Початок національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Початок національно-визвольної війни українського народу середини 17 ст.

1638-1648 рр. десятиліття “ золотого спокою ”Б. Хмельницький. Гравюра В. Гондіуса

Причини війни: Соціально-економічні: Зростання в Україні землеволодінь польських магнатів та шляхти;Збільшення панщини до 5 днів на тиждень;Закріпачення селян;Економічні утиски міщан та селян.

Політичні: Українці не мали своєї держави, посади належали полякам;Наступ поляків на права і вольності козацтва (реєстрового та нереєстрового)Національно-релігійні: Утиски православної церкви та переслідування православного населення;Загострення релігійних та національних протиріч.

Привід до війни: Особиста кривда, яку завдав польський шляхтич Чаплинський. Б. Хмельницький звертався до польського суду та короля. Після цього Б. Хмельницький вирушає на Січ, там підіймає козаків на антипольське повстання.

Рушійні сили війни: Козацтво. Селянство. Міщанство. Частина духовенства. Дрібна та середня Українська шляхта

Богдан Хмельницький. Богдан Хмельницький мав шляхетське походження, був сотником реєстрових козаків, боровся проти турків та татар. Національно-визвольна війна відбувалася у 1648-1657 рр. Проти польського панування. За створення власної та вільної держави.

Початок національно-визвольної війни та створення козацької держави. Взимку 1648 р. Б. Хмельницький оволодів Микитинською Січчю та вмовив козаків на антипольське повстання. В лютому-березні 1648 р. козаки уклали угоду з Кримським ханом Іслам-Гіреєм III про військову допомогу проти Речі Посполитої.

Події початкового періоду національно-визвольної війни (1648-1649 рр.): від початку до Зборівського договору

Перші переможні битви 1648 р.1. Битва під Жовтими Водами (5-6 травня 1648 р.) – перемога козаків;2. Битва під Корсунем (16 травня 1648 р.) – перемога козаків;3. Битва під Пилявцями (11-13 вересня 1648 р.) – перемога козаків; Ця битва відкрила козакам шлях на Галичину. В РП відбуваються вибори короля і Хмельницький дає згоду на перемир’я.

У грудні 1648 р. Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва. Його порівнювали з Мойсеєм, як людину, яка виведе українців з польського полону. Саме тоді Хмельницький оголошує мету – створення незалежної козацької держави.

Події 1649 р. Битва під Зборовом (серпень 1649 р.) – перемога козаків. Татари вимагали від Хмельницького підписати мирну угоду з поляками. Був підписаний Зборівський мирний договір.

Зборівський трактат (серпень 1649 р.)Створення козацької держави (автономія у складі РП) – Військо Запорозьке або Гетьманщини на території 3 воєводств (Київське, Чернігівське, Брацлавське). Козацький реєстр складає 40 тис. козаків, інші мали повернутися до панів. Польська шляхта мала право повернутися до своїх маєтків. Православна церква урівнювалася в правах із католицькою.

Територія Війська Запорозького відповідно до умов Зборівського договору (1649 р.).

Події 1651 р. У лютому 1651 р. поляки порушили Зборівський мир та напали на м. Красне. Битва під Берестечком (червень 1651 р.) – перемога поляків. Найбільша битва національно-визвольної війни. Татари зрадили козаків, захопили в полон Б. Хмельницького. Залишки козаків вивів І. Богун. Був підписаний невигідний Білоцерківський мир (вересень 1651 р.)

Білоцерківський мир 1651 р. Територія Гетьманщини обмежувалася лише Київським воєводством. Реєстр зменшувався до 20 тисяч козаків. Гетьман підпорядковувався польському королю і позбавлявся права зовнішніх зносин.

Територія Війська Запорозького відповідно до умов Білоцерківського договору 1651 р.

Події 1652 р. Битва під Батогом (травень 1652 р.) – перемога козаків. Це була помста за битву під Берестечком. Повернення до умов Зборівського договору 1649 р. (3 воєводства, козацький реєстр 40 тисяч).

Події 1653 р. Битва під Жванцем (1653 р.) – була підписана мирна угода між козаками та поляками. Із-за зради татар. Кримський хан зрадив козаків і пішов на перемовини із польським королем, уклавши в грудні 1653 р. Кам’янецьку угоду. Татари виявилися не надійним союзником. Хмельницькийрозпочинає пошук нових спільників.

Молдавські походи козаків (1650-1653 рр.)За період 1650-53 рр. було 4 походи. II похід – Т. Хмельницький одружується з Р. Лупул. IV похід – Т. Хмельницький загинув.

Відносини між Гетьманщиною та москвою. Після битви під Жванцем у 1653 р. і подальшою польсько-татарською угодою (Кам’янецька угода) Б. Хмельницький активно шукає собі нового союзника. У жовтні 1653 р. відбувається Земський собор, де було вирішено прийняти Військо Запорозьке під зверхність московського царя. У січні 1654 р. в Переяславі відбувається військова рада, на якій більшість козаків присягнула на вірність московському цареві.

Березневі статті 1654 р. Гетьманщина зберігає свій устрій, адміністрацію, військо тощо. Реєстр становить 60 тисяч козаків. Московським чиновникам заборонено втручатися у внутрішні справи козаків. Територія Гетьманщини складається з 3 воєводств (згідно з Зборівським договором 1649 р.). Гетьманщина має право зовнішніх відносин з будь-якими державами, окрім Польщі та Османської імперії.

Московсько-козацька війна проти Речі ПосполитоїУ 1654-55 рр. московсько-козацьке військо воювало проти Речі Посполитої. У 1655 р. у війну вступила Швеція. У жовтні 1656 р. московський цар уклав мирну угоду з РП, щоб не допустити посилення Швеції. Козаків ніхто на перемовини не запросив. Б. Хмельницький розпочинає пошук нового союзника. Ним стає Швеція та Трансильванія. Грудень 1656 – липень 1657 рр. останні спроби козаків перемогти РП. Козаків очолював А. Жданович, але повернувся ні з чим.

Липень 1657 р. Б. Хмельницький померІллінська церква в с. Суботові, побудована на замовлення Б. Хмельницького

Наслідки Хмельниччини. Було створено козацьку державу Військо Запорозьке (Гетьманщина);В цій державі не було панщини, кріпацтва та фільварків;З Гетьманщини було вигнано польську шляхту та католицьких священників;Більшість населення покозачилось і стало вільним.

Пам’ятник Б. Хмельницькому в києві. Скульптор М. Микешин

Ікона Покров Богородиці із зображенням Б. Хмельницького

Адам Кисіль. У період повстання Б. Хмельницького він був постійним представником РП під час переговорів із козаками.

Юрій немирич. Магнат, державний та політичний діяч, дипломат доби Хмельниччини. Після смерті Хмельницького був Генеральним писарем при І. Виговському, автор Гадяцького договору 1658 р.