Мета уроку: Опрацювати ідейно-художній зміст поеми;Пояснити символічність образу Прометея у творі;Ознайомити з митцями, які в своїх творах звертались до образу Прометея;Навчити визначати епізоди з ліричним, іронічним, інвективним забарвленням;Сприймати художній текст у його єдності з історичним контекстом;Виховувати повагу до борців за свободу свого народу та інших націй.
Теорія літературиІнвектива – (від латин. invectiva oratio – лайлива промова)Гострий викривальний виступ проти когось, чого-небудь; гостре обвинувачення, образлива промова, лайка, випад, спрямовані проти кого-небудь. Форма літературного твору, одна з форм памфлету, що висміює або викриває когось чи щось.
ЕПІГРАФКто даст главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощь о побиенных... Иеремии. Глава 9, стих 1. Ієремія - другий з чотирьох великих пророків Старого Завіту, відомий як “пророк, який плаче”. Жив у Єгипті. Образ Єремії на стелі Сикстинської капели. Автор — Мікеланджело
Передумова створення поеми. Смерть близького друга Тараса Шевченка – Якова де Бальмена, офіцера, який загинув у 1845 році у Даргинському поході.І тебе загнали, мій друже єдиний,Мій Якове добрий! Не за Україну,А за її ката довелось пролить. Кров добру, не чорну. Тарас Шевченко. Яків Петрович де Бальмен1813 – 1845 рр
Яків Петрович де Бальмен — український художник-аматор, офіцер, автор кількох рукописних повістей, що за життя не були опубліковані, онук Антона де Бальмена. Приятель поета Тараса Шевченка. ПРИСВЯТАПоему «Кавказ» присвячено Якову де Бальмену Цікаві факти про Якова де Бальмена: Блискуче закінчив Ніжинську гімназію вищих наук; Став офіцером, хоча, військова служба не особливо вабила юнака;Головне захоплення – література та малювання; Незважаючи на іноземне походження свого роду і на свій графський титул, був патріотом України;змушений був відбувати військову службу на Кавказі, але став противником загарбницької політики імперської Росії (про це свідчить карикатура на Миколу І)
ЗАГИБЕЛЬ ЯКОВА ДЕ БАЛЬМЕНАВідомо, що всіх, хто не влаштовував царя та його наближених, посилали, як тоді говорили, «під черкеські кулі». У липні 1845 року Яків де Бальмен взяв участь у так званому Даргинському поході. Ті, хто там був і добре пам’ятав воєнну ситуацію, свідчили, що його послали на певну смерть. Так воно і сталось: 14 липня Шевченків товариш загинув. Башта графа де Бальмена в Линовиці (1887 року побудови), Чернігівська область, Прилуцький район
Місце розгортання подій. Кавказ — історичний, культурний та політичний регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями на кордоні між Європою та Азією. Географію регіону визначають Кавказькі гори, на північ від Головного хребту яких лежить Північний Кавказ (Передкавказзя), що входить до складу Росії, а на південь — Південний Кавказ(Закавказзя), поділений між Грузією, Вірменією та Азербайджаном. Кавказ відомий давньою та багатою історією, унікальним різноманіттям мов та народів, а в сучасності — рядом етнічних та міжнародних конфліктів. ГОРА ЕЛЬБРУС (НАЙВИЩА ВЕРШИНА КАВКАЗЬКИХ ГІР) – на фотографіїКАВКАЗ
Історична довідка Російський царат здавна зазіхав на цей «прекрасний, але дикий край». Уже Петро І розумів, яке значення мало б завоювання Каспійського моря і прилеглих до нього земель для воєнної та економічної могутності Росії. Активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу ненаситній Росії розпочалися 1817 р. й тривали майже півстоліття (до 1864). Російська армія була неоднорідною: крім строкових солдатів, у неї влилося багато кримінальних злочинців, усіляких авантюристів, хижих шукачів легкої наживи. Убивати, грабувати, руйнувати, нищити - стало їхньою професією, засобом наживи. Для офіцерства різних рангів ця війна була доброю нагодою одержувати чини, ордени, монарші милості, багатства. Кавказька війна була дуже жорстокою. Російські солдати переслідують горців
Головний образ. Прометей За давньогрецькими міфами Прометей — титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом,— прикутий до скелі на Кавказі. Щодня орел викльовував у нього печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей піддавався жахливим мукам багато століть, поки Геракл не вбив орла й не визволив титана. Чому автор відійшов від сюжету античного міфу, замінивши печінку на серце?
Образ-символ. Образ Прометея - символ народної волі, що не вмирає. Створюючи цей образ, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а брав тільки деякі його риси, потрібні для втілення задуманого, а саме: фатальну трагічність і безсмертя Прометея. Прометей у поемі - це філософський образ, що звернений до революційних сил народу і закликав їх до самоусвідомлення своєї історичної ролі та активної дії, до оптимізму й вірив у перемогу над самодержавством.
Образ-символ. Орел Орел — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя. Важливо, що «орел», який є у міфі і якого Т. Шевченко показав у поемі, набув додаткового і, головне, актуального символічного значення: орел (щоправда, двоголовий) був гербом царської Росії. Малий герб Російської імперії
ІДЕЯСпівчуття поневоленим , схвалення патріотичої і мужньої боротьби горців;Утвердження безсмертя народу;Гнівний осуд самодержавства, кріпацтва і церкви – душителів свободи, носіїв темноти, страждань та звироднілої панської моралі;Полум’яний інтернаціональний заклик до боротьби всіх народів проти спільного ворога – російського царизму
ЖАНРСатирична поема з елементами лірики та героїки. Огниста інвектива проти темного царства (І. Франко)Теорія літератури. Сатирична поема(лат. satira) — віршована гостра критика з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами.
Засоби комічного в поемі{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Отам-то милостивії ми. Ненагодовану і голу. Застукали сердешну волю. Та й цькуємо. сатира. А тюрм! а люду!.. Що й лічить!Од молдованина до фіна. На всіх язиках все мовчить,Бо благоденствує!іронія. Слава! Слава!Хортам, і гончим, і псарям,І нашим батюшкам-царям. Слава.сарказм. У нас навчіться!.. В нас дери,Дери та дай,І просто в Рай,Хоч і рідню всю забери!У нас! чого то ми не вмієм?сатира. А в нас!.. На те письменні ми,Читаєм Божії глаголи!..І од глибо[ко]ї тюрми. Та до високого престола — /345/Усі ми в золоті і голі.сатира. Ми не гішпани; крий нас, Боже,Щоб крадене перекупать,Як ті жиди. Ми по закону!.іронія. Все покажем! тілько дайте. Себе в руки взяти. Як і тюрми муровати,Кайдани кувати,Як і носить!.сарказм
Образи-символи поеми. Прометей – народ, безсмертя народу, нескореність, невмирущість прагнень до свободи, волі, державної незалежності;Орел – символ Російської імперії, гербом якої був двоглавий орел ; загарбницька політика царського самодержавства проти волелюбного народу Кавказу;Сибір, тюрма – колоніальна політика Російської імперії, яка для всіх «інакомислячих» обмежувалась каторгою, засланням; «братні» ж народи зазнавали великодержавницьких утисків, не мали можливості для національного культурно-освітнього розвитку, через це Росію називали «Тюрмою народів»
4. Завойовник-колонізатор - Колонізатор - царизм фальшиво твердить, що хліб і хату горця ніхто не відбере в нього, а його самого «не поведе… в кайданах». Втрачаючи владу над собою, загарбник проговорюється, що він хотів би подарувати горцям їх власну хату, а хліб хотів би кинути горцеві, «як тій собаці». Він мріє про той час, коли горці будуть платити податок навіть за сонце. Підступний колонізатор облудливо закликає горців до дружби з ним і обіцяє, що від нього горці «багато б дечому навчились!» У пориві недолугого захоплення собою загарбник хвалиться своєю «культурою», а в дійсності показує своє варварство і цинізм. ІМПЕРАТОР МИКОЛА І…Продаєм. Або у карти програєм. Людей…не негрів… а таких. Таки хрещених… но простих. Ми не гішпани (прим. іспанці-работорговці), крий нас, Боже,Щоб крадене перекупать…
Композиція твору (цитатна){5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Частина. Цитата. Примітки1. «Прометей і орел»За горами гори, хмарою повиті,Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея там орел карає. Щодень божий довбе ребра... Образ Прометея породив поняття «прометеїзм» - самовідданість, шляхетність почуттів і вчинків2. «Молитва – звернення до Бога»Коли одпочити. Ляжеш, Боже, утомлений?І нам даси жити!........... Ми віруєм Твоїй силіІ духу живому. Встане правда! встане воля!І Тобі одному. Помоляться всі язики. Вовіки і віки. Для християн є традиційним заклик церкви до смиренності й покори перед Творцем. Але розхвильована душа не знаходить спокою і шукає відповіді. У відчаї поет кидає докір Богові.3. «Полювання на волю»Отам-то милостивії ми. Ненагодовану і голу. Застукали сердешну волю. Та й цькуємо. Слава! Слава!Хортам, і гончим, і псарям,І нашим батюшкам-царям. Слава. (прим. Вчителя: має на увазі - ганьба)…….. Борітеся — поборете,Вам Бог помагає! (прим. – автор підтримує горців)Розповідь від 3-ї особи. Автор дає висловитись головному ініціатору війни Миколі І. Це іронія і сарказм. Полювання – улюблене заняття поміщиків та імператора. Довго полювали за волею кавказці хортами,гончими, псарями, аж доки не зацькували. З цих слів видно характер війни: Загарбницька (з боку самодержавства), але священна, визвольна, справедлива (з боку горців).
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Частина. Цитата. Примітки4. «Самовикриття російської політики» (дискусія між колонізатором та ліричним героєм)У нас же й світа, як на те —Одна Сибір неісходима,А тюрм! а люду!.. Що й лічить!Од молдованина до фіна. На всіх язиках все мовчить,Бо благоденствує! Царський чиновник вмовляє горян припинити опір і самохіть скоритись Російській імперії; розповідає про блага, здобутки держави. Колонізатора дратує, що він тут не повний господар5. «Яків де Бальмен»Довелось запить. З московської чаші московську отруту!У поемі немає сюжету, конкретних подій, чітко виписаних образів, героїв-персонажів, окрім самого оповідача – ліричного героя.
«Кавказ» вибухає перед читачем як вулкан, що з нутра свого кидає то полум’я, дим, сірку, то знову гарячу лаву, в якій стопились всілякі елементи. По силі вибуховості, безпосередності «Кавказ» не має рівного собі твору. Ця поема валить, трощить, палить, вбиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь, поки в сердечнім спомині друга не знайде кінцевого тихого акорду» Богдан Лепкий
Актуальність поеми. Тема боротьби за власну свободу лишається актуальною й досі. Поема «Кавказ»- додатковий доказ талановитості Шевченка: мистецтво не мусить обмежуватись одноденними темами, хоча політична сатира, зазвичай звертається найчастіше саме до них. Цей твір пам'ятатимуть і перечитуватимуть, доки існуватиме колоніальна політика як ганебне явище, незалежно від того, хто її проводить — Росія чи якась інша країна. Явища живуть довше за держави, не кажучи вже про державних діячів чи то просто окремих людей. Життя коротке, а мистецтво — вічне.
Значення поеми Тарас Шевченко, поезія якого стала символом свободи, був проти усякого духовного поневолення. Самодержавна сваволя щодо іншомовних народів імперії, проливання братньої крові всередині країни заповнювали поетову душу презирством і ненавистю до можновладців. Цей благородний гнів поєднується у нього з величезним талантом, тому поема «Кавказ» — не просто поема, а історичний документи доби, звинувачувальний та викривальний.