Планування методичної роботи в ЗПО у сучасних умовах

Чернігівський професійний ліцей

залізничного транспорту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   Підібрала матеріал:

                                                методист Н.М. Корж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернігів, 2021

Зміст

Вступ.........................................................................................................................5

  Розділ 1

      Методична робота в ЗПО як систематична діяльність педагогічних працівників

1.1 Методична робота як єдина система заходів і дій……………………… 7

1.2 Від якісного планування роботи методичної роботи – до її результативності......................................................................................................9

  Розділ 2                                                                                                                                                                       

      Організація ефективної методичної роботи в ЗПО

      2.1 Нетрадиційні форми роботи методичних комісій..................................12

      2.2 Нестандартні форми проведення педагогічних рад...............................16

      2.3 Значення методичної роботи  для підвищення професійної майстерності як основи атестації педагогічних працівників............................18

      2.4 Самоосвітня діяльність педагогів як індивідуальна форма методичної роботи.....................................................................................................................21

  Висновки .............................................................................................................24

 Список використаних літературних джерел .....................................................26

  Додатки ................................................................................................................27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Освіта – це стратегічна сфера, від якої залежить розвиток усієї нашої держави. Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності, а саме:  спрямувати навчально-виховний процес на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів, навчання та виховання конкурентоспроможного працівника. Розв’язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових, нетрадиційних методів роботи як з учнями, так і з педагогічними працівниками. Сучасність вимагає творчих педагогів.

Створення необхідних умов для зростання професійної майстерності викладача, майстра в/н передбачає, насамперед, організацію ділової та ефективної методичної служби ліцею. Кожен ініціативний методист ЗПО прагне створити методичну службу нового типу, яка враховує конкретні потреби викладачів і майстрів в/н, спрямована на розвиток їхньої творчості, працює на загальну мету – підготовку сучасного робітника високого рівня кваліфікації.

Сучасні форми науково-методичної роботи з педагогічними працівниками реалізуються через традиційні та нетрадиційні форми (колективні та індивідуальні). Ми знаємо, що одноманітність знижує інтерес, надмірна організованість викликає внутрішній протест, сковує ініціативність, творчість, активність педагогів. Саме ці фактори змушують  шукати нові, нетрадиційні форми проведення методичних заходів.

            Сьогодні головним завданням оптимізації методичної роботи є уникнення формалізму, розвитку творчого потенціалу кожного педагога, створення в закладах освіти умов для постійного проведення педагогами експериментальної, дослідницької роботи, для самоосвітньої діяльності. У цьому процесі неоціненна роль заступника директора або методиста.

          Адже саме вони мають забезпечити умови для ефективного наукового-методичного, психологічного, інформаційного супроводу діяльності педагогічних працівників, підвищити рівень їхньої готовності до педагогічних інновацій,  сприяти розвитку творчих здібностей педагогів, формування в них навичок науково-дослідницької роботи, зацікавленості в оволодінні інноваційними педагогічними технологіями .

          У кожному педагогічному колективі якісний склад педагогічних кадрів різний. Тому необхідно удосконалювати методичну службу з метою підвищення педагогічної майстерності педагогів, формування в них готовності до самоосвіти, саморозвитку. Загальновідоме твердження К. Д. Ушинського про те, що педагог як спеціаліст існує до того часу, доки сам вчиться. Вчити сьогодні підростаюче покоління неможливо без постійного оновлення і збагачення своїх наукових знань і, перш за все, психолого-педагогічних знань, які дають можливість педагогу передбачити хід навчального процесу, а також стають опорою для творчості.

Виходячи з цього, проблема  організації методичної роботи в ЗПО є актуальною. Щоб розв’язати цю проблему, я висунув гіпотезу:  від правильної організації  методичної роботи залежить  ефективна робота педпрацівників і ефективність всього навчально-виховного процесу. Предмет дослідження: процес організації методичної роботи. Об’єкт дослідження: методична робота в ЗПО.  Мета дослідження: охарактеризувати процес організації методичної роботи в ліцеї.

Щоб досягти мети, я висунув такі завдання:

визначити роль, мету, завдання, особливості методичної роботи;

розглянути процес планування методичної роботи;

визначити шляхи організації методичної роботи, а саме: використання нетрадиційних форм в роботі методичних комісій, педагогічної ради, вивчення, визначити значення методичної роботи для процесу атестації, охарактеризувати самоосвітню діяльність як індивідуальну форму методичної роботи.

Розділ І

Методична робота в ЗПО як систематична діяльність педагогічних кадрів

1.1. Методична робота як єдина система заходів і дій

Методична робота в закладі освіти – це та ланка роботи, яка потребує від методиста неабияких зусиль (і фізичних, і душевних), щоб її ефективність була відчутною. Існує безліч тлумачень поняття «методична робота». Ось одне, здається, найбільш вдале визначення: «Методична робота - це систематична колективна й індивідуальна діяльність педагогічних кадрів, спрямована на підвищення їхнього науково-теоретичного, загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки і професійної майстерності». Методична робота найефективніша там, де вона організована як єдина система заходів і дій. Відомі різні моделі методичної роботи: хтось використовує готові, хтось розробляє свої, виходячи із специфіки свого закладу освіти.

Методична робота організовується в ЗПО методистом.  Методична робота — це основний вид освітньої діяльності, сукупність заходів,  які проводяться викладачами, майстрами в/н, класними керівниками, вихователями з метою оволодіння методами та прийомами освітньої роботи, творчого застосуван­ня їх на уроках та в позакласній роботі, пошуку нових, найбільш раціональ­них та ефективних форм і методів організації, проведення й забезпечення освітнього процесу.

Методична робота може виявитись необхідною, якщо при її організації будуть реалізовані такі принципи:

- проблемно-діагностичний підхід;

- зустрічне планування (знизу вгору);

- стимулювання в процесі і за результатами діяльності;

- індивідуальне проектування;

- відмова від розв’язання глобальних і абстрактних педагогічних проблем;

- організація та управління успіхом;

- реалізація принципу педагогічної підтримки.

Необхідна умова оптимізації методичної роботи – наявність об’єктивних даних про особистість і професійні якості кожного педагога. Ці дані можна отримати діагностуванням педагогічних кадрів, найбільш ефективним методом якого є використання діагностичних анкет (додаток А).

Структура методичної роботи включає взаємопов’язані елементи, що відповідають цілям і завданням, які стоять перед навчальним закладом та втілюються в різних формах, різними методами та засобами.

Мета методичної роботи:

  Надання ефективної допомоги педагогам у покращенні організації навчання та виховання учнів, узагальненні й запровадженні передового педагогічного досвіду, збільшенні теоретичного рівня й педагогічної кваліфікації викладачів і керівництва ЗПО.

Змістом методичної роботи  є:

♦ наукові дослідження з різних питань навчальної і виховної роботи;

♦ координація розробки навчальних планів і програм, їх узгодження за суміжними та взаємозабезпечуючими дисциплінами;

♦ обговорення проблем інформатизації освіти, підвищення якості про­фесійної підготовки педагогів на основі широкого використання засобів обчислювальної інформаційної техніки;

♦ аналіз і корекція підготовки тих, хто навчається, за результатами поточної успішності, заліків і екзаменів, контрольних відвідувань за­нять;

♦ організація лекцій для адміністрації та педагогів з питань педагогіки та психології, новим дослідженням у науці щодо проблем навчання й ви­ховання тих, хто навчається, методики проведення окремих видів нав­чальних занять;

♦ вияв, узагальнення та розподіл позитивного досвіду навчальної, виховної та методичної роботи окремих викладачів і методичних комісій в цілому;

♦ вивчення та впровадження до навчального процесу позитивного досвіду методичної роботи інших  закладів.

 Основними завданнями методичної роботи є:

♦ удосконалення навчальних планів і програм;

♦ відпрацьовування та оновлення змісту навчальних предметів;

♦ удосконалення методики, підвищення ефективності проведення усіх видів навчальних занять;

♦ підготовка посібників і інших навчально-методичних матеріалів, що
відповідають сучасному станові науки, вимогам педагогіки та психології;
           ♦ удосконалення існуючих і впровадження нових форм, методів і засобів
навчання та виховання, впровадження в навчальний процес передово­го педагогічного досвіду, нових інформаційних технологій;
           ♦ удосконалення навчально-методичного та матеріально-технічного за­безпечення.

1.2.    Від якісного планування роботи методиста - до її результативності

Діяльність будь-якого ЗПО регламентується відповідною циклічністю і повторюваністю. Одні й ті  самі за формою заходи повторюються з відповідною періодичністю протягом навчального року. Але їхній зміст суттєво відрізняється. Ці заходи включаються до планування роботи  закладу освіти. Найважливіший елемент методичної роботи – це планування. Якщо плани роботи різних структур в ліцеї доповнюють одне одного, то і результат освітнього процесу буде відчутний.  Наприклад, плани всіх структур (заступника з НВирР, заступника з НВихР, методиста, голів методичних комісій, вихователів, класних керівників, керівників гуртків, викладачів, бібліотекаря) в ліцеї співпадають, підпорядковуються загальноліцейній меті,    над якою працює весь колектив: «Впровадження сучасних технологій навчання як засобу підвищення якості знань і вмінь здобувачів освіти».

Ця проблема актуальна для ліцею, бо Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту готує робітників в галузі залізничного транспорту, будівельній галузі та галузі громадського харчування, і перед ним стоїть завдання - поповнювати матеріально-технічну базу для ефективності освітнього процесу. Бо їх мета - дати глибокі, міцні знання здобувачам освіти, здатним працювати в умовах ринкових відносин. Чітка постановка основної проблеми дає змогу направляти творчу енергію всього колективу на пошук оптимальних варіантів вирішення поставлених завдань.

 Всі основні ланки методичної роботи зосереджені в єдиному плані (перспективний план роботи). Для  його складання  в кінці навчального року проводиться методична нарада, в якій беруть участь керівництво ліцею, голови методичних комісій, завідуючі НПЦ, яких в ліцеї три – Чернігівський регіональний центр інноваційних будівельних технологій KNAUF, відкритий в 2012 році та Навчально-практичний центр підготовки монтажників санітарно-технічних систем і устаткування, відкритий у червні 2016 року за підтримки швейцарської фірми ГЕБЕРІТ та Регіональний навчально-практичний центр електромонтажних технологій та відновлювальної енергетики, що функціонує завдяки фінансуванню державної субвенції МОН України, співфінансуванню міського бюджету м. Чернігова та підтримці  німецьких колег професійного училища ім. Йохана Бірвірта міста Меммінген з 2021 року.

В плані роботи на навчальний рік є 5 розділ „Методична робота”, в якій плануються заходи з аналітичної, організаційної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників, підвищення ефективності навчально-виробничого процесу, оновлення змісту професійної (професійно-технічної) освіти, а також розробка начально-плануючої документації, планування роботи педагогічної ради, методичних комісій, методичного кабінету і т.д.

На початку року  планується роботу Школи молодого педагога, майстра виробничого навчання, передового педагогічного досвіду, проблемні семінари, інструктивно-методичні наради, педагогічні читання. У серпні пишеться наказ про  організацію внутрішньоліцейної методичної роботи.

Разом з адміністрацією ліцею методистом аналізується методична робота за минулий рік, зростання професійної  та методичної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання.

Велику увагу, багато часу приділяється складанню плану методичної роботи (методичного кабінету). Під час його формування враховуються результати діагностичного аналізу анкетування викладачів та майстрів в/н, яке проводиться в кінці навчального року. Дані цих результатів заносяться в діагностичні картки і тоді визначаються форми роботи.

План методичної роботи можна розподілити на декілька розділів:

1. Аналіз роботи за минулий навчальний рік та основні завдання на новий навчальний рік.

2. Удосконалення матеріальної бази кабінету.

3. Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду.

4. Підвищення фахової та педагогічної майстерності педпрацівників.

5. Індивідуальна робота з педпрацівниками.

6. Практичне навчання, зв’язок навчання з виробництвом.

Одним з постійно діючих органів роботи педколективу є педагогічна рада. Керівництво ліцею обговорює найбільш важливі питання, які входять до плану педради, визначає сильні та слабкі сторони навчально-виховного процесу з урахуванням реальних досягнень кожного викладача, майстра виробничого навчання. При складанні плану роботи педрад  завжди враховуються думки адміністрації та голів методкомісій. Проект плану педрад зачитується на останній педраді. У колективу є час на обдумування питань та їх корекцію, яка робиться у серпні. Крім традиційних питань, які виносяться кожного року, включаються питання загальної методики, виховної роботи та питання психологічної служби (користуються методичними рекомендаціями з НМЦ ПТО).

Педагогічні читання плануються у вересні, а проводяться у січні. Проводяться вони з метою виявлення і впровадження в педагогічну практику передового досвіду, розвитку творчої ініціативи. У ці дні в ліцеї панує святковий настрій, бо це ж так важливо, що в колективі існує здоровий психологічний мікроклімат. Готується навчально-методична виставка таблиць, рекомендацій, дидактичних матеріалів, творчих робіт учнів.

               У цей час, у січні проводяться співбесіди з викладачами та майстрами в/н. У кожній групі звітують 2 майстри в/н та класний керівник. Окремо звітують голови метод комісій та викладачі.

               Організація роботи педагогів та майстрів в/н з навчально-програмною документацією – один з важливих  елементів з наукової організації педагогічного процесу.

       В індивідуальних бесідах з викладачами, майстрами звертаємо увагу на відображення в планах:

    - обсягу, ступеня складності й значущості теми та методичної проблеми;

    - оновлення застарілого матеріалу;

    - підготовки необхідної матеріально-технічної  бази;

     - самостійної роботи учнів на уроках;

     - різнорівневих завдань на уроках виробничого навчання.

              Для молодих викладачів запланована і діє (проведене перше заняття) Школа молодого педагога.

              У закладі освіти чітко сплановані інструктивно-методичні наради, які проводяться згідно з планом з тією категорією педпрацівників, якої потребує виробнича необхідність. На інформаційно-методичних нарадах обговорюються питання, проблеми організації освітнього процесу, вивчення нових нормативно-розпорядчих документів, організація і результати проведення загальноліцейних та обласних заходів.

            План роботи методиста (робочий план)  складається щомісячно в кінці кожного місяця. Для цього обов’язково враховується все планування закладу: перспективний план ліцею, плани роботи голів метод комісій, класних керівників, графіки роботи обласних методичних секцій, індивідуальної роботи з викладачами та майстрами в/н, графік відкритих уроків, план вивчення передового досвіду, графік атестації педпрацівників. Після закінчення місяця  аналізується виконаний план роботи на місяць.          

   Отже, будь-яке планування починається з аналізу  виконаної роботи  всіх служб ліцею  та анкетування  педпрацівників. У навчальному закладі  склалася певна система  підготовки до планування. При цьому враховуються запити та потреби педпрацівників, особливості, специфіка ліцею та вимоги сучасної профтехосвіти. Діагностичні методи в організації методичної роботи ЗПО дають можливість знайти специфічні вади і відхилення від норми та оптимальні шляхи корекції.

Розділ 2.

 Організація ефективної методичної роботи   в ЗПО

2.1. Нетрадиційні форми роботи методичних комісій

        Методична робота в ЗПО може реалізуватись як через традиційні (колективні та індивідуальні), так і нетрадиційні форми її організації.

Колективні форми:

- педагогічна рада;

- методична рада;

- методичні комісії;

- творчі майстерні педагогів;

- постійні проблемні семінари;

- творчі групи;

- педагогічні читання;

- педагогічні виставки;

- конкурси.

Індивідуальні форми використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників. Такими формами роботи є:

- наставництво;

- консультації;

- курси підвищення кваліфікації;

- самоосвіта;

- індивідуальна методична допомога.

Іноді у методичній роботі доцільно використовувати нетрадиційні форми її організації, такі як:

- ярмарки педагогічної творчості;

- фестивалі педагогічних ідей;

- панорами методичних знахідок;

- клуби творчих педагогів;

- педагогічні вернісажі;

- методичні студії;

- творчі портрети;

- педагогічні майстер-класи.

  Удосконалення методичної роботи як основної складової якісної підготовки педагогів має відбуватися в процесі обов'язкового використання нетрадиційних форм в роботі методичних комісій.

    Розкриємо зміст окремих, найбільш застосовуваних, інноваційних форм методичної роботи.

Методичний ринг – форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань викладачів, дає можливість виявити ерудицію. Він може проводитись, коли виникли суперечки чи діаметрально протилежні думки. Готуються опоненти, групи підтримки.

Методичний міст – один з видів дискусії. Для участі в цій формі роботи залучаються викладачі різних навчальних закладів.

Аналіз конкретних ситуацій. З приводу навчальної ситуації, яку повідомляє методист, відбувається обговорення, пропонуються варіанти можливих розв’язків, обираються оптимальні.

    Методичний фестиваль використовують з метою обміну досвідом роботи, запровадження в практику нових педагогічних ідей і методичних знахідок. На фестивалі працює "панорама" методичних ідей і знахідок, автори яких проводять консультації, демонструють здобутки на практиці.

Мозковий штурм - дуже поширена форма роботи на уроках, чомусь зовсім не застосовується в роботі методичних комісій. "Штурм" здійснюється для опанування конкретною методичною ідеєю, прийомом або з метою знаходження нового розв'язання складної методичної проблеми (наприклад, який ланцюжок дій формування умінь та навичок ви б запропонували для успішного функціонування процесу розвиваючого навчання). Особливістю мозкового штурму є максимальна концентрація уваги учасників на обраній проблемі, якомога стислий термін її вирішення, активна участь усіх педагогів-учасників. Для реалізації цих умов психологи рекомендують відрив від звичайних умов, спілкування тільки у відібраній групі педагогів з метою заглиблення в проблему. Методика проведення мозкового штурму збігається з відомою телевізійною грою "Що? Де? Коли?". Її сценарій залежить від складності проблеми, яку виносять на обговорення, складу і рівня професійної кваліфікації учасників.

Методична естафета "Від творчого прийому до творчого уроку".

    Перший етап: "Стоп кадр" (фрагменти уроку).

    Викладач демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання, зокрема використання саморобних навчальних посібників, ігор тощо.

    Другий етап: "Калейдоскоп нестандартних уроків", у ході якого аналізують творчі знахідки викладачів: уроки-роздуми, диспути, лекції, заліки, семінари тощо.

    Третій етап: "Трибуна вільних думок".

    Викладачі захищають моделі уроків, беруть участь у диспуті: "Джерела педагогічної творчості".

    Варто проводити й деякі засідання методичних комісій у формі ділової й рольової гри.                                                                                                                                  

    Орієнтовна тематика ігор:

- шляхи впровадження ідей розвиваючого навчання;

- методика розвитку усного і письмового мовлення учнів;

- шляхи формування моральної культури учнів (викладачів);

- ситуація успіху на уроці щодо вияву творчих здібностей учнів;

- активізація пізнавальної діяльності учнів тощо.

    Суть інтерактивних методик у тому, що співпраця відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх педагогів, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Саме організація активних форм методичної роботи, а не пасивне заслуховування доповідей, рефератів, має сприяти розвитку творчої особистості.

    2.2. Нестандартні форми  проведення педагогічної ради

Педагогічна рада вирішує питання організаційно-педагогічної діяльності колективу ЗПО. Одноманіт­ність знижує інтерес, надмірна заорганізованість викликає внутрішній протест, сковує ініціативність і творчість, знижує активність учителів.

    Саме ці фактори змушують директорів шукати нові, нетрадиційні форми проведення засідань. У практиці  все частіше викорис­товуються нові нестандартні форми проведення педагогічної ради:

•   педрада на основі роботи проблемних груп;

•   семінар;

•   рада-консиліум;

•   ділова гра;

•   панорама творчості;

•   педагогічний ринг;

•   педагогічна рада у формі колективної творчої справи (КТС);

•   аукціон педагогічних знахідок;

•   педрада — методичний день;                                               

•   педагогічна рада з елементами тренінгу   педрада-практикум і т. д.

    Звичайно, кожна з названих форм проведення засідань педради має свої особливості і не слід переходити до нестандартного варіанта тільки для того, щоб ввести щось нове, не відставати від інших. Необхідно узгоджувати проблему, що обговорюється, з відповідною формою її об­говорення, з огляду на можливості конкретного педагогічного колективу. Деякі директори, використовуючи традиційну форму проведення педра­ди, для початку вводять інститут експертів. Експерти — це як правило найдосвідченіші, компетентні з тих або інших питань вчителі. У ході засідання педагогічної ради вони уважно слухають виступаючих, запису­ють основні думки, включаються в дискусію, уточнюють, обґрунтовують окремі положення, дають експертну оцінку запропонованого проекту рішення. Така практика сприяє демократизації роботи педагогічної ради* підвищує результативність засідань і, найважливіше, привчає вчителів до творчих форм педагогічної діяльності.

    Охарактеризуємо більш докладно деякі форми проведення засідань педагогічної ради, дотримуючись певного алгоритму:

етап розробки => етап підготовки => етап проведення засідан­ня => етап ухвалення рішення педради  => етап реалізації рішення педради => етап зняття рішення з контролю.                                                                                                                                                                                                              

Педагогічна рада на основі роботи проблемних груп

    Етап розробки. На етапі розробки такої педради основна проблема поділяється на кілька питань, які пропонується розробити творчим групам учителів, укомплектованим з урахуванням компетентності, педагогічного досвіду. Публікуються загальний план педагогічної ради, питання для обговорення, список літератури.

    Етап підготовки. Підготовку до педагогічної ради одночасно проводять разом з адміністрацією предметні кафедри, методичні комісії, методичний кабінет. Проблемні групи разом з адміністрацією:

•   проводять анкетування педагогів, здобувачів освіти, батьків;

•   проводять мікродослідження;

•   відвідують уроки й позакласні заходи;

•   надають допомогу викладачам у систематизації матеріалу з певної проблеми;

•   розробляють пам'ятки;

•  добирають цікаву літературу;

•   готують оголошення про майбутню педраду;

•   розробляють проект рішення або рекомендації й т. д.

    Адміністрація, керівники методичних комісій перевіряють ЗУН

здобувачів освіти за допомогою контрольних робіт, тестування й інших видів кон­тролю. Дані контролю аналізуються й готуються для обговорення на педагогічній раді.

2.3. Значення методичної роботи для підвищення професійної майстерності як основи атестації педагогічних працівників

Увесь час модернізується зміст, структура, форми освітнього простору, викликані соціальним запитом і новими досягненнями науки і культури всього людства. У діяльності сучасного навчального закладу великого значення набуває психологічний клімат, система міжособистісних стосунків, комунікативне середовище, які надають потенціал саморозвитку педагогічного працівника.

Хто наш викладач, майстер виробничого навчання за своєю суттю: творець, контролер, заробітчанин? Саме ці питання вимальовуються під час вивчення діяльності педагогічних працівників ЗПО, пік якої настає через кожні 5 років під час атестації.

Атестація – це точка відліку нової якості педагогічного процесу, нової якості життя. Це момент обговорення особистості педагогічного працівника колегами, друзями та недругами, адміністрацією ЗПО. Найвищим результатом атестації має стати глибока самооцінка педагога.

Атестаційна комісія кожного ЗПО щороку вирішує проблему моніторингу діяльності викладачів та майстрів виробничого навчання, системи його проведення, створення технології вимірювання педагогічної майстерності, відстеження динаміки процесу їх творчого зростання, що є по суті основою методичної роботи у навчальному закладі. У процесі перебудови освіти та її демократизації змінюється система внутрішньоліцейного контролю, набувають значної ваги дані педагогічного аналізу та надання методичної і практичної допомоги тим, кого контролюють (у даному випадку тим, хто атестується). Атестація має стати стимулятором творчості, ініціативи педагогічних працівників, демонструвати високий рівень науково-організаційного керівництва, вмінням втілювати перспективні педагогічні ідеї і досвід. Творчо працюючий директор та його заступники, методист організовують навколо себе простір для зростання майстерності педагогічних працівників.

У зв’язку з організацією методичної роботи рекомендуються запроваджувати такі етапи атестаційної роботи (кожного навчального року):

1 Ознайомлення педагогічних працівників, які атестуються, з нормативними документами про атестацію.

2 Створення атестаційної комісії.

3 Підготовка наказу про атестацію педагогічних працівників, які атестуються у поточному навчальному році

4 Контроль плану підвищення кваліфікації та стажування

5 Ознайомлення викладачів та майстрів виробничого навчання, які атестуються, з наказом про проведення атестації.

6 Вивчення адміністрацією ЗПО системи роботи педагогічних працівників, які атестуються.

7 Проведення нарад з питань атестації, засідань методичних секцій, творчих звітів.

8 Написання характеристик на викладачів та майстрів виробничого навчання, які атестуються.

9 Ознайомлення педагогічних працівників з характеристиками, співбесіди з ними, оцінка їх праці педагогічним колективом.

10 Проведення педагогічної ради за підсумками атестації.

11 Написання наказу про підсумки атестації, подання виписки в бухгалтерію.

Атестація повинна розглядатися у єдиному комплексі з підвищенням фахового рівня і педагогічної майстерності. У зв’язку з  пропонуються широко використовувати такі форми методичної роботи, як:

• творчі звіти;
• презентація портфоліо педагогів;

– декади педагогічної майстерності;

– уроки-панорами;

– ярмарки педагогічних розробок;

– конкурс “Викладач року”.

Питання атестації посідають значне місце у роботі методичних комісій ЗПО. Їх керівники беруть участь:

– у вивченні роботи викладачів та майстрів виробничого навчання, які атестуються;

– засіданнях методичних секцій (обговорюють відкриті уроки);

– заслуховуванні творчих звітів;

– наданні методичної допомоги;

– пропаганді досвіду кращих педагогів.

Такий підхід до атестації педагогічних кадрів сприяє підвищенню їхньої фахової і педагогічної майстерності.

АЛГОРИТМ АТЕСТАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ

Вересень	До 20.09	1 Вивчення Положення про атестацію в колективі
		2 Видання наказу про створення атестаційної комісії
		3 Організаційне засідання атестаційної комісії
Жовтень	До 20.10	1 Атестаційна комісія приймає: – заяви про бажання пройти атестацію; – заяви про відмову від чергової атестації; – подання адміністрації або педраді про позачергову атестацію
	До 20.10	1 Розгляд поданих документів та затвердження графіка атестації (наказом)
		2 Конкретизація завдань членам комісії
Листопад		Індивідуальні співбесіди з педагогічними працівниками, що підглядають атестації
Грудень		Робоче засідання атестаційної комісії
Січень		Робоче засідання атестаційної комісії
Лютий		Робоче засідання атестаційної комісії
Березень	До 20.03	1 Підсумкове засідання атестаційної комісії
		2 Оформлення атестаційних листів
		3 Ознайомлення педагогічних працівників з їх атестаційними листами
Квітень	До 01.04	1 Заключне засідання атестаційної комісії
		2 Видання наказу про результати атестації
Травень		Складання перспективного плану атестації та погодження його з графіком курсової підготовки

 

2.4.  Самоосвітня діяльність педагога як індивідуальна форма методичної роботи

Здатність до самоосвіти незрівнянно важливі за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта у навчальному закладі. „Вчити самого себе" – девіз кожної особистості. Але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої наближеності до молодого покоління відбувається безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Особистісно-зорієнтована самоосвіта педагога забезпечує підвищення педагогічної майстерності, а в результаті - неперервний саморозвиток особистості самого педагога і його вплив на розвиток особистості учня.

За Я.С.Турбовським "Творчість починається з самоаналізу і самооцінки, із з'ясування характеристик своєї діяльності, визначення умов, які здатні підвищити її ефективність". Професійне "зростання "- процес діалектичний складний і протирічний, як і все що пов'язане з розвитком. Його стрижень, основа - особистість педагога, його ставлення до можливостей, які надає дійсність для самоосвіти, вивчення чужого досвіду, пропагування особистих надбань. Суб'єктивна оцінка педагога - об'єктивний показник своїх можливостей , труднощів, потреб та інтересів

Саме ставлення педагога до професійного зростання, його самоосвіта – основний об'єктивний показник якості освітнього процесу. Творча самореалізація - одна з головних характеристик здорової людини. Готовність до творчості, творчого розв'язання проблем - один з механізмів психологічного захисту людини в складних умовах як трудової діяльності, так і кризових життєвих ситуаціях. Готуючи молодь до творчої праці, педагог (будь то викладач чи майстер в/н) повинні на особистих прикладах доводити необхідність постійного самоаналізу, самооцінки та прийняття необхідних, з огляду на вимоги моралі, заходів по самовдосконаленню.

Об'єктивним рівнем самоаналізу та самооцінки своєї діяльності, як правило, добре володіють досвідчені педагоги. Та не зайвим було б і їм перевірити об'єктивність оцінки себе рівня особистої "Я- концепції" через анкетування, тестування учнів, їх батьків, співбесід з колегами і керівниками(за особистим вибором) ."Я - концепція" - це динамічна система уявлень людини про саму себе, свої фізичні, інтелектуальні і інші якості, власну самооцінку, а також суб'єктивне сприйняття зовнішніх чинників Сучасна психологія свідчить, що більшість людей оцінює свої можливості надто оптимістично. Тому і стає такою необхідною самооцінка та взаємооцінка з наступним аналізом одержаного результату та плануванням роботи по самоосвіті, відповідно наступним вимогам; системність, регулярність, безперервність, цілеспрямованість, різноманітність за обсягом інтересів та джерел знань. Доцільне річне чи на піврічне планування. У плані бажано передбачати головні напрямки самоосвіти:

1     Індивідуальна самостійна робота при підготовці до уроку та позаурочних заходів.

2    Поглиблення знань та умінь за фахом.

3  Підвищення рівня знань з педагогіки ,психології , методики викладання.

4    Підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.

5  Підготовка методичних розробок з урахуванням головних напрямків самоосвіти.

6    Робота     над     дидактичними     засобами     навчання,     комплексним     методичним забезпеченням професії (особиста та колективна).

7    Узагальнення результатів самостійної методичної роботи.

8   Участь у колективних формах методичної роботи  навчального закладу,  обласних методичних секціях, семінарах, педагогічних ярмарках, школах передового досвіду,т.д.

9    Навчання на курсах підвищення кваліфікації.

При складанні індивідуальних планів самоосвіти треба враховувати єдину педагогічну проблему (методичну тему), над якою працює весь колектив ліцею, та результати чергової атестації та рівень кваліфікації. В процесі самоосвіти необхідно передбачати роботу по вивченню  досягнень науки, техніки, нових технологій та матеріалів і своєчасно вносити пропозиції щодо внесення змін у програмову документацію для розгляду на засіданнях методичної комісії. Певний час слід приділяти вивченню економічних питань, проблем маркетингу в освіті та у сфері виробництва.

План погоджується з методистом та заступником директора ЗПО з навчально-виробничої роботи для упорядкування подальшої індивідуальної методичної роботи з педпрацівником та визначення тематики внутрішньоліцейного контролю.

Висновки

Працюючи над проблемою дослідження організації методичної роботи, я зрозумів, що  методична робота в закладі освіти спрямована на удосконалення педагогічної майстерності педагогічних працівників, в своїй роботі педагоги керуються певною кількістю документів, у тому числі й організаційних, у яких визначені роль конкретного органу в системі управління навчальним закладом, його горизонтальні й вертикальні зв’язки, цілі, функції підрозділів, його внутрішня структура. У структурі системи методичної роботи суб’єктами є колективні органи: педагогічна рада, навчально (науково) – методична рада, методичні комісії. Керівники закладів  освіти визначають склад структурних підрозділів, їхні організаційні функції, права та обов’язки, лінії взаємодії одного з одним, а також ставлять задачі перед підрозділами і надати їм необхідні ресурси.

У кожному закладі освіти необхідно удосконалювати організацію методичної роботи шляхом проведення різних методичних заходів, плануючи їх на основі діагностування, виявляючи творчих педагогів, застосовуючи їх майстерність для навчання молодих вчителів. Майстерність – це почерк професіонала в будь-якій діяльності. Приріст педагогічної діяльності педагогів залежить від багатьох чинників, як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Стрижнем майстерності педагога є його компетентність, яка передбачає продуктивну орієнтацію вчителя в мінливих умовах і успішну здатність приводити у відповідність свою роботу з новими вимогами життя й суспільства. Саме у вирішенні цих проблем суттєве значення має чітко організована система методичної роботи у закладі освіти.

Першим кроком до вирішення навчальних проблем розвитку освітнього закладу є навчання педагогів мислити по новому, усвідомлювати необхідність впровадження нового у навчанні й вихованні учнів. Для реалізації завдань необхідно систематично працювати над удосконаленням роботи з педагогічними кадрами, як основи підвищення якості підготовки учнів.

В основу цієї роботи покладені принципи:

- зв’язок змісту методичної роботи з життям;

- науковий характер методичної роботи, її постійне вдосконалення на основі сучасних досягнень психолого-педагогічної науки;

- зв’язок змісту і форм методичної роботи з розвитком та вдосконаленнями змісту освіти, методів і прийомів навчання;

- стабільність і педагогічність підвищення кваліфікації педагогів, їх самоосвіти;

- урізноманітнення організаційних форм методичної роботи.

Отже, методичну роботу в закладі освіти можна вважати ефективною і провідною в організації навчально-виховного процесу в цілому при умові, якщо вона спрямована на вивчення, формування й поповнення технологічного потенціалу викладача, виступає тією інтегрованою  ланкою, що поєднує кращі змістовно-конструктивні надбання, традиційного й нового та забезпечить успіх реформаторських починань. Підвищенню ефективності методичної роботи сприяє її координація, перспективне і поточне планування, яке передбачає участь усіх педагогів у її проведенні. Організація роботи всіх працівників за єдиною методичною темою є одним із засобів такої координації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1) Т.Г. Мещерякова, Посібник на допомогу молодому майстру, Нікороль, 2019.

2) Батишев С. Я Виробнича педагогіка. М., 1976

3) Василевський А. М. Формування технічного творчого мислення в учнів профтехучилищ. М., 1978

4) Кирилова Г. Д. Теорія і практика уроку в умовах розвитку навчання. М., 1980

5) Кравцов Н.І. Зміст методичної роботи в системі професіонально-технічного навчання. М., 1977

6) Махмутов М. І. Сучасний урок М., 1981

7) Онищук В. А. Урок в сучасній школі М., 1981

 8)  Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальних предметов в средних ПТУ, Москва, 1987.

9) Шамова Т. І. Активація навчання школярів. М., 1982

10) Федорова О. Ф. Деякі запитання активації учнів в процесі теоретичного і виробничого навчання М., 1970.

11) Щукин М.Р. Психологические основи  индивидуального подхода к учащимся в процессе производственного обучения. – М., 1990.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Зміст і форми роботи наставника з молодим педагогом 

 

Складання індивідуального плану роботи молодого педагога з урахуванням його потреб і можливостей.

Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів із їх подальшим обговоренням.

Спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз.

Спільне складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків.

Допомога молодому педагогу у розробці уроків, позакласних заходів.

Надання молодому викладачу  рекомендацій щодо самоосвіти.

Ознайомлення молодого педагога з науково-популярною літературою.

Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших педагогів.

Допомога у роботі з „важкими” дітьми та їх сім’ями.

Залучення молодих педагогів до методичної, громадської роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

АНКЕТА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗАПИТІВ МОЛОДИХ ПЕДАГОГІВ

1. Які труднощі виникають у процесі використання МТБ кабінету?__________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?__________

3. Що можна зробити для підвищення рівня роботи Школи молодого педагога ? ____________________________________________________

4. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка існує в ліцеї?______________________________________________

_____________________________________________________________

5. Що нового Ви дізналися під час відвідування уроків свого наставника?________________________________________________________________________________________________________________

6. Які методичні прийоми Ви опанували, які вміння удосконалили протягом терміну роботи?______________________________________

_____________________________________________________________

7. Які враження від педагогічної роботи? Якщо подобається, то чим і чому, якщо ні, то чому?_________________________________________

_____________________________________________________________

8. Яку методичну допомогу Ви хотіли б одержати від методиста?___________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

                                           

Додаток 3

 

ІНФОРМАЦІЯ, З ЯКОЮ ТРЕБА ОЗНАЙОМИТИ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА

 

1.Планування роботи педагога.

2.Методика вивчення навчальних програм, пояснювальних записок.

3.Ведення навчальної документації.

4.Дидактичні, психологічні та санітарно- гігієнічні вимоги до уроку.

5.Сучасні технології всіх видів навчальної діяльності.

6.Методи стимулювання навчально - пізнавальної діяльності учнів.

7.Методи контролю знань учнів, вимоги до перевірки зошитів, забезпечення виконання єдиного орфографічного режиму в ліцеї.

8. Методика організації індивідуальної роботи в ліцеї.

9. Використання навчального кабінету в процесі підготовки та проведення уроку.

10. Методика організації позакласної роботи з учнями.

 

 

 

 

 

 Додаток 4

План роботи методичного кабінету Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту додається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПЛАНУ РОБОТИ МОЛОДОГО ПЕДАГОГА

       Індивідуальний  план складає  молодий педагог під безпосереднім керівництвом педагога - наставника, призначеного керівником на період першого року роботи в ліцеї. План затверджується директором ліцею або його заступником з навчально-виховної роботи.

1. Навчальна робота:

ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку;

ознайомитися з навчально-методичною базою кабінету;

ознайомлення з перспективним та поточним плануванням роботи ліцею;

детально ознайомитися з навчальною програмою з предмета та пояснювальною запискою до неї;

ознайомитися з вимогами до ведення ліцейної документації;

брати участь у плануванні роботи ліцею;

спланувати навчально-виховну та позакласну роботу з предмета;

підготувати тексти диференційованих завдань, практичних, лабораторних робіт;

виготовити наочні посібники (вказати).

          2. Виховна робота:

ознайомитися зі змістом та формами позакласної виховної роботи, вимогами до планування;

ознайомитися із календарем знаменних та пам’ятних дат на навчальний рік;

освоїти орієнтовну програму вивчення індивідуальних особливостей учнів;

скласти план виховної роботи класного керівника;

вивчити особовий склад учнів групи, їхні індивідуальні особливості;

налаштувати зв’язок з батьками учнів;

провести класні години за визначеною тематикою;

провести інформаційні години;

підготувати і провести батьківські збори за визначеною тематикою;

написати психолого-педагогічну характеристику класного колективу.

         3. Методична  робота:

брати активну участь у роботі внутріліцейних та обласних заходів з методичної роботи та роботі школи молодого педагога;

ознайомитися з дидактичними вимогами до складання плану - конспекту уроку;

ознайомитися зі схемами аналізу та самоаналізу уроку, виховного заходу;

ознайомитися з методичною літературою з фаху, яка є в бібліотеці, методичному кабінеті;

вивчити картотеку передового педагогічного досвіду з предмета;

вивчити досвід роботи наставника;

відвідати уроки (вказати);

провести відкритий урок (вказати);

працювати над створенням власної картотеки літератури з предмета;

зробити зріз знань учнів, розробити план корекції знань.

                  4. Громадська робота:

підготувати та провести бесіди, лекції та ін. (вказати);

брати активну участь у роботі молодіжних організацій ліцею;

виконувати доручення дирекції, педагогічного колективу. 

 

Орієнтовний перелік форм та методів організації методичної роботи з педагогічними працівниками

 

Інструктивно-методичні наради, оперативні наради.

Методичні комісії (районні, ліцейні, обласні).

Конференції, науково-практичні конференції.

Семінари, проблемні семінари, семінари-практикуми, психолого-педагогічні семінари.

Опорна школа.

Школа передового досвіду.

Школа педагогічної майстерності.

Школа молодого педагога.

Творчі групи, динамічні, ініціативні групи, клуби творчих педагогів.

Педагогічні читання, читацькі конференції, лекторії.

Педагогічні консиліуми, „круглі столи”, „педагогічні посиденьки”.

Наставництво, стажування.

Конкурс „Викладач року”, конкурс педагогічної майстерності.

Методичні виставки, панорама методичних новинок, педагогічна виставка, книжкова виставка.

Предметні тижні, дні відкритих дверей, методичні дні, методичні тижні, відкриті уроки, взаємовідвідування уроків, уроки-панорами.

Робота над колективною науково-методичною темою (проблемою).

Індивідуальна науково-методична робота.

Консультації, співбесіди, аналіз, самоаналіз, бесіди.

Вивчення, впровадження передового педагогічного досвіду, інноваційних педагогічних технологій.