Показовий урок з української літератури ( 11 клас) Тема: ДМИТРО ПАВЛИЧКО. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОЕТА, ПЕРЕКЛАДАЧА. ПІСНЯ «ДВА КОЛ

Показовий урок з української літератури

                                                  ( 11 клас)

  Учитель української мови та літератури: Бабак Галина Іванівна

Тема: ДМИТРО ПАВЛИЧКО. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОЕТА, ПЕРЕКЛАДАЧА.  ПІСНЯ «ДВА КОЛЬОРИ», ЩО СТАЛА НАРОДНОЮ

 Мета: з’ясувати найголовніші відомості про Д. Павличка, охарактеризувати мотиви його творчості, пояснити популярність пісенної лірики поета;

• розвивати й удосконалювати навички аналізу ліричного твору, вміння висловлюватися щодо форми і змістової глибини поезії;
• виховувати національну самосвідомість, естетичний смак, шанобливе ставлення до матері.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника , запис пісні „ Два кольори”, рушник, фотографії краєвидів Західної України,  робочі картки,  презентації.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Привітання учителя.

Наш урок хочу почати  віршем  О.Страшевської «Вишивала мати синові сорочку».

Вишивала мати синові сорочку,

Виїхав давненько він уже з села.

Як співуче слались хрестики-рядочки,

Ніби вічна пісня у нитках цвіла.

І до сина в гості прибула в столицю,

Добре спорядивши кошик немалий:

Яйця і кров’янку, гарну паляницю

Й білої сорочки згорток дорогий.

Був той син сімейний, і з виду благородний,

Та, як на данину, глянув – ну і ну!

Мовив: «Вишиванка? Это, мать, немодно!»

І у холодильник виклав свіжину.

І здавалося марним те благополуччя,

Що сяк-так прикрило в серці пустоту.

Та узяв сорочку тут внучок маленький:

«Я носити буду, хай-но підросту!»     

-Як ви думаєте,чому саме вишиту сорочку привезла мати синові? 

                                     2. Слово вчителя

Материнська пісня… Вона приходить до нас тихими вечорами, добросердна й лагідна, хвилююча й щира, як одвічна любов, що змалечку навіває нам поетичні образи землі й неба, сонця й рясного суцвіття, учить любові до рідного краю, праці, близьких і рідних нам людей та гордості до найсвятішого.

3. Прослуховування пісні «Два кольори»

• Які почуття викликала у вас пісня «Два кольори»?
• Які спогади у вас, можливо , виникли?
•   3 якою піснею і якого автора вона співзвучна? («Пісня про рушник» А. Малишка)

ІІІ. Мотивація.

- Скажіть, будь ласка, для чого нам слід вивчати життєвий і творчий шлях письменника? ( Щоб знати свою історію, культуру, бути достойними , освіченими громадянами своєї країни).

       Проблемне питання:  Чому пісня « Два кольори» стала народною?           (запис на дошці)

СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Запис теми уроку
2. Визначення завдань уроку
3. Виступи творчих груп  (додатки до уроку) і коментар учителя :

-біографи;

-літературознавці;

-історики;

-етнографи.

5.Робота над твором Д. Павличка «Два кольори»:

а).   Про які кольори йде мова у творі? Чому саме їх обрав автор? (Людину все життя супроводжують два кольори: червоний — то любов, а чорний — то журба. Такими ж нитками, за народ­ною традицією, вишивали рушники та сорочки. Проводжаючи сина в дорогу, мати дала вишитий рушник, як оберіг, як сим­вол своєї любові. І це була найдорожча річ, яку він зберігав протягом довгих років, бо мати ніби вгадала синову долю, вишила її на полотні.

Пронесені крізь роки й відстані, як заповіт, як материнська пісня любові й зажури, два кольори вийшли із згорточка ста­рого полотна і стали глибоко поетичним образом. Вони — ніби символи самого життя, що водило поета по світах і кли­кало додому, переплітаючи сумні й радісні дороги, як узори на материнім гаптуванні).

б). 1. Паспорт твору

Тема : розповідь про вишиту сорочку — як часточку маминої душі, оберіг; «свої пороги» — як початок і кінець людської долі, її духовні начала.

Ідея:  уславлення  материнської  любові, яка завжди поруч із дитиною,оберігає  її; звернення  до читачів шукати свою життєву дорогу, свою долю, долаючи  труднощі і переживаючи радощі.

Жанр: ліричний вірш

Вид лірики: інтимна

2. АНАЛІЗ художніх засобів твору.

в). Завдання: „ Асоціативний ряд”.  З чим асоціюються у вас чорний і червоний кольори? Запишіть у зошит.

 

 

г).Творча робота.

Завдання : складіть СЕНКАН до вірша «Два кольори»

1. Два кольори
2. Червоний , чорний.
3. Подорожує, вишиває, повертається.
4. Мене водило безвісти життя.
5. Пісня

   ВИСНОВОК:
Чому пісня-вірш «Два кольори» стала народною?

(Поет дібрав такі задушевні слова, так зумів висловити почуття багатьох людей, що

твір став улюбленим для багатьох поколінь. Він близький до фольклорних традицій

і символікою барв, і філософією життя. Основний мотив вірша

мотив дороги як символу людської долі поєднаний із мотивом материнського благословення.

Ліричний герой, пройшов через життєві випробування. Зберіг найдорогоцінніший

скарб- «згорточок старого полотна». Вишиту сорочку –як часточку маминої душі,

оберіг, «свої пороги» -як початок і кінець людської долі.

 

               Це дійсно є народна пісня. І ви це довели. Вона не є відокремленою і написана для нас.Із почутого на уроці, можемо зробити такі висновки: два кольори – дві тривоги, дві нитки душі, що з’єднують в одному візерунку пам’ять про батьків і турботу про дітей, про сучасне й майбутнє. Вони, як живі джерела, що передають від покоління до покоління скарби й багатство пам’яті свого роду, бо саме вони духовно єднають людину з рідною землею.

А матусям велике спасибі за вічну любов, щедру незміряну ласку, за тепло, довгі недоспані ночі, за всю доброту і пісню, сорочку, залишену в спадок.
 

Два кольори — дві тривоги, дві нитки душі, що з’єднують в одному візерунку пам’ять про батьків і турботу про дітей, про сучасне й майбутнє. Вони, як живі джерела, що передають від покоління до покоління скарби й багатство пам’яті свого роду, бо саме вони духовно єднають людину з рідною землею.

 

 

 

V. Підбиття підсумків: заповнення робочої картки

VІІ. ДОМАШНЯ робота

Написати твір-мініатюру «Червоне — то любов, а чорне — то журба»

VІІІ. Підбиття підсумків уроку

Нелегкий шлях судився Д. Павличкові. Поет належав до категорії шістдесятників, як і Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч та інші. Саме вони очолювали правозахисний рух 60–70 рр. ХХ ст. в Україні, саме вони били на сполох нашої національної самосвідомості. Тому й Павличкова мова виросла на глибокому знанні українських літературних традицій, на осягненні безмежних скарбів літературної спадщини, що залишили нам

Т. Шевченко,І. Франко, Леся Українка, М. Рильський. Вона допомагає нам зрозуміти основні риси української культури.

Дмитру Павличкові судилося долею нести вогонь свого таланту людям та вдовж червоно-чорної стежини його життя йдуть поруч із ним два довічні супутники нашого буття — Любов і Журба.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».