планування біологія 8 клас І семестр 2019-2020

Про матеріал
календарно-тематичне планування з біології 8 клас на І семестр до підручника для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. /Н.Ю.Матяш [та ін.]. – Київ: Генеза, 2016. – 288с.: іл..
Перегляд файлу

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ БІОЛОГІЇ У 8 КЛАСІ

 (70 год – 2 год на тиждень, з них 4 год – резервні)

Підручник: Біологія: підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. /Н.Ю.Матяш [та ін.]. – Київ:  Генеза, 2016. – 288с.: іл..

№ з/п

Дата

Тема уроку

Практична частина

Очікування результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Наскрізні змістові лінії

Домашнє завдання

Діяльність(уміння)

Знання

                                                          Вступ  

 

1

 

ІНСТРУКТАЖ  З ТБ

Біосоціальна природа людини. Науки, що вивчають людину. Методи дослідження організму людини.

 

виявляє ознаки:

- біологічної та соціальної сутності людини в людських спільнотах

оперує термінами:

- біосоціальна природа людини

називає:

- науки, які вивчають людину;

пояснює:

- місце людини в системі органічного світу;

- особливості біологічної природи людини та її соціальної сутності;

характеризує:

- методи дослідження організму людини

Ставлення

висловлює судження:
- про організм людини як біологічну систему;

виявляє ставлення:

- щодо значення знань про людину для збереження її здоров’я

Громадянська відповідальність

(націлює на усвідомлення відповідальності за власне життя і здоров’я своє та оточуючих)

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на формування в учнів розуміння, що здоров’я — найвища особистісна й суспільна цінність)

 

2

 

Значення знань про людину для збереження її здоров’я.

 

 

ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

3

 

Організм людини як біологічна система.

 

 

розпізнає:

- органи та системи органів людини;

- типи тканин організму людини (на малюнках, фотографіях, мікропрепаратах);

установлює взаємозв’язок:

- між будовою тканин і виконуваними функціями;

порівнює та зіставляє

- органи й системи органів в організмі людини й інших організмах;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

оперує термінами:

- тканина, орган, система органів, механізми регуляції (нервова, гуморальна, імунна), нейрон, рефлекс, рефлекторна дуга

називає:

- тканини, органи та фізіологічні системи організму людини;

- частини рефлекторної дуги;

характеризує:

- клітинну будову організму людини;
- тканини організму людини;

- будову нейрона;

- шлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі;

наводить приклади:

- різновидів тканин;

- органів, фізіологічних систем;

пояснює:

- відмінності між нервовою й гуморальної регуляцією фізіологічних функцій організму

Ставлення

обґрунтовує судження:

- про організм людини як цілісну та відкриту біологічну систему;

робить висновок:

- нервово-гуморальна регуляція — основа цілісності організму

 Здоров’я і безпека

(спрямовує на розуміння учнями:

- організму людини як цілісної та відкритої біологічної системи;

- значення регуляторних систем для забезпечення повноцінного функціонування організму людини)

 

 

4

 

Різноманітність клітин організму людини. Тканини.

 

Лабораторне дослідження:

ознайомлення з препаратами тканин людини

 

5

 

Органи. Фізіологічні системи.

 

Демонстрування

муляжів органів, мікропрепаратів тканин людини.

 

6

 

Поняття про механізми регуляції.

Нервова регуляція. Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга.

 

 

7

 

Гуморальна регуляція. Поняття про гормони.

Імунна регуляція.

 

 

8

 

УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК З ТЕМИ «ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА»

 

 

ТЕМА 2. ОПОРА ТА РУХ

9

 

Значення опорно-рухової системи, її будова та функції.

Проект (тематика за вибором учителя)

розпізнає (на малюнках, муляжах, фотографіях, власному організмі):
- види кісток, частини скелета, типи з’єднання кісток, групи скелетних м’язів.
порівнює:

- скелет людини і ссавців.

застосовує знання для:
- попередження травм і захворювань опорно-рухової системи;
- надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи.

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

оперує термінами:

- скелет, кістка, хрящ, з’єднання кісток, м’яз, постава, гіподинамія

називає:

- частини опорно-рухової системи;

- відділи скелета;

- види кісток;
- типи з’єднання кісток;

- особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням;
- основні групи скелетних м’язів.

характеризує:
- функції опорно-рухової системи;
- тканини: кісткову, хрящову, посмуговану м’язову;
- ріст та вікові зміни складу кісток.

пояснює:

- значення фізичних вправ для правильного формування скелету та м’язів;

- вплив способу життя на утворення і розвиток скелета.

наводить приклади:

- статичної та динамічної роботи

Ставлення

висловлює судження про:

- роль рухової активності для збереження здоров’я;

- вплив фізичних вправ на розвиток скелетних м’язів

оцінює:

- важливість надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на усвідомлення значення рухової активності для збереження фізичного здоров’я людини; на дотримання правил безпечного поводження під час катання на роликах, ковзанах, лижах, скейтах, сноубордах, велосипедах та при використанні різноманітного спортивного приладдя)

 

10

 

Кістки, хрящі.

Огляд будови скелета. З’єднання кісток.

 

Демонстрування

скелета людини та ссавців; скелета кінцівок людини; кісток, різних за формою; хребців; декальцинованої та випаленої кісток.

 

11

 

Функції та будова скелетних м’язів. Основні групи скелетних м’язів.

 

Лабораторні дослідження

- мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин;

 

12

 

Робота м’язів. Втома м’язів.

Розвиток опорно-рухової системи людини з віком.

 

Лабораторні дослідження

- розвитку втоми при статичному та динамічному навантаженні; впливу ритму й навантаження на розвиток втоми.

 

13

 

Надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи.

Профілактика порушень опорно-рухової системи.

 

 

 

 

ТЕМА 3. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ

14

 

Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини — основна властивість живого.

Харчування й обмін речовин.

 

застосовує знання для:
- обґрунтування способів збереження вітамінів у продуктах харчування;

- аналізу харчового раціону;

- складання харчового раціону відповідно до енергетичних витрат організму

оперує термінами:

- обмін речовин, енергетичні потреби, вітаміни

називає:

- компоненти їжі

наводить приклади:

- вітамінів (водорозчинних і жиророзчинних)

характеризує:

- склад харчових продуктів;
- їжу як джерело енергії;

- обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини;

- харчові й енергетичні потреби людини

пояснює:
- функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води та мінеральних речовин

Ставлення

висловлює судження:

- щодо значення збалансованого харчування для нормального розвитку і збереження здоров’я;

обґрунтовує судження:

- про значення білків, жирів і вуглеводів рослинного і тваринного походження в раціоні підлітка;

оцінює:

- значення метаболізму для нормального функціонування організму;

робить висновок:

- про необхідність дотримання співвідношення ваги і зросту;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про вітаміни (М. І. Лунін, Х. Ейкман, К. Функ та ін.), у тому числі й українських (О. В. Палладін)

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на усвідомлення значення збалансованого харчування для збереження здоров’я людини)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на формування в учнів розуміння прав споживача, які передбачають запровадження обов’язкового маркування якісного складу харчових продуктів)

 

15

 

Їжа та її компоненти.

Склад харчових продуктів.

 

Дослідницький практикум

Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла.

 

16

 

Значення компонентів харчових продуктів.

 

Проект

Збалансоване харчування (або тематика за вибором учителя)

 

17

 

Харчові та енергетичні потреби людини.

 

 

 

ТЕМА 4. ТРАВЛЕННЯ

18

 

Значення травлення. Система органів травлення.

 

 

Демонстрування

моделей зубів;

муляжів органів травлення.

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):
- органи травлення;

- елементи зовнішньої будови зубів;

спостерігає та описує:

- дію ферментів слини на крохмаль;

застосовує знання для:

- профілактики захворювань зубів;

- профілактики захворювань органів травлення, харчових отруєнь

оперує термінами:

- травлення, травна система, травний тракт, травні залози, ферменти, всмоктування

називає:

- органи травної системи;
- травні залози;

- хвороби органів травлення;

характеризує:

- функції органів травлення;

- будову та функції зубів;

- процеси ковтання, травлення, всмоктування;

- регуляцію травлення;

наводить приклади:

- ферментів;
пояснює:

- роль травних ферментів;
- роль печінки та підшлункової залози в травленні;

- значення зубів у травленні;
- значення мікрофлори кишечнику;

- негативний вплив на травлення алкогольних напоїв та тютюнокуріння;
- причини виникнення захворювань травної системи

Ставлення

висловлює судження:

- щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження здоров’я;

усвідомлює:

- значення профілактики захворювань травної системи;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у  розвиток знань про травлення (І. П. Павлов, О. М. Уголєв та ін.)

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на:

- усвідомлення важливості дотримання гігієни харчування; профілактики захворювань зубів та інших органів травної системи; небезпеки харчових отруєнь;

- розуміння негативного впливу на травлення алкогольних напоїв і тютюнопаління)

 

19

 

Процес травлення: ковтання (ротова порожнина)

Лабораторні дослідження

зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями).

Дослідницький практикум

Дія ферментів слини на крохмаль

 

20

 

Процес травлення: перистальтика (шлунок)

 

 

21

 

Процес травлення: всмоктування (кишечник)

 

 

22

 

Регуляція травлення.

Харчові розлади та їх запобігання.

 

 

23

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1 З ТЕМИ «ТРАВЛЕННЯ»

 

 

ТЕМА 5. ДИХАННЯ

24

 

Значення дихання. Система органів дихання.

