Види нестандартних уроків у практиці роботи вчителя початкової школи

Види нестандартних уроків у практиці

роботи вчителя початкової школи

Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки.

Аналіз педагогічної літератури, практичного досвіду вчителів дав змогу виділити кілька десятків різних типів нетрадиційних уроків. Охарактеризуємо деякі психолого-педагогічні особливості різних ви­дів нестандартних уроків.

Урок-лекція передбачає послідовний виклад учителем навчального матеріалу.  До основних вимог уроку належать: емоційність викладу, ці­лісне розкриття теми або певного розділу, аналіз конкретних фактів та явищ, чіткість аргументації та наукова доказовість висновків, викорис­тання вчителем різноманітних методичних прийомів. Такі уроки вима­гають довільних процесів: уваги, запам'ятовування. Тому вчитель пови­нен використати під час лекції такі прийоми, які допомагають утриму­вати увагу учнів та сприяють запам'ятовуванню матеріалу: наочність, складання плану, опорних схем; стисле конспектування основних мо­ментів тощо [41, С. 23].

 Урок-семінар є одним із поширених видів навчальної діяльності учнів старших класів. Такий урок зазвичай полягає в обговоренні по­відомлень, рефератів, доновідей, виконаних учнями самостій­но або під керівництвом учителя. Виокремлюють три типи уроку-семінару. Перший тип має на меті поглиблене вивчення певної теми, другий передбачає систе­матизацію та узагальнення наяв­них в учнів знань, третій має до­слідницький характер. Такі уроки насамперед сприяють розвитку смис­лового запам'ятовування, що неможливо без обмірковування. Під час підготовки до уроку-семінару вчитель повинен навчити учнів ви­користання прийомів, які допомагають смисловому запам'ятову­ванню навчального матеріалу: чітке розуміння того, що саме слід за­пам'ятати та засвоїти; застосування матеріалу, який запам'ятовується, у практичній діяльності; повторення; для полегшення матеріалу, що важ­ко запам'ятати, порекомендувати прийоми мнемотехніки.

Завдання уроку-семінару: перевірити якість засвоєння нового матеріалу; розвивати вміння самостійно працювати з додатковою історичною літературою, виявляти інтелектуальні здібності учнів, спрямовувати навчання на практичне застосування знань; навчити учнів застосовувати знання, одержані на практиці, для аналізу різних процесів.

Головна умова семінару — допомогти учням підготувати відповіді на всі питання з подальшим оформленням у вигляді виступу, тез, таблиць тощо.             

Основні принципи організації уроку-семінару 

1.       Клас наперед поділено на групи («доповідачі», «рецензенти», «хро­ністи», «журналісти» тощо), оголошено тему, план і літературу до семінару.
2.       Кожен учасник будь-якої з груп бере участь у семінарі.
3.       Група «хроністи» результати своїх та чужих виступів оформляє у вигля­ді письмового завдання, а група «журналісти» — у вигляді запитань.
4.       Кожен член групи бере участь у виступах.

         Основні правила уроку-семінару: тема семінарського заняття визначається вчителем, виходячи з того, що вона, скажімо, відсутня в шкільному підручнику; усі учні повинні записати тему, план та літературу майбутнього семі­нарського заняття; вироблення регламенту уроку є обов'язковим, адже це дає змогу ви­ступити якомога більшій кількості учнів класу і не дає їм розслабля­тися та бути пасивними на уроці. Така форма проведення уроку дозволяє уникнути пасивності всіх учнів класу, допомагає їм краще засвоїти новий навчальний матеріал [41, С. 24].

     Уроки-змагання — це урок-конкурс, урок-турнір, урок-брейн-ринг, урок- вікторина, урок-КВК тощо. Проведення таких уроків робить процес навчання інтенсивним, оскільки він створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати, допомагає розкрити особистісні здібності задля перемоги своєї команди.

    Організовуючи учнів класу в команди, класовод піклується про однорідність команд за віковими, статевими та психологічними ознаками. Прийоми розподілу дітей на команди можуть бути різними: за інтересами, за кольором волосся, за першою літерою імені, за лічилкою, за спеціально дібраними умовними позначками.

         Такі уроки проводимо з учнями 1-4 класів три-чотири рази на семестр.

     Етапами уроку-змагання з української мови можуть бути складові телевізійного КВК:

     Вступне слово вчителя. Привітання. Оголошення теми, девізу уроку, порядку проведення змагання. Представлення капітанів, асистентів, консультантів та журі. Ознайомлення з проблемним питанням, відповідь на яке учні повинні дати наприкінці уроку.

    Розумова розминка. Вона може проводитися в усній (кілька дидактичних ігор за темою уроку) чи письмовій формі (п'ятихвилинна самостійна робота).

    Перевірка домашнього завдання. Здійснення граматичного розбору, написання творів-мініатюр, складання кросвордів мовознавчої тематики.

     Конкурс капітанів. Виконання завдань підвищеної складності.

     Конкурс творчих робіт. (Конкурс юних знавців поезії, конкурс казкарів тощо).

      Відповідь на проблемне запитання уроку. Має супроводжуватися обов'язковим наведенням прикладів чи доведенням правильності висловлених думок.

       Підсумкове слово журі. Підбиття підсумків змагання. Нагородження переможців. Члени журі тактовно висловлюють свої думки після кожного конкурсу. Важливо, щоб підсумком такого уроку стала не лише перемога однієї з команд, а й фіксування всіх складових, завдяки яким група здобула перемогу.

      Уроки-змагання дають можливість формувати навички зв'язного мовлення учнів, уміння дотримуватися норм етикету в командному спілкуванні. Залучення дитини до спільної праці з ровесниками допомагає їй відчути й зрозуміти необхідність дотримуватися загальноприйнятих норм і правил взаємодії, привчає підпорядковувати особистісні цілі й бажання спільній справі, сприяє розвитку комунікативних умінь [46, С. 35].

   Урок-брейн-ринг передбачає перевірку знань учнів у нетрадиційній формі. Так, замість традиційного індивідуального опитування учні об'єд­нуються в групи та готують питання одне для одного. Це можна зроби­ти в нетрадиційній формі, прочитавши уривок з відповідного літератур­ного твору та поставивши до нього запитання. Безумовно, додаткової цінності надає ретельно дібраний літературний матеріал. Психологічна цінність таких уроків полягає в тому, що використовується групова ро­бота. Аналізуючи виконання завдань у груповій формі, можна виокре­мити такі особливості: бажання учнів обмінюватись інформацією, пози­тивна емоційність під час виконання всіх завдань, взаємодопомога під час обговорення, поява в деяких учнів орієнтації на підлітків, прагнен­ня самоствердитись [42, С. 25].

Урок-КВК насамперед сприяє формуванню самостійності мислення, стимулює розвиток творчих здібностей, а також розширює кругозір.

Це своєрідна гра-змагання команд веселих і кмітливих, що розгортається на уроці. Характерною ознакою такого уроку є його насиченість позитивними емоціями. Безперечно. Що урок, повний емоцій, на довгий час збережеться у пам’яті учнів. До того ж, він, сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

Для уроку – КВК притаманними є певні особливості, які відрізняють його від усіх інших типів нестандартних уроків і які слід урахувати під час його підготовки та проведення.

Перш за все треба організувати, як мінімум, дві команди, які братимуть участь у КВК. Команди повинні знайти собі цікаві назви та обрати капітанів.

Другим важливим моментом уроку – КВК є наявність журі, яке оцінюватиме гру команд. Склад журі може бути різноманітним, включаючи і вчителя і учнів з активу класу, а також запрошених представників адміністрації школи, батьків. Головним критерієм під час формування складу журі повинна бути не його кількість, а об’єктивність.

Щодо змісту уроку КВК, то його повинні формувати такі конкурси, які б мали триєдину мету (навчальну, виховну, розливальну) і за тривалістю вмістилися б у відведений для уроку час. Саме при формуванні змісту уроку КВК не варто забувати, що це урок, а не виховний захід, тому необхідно дотримуватися всіх функцій і завдань навчального заняття [46, С. 37].

 Урок-вікторина. Проведення уроку – вікторини в початкових класах буде результативним лише за вмілої підготовки вчителем цього уроку.  В основі вікторини лежать запитання, на які мають відповісти окремі учні чи команди, тому від змісту, форми та характеру запитань залежатиме результат вікторини. Складаючи запитання вікторини, вчитель повинен урахувати вік інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів свого класу.

 Готуючи уроку-вікторину, вчитель не повинен забувати, що головне завдання цієї форми навчання – дати учням знання з певної теми.  Усі запитання вікторини повинні бути цікавими і нестандартними. Слід уникати сталих форм запитання на зразок: “Дайте визначення .” Назвіть . Під час формування запитань учитель може використати ілюстрації, роздавальний матеріал, твори мистецтва, ТЗН.

 Не менш важливим є підбиття підсумків вікторини. Логічним закінченням уроку-вікторини повинно бути оголошення переможців і оцінювання учнів [42, С. 26].

 Урок-суд передбачає створення ситуацій, в яких відбувається обгово­рення двох протилежних думок щодо питання, яке вивчається. Учні вчать­ся формулювати та захищати свою точку зору, аргументувати свою думку Такий підхід сприяє розвитку критичності мислення. Ця форма співпраці використовується для вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду.

Завдання уроку-суду: розвивати вміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та по­дії згідно з інтересами дітей; вести пошукову роботу відповідно до своїх захоплень; виробляти вміння відстоювати свою точку зору, поважаючи думку опо­нента.

Основні принципи організації уроку-суду

1.               Поділ класу на ролі за побажаннями самих учнів (суддя, секретар суду, адвокат, прокурор.
2.               Обов'язкове «переобладнання» класу на судову залу; перевдягання учнів згідно з обраною роллю.
3.               Наявність двох сторін — обвинувачення та захисту.
4.               Включення в роботу всього класу через поставлені завдання [41, С. 39].

[ „. ■ І

 Урок-новела являє собою невелику розповідь на певну тему, яка від­значається чіткістю сюжету та відсутністю описовості, небуденністю події. Головна мета таких уроків — розширення кругозору учнів, оскільки мате­ріал, що пропонується на них, часто «виходить за межі» програми.

 Урок-залік пов'язаний з перевіркою наявних в учнів знань з певі ної теми. Як правило, учням заздалегідь пропонуються питання, за яки­ми вони готуються відповідати (відповіді можна подавати як в усній, так і письмовій формі). Такі уроки сприяють розвитку механічного та смис­лового запам'ятовування, якості мислення (глибина, широта, самостій­ність тощо), мовлення. Підготовкадоуроку-заліку передбачає збережен­ня учнями необхідного навчального матеріалу, що стає можливим завдяки: установкам зберегти необхідну інформацію; глибині розуміння вивчено­го матеріалу; повторенню (для повторення доцільно рекомендувати ви­користання наочності, наведення власних прикладів та ілюстрацій; ви­конання завдань на порівняння, класифікації та узагальнення вивченого матеріалу; використання вивченого матеріалу для розв'язання нових на­вчальних задач та ін.) [42, С. 24].

Урок-огляд знань так само, як і урок – залік, спрямований на перевірку наявних в учнів знань, але в цьому випадку учні самостійно готують матеріал з певної теми, демонструючи не лише теоретичні знання, але й уміння ви­користовувати ці знання на прак­тиці. Можливе об'єднання учнів у групи. Тоді завдання формулюється для всієї групи, а відповідає за ро­боту групи відповідальний. Виконання завдань вимагає від учнів критич­ності та гнучкості мислення, уяви.

Урок-конференція є зборами, нарадою представників різних спеці­альностей для обговорення певних проблем. Така форма уроку вимагає використання сукупності різних методичних приймів і засобів навчання. При цьому (і це найголовніше) школярі є не пасивними спостерігачами, а активними учасниками перебігу подій. Участь у подібних іграх передба­чає активну розумову діяльність, а також активізацію наявних знань і са­мостійності учня.

Основні принципи організації уроку прес-конференції

1. Заздалегідь оголошується тема, день і час проведення конференції.
2. Розподіл ролей за бажанням (журналісти, фахівці з конкретних питань (політологи-історики, експерти тощо); оформлення класу.
3. Випереджальні завдання обов'язкові для всіх учнів класу.

Основні правила проведення уроку прес-конференції: тема такого уроку визначається вчителем згідно зі шкільною програ­мою, як правило, в більшості випадків перевага надається великим за обсягом темам; урок починається зі вступного слова вчителя, де він висвітлює обста­новку, що стосується теми, оголошує її мету і проблему, над якою пра­цюватимуть школярі, а також епіграф уроку;  вчитель представляє учасників конференції.

 Для кращого засвоєння даної теми можна організовувати рольову гру, яка сприяє активізації всього класу і виключає пасивне відбуття своєї ролі на уроці [39, С. 56].

Урок-розслідування передбачає збирання учнями конкретних фактів, що характеризують стан певної проблеми. Найчастіше такі уроки пов'я­зані з екологічними проблемами, оскільки в засобах масової інформації та літературі наводиться достатньо фактів, що демонструють загрозу природі через результати людської діяльності. Цінність цього виду уроку полягає в тому, що'у школярів формуються навички самостійної роботи з літера­турою, а також розвиваються мовленнєві здібності, вміння чітко викла­дати свої думки. Цей тип уроку передбачає мінімальну підготовку вчите- С ля, який у цьому випадку виконує два основні завдання: по-перше, чітко формулює завдання учням, а по-друге , класифікує та логічно «вибудовує» отриманий в результаті самостійної роботи учнів матеріал.

Урок-екскурсія передбачає, що урок буде провезено поза шко­лою, учні для ознайомлення з об'єктом, який вивчається, вийдуть на природу, виробництво, до музею і т. ін. Головна мета цих уроків — спостереження учнями предметів, явищ, процесів, які вивчаються, та вміння використовувати теоретичні знання на практичних прикладах, що супроводжується поясненнями вчителя або екскурсовода. Головна психологічна особливість таких уроків — посилення сприйняття того матеріалу, який в інших умовах подання є складним або навіть недо­ступним розумінню учнів [41, С. 61].

Урок-есе — сукупність філософської, естетичної, літературно-кри­тичної, художньої, публіцистичної літератури з парадоксальним викла­дом. На такому уроці може розглядатися цікава й актуальна одночасно для кількох шкільних предметів тема. Такі уроки показують, що отримані на уроках знання необхідні в повсякденному житті, їх можна та слід ви­користовувати [42, С. 26].

Урок-композиція є однією з форм подання матеріалу за допомогою мистецтва (музики, літератури). Побудова уроку-композиції передбачає виклад матеріалу в певній послідовності з додаванням літературних і му­зичних елементів, репродукцій. Отже, цей урок є прикладом можливої ін­теграції будь-якого предмета з літературою, а то й музики, образотворчо­го мистецтва.             

Проводяться такі уроки з учнями 1-4 класів наприкінці семестру чи навчального року з метою перевірки рівня сформованості умінь та навичок учнів з однієї або кількох тем. Це і повторення вивченого матеріалу (віршів, пісень, розв'язування нетрадиