Подорож крізь стихії: підсумки навчання в ліцеї

Подорож крізь стихії: підсумки навчання в ліцеї

Останній урок 9 клас

Даний урок перероблено з останнього уроку в 11 класі: https://naurok.com.ua/ostanniy-urok-v-11-klasi-318795.html

Останній дзвінок – заплаканий…
Останній дзвінок – засмучений…
Розбиті навчальні заклади,
А ті , що вціліли, без учнів…

Збирається клас 9-й
І сльози з очей не втираються…
Дорослими стали в 15-ть
Кудись відлітати збираються.

У природі та в житті людини існує 4 стихії -  Земля, Вода, Повітря, Вогонь. У вашому житті вони теж є, але особливі.

Стихія Землі – це Україна, наша рідна домівка, а також школа (ліцей).  Кожен рік на  її плодовитих землях зростають неповторні «квіти», вони набираються сил, знань і умінь та всі роки готуються до самостійного походу в доросле життя.

Слово про Україну

Це земля, де я народилася і живу. Де живуть мої рідні, близькі, знайомі. Це – все, що мене оточує щодня, щохвилини. Це – горіх, який виріс на перехресті доріг, одна з яких веде до церкви. Це – «…садок вишневий коло хати…», від аромату цвіту якого навесні хмеліє голова. Це – кущ калини в мене під вікном, гілки якого взимку від вітру безпорадно і дзвінко б’ються по склу своїми перестиглими зм’яклими яскраво червоними гронами, ніби просять допомоги… 

Україна – це щебіт солов’я, дзвінкий дитячий сміх, шум дощу, який витанцьовує свого «гопака» на асфальті. Україна – це ранкова роса, підбадьорливий холод якої відчуваєш ступаючи босими ногами по траві. Україна – це запах свіжої духмяної випічки з невеличкої пекарні. Це пахощі м’яти, що росла біля води вдома…

Україна – це окраєць хліба, помащений смальцем з шкварками і натертий часничком з сіллю, і смачнішого за нього нічого не було… Україна – це блакитне небо, широкий лиман, безкраї поля, родюча земля, жовто-зелені скелі, прозоре повітря. Це досконала природа і дуже гарні, веселі, працьовиті, талановиті люди.

Україна – це все те, що мені болить… Двадцять четвертого лютого 2022 року життя кожного українця розділилося на до та після цього дня, коли почалася війна.  А як це жити під час війни? Важко… Це найжахливіше, що мало статися в житті людини. Кожного дня живеш в заціпенінні, переглядаючи новини.

Багато сімей покинули свої домівки, для того, щоб захистити себе та своїх дітей. Але є і ті, хто залишився.

Багато хлопців зараз захищають нас, знаходячись впритул до ворожих позицій. Люди приєднуються до волонтерів, віддають потрібні речі на фронт, допомагають цивільним продовольчими товарами.

Війна – це дуже жахлива, страшна подія, яка є в нашому житті. Руйнуються домівки, помирають малі діти, жінки, чоловіки, тварини, помирає та знищується усе внаслідок обстрілів, прильотів ракет та інших бойових дій.

Учитель. З метою вшанування світлої пам’яті, громадянської відваги і самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України оголошується хвилина мовчання.
 

Експрес-опитування учнів:

1.               Яке в тебе було доручення у класі?
2.               Чи користувався ти хоч раз при списуванні  мобільним Інтернетом?
3.               Чи вилізав ти у вікно ліцею на вулицю на перерві?
4.               Як називається вулиця, на якій знаходиться наш ліцей?
5.               Чи приведеш ти до нашого ліцею вчитися своїх дітей?
6.               А чи знімав ти хоч раз стрес на уроці навушниками?
7.               В якій грі на планшеті під час перерви ти набрав найбільшу кількість балів?
8.               Коли ти відпрошувався з 7 уроку, яку причину найчастіше вигадував, і яка тобі подобалася найбільше?
9.               Чим саме запам’ятається тобі ліцей?