 

Демонстрування

муляжів легень, моделі гортані;

моделі, що пояснює вдих і видих;

 

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):
- органи дихання;
порівнює:
- різницю складу повітря, що вдихається й видихається;

- газообмін у легенях і тканинах;

встановлює взаємозв’язок:

будови та функцій органів дихання;

застосовує знання для:
- профілактики захворювань органів дихання

оперує термінами:

- дихання, повітроносні шляхи, легені, газообмін, життєва ємність легень

називає:

- етапи дихання;
- органи дихання;

- хвороби органів дихання;
характеризує:

- процес утворення голосу та звуків мови;
- процеси газообміну в легенях і тканинах;

- процеси вдиху та видиху;

- життєву ємність легень;
- нейрогуморальну регуляцію дихальних рухів;

пояснює:

- значення дихання;
- вплив навколишнього середовища на дихальну систему

Ставлення

висловлює судження:

- щодо значення знань про функції та будову дихальної системи для збереження здоров’я;

усвідомлює:

негативний вплив куріння на органи дихання

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на розуміння негативного впливу тютюнопаління й забрудненого повітря на дихання та здоров’я людини)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на усвідомлення учнями важливості підтримання чистоти повітря в громадських місцях, зокрема необхідність провітрювання класних кімнат)

 

25

 

Газообмін у легенях і тканинах.

 

Демонстрування

досліду з виявлення вуглекислого газу

в повітрі, що видихається

 

26

 

Дихальні рухи.

Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів. Профілактика захворювань дихальної системи.

 

 

ТЕМА 6. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН

27

 

Внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз. Лімфа.

 

 

розпізнає (на малюнках, фотографіях):
- клітини крові;

- органи кровообігу;

- елементи будови серця;

порівнює:

будову артерій, вен і капілярів;

- вроджений (неспецифічний) і набутий (специфічний) імунітет;

розрізняє:

- види кровотеч;

спостерігає та описує:
- мікроскопічну будову крові людини;
застосовує знання:
- для профілактики серцево-судинних хвороб;

- надання першої допомоги при кровотечах;
уміє:

- вимірювати пульс;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

- виконання малюнків біологічних об’єктів

оперує термінами:

- внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканинна рідина), еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, зсідання крові, групи крові, кровообіг, артеріальний тиск, імунітет

називає:

- склад внутрішнього середовища;

- склад і функції крові, лімфи;

- кровоносні судини;

- фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи;

- види імунітету;

- органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;

характеризує:
- плазму крові;

- зсідання крові як захисну реакцію організму;
- групи крові системи АВО, резус-фактор;

- імунні реакції організму;
- особливості будови та властивості серцевого м’яза;

- будову та роботу серця;
- серцевий цикл;
- автоматію роботи серця;
- будову кровоносних судин;
- велике й мале кола кровообігу;
- рух крові по судинах;
- артеріальний тиск крові;

- лімфообіг;

пояснює:

- взаємозв’язок будови та функцій еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, кровоносних судин, серця;

- значення лімфи, тканинної рідини;

- роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини;

- правила надання першої допомоги при кровотечах

Ставлення

висловлює судження:

- про значення сталості внутрішнього середовища організму людини (гомеостаз);

- щодо значення знань про функції та будову кровоносної системи для збереження здоров’я;

- про важливість імунізації населення;

оцінює:

- епідеміологічний стан захворювання на СНІД в Україні;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про внутрішнє середовище організму та кровоносну систему (У. Гарвей, Е. Дженнер, П. Ерліх, К. Ландштейнер, Л. Пастер та ін.), в тому числі українських (І. І. Мечников, М. М. Амосов)

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на усвідомлення важливості дотримання:

- правил переливання крові для запобігання інфекційних захворювань, що передаються через кров (СНІД, гепатит С тощо);

- заходів запобігання хворобам серцево-судинної системи: фізичні навантаження, уникнення емоційних стресів, раціональне харчування, відпочинок на природі тощо)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на розуміння залежності роботи імунної системи від екологічного стану навколишнього середовища)

Громадянська відповідальність

(націлює на важливість толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих; усвідомлення особистої відповідальності за збереження власного здоров’я та здоров’я оточуючих)

 

28

 

Кров, її склад та функції. Зсідання крові. Групи крові та переливання крові.

 


 

 

Лабораторні роботи:

Мікроскопічна будова крові людини.

Демонстрування

муляжів серця, кровоносних судин;

вимірювання артеріального тиску.

 

29

 

Імунна система. Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація. Алергія. СНІД.

 

 

30

 

Система кровообігу.

Серце: будова та функції. Робота серця. Будова та функції кровоносних судин. Рух крові. Кровотечі. Серцево-судинні хвороби та їх профілактика

Лабораторні дослідження:

вимірювання частоти серцевих скорочень.

Дослідницький практикум

Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня

 

31

 

УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК З ТЕМИ «ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН»

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, 8 клас, Планування
До підручника
Біологія 8 клас (Матяш Н.Ю., Остапченко Л.І., Пасічніченко О.М., Балан П.Г.)
Додано
6 жовтня 2019
Переглядів
2764
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку