Поїхали! Яким міг би бути Нomо Martia ?

Яким міг би бути Нomо Martia ? Якими властивостями має володіти організм, здатний вижити на іншій планеті та заселитиїї? Планету оберіть на ваш розсуд, організм змоделюйте із уже існуючого на Землі. ПОЇХАЛИ!XVІІІ Всеукраїнський турнір юних біологів 2019

Обгрунтування вибору об’єкта Марс із давніх-давен був об’єктом цікавості і спостережень людей. Вивчаючи цю планету, дослідники завжди думали, що там є розумне життя і мріяли знайти там братів по розуму-марсіан. І хоч і до цього часу вони існують лише на сторінках романів письменників-фантастів, та все ж, ажіотаж навколо цієї проблеми існує і дотепер. Тому ми можливо і не здамося вам занадто оригінальними , якщо за планету, на якій ми поселили наш живий організм, обрали саме Марс. Нам здається це логічним, бо зараз це найбільш вивчена планета і астрономами доведена певна подібність Марса та Землі. Так, на обох планетах існує день та ніч, доба триває близько 24 годин, полюси – холодніші за екваторіальну зону, на Марсі теж є чотири пори року, хоч і тривають вони майже вдвічі довше за земні. А тим організмом, який ми змоделювали, виявиться звичайно ж, не тварина, а розумна істота. Тобто це буде аналог Homo Sapiens , тобто розумна істота гуманоїдного типу.

Якими ж уявляли марсіанів фантасти?

Марсіани -зелені чоловічки

Фізичні умови на Марсі Атмосфера Марса складається в основному з вуглекислого газу, а гравітація планети становить всього 38% від земної. Тому це означає, що ви там би важили близько третини вашої ваги на Землі. Маленька атмосфера Марса - яка на 95% складається з двоокису вуглецю - дозволяє вітрам розпалювати потужні пилові бурі. І планета відчуває несприятливі і супер-холодні температури. Звичайно, Марс нахиляється навколо своєї осі так само, як і Земля, тому він теж переживає пори року, температура на поверхні планети може коливатися від +25 ° С до -125 ° . Крім того, атмосфера на Марсі еквівалентна приблизно 1% атмосфери Землі на рівні моря. Така незначна атмосфера не може захистити поверхню від жорсткого випромінювання і ультрафіолету. Нещодавно вчені знайшли на планеті навіть воду! Фобос і Деймос - супутники Марса - безформенні і зовсім невеликі, значного гравітаційного впливу на планету не здійснюють.

Можливі адаптації Оцінивши специфічні умови сьогоднішнього Марсу, і опираючись на закономірності виникнення у організмів специфічних адаптацій, до даного середовища ми, ми прийшли до висновку, що наш гуманоїд повинен адаптуватися до:-інших фізичних умов: меншої сили тяжіння, жорсткого іонізуючого випромінювання та ультрафіолету, низьких температур та пилових бурь з блискавкими, отже повинні мати місце способи захисту від дії цих негативних чинників. - Відсутності кисню в атмосфері, отже повинен бути інший механізм дихання . - Відсутності органічної їжі - рослин (автотрофів) і тварин, отже повинен бути інший механізм живлення, тобто він сам має бути автотрофом. Отже адаптації повині бути анатомо-морфологічні (зовнішній вигляд) та біохімічно-фізіологічні (метаболізм). Тому нашу модель марсіанського гуманоїда ми і охарактеризуємо в цих двох ракурсах.

Зовнішній вигляд Нomо Martia Яким же має бути наш марсіанин? Пропонуємо його називати по-латинськи Нomо Martia (Хомо Мартія) -марсіянин розумний. Яким же має бути його зовнішній вигляд у таких умовах. Низька гравітація обумовлює цілий ряд фізичних адаптацій Ми вважаємо, що вага та зріст його має бути відповідно гравітації втричі більший ніж у пересічного землянина. Тобто вони иають бути схожі до міфічних давньогрецьких атлантів - кремезні і атлетичні. Інакше вони б не були стійкими на поверхні, яка так і провівається вітрами. А щодо розхожої версії , про їх зелену шкіру, ми схиляємося, до версії, яку висунули деякі вчені - колір шкіри у них має бути оранжевий. І ми пояснимо, чому ми так думаємо. Виявляється, каротиноїди, які роблять моркву і гарбуз помаранчевими, забезпечують певний захист від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Тому у марсіанина повинен бути аналогічний пігмент, щоб захищатись від ультрафіолету, бо озонового шару, як у нас на Землі, там немає. Ми спробували зобразити його таким , як ми його змоделювали. І можливо наш портрет не досить високохудожній, та ми намагалися передати обгрунтовані нами адаптаці. І на нашу думку наш гіпотетичний брат по розуму виглядає досить симпатичним.

І органічно вписується в ландшафт…

На марсі бушують постійні пилеві бурі і смерчі . Їх називають «Пилові дияволи». Пил в атмосфері Марсу виконує подібну роль води в атмосфері Землі, тобто - формує клімат. Але вони й мають ще одну негативну властивість - в них виникають електростатичні заряди, що формують електричні поля високої напруги і блискавки. Тому в марсіан в таких умовах повинний бути механізм захисту від них. Так їх головний мозок захищений міцним товстим черепом, що нагадує кремнієві скелети земних радіолярій. А шкіра в своєму складі має теж кремній. Але вона ж має бути еластичною, тому в складається з еластомерних силанових білків, які здатні витримувати високу температуру. І як і речовина черепа володіють діелектричними властивостями - не проводять електричний струм. Тому електричні розряди нашому марсіанину не страшні. Захист від електричних розрядів

Організми- карбонорганічні , але є елементи кремнійорганічного екзоскелету – купол черепа та, такого ж складу, покривів тіла. Середня висота – від 4 до 5 метрів, вага 200-250 кг – залежно від статі. Тілобудова -гуманоїдного типу. Шкірні покриви оранжевого кольору, (захист від ультрафіолету) та без волосяного покриву і залоз. Очі вузькі, з епікантусом, як у землян, які живуть в умовах піщаних чи снігових пустель ( захист від пилу). Теплокровні , організми з високим рівнем метаболізму. Роздільностатеві та з статевим диморфізмом, близьким до людського. Особини чоловічої статі моногамні, а жіночої – полігамні. Мають розвинений інтелект- освоїли середовище під поверхнею планети для розміщення соціальної та техногенної сфери свого життя. Цивілізація постапокаліптична. Виникла на основі популяції, що вижила в нових умовах проживання, після глобальної планетарної катастрофи.

Портрет марсіанки

Метаболізм Нomо Martia Природно виникає питання чим дихати? І що їсти?Наша гіпотеза: їсти пісок, дихать вуглекислим газом. Вам здасця це фантастичним і неможливим. Але насправді це можливо і ми спробуємо вас переконати. Ви вже знаєте, що першими живими організмами на нашій планеті були Археї . Про них не так давно дізналися вчені, вивчаючи раніше невідомі прокаріотичні організмів, які живуть в екстремальних умовах - глибоководних гідротермальних отворах, "чорних курцях", гарячих джерелах, Мертвому морі, кислих озерах, ставках для випаровування солі. Тобто в середовищах, про які вчені ніколи не і підозрювали, що вони містять живі організми! Це нащадки тих організмів, які населяли нашу планету на зорі еволюції, бо тоді на нашій планеті теж були екстремальні умови, як і тепер на Марсі. А оскільки серед Археїв є організми, які живиляться хемолітоавтотрофно, то й у нашого марсіанина можливий метаболізм подібного типу.

Отож Наш Нomо Martia зміг би живтися хемолітоавтотрофно. За модель такого метаболізму ми взяли недавно відкриту археобактерію Ferroglobus placidus - яка є термофілом , що може рости гетеротрофно, якщо в якості акцептора електронів використовується оксид Fe (III) і здатна фіксувати діоксид вуглецю. Таке живлення досить ймовірне, оскільки атмосфера Марсу складається на 95 % з CO2, а оксиду трьохвалентного заліза там хоч відбавляй, та й температура висока. Тобто органічна їжа нашому Нomо Martia не потрібна, її може замінити червоний марсіанський пісок, як поживний субстрат. Він червоний саме тому, що містить оксиди тривалентного заліза, сполучені з піском і пилом, які покривають поверхню Марса. Радянські і американські космічні станції, які здійснювали м'яку посадку в марсіанських пустелях, передали на Землю кольорові зображення кам'янистих рівнин, засипаних червоним залозистим піском. І це пояснило чому Марс червоний. Метаболізм Нomо Martia Марсоход НАСА «К'юріосіті» здобув, і дослідив бортовий лабораторії зразки марсіанського грунту

Цілком ймовірно, на Марсі червонокольорові залізні вивітрювання виникали в подібних умовах, які колись були на Землі, коли зявилися археобактерії. Доречі середньовічні алхіміки, які зробили астрономічний знак Марса символом заліза, виявили дивовижну проникливість, яка вражає. А можливо це самі марсіяни, які по легендах , колись відвідували нас частенько, поділились з людьми цією інформацією і це езотеричні знання. А взагалі-то "іржа" - оксидна плівка на поверхні планети - рідкісне явище в Сонячній системі. Вона існує лише на Землі і на Марсі. На інших планетах і численних великих супутниках планет, навіть на тих, на яких, як вважають, є вода (у формі льоду), глибинні породи практично мільярди років зберігаються незмінними. І цей як на нашу думку факт теж говорить на користь нашої гіпотези . А саме коли умови в період зародження життя на обох планетах були схожими, то марсіанин мав шанс набути гуманоїдного виду. Ще один аргумент на користь…

А на завершення хочемо сказати, що наші марсіани добрі, і їм одиноко на їх червоній планеті. І надіємось, що вони вам сподобались. Бо мабуть, один з найбільш простих способів дізнатися, яким типом мислення, позитивним або негативним, володіє та чи інша людина - запитати, як він уявляє собі марсіан.

Дякуємо за увагу!