Роки летять, неначе журавлі,
Не встигнеш озирнутися навколо.
Зовсім недавно ми були малі.
А вже сьогодні залишаєм школу.

Здавалось, 9 літ – багато,
Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.
Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,
Хоча би тиждень у ліцеї ще побуть.

Позаду все – уроки, перерви, контрольні роботи, шкільні свята, конкурси, змагання. Таке відчуття, що все промайнуло наче шоу-проект тривалістю 11 років. Колись давним-давно, а точніше у 2015-ому ви прийшли сюди. Багато випробувань і цікавих відкриттів чекало на вас. Давайте пригадаємо, яким було ваше життя в цьому проєкті, чим запамятався кожен рік.

Багато випробувань, приємних і не дуже, випало на вашу долю.

• 2015-2016 н.р.- За рік ми навчилися читати і писати, а деякі навіть списувати.
• 2016- 2017 н.р - За 2 роки навчилися відрізняти вчителів від старшокласниць, а деяких навіть запам’ятали по іменах.
• 2017-2018 н.р - За 3 роки ми вже вміли знаходити кабінети, а їдальню навіть із закритими очима.
• 2018-2019 н.р. -  За 4 роки ми навчилися вимовляти повну назву свого закладу освіти, а деякі навіть з першого разу!
• 2019-2020 н.р. - За 5 років ми зрозуміли, що вчителів у школі більше, ніж учнів у класі, а ще навчилися вчитися дистанційно.
• 2020-2021 н.р.-  За 6 років ми навчились ховати крейду, щоденники, а деякі навіть своїх батьків.
• 2021-2022 н.р. - За 7 років вми вже знали, що похід у медпункт чи туалет під час уроку можна зробити значно цікавішим і тривалішим, включивши до маршруту зупинку в спортзалі, прогулянку  шкільними коридорами, шоп-тур до  сільського магазину. Але цікаве навчання зупинила війна.
• 2022-2023 н.р. – У 8 класі прийшлося вчитися у інших закладах освіти, а після деокупації села повернулися до свого ліцею.
• 2023-204 н.р. - За 9 років ми вже вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках, які проходили онлайн, і вчити домашнє завдання не відкриваючи підручника. Ну а підказувати, підглядати, робити шпаргалки і прогулювати уроки ми уміли відразу.

Так, це все про вас – нинішні випускники 9 класу і про ваші шкільні роки!  

Перегляд відеоролика «Моїм дорогим дев’ятикласникам присвячується…» (https://www.youtube.com/watch?v=n33HNizT730&t=2s).
 

Усі дев’ять років поряд з вами знаходились  учителі, які були  вам необхідні, як Вогонь, які запалювали, спонукали вас до навчання, оволодіння необхідними знаннями, формували діяльнісні та цінністні компетентності. Саме їх ми відносимо до цієї Стихії. Останні роки навчання заняття проходили в онлайн-режимі. Хочу перевірити, наскільки ви активно працювали впродовж цього часу, чи не встигли забути імена вчителів та те, чого навчилися з кожного предмету.

Інтерактивна вправа (https://wordwall.net/uk/resource/73452913)

       Хто навчив, що стрибати можна як уперед, так і в гору, а інколи навіть вбік? (учитель фізкультури)

       А хто з вчителів допомогла знайти схожість між ханом Тохтамишем, Наполеоном та Петром Сагайдачним? (учитель історії)

       Хто на своїх уроках вам пояснив, як за допомогою квадратичної функції переконати батьків, що вам на кишенькові витрати необхідно не 10, а 100 грн? (учитель математики)

       Хто під час викладання свого предмету навчив, як, узявши дві зовсім безпечні речовини і змішавши їх, зробити приміщення непридатним для навчання на декілька годин? (учитель хімії)

       А на одному з предметів вчитель здивував вас відкриттям, що Мікеланжело та Рафаель це не тільки герої мультфільмів та ігр, а видатні митці. (учитель художньої культури)

       Цей педагог навчив, як швидко перемикати вікна між навчальними програмами, іграми та соцмережами. (учитель інформатики)

       А домовитись про стратегію гри з американцем, чи зрозуміти комплімент від англійського джентльмена вам допомогли знання отримані від … (учителя англійської мови)

       Завдяки цьому вчителю ви, коли повертаєтесь з віртуального у реальне життя, знаєте де знаходяться країна і міста ваших інтернет-знайомих. (учитель географії)

       Цей педагог пояснив вам хто такий кит, а хто такий кіт, і чим троянда відрізняється від евкаліпта. (учитель біології)

       На пізнавальних та веселих уроках цього вчителя ви зрозуміли, що правило свердлика – це не про колупання у носі, а про магнітну індукцію. (учитель фізики)

       Саме вона допомогла дізнатись скільки пальців у вас на руках і навчила, правильно тримаючи ручку, писати слово мама. (учитель початкових класів)

       З його допомогою ви зрозуміли, що є щось спільне навіть між Моцартом та Моргенштерном. (учитель музики)

       Якби не заняття з цього предмета, то хлопці ніколи б так і не спробували пошити фартух своїми руками, а дівчата не знали, якою стороною молотка забивати цвях. (учителі трудового навчання)

       Цей вчитель навчив вас розбиратися у детективах, читаючи Конана Дойля і Агату Крісті. (учитель зарубіжної літератури)

       Чиєю рукою написані слова «Реве та стогне Дніпр широкий, щоб розбудити всіх, хто спить?» Рукою Мавки? Рукою Каменяра? Рукою долі? (учителем української літератури)

Аби квіти зростали, розквітали, потрібна вода. Прозора, лагідна, яка своїм дзюрчанням заспокоїть у тяжкі моменти. Стихія Води – це  ваші батьки, мама і тато, опікуни. Бо де б ви не були, що б не робили,  батьки завжди будуть поруч.

Шанування батьків – один з найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Батьки вас ростять, виховують, учать добра, пестять, люблять. Вони тяжко страждають, якщо їх дітей спіткало лихо, розцвітають, стають молодшими, веселішими, сильнішими, коли бачать, що їх діти виросли порядними людьми.

Відео від учнів.

Спасибі батькам за щирість і ласку,

За доброту і щедрість, за зоряну казку,

За витримку вашу, за батьківське слово.

До вас ми звертаємось знову і знову.

Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного житла.

Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.

Не печалься, не журися, мамо,
Усміхнись і не корись жалю.
Натинає доленька вітрила,
Шепчуть губи: «Я тебе люблю».

Мій тату, лиш з тобою я щаслива
Ти мене чудово розумієш
Завжди пораду дати вмієш
Допомагав в тяжку хвилину
Усі образи ти прощав
І захищав мене, свою дитину.

За тебе я молюся щодня
Бо що без тебе в світі я?
Горе чи нещастя, чи біда яка,
Всіх нас виручає татова рука.

Здавалося, дитинство буде вічне,
Здавалося, воно не відцвіте,
Матусі слово, мудре, втішне,
І слово колискової святе.

Спасибі вам, моя родино
за теплоту й любов родинну
За дружбу й спокій у сім’ї
І за турботу щогодинну.

За вашу відданість святу
Своїм уже дорослим дітям,
За людяність і доброту –
Ми вдячні вам за все на світі!

Учитель.

Обіймаючи батьків – ми стаємо спокійними.
Обіймаючи коханих – ми стаємо щасливими.
Обіймаючи дітей – ми стаємо добрими.
Обіймаючи друзів – ми стаємо щирими.
Обіймаючи знайомих – ми стаємо відкритими.
Обіймаючи життя – ми стаємо мудрими.

Діти, обійміть, будь ласка, батьків.
 

А зараз допоможіть мені створити наказ.

 (https://learningapps.org/watch?v=pmt8atja524)

НАКАЗ ДІТЯМ

Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого (щастя).

Все, що дають тобі батько і мати, - це їхня (праця), піт, утома. Умій (цінувати) працю батьків. Найбільше щастя для матері і батька – твоя (любов, прагнення) до науки, (повага) до старших. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною – це велике (горе) для твоїх батьків.

Любити їх це означає приносити у дім (мир і спокій). Твоя сім’я – це не тільки батько й мати, це й ви. Це твоя (поведінка), твої (вчинки). Запитуй у батька і матері (дозволу) на те, чого без них робити не можна, або ж безтактно. Бути хорошими дітьми означає – не (допустити), щоб життя батьків було отруєне твоїми (поганими) вчинками. Умій віддячувати батькам. Близько приймай до (серця)найважчі душевні муки батька і матері, їхня хвороба – твоє (горе), їхні невдачі, неприємності на роботі – твоя (біда). Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість (сина чи дочки). Будьте ж гідними своїх (батьків)!

Експрес-вікторина  ДЛЯ БАТЬКІВ

(https://learningapps.org/watch?v=pkrxcaf0n24)

1. Скільки вчителів працює в ліцеї?
2. Якого кольору очі у нашого директора?
3. У кого із вчителів найбільший стаж роботи?
4. Скільки учнів навчається в нашому ліцеї?
5. Якого класу немає в нашому ліцеї?
6. Скільки сходинок на порозі нового корпусу нашого закладу освіти?    
7. Якого кольору двері до учительської?
8. Як називаються папірці, що гріють тіло?
9. Скільки навчальних кабінетів?
10. Якого кольору шкільний поріг?

Остання перегорнута глава.
Тепер, відклавши книги старовинні,
ми скажемо ті головні слова,
Що їх саме життя диктує нині.

В ліцеї цьому, де як чудовий сон,
Роки навчання пролетіли звично,
Ми з часом перевіримо закон
«життя коротке, а освіта вічна»

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити
І за минулим плакати не варт.

Є такий метод….візуалізація бажань. Ним ми притягуємо у наше життя бажане, матеріалізуємо наші мрії. Тому стихія Повітря – це наші мрії та бажання. Хтось роздруковує фото будинку своєї мрії, дехто вішає на холодильник листівки із мальовничими країнами, в яких хотілося б побувати. Ну а ми мріємо…А ми закликаємо: мрійте завзято, проговорюйте свої бажання, візуалізуйте старанно і Всесвіт обов'язково вас почує.

Інтерактивна дошка «Наші бажання та прагнення»:  https://padlet.com/lusinda_kvadr/padlet-ssspg6cvc38q

Ви, шановні учні, майбутнє України! Щиро бажаю веселого настрою і цілеспрямованості до мрій, великих успіхів і бравих перемог, добрих друзів і неймовірних історій, яскравих захоплень і незабутніх вражень. Саме знання і навички стануть вашою головною силою в майбутній професійній діяльності.

У цей урочистий день хочу побажати всім вам, дорогі друзі, завзято і наполегливо опановувати основи наук, відчувати радість пізнання і невпинно прагнути до відкриттів. Шановні діти, бажаю вам, щоб дух ваш був сильний і, щоб втілювалися в життя всі заповітні мрії.              
Шукайте і знаходьте виходи з важких ситуацій і будьте еталоном справедливості для майбутніх поколінь! Здоров'я вам, щасливих днів, у всьому успіхів.

І пам'ятаймо слова Тараса Шевченка, що «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля».

Будьте далекоглядні. Дивіться в майбутнє, будуйте його сміливо і якісно! Продумуйте його детально саме зараз і присвячуйте цьому весь свій час...

 Ще раз вітаю вас з початком чудової літньої пори, бажаю вам вдалого відпочинку.                   

Проживи хоч 100 літ,
Всю планету обійди довкола.
Збережи на згадку цілий світ,
Той, що ним для тебе стала рідна школа.

Дякую за увагу!