«Поетичне змалювання невмирущої сили кохання в повісті М. Коцюбинського « Тіні забутих предків»

Про матеріал
З цікавими людьми ми знайомимось, гортаючи сторінки неповторної повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Наповнений дивною красою гір, цей твір дихає особливим настроєм, формує специфічну атмосферу— атмосферу тонкого світовідчуття. Смисл цього світовідчуття, його найвищий вияв — любов. До цих величних гір, до високого неба, до пахощів пишного зілля, до голосу трембіт і до співів, і до людей.Саме такими люблячими і чутливими до краси є Іван та Марічка, головні герої твору.
Перегляд файлу

                      

 

 

 

 

 

План-конспект уроку з теми:

«Поетичне змалювання невмирущої сили кохання в повісті М. Коцюбинського

 « Тіні забутих предків»

 

Новый рисунок 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                              Упорядник

                                                                              Форостецька Людмила Йосипівна, учитель-        методист                                                                                 .                                                                              вищої категорії   української мови і літератури 

                                                                               Боремельського  НВК «ЗОШ  І-ІІ ступенів-колегіум»

                                                                               Демидівського р-ну  Рівненської обл.

 

 

 

 

 

Конспект уроку з української літератури в 10 класі (2011 р.)

ТЕМА:  М. Коцюбинський «Тіні забутих предків». Поетичне змалювання в повісті кохання  Марічки та Івана, невмирущості їхніх почуттів та трагічної долі як наслідок     суперечності   між мрією  та дійсністю

 

МЕТА:    навчальна:  дослідити трагічну історію кохання гуцулів Івана та Марійки, яке виникло всупереч  ненависті, що супроводжувала життя їх сімей, засоби оспівування  духовної  краси людини, чистого й вірного почуття,  розкрити сутність повної гармонії та взаєморозуміння між закоханими душами, аналізуючи твір, довести думку, що повість «Тіні забутих предків» — гімн великому людському коханню.

розвиваюча: розвивати вміння  давати оцінку вчинкам персонажам  художнього твору, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки,

виховна: виховувати високі моральні якості,  інтерес до літератури.

Тип уроку: комбінований.

Епіграф

 «Любов і краса - це ті діаманти, які він вишліфовував із непоказних камінчиків та зараховував у вічний скарб нашої культури»

                                                 Володимир Гнатюк

 

ХІД         УРОКУ

 

1.  Організація учнів до уроку.

2.  Перевірка домашнього завдання:

 

- Ми почали вивчати  повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Чи відразу письменник дібрав назву до повісті? Розкажіть про це.

- Справді, «Тіні забутих предків» - це художнє відкриття загальноукраїнському читачеві життя народу Гуцульщини, тієї чарівної частини української землі, яка протягом століть була відірвана від великої України.  Що ми дізналися  з твору про життя гуцулів?

- Пропоную попрацювати в парах. Вам треба заповнити таблицю «Обряди і звичаї гуцулів,  які зображено в повісті  М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»»

- Чим незвичайна повість? (У тім краю живуть нявки і щезники, лісовики і чугайстри, русалки і перелесники. І серед того загадкового лісового народу, серед того розмаїття дивовижних створінь живуть люди, що вміють вірити в казку).

 Відповіді учнів.

 Доповнення.

 

3.  Оголошення теми і мети уроку.

 

З тими цікавими людьми ми знайомимось, гортаючи сторінки неповторної повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Наповнений дивною красою гір, цей твір дихає особливим настроєм, формує специфічну атмосферу— атмосферу тонкого світовідчуття. Смисл цього світовідчуття, його найвищий вияв — любов. До цих величних гір, до високого неба, до пахощів пишного зілля, до голосу трембіт і до співів, і до людей.

Саме такими люблячими і чутливими до краси є Іван та Марічка, головні герої твору.

 

Тема сьогоднішнього уроку: Поетичне змалювання в повісті кохання  Марічки та Івана, невмирущості їхніх почуттів та трагічної долі як наслідок  суперечності між мрією та дійсністю. Метою уроку буде дослідження трагічної історії  кохання гуцулів Івана та Марійки, яке виникло всупереч  ненависті, що супроводжувала життя їх сімей, засоби оспівування  духовної  краси людини, чистого й вірного почуття,  розкрити сутність повної гармонії та взаємопорозуміння між закоханими душами, спробуємо довести або спростувати думку про те, що  що повість «Тіні забутих предків» — гімн великому людському коханню.

 

4.  Робота над темою уроку

-   З самим Іванком ми зустрічаємося на самому початку повісті. Що ми дізнаємося про хлопця?

 

-         Іванко не зовсім такий, як інші діти.  Чому? (Іван від самого свого народження виділявся серед інших дітей, він поводився інакше, був чужим у гуцульському світі, де існували свої закони й чітко визначений погляд на всі явища та події. Мати навіть неодноразово замислювалася, а чи свою дитину вона виховує, чи не «встигла хитра бісиця обміняти її дитину на своє бісеня»).

 

-            Ваші спостереження: як ставляться люди до тих, хто не зовсім схожий на всіх (має такі собі дивацтва)? Так і Іванко був самотнім, не зважаючи на те, що сім’я  в нього була велика.

 

-         Незвичайною, несхожою на всіх була і Марічка. Згадаймо лише сцену зустрічі двох дітей: (дівчинка не заплакала, коли Іван вдарив її та викинув у воду її кісники, а почала привітно розмовляти та пригостила кривдника цукеркою)

 

-         Розкажіть про першу зустріч Іванка та Марійки?

 

-         Хто почав шукати зустрічі один з одним: дівчинка чи хлопець? (хлопець) Так, автор говорить, що коли після бійки Гутенюків і Палійчуків помер батько Іванка, «в Івановій пам’яті татова смерть не так довго жила, як знайомість з дівчам… » Чому він почав шукати Марійку? (бо бачив в ній таку рідну душу, він перестав бути самотнім)

 

-         Прочитайте, як діти почали дружити. («І як вони пасли!... – с. 211, 2-й абз.).

 

-         Що об’єднувало дітей, крім любові до природи, дитячих забавок, спільної діяльності? (Вони обоє були тонкі, творчо обдаровані натури — Іван пречудово грав на флоярі, а Марічка складала пісні. І в цій музиці, у цих піснях виливалася вся сила їхнього кохання).

 

-         Діти природи, Іван і Марічка в своїх поглядах на світ і у своєму коханні цілком віддані безпосереднім душевним пориванням. Фізична близькість між ними відбулася дуже рано (в 13 років) Чи розпуста це або щось інше? (близькість виглядає не розпустою, а природним продовженням їхніх душевних переживань: «…все було так просто, природно, відколи світ світом, що жодна нечиста думка не засмітила їй серця»).

 

-          Гармонія людини і природи, гармонія почуттів і дій — це та особливість, яку бачить Коцюбинський у цьому «первісному» житті гуцулів. І, звичайно, кохання поєднується з фантастикою, забобонами. «За поясом, на голім тілі» Марічка носить часник, щоб не завагітніти.

 

-  Але діти виросли. Сходилися разом або коло церкви, або в лісі, щоб ніхто їх не бачив. Понад усе Іван хотів одружитися з Марічкою. Прочитайте діад та змушений був іти в найми далеко від рідного села. Тяжко йому було розлучатися з коханою, та й дівчина передчувала недобре, проводжала милого сумними співаночками. Пропоную подивитися сцену прощання, як побачив її Сергій Параджанов у фільмі «Тіні забутих предків»

 

-         В наступних главах ми бачимо, як Іван наймитує у полонині. Чи було йому легко? Що підбадьорювало парубка під час важкої праці, в непогоду, утомленому й мокрому, промерзлому під зливами до кісток? (кохання і сподівання на зустріч з Марічкою. Не було жодного дня під час Іванового літування на полонині, щоб не згадав він Марічку, вона приходила до нього уві сні, не залишала його думок, він чув її голос).

 

-         Поспішав Іван з полонини. Але дома його чекала сумна звістка… (с. 228) Зла доля, а не ворогуючі родини розлучила закоханих — забрав дівчину Черемош

 

- Як сприйняв Іванко смерть коханої? Чи є риси романтизму   в зображенні тяжкої втрати? («Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити зі скелі у крутіги: «На, жери і мене!». Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки»).- с.228

Далі парубок не жив. Його душа вмерла разом з його коханою дівчиною

 

-         Але Іванко все ж таки одружується? (лише задля того, що «треба було ґаздувати»)

 

-         Чи був щасливим його шлюб?

 

-         Які стосунки були між Іванком і Палагною?

 

Охарактеризуйте дружину Івана? (Палагна – вродлива молода дівчина, яка занадто довго жила у примарному світі матеріального. Можна сказати, що вона теж спілкується з духами, але ці духи темні. Жадоба, пристрасть, егоїзм засліпили її. Ця владна дівчина теж закохана у Івана і намагається усіма засобами звернути на себе його увагу, але замість нього, отримує, такого ж, як вона, меркантильного Юру, який через свій слабкий характер не втримався перед її звабами. Їх кохання не має нічого спільного з високим почуттям Марічки та Івана. Воно приземлене,  дещо тваринне, але воно теж має право на існування).

 

-         Чи любила Палагна Івана?

-         Чому ж тоді  вона стала  коханкою Юри?

-         Іван бився з Юрою через Палагну. Чому?

-         Як сприймає Іван замах на своє життя?

-         Хоч Марічка і померла, але завжди була разом з Іванком.. (Тоді, ночами, приходила

 

Вона. Прекрасним видінням, привидом незабутої любові, кликала до себе зі своєї одинокості, з незнаного потойбіччя. Для Івана переставало існувати довкола все, і в цілому світі мала значення лише ця струнка й тендітна дівоча постать, до якої він ішов та й йшов через роки. Одержимий єдиною в житті мрією, він кидався в глуху ніч, дерся через хащі, «калічив руки і ноги, припадав грудьми до гострої скелі і крізь гарячий туман бажання, в якому котився в долину, чув тільки, як його кличе дорогий голос: — Іва-а!..»)

 

-         Знаючи, що його кличе за собою не Марічка, а нявка, Іван все одно пішов за нею. Чому, як ви думаєте?

 

-         Чи можна сказати, що душа Івана знайшла, нарешті, довгоочікуваний спокій? Невідомо, чого було більше в тій смерті: печалі чи глибокого умиротворення. Трагічна історія Івана та Марічки утверджує думку, що зовнішнє, земне буття не є визначальним. Людина повинна бути щасливою, а щастя не можна купити. Справжні, високі почуття— це джерело духовності, яке робить людське буття осмисленим. Сумно завершується твір. Проте всепереможними залишаються сили добра і любові. Загадкова посмішка на вустах мертвого Івана ще раз запевняє нас, що смерть не може здолати людину, душа якої осяяна високим почуттям.

5. Робота в зошитах.   Запишіть спільні риси в образах Марічки і Івана.

6.  Підсумкова бесіда за темою.

Подивіться на вислови:

Кохання — це бажання жити. (Максим Горький)

Кохання — це безмежне щастя... на обмежений час.

                              Стас Янковський

Завжди кохай.  ( Епікур.)

Кохання не має меж.    (  Сайкаку.)

Для людини, що кохає, весь всесвіт зливається в коханій істоті. (  Берне.)

Кохання – поезія і сонце життя.  (    Бєлінський.)

Кохання сильніше смерті і страху смерті.

– Тільки ним, тільки коханням тримається і рухається життя.   (Тургенєв.)

Кохання – найсильніше з усіх пристрастей, тому що воно одночасно опановує головою, серцем і тілом.  (  Вольтер.)

-         Який з цих висловів здається вам таким, що підходить до історії кохання Івана та Марічка?

-         Важко не помітити також, що мотив поєднання закоханих всупереч бажанню ворогуючих родин є своєрідним світовим мандрівним літературним мотивом. Саме тому ми можемо співставити фабулу повісті з фабулою «Ромео і Джульєтти» Шекспіра. Так само юні закохані зустрічаються таємно від батьків, так само смерть не дала їм поєднатися. І так само ми ставимо собі питання: чи могли закохані бути разом, чи їхнє чисте кохання не варто було зводити до побутового рівня? Ці питання залишимо на розсуд кожного з читачів...

 

Малюючи силу кохання, Коцюбинський шукає його джерела в таїнстві природи, життя, в таїнстві людської душі, яка зберігає у своїх глибинах весь віковий досвід аж до вірувань далеких предків. «Тіні забутих предків» — глибоко національний твір.

-         Отож, «Тіні забутих предків»  можна назвати  гімном  великому людському коханню? Чому?

-         Просте життя простих гуцулів, а зміг-таки Коцюбинський закохати читачів у цей твір. «Боюсь, хвилююсь, але пишу», — признавався М. Коцюбинський, працюючи над повістю «Тіні забутих предків». «Хвилююся, але читаю», — хочеться відповісти в унісон митцеві.

7. Підсумок уроку.

      Рефлексія

-      Що нового для себе я винесу з уроку української літератури

8. Домашнє завдання  

Виписати по 4 цитати, що характеризують образи головних героїв                   

Написати твір на одну з тем: Трагедія закоханих Івана та Марічки (за повістю М. Коцюбинського "Тіні забутих предків"

«Любов і краса - це ті діаманти, які він вишліфовував із непоказних камінчиків та зараховував у вічний скарб нашої культури» 

                                                            В. Гнатюк

 

 

 

docx
До підручника
Українська література 10 клас (Міщенко О.І.)
Додано
14 січня
Переглядів
60
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку