КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»
Моніторинг освітніх втрат і їх подолання як актуальне завдання
Нової української школи в умовах її
розбудови
Шепеленко Олена Миколаївна, тренер НУШ, вчитель вищої категорії
«Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є… забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності…»
«Закон про освіту», Стаття 6
Небезпека освітніх втрат і навчальних розривів полягає, зокрема, у тому, що їхні наслідки будуть проявлятися із часом і можуть впливати як на якість життя окремих індивідів, так і на розвиток суспільства загалом.
Що розуміють під освітніми втратами?
Говорячи про освітні втрати, більшість дослідників зосереджують свою увагу на втратах у навчанні.
У широкому сенсі освітні втрати означають втрату можливостей для всебічного розвитку учнів – інтелектуального,соціального, емоційного, психологічного тощо. Відповідно видається доцільним у межах родового поняття «освітні втрати» умовно виділити три взаємопов’язані компоненти: ■ навчальні втрати (у розумінні втрати знань, умінь, навичок,ставлень тощо),
■ виховні втрати та
■ зниження темпу розвитку особистості.
«Освітні втрати – це прогалини у знаннях і навичках, які виникають під час освітнього процесу. Це відставання в результатах навчання від очікуваного результату. У навчальних програмах ми маємо якийсь очікуваний результат, а саме знання, компетенції та навички, які мають засвоїти учні та учениці. Коли ми бачимо по їхнім результатам оцінювання, що вони не досягають цих результатів, це і є освітніми втратами. Освітні втрати ми маємо ще після пандемії. Після початку повномасштабного вторгнення вони збільшилися.»
Ю лія Назаренко, аналітикиня центру
Cedos
Навчальні втрати й навчальні розриви:сутність і взаємозв’язок
У науковій літературі є значна кількість підходів до визначення навчальних втрат.
Зокрема ці втрати розуміють як:
▬втрату знань і навичок або відхилення в академічному прогресі учня, що найчастіше пов’язано з перервою у формальній освіті, пропусками занять тощо;
▬ втрату здобутих раніше знань, коли учні, які досягли певного прогресу в навчанні, погіршують свою успішність. Найчастіше це пов’язано з тимчасовою (нетривалою) перервою у формальній освіті,наприклад, літніми канікулами;
▬ різницю між тим, чого навчився учень, тобто досягнутим ним академічним прогресом, і тим, чого учень мав би навчитися на певному етапі свого навчання, наприклад, у певному віці, на рівні певного класу тощо.
Що розуміють під навчальними втратами?
Навчальні втрати – будь-які втрати знань, умінь, навичок та/або уповільнення чи переривання академічного прогресу через паузи в навчанні конкретного учня.
Ці втрати виникають як наслідок тривалих пропусків занять (наприклад, через проблеми зі здоров’ям), неефективного викладання, значних незапланованих перерв у навчанні, пов’язаних із соціальними кризами, війнами, природними катаклізмами тощо.
«Навчальні розриви» – значна та стійка різниця в академічній успішності між різними групами (категоріями)учнівства.
Найчастіше навчальні розриви спостерігаються між учнями з родин із вищими й нижчими доходами, хлопцями та дівчатами, тими,хто проживає й навчається в місті та селі,іммігрантами та автохтонами, а також між учнями з країн із вищим і нижчим доходами тощо.
_Представники Сектору освіти Світового банку зазначають, що через пандемію та війну освітні втрати в Україні можуть становити понад один рік. _Освітні втрати й освітні розриви мають кумулятивний ефект, тобто тенденцію до накопичення й поглиблення, у разі відсутності вчасних і ефективних заходів із їх виявлення та подолання (надолуження прогалин). _Навчальні втрати можуть стати причиною довгострокових економічних втрат.
_Вирішення цієї проблеми має бути основним політичним завданням для урядів, які прагнуть підвищити кваліфікацію людського капіталу для довгострокового зростання ВВП.
Наприклад, ОЕСР та Світовий банк ще у 2020 р. провели економетричні дослідження, метою яких було змоделювати економічні наслідки навчальних втрат. Під останніми вони розуміли передбачуваний дефіцит навичок, викликаний скороченням часу навчання в школі, що призведе до зниження потенціалу робочої сили, зниження доходів для окремих людей, загальної нестачі «людського капіталу» для націй і, таким чином, до зниження валового внутрішнього продукту.
Фахівці Світового банку підрахували, що внаслідок закриття шкіл через COVID-19 учні можуть зіткнутися в середньому зі зниженням річного доходу до 1400$. У перерахунку на поточну вартість станом на 2020 рік це становило до 25000$ втраченого заробітку протягом тривалості типового трудового життя. У всьому світі закриття школи на 5 місяців може призвести, на думку дослідників, до втрат у навчанні, поточна вартість яких становитиме 10 трильйонів доларів.
Своєю чергою експерти ОЕСР прогнозували, що наслідком може бути зниження рівня ВВП на 1,5% протягом решти століття й навіть більше, якщо освітні системи будуть повільно повертатися до колишнього рівня продуктивності. Крім того, вони зазначали, що, якщо школи не будуть відповідати стандартам, які вони мали до пандемії, вплив на майбутній економічний добробут буде пропорційно більшим.
Таким чином, фахівці сходяться в думці, що навчальні втрати можуть стати причиною довгострокових економічних втрат і що вирішення цієї проблеми має бути основним політичним завданням для урядів, які прагнуть підвищити кваліфікацію людського капіталу для довгострокового зростання ВВП.
Шляхи подолання навчальних втрат:
-другорічництво;
-навчання під час канікул;
-репетиторство за державний кошт;
-створення інтеграційних класів;
-перегляд та адаптація освітніх програм;
-розроблення додаткового контенту з ключових навчальних тем; -методична підготовка вчителів до роботи з учнями,які мають навчальні втрати;
-посилення шкільної автономії та взаємодії й співпраці вчителів.
Які існують дослідження якості освіти?
● Серед моніторингових досліджень якості освіти, які проводили в Україні до 2020 року найбільш об’єктивні та повні дані дало міжнародне дослідження PISA та вітчизняне ЗЗМЯПО.
● Перший цикл PISA, до якого приєдналася Україна, відбувся у 2018 році, а у 2022 наша країна змогла провестий наступний цикл цього дослідження.
Шляхи та інструменти подолання навчальних втрат та навчальних розривів:
перерозподіл навчального часу між темами;
використовувати завдання різних рівнів складності для окремих учнів;
напрацювання якісного освітнього контенту з тих тем, які потребують надолуження;
організація навчання за екстернатною або сімейною формою;
впровадження програми самонавчання, яка дає змогу учню поступово просуватися до оволодіння базовими навичками;
індивідуальні консультації в очному режимі (за присутністю батьків).
Модель учня
У час війни та відбудови надзвичайно важлива толерантність.
Доцільно усвідомлювати, що ми всі маємо різний досвід, порізному реагуємо на ситуацію, проявляємо себе, маємо різні
думки. Добре, якщо намагатимемось почути та зрозуміти одне одного, це сприятиме єдності українців. Тож і надолуження
матеріалу має відбуватися у дружній та спокійній атмосфері з упевненістю: разом ми здатні долати будь-які труднощі.