Початок нового етапу українського руху в Наддніпрянщині

 

Тема: початок нового етапу українського національного руху в Наддніпрянщині.

Мета уроку:

• Охарактеризувати суспільно-політичні течії, що мали місце у Наддніпрянщині; з’ясувати зміни, які відбулися в національному русі;
• Познайомити з постаттю діяча національного руху М.Міхновського та його брошурою « самостійна Україна» ;
• Визначити поняття «самостійники»;
• Розвивати творче мислення, аналізувати, порівнювати документи, давати оцінку діяльності різних партій;
• Виховувати почуття толерантності, поваги один одного, вміння працювати в парах, групах.

Тип уроку: комбінований з використанням мультимедійної програми з історії України та інтерактивних методів вивчення історії.

Вивчення нового матеріалу.

План:

1. Течії суспільно-політичного руху Наддніпрянщини  кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
2. Посилення українського фаціального руху в  Наддніпрянщині.
3. М. Міхновський. «Самостійна Україна». В ході уроку вирішується проблема: чи можна стверджувати, що національний рух Наддніпрянщини перетворився на реальну політичну силу?

Нагадуємо, що учні почали вивчення великої теми «Україна на початку ХХ ст.», на яку відводиться 18 годин і буде проведено дві тематичні атестації. На попередніх уроках ми ознайомились з розвитком промисловості та сільського господарства у Наддніпрянській Україні. Переходимо до вивчення розвитку фаціального руху. Давайте згадаємо ( з повторення), що на відомо про визволений рух ІІ половини ХІХ ст. у Наддніпрянській Україні та  діячів цього руху.

Портретна галерея
Володимир Антонович(1834-1908)- лідар «хлопоманів»	Борис Грінченко ( 1863-1910)- фундатор   «Братства тарасівців»
Михайло Драгоманов (1814-1895)- відстоював автономію України	Іван Франко ( 1856-1916)- письменник, діяч суспільно-політичного руху Прикарпаття
Михайло Грушевський (1866-1934)- історик, лідер українського національно-визвольного руху	Микола Міхновський (1873-1924)- лідер самостійної течії в національному русі Наддніпрянщини

 

 

                                            

                                                             1

Робимо висновок, що поява думки про здобуття незалежності України стала початком нового етапу національного руху і відповідає нашій темі.

Учням пропонується висловити свої думки щодо очікувань від уроку.( учні висловлюються.)

Отже, дуже важливо ставити мету у великих і малих справах. Пам’ятайте, що досягнення реальної мети – це крок до втілення майбутньої мрії.

Схема: «Течії суспільно-політичного руху Росії кінця – ХІХ початку ХХ ст.»

З’ясуємо, чи мали вплив ці течії на український визвольний рух?

Російські – ліберали(поміщики, інтелігенція, буржуазія)- реформи, конст. Монархія             ( намагалися знайти прихильників на Україні)

                                     Соціал-демократи - РСДРП (1898р.) 

 

 

 Меншовики:                                                 більшовики:

                      Парламентська боротьба,                             соціалістична революція, 

                      Реформи, демократичні свободи                 встановлення диктатури

                      (намагалися закріпитися на Україні)            пролетаріату         

 Соціал- революціонери (есери,  1902 р.) – тактика терору ( партія мала прихильників в Україні)     

Російські партії фаціального питання не ставили, так як були переконані, що після повалення самодержавства воно буде автоматично вирішено.

Польські- Польська соціалістична партія ( мала підтримку серед польського населення Наддніпрянщини).

Єврейські – Бунд- політична організація « Загальний європейський робітничий союз» (Виключений з РСДРП за вимогу автономії, хоч у 1906-1912 рр. знову входив до лав російських соціал-демократів на правах автономії організації, діяв самостійно і мав підтримку єврейських кіл на Україні). Як ви гадаєте, чи могли українці підтримувати ці партії, течії? Обґрунтуйте свою думку.

Отже, ми бачимо прагнення різних політичних об’єднань здійснити свій вплив на національно-визвольний рух України, але вони мали лише деяку підтримку. Натомість , відбувається посилення українського національного руху в Наддніпрянщині, бо саме він представляв інтереси більшості народу України.

 

                                                             2

Щоб довести, що український національний рух зміцнів , потрібно навести факти:

1.                             Збільшення кількості  членів організацій, рух став більш масовим;
2.                             Проводилася більш рішуча боротьба проти мовних обмежень та захисту широкого кола соціальних і культурних прав української організації .
3.                             Почастішали вимоги політичної автономії  та державної самостійності України;
4.                             Більш активним став громадівський рух, що привело до створення Загальної української організації.

  Звертаємо увагу на хронологічну стрічку часу, частина подій нам відома – і тепер ведемо мову про створення ЗУО. Використовуємо метод коментованого читання.

Вчитель оголошує завдання:

•      З’ясуємо, як створилась ЗУО, якою була її діяльність, проаналізуємо текст поданий О.Субтельним в його праці «Україна. Історія». Перед учнями стоїть завдання: дати оцінку діяльності ЗУО.

Діяльність студентських громад наприкінці ХІХ ст. набрала такого широкого розмаху, що виникла необхідність її координації межах всієї України, бо на території України таких громад нараховувалось понад 20, і виникла потреба об’єднати  їхні сили.

З ініціативи В Антоновича у Києві  в 1897 році відбувся загальноукраїнський нелегальний з’їзд студентських громад, який проголосив про створення « загальної української організації».

З’їзд  прийняв рішення створити виконавчий комітет, який мав керувати, приймати спільні рішення координувати дії. ЗУО нарахувало близько 150 чол. ( за даними таємної поліції).

З’їзд прийняв відозву « Послання до українців», в який закликав об’єднатися всім національним силам, домагатися свободи слова, друку , зборів, широкого запровадження української мови. Організація створила в Києві видавництва «Вік», відкрила книгарню для поширення своїх та інших видань, проводила широку пропагандистську роботу.

ЗУО також влаштувала святкування річниці народження Шевченка, відзначила ювілей Котляревського, 35-річчя творчої діяльності Лисенка.  У цих святах взяло участь кілька тисяч представників української інтелігенції, діячів національно-визвольного руху, що сприяло поширенню розуміння необхідності переходу до політичної боротьби. В 1899 році відбувся другий з’їзд студентів цієї організації, де за мету проголошувалася боротьба за національні права українського народу, що перебував в складі Росії, та необхідність повалення самодержавства.

            Висновок:  отже, на рубежі століть національно-визвольний рух посилився  і

 

                                                       3

 

поступово переходить від культурно-освітньої діяльності до політичної, все більше звучить ідея незалежності та самостійності України. ( дайте оцінку діяльності ЗУО

 

Розповідь вчителя. Переорієнтація українського національно-визвольного руху на політичну діяльність пов’язана з постаттю М.Міхновського. пригадайте, що ми про нього знаємо?

А зараз заглянемо до розділу персоналій (мультимедійна програма) і розмістимо біографію ще одного з діячів національно0визвольного руху України в нашій портретній галереї.

Ви отримали випереджувальне завдання – підготувати повідомлення з додаткової літератури  про постать  М.Міхновського.

Повідомлення  учителя.

Міхновський  Микола Іванович (1873- 23.5.1924) визначний український громадсько-політичний діяч, ідеолог державної незалежності України, засновник і перший ідеолог Українського націоналізму. Народився у с. Туровці Прилуцького повіту на Полтавщині. З 1890 р. навчається на юридичному  факультеті Київського університету, по закінченні якого працював адвокатом у Харкові. 1891 р. Міхновський разом з Грінченком, І.Липою, В. Боровиком став організатором «Братства тарасівців», 1896 р. – товариства «Молода Україна». 1899 р. переїхав до Харкова, займався адвокатською практикою. Брав участь у роботі громадсько-політичних організацій, діяльність яких була  спрямована на пробудження національної свідомості українського народу. 1900р., на замовлення керівництва першої у Наддніпрянській Україні політичної партії – Революційної української партії, написав програму організації ( видана у Львові під назвою «Самостійна Україна»), в якій проголошувалася ідея політичної самостійності України. Наприкінці 1901- на початку 1902 рр. виступив ініціатором створення Української народної партії, що об’єднувала прихильників націоналізму та ідеї боротьби за створення незалежної держави. Міхновський популяризував ідеологію українського націоналізму та ідею боротьби за створення незалежної держави. Міхновський популяризував ідеологію українського націоналізму та ідею самостійництва у різних ви данях, у численних періодичних виданнях, які він редагував і видавав, зокрема «Самостійна Україна»(1905),«Хлібороб»(1905), «Запоріжжя»(1906), « Слобожанщина»(1906) та «Сніп»(1912-1913). На початку революції 1917 р. Міхновський перший висунув ідею створення національних збройних сил. За його ініціативи в Києві було засновано Український клуб ім. гетьмана П.Полуботка та військовий організаційний комітет, які мали на меті формування українських  військових частин. Ймовірно, що в липні 1917 р. був одним з керівників « Полуботківського повстання» , учасники якого планували збройним шляхом взяти владу у Києві і проголосити незалежність України. Закликали Міхновського до самостійності та взяття УЦР всієї  повноти влади на український  

                                                                     4

 

 

території викликали відверте роздратування найчисленніших фракцій – УПСР і УСДП та

 

неприховану ворожість лідерів української соціал-демократії до нього. Влітку 1917 р. Міхновського за наказом В.Винниченка заарештовано і відправлено на Румунський фронт. За постановою більшовицького режиму Міхновський деякий час жив у Полтаві де перебував під поглядом ЧК. Обставини смерті Міхновського остаточно не з’ясовані. Найімовірніше, самогубство було точно з’ясовані. Найімовірніше , самогубство було інсценоване органами ГПУ 23.05.1924.

Характеризуємо брошуру Міхновського «самостійна Україна» .

Брошуру «самостійна Україна» була видана 1990 року і проголосила завданням боротьбу за самостійність України.

Міхновський пише: «часи вишиваних сорочок минули, українська інтелігенція стає до боротьби безпощадної і рішучої». в брошурі звучить заклик до боротьби і постає завдання - « боротися за єдину, вільну, самостійну Україну від Карпат до Кавказу».

Як ми бачимо, вихід брошури і проголошені в ній завдання поклали початок зародженню національного руху, а прихильники ідеї незалежності України стали називатися «самостійники»(словникова робота).

Працюючи з документом ( уривок з брошури), дайте відповіді на запитання:

•                                 Яка головна ідея звучить в брошурі і в чому запорука успіху, на думку Міхновського? ( учні відповідають)

Як ми з’ясували, самостійники поставили національно-визвольний рух на вищий щабель, але роль керівника в такій боротьбі вже не могли виконати. Втім, для самостійників Наддніпрянщини взірцем була діяльність українських політичних партій Західної України, що тоді входили до склад Австро-Угорщини. Тож давайте з’ясуємо , чи могла брошура «самостійна Україна» стати орієнтиром у боротьбі за волю і незалежність України? Доведіть свою думку.

А зараз повертаємося до поставленої проблеми на початку уроку. Вирішуємо цю проблему з допомогою методу «мозкового штурму»

Ваші думки:

 

 

                                          

                                                             5

 

 

 

« Самостійна Україна» Братство тарасівців-

 заклик до боротьби Чи можна стверджувати ідея незалежності

 що національно-визвольний України

 рух Наддніпрянщини,

ЗУО – ідея єдності, перетворився на  прикладом була

 боротьби за національні реальну політичну Західна Україна,

 права силу? її підтримка

 

 

 

 

 

 

Отже, ми можемо стверджувати, що національно-визвольний рух Наддніпрянщина перетворився на реальну політичну силу.

Кілька разів звучала думка про спільні дії українців у боротьбі за незалежність, хоча підхід до вирішення цих завдань був поки, що різний адже культурно-просвітницька діяльність переважала.

Завдання:

•                                                       Спрогнозуйте подальший розвиток національного руху в Наддніпрянській Україні.
•                                                       Обґрунтуйте необхідність об’єднання всіх національних сил, організацій,гуртків, громад.
•                                                       Виробіть спільну програму з метою створення політичної партії.

Робота в парах за комп’ютером.

Проаналізувати документи, подані на екрані. Створити спільний проект розвитку національно-визвольної боротьби за Українську державність за поданим планом.

                                                            6

При виконанні виявіть толерантність, розуміння один одного. Не забудьте, що ви посланці тих, чиї інтереси захищаєте.

Програмні засади Братства тарасівців(1891р.)

«… самостійна суверенна Україна, соборна,ціла й нерозділена, від Карпатів по Кавказ, вільна між вільними, рівна між рівними, в будущом без класової боротьби.

… держава – велика зорганізована громада; громада складається з посібників; коли осібник вільний і дужий, то і держава міцна; коли осібник раб темний, то й держава ні до чого.

… не ми будемо, коли в Україні волі й долі не здобудемо».

З брошури «самостійна Україна» (1900 р.)

«державна самостійність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом в сфері міжнаціональних відносин.

Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє національне Я. … нині увесь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією надією: одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ. Нині ми всі солідарні, бо зрозуміли, через що були в нас і Берестечки, і Полтави».

Завдання:

Створити  спільний проект розвитку національно-визвольної боротьби за українську державність.

             План

1.                                         Назва організації, об’єднання, партії
2.                                         Назва проекту
3.                                         Основні положення проекту.

Проводимо презентацію ваших проектів.

Перша пара

Друга пара

Назва політичного об’єднання «Нова Україна ».                                                                  Проект «Єдина і самостійна».                                                                  :а) створити власне політичне об’єднання «наша Україна»; б) відстоювати національні інтереси: мову, традиції, культуру з метою підйому національної свідомості українського народу; в) залучення шляхом активної                                                                         7   прогандистської  роботи однодумців з   усієї України до нашого політичного об’єднання г)створити самостійну державу – вільну, єдину, незалежну від Карпат до Кавказу.

Назва партії «Україна молода».                                                      Проект «Незалежна Українська держава».                                                      :а) створити партію «Україна молода»; б) членом партії може бути той, хто визнає її положення і вважає себе українцем; в) створити державу вільних українців з широкими правилами і свободами без кріпацтва, самодержавства, нерівності; г) широко використовувати здобутки української культури для піднесення національної свідомості українського народу; д) створити цілу, нероздільну, суверенну Україну від Карпат до Кавказу.

 

Отже, в спільних проектах ви досягай компромісних рішень і виробили єдину тактику  боротьби за незалежність України. Ви отримаєте високий бал за створення проектів, ймовірно, що серед вас є майбутні дипломати.

Бесіда:

•                                           Чи досягли мети ваші очікування від уроку?
•                                           Що було найцікавішим?
•                                           Який досвід в ході уроку набували?

Давайте перевіримо, як ви засвоїли нову тему.

    Тестові завдання 2 рівнів складності:

І рівень складності-високий

ІІ рівень складності-достатній

Чи мали російські та єврейська течії підтримку у національно-визвольному русі Наддніпрянщини? Відповідь обґрунтуйте.                                                      Дайте визначення поняттям: самостійники …, радикали…                                                      Доведіть, що національний рух Наддніпрянщини початку ХХ ст. перетворювався на реальну політичну силу?

Які зміни відбувалися у національному русі Наддніпрянщини поч. ХХ ст.?                                                      Виберіть правильну відповідь. Парламентська боротьба, реформи, демократичні свободи – характеризують діяльність: а) меншовиків; б) більшовиків; в) есерів.                                                      Визначте дати. Брошуру «Самостійна Україна» видано «загальною українською організацією» створеною…..

 

Правильні відповіді оцінюються.

Домашнє завдання:  вивчити за підручником  Історії України ( авт.Ф.Турченко) парагр. 46, повторити парагр.37.

                                                                   8