Плани учнівських творів за темами "Героїчне минуле українського народу у творчості Тараса Шевченка", "Поема "Сон - нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство""

Плани учнівських творів

Героїчне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка

І. Т.Г.Шевченко – видатний український поет.

 1. Дитячі захоплення Т.Шевченка. (Цікавиться славним героїчним минулим українського народу – розповіді старого діда Івана.)

 2. Т.Шевченко – художник. (Думками лине на рідну Вкраїну; створює альбом «Живописна Україна»; прагне не тільки пропагувати культ славетного минулого України, а й збуджувати зацікавленість  і любов до всього національного, українського.)

ІІ. Славетний Кобзар України. (Ніхто з поетів не оспівав козацьку славу так натхненно, як Тарас Шевченко: «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «Гайдамаки».)

ІІІ. Мета народного Кобзаря. (З допомогою пензля і слова надихнути народ на боротьбу за національне визволення.)

Поема «Сон» Т.Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство

І. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України. (Шевченко – це символ чесності, незламності, самовідданої любові до Батьківщини й священної ненависті до її ворогів.)

ІІ. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі «Сон».

1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва. (Ліричний герой пролітає над Україною й бачить, як «соловейко в темнім гаї сонце зустрічає… степи, лани мріють, меж ярами над ставами верби похилились». А далі – «латану свитину з каліки знімають… а онде під тином опухла дитина, голоднеє, мре, а мати пшеницю на панщині жне».)
2. Картина Сибіру в поемі «Сон». (Сибір – місце заслання політичних ворогів самодержавства. Сибіром погрожують поміщики кріпакам. Шевченко засуджує деспотію і прославляє героїв, які «тяжко караються» в неволі. Образ «катованого вольнодумця», сміливого борця за свободу.)
3. Столиця Російської імперії – Петербург. (Місто – зосередження царського самодержавства, що гнобило народи. Царя та панів «пикатих, пузатих» бачить «в серебрі та златі», нажитому сльзами кріпаків.)
4. Самодержавна система не має права на існування. (Вона антилюдяна. Усі російські царі були поневолювачами українського народу, його жорстокими визискувачами. Петра І Шевченко змалював як царя-деспота, «ката» українського народу, «людоїда», «лукавого», що будував свою столицю на кістках і крові козаків.)

ІІІ. Чого вчать нас твори Тараса Шевченка? (Цінувати свободу, боротися з будь-якими проявами зла і насильства.)