Походи козаків першої чверті ХVII ст. Діяльність Петра Конашевича- Сагайдачного

        Тема. Походи козаків першої чверті ХVII ст. Діяльність Петра Конашевича-

                 Сагайдачного

 

       Мета:    ознайомлення з діяльністю  Петра Конашевича-Сагайдачного, причинами

                  та перебігом морських походів козаків («доба героїчних походів), проаналі-

                 зувати причини та наслідки участі козаків у Хотинській війні;

                    розвиток вмінь корпоративної роботи учнів, вміння аналізу роботи інших

               учнів та самоаналізу;

                   виховання в учнів патріотичних почуттів, сприяння формуванню здорового

                способу життя.

 

        Очікувані результати

        Після цього уроку здобувачі освіти зможуть:

                - називати дати морських походів козаків на татарські та турецькі фортеці,

                 Хотинської війни;

• пояснювати та застосовувати поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кошовий отаман», «битва під Цецорою», «митрополит», «реєстр»;
• характеризувати вплив козацтва на ситуацію на українських землях та міжнародне життя;
• складати власний історичний портрет Петра Конашевича-

Сагайдачного.

       Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

       Обладнання: підручник, атлас, презентація, роздаткові матеріали.

Хід уроку

 

        І Етап. Актуалізація опорних знань

• Зараз ми з вами згадаємо, що нам вже відомо з історії України загалом та зокрема про козаків. Для цього я попрошу вас виконати кілька завдань. Працюючи в групах ви будете збирати один із клейнодів-цінностей, козацькі печатки. Оцінювання буде здійснено в рейтинговій системі з врахуванням самооцінювання. Всі готові? Тож почали!

- Передусім, пропоную розгадати ребуси. Кожна група отримає печатку з     таким

   номіналом, стільки розгадає зашифрованих слів. Для цього у вас є 3 хвилини.

   Кожне розгадане поняття – 0,5б.

- Час закінчився. Поглянемо. Що у вас вийшло.  Яка група повністю розгадала всі зашифровані слова? Молодці! (мак. 2,5 б.)

• До вашої уваги пропоную вправу «асоціативний кущ». В центрі розміщене ключове слово, з яким логічно пов’язані інші поняття. Яке з зі слів, що ви  розгадали,  має, на вашу думку, бути розміщене в центрі та чому? (1б.)
• Отже, ключовим словом є «козак».
• Дніпро, озера і протоки Великого Лугу удосталь годували їх всякою рибою. І ми зараз пограємо в гру «рибалка». Капітан команди дістає рибку-поняття і команда пояснює його (булава, корогва, чайка, гопак, пірнач, бунчуг, Січ, джура) (демонстрація зображень) (0,5б.).
• Отже, дійсно, всі поняття пов’язані зі словом козак.
• Для українських територій раніше повсякчас була актуальна загроза зі сходу: від часу утворення першої держави – Русі-України і до козацької доби. Зараз у вас є нагода здолати усіх ворогів, правильно виконавши завдання на встановлення хронологічної послідовності та склавши логічні пари з часом їх існування поняття та дати написані на окремих аркушах, учні їх суміщають, як пазли.

   Перевірка виконання завдання (мак. 5 б.) отже, в козацьку добу була потреба захищати українців не лише від утисків, які чинили поляки, на землі українські нападали турецькі війська, від яких і боронили українські землі козаки. Якої біди вони завдавали? (обкрадали, захоплювали в полон невільників-ясир) (0,5б.).

• Чому козаки жили на Січі?  (0,5б.)
• Це фортеця козаків, укріплений табір, що був розташований за порогами   Дніпра. Щоб в разі потреби швидко вирушити в похід. Збереглися відомості про сім Запорозьких Січей, які наслідували одна одну.
• Хто заснував першу Січ? Назвіть відомих козацьких отаманів, гетьманів (по 0,5б.).
• Назвіть основні задачі козаків (по 1б.).
• Отже, козаки, передусім, захисники рідної землі від ворогів.

          ІІ Етап. Орієнтація. Мотивація навчальної  діяльності

1. «Доба героїчних походів» козаків першої чверті XVII ст.

• Відкрийте с. 95 підручника та проаналізувавши карту, скажіть, куди були спрямовані морські походи козаків (на татарські та турецькі фортеці). Ви зробили вірне припущення, протягом уроку ми конкретизуємо й доповнемо його.
• Отже, після уроку ви знатимете хто, коли, куди організовував морські походи; зможете показати на карті татарські та турецькі фортеці, охарактеризувати значення в цьому процесі П. Конашевича-Сагайдачного та його внесок у розвиток культури, зміцнення православної церкви.

 

ІІІ Етап. Вивчення нового матеріалу

 

• Про те, як козаки здійснювали свої походи нам розповість гість уроку – козак Непотопивода (розповідь на основі тексту, наведеному в  підручнику (Г. Л. де Боплана «Описи України», с. 92 та інформації про С.Кішку). А ви уважно його послухайте, бо козак потім перевірить, чи були уважними.

Питання Непотопивода учням (по 1 питанню до кожної з команд, 1 б.):

• Стільки козаків, зазвичай, було на одній чайці? (50-70 козаків)
• Як називались невеликі за розміром гармати ? (фальконери)
• Як нині називається Борисфен?  (Дніпро)
• Чому козацькі кораблі турки відразу не помічають? (бо вони невеликі за розмірами, порівняно з турецькими галерами)
• Де переховувались козацькі чайки? (біля гирла Дніпра)
• Чи ходили козаки в морські походи до XVII ст.? (Так. З 1550 року Кішка брав участь у походах Дмитра Вишневецького, де набув великого бойового хисту, завзяття та великого авторитету серед козацтва. Тому не випадково, що після загибелі Вишневецького, його в 1564 році обирають гетьманом.

              Ставши гетьманом, Кішка взявся продовжувати справу Вишневецького, у

          першу чергу відкрити запорожцям шлях до моря. Ударами з моря можна було

         успішно атакувати не тільки вороже узбережжя, а й потрапити до

         центру Османської імперії.

               Уперше вийшов у Чорне море у 1567 році й упродовж двох років штурму-         

         вав міста Козлов, Ізмаїл, Кілю, Аккерман та Очаків, нещадно громив османські

         галери в морі. У 1573 році в одному з морських походів ескадра Самійла Кішки

         зазнала поразки від османського флоту, а сам гетьман потрапив до полону і був

        прикутий ланцюгом до весла на галері, де перебував близько 25 років.  

               У 1599 організував на османській галері повстання українських невільників,

        які, перебивши команду, повернулися до України. Повстання невільників на чолі

       з Самійлом Кішкою оспіване в українській народній думі «Самійло Кішка»).

        Уявіть собі, яким же фізично сильним та витривалим був цей чоловік. Закликаю і

       вас дбати про свій стан здоров'я.

• Але саме на перші десятиліття XVII ст. припали особливо вдалі морські походи козаків на турецькі фортеці. Тому про ці часи говорять як про добу героїчних морських походів козацтва. Мета походів: 1) боротьба за панування на Чорному морі; 2) бажання звільнити невільників; 3) захоплення воєнної здобичі; 4) послаблення Османської імперії.
• Позначте на контурній карті міста, зазначені в таблиці (2б.)

• Переможні походи козаків викликали захоплення і подив у Європі, козаки зарекомендували себе як міцна військова сила, здатна боротися навіть з турецькими військом.

2. Військово-політична діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного
3. Роль козаків у Хотинській війні

Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=nG-YaUf_0p8.

Бесіда за питаннями:

• Що вам вже було відомо з того, що ви побачили у фільмі?
• Яка інформація для вас нова?
• Пропоную більше дізнатися про битву під Хотином. Цього року виповнилося її 400-річчя. Ви об'єднаєтеся у 3 групи за бажанням: зоологи, статисти, дипломати (завдання на аркушах). Час роботи – 5 хвилин. Доповіді груп. Взаємоопитування. Взаємооцінювання.

    Ознайомлення з таблицею підручника «Причини та наслідки Хотинської битви».

• Чи є у вас якісь доповнення, уточнення щодо наведених у таблиці даних?

4. Культурно-освітня діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного

Робота в парах. Завдання: опрацювати матеріал підручника, згадати вивчене на уроці та коротко, у вигляді тез заповнити схему «Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного» (відповіді оголошуються за бажанням, вчитель доповнює відповіді учнів)

              ІV Етап. Підсумки уроку

1. Заповнення «Листів оцінювання»
2. Вправа «По одному реченню» (Завдання - продовжіть речення: «На уроці я дізнався…; навчився…, зацікавився….)

              V Етап. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 13, повторити параграф 12.
2. Виконати тестові завдання.
3. Оформити ілюстрацію «Морські походи козаків» чи міні-довідник «Українське козацтво» (на вибір)

 

 

 

 

Додатки

 

1. Ребуси

 

 

 

                                       3  = Й

 

 

 

2. Схема

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Рибалка

Корогва                                                             

Січ

Джура

Чайка

Булава

Бунчуг

Пірнач

Козак

Гопак

 

 

4. Здолаєм ворогів

 

хозари	половці	монголи	печеніги	турки
ІХ-Хст.	Х-ХІст.	ХІ-ХІІІст.	ХІІІ-ХVcт.	ХV- ХVІІІ               cт.

 

хозари	печеніги	половці	монголи	турки
ІХ-Хст.	Х-ХІст.	ХІ-ХІІІст.	ХІІІ-ХVcт.	ХV- ХVІІІ               cт.

 

 

5. Хотинська битва

Завдання групи «Зоологи»

    Користуючись додатковими джерелами інформації, знайти відомості про тварин, яких залучили до битви.

Напрклад, військові начальники Османської Порти навіть використовували

бойових слонів та верблюжу кавалерію (були чотири бойові слони і декілька тисяч верблюдів). 

 

Завдання групи «Статисти»

   Працюючи з підручником, іншими джерелами інформації, зазначте час початку, кінця битви, її тривалість , кількість військ з протилежних сторін.

Завдання групи «Дипломати»

   Опрацюйте матеріал підручника, визначте, мету вступу козаків у війну, оцініть вигідність для них Хотинської угоди, проаналізуйте наслідки Хотинської війни  для українців.

 

 

6. «Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Лист оцінювання

 

Лист оцінювання

№ з/п	Вид роботи	Максималь на кількість балів	Бали за виконане завдання
1.	Розгадування ребусів	2,5б.
2.	Виконання завдання на втановлення послідовності	5б.
3.	Пояснення поняття	1б.
4.	Відповіді на питання
5.	Виконання завдання на контурній карті	2.5б.
6.	Заповнення схеми	1б.
7.	Загальна кількість балів, набрана командою
8.	Мій внесок в роботу команди