ПОДОЛАННЯ ПОРУШЕНЬ ЗОРОВОЇ ПАМ’ЯТІ У ДІТЕЙ ІЗ ЗПР ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ
вчитель дефектолог
А.О. Атаманенко
В статті розглядається проблема подолання порушень зорової пам’яті дітей із затримкою психічного розвитку засобами дидактичної гри. Описано дослідження особливостей зорової пам’яті дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку, в ході якого визначено значне відставання в обсягу зорової пам’яті, точності відтворення матеріалу, який пред’являється для об’єму короткочасної зорової пам’яті. Впроваджений комплексний корекційний вплив на групу дітей дошкільного віку та проведено формувальне дослідження, в ході якого встановлене значне покращення рівня розвитку зорової пам’яті дітей із затримкою психічного розвитку після впровадження комплексу дидактичних ігор.
Ключові слова: затримка психічного розвитку, ігрова діяльність, дидактична гра, зорова пам’ять.
The article considers the problem of overcoming visual memory disorders in children with mental retardation by means of didactic games. A study of the visual memory of preschool children with mental retardation is described, during which a significant lag in the amount of visual memory. the accuracy of reproduction of the material presented and the volume of short-term visual memory. A comprehensive corrective effect on a group of preschool children was introduced and a formative study was conducted, during which a significant improvement in the level of visual memory development of children with mental retardation was established after the introduction of a set of didactic games.
Key words: a delayofmentaldevelopment, gameactivity,didacticgame, visualmemory.
Постановка проблеми. На сьогодні кількість дітей із затримкою психічного розвитку постійно зростає, тому виникає необхідність в пошуку ефективних методів і прийомів корекційної взаємодії з дітьми даної категорії. Проблема розвитку зорової пам’яті у дітей із ЗПР посідає особливе місце в системі пізнавальних процесів. Як показали дослідження вчених В. Штерн, У.Муйлан, Ф.Фребеля, П.П.Блонського, О.Н.Леонтьєва, З.М.Істоміної, И.П.Зінченко, О.В.Запорожця, Л.С.Виготського, пам’ять лежить в основі навчання і виховання, набуття знань особистого досвіду, формування навичок. Дошкільний вік характеризується інтенсивним розвитком здатності до запам’ятовування і відтворення.
Аналіз актуальних досліджень. Основна діяльність дошкільника – гра. Відомі психологи Л.С. Виготський, О.В. Запорожець, О.М. Леонтьєв, А.О. Люблінська, вважають гру провідною діяльністю дошкільників, завдяки їй в психіці дитини відбуваються значні зміни, формуються якості, які готують їх до нових, різних видів розвитку (2,с. 47).
У грі всі сторони дитини формуються в єдності і взаємодії. За висловом С.Л. Рубінштейна, «в грі, як в фокусі, збираються в ній проявляються і через неї формуються всі сторони психічного життя особистості» (1.с.128).
Дитині потрібна активна діяльність яка підвищує її життєвий тонус, задовольняє її інтереси. Гра необхідна для життя повним, здоров’я дитини, вона робить його життя повним, створює впевненість в собі і в своїх силах. Недарма відомий педагог і лікар Е.Л. Арнін називав її психічним вітаміном(5. с. 67).
Становлення гри дітей із затримкою психічного розвитку підпорядковується загальним закономірностям, але йде значно повільніше і має ряд специфічних особливостей. Якщо у дітей розвиток який відбувається в межах норми, до шести років сюжетно-рольова гра досягає вищого розвитку, то у всіх дітей ЗПР цього віку вони знаходяться на етапах перед дошкільного молодшого дошкільного віку (8,с.92).
Н.А.Білопольська та І.Ф.Маяковська у своїх дослідженнях відмічають що при явному переважання ігрових інтересів над навчальними, у дітей у ЗПР в іграх чітко виступає одноманітність інтересів, відсутність творчості і бідність уяви, недостатня емоційність, низька активність, в порівнянні з грою дітей, розвиток яких відбувається в межах норми. Ускладнення правил гри зачасту призводить до її фактичного розпаду (8,с.9).
Для розвитку самостійної ігрової діяльності, творчої уяви велике значення мають дидактичні ігри, вони допомагають розв’язувати розумові завдання які подаються їм в цікавій ігровій формі, вони знаходять відповіді, долаючи при цьому певні перешкоди. Дитина сприймає розумову задачу як практичну, ігрову, це підвищує її розумову активність.,
В дидактичній грі формується пізнавальна діяльність дітей ії затримкою психічного розвитку.
Існують певні вимого до дидактичних ігор, кожна дидактична гра повинна містити вправи, корисні для розумового розвитку дітей та їх виховання, в дидактичній грі обов’язково потрібні бути цікаві завдання, розв’язання яких вимагає розумових зусиль, подолання повних труднощів. До дидактичної гри, як і до будь якої гри, належать слова А.С.Макаренка: «Гра без зусиль, гра без активної діяльності – завжди погана гра» (4,с. 74).
Отже гра – основна діяльність дошкільника. В процесі гри формуються всі психічні процеси, вміння навички, формується характер, вподобання та любов до праці. За допомогою гри діти засвоюють певні знання, потрібні для наступної, складнішої діяльності – навчальної.
Мета нашого дослідження – вивчення особливостей зорової пам’яті дітей дошкільного віку їз ЗПР та впливу дидактичних ігор на її розвиток на основі аналізу психолого – педагогічної літератури та проведення діагностичних методик. Для досягнення поставленої мети ми склали відповідну діагностичну програму, яка складається з наступних методик: методика «Запам’ятай предмети» (мета: визначення обсягу зорової пам’яті), методика за Р.С. Немовим «Впізнай фігури» (мета: визначення точності відтворення матеріалу, який предявляється), методика «Запам’ятай малюнки» (мета: оцінка об’єму короткочасної пам’яті) (3.с.20-21).
Виклад основного матеріалу. Діагностична робота була проведена на базі дошкільного віку Криворізького району. В діагностичному дослідженні брали участь 10 дітей віком 5 років.
Аналізуючи результати, отримання в ході проведення методики «Запам’ятай предмети», ми з’ясували що у 60%випробовуваних показник рівня розвитку обсягу зорової пам’ятті знаходиться на середньому рівні, такі діти задовільно впоралия із запропонованим завданням; у 30% від загальної кількості дітей спостерігається негативний рівень розвитку короткочасної зорової пам’яті, у цих дітей виникли труднощі правильного виконання завдання; 10% від усіх обстежених має досить високий рівень розвитку зорової пам’яті.
В результаті проведення методики « Впізнай фігури» визначено що 40% дітей мають середній рівень точності пам’яті, 60% - низький рівень.
Аналіз результатів, отриманих в ході проведення методики «Запам’ятай малюнки» показав що у 80% дітей від загальної кількості обстежених, спостерігається низький рівень розвитку короткочасної зорової пам’яті та у 20% - середній. Загалом завдання виявилося досить складним для даної групи дітей.
Порівняльний аналіз результатів отриманих у ході досліджень зорової пам’яті дітей середнього дошкільного віку, відображає, що за всіма проведеними методиками в цілому результаті рівня розвитку зорової пам’яті у дітей такі: 30% із вибірки дітей мають середній рівень, а 70% - низький рівень розвитку зорової пам’яті. Дані результати дослідження, добре відображають особливості пам’яті дітей середнього дошкільного віку із ЗПР.
За результатами визначення теоретико-методичної літератури з проблеми дослідження нами було розроблено комплекс вправ з розвитку зорової пам’яті у дошкільників із ЗПР. Ці ігри проводилися з дітьми в індивідуальній (протягом 15 хв. Кожного дня) та в підгруповій (20 хв. Тричі на тиждень) формах подавалися з поступовим зростанням складності враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини (6.с.23).
Після застосування комплексного корекційного впливу ми провели повторне обстеження зорової пам’яті у дітей із ЗПР та отримали такі результати.
Аналізуючи результати, в отриманні в ході проведення методики «Запам’ятай предмети», ми з’ясували що у 60% випробуваних показник рівня розвитку зорової пам’яті знаходиться на середньому рівні, такі діти задовільно впоралися із запропонованим завданням, у 40% від загальної кількості дітей, спостерігається високий рівень розвитку короткочасної зорової пам’яті з низьким показником рівня розвитку пам’яті немає.
В результаті проведення методики «Впізнай фігуру» визначено що у 60% дітей середній рівень точності пам’яті, 30% - низький рівень та 10% - високий.
Аналізуючи результати отримані в ході дослідження зорової пам’яті за методикою «Запам’ятай малюнок, ми бачимо» що 50% дітей від загальної кількості обстежених спостерігається середній рівень розвитку короткочасної зорової пам’яті та 40% - низький рівень, а 10% - високий.
Порівняльний аналіз результатів, отриманий у ході досліджень зорової пам’яті дітей середнього дошкільного віку, після впровадження комплексу вправ, відображає, що за всіма проведеними методиками в цілому результати рівня розвитку зорової пам’яті у дітей такі: 20% - високий рівень, 50% - середній рівень а 30% - низький рівень розвитку зорової пам’яті.
Аналізуючи результати констатуального формувального етапів дослідження ми з’ясували, що показники зорової пам’яті дітей дошкільного віку із ЗПР значно зросли.
З вище описаного можна зробити висновок: робота з розвитку зорової пам’яті найбільш ефективно реалізується в грі, оскільки гра – провідний вид діяльності у дошкільному віці, що дає істотний вплив на розвиток всіх сторін психіки дитини. Ігрова діяльність дошкільників із ЗПР є засобом пізнавальної активності дітей. Саме гра є основним видом діяльності дошкільників із ЗПР, вона являється більш доступним способом трансформації отриманих з навколишнього світу інформацій, вражень та знань, сприяє розвитку пізнавальної діяльності дитини, допомагає досягати значних успіхів у розвитку таких дітей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