планування хімія 8 клас І семестр

Про матеріал
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ ХІМІЇ У 8 КЛАСІ (68 год – 2 год на тиждень) Підручник: Хімія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів / О. Г. Ярошенко. — К. : УОВЦ «Оріон», 2016. — 256 с. : іл.
Перегляд файлу

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ ХІМІЇ У 8 КЛАСІ

 (68 год – 2 год на тиждень)

Підручник: Хімія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів / О. Г. Ярошенко. — К. : УОВЦ «Оріон», 2016. — 256 с. : іл.

№ п/п

Дата

Тема уроку

Практична частина

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

Вступ

1

 

Найважливіші хімічні поняття.

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

Вивчити §  с.                 

 

2

 

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

 

Вивчити §  с.                 

 

3

 

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

 

Вивчити §  с.                 

 

4

 

Масова частка елемента в складній речовині.

 

 

Вивчити §  с.                 

 

Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

5

 

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

 

Навчальні проекти

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

Значення періодичного закону

Вивчити §  с.                 

 

6

 

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

 

Вивчити §  с.                 

 

7

 

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.  

 

Вивчити §  с.                 

 

8

 

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів 1-20.

Стан електронів у атомі. Поняття про радіус атома.

Демонстрації

3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

Вивчити §  с.                 

 

9

 

Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20

 

Вивчити §  с.                 

 

10

 

 УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК З ТЕМИ «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів»

 

Вивчити §  с.                 

11

 

Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20

 

Вивчити §  с.                 

 

12

 

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20.

 

Вивчити §  с.                 

 

13

 

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання).

 

Вивчити §  с.                 

 

14

 

Періодична система хімічних елементів, її структура. Представлення результатів навчального проекту:

2. Форми Періодичної системи хімічних елементів.

Демонстрації

  1. Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

 

Вивчити §  с.                 

 

15

 

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

 

Вивчити §  с.                 

 

16

 

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

 

Вивчити §  с.                 

 

17

 

Значення періодичного закону

 

Представлення результатів навчальних проектів:

3. Хімічні елементи в літературних творах.

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.

Вивчити §  с.                 

 

18

 

 

Контрольна робота з теми «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів»

 

Вивчити §  с.                 

 

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини

19

 

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів.

 

Лабораторні  досліди

1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Атомні, молекулярні та йонні кристали.

Вивчити §  с.                 

 

20

 

Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул.

 

Вивчити §  с.                 

 

21

 

Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул.

 

Вивчити §  с.                 

 

22

 

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

 

Вивчити §  с.                 

 

23

 

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

 

Вивчити §  с.                 

 

24

 

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали

Демонстрації

  1. Моделі кристалічних ґраток різних типів.
  2. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

Вивчити §  с.                 

 

25

 

.

Практичні роботи

1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту).

Вивчити §  с.                 

 

26

 

Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

Представлення результатів навчальних проектів:

5. Використання кристалів у техніці.

6. Кристали: краса і користь.

Вивчити §  с.                 

 

27

 

УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК З ТЕМИ «Хімічний зв’язок і будова речовини»

 

Вивчити §  с.                 

 

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

28

 

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

 

Демонстрації

6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за даною темою.

Вивчити §  с.                 

 

29

 

Розрахункові задачі

6. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

 

Вивчити §  с.                 

 

30

 

УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК З ТЕМИ «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами»

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, 8 клас, Планування
Додано
6 жовтня
Переглядів
98
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку