Розробка уроку за темою "Релігійне життя на Харківщині"

Дата:

Урок 11.  9   клас

Тема «Особливості розвитку науки і освіти»

Мета:

• ознайомлення учнів з особливостями розвитку освіти і науки на Харківщині у другій половині ХХ ст. ;
• удосконалювати уміння учнів узагальнювати і систематизувати інформацію;
• формувати почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть охарактеризувати особливості освіти і науки Харківщини у другій половині ХХ ст., описувати найвизначніші наукові відкриття  та досягнення харківських учених.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

За рівнем освіти і науки Харківські виші й наукові установи є одними з найкращих у країні (а подеколи і Східної Європи), часто конкурують зі столичними.

• Формування мети уроку разом з учнями

ІІІ.  Актуалізація опорних знань

Дайте відповіді на запитання:

1. Що нового ви дізналися про архітектуру Харкова ХХ ст.?

2. Які  архітектори  зробили  значний  внесок  у  формування архітектурного образу нашого міста?

3. Про які архітектурні стилі та їх особливості ви дізналися?

4. Які  архітектурні  особливості  притаманні  нашому  рідному місту?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Низка харківських освітніх і наукових установ веде свій початок з дореволюційних часів, інші — з часу, коли Харків був столицею УРСР, а деякі засновані, реорганізовані чи відновлені після Другої Світової війни. Від початку 30-их pp., а особливо після війни посилена русифікація усіх ступенів освіти у Харкові, як також інших культурно-освітніх установ.

На  початку  20-х  років  ХХ  століття  у  молодої  радянської  науки назріла  гостра потреба  у Будинках  вчених  як  в центрах  їх  професійних контактів,  взаємного  інформування  про  новітні  досягнення  науки  і техніки, події суспільно-політичного і культурного життя, популяризації наукових досягнень серед населення. 

 І наше місто як великий науковий центр України не стало винятком. У Харкові Будинок учених був  відкритий  за  ініціативою Всеукраїнського комітету  сприяння  ученим  у  1924  р.  після  відкриття Будинків  учених  в Петрограді (1921 р.) і в Москві (1922 р.).

 У  1934  році  за  пропозицією Всеукраїнського  комітету  сприяння вченим  Будинку  вчених  була  відведена будівля  А.Н.Бекетова  (вул. Раднаркомівська,  10),  де  він знаходиться і нині. У  післявоєнні  роки  членами Правління  Будинку  учених  були:  член-корр.  АН  УРСР  –  Ліфшиц  І.М.,  227 професори:  Виноградов  А.І.,  Лук'янов  П.І.,  Веркин  Б.Е.,  Селезньов  Л.П., Зерба П.І., Савронь Е.С., Лисогор О.П., Сало Д.П., Сташис В.В.   З 1969 р. наукові секції Будинки вчених почали проводити «дні науки», які  сприяли  пропаганді  наукових  знань,  зміцненню  контактів  науки  з виробництвом.  У  ході  проведення  Днів  науки  організовувалися  зустрічі учених з робітниками, воїнами, школярами.

 У 1971 р. у Будинку вчених була відкрита портретна галерея «Учені Харкова – лауреати Ленінської і Державної премій, Герої Соціалістичної праці»як  данина  глибокої  поваги  до  тих,  хто  йшов  в  авангарді  науки. Спочатку  до  неї  було  включено  119  портретів  академіків  і  членів-кореспондентів АН УРСР, таких, що працювали в м. Харкові. 

- Дайте відповідь на запитання. Охарактеризуйте особливості розвитку науки в ХХ ст.

2. Після створення в Харкові університету ( заснований 17 листопада 1804 , відкритий 29 січня 1805) одним з головних його підрозділів стало "відділення фізичних і математичних наук " . Викладання математики на ньому з самого початку було на досить високому рівні, а вже в другій половінеXIX століття і на початку століття XX в Харкові працювали такі видатні особистості, як О.М.Ляпунов, Імшенецький, В.А.Стеклов, С.Н. Бернштейн. Саме ці вчені й почали формувати образ Харкова як міста високої математичної культури. Потрібно сказати , що коли ми говоримо про місто з певними культурними та науковими традиціями в тій чи іншій області, то, звичайно ж, розуміємо , що ці традиції не можуть виникати на порожньому місці. Як правило, вони створюються кількома видатними людьми , яскравими талантами , які збирають навколо себе учнів і послідовників.

У середині XX століття , в передвоєнні та повоєнні роки , математичний Харків асоціюється з такими відомими вченими як Наум Ілліч Ахієзер , Борис Якович Левін , Володимир Олександрович Марченко , Олексій Васильович Погорєлов ...

Серед наступного покоління вчених- математиків Харкова варто назвати академіка Л.А.Пастура , членів -кореспондентів НАН України Е.Я.Хруслова , І.В.Островского , В.Г.Дрінфельда . До речі кажучи , Володимир Гершоновіч Дрінфельд - єдиний в Україні лауреат Філдсовської премії. Для математиків ця нагорода є аналогом Нобелівської премії.

- Дайте відповідь на запитання: Як створеня Харківського університету влинуло на розвиток освіти та науки в Харківщині.

- Робота в групах з текстом підручника.

Група 1. Розвиток історії, біології та педагогіки

Група 2. Розвиток фізики, астрономії

Група 3. Прогрес медичних наук

Група 4. Розвиток психології та інформатики

- Результати роботи учнів заносяться до таблиці.

4.  У Харкові діють 38 середніх спеціалізованих освітніх закладів і 40 професійно-технічних шкіл; понад 50 науково-дослідних інститутів при вищих навчальних закладах або у відомстві міністерств (зокрема, ще 1920 року був заснований Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології, що займався вирішенням питань радіології та онкології), 6 науково-дослідних інститутів АН України (Харківський Наук. Центр АН, Укрдіпроруда та ін.).

Серед вищих шкіл Харкова найважливіші:

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва;

Харківський національний університет імені В.Каразіна;

Харківський політехнічний інститут;

Харківський національний економічний університет;

Харківський державний медичний університет;

Національна юридична академія ім. Я.Мудрого;

Харківська державна академія культури;

Національний фармацевтичний університет;

Національний аерокосмічний університет

Харківський національний університет мистецтв ім. І.П.Котляревського тощо.

У місті діє також ряд інженерно-економічних ВНЗ:

Українська державна академія залізничного транспорту;

Харківський національний університет будівництва та архітектури;

Харківський національний автомобільно-дорожній університет;

Зооветеринарна академія;

Харківський національний університет радіоелектроніки;

- Дайте відповідь на запитання: Сучасна освіта на Харківщині

3. Закріплення знань учнів

• Відповіді на запитання після параграфу

VIІ. Домашнє завдання. § 39, підготувати доповіді про ВНЗ Харкова.