Урок на тему "Радикальний рух у Галичині"

Тема уроку: Радикальний рух у Галичині.

Мета уроку: Ознайомити учнів із зародженням радикального руху у Галичині; показати нові риси, що внесла в суспільно-політичний рух діяльність І.Франка, М.Павлика, О.Терлецького; охарактеризувати діяльність першої політичної партії в Україні (РУРП).

          Продовжити роботу з розвитку історичного мислення; поглибити вміння учнів виступати з повідомленнями; виховувати повагу та інтерес до діячів українського національно-визвольного руху та їх ідей.

Основні терміни і поняття: радикали, «нова ера», політична партія.

Обладнання уроку: підручник, карта України (атласи), ілюстрації, документи а підручнику

Тип уроку: Комбінований.

Структура уроку

І.Організаційний момент.

ІІ перевірка знань учнів.

          - Бесіда за запитаннями.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.     Радикальний рух у Галичині.

2.     «Новоерівська» політика народовців.

3.     Утворення першої політичної партії в Україні – РУРП.

4.     Іван Франко, його роль у розвитку суспільно-політичної думки.

5.     «Україна ірредента» Юліана Бачинського.

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Перевірка знань учнів.

Бесіда за запитаннями.

1.   Дайте визначення поняття «народовці».

2.   Назвіть провідних діячів народовців?

3.   Які події сталися в 1868, 18873 роках у Львові?

4.  Охарактеризуйте діяльність на західноукраїнських землях товариства «Просвіта».

5. Коли і чому Літературне товариство було перейменоване в Наукове товариство ім..Т.Шевченка?

6.    Які партії діяли у Буковині?

7.   Яка політична організація представляла українців Буковини на виборах?

8.     Назвіть партії. Що діяли у Закарпатті?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (повідомлення теми, мети уроку).

1.     Радикальний рух у Галичині.

Починаючи з 70-х років ХІХ століття у визвольну боротьбу включилося нове покоління українських патріотів, яке прагнуло надати цій боротьбі більш рішучого характеру.

Молода інтелігенція Галичини стала критично оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців.

Таким чином, в українському русі виникає ще одна, так звана радикальна течія на чолі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Остапом Терлецьким.

Радикали – прихильники рішучих методів у розв’язанні певних завдань, насамперед політичних.

І.Франко з М.Павликом видав журнал «Громадський друг», який через переслідування властей змінив назву на «Дзвін», а потім на «Молот». Вони стояли на теоретичних засадах соціалізму, виступаючи на захист соціальних інтересів селян та національних інтересів українців Галичини.

Самостійна робота за підручником

Бесіда за запитаннями.

1.    Кого називають українськими радикалами? Дайте визначення поняттю «радикалами».

2.     Чому, на вашу думку, у середині 70-х рр. ХІХ ст. молода інтелігенція починає критично оцінювати як москвофілів, так і народовців?

3.   Про які форми і методи робтти радикалів ви дізналися?

4.     Коли було створено Народну раду?

5.  Чому Народну раду вважають прообразом політичної партії?

2. «Новоерівська» політика народовців.

          У ході розповіді продумайте відповіді на такі проблемні запитання:

          1. Чому, на ваш погляд, політика «Нової ери» тривала недовго?

2. Дайте історичну оцінку поступкам, на які  погоджувався піти австрійський уряд.

          Національно-визвольний рух в Західній Україні розвивався не тільки під впливом внутрішніх,а й зовнішніх чинників.

          Наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. загострилися відносини між Австро-Угорщиною і Росією.

          - дві імперії не могли поділити сфери впливу на Балканах;

          - Україна почала розглядатися як територія, на якій модливе ведення війни;

          - німецькі політики висунули план утворення після перемоги над Росією «Києвського королівства» (у склад якого ввійшла б Наддніпрянська Україна);

          - діячі Київської громади на чолі з В.Антоновичем готові були  підтримати німецький проект в обмін  на задоволення нових національно-культурних прав українців Галичини.

          У здійсненні «Нової ери» українську  сторону представляли В.Антонович, митрополит С.Сембратович, О.Барвінський, Ю.Романчук. З боку поляків – галицький намісник  К.Бадені, маршал галицького сейму Е.Сангушко і посол А.Хамец.

          Угода була досягнута 25 листопада 1890 року. Офіційного тексту угоди не склали: вона трималася на чесному слові її ініціаторів.

          Та галицький  намісник К.Бадені не думав укладаючи угоду про порозуміння на ширшій базі, а хотів заспокоїти українців дрібними поступками.

Робота з підручником      

Завдяки політиці «Нової ери» Галичина перетворилася в «український П’ємонт» - осередок загально-українського руху.

Відповіді учнів на проблемні запитання:

3.     Утворення першої політичної партії України – РУРП

Словникова робота

Політична партія – (частина, група, відділ) – добровільне об’єднання людей тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає і захищає її інтереси.

          Наприкінці ХІХ століття завершується оформлення радикалів у політичну партію. 4 жовтня 1890 року  у Львові під впливом Михайла Драгоманова з ініціативи Івана Франка, Михайла Павлика, навколо яких об’єдналася група студентської молоді, було засновано першу політичну партію – Русько-українську радикальну партію (РУРП).

          Партія мала свою програму, в якій були завдання мінімум і максимум.

          У своїй діяльності РУРП прагнула поєднувати відстоювання соціальних інтересів українських селян Галичиини із захистом національних прав українського народу.

(Під час розповіді можна скласти на дошці таблицю)

Таблиця «Перші політичні партії в Західній Україні»

Робота з підручником с.245

4.     Іван Франко, його роль у розвитку суспільно-політичної думки.

          «Іван Франко – видатний представник українського демократичного руху кінця ХІХ – початку ХХ ст..»

Під час прослуховування повідомлення учні роблять записи в робочих зошитах.

Бесіда з учнями

Як  ви розумієте вислів «Іван Франко – Тарас Шевченко західноукраїнських земель»?

5.     «Україна ірредента» Юліана Бачинського.

          Питання автономії як програмної мети Русько-української радикальної партії викликало у партії гостру дискусію. На позиції незгоди з цим положенням були так звані «молодші» радикали Юліан Бачинський, В’ячеслав Будзиновський, Олександр Коллеса… Кінцевою метою політичної діяльності  партіїї вони ввважали державну самостійність України, а автономію     у складі перебудованої на федеративних засадах Австро-Угорщини лише першим етапом на шляху до цієї мети.

          У 1895 році було прийнято важливе доповнення до програми партії:

«Здійснення соціалістичних ідеалів можливе лише за повної політичної самостійності українського народу»

          Самостійність – стратегічна мета партії. Через рік Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна  ірредента», у якій доводив історичну необхідність здобуття Україною повної політичної незалежності.

          На підтримку ідеї самостійності виспупив Іван Франко – один з найвидатніших і найавторитетніших громадсько-політичних діячів, загальновизнаний класик української літератури.

          Поступово ця ідея стала пануючою ідеєю загальноукраїнського національно-визвольного руху.

Запитання до учнів

1.     Поясніть назву брошури Ю.Бачинського «Україна ірредента».

2.     Хто першим серед громадських діячів виступив і обгрунтував ідею здобуття Україною повної політичної незалежності?

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1.     Коли вивник радикальний рух?

2.     Що таке «Нова ера»?

3.     Коли виникла перша українська політична партія РУРП?

4.     Чи є підстава говорити про перенесення наприкінці ХІХ ст. центру українського Національно-визвольного руху з Наддніпрянщини в Галичину?

5.     Назвіть відомих вам діячів РУРП.

6.     Яке значення брошури Ю.Бачинського «Україна ірредента»?

7.     Дайте визначення поняттям: «радикали», «політична партія».

V. Підсумок уроку

          В середині 70-х років ХІХ ст.. в Українському Національно-визвольному русі з’являється і набирає силу радикальна течія. Радикали нае погоджевалися на обмеження діяльності українських патріотів рамками культурно-освітньої роботи. Вони  прагнули надати українському рухові політичного характеру.

          «Нова ера» справила політичний вплив на Український Національно-визвольний рух, стала своєрідним каталізатором.

          Таким чином, національно-визвольний рух в Галичичні в другій половині ХІХ ст. розвивався по висхідній лінії і вступив в нову фазу, поставивши перед собою завдання боротьби за політичну незалежність України. Внаслідок чого прискорився процес формування політичних партій. У 1890 році була утворена Русько-українська радикальна  партія. А.Юліан Бачинський  у своїй «Поневолена Україна» першим серед громадських діячів висунув і обгрунтував ідею здобуття Україною повної політичної незалежності.

VІ. Домашнє завдання

1.     Опрацювати параграф підручника

2.     В робочих зошитах складіть історичний портрет І.Франка.