Поговоримо про толерантність

«Перед великим розумом я схиляю голову,

перед великим серцем я стаю на коліна» (І. Гете)

Тема заняття:  Поговоримо про толерантність.

Мета: розкрити поняття «толерантність», демонструвати зразки толерантної поведінки людини; виховувати здатність бачити і розуміти відмінність іншої людини від себе, вчити встановлювати стосунки на доброзичливій основі; виховувати терпимість і небайдужість; сприяти формуванню навичок толерантної поведінки, звичок.; розвинути у дітей розуміння значимості відмінностей і не схожості людей.

Обладнання: дошка, крейда, ватман , маркери, іграшка не традиційного кольору (помаранчеве лошатко), фрагмент мультфільму, комп'ютер (або телевізор).

Вікова група: учні початкових класів

Хід заняття:

1.  Організаційна частина:

Привітання педагога з дітьми.

2.  Повідомлення теми та мети заняття.

Сьогодні ми поговоримо про таке поняття як «толерантність». Толерантність  передбачає, що у мене є свої погляди, у когось іншого вони інші, і хоча я ці погляди не поділяю, але терпимо до них ставлюся.  «Толерантність» – це доброзичливе й поблажливе ставлення до чогось. Але толерантна людина не повинна бути поблажливою до всього, наприклад, до порушення прав  людини. Те, що порушує загальнолюдську мораль, не повинно сприйматися толерантною.

3. Основна частина

3.1. Інтерактивна вправа  «Чим ми схожі?»

Вчитель питає в першої дитини, чим вона схожа на другу дитину, що в них спільне, потім питає в другої дитини, чим вона схожа на третю и т.д.

Обговорення:

• Які емоції ви відчували, коли зверталися саме до вас?
• Чи важко було знайти схожу рису в іншому?
• Що було б якби всі люди були однакові? Як би нас відрізняли?

Висновок: Кожна людина неповторна. Світ тому і цікавий, що ми всі різні.

3.2. Казка про помаранчеве лошатко

Ми  відправитсь на чарівну галявину. Давайте разом закриємо очі представили, що ми з вами на чарівній галявині, де тепло і сонячно багато травички. Уявили? Скажіть діти а ви всі знаєте лошат? А де вони живуть? А що їдять? А якого вони кольору? Молодці , але на цій чарівній галявині жило незвичайне лошатко, воно прийшло до нас щоб розповісти свою історію. Наше лошатко  відрізнявся своїм кольором, всі лошата були білого, або сірого кольору, а наше було помаранчевим. Малюк дуже переживав з цього приводу та й як тут не засмучуватися коли всі навколо дивляться косо і не схвально, а йому так хотілося грати і бігати зі всіма. Але інші лошата не завжди брали його в свої ігри, адже нашому лошаті бачилося все не так як іншим і відчував він себе не так як всі, іноді йому було так не по-собі, що здавалося в середині все тремтить від незрозумілого почуття.

І ось одного разу наш лошатко милувався природою і йому було так самотньо й сумно. Тут раптом до нього підійшло заєць і сказав:

- Що трапилося? Чого ти сумуєш малюк?

- Мене турбує, що я не як всі. У мене ігри свої, роблю я все по іншому.

 - Старий заєць погладив його і сказав: Ти не журися про те що ти такий помаранчевий, у тебе є свої достоїнства. Згадай коли твій колір виручав?

Малюк згадував згадував і раптом згадав. Як колись дуже давно він загубився і самотньо плутав в темряві, в той час як його шукали його батьки.

- Вірно-вірно я пам'ятаю такий випадок, мені було дуже страшно і я блукав темною дорогою і не знав де мій дім і раптом не по далеку я чув голос мами. Вона сказала: - як добре що ти такий помаранчевий весь світишся в темряві, якби ти був сірим ми довго тебе шукали.

Очі лошатко блиснули, він зрозумів що бувають моменти коли важливо відрізнятися від інших, коли так чудесно відрізнятися від інших.

 Старий заєць подивився на нього і сказав:

- Та в житті бувають багато моменти і поганих і хороших, але ти ж особливий і ти можеш навчити товаришів всьому що ти навчився. Лошатко подумав і сказав: - Звичайно навчу! - Він підійшов до місця де грали інші лошата і показав все чому навчився, інші лошата були в подиві. Вони стали разом грати і стало їм зрозуміло що кожен особливий по своєму і це так здорово. Настала ніч і всі поснули.

3.3. Обговорення вірша Джані Родарі «Всемирный хоровод» (переклад С. Маршака):

Стихи для ребят всех народов и стран:

Для абиссинцев и англичан,

Для испанских детей и для русских,

Шведских, турецких, немецких, французских

Негров, чья родина – Африки берег;

Для краснокожих обеих Америк.

Для желтокожих, которым вставать надо,

Когда мы ложимся в кровать.

Для эскимосов, что в стужу и снег

Лезут в мешок меховой на ночлег.

Для детворы из тропических стран,

Где на деревьях не счесть обезьян;

Для ребятишек одетых и голых –

Тех, что живут в городах или селах...

Весь этот шумный, задорный народ

Пусть соберется в один хоровод.

Север планеты пусть встретится с Югом,

Запад — с Востоком, а дети — друг с другом!

Питання до обговорення:

 Про що цей вірш?

Чому всі діти, незалежно від національності та кольору шкіри, мають жити дружно?

Як слід ставитися до звичаїв інших народів, що відмінні від наших?

Які ви знаєте дивні звичаї інших народів?

• У Греції не рекомендовано хвалити в гостях якусь вазу чи картину, інакше господареві доведеться її вам подарувати.
• Китаї прийнято плямкати в гостях, а інакше господарі можуть уважати свою їжу несмачною.
• У Норвегії не прийнято поступатися місцем літнім людям у транспорті. Уважається, що цим ви підкреслюєте свою фізичну перевагу.
• У Штатах не прийнято відчиняти жінці двері, допомагати що-небудь донести — вважається, що так чоловік показує свою перевагу.

3.4. Перегляд фрагменту мультфільму "Цветик-Семицветик" (1948, СРСР)

Сюжет: Дівчинка Женя випадково отримує чарівну квітку. Кожна пелюстка може виконати будь-яке бажання. Шість пелюсток Женя витрачає на непродумані і дивні бажання - то вона хоче на Північний полюс. А потім назад. То всі іграшки світу заповнюють місто. То треба відновити улюблену мамину вазу, яку Женя випадково розбила. Зрештою, у неї залишається одна невитрачена пелюстка. Женя думає, на що його витратити - на морозиво або на газовану воду з сиропом - коли виявляє, що хлопчик Вітя весь час сидить на лавці, тому що у нього хворі ноги, і він може ходити тільки на милицях. Женя відриває останній пелюстка і просить дива - щоб Вітя одужав...

Питання до обговорення з дітьми:

• Як ви вважаете, чому Женя так витратила останню пелюстку?
• Це вірне рішення?

3.5. Вправа „Комплімент по колу”

Мета: розвивати навички спілкування, формувати позитивну самооцінку
Хід вправи: Соціальний педагог педагог підводить дітей до думки, що комплімент – це приємне схвальне зауваження на чиюсь адресу та пропонує дітям придумати гарні слова для кожного з однокласників. Кожен учень повернеться до однокласника зліва і робить щирий комплімент.

Питання до обговорення:
- Чи було складно говорити комплімент?
- Що ви відчували, коли комплімент говорили вам?
 

4. Підсумок заняття

Дякую за співробітництво. Зичу вам взаєморозуміння і взаємоповаги.