9 червня о 18:00Вебінар: Як Вчителю зарядити свою внутрішню батарейку

Подорож-казка по країні Хімія "Хімія – наука-чарівниця"

Про матеріал

Розробка виконана у формі подорожі-казки по країні Хімія, де старші учні знайомлять молодших товаришів (6-7 клас) із таким предметом, як хімія. Казка-подорож супроводжується показом хімічних експериментів, що викликають інтерес дітей до науки хімія.

Перегляд файлу

1

 

Хімія – наука-чарівниця

(подорож-казка по країні Хімія)

Широко простягає хімія руки

свої у справи людські.

М.Ломоносов

Мета: поглибити та розширити знання і кругозір учнів, їхні уміння та навички; ознайомити менших учнів із історією хімічної науки; розкрити таємниці навколишнього різноманітного й загадкового світу; виховувати любов до предмета, бажання здобувати знання.

Дійові особи: алхімік, Менделєєв, дівчинка.

Обладнання: хімічний посуд, набір реактивів.

Хід заходу

Ведуча. Доброго дня друзі! Раді вітати всіх присутніх у цій залі. Сьогодні ми з вами здійснимо подорож таємничій, чарівній і загадковій країні – Хімія, дізнаємось про деякі таємниці та чудеса, що відбуваються в ній. А допоможуть нам в цьому старші учні – ваші товариші. Тож рушаймо! Щасливої дороги!

Ведучий. Наук на світі є багато,

       І хімія – не між дрібних.

       З’явилася вона давненько –

       За декілька тисячоліть,

       Та рухалася помаленьку,

       А зараз птицею летить.

Ведуча.  Як тільки стала проростати

      Й пустила в землю корінці,

      Ураз її, немов за грати,

      Взяли до рук своїх жерці.

      І хоч святою стала зватись,

      Але ченці, як не крути,

      Із нею почали займатись

      Мистецтвом зовсім не святим.

Ведучий. Та в келії їй тісно стало.

       Покрита мороком густим,

       До себе вчених притягала

       Туманним образом своїм.

       Трудились хіміки віками,

       Все думали про майбуття:

       Шукали філософський камінь,

       Химерний еліксир життя.

(На сцені з’являється алхімік, тримаючи в руках дві колби із гарячими розчинами плюмбум ацетату та калій йодиду).

Ведуча.  Ой! Ти хто? І що тут робиш? 

Алхімік.  Я – алхімік! І, здається, щойно знайшов отой славетний філософський камінь, про який всі тільки й говорять. Ось дивіться!

(Бере дві колби і зливає їх в одну. Через деякий час в колбі з’являються золоті лусочки).

Алхімік.  Бачили! А то нічого не вийде! Нічого не вийде!

(Щось бурмочучи собі під ніс, алхімік залишає сцену).

Ведучий. Але не тільки це робили,

       Не марно покладали труд –

       Кислоти добувати вміли,

       Метали виплавляли з руд.

       Багато сил ішло даремно,

      Блукали хіміки в пітьмі –

       Була робота безсистемна,

       Думки роїлись в голові…

Ведуча. Знаходились великі вчені,

       Науку рухали вперед.

       Та ось на світ з’явився геній

       І головний відкрив секрет.

       Він працював для Батьківщини,

       Життя не шкодував свого.

       Був Менделєєв справжнім сином

       Росії й людства усього.

Ведучий. Узяв з минулого найкраще

       В майбутнє сміло зазирнув,

       І розум його роботящий

       Багато в світі осягнув.

       Відкрив закон Періодичний,

       Що став для хіміків взірцем,

       Закон, що буде жити вічно,

       Бо вічний рух в собі несе.

(На сцені з’являється Менделєєв)

Ведуча. Пане, а ви хто?

Менделєєв. Дмитро Іванович Менделєєв.

Ведучий. А, так це Ви відкрили Періодичний закон?

Менделєєв. Так, я! ох і нелегко це було! Скільки я бився над ним, розмірковував, ночей недосипав! І, нарешті, здійснилося!

Ведуча. І що ж Ви лише наукою займалися?

Менделєєв. Я був знайомий із багатьма художниками, поетами, композиторами. Вони любили заходити до мене, а я пожартувати над ними.

Ведучий. Як?

Менделєєв. Я можу визначити, чи є в залі діти, що курять. (Бере банку, підходить з нею на край сцени і закриває кришкою. Банка наповнюється димом). Ось так шкідливим димом наповнюються легені курців.

Ведуча. Звичайно, цей дим не сигаретний, а хімічний, утворений унаслідок взаємодії амоніаку з гідроген хлоридом.

Ведучий. А це що у Вас?

Менделєєв. Це морське дно з водоростями та коралами.

Ведучий. Уперше бачу такі чудернацькі водорості.

Ведуча. І водорості теж хімічні – так виросли нерозчинні силікати металів.

Менделєєв. Ну що ж, друзі, мені вже час. До побачення!

Ведучий. Нас хімія – наука-чарівниця –

       Бере в свої долоні, мов цариця.

       І каже: все вам дам, аби природі

       Ви мною не завдали шкоди.

(На сцені з’являється дівчинка).

Дівчинка. Доброго дня вам! А ви знаєте, що стоїте поруч із вулканом, і будь-якої миті може початися виверження?

Ведуча. Не фантазуй. Тут немає ніякого вулкана.

Дівчинка. А ось і є! Дивіться. (Проводить дослід “Виверження вулкана”).

Ведучий. Ух ти, гарно як!

Дівчинка. А в мене є фотоапарат, і я все це зняла на плівку. Ось дивіться. (Проводить дослід “Миттєва фотографія” (Заздалегідь на білому аркуші паперу намальовано вулкан розчином лугу. Дівчинка розпорошує на аркуш спиртовий розчин фенолфталеїну – з’являється вулкан.)).

Дівчинка. До побачення!

Ведуча. Сашо, а що це в тебе таке?

Ведучий. Та це я випадково подряпав руку.

Ведуча. То давай я тобі допоможу.

(Проводять дослід “Кров без рани”. Ватним тампоном змазують долоню ведучого ферум хлоридом, а безбарвним розчином калій роданіду змочують палицю. Далі палицею проводять по долоні: на папір рясно тече “кров”, яку з долоні змивають ватою, змоченою розчином натрій флуориду. Показують глядачам, що рани немає і долоня чиста).

Ведучий. Спасибі!

Ведуча. Будь ласка. Будь охайним. А, ти знаєш, я зараз залюбки подивилася б феєрверк.

Ведучий. А це будь ласка.

(Демонструє дослід “Зоряний дощ”. На аркуш паперу насипає по три ложечки вугільного порошку, калій перманганату та порошку відновленого заліза. Суміш висипає у тигель, який закріплює у кільці штатива і нагріває полум’ям спиртівки. Починається реакція, і суміш викидається у вигляді безлічі іскор, що нагадують феєрверк).

Ведучий. Хоч хімія наука і не нова,

       Вона дає таку пораду –

       Нам працювати з нею треба знову,

       Тоді наш вчитель буде радий!

Ведуча. У житті щоденнім хімія – наш друг,

     Допомагає в кухні й на городі,

     Куди не глянь – є хімія навколо:

     У побуті і у природі.

Ведучий. І на завершення програми

       Ми, друзі, вам сказати хочемо:

       Якщо ви ще не переконалися і досі,

       Що хімія – наука із наук,

       Велична, таємнича, загадкова,

       В користуванні нам дає

       Мільйони речовин чудових.

 

doc
Додано
15 грудня 2018
Переглядів
708
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку