Поняття інтелекту у контексті уроків української мови та літератури

Про матеріал

Для вивчення загальних закономірностей процесу мислення потрібно розібратися з особливостями інтелекту. Інтелект забезпечує здатність до здійснення мислення, здатність до пізнавальної діяльності взагалі. Інтелект має динаміку свого розвитку у дитини, він проходить через різні стадії. Можна інтелект розуміти як внутрішню психологічну структуру, яка відбирає, організовує, акомулює розумові процеси.

Перегляд файлу

КЗ «НВО-ЗШ І-ІІІ ступенів № 31

з гімназійними класами, ЦДЮТ «Сузір’я»

Міської ради міста Кропивницького

Кіровоградської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття інтелекту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

 вчитель української мови та літератури

Канарян С.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кропивницький,  2018


        Інтелект (від латинського - Intellectus) в широкому сенсі - це сукупність всіх пізнавальних функцій індивіда: від відчуття і сприйняття до мислення та уяви; в більш ж вузькому сенсі - це мислення.
   Інтелект є основною формою пізнання дійсності.
   Існує три різновиди в розумінні функції інтелекту: 1) здатність до навчання, 2) оперування символами, 3) здатність до активного оволодіння закономірностями оточуючій нас дійсності.
   Термін інтелект часто застосовується для того, щоб підкреслити специфіку людської психологічної діяльності. При цьому не слід випускати з уваги, що здібності мати справу з абстрактними символами і відносинами тільки одна сторона інтелекту, не менш важлива і така сторона як конкретність мислення. Нерідко інтелект трактують, як можливість пристосовуватися до нових ситуацій, використовуючи раніше набутий досвід. У даному випадку інтелект фактично ототожнюється із здатністю до навчання. Однак не можна не враховувати те, що інтелект містить в собі продуктивне початок. Найсуттєвіше для людського інтелекту полягає в тому, що він дозволяє відображати закономірні зв'язки і відносини предметів і явищ навколишнього світу, тим самим дає можливість творчо перетворювати дійсність.
    Сучасна наука вже багато знає про сутність людського інтелекту. Найбільш загальна природа інтелекту як здатності відображення світу в поняттях , закони мислення, зв'язок інтелекту з мовою і т. д. розкриті і пояснені досить ґрунтовно. Проте залишаються і більш глибокі рівні невичерпної сутності і людського інтелекту, до вивчення яких сучасна наука ще тільки наближається. До н і м слід віднести в першу чергу ті глибинні рівні і людського інтелекту, які закладаються в нескінченній передісторії інтелекту т а й приховано «працюють» у діяльності інтелект, забезпечуючи його здатність адекватно пізнавати світ.
    Інтелект людини являє собою надзвичайно багатофакторну величину. Він визначає як соціальну корисність людини, так і його індивідуальні особливості, служить головним проявом розуму. По суті, інтелект те, що вирізняє нас зі світу тварин, що додає особливу значимість людині, що дозволяє йому динамічно змінювати навколишній світ, перебудовуючи середу під себе, а не пристосовуватися до умов мінливої ​​дійсності. Тест або перевірка інтелекту є найважливішим завданням, яка на будь-якому етапі дозволить спланувати подальший розвиток особистості, визначити хід інтелектуальної, моральної та психологічної еволюції людини. Саме рівень і тип розвитку інтелекту визначає майбутнє людини, її долю. Дослідження інтелекту цікавило людство з давніх часів і поступово від питань «Хто корисніше, розумніші, потрібніше?», Виросли в окрему галузь психології. Тести інтелектуального розвитку займають окреме місце в ряду методик психологічного дослідження.
     Психологічні методи дослідження інтелекту
     Методики психологічного дослідження інтелекту грубо діляться на: експериментальні, опитувальні та креативні (інтуїтивні).
     Перші дають найбільш швидкий і чіткий результат.
     Другі дозволяють серію корелюють між собою даних, але трохи більш складні в обробці.
Третій тип винесено в особливий клас, є найбільш інформативним, але представляє значні труднощі в обробці результату та його трактування, більше того результати отримані за допомогою цієї групи методик не завжди явно пов'язані з аналогічними результатами іншої групи.
       Підлітковий вік.

    У підлітковому віці відбувається вдосконалення таких пізнавальних процесів як пам'ять, мову і мислення.
   Підлітки вже можуть мислити логічно, займатися теоретичними роздумами та самоаналізом. Вони відносно вільно міркують на моральні, політичні інші теми, практично недоступні інтелекту молодшого школяра. У старшокласників спостерігається здатність робити загальні висновки на основі приватних посилок і, навпаки переходити до приватних умовиводів на базі загальних посилок, тобто здатність до індукції та дедукції. Найважливіше інтелектуальне придбання підліткового віку - це вміння оперувати гіпотезами.
   Методика 1.
   Дана таблиця з розташованими по певній закономірності цифрами (розміри, щільність тексту, діапазон значень можуть значно варіюватися, так само, як складність алгоритму запам'ятовування). Завдання випробуваного полягає в тому, щоб визначити цю закономірність і, користуючись нею, за мінімальний час викреслити заздалегідь відомі цифри. Перевіряється чільний тип мислення, вміння виділяти й узагальнювати закономірності. Враховується час, правильність визначення закономірності.
   Методика 2.
   Пропонується пройти тест Айзенка в шкільному варіанті (може бути використаний як російський, так і американський чи європейський стандарт). Результатом буде досить великий обсяг даних про мислення, пам'яті та інших характеристиках інтелекту випробуваних. Можна застосовувати тест і в складі досить великих груп, можлива інтерпретація індивідуальних результатів для всієї групи (з'ясування середніх значень «коефіцієнта інтелекту» для групи і так далі).
Методика 3.  Пропонується лист з низкою понять. Слід встановити логіко-кількісні співвідношення між ними, не використовуючи інших понять і термінів (варіант: із залученням інших термінів і понять). Принципи упорядкування можуть бути найрізноманітнішими - виділити всі синоніми, антоніми, слова зі схожим лексичним значенням, тільки технічні терміни, тільки запозичені слова і так далі. Оцінюється як загальний рівень ерудиції випробовуваних, так і швидкість перемикання між різними, часом взаємовиключними видами діяльності (знаходження синонімів та антонімів).
   Методика 4.  Тест технічного мислення Беннета. Отримані дані можуть певним чином вказати на можливу схильність до технічних спеціальностей. Дозволяє ефективно перевіряти рівень технічного мислення.
    Інтегрований комплекс тестів з різних наук (американська шкільна версія). Дозволяє точно судити про ступінь освіченості випробуваного з різних предметів шкільної програми. У переказному варіанті вимагає адаптації під конкретну шкільну програму.
Методика 5.    Тест технічного мислення Беннета. Отримані дані можуть певним чином вказати на можливу схильність до технічних спеціальностей. Дозволяє ефективно перевіряти рівень технічного
    Юнацький вік. Рання юність - час реального переходу до справжньої дорослості, перші ознаки якої з'являються, як ми вже бачили, в підлітковому віці.
    На період ранньої юності, традиційно пов'язується з навчанням у старших класах школи, припадає становлення морального самосвідомості. До закінчення школи велика частина юнаків і дівчат представляє собою людей, практично морально сформованих, мають зрілі і достатньо стійкою мораллю, яка поряд зі здібностями, мотивами і рисами характеру представляє собою четверте особистісне новоутворення дитинства.
     Методика 1.  Логіко-кількісні відношення.
    Випробуваному пропонується вирішити 20 завдань на з'ясування логіко-кількісних відносин.  У кожній із завдань необхідно визначити, яка величина більше або, відповідно, менше інший.  На вирішення усіх завдань відводиться 10 хвилин.
    Методика 2.    Тест Айзенка.  Цей тест складається з восьми субтестів, п'ять з яких призначаються для оцінки загального рівня інтелектуального розвитку людини, а три - для оцінки ступеня розвиненості у нього спеціальних здібностей: математичних, лінгвістичних і тих здібностей, які потрібні в таких видах діяльності, де активно використовується образно- логічне мислення.
    Тільки за умови виконання всіх восьми субтестів можна дати повну оцінку, як рівня загального інтелектуального розвитку людини, так і ступеня розвиненості у нього спеціальних здібностей.
    Методика 3.    Тести стереометричного характеру, пов'язані з перетворенням просторових об'єктів (використовується комп'ютер). Дозволяють з'ясувати рівень розвитку просторового мислення та здатності до навчальних предметів технічного характеру (фізика, геометричні розділи математики, конструювання тощо).
    Методика 4.    Пропонується добірка питань як загальноосвітнього, так і морально-етичного плану. Враховуються як швидкість і правильність відповідей, так і узгодженість їх з моральними та етичними нормами. Тест дозволяє визначити морально - етичний рівень досліджуваних, пропорцію між моральним і раціональним мисленням   

     Методика 5  Оцінка рівня розвитку технічного мислення.   Даний тест призначений, для того, щоб оцінювати технічне мислення людини, зокрема - його вміння читати креслення, розбиратися у схемах технічних пристроїв та їх роботу, вирішувати найпростіші фізико-технічні завдання.
   На всю роботу відводиться 25 хвилин. Розвиненість технічного мислення оцінюється за кількістю правильно вирішених за цей час завдань.
 

doc
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
7 жовтня 2018
Переглядів
606
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку