Походження українського козацтва.

Предмет: Історія України.

Клас: 8

Тема: Походження українського козацтва.

Мета:

Навчальна: з’ясувати причини виникнення та формування українського козацтва та  перших козацьких Січей; ознайомити здобувачів освіти  з побутом козаків, значенням зимівника; охарактеризувати діяльність Д. Вишневецького.

Розвивальна: розвивати критичне мислення,  використовувати в усній розповіді основний понятійний апарат теми, тлумачити його, підбирати факти для доведення тверджень,  аналізувати історичні джерела, робити висновки.

Виховна: Виховувати  у здобувачів освіти почуття патріотизму та національної свідомості, шанобливе ставлення до вітчизняної історії та гордості за славне минуле свого народу, розвивати інтерес до історії власного народу.

Навчальні завдання:

Формувати групи компетентностей: історичну, інформаційну, загальнокультурну, уміння вчитися.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-презентація.

Методи та прийоми:  «Обговорення проблеми в загальному колі», «Знаємо – Хочемо дізнатись – Дізналися», «Читання в парі/ Узагальнення в парі», «Кластер», Скринька запитань, Сенкан.

Форми навчання: парна, індивідуальна, колективна.

Засоби: ТЗН, навчальні та наочні посібники, роздавальний матеріал.

Основні поняття і терміни: «Дике Поле», «Великий Луг», «козак», «Січ», «зимівник», «Запорозька Січ».

Очікувані результати:

Після уроку здобувачі освіти зможуть:

• Визначати причини та наслідки виникнення козацтва і Січі.
• Характеризувати та обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького.
• Застосовувати та пояснювати поняття та терміни: «Дике Поле», «Великий Луг», «козак», «Січ», «зимівник», «Запорозька Січ».
• Описувати побут козаків.

Обладнання: підручник Історія України : підруч. Для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл./ Г.К. Швидько, П.О. Чорнобай. – Київ : Генеза, 2016. – 352 с. : іл., карти; презентація «Походження українського козацтва»; роздатковий матеріал – робочий аркуш з теми, картка самооцінки; проектор; ноутбук.

Основні питання теми:

1. Походження українського козацтва.
2. Козацькі зимівники.
3. Перші Січі. Дмитро Вишневецький.

Регламент уроку:

І. Актуалізація пізнавальних процесів – до 10 хв.

ІІ. Основна частина. Осмислення   – 20 хв.

ІІІ. Заключна частина. Рефлексія. – 15 хв.

Хід уроку:

Організаційний момент (1 хв.)

І. Актуалізація пізнавальних процесів

1. Виклик (10 хв.).

Метод: обговорення проблеми в загальному колі (5 хв.).

Учитель.

– Наш урок я хочу розпочати зі споминів відомого французького історика Н. де Бартеона: «Ці люди виросли в праці, як скіфи, загартовані всілякими  злигоднями, як гуни, здатні до війни, як готи, засмаглі на сонці, як індійці, і жорстокі, як сармати. Леви  в переслідуванні ворога, схожі на турків у підступності, подібні до скіфів у люті, вони християни за своєю вірою»

– Як ви вважаєте, про кого саме так сказав Н. де Бартеон?

– Скажіть будь ласка, чому ви зробили саме такий висновок?

– Які ознаки у тексті історика вказали вам саме на козаків? Випишіть ці ознаки у робочий аркуш.

– Спробуйте дати власне визначення слову «козак».

– Відкрийте підручник на сторінці 21, знайдіть визначення слова «козак», на скільки це визначення співпало з вашим уявленням? Випишіть визначення у Робочий аркуш.

Вчитель оголошує тему.

Вчитель.

– Саме так, тема нашого уроку козаки. Походження українського козацтва.

Діти записують тему у Робочий аркуш (див. додаток 1).

Метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався».

Робота з таблицею «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався» (5 хв).

Вчитель пропонує протягом 5 хвилин заповнити перші два стовпчики таблиці «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Порадити Стовпчик «Знаю» заповнювати тезісно, вписувати відомі дати, терміни, персоналії.

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався

Після індивідуальної роботи відбувається обговорення у загальному колі. Діти називають факти які їм відомо з нової теми, висловлюють щоб вони хотіли ще дізнатися.

Визначення завдань уроку:

– Спираючись на інтереси дітей й виходячи з мети уроку вчитель з дітьми формулює завдання на урок.

Завдання уроку:

1. Познайомитися з причинами виникнення українського козацтва.
2. Віртуально дослідити козацькі зимівники.
3. Перша Січ. Дмитро Вишневецький.

ІІ. Основна частина. Осмислення (20 хв.).

Оголошення очікуваних результатів(2 хв.):

1. Визначати причини та значення виникнення козацтва і Січі.
2. Характеризувати та обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького.
3. Застосовувати та пояснювати поняття та терміни: «Дике Поле», «Великий Луг», «козак», «Січ», «зимівник», «Запорозька Січ».
4. Описувати побут козаків.

 

 

1. Познайомитися з причинами виникнення українського козацтва (5 хв.).

 Метод: «Читання в парі/ Узагальнення в парі».

Методика проведення: Робота відбувається у парах. Учні поділяють текст на логічні частини. Одна дитина читає  абзац і узагальнює його. Інша дитина задає питання зі змісту цього абзацу.

Текст для опрацювання (див. додаток 2).

Основне питання на яке діти повинні дати відповідь: Назвати причини виникнення козацтва.

Діти опрацьовують текст відповідно до методики. Виділяють причини. Записують відповідь у Робочий аркуш. Після цього відбувається обговорення у загальному колі для перевірки результатів роботи

 

2. Віртуальне дослідження козацького зимівника (7 хв.).

 Метод Кластер

Методика проведення: Діти переглядають відео Козацька звитяга. Випуск №33. Історія. Побут козаків.(2хв.33сек.) (див. додаток 3). Підчас перегляду вони виписують окремі слова, фрази які мають відношення до відео та які стають опорними у відтворені розповіді про побут козаків та зимівники. Після закінчення перегляду вчитель пропоную із виписаних слів скласти розповідь про козацький зимівник та побут козаків.

Робота у загальному колі:

– Хто створював зимівники? З якою метою?

– Де зазвичай створювали зимівники? Чим зумовлено вибір такого місця?

– Яку роль виконували зимівники у ХVІІІ столітті?

– Як ви вважаєте, чому зимівники пройшли таку складну трансформацію від тимчасового житла до постійного великого господарства? Що, або хто стояв на заваді тому, щоб козаки одразу зводили свої постійні житла?

Проміжний підсумок: Отже, зимівники мали величезне значення в історії козацтва. Зимівники стали перехідною ланкою між кочовим та осілим життям. Він став основою господарської діяльності запорожців.

3. Перша Січ. Дмитро Вишневецький (6 хв.).

Вчитель пропонує дітям переглянути відео Козацька звитяга. Випуск №40 (75). Історія. Байд Вишневецький.(3хв.34сек.) (див. додаток 4).

Після перегляду прочитати історичну довідку (див. додаток 2).

– В якому році Вишневецький розпочав будувати Січ?

– Назвіть причини, що спонукали його зводити укріплення?

– Як називався острів де була зведена перша Січ? Чому саме цей острів вибрав?

– Чому поява козацької фортеці в  татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана?

– Хто та в якому році  зруйнував фортецю?

– Серед козаків Д. Вишневецького називали «батьком січі» чи згодні ви з цим прізвиськом? На підтвердження своєї відповіді наведіть аргументи з історичної довідки.

Вчитель пропонує висловити власне ставлення до Байди Вишневецького та пояснити причини такого ставлення.

ІІІ. Заключна частина. Рефлексія (15 хв.).

Метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався» (5 хв).

Вчитель пропонує учням повернутися то таблиці та перевірити, чи на всі питання були знайдені відповіді. Для цього діти порівнюють таблицю «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався» та Робочий аркуш та заповнюють третій стовпчик.

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався

 

Для закріплення та повторення вивченого матеріалу вчитель пропоную по грати у гру «Скринька запитань».

Гра «Скринька запитань» (5 хв).

1. Учні записують по одному запитанню на аркуші й складають у Скриньку запитань.

2. Учні по черзі витягують зі шляпи скрученій папірець, на якому написане запитання і дають на нього відповідь.

Зразок запитань.

• Хто такі козаки?
• Якого століття сягають перші відомості в писемних джерелах про українських козаків?
• Що таке зимівник?
• Де виникла перша Січ?
• Дати визначення слову «козак»
• Хто такий Дмитро Вишневецький?

 

Через брак часу не всі учні встигнуть взяти участь у грі «Скринька запитань», тому доречно буде написати сенкан на тему: «Походження українського козацтва»

Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя) (2 хв).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1. Тема (іменник)
2. Опис (прикметник)
3. Дія (дієслово)
4. Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5. Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

 

Як підсумок урок вчитель пропоную заповнити Картку самооцінки (див. додаток 5).

Домашнє завдання:

1.Опрацювати стор. 32-34

2. Завдання на вибір:  Написати есе на тему «Ми – нащадки козаків», створити презентацію на тему: «Дмитро Вишневецький», намалювати малюнок, що розкриває зміст теми, намалювати інфографік, що відповідає темі уроку

Додаток 1.

Робочий аркуш

Тема уроку: ____________________________________________________

Козак - ___________________________________________________________

_______________________________________________________________

Робота з таблицею «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався».

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався

Завдання уроку:

1. ________________________________________________________________

2. ________________________________________________________________

3. ________________________________________________________________

Причини виникнення козацтва:

1.________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________

2. ________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________

Кластер «Козацький зимівник»

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

__________________________________________________________________

Моє ставлення до Д. Вишневецького______________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

Алгоритм складання сенкану:

6. Тема (іменник) _________________________________________________
7. Опис (прикметник) ______________________________________________
8. Дія (дієслово)___________________________________________________
9. Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного________________

____________________________________________________________

10.          Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок)_____________________________________________________

____________________________________________________________

 

Додаток 2

1. Виникнення українського козацтва.  Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489  р. Передумови виникнення козацтва були пов’язані з історичною ситуацією на українських землях на той час. Саме тоді південно-східна межа розселення українців досягала так званого Дикого Поля  — не обжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.

Міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходників, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українським населенням цих територій викликало протистояння з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища) яких були розташовані в південній частині Дикого Поля.

Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об’єднуватися перед татарською небезпекою. Із часом уходників, які вирушали до Дикого Поля, здійснювали походи в Степ проти татар або захищали від них власні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість із них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх повсякденних занять. Основними причинами виникнення українського козацтва стали процеси, пов’язані з освоєнням українцями степів Дикого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної Київщини й Східного Поділля від набігів татар.

2. Поява перших козацьких січей. Діяльність Д. Вишневецького. Від кінця XV ст. набіги татар на українські землі стали регулярними. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-уходники почали будувати дерев’яні укріплення — «городки» й «січі». Переважна більшість козацьких січей була розташована на Дніпровському Низі. Спираючись на них, козаки спочатку витіснили звідти татарські улуси, а потім поступово освоїли Великий Луг і Запорожжя.

Великий Луг  — заплава Дніпра, що простягалася з  обох його боків від острова Хортиця приблизно на 100  км, шириною від 3  до 25  км; загальна площа  — понад мільйон десятин землі; майже вся територія Великого Лугу в  середині XX  ст. була затоплена штучним Каховським морем.

Запорожжя — землі в  нижній течії Дніпра на південь від дніпровських порогів.

У середині XVI ст. литовський уряд вирішив використати досвід козаків і розпочати на південному порубіжжі будівництво фортець для відсічі набігам татар. Проте через брак коштів цю ідею не було втілено в життя. Реалізувати її вдалося лише князю Дмитру Вишневецькому.

3. Історична довідка. Байда Вишневецький.

Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого князя литовського Ольгерда, один із перших відомих в  історії ватажків українського козацтва. Народився в  місті Вишнівець на Волині. На початку 50-х рр. XVI  ст. він уже був черкаським і  канівським старостою й  організував відсіч турецьким нападникам. У  цей час під керівництвом Д.  Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-городок, який вважається попередником Запорозької Січі. Деякі дослідники називають замок-городок, що з’явився на о. Мала Хортиця близько 1552  р. (за іншими даними  — 1554—1555  рр. або 1556  р.) Хортицькою Січчю. Поява козацької фортеці в  татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і  турецьких фортець у  пониззі Дніпра й  Південного Бугу. 29  червня 1556  р. Д.  Вишневецький узяв приступом Очаків, а  восени того ж  року  — фортецю Аслан-Кермен. На початку 1557  р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж  року об’єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острів Мала Хортиця. На початку 1563  р. під час походу до Молдавії Д.  Вишневецький потрапив у  полон і  був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в  народній думі «Про козака Байду».

Додаток 5

Картка самооцінки

№	Назва завдання	Самооцінка
1	Метод: обговорення проблеми в загальному колі	1        2        3        4
2	Метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався»	1        2        3        4
3	Метод: «Читання в парі/ Узагальнення в парі».	1        2        3        4
4	Метод Кластер	1        2        3        4
5	Гра «Скринька запитань»	1        2        3        4
6	Сенкан	1        2        3        4
7	Загальна оцінка роботи на уроці	1        2        3        4

 

Дитина здійснює самооцінку по чотирьохбальній системі, де:

1 – впорався (зрозумів, виконав) із завданням на низькому рівні.

2 – впорався (зрозумів, виконав) із завданням на середньому рівні.

3 – впорався (зрозумів, виконав) із завданням на достатньому рівні.

4 – впорався (зрозумів, виконав) із завданням на високому рівні.