Політичний устрій, суспільне та господарське життя Русі-України за доби розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.)

Вчитель історії Коьарова В.Є. Політичний устрій, суспільне та господарське життя Русі-України за доби розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.)

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ. ВЛАДА КНЯЗЯСлов’яни та Русь-Україна як держава пройшли кілька етапів свого політичного розвитку. У ранніх слов’ян (І–ІІ–VIII ст.) у період «воєнної демократії» на чолі племені стояв вождь (князь), який спирався на воїнів — дружину. Таку форму організації влади і суспільства історики традиційно називають вождівством. Вождем ставав найсміливіший, найхоробріший воїн. У період становлення Русі-України (ІХ — перша половина Х ст.) перші літописні князі, спираючись на вірну дружину, підкорювали сусідні племена, збирали ненормоване полюддя і ділилися награбованим із дружиною. Частину здобичі перепродували у Візантію або інші держави. Головною відмінністю в цей період було панування династії Рюриковичів — влада князя Ігоря і княгині Ольги перейшла у спадок до їхнього сина Святослава Ігорьовича. Великі зміни відбулися за княгині Ольги: упроваджено систему збору податків і призначено перших князівських намісників замість племінних князів. Таким чином були закладені основи держави — князівства.

Думки істориків. Сучасні історики дискутують про те, як розглядати Русь-Україну: • більшість сходиться на тому, що Русь-Україна була середньовічною ранньофеодальною монархією; • частина вважає її централізованою монархією; • найсміливіші навіть пропонують розглядати Русь-Україну як імперію.

Варто запам’ятати!Монархія — держава, де найвища влада належить одній особі й передається у спадок. Централізована монархія — різновид монархії, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру. Імперія — велика монархічна держава, що поєднує в собі силоміць приєднані (підкорені) інші народи та території. Владу імператора зміцнює монотеїстична релігія, підтримує вище духівництво (Папа Римський, патріарх тощо).

Особливістю політичного життя Русі-України було те, що влада князя переходила до одного із синів у результаті збройної боротьби між братами, оскільки Русь не знала законів про спадкування влади. На чолі держави стояв великий князь київський з династії Рюриковичів, якому належала і законодавча, і виконавча, і судова влада. Великий князь управляв державою: видавав закони (усні чи письмові); керував військом (дружиною); судив (частину судових функцій пізніше було передано церкві). Князь був воєначальником й укладав міжнародні угоди.

Ізгої — люди, що втрачали зв’язок із своїм суспільним середовищем. Довідка «Соціальна структура давньоруського суспільства»https://cutt.ly/Iy. XA9 L0

Варто запам’ятати!Бояри — привілейована верства руського суспільства, родова знать, яка володіла землями — вотчинами. Вотчина — безумовне земельне володіння, що передається у спадок, вільно продається, дарується. Дружинники — постійне військо князя; згодом — привілейована верства руського суспільства, яка отримувала земельні володіння на умовах служби князю.

Повсякденне життя. Родини. Центром повсякденного життя Русі була сім’я. Сім’ї, як правило, були великими — до 12–15 осіб. В одному помешканні могли жити представники трьох поколінь (діди і бабусі, батьки й матері з власними дітьми). Яким було дитинство — нам відомо мало, імовірніше дітей з раннього віку привчали допомагати по господарству батькам. Із джерел нам відомо, що дитину називали отрок — «неговорящий», тобто той, який не має права на слово

Люди часто мали прізвисько. По батькові називали князів і бояр — Ігорьович, Святославич. До імені пересічної людини додавали ім’я батька. Від князівських часів так з’явилися, наприклад, Милорадовичи, Левковичи; пізніше — Петренки, Іваненки й ін.

Діємо: практичні завдання. Каркасно-стовповий будинок і садиба зі зрубним житлом (м. Київ, реконструкція Петра Толочка. Уважно розгляньте ілюстрацію і опишіть житло давніх русів. Як облаштовували житло в Русі-Україні https://cutt.ly/ttm. Ttj6

Діємо: практичні завдання. Відео «Древній Звенигород» (3 D-реконструкція. Джерело: Історико-культурний парк «Древній Звенигород». Тривалість 03 хв 55 с) https://cutt.ly/qtm. RVYTДослідіть давньоруське місто за 3 D-реконструкцією: а) назвіть головні елементи міста; б) визначте основні будівельні матеріали; в) опишіть екстер’єр та інтер’єр будівель (княжого палацу, двору боярина, церкви).

Діємо: практичні завдання. Визначте за одягом верстви населення. Аргументуйте свій вибір й опишіть зовнішній вигляд однієї з верств населення.

ГОСПОДАРСТВО. МІСТА. РЕМЕСЛА. ТОРГІВЛЯГосподарство Русі-України було натуральним — усе необхідне для життя виробляли селяни й ремісники та споживали на місці. Поширеними були мисливство, рибальство, бортництво (добування меду диких бджіл). У містах жили купці (гуртові й у роздріб) та ремісники. Руси були прекрасними ремісниками. Основними ремеслами були металообробка (заліза та цінних металів — золота і срібла), обробка дерева та шкіри, гончарство. Шкіру обробляли вручну фізично сильні люди — кожум’яки

Ювелірні майстри виготовляли жіночі прикраси з перегородчастої емалі та черні — особливого сплаву міді, срібла, свинцю і сірки, який після виплавки в горні щільно з’єднувався зі срібною основою, утворюючи темний фон. Поширеними в селах і містах були домашні ремесла — ткацтво, прядіння, плетіння, вишивання, шиття. Майстри по дереву виготовляли бочки та діжки (бондарі), вози, сани та колеса (стельмахи).

На Русі спочатку було поширене будівництво з дерева, згодом — з каменю та плінфи (тонка обпалена цегла). Споруджували з каменю і плінфи собори, князівські палаци, брами. А з дерева будували житло для пересічних селян і міщан. Також дерево використовували для будівництва оборонних споруд — валів, частоколів.

Це давня садиба, яка була виявлена ​​при розкритті котловану 119-го майданчика на Контрактовій площі. Цим будівлям близько тисячі років. Реконструкція цієї садиби зараз знаходиться в парку "Київська Русь"

У селі Підгірці, що у Золочівському районі, на території історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» відтепер можна не лише відчути дух, але й побачити на власні очі побут давніх слов’ян.

Русь-Україна розташовувалася на перетині великих торговельних шляхів, які зв’язували Північ і Південь Європи, мусульманський Схід і християнський Захід.

Центрами торгівлі були руські міста: Київ, Вишгород, Чернігів, Любеч, Витичів, Переяслав, Володимир на Волині, Галич та ін. Найзручнішими шляхами були річки — і влітку, і взимку. Сухопутні шляхи були менш придатними та безпечним

Грошима всередині держави слугували шкурки звірів — куниці (куни) та білки (вервиця, векша). З початку ХІ ст. почали використовувати злитки срібла вагою близько 160 грамів — гривни. Були різні за формою гривни — київська та новгородська. У XII-XIV століттях Київська Русь переживала період феодальної роздробленості, а карбування монет припинилося. Роль грошей виконували переважно срібні злитки, що називалися "гривнями".

Знаю нове1. Поясніть значення понять і термінів історичної хмаринки. Згрупуйте слова хмаринки за запропонованими вами критеріями. Складіть короткі розповіді за допомогою кожної з груп слів. 2. Схарактеризуйте зміни політичного устрою Русі-України в ІХ — першій половині ХІ ст. 3. Які функції виконував князь на Русі? 4. Чому історики характеризують Русь як феодальну станову державу? Що таке суспільний стан? Назвіть стани руського суспільства. 5. Чим відрізняється умовне землеволодіння від вотчини? 6. Опишіть відомі за літописом категорії вільного й залежного населення на Русі. 7. Що ви знаєте про повсякденне життя на Русі? 8. Дайте характеристику сільському господарству та ремеслам Русі. 9. Що слугувало грошима в часи Русі?

Досліджую і аналізую. Виконайте тренувальну онлайн-вправу:«Повсякдене життя в Русі-Україні» https://cutt.ly/8tm. U3 Mz

Дякую за увагу