочі органи коренезбиральних машин і комбайнів та умови їх застосування.

9.11. Особливості конструкції бункерних коренезбиральних машин (комбайнів) КБ-6 та КСБ-6 «Збруч».

 

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. –С. 339-367.

2. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка – К.: Вища освіта, 2004. – С. 412-423.

3. Карпенко А.Н., Халанский В.М.Сельскохозяйственные машины. –М.: Агропромиздат, 1989. –С.363-368.

4. Листопад Г.Е., Демидов Г.К., Зонов Б.Д. и др. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. –М.: Агропромиздат, 1986.– С. 314-319.

5. Практикум з технологічної наладки та усунення несправностей сільськогосподарських машин / Г.Р. Гаврилюк, Г.І. Живолуп, П.С. Короткевич та ін. –К.: Урожай, 1995. – С.207-220

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ЛПЗ

ТЕРМІН ЧАСУ 1 ГОД.

Тема : Вивчення будови гичкозбиральних машин та корененавантажувача їх регулювання.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__53  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

Гичкозбиральна машина БМ-6Б

 

 

 

Гичкозбиральні машини зрізують гичку цукрових і кормових буряків і подають її у транспортні засоби, їх обладнують різальними апаратами дискового типу і ротаційно-барабанними. Для збирання гички використо­вують машини БМ-6Б, БМ-4Б, МБП-6, МБК-2,7, МГ-6, МГІП-6 та ін.

Гичкозбиральна машина БМ-6Бпричіпна і призначена для збирання гички цукрових буряків, посіяних з міжряддями 45 см. Агрегатують її з тракторами класу 1,4, 2 і 3.

Основними складальними одиницями гичкозбиральної машини є дві секції гичкозрізувальних апаратів, два приймальних (поздовжніх) транспортери 5 (рис. 11.3), два проміжних бітери 6, поперечний транспортер 9, прутковий перетрушувач гички, вивантажувальний елеватор 7, два бітери 8 кидаль­ного пристрою, очисник головок коренеплодів, основна рама, два опорних пневматичних колеса 10, механізми передач, причіпний і гідрослідкуючий пристрої, гідросистема машини та система контролю і сигналізації.

Гідрослідкуючий пристрій призначений для спрямування робочих орга­нів машини по осі рядків. Пристрій складається з двох копір-водіїв 1, які шарнірно з'єднані з поперечною тягою, коромисла, гідророзподільника, силового гідроциліндра та системи маслопроводів. У разі відхилення ряд­ків від напрямку руху машин копір-водії переміщуються головками ко­ренеплодів ліворуч чи праворуч і через поперечну тягу та коромисло виво­дять золотник гідророзподільника з нейтрального положення. При цьому масло під тиском подається в силовий гідроциліндр, шток якого переміщу­ється і зміщує основну раму машини у відповідний бік.

Кожна з двох секцій гичкозрізувальних апаратів має три різальних апарати, які встановлені в передній частині рухомої рами. Апарат скла­дається з гребінчастого копіра 2 (рис. 11.1), дискового ножа 9 і бітера 8. Копір 2 з'єднується з дисковим ножем гвинтовою тягою 7, а з рухомою рамою секції - за допомогою паралелограмної підвіски.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image621.jpg

Рис. 11.3. Функціональна схема гичкозбиральної машини БМ-6Б:

1 - копір-водій; 2 - опорне колесо; 3 - копір апарата; 4 - дисковий ніж;5 - приймальний транспортер; 6 і 13 - бітери; 7 – вивантажувальний елеватор; 8 - бітери кидального пристрою; 9 - поперечний транспортер; 10 - ходове колесо; 11 - ротор очисника; 12 - опорне колесо очисника

 

Очисник головок коренеплодів (див. рис. 11.3) складається з ротора 11, рами, начіпного пристрою, двох опорних пневматичних коліс 12 та механізму привода. Ротор являє собою вал, на якому по гвинтовій лінії закріплені стрічки з прогумованого паса. Ротор установлений під гострим кутом до напрямку руху.

Робочий процес. Під час руху агрегату вздовж рядків копір-водії, рухаю­чись у міжряддях, копіюють поверхню поля і за допомогою гідросистеми забезпечують спрямування робочих органів машини по рядках. Копіри З гичкозрізувальних апаратів переміщуються по головках коренеплодів і утримують дискові ножі 4 на заданій висоті. Ножі, обертаючись, різальни­ми кромками зрізують верхню частину головок коренеплодів з гичкою і бітерами кидають її на верхні вітки приймальних транспортерів 5. Прутки транспортера переміщують гичку вгору і подають її до двох бітерів 6, які спрямовують її на поперечний транспортер 9. Останній подає гичку на ви­вантажувальний елеватор 7, де за допомогою бітерів 8 кидального пристрою гичку подають у транспортний засіб, що рухається поруч з агрегатом.

 

 

Ротор 11 очисника головок коренеплодів доочищає зрізані головки від землі, залишків гички та інших рослинних решток і зміщує їх на зібрану частину поля.

Машина обладнана універсальною системою автоматичного контролю та сигналізації УСАК-6ВМ. Система складається з блока керування, інди­катора з кабелем, шести індукційних датчиків і з'єднувального кабеля.

Датчик являє собою металевий циліндр, в якому розміщено дві обмотки і металевий стержень. В одній обмотці збуджується постійне магнітне поле, а в другій - утворюються електричні сигнали. Датчики встанов­люють біля валів, що обертаються. На цих валах закріплені магнітні шунти кулачкового типу. При роботі машини шунти обертаються разом з валами і викликають пульсацію магнітного поля в обмотках датчиків. Якщо рух валів припинився або знизилася частота руху, то передається сигнал на індикатор, і при цьому включається світловий сигнал і одно­часно подається звуковий.

Регулювання. Положення дискових ножів відносно поверхні поля регу­люють гвинтовим механізмом копіювального колеса кожної секції. Вер­тикальний зазор між копіром і ножем встановлюють гвинтовою тягою, а горизонтальний - переміщенням копіра по кронштейну підвіски.

Положення ротора очисника головок коренеплодів відносно поверхні поля регулюють гвинтовим механізмом опорних коліс. Ширина захвату машини - 2,7 м. Робоча швидкість - 5-8 км/год. Продуктивність - 0,9-1,5 га/год.

Гичкозбиральна машина БМ-4 призначена для збирання гички цукро­вих буряків, посіяних з міжряддям 60 см. За конструкцією та робочим процесом вона аналогічна БМ-6Б.

Робоча ширина захвату машини - 2,4 м. Робоча швидкість - 5-8 км/год. Продуктивність - 0,8-1,1 га/год.

Машина гичкозбиральна МБП-6 збирає гичку з шести рядків цукро­вих буряків, посіяних з міжряддям 45 см.

Вона причіпна і складається з ротора 3 (рис. 11.4), на якому шарнірне закріплені ножі; шнека 4; вивантажувального транспортера 6; очисника головок коренеплодів 8; пасивного дообрізувача головок 10; автоматично­го розподільника гички; ходових коліс; рами, причіпного пристрою; гід­росистеми та механізмів привода і піднімання гичкозрізувального апара­та і очисника головок.

Під час роботи машини ножі ротора 3 зрізують гичку і переміщують її до шнека 4. Спіральні стрічки шнека лівого та правого напрямку зміщу­ють гичку в центральну частину і спрямовують до бітера 5, який подає її на вивантажувальний транспортер 6. Останній переміщує гичку вгору до двох бітерів 11, які подають її в транспортний засіб, що рухається поруч з машиною.

Ротор 8 очисника головок коренеплодів доочищає зрізані головки від землі, залишків гички та інших домішок і зміщує їх убік. Слідом за очис­ником рухаються три пари пасивних ножів 10, які зрізують верхівки головок коренеплодів.

Робоча швидкість машини - 6,6-8,0 км/год. Продуктивність - 1,0-1,3 га/год.

Машина гичкозбиральна МБК-2,7 призначена для збирання гички кормових коренеплодів і маточних цукрових буряків з міжряддями 45 і 60 см.

Вона напівначіпна. Агрегатують її з тракторами МТЗ-80/82, МТЗ-100/102, Т-70С, а також з ДТ-75М і Т-150.

Машина має будову та робочий процес, аналогічні МБП-6, але на ній відсутній очисник головок коренеплодів з дообрізувачем.

Причіпний пристрій машини розміщений з правого боку, і при роботі агрегату трактор рухається по чистому зібраному полі.

Ширина захвату машини -- 2,4-2,7 м. Робоча швидкість - 2,2-6,0 км/год. Продуктивність для міжрядь 45 і 60 см відповідно 0,6-1,6 і 0,5-1,4 га/год.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image623.jpg

Рис. 11.4. Функціональна схема гичкозбиральної машини МБП-6:

1 - причіпний пристрій; 2 - копіювальне колесо; 3 - ротор з ножами; 4 - шнек-кидальник; 5 - бітер; 6 - вивантажувальний транспортер; 7 - опорне колесо; 8 - очисник головок коренеплодів; 9 - колесо очисника;10 - пасивний дообрізувач головок; 11 – бітери

 

Гичкозбиральні машини МГ-6 і МГР-6 роторні. Вони забезпечують зби­рання гички цукрових буряків з міжряддями 45 см. Машина МГ-6 має ро­таційно-барабанний різальний апарат, поперечний шнек і боковий трубо­провід для подачі зрізаної гички у транспортний засіб, що рухається по­руч. При збиранні гички і укладанні її у валки трубопровід знімають. Ма­шина начіпна. Агрегатують її з тракторами класу 1,4 і 2. Ширина захвату -2,7 м. Робоча швидкість - 4-6 км/год. Продуктивність - 1,0-1,6 га/год.

Очисники головок коренеплодів ОГД-6А і ОГД-4А призначені для очищен­ня головок коренеплодів цукрових буряків від залишків гички після про­ходу гичкозбиральних машин, що налагоджені на підвищене зрізування.

Агрегатують їх з тракторами класів 1,4 і 2. Очисник ОГД-6А складається з двох роторів, механізму привода, рами, замка автозчіпки, двох опорних пневматичних коліс, кожуха і захисних щитків. Очисний ротор має полі-уретанові лопаті, які покращують якість очищення і підвищують надій­ність, а доочисний - обладнаний полімерними втулками. Ширина захва­ту очисника - 2,7 м. Робоча швидкість - 6-9 км/год. Продуктивність - до 2,4 га/год. Очисник ОГД-4А забезпечує очищення 4-х рядків цукрових буряків з міжряддями 60 см. Ширина захвату - 2,4 м.

 

Самохідний навантажувач буряка СПС - 4,2

Самохідний навантажувач буряка СПС - 4,2 призначений для тих же цілей, що і СНТ-2,1 Б, складається з Вантажної частини і встановленого на її рамі трактора МТЗ-80 без переднього моста, задніх коліс та інших вузлів.

http://hoztehnikka.ru/images/stories/tehnologicheskay%20shema%20sveklopogruzchika-ochistitelia%20CPC-4.2.jpg

 

Технологічна схема буряконавантажувача-очищувача СПС-4,2

Навантажувальна частина включає в себе живильник, поздовжній прутковий транспортер 8 поперечний шнековий очищувач 11, навантажувальний транспортер 12, ходову і гідравлічну системи.

http://hoztehnikka.ru/images/stories/rabochie%20organu%20pogryzchika%20CPC-4,2.jpg

 

Робочі вузли навантажувача СПС-4,2:а-живильник;б-транспортер-очищувач; в-розосереджувач

Робочі вузли навантажувача СПС-4,2:а-живильник;б-транспортер-очищувач; в-розосереджувач

 

 

 

 

Живильник забезпечений кулачковим обертовим живильником 6, активним бітером 7, шнековим транспортером-очищувачем 2, опорними котками 4, підгрібаючими щитами 5 і 8. Всі робочі органи змонтовані на рамі 1, Шарнірно закріпленої на передньому ведучому мосту навантажувача. Таке з'єднання в поєднанні з опорними котками 4 дозволяє копіювати поверхню майданчика при навантаженні коренів.

 

 

Кулачковий живильник 6 являє собою порожнистий вал з діаметрально закріпленими на його поверхні кулачками.

 

 

Активний бітер 7 виконаний у вигляді набору восьмигранних дисків, посаджених на вал зі зміщенням по колу один щодо іншого на 22,5°.

 

 

Транспортер-очищувач влаштований з двох шпеків 1 і 2 рівних ширині живильника, з правою і лівою навивками, двох гладких циліндрів 5 і двох коротких шнеків 3, один з яких з лівої, а інший з правою навивками. Циліндри 5 і шнеки 3 утворюють праву і ліву активні стінки. У проміжку між циліндрами і шнеками встановлений гранований бітер 4.

 

 

Опорні котки служать для копіювання кулачковим живильником поверхні майданчика.

 

 

Поворотними підгрібаючими щитами збільшується до 4,2 м ширина захоплення навантажувача.

 

 

Поперечний очисний пристрій складається з розосереджувача і шнекового очищувача.

 

 

Розосереджувач включає в себе бітер 1, два шнека 2 і 3 з односторонньою навивкою і Валець 4. В кінці шнека 3 встановлений дисковий ворошитель 6, а Валець 4 виконаний з підкидають лопатями.

 

 

Робочий процес навантажувача зводиться до наступного. Гідросистемою живильник опускають опорними котками на грунт і переміщують навантажувач уздовж кагату. При русі входять в кагат кулачки вала живильника піднімають коріння і подають їх на активний бітер 3, які передає їх на шнеки очищувача. Тут правими і лівими навивками шнека потік коренів звужується і направляється на поздовжній транспортер 8. Далі за допомогою розосереджувача 10 коріння рівномірно розподіляються на шнековий очищувач 11. Коріння знімаються з нього скребками навантажувального елеватора і завантажуються в транспортний засіб.

 

 

В результаті інтенсивного ворушіння коренів на робочих органах очищувача в процесі навантаження коріння очищаються від налиплого грунту і рослинних залишків.

 

 

Продуктивність навантажувача 200 т / год.

 

ЛАБОРАТОРНО - ПРАКТИЧНА РОБОТА

 

«Бурякозбиральні машини»

 

ТЕМА: «Вивчення будови гичкозбиральних машин та корененавантажувачів.

Їх регулювання»

 

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 1 год.

 

МЕТА: вивчити будову гичкозбиральних машин та корененавантажувачів, технологічний процес роботи, підготовку їх до роботи в заданих умовах, регулювання, технічне обслуговування.

 

ОБЛАДНАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ: гичкозбиральна машина БМ-6А              та корененавантажувачів СПС-4,2А, набір інструментів, плакати, підручник.

 

ЗМІСТ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ:

 

  1. Дотримуйтеся правил техніки безпеки.
  2. Вивчіть призначення гичкозбиральних машин та корененавантажувачів.
  3. Вивчіть загальну гичкозбиральних машин та корененавантажувачів.
  4. Вивчіть робочий процес гичкозбиральних машин та корененавантажувачів.
  5. Вивчіть підготовку гичкозбиральних машин та корененавантажувачів до роботи в заданих умовах, технічне обслуговування та регулювання.
  6. Виконайте роботу згідно інструкційно-технологічної картки.
  7. Приберіть робоче місце.

 

 

ПИСЬМОВИЙ ЗВІТ

 

  1. Які машини використовуються для зрізування гички?





 

 

 

 

2.  Користуючись малюнком, перелічіть і запишіть основні складові частини гичкозбиральної машини БМ-6А?

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Користуючись малюнком, перелічіть і запишіть основні складові частини корененавантажувача СПС-4,2А?

4.   Опишіть будову та регулювання різального апарату?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Яке призначення копіра-водій механізму автоматичного водіння?






 

 

 

 

 

6.        Заповніть таблицю

Технічна характеристика

 

Назва машини

 

Призначення

Спосіб агрегатування

Продуктивність роботи

(га/год, т/год)

З якими тракторами агрегатується

БМ-6А

 

 

 

 

СПС-4,2А

 

 

 

 

 

7.  Опишіть основні регулювання гичкозбиральної машини БМ-6А






 

 

 

 

 


 

 

КОНТРОЛЬНІ  ПИТАННЯ

 

1.     Як відбувається процес роботи гичкозбиральної машини БМ-6А?

  1. Яку будову має коренезбиральна машина?

3.     Щоб потрібно зробити, якщо на коренях цукрового буряка залишається частина гички ?

  1. Назвіть регулювання різального апарату.

5.     Які типи ножів застосовуються для зрізування роз винуватої гички на гичкозбиральній машини?

ЛІТЕРАТУРА

 А.Ф. Головчук Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки, книга № 3 Машини сільськогосподарські – К.: Грамота, 2005

 

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів

 

 

 

 

МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ОВОЧІВ.

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : Агротехнічні вимоги до машин для збирання овочів.Технологія збирання овочів.Призначення,будова ,принцип роботи ,регулювання і технічні характеристики морквозбиральної, капустозбиральної та цибулезбиральної машини.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№__54   Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

Агротехнічні вимоги та типи машин

Овочеві культури потрібно збирати у визначені агротехнічні терміни з мі- німальними втратами.

При суцільному збиранні середніх і пізніх сортів капусти треба, щоб ком- байни відокремлювали головки від стрижнів та очищали їх від зеленого лис- тя, а також стандартні головки від нестандартних і завантажували їх у транспортні засоби, що рухаються поряд.

Стандартні головки ранніх сортів капусти повинні мати масу не менше ніж 0,4 кг, а пізніх та середніх сортів  не менш як 0,8 кг й бути свіжими, щільними, суцільними, незабрудненими, із рештками стрижня до 3 см. Втрати стандартних головок допускаються не більше ніж 1 %. Кількість забрудне- них та з механічними пошкодженнями головок має бути не більш як 5 % за масою. Головки капусти, призначенні для зимового зберігання, повинні мати два-три листки, які прилягають нещільно

Машини для збирання коренеплодів налагоджують так, щоб вони підко- пувати 99 % рослин на глибину до 30 см, вибирали з ґрунту 98 % коренепло- дів, обрізали бадилля так, аби його довжина від головки не перевищувала 1..2 см — 85 % коренеплодів. Допускається до 4 % механічних пошкоджень

при збиранні моркви та 5 % при збиранні буряків. Під час збирання машини мають очищати коренеплоди від ґрунту (його може бути не більше ніж 1 % за масою) й очищені коренеплоди вивантажувати у транспортні засоби, що ру- хаються поряд. У разі машинного збирання допускають втрати буряків до

3 %, а моркви — 5 %.

Машинами для збирання цибулі збирають усі сорти цибулі-ріпки та цибу- лі-сіянки на рівній поверхні, на грядках і гребенях. Вони призначені також для підкопування цибулі на глибину 5...12 см, вибирання її з ґрунту й роз- кладання тонким шаром смугою на поверхні ґрунту для просушування, після просушування  збирання цибулин, очищення від ґрунту та інших домішок, транспортування їх у бункер й перевантаження до автомашини. Під час зби- рання цибулі-ріпки допускаються втрати не більше ніж 0,5 %, цибулі-сіян- ки — 1 %, пошкодження цибулин — 5 %.

Машини для збирання томатів мають зрізати рослини на мінімальній ви- соті без пошкодження плодів, створювати мінімальні динамічні навантажен- ня при підрізанні та підбиранні куща, щоб струшування плодів було най- меншим.

Томати, які збирають комбайнами, повинні бути пристосованими до меха- нізованого збирання і мати високі смакові властивості.

Типи машин. Для вибіркового збирання овочів застосовують універсальну платформу ПОУ-2, збирально-сортувальний агрегат АУС-1, начіпну платфо- рму НПСШ-12А, а також пересувні овочезбиральні конвеєри.

Комплекс машин для збирання та післязбиральної обробки цибулі склада- ється з копачів цибулі ЛКГ-1,4 і ЛКП-1,8, ліній доробки цибулі-ріпки ПМЛ-6 і ЛДЛ-10.

Для суцільного збирання капусти використовують начіпний конвеєр ТН-12, капустозбиральні комбайни МСК-1, УКМ-2 і МКП-2. Для післязби- ральної обробки капусти застосовують лінію УДК-30.

Моркву збирають машинами брального типу ММГ-1 і ЕМ-11, самохідним комбайном МУК-1.8, машиною з обрізуванням гички на корені МП-2. Після- збиральну доробку моркви здійснюють на сортувально-очисних лініях ПСК-6 і ЛСК -20.

Інші коренеплоди (столовий буряк, редис, редька, петрушка, пастернак) збирають бурякопідіймачем СМУ-3с, ОПКШ-1,4, а також машиною ЕМ-11.

Для суцільного збирання одночасно достиглих консервних сортів томатів застосовують самохідні комбайни СКТ-2А і ТАКІ-18. Навантажують, транспор- тують та вивантажують контейнери з плодами за допомогою платформи ПТ-3,5. Розвантажують контейнери перекидачем КОН-0,5, начіпним вилчас- тим навантажувачем ПВСВ-0,5 плоди спрямовують у приймальний бункер сортувального пункту томатів СПТ-15.

Одноразове збирання огірків здійснюють машиною КОП-1,5 М.

 

 Організація збирання продукції


 

Прибирання та зберігання моркви.

Найчастіше моркву прибирається вручну. Пучкова морква забирається з листям і зв'язується в пучки. Морква пізніх термінів дозрівання прибирається напівмеханізованим способом - підкопується за допомогою скоби, а потім збирається вручну. Існує також механізований спосіб збирання, для цього використовують машини, які підкопують коренеплоди і одночасно витягують їх за бадилля. Такі машини добре працюють тільки за наявності здорової прапори. Зберігають коренеплоди моркви в овочесховищах і підвалах насипом, в штабелях, пірамідах, ящиках і поліетиленових мішках, а також у ямах і траншеях. При цьому підтримують температуру в межах 1-2 В° С і відносну вологість 90-95%. Коренеплоди доцільно складати в штабелі або піраміди голівками назовні. Кожен ряд рекомендується пересипати вологим річковим піском (при стисканні в руці з піску не повинна виділятися волога, а якщо розтиснути, він не повинен розсипатися) шаром 1-2 см. Висота штабеля (піраміди) - 80-100 см (15-20 рядків).

Якщо морква зберігають у овочесховище, вона часто зверху мокріє і загниває. Тому овочесховища потрібно систематично провітрювати або коренеплоди вкривати мішковиною, матами. При низькій відносній вологості коренеплоди швидко в'януть. Щоб цьому запобігти, в овочесховище ставлять посудину з водою і час від часу поливають водою проходи для підвищення відносної вологості повітря. Для зберігання моркви в ящиках на дно насипають вологий пісок (2-3 см), на нього укладають коренеплоди в кілька шарів і пересипають їх піском. Добре зберігається морква в поліетиленових мішках масою 20-25 кг. Мішки НЕ зав'язують, щоб у них не концентрувався вуглекислий газ, і не підвищувалася відносна вологість повітря . p> Зберігати моркву можна у вузьких (до 1,5 м) невисоких буртах, але такий спосіб зберігання залежить від погодних умов. Найбільш надійний спосіб зберігання - холодильні камери зі стабільною температурою повітря і відносно високою вологістю. При температурі 0-1 В° С морква зберігається 4-6 місяців, при температурі 2-5 В° С - 2-3 місяці. [8]

Прибирання томатів.

Пора дозрівання та збору врожаю томатів (помідорів) липень-серпень. Плоди з рослин томата (помідори) збирають у міру дозрівання. Дуже важливо не упустити терміни остаточної прибирання. Плоди потрібно знімати з кущів, поки температура повітря вночі вище 7-8 В° тепла. При низькій температурі різко збільшується захворювання плодів, особливо фітофторозом, що викликає їх псування при зберіганні.

Збирання врожаю проводять вручну. Плоди обережно зривають і укладають у кошики, а потім після сортування затарюють в ящики. На прибирання врожаю витрачають більше 30% загального робочого часу, необхідного на культуру томата. Урожай томата збирають вибірково, але не рідше одного разу на 4-5 днів. Розрізняють чотири ступені стиглості плодів томата: зелена - плоди повністю сформувалися, по мають зелене забарвлення; бланжевой - плоди мають білувато-зелену або злегка порозовевшими забарвлення; рожева, або бура, і червона.

У першу чергу прибирають потворні плоди на першій кисті, відразу після їх появи. Вони не будуть повноцінними і затримають налив інших. Плоди збирають різної стиглості залежно від погодних умов і способів вживання.

Для тривалого зберігання відбирають зелені плоди з ледь помітними ознаками бланжевой стиглості. Томати, використовувані відразу в їжу, краще знімати зрілими, тобто червоними, рожевими або жовтими, залежно від сортової забарвлення. Якщо плоди будуть деякий час лежати, їх краще збирати в стадії бланжевой стиглості (жовтувато-буре забарвлення). Така прибирання краща, тому як вона створює сприятливі умови для росту і дозрівання залишилися рослин.

Томати вирощені при надлишковому зрошенні або зібрані після рясних дощів для тривалого зберігання не придатні. На ділянках, де вирощуються томати для тривалого зберігання в холодильниках за 3 тижні до збору врожаю необхідно припинити поливи. Після сильних дощів збір томатів слід відкласти на 5-7 днів.

Для тривалого зберігання збирають томати тільки в суху погоду, коли на плодах повністю висохне роса. Якщо плодоніжка важко відділяється від плоду, то томати збирають з плодоніжкою. Одночасно плоди калібрують по розміром на великі та середні. Плоди близькі за розміром і ступеня зрілості укладають у ящики-лотки в один або два шари. В останньому випадку нижній ряд кладуть плодоніжкою до низу, а верхній плодоніжкою до вгорі. Щоб менше ушкоджувалася шкірка плодів, дно і стінки ящиків вистилаються папером.

Зібрані томати сортують залежно від їх стану та призначення - для використання у свіжому вигляді, дозаріванія, консервування, варіння томатного пюре, приготування соку, засолювання.

Збирають овочеві культури в основному машинами спеціального при­значення вибірковим, суцільним і комбінованим способами. Для збиран­ня цибулі застосовують копачі ЛКГ-1,4 і ЛКП-1,8 Капусту, моркву і столові буряки збирають відповідно машинами УКМ-2, УКМ-1, МСК-1, ММТ-1М, ЕМ-11 і Е-825. Для механізації вибіркового збирання овочів і транспортування їх до місць переробки та зберігання використовують плодозбиральні платформи ПОУ-2 і АУС-1 і транспортер широкозахватний ТІНК-25.

Копач цибулі ЛКГ-1,4 призначений для викопування цибулі-ріпки і укладання її у валок та для підбирання просушених валків і навантажен­ня їх у транспортні засоби.

Основними складальними одиницями копача є підкопувальні лемеші, грохоти 2 і 7 (рис. 12.5), грудкоподрібнювач 6, поперечний транспортер З, вивантажувальний елеватор 4, ходові колеса 5, рами, механізм привода та причіпний пристрій.

При переміщенні копача лемеші підрізують скиби ґрунту з цибулею і спрямовують її на перше решето грохота 7. Завдяки коливним рухам решета скиби розпушуються, ґрунт просіюється крізь поздовжні щілини решета і одночасно ворох переміщується вверх на друге решето, де в основ­ному закінчується сепарація ґрунту. Цибуля, грудки та інші домішки сходять з другого решета і потрапляють до балонів грудкоподрібнювача 6, де грудки руйнуються, а вся маса надходить на грохот 2. Тут ґрунт просію­ється, а цибуля падає на поверхню поля або потрапляє на транспортер 3 і укладається у валок.

При підбиранні валків робочий процес машини відбувається так, як і при підкопуванні.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image651.jpg

Рис. 12.5. Схема робочого процесу копача цибулі ЛКГ-1,4:

а - з утворенням однорядного валка; б - з утворенням здвоєного валка (за два проходи); в - на підбиранні і завантажуванні цибулі в транспортні засоби; 1 - рама; 2,7 - грохоти; 3 - елеватор; 4 - вивантажувальний елеватор; 5 - ходове колесо; 6 - грудкоподрібнювач; 8 - опорне колесо

Глибину ходу лемешів регулюють гвинтовим механізмом опорного коле­са. Частоту коливань грохота встановлюють у межах від 12,7 до 16 с-1.

Ширина захвату копача - 1,4 м. Робоча швидкість - 2,8-5,6 км/год. Продуктивність - до 0,7 га/год.

Машина ЛКП-1,8 причіпна забезпечує одно- і двофазне збирання усіх сортів цибулі. Вона обладнана автоматичним пристроєм глибини ходу-лемеша. Робоча швидкість - до 7 км/год. Продуктивність - до 1 га/год.

Машина для збирання капусти УКМ-2 призначена для суцільного зби­рання середніх і пізніх сортів качанної капусти.

Вона складається з притискних барабанів 7 (рис. 12.11), різального апарату, вивантажувального елеватора, ходових коліс 8, механізму привода, рами 10, причіпного пристрою 13, гідросистеми і кабіни з органами керування.

Різальний апарат забезпечує зрізування головок капусти та переміщення їх на вивантажувальний елеватор. Складається із двох притискних бара­банів 7, клавішів (ліфтерів) 1, хитних рамок 3 і рами 2.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image663.jpg

Рис. 12.11. Функціональна схема капустозбиральної машини УКМ-2

(умовно знятий лівий притискний барабан): а - вигляд зверху; б — вигляд ззаду; І, II — відповідно піднята і опущена вивантажувальна частина елеватора;1 - ліфтер; 2 - рама зрізувального апарата; 3 - хитна рама; 4 - ніж; 5 - шатун; 6 - колінчастий вал; 7 - притискний барабан; 8 - ходове колесо;9 -робоче місце механізатора; 10 -рама; 11, 12, 17, 20 і 23 - гідроциліндри;13 - причіпний пристрій; 14 - дишло; 15 - скоба трактора; 16 – похила рамка; 18 - жорстка рама елеватора; 19 - рама приймальної частини елеватора; 21 - відкидні люки; 22 - днище; 24 - кінцева рама елеватора

 

Притискні барабани утримують головки капусти при зрізуванні та пе­реміщують їх до елеватора. Вони складаються із двох конусних боковий і вала. На боковини натягнуті еластичні стропи.

Клавіші виготовлені із труб круглого перерізу і шарнірне з'єднані з рамою різального апарату. У передній частині клавіші мають опорні лижі, які запобігають заглиблюванню носків ліфтерів у ґрунт.

Ножі різального апарату виготовлені у вигляді сегментів. Під час робо­ти ножі роблять коливальні рухи. Ножі, ліфтери закріплені на коливаль­них рамках, які приводяться в рух шатунами 5 від колінчастого вала 6.

Робочий процес. Під час переміщення машини вздовж рядків ліфтери 1 піднімають і спрямовують головки капусти під притискні барабани 7, які вирівнюють і утримують їх.

Ножі 4 роблять коливальні рухи і зрізують головки капусти. Бараба­нами вони переміщуються до вивантажувального елеватора, який подає їх у транспортний засіб.

Похилу секцію елеватора встановлюють з похилом (положення 1) для навантаження капусти у транспортні засоби.

Якщо головки капусти укладають у валки, то похилу і кінцеву части­ни елеватора встановлюють горизонтально (положення II).

Робоча швидкість машини - 2,5 км/год. Продуктивність - 0,3 га/год.

Агрегатують із тракторами класу 1,4.

Машина УКМ-1 напівначіпнапризначена для суцільного збирання се­редніх і пізніх сортів качанної капусти на грядках.

Будова і робочий процес аналогічні, як в УКМ-2.

Машина однорядкова. Агрегатують її з трактором класу 1,4. Привід машини від ВВП трактора. Робоча швидкість - до 2,8 км/год. Продуктив­ність - до 0,35 га/год.

Машина МСК-1призначена для суцільного збирання одного рядка середніх і пізніх сортів капусти. Машина напівначіпна. Агрегатують її з тракторами класу 1,4.

Машина (рис. 12.12) складається із двох напрямних конусів, напрямних 1 і вирівнювальних 2 шнеків, дводискового різального апарата, стропового 6 і приймального 7 транспортерів, листовідокремлювача 8, перебирального стола, вивантажувального елеватора 10, рами, механізму привода та гідросистеми.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image665.jpg

Рис. 12.12. Функціональна схема машини МСК-1:

1 - напрямні шнеки; 2 - вирівнювальні шнеки; 3 — дисковий ніж;4 — копіювальне колесо; 5 - лоток; 6 — стройовий транспортер; 7 - приймальний транспортер; 8 - листовідокремлювач; 9 — перебиральний

транспортер; 10 - вивантажувальний елеватор

Робочий процес. Під час руху агрегату вздовж рядків напрямні конуси, обертаючись разом із шнеками 1, підходять під головку капусти, підніма­ють її і передають на вирівнювальні шнеки 2. При взаємодії зі стройовим транспортером б шнеки 2 вирівнюють головки, а дискові ножі 3 зрізують їх. Стройовим транспортером зрізані головки переміщуються по лотку 5 до приймального транспортера 7, який подає їх до листовідокремлювача 8. Тут чотири шнеки, що обертаються, захоплюють вільні розеткові листя і відривають їх, а головки спрямовують на перебиральний стіл.

Двоє робітників доочищають головки, і вони транспортером 9 подають­ся до вивантажувального елеватора 10, який подає їх у транспортний засіб, що рухається поруч з машиною.

Робочі органи машини приводяться в рух від ВВП трактора. Робоча швидкість - 2,8 км/год. Продуктивність - 0,18 га/год.

Машини ММТ-1М і ЕМ-11-1 призначені для збирання одного рядка моркви, столових буряків та інших коренеплодів і навантаження їх у транспортні засоби.

Основними складальними одиницями машини ММТ-1М є стеблопідій-мачі 1 (рис. 12.14), підкопувальний ніж 6, бральний 2 і гичковідокрем-лювальний 3 апарати, поздовжній транспортер 5, вивантажувальний еле­ватор 4, опорні колеса і механізми привода.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image669.jpg

Рис. 12.14. Функціональна схема машини ММТ-1:

1 - спгеблопідіймач; 2 - бральний апарат; 3 - гичковідокремлювальний апарат; 4 - вивантажувальний елеватор; 5 - поздовжній транспортер; 6 — підкопувальний ніж

Під час переміщення машини стеблопідіймачі 1 підіймають і спрямо­вують гичку (бадилля) до брального апарата 2. Одночасно ніж 6 підкопує коренеплоди. Бральний апарат захоплює коренеплод за гичку і витягує його із ґрунту та переміщує до апарата 3, який відокремлює гичку, і вона падає на поле, а коренеплоди потрапляють на поздовжній транспортер 5. Останній подає їх до вивантажувального транспортера 4, а далі - у транс­портний засіб, що рухається поруч з машиною.

Робоча швидкість - 1,4-4,8 км/год. Продуктивність машини - до 0,15 га/год.

Коренезбиральну машину Е-825 використовують для збирання двох рядків моркви, столових буряків та інших коренеплодів.

Вона складається з гичкопідіймача 7 (рис. 12.15, а), підкопувальних лемешів 8, брального апарата 6, гичковідокремлювального апарата 5, по­здовжнього транспортера 3, пальчастого стрічкового транспортера 1, попе­речного транспортера 4, вивантажувального елеватора 2, опорних коліс, рами, механізмів привода, кабіни з органами керування та причіпного пристрою.

Під час руху машини вздовж рядків гичкопідіймачі 7 піднімають і спря­мовують гичку до бральних апаратів б, які являють собою клинозубчасті паси. Внутрішні ланки цих пасів захоплюють коренеплоди за гичку. Одно­часно коренеплоди підкопуються лемешами 8. Бральні апарати витягують коренеплоди з ґрунту і переміщують ї'х до гичковідокремлювального апара­ту 5, де гичка відривається і попадає на транспортер 4, коренеплоди падають на транспортер 3. Останній переміщує коренеплоди на пальчастий транспор­тер 1, який виділяє залишки гички, грудочки та інші домішки, а корене­плоди попадають на елеватор 2 і завантажуються у транспортний засіб.

http://ok-t.ru/studopedia/baza14/355097898255.files/image671.jpg

Рис. 12.15. Коренезбиральна машина Е-825 (а) і лінія для післязбиральної обробки моркви ПСК-6 (б):1 — пальчастий транспортер; 2, 4, 10 і 13 - транспортери;З і 11 — сепарувальні елеватори; 5 і 6 — гичковідокремлювальний і бральний апарати; 7 — гичкопідіймач; 8 — леміш; 9 - бункер; 12 - сортувалка;14 - перебиральний стіл; 15 – контейнер

Глибину ходу підкопувальних лемешів установлюють до 25 см.

Агрегатують машину із тракторами МТЗ-100/102, МТЗ-80/82.

Робоча швидкість - до 0,6 км/год, а продуктивність - 0,3-0,5 га/год.

 

4. Узагальнення нових знань(4 хв)

Розкрити спектр думок по заданій темі

5. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити даний матеріал .Розширити  свої знання по темі використавши  матеріали інтернет ресурсів


 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

ТЕРМІН ЧАСУ 2ГОД (1+1)

Тема : Підготовка машин до роботи.Збиральні платформи та контейнери. Технологічне налагодження машин.

Навчальна дисципліна: Сільськогосподарські машини

Урок№_55__  Дата проведення __________ Група ________

Мета навчального заняття:

* продовжити вивчення методів і прийомів виконання механізованих робіт у сільському господарстві та шляхів і засобів підвищення родючості ґрунтів.

Навчальна:

* сприяти збагаченню знань учнів про сільськогосподарське виробництво;

* сприяти активізації їх розумової діяльності;

* створювати умови для встановлення зв'язку теорії з практикою, з життєвими явищами і виробничими процесами.

Розвиваюча:

* продовжити розвиток умінь, пов'язаних зі сприйняттям і аналізом джерел;

* сприяти розвитку спостережливості і самостійного осмислювання окремих зв'язків, відносин, ознак між собою;

* продовжити виховання навичок культури мовного спілкування;

Виховна:

* продовжити виховання позитивного ставлення до професії Тракторист;

* сприяти формуванню глибокого пізнавального та емоційного інтересу до сільськогосподарського виробництва;

* сприяти прояву задоволеності своєю діяльністю.

Методи навчання:

• словесний;

• дослідний;.

Форма проведення уроку: комбінована

Форма навчальної діяльності: фронтальна, групова, Індивідуальна.

Засоби навчання:

* роздатковий матеріал;

* слово викладача;

• маркер;

• дошка.

• мультимедійний проектор

• компьютер

Хід уроку:

Організаційна діяльність викладача:

1. Організаційний момент (5 хв)

Підготувати учнів до роботи

2. Цілепокладання, мотивація (5 хв)

Спонукати до активного сприйняття і осмислювання матеріалу, викликати інтерес і активність, створити творчу атмосферу колективної роботи.

Визначити тему, цілі і завдання уроку

3. Вивчення нового матеріалу(30 хв)

 

КОНСПЕКТ УРОКУ

Найбільш трудомісткими операціями при вирощуванні овочів є збиран- ня, сортування і навантаження їх у транспортні засоби. Особливо великі за- трати праці на збиранні врожаю овочевих культур, які неодночасно дозрі- вають (огірки, томати, перець, баклажани, кабачки, патисони, рання та цвітна капуста тощо). Їх збирають від 3 до 20 разів із періодичністю повто- рення 1...7 днів.https://studfile.net/html/2706/725/html_1wLnA5kNAa.DPTV/htmlconvd-eciWAE468x1.jpg

Машини для збирання овочевих культур

На ручне збирання врожаю цих культур з 1 га витрачають до 100...120 люд.-днів, що становить 65...70 % усіх затрат на виробництво. Більша частина часу витрачається на непродуктивні переходи, повязані з розставленням та- ри, винесенням зібраних овочів на транспортні дороги і повертанням на міс- це збирання. На всі види перенесення тари і продукції припадає 35...65 % усіх затрат праці. При цьому, чим вищий урожай, тим більше часу витрача- ють на непродуктивні затрати, а частка затрат часу на збирання значно ско- рочується. Це створює у великих спеціалізованих овочівницьких господарст- вах значну напруженість під час збирання, особливо за відсутності робочої сили. В результаті цього урожай збирають несвоєчасно, що призводить до зниження його якості і до втрат.

Для підвищення продуктивності праці на багаторазовому вибірковому збиранні овочів, поліпшення якості продукції, а також зниження її собівар- тості й полегшення праці людей на збиранні застосовують причіпні платфор- ми і широкозахватні овочезбиральні конвеєри.

Овочеву універсальну платформу ПОУ-2 з гідравлічним керуванням випу-

скають у двох виконаннях. У першому її використовують для транспортуван- ня по полю капусти та інших овочів при ручному збиранні їх у кузов платфо- рми і наступним перевантаженням у транспортні засоби для доочищення. До платформи додається три пари стеблопідіймачів для усунення пошкоджень рослин і плодів колесами агрегату. Опускають і піднімають стеблопідіймачі за допомогою гідравлічної системи трактора.

Для збирання огірків, томатів, перцю, кабачків, патисонів, баклажанів (друге виконання) платформу ПОУ-2 (рис. 11.1) обладнують боковими пло- щадками 1 і 3, які підтримуються в горизонтальному положенні розтяжками, а також задньою площадкою 4. Посередині кузова платформи для кріплення розтяжок і піднімання бокових площадок у транспортне положення встанов- люють ферму з лебідкою. Бокові борти прикріплюють до кузова впоперек руху агрегату, а до кожного з них приєднують половину переднього борта.

Причіпна платформа ПОУ-2 

https://studfile.net/html/2706/725/html_1wLnA5kNAa.DPTV/htmlconvd-eciWAE469x1.jpg

Рис. 11.1. Схема овочевої платформи ПОУ-2:

1  ліва бокова площадка; 2  ферма з лебідкою і тро-

сами; 3  права бокова площадка; 4  задня площадка;

5  робітники; 6  тара

 

 

складається із рами з причіпним пристроєм,

 

 

 

кузова,

паралелограмного

 

 

механізму піднімання, меха-

 

 

нізму перекидання з гідро-

 

 

циліндром, двох пневматич-

 

 

них коліс, стеблопідіймачів і

 

 

опорного пристрою.

відкри-

 

 

Задню

площадку

 

 

вають і фіксують у такому

 

 

похилому

положенні, щоб

 

 

працівникам було

зручно

 

 

укладати плоди в поставлену

 

 

тару. При збиранні огірків

 

 

на бокові площадки встанов-

 

 

люють по 80 ящиків, на

 

 

центральну — 44 і на відки-

 

 

дний задній борт — 6 ящи-

 

 

ків. Кузов із зібраними пло-

 

 

дами піднімається на висоту

 

 

 

2,3 м, а потім перекидається

 

 

гідроциліндром.

 

 

 

 

 

Залежно від схеми сівби і садіння овочевих культур колеса платформи можна розставляти на колію 1,4; 1,6; 1,8 та 2 м.

Уваріанті з кузовом (збирання капусти, кабачків, патисонів, баклажанів та інших культур) платформу обслуговують вісім працівників (два позаду і по три з бокових площадок). Вони йдуть за платформою, зрізають головки капу- сти або збирають спілі плоди кабачків, баклажанів і обережно кидають їх у кузов. На розвантажувальних або польових дорогах кузов за допомогою гідро- системи піднімають угору і вивантажують зібрані плоди в транспортні засоби.

Уваріанті з боковими площадками платформу обслуговують 8 – 14 пра- цівників, які йдуть за агрегатом, збирають спілі плоди у відра або корзини, а потім пересипають їх у ящики, що розміщуються на платформі.

 

Машини для збирання капусти

Капустозбиральний комбайн МСК-1 (рис. 11.3) призначений для суцільно-

го збирання середніх і пізніх сортів головчастої капусти, посадженої з шири- ною міжрядь 70 см на рівній і гребеневій поверхнях, з доведенням її до това- рного вигляду, а також для збирання капусти із зеленим листом та наван- таження у транспорт, що рухається поряд. Машина напівначіпна, агрегату- ється з тракторами МТЗ-80/82.

Комбайн МСК-1 складається із зрізувального апарату, приймального кон- веєра 6, листовідокремлювача 7, перебирального стола 8, вивантажувального елеватора 10, механізму приводу від вала відбору потужності трактора та площадки для робітників 9. Рама машини зварної конструкції має причіпний пристрій з балансирним брусом. Вона спирається на два пневматичних ходо- вих колеса з гідравлічним керуванням.

Зрізувальний апарат комплектується двома конусними приймальними шнеками 2, двома вирівнювальними шнеками 3, двома дисковими ножами 4, стро- повим 5 та приймальним прутко- вим 6 конвеєрами. Конвеєр 6 облад- наний гофрованими полотняними скребками. Полотно стропового конвеєра зроблене з двох ролико- вих ланцюгів, зєднаних між собою гумовими трубками, які утворюють плетену сітку. Нижня гілка стро- пового конвеєра розміщена над .Рис. 11.3. Технологічна схема комбайна МСК-1: http://tractor-server.ru/wp-content/uploads/2014/01/kapustouborochny-kombayn.jpg

 

 

1  конуси; 2  приймальний шнек; 3  вирівнювальний шнек; 4  дискові ножі; 5  строповий конвеєр; 6  приймальний конвеєр; 7  листовідокремлювач; 8  пе- ребиральний стіл; 9  площадка для робіт- ників; 10  вивантажувальний елеватор; 11  лотік; 12  копіювальне колесо

вирівнювальними шнеками, ножами та лотоком. На рамі зрізувального апа- рата на паралелограмній шарнірній підвісці закріплене регульоване по висо- ті копіювальне колесо 12.

Технологічний процес роботи. Під час руху машини обертальні конуси 1 приймальних шнеків підходять під розеткове листя капусти, піднімають лис- тя та полеглі головки і, підтримуючи їх, спрямовують на вирівнювальні шне- ки, які разом зі строповим конвеєром вирівнюють і фіксують головки перед зрізуванням стрижнів. Дискові ножі з насічками на різальній кромці, вигото- влені з листової сталі, зрізують головки та розеткове листя і відокремлюють їх від стрижнів. За допомогою стропового конвеєра головки по лотоку переда- ються на приймальний прутковий конвеєр, що піднімає їх на листовідокрем- лювач. Шнеки листовідокремлювача під час обертання відрізають вільне роз- еткове листя від головок. Потім головки надходять на перебиральний стіл з шириною полотна 600 мм, де їх доочищують уручну і сортують. Пошкоджені та нестандартні головки відбирають та викидають у поле. Після доочищення головки надходять на вивантажувальний прутковий елеватор зі скребками та еластичним лотоком 11, з якого падають у кузов транспортного засобу.

Для зменшення висоти падіння головок капусти до початку завантаження лотік опускають у кузов, а у міру заповнення кузова його піднімають гідро- циліндром. Елеватор закріплений на стояку основної рами машини шарнір- но, що дає змогу повертати його у транспортне положення. Робочі органи ма- шини приводяться в рух від вала відбору потужності трактора. Він складаєть- ся з карданних валів, ланцюгових передач, проміжних валів, запобіжних муфт, конічних та циліндричних редукторів. Гідравлічна система коліс ма- шини зєднана з гідропідсилювачем рульового керування трактора таким чи- ном, що поворот ведених коліс трактора забезпечує автоматичне синхронне керування колесами машини.

Для забезпечення правильної роботи машини поступальна швидкість агрега- ту має становити 2,8 км/год, а частота обертання вала відбору потужності трак- тора — 535 об/хв. У разі невиконання цих умов стрижні матимуть косий зріз. Важливо, щоб дискові ножі обрізали більшу частину зеленого листя, яке не- щільно прилягає до головки. Цього досягають установленням зазору 50...80 мм між вирівнювальними шнеками. При високому зрізі цю відстань зменшують і піднімають нижню гілку стропового конвеєра, при низькому  розсувають циліндричні редуктори. Нижню гілку стропового конвеєра щодо площини зрізу дискових ножів регулюють за допомогою напрямних зірочок у межах 115...135 мм. Ведений вал приймального конвеєра встановлюють на висоті 400...500 мм над поверхнею ґрунту. Для підтримання рівня води канал пере- городжують двома перемичками: першою  у позиції, на якій здійснюється полив, другою  у наступній позиції. Після закінчення поливу на одній по- зиції першу (за рухом води) напірну перемичку знімають і переносять через позицію.

Перші зразки машин теребильного типу для збирання цукрових буряків в СРСР з'явилися в 1933 р роботи по створенню машин для прибирання столових коренеплодів в нашій країні розпочато в 1950 р.

 

Вони завершилися створенням однорядної навісний на самохідне шасі Т-16 машини УКШ-1, що складається з підкопує лапи, Шарнірно встановлених пруткових ботвопод'емніков, теребильного механізму, що складається з двох нескінченних втулочно-роликових ланцюгів з накладками з прогумованого ременя, вирівнюючого механізму з дисковим ножем, ботвоотводящего пристрою і завантажувального транспортера.

 

З 1975 р.в СРСР та інші країни Міжнародного товариства «Агромаш» поставляється з НДР однорядна, Причіпна до трактора тягового класу 14 кН машина ЕМ-11.

 

Основними робочими органами її є підкопуючий пристрій, пасивні конусоподібні бадилля, клиноремінний механізм і роторно-планчастий механізм для відділення бадилля. Машина обладнана також поздовжнім і поперечним сепаруючими прутковими елеваторами, завантажувальним транспортером, а також робочим місцем машиніста.

 

Машина виконує наступний технологічний процес. Ряд коренеплодів підкопується лемішем підкопують пристрої; ботвопод'емнікі піднімають лежать на землі  листя бадилля, формують бадилля в пучок і подають в гирлі; останні витягують підкопані коренеплоди з грунту за бадилля і транспортують їх до роторно-планчатому механізму для відділення бадилля. Вільна бадилля відводиться щитком на прибране поле, а коренеплоди падають на поздовжній сепаруючий елеватор. Далі після додаткового очищення на поперечному елеваторі коренеплоди вантажним транспортером подаються в поруч йде транспортний засіб.

 

На збиранні коренеплодів з добре розвиненою і неполегшей бадиллям машина ЕМ - 11 забезпечує досить високу якість прибирання (більш, ніж у 80% коренеплодів обрізка бадилля відбувається відповідно до вимог стандарту, забрудненість купи грунтовими домішками при роботі на легких і середніх грунтах знаходиться в межах агротребувань). Її застосування в комплексі з сортувальним пунктом ПКС - 6 знижує трудовитрати на прибирання в 2,5 рази. У разі закладки прибраної продукції на зберігання в Сховище з активною вентиляцією немає необхідності доведення її до товарної кондиції на сортувальному пункті. При цьому застосування машини ЕМ - 11 скорочує трудовитрати на прибирання в 5,4 рази.

 

З 1983 р заводом "Лідсельмаш" випускається розроблена в ГСКБ по машинах для овочівництва спільно з Вісхомом Нова Причіпна однорядна машина ММТ - 1 (рис. 1). Машина розроблена з урахуванням можливостей роботи на характерних для центральної зони СРСР важких грунтах підвищеної вологості і при сильно розвиненою бадиллі моркви і оснащена тому більш ефективними робочими органами для відділення грунтових і рослинних домішок, а також пристроями, що запобігають забивання бадиллям. Основні відмінності її від машини ЕМ-11 полягають в наступному: довжина теребильних ременів збільшена з 4800 до 6500 мм, завдяки чому вони поряд з тереблением виконують операцію відведення зрізаної бадилля і передачі її на наступні робочі органи; введені поздовжньо полягають в наступному: довжина теребильних ременів збільшена з 4800 до 6500 мм, завдяки чому вони поряд з тереблением виконують операцію відведення зрізаної бадилля і передачі її на наступні робочі органи; введені поздовжній транспортер бадилля і пальчаста гірка для додаткового очищення коренеплодів від рослинних і грунтових домішок; ММТ - 1 уніфікована з дворядною машиною Е-825 і з перспективними багаторядними машинами; застосована нова конструкція вивантажувального транспортера, що забезпечує безступінчате регулювання висоти навантаження і можливість швидкого переведення з робочого положення в транспортне і назад з робочого місця оператора; підвищена надійність механізму приводу і ін.

 

https://www.newtechagro.ru/uploads/files/catalog%2022/morkovoub-001.jpg Рис. 1. Схема машини ММТ-1:

1-ботвопод'емнік; 2 — теребільний механізм; 3 — підкопують пристрій; 4 і 5 — відповідно поздовжній і поперечний сепаруючі елеватори; 6-пальчаста гірка; 7 — гвинт регулювання кута нахилу пальчастої гірки; 8 — скатний лоток; 9 — транспортер бадилля; 10 — навантажувальний транспортер; 11-бадилля

Технологічний процес роботи машини ММТ - 1 подібний процесу роботи машини ЕМ-11, за винятком додаткового очищення коренеплодів від домішок, а також операції відведення вільної бадилля від бадилля механізму за допомогою спеціального транспортера. Перед початком роботи повинні бути підготовлені загони шириною 6 м для проїзду трактора і транспортного засобу, а також поворотні смуги шириною 13 м.

 

Якість роботи машини ММТ - 1 залежить від правильності регулювання основних робочих органів: підкопує пристрою, теребильного механізму, бадилля і пальчастої гірки.

 

https://www.newtechagro.ru/uploads/files/catalog%2022/morkovoub-002.jpg Рис. 2. Підкопуючий пристрій машин ЕМ - 11 і ММТ-1:

1-індикатор глибини підкопування; 2-гідроциліндр; 3-кронштейн стійки; 4-пружинний компенсатор; 5-штифтовий запобіжник; 6-кронштейн гідроциліндра; 7-леміш; 8-стійка Лемеші

Підкопуючий пристрій (рис. 2) має два види регулювань: глибини підкопування h і величини поздовжнього зміщення L. Глибина підкопування регулюється в межах 150-250 мм за допомогою гідроциліндра і візуально контролюється за допомогою індикатора. Оптимальним є мінімальне значення глибини, при якому відсутній зріз хвостової частини коренеплоду.

 

При нормальних умовах роботи оптимальним значенням поздовжнього зміщення підкопує пристрою вважається значення, при якому початку затиснення бадилля теребильними ременями відповідає початок сходу грунтового пласта з поверхні Лемеші. При цьому передня кромка Лемеші зміщена щодо зони затиснення бадилля вперед по ходу машини приблизно на 200 мм. за допомогою змінних отворів на рамі машини передбачена можливість перестановки підкопує пристрої вперед і назад щодо середнього положення на ±100 мм з інтервалом 50 мм. При роботі на важких грунтах з високою вологістю рекомендується зміщувати леміш вперед; на сухих твердих грунтах — назад.

https://www.newtechagro.ru/uploads/files/catalog%2022/morkovoub-003.jpg 

Рис. 3. Теребильна секція машини ММТ-1

У теребільному механізмі (рис. 3) машини ММТ-1 регулюванню підлягають наступні параметри: натяг теребильних ременів; ширина приймальної частини, що характеризується зазором As між веденими шківами або відстанню в між носками ботвопод'емніков; висота розташування шкарпеток ботвопод'емніков.

 

Натяг теребильних ременів здійснюється переміщенням ведених шківів. Щоб в процесі натягу не погіршувалися умови заходу бадилля в гирлі ременів через зміну взаємного розташування ботвопод'емніка веденого шківа 4 і притискного ролика 6, останні змонтовані на єдиній рухомий рамці 5, переміщуваної за допомогою натяжного гвинта 2. Перед регулюванням натягу необхідно за допомогою стяжного пристрою 7 розвести боковини секції, а також послабити гайки 3. Після натягу стріла прогину в середній частині вільної гілки ременя від зусилля 20-30 Н не повинна перевищувати 30 мм.

 

Ширину приймальної частини встановлюють в залежності від схеми посіву і стану бадилля. При слаборозвиненою бадиллі на однорядкових посівах слід встановлювати мінімальний зазор між веденими шківами As=0-r-20 мм.При нормальній і сильноразвитой бадиллі, а також на збиранні дворядкових посівів його збільшують до 60-80 мм. відповідно змінюється і відстань в між носками бадиллям від 260-280 до 320-340 мм. Ширину приймальної частини регулюють за допомогою гайок 5 стяжного пристрою. Висоту розташування шкарпеток ботвопод'емніков щодо ведених шківів регулюють за допомогою гайки 9. При слаборозвиненою бадиллі доцільно ведені шківи встановлювати на мінімальній висоті від поверхні грунту, щоб при цьому шкарпетки бадилля не заривалися в грунт, їх необхідно підняти, підтягнувши гайку 9. При роботі на високій бадиллі щоб уникнути захоплювання ременями каменів і грунтових грудок ведені шківи можна встановлювати на більшій висоті; в цьому випадку шкарпетки бадилля підйомників слід опустити, послабивши гайку 9. Після закінчення регулювання висоти гайкою 11 встановлюється необхідна для піджата довжина (100 мм) пружини 10.

 

Дуже важливими для якісної роботи машини ММТ-1 і найбільш складними є наступні регулювання бичвоотделяющего механізму (рис. 4): установка фазового кута суміжних роторів, Регулювання вертикального зазору між планками суміжних роторів в зоні зачеплення; регулювання величини перекриття планок.