Подорож казковими осінніми стежками

      Подорож казковими осінніми стежками                                                           

                                                 Свято осені

                                Інформаційна картка виховного заходу

Назва	Подорож казковими осінніми стежками.
Мета	Виховувати любов до природи, розвивати вміння виразно декламувати вірші.
Оформлення залу	Зал прикрашений   святково осіннім листям, вишитими рушниками.  На сцені кошички з овочами і фруктами.
Учасники виховного заходу	Учні 3-го класу
Музичне оформлення	Фонограми дитячих пісень про осінь.

                     Хід виховного заходу                                                                              

1.Йде осінь по Землі, немов царівна,

    Красива, яскрава, чарівна.

    Плоди смачні всім дарує

    І навкруги усе фарбує.

2.Осипає   з дерев жовтень  жовте листя

   Ходить по саду в золотім намисті.

   Ходить по саду, яблука збирає

   І маленьких діточок щедро пригощає.

3. Осінь захоплює, осінь вражає

    Дивом – красою і барвами квіт.

    То вона щедро тепло посилає,

    то умиває дощиком світ.

4.То аж засвітиться в золото вбрана,

    Ніби царівна велична стоїть,

    Вся чарівна, кольорова, багряна,

    Тихо чекає і мудро мовчить.

5.Пора ця просто чудова!

    Щодня в природі якась обнова.

    Коли ж під сонечком осінь сміється,

    Тоді чарівною здається.

 

Вчитель. Доброго дня всім! Сьогодні ми всі вас запрошуємо поринути і відчути красу природи. Тому що саме в цю пору вона неповторна і чарівна.

      (Учні виконують поспівку «Свято починається»)

 

 6.   Завітала осінь до нас на Україну,

       Одягла в червоне намисто калину.

       Бо ж вкраїнська осінь – це пишні жоржини,

       горішки ліщини, кукурудза стигла, варення, повидло,

       гриби в маринаді.                                                                                                                     7.   Тобі щедра ,осене,                                                                                                            всі у нас раді,                                                                                                                             І білочка в лісі,                                                                                                                                    і в садочку квіти,                                                                                                                  І горобчик в полі,                                                                                   

       Дорослі і діти.

 8.   Коли вона загляне в сад –

       Наллється соком виноград.

       І кислі яблука ранет

       Солодкі стануть, наче мед.

       Коли огляне баштанини –

       Наллється гордо кавуни.

       І залишається в хустках                                                                                                                                товста капуста на грядках,

 Як помандрує по грядках

З чарівним пензлем у руках –

Все розмалює по путі,

Берези стануть золоті!

І ми її уклінно просим:

«Заходь у гості, славна осінь!»

 

Ведуча. (В руках кленовий листок) От погляньте, який гарний листочок подарувала нам осінь. Він  увібрав у себе всі осінні кольори – і зелений, і жовтий, і жовтогарячий… Цей листочок не простий, а чарівний. На ньому осінь  прослала своє запрошення. Вона пропонує нам разом з нею помандрувати в природу. Нумо, сідаймо у веселий потяг і піснею вирушаймо у подорож.

 

  (Діти стають в один ряд, звучить гудок паровоза і діти рухаються під музику по залу).

 

Ведуча. Стоп! Наш потяг зупинись і навколо подивись.

 

Учень. Ліс! Яка казкова! Скільки тут чудес, пісень! Осінь йде жива, чудова. Все міняється щодень.

 

Вчитель. Поводьтеся в лісі тихо і не койте в ньому лиха.

                 Гілок прошу не ламати

                  І травинок не займайте.

Дівчинка. Ой, як гарно навкруги!

                   Золоті сади, луги.

                   Хто їх так розмалював?

                   Одяг хто подарував?

Хлопчик.  Уночі, як нам ще спиться,

                   Ходить, чув я, чарівниця.

                   Як лиш чогось торкнеться, то це золотом наллється.

Дівчинка. Хто ж красуня ця чарівна?

Хлопчик. Осінню красуня зветься.

Дівчинка. Де ж вона, де їй живеться?

 

Вчитель.   Подивись, яка краса!

 

Всі.             Де ж ти осінь чарівна?

                   (Заходить осінь)

 

 Осінь. Ось я за сосною,

             Ось і листя в’яне.

             Осінь я … За мною

             Йдуть густі тумани,

             Осінь я … Осонням листя засипаю.

             Осінь я … Трави сонні

             Додолу згинаю

             Ранками імлиста,

             Вдень, як позолота,

             Обриваю листя –

             Це моя робота.

• Я давно на вас чекаю,                                                                                                      і з звірятами виглядаю.

Учениця. (Звертається до осені).

                  Осінь щедра і багата

                  З подарунками прийшла.

                  То ж дозволь нам запитати.

Всі.            Що ти осінь принесла?

Осінь.       Принесла пшениці.

Всі.            Будуть паляниці!

Осінь.       Ось городинка для вас.

Всі.            Буде  суп і  борщ  у нас!

Осінь.       Стиглі яблука, мов жар.

Всі.            На варення і узвар.

 

 

Учні.          Чи хорошу ти погоду 

                   В подарунок принесла?

Осінь.       Дощ! Дощ!

 

Хлопчик.  Вже ,напевно, п’ятий день

                   Цей осінній дощ іде.

                   Я стрибаю – він іде!

                   Я спиняюсь він іде!

                   Хоч би й він спинився теж,

                   Та куди там - він іде!

                   Ех, знайти б од нього ключик,

                   Тай закинути кудись,

                   щоб спинився дощ колючий,

                   щоб хоч трішечки не ливсь.

                 (Учні виконують «Пісню  про дощ» сл. і муз. Алли Мігай).

Вчитель. Поки ішов проливний дощ, ми загубили десь осінь.

 Учень.     Облітає листя,

                   Висохла трава.

                   Дивиться з ялиці

                   Заспана сова.

                   Лис послухав тишу,

                   Кинувся на мишу,

                   А спіймав листок.

                   Стежечка розмита

                   Повертає вбік,

                    Де стояло літо – виріс боровик.

                   ( Учні виконують пісню «На колючках їжачка танцювало два грибка» сл. і  муз. Н. Рубальської).                                                                 (Виходять хлопчик і дівчинка)

Хлопчик. З дідусем  у ліс пішли,

                   Велетня гриба знайшли.

                   Обминем бліду поганку,                                                                                       І отруйних мухоморів,                                                                                               

                   Он маслята й сироїжки,

                   Назбираємо ще трішки,

                   Всі гриби у нас їстівні,

                   Бо ж бабуся перевірить.                                                                

     (Нагинається, щоб зрізати грибок ).

Білочка. (Вибігає і з обуренням звертається до дітей).

                    Я  не дам грибочків рвати,

                    Як без них нам зимувати?

                    Як прийшли, то йдіть, гуляйте.

                    А грибочків не чіпайте.

Дівчинка.  Білочко, пробач, будь ласка,

                    Чи потрапили ми в казку?

Білочка.     Може в казку, може ні,

                     А грибочки ці – мені.

Дівчинка.   Білочко, може ти знаєш, де осінь?

Білочка.     Так, тут вона бувала,

                     І дерева фарбувала.

                     Он там зайчики стрибають,

                     Може вони краще знають.

  (Вибігають   два зайчики).

Зайчик 1.    Ой! Рятуйте, поможіть!

                      Бо за нами лис біжить!

(Зайчики ховаються, виходить лисичка).

Лисиця. (Співає пісеньку)

                      Я – лисичка, я сестричка,

                     Люблю полювати,

                     А тому то і сьогодні я не буду спати.

                     По лісочку, по гайочку,

                     Піду, погуляю, і зайчаток полохливих миттю упіймаю.

      (Виводить зайців).

Зайчики. (Разом) Ой, Лисонько, ти нас пусти, бо тремтять у нас хвости!

Хлопчик. (Виходить, роздивляється) Ніби чути крик зайчат.

Лисиця.     Ні, мої зайці мовчать.

Хлопчик.    А, напевно ти не знаєш,

                     Зайців ловиш і гуляєш.

                     А тим часом осінь в гаї

                     Усіх добрих пригощає.

Лисиця.      Добрих, кажеш,

                     Я ж така,

                     Та відпущу я зайчат!

                      Лапи їх тримать болять.

                                 (Потирає руки)

                     Ми з зайчиками гралися

                     І до осені по подарунки теж збиралися.

(Заходить осінь і співає пісеньку «Буде коровай» сл. і муз. Алли Мігай).

 

Ведуча. Осене, а тепер завітаймо на город і подивимось, що там поробляють гарбузові родичі.

Осінь.        Одного разу на городі розмовляли овочі.

                    Й суперечку зав’язали гарбузові родичі.

                    Сперечались, як могли, аж за боки брались.

                    Хто з них найсмачніший, хто найкорисніший.

   (Сценка «Овочі»).

Ведуча.      Вискочив горошок,

                    Він хвалько найбільший.

Горошок.  Я зелений , запашний,

                    І в борщі такий смачний.

Ведуча.     Тут образу не стерпів

                    Червоний буряк.

Буряк.        Ну а борщ без буряка вам зварити як?

                    Я скажу вам по секрету,

                    Я найкращий з овочів

Ведуча.     Тут капуста втрутилася тлуста.

Капуста.    Головаста я, сріблиста,

                    Сорочок наділа триста.

                    І тому я найсмачніша,

                    Для дітей найкорисніша.

Морква.    А я пані морковиця,

                    Гарбузовая сестриця.

                    Маю щедрі вітаміни

                     Для дорослих і дітей.

                     Пригощу морквяним соком

                     Дорогих своїх гостей.

Соняшник. Я найвищий серед вас,

                     Вистачить сваритися!

                     Хто найголовніший,

                     Добре подивіться.

                     В золотій стою короні,

                     Я соняшник, як цар на троні.

     (Стукіт у двері)

Осінь. Хто  це в двері там гримить? Швидше в двері відкривайте, гостя любого пускайте.                                                                                                   (Заходить лікар).

Лікар. Добрий день, любі друзі, про суперечку чути в усій окрузі.

Осінь. Любий лікарю, нас розсудіть. Хто найкорисніший, хто найсмачніший.

Лікар.   В кожнім овочі є свій неповторний смак.

              Визначить , хто головний наберусь ніяк.

              Треба овочі усі без винятку любити і вживати,

              Овочі корисні всі –

              Знають дорослі і малі.

Вчитель. Дякуємо лікарю, за пораду. Отже овочі дуже корисні, смачні, для організму потрібні, про це пам’ятайте завжди.

     (Учні виконують пісню «Овочі» сл. і муз. Алли Мігай).

Вчитель. Наша подорож триває. А давайте заглянемо у фруктовий сад.

1.     Прийшла осінь люба, мила,

               Дітям на потіху,

               Груші всі помалювала у годину тиху.

     2.       Ще червону фарбу мала

               Осінь мальовнича,

               Яблука помалювала

               На обидва личка.

3.       І куди лиш не ходила

                у годину тиху,

                весь садочок прикрасила

                дітям на потіху.

                            Марійка Підгірянка

( Учні виконують пісню «Діти і Яблунька»сл. і муз. Г. Лисенко).

 

Вчитель. Діти, подорожуючи осінніми стежками  ми багато побачили, дізналися. Давайте спробуємо і ми скласти вірш про осінь, наші гості нам допоможуть.

Йде осінь по землі – немов царівна,

Красива, яскрава,… (чарівна).

Весела, щедра і багата

В садочку яблуня … (крислата).  

І груші медом всі налиті,

Смачні, солодкі, …(соковиті).

Осіннє листячко летить

І під ногами …(шурхотить).

(Учні виконують « Пісню про осінь»).

                             Осінь присідає під деревом на пеньочку.

         1 .Осінь спати захотіла,

             Землю листом застелила.

         2.Прощавайте, люба осінь!

            Ти дбайлива й чарівна!

             Знов тебе у гості просим,

             Але  хай пройде зима.

Вчитель. Осене, прощай, нам пора повертатись до школи.(Звучить гудок потяга.)

Вчитель. На зміну осені прийдуть засніжена зима, квітуча весна, гаряче літо. Попереду ще багато подорожей у природу, багато  цікавих  зустрічей з різними  порами року.

      (Учні повертаються  і роблять рух по колу, імітуючи рух потяга).

Вчитель. Ось ми і в школі. Чи сподобалось вам подорожувати осінньою казкою?

Додаток. На фото учні  під час свята осені.