виступ на пед раді ЗДО Тема: Фонематичний слух і фонематичні процеси як один з важливих компонентів розвитку мовлення.

Тема: Фонематичний слух і фонематичні процеси як один з важливих компонентів розвитку мовлення.

Мета: сформувати загальне уявлення про фонематичний слух та фонематичні процеси, познайомити з  етапами розвитку в дитини фонематичного слуху, розглянути важливість формування фонематичного слуху.

Теорія і практика сучасної логопедичної роботи переконливо доводять, що розвинені фонематичні процеси – важливий фактор успішного становлення мовленнєвої системи особистості в цілому, адже це запорука чіткої вимови звуків, правильної складової структури, успішного вивчення правил. Якщо в дитини мовленнєве розрізнення звуків несформоване, вона сприймає (запам’ятовує, повторює, пише) не те, що їй сказали, а те, що вона почула.

Недостатність фонематичних процесів проявляється особливо яскраво в школі під час навчання письма і читання. Не випадково і фахівці, і батьки приділяють багато часу розвитку фонематичних процесів. Отже, формування фонематичного слуху необхідно вважати первинним і дуже важливим завданням початкового етапу навчання рідної мови. Успішний процес формування правильного мовлення у дітей неодмінно пов’язаний із формуванням і розвитком фонематичного слуху та фонематичного сприймання. Ці процеси є складовими мовленнєвого слуху.

Фонематичний слух – здатність до  слухового сприйняття звуків мови (фонем), вміння розрізняти звуки мови в їх послідовності,  диференціювати близькі за звучанням фонеми. Правильне сприйняття звуків мови, фонематичного складу виникає в дитини не відразу. Це результат поступового розвитку. На ранньому етапі розвитку дитина сприймає слова як єдиний звуковий комплекс, який має певну ритмічно-мелодійну структуру. Наступний етап характеризується поступовим розвитком вміння розрізняти фонеми, які входять в склад слова. Одночасно з цим відбувається інтенсивне оволодіння активним словником і правильною вимовою слів.

Розвиток фонематичного слуху у дитини починається зі слухової диференціації звуків (голосні – приголосні, дзвінкі – глухі, тверді – м'які), тобто спочатку дитина починає з акустичного розрізнення звуків, і лише потім включається артикуляція. Розвинутий фонематичний слух – важливий етап перед засвоєнням  грамоти. В свою чергу, і навчання грамоти сприяє в подальшому удосконаленню навичок фонематичного аналізу слів, розподілу слів на фонеми

Фонематичний слух – явище доволі складне і потребує ретельного вивчення. Він включає в себе складні операції – фонематичні процеси, які  відповідають за виконання певного завдання у звуковій диференціації.

Якщо подивитись на розвиток дитини то:

Дитина в 11 місяців вже здатна сприймати та розрізняти звуковий склад слова.

В 1 рік 8 місяців починає диференціювати звуки за смислорозрізнювальними ознаками, завдяки чому у неї закріплюється зв’язок між звучанням слова та його значенням.

До 2 років дитина добре розрізняє на слух усі звуки мовлення, що свідчить про достатній рівень розвитку у неї фонематичного слуху, а отже, і слухового сприймання.

У віці 2,5 років дитина вже добре диференціює слова-пароніми, що різняться акустично та артикуляційно-далекими звуками (наприклад, б-г: білка–гілка), артикуляційно-далекими, але акустично близькими звуками (наприклад, с-ш: миска-мишка).

У 3 роки дитина розрізняє пароніми, що містять артикуляційно близькі, але акустично далекі звуки (наприклад, р-л: Марина – малина), артикуляційно та акустично близькі звуки (наприклад, и-і: дим – дім).

У віці 4-5 років дитина, диференціює всі звуки мовлення як на слух, так і у вимові.

Після 4 років у дитини з’являються первинні навички звукового аналізу, що є важливою передумовою опанування у подальшому навичок писемного мовлення.

З 5 років і упродовж навчання в початкових класах формуються та закріплюються вміння розрізняти голосні і приголосні, тверді та м’які, дзвінкі та глухі звуки; здійснювати частковий і повний звуковий аналіз слів.

Недорозвинення фонематичного та фонетичного слуху може стати причиною порушень як усного так і писемного мовлення. Саме тому пропедевтична загальноосвітня і логопедична робота у цьому напрямі потребують значної уваги з боку педагогів.

До фонематичних процесів відносять: фонематичне сприймання; фонематичне уявлення; фонематичний аналіз і синтез.

Фонематичне сприймання – це процес прийому, розрізнення звуків мовлення за фізичними та акустичними ознаками, розпізнавання в них загальних звукотипів (фонем). Фонематичне сприймання лежить в основі розуміння мовлення та засвоєння мови.

Фонематичне сприймання проходить два етапи у своєму розвитку, відповідно до чого розрізняють його сенсорний та перцептивний рівні.

На сенсорному рівні сприймання мовлення слуховий аналізатор здійснює аналіз сприйнятих мовних сигналів (слів), унаслідок чого стає можливим розрізнення звуків мовлення за їхніми фізичними, акустичними ознаками і повторення цих звуків на імітаційному рівні. На основі сенсорного рівня сприймання мовлення в дитини на 6-8 міс. з’являється лепет, що складається зі звуків та звукосполучень, аналогічних мовленню оточуючих людей.

Перцептивний рівень сприймання характеризується розрізненням звуків мовлення за узагальненими ознаками. Сформованість цього рівня сприймання (фонематичного слуху) зумовлює стабілізацію звукового складу слова. На відміну від попереднього періоду, з 1 р. 6 міс. до 1 р. 8 міс. фонематична диференціація звуків мовлення відбувається значно інтенсивніше за немовленнєві звуки, і саме на цій основі формується зв’язок між звучанням слова та його значенням. Дитина повинна чітко розрізняти звуки між собою за акустичним ознаками та співвідносити кожен свій звук з еталоном української мови.

Робота з розвитку фонематичного сприймання передбачає формування слухової уваги, пам’яті; формування вміння виконувати дії за мовленнєвими інструкціями, наслідувати звуки, виділяти окремий звук серед інших.

Фонематичне уявлення – внутрішні, узагальнені за акустичними та артикуляційними ознаками звукові образи слів, здатність сприймати кожний мовленнєвий звук у різних варіантах його звучання, що дає змогу правильно використовувати звуки для розрізнення слів. Мета полягає в тому, щоб навчити дитину виділяти спільний звук у запропонованих словах з опорою на слуховимовляння.

Фонематичний аналіз і синтез – розумові операції, що полягають у виокремленні звуків у словах та в поєднанні окремих звуків мовлення у словах. Мета цього етапу – вчити дітей виділяти звук у слові в різних позиціях з опорою на зображення, або без неї, складати слова з поданих звуків (букв).

Отже, якщо підсумувати: фонематичні процеси – ще одна запорука успішного формування мовлення. Вони дозволяють дитині чітко розрізняти близькі за звучанням фонеми мови, що позитивно впливає на розвиток правильної звуковимови, письма і читання. Тому дуже важливо вчити дитину прислухатися з дитинства. Розвитком фонематичного слуху можуть займатись батьки, вчителі і логопед. Вчасно виявивши та скорегувавши фонетичні порушення, дитина в подальшому зможе без проблем опанувати читання і письмо і зможе безперешкодно вчити інші точні та гуманітарні дисципліни.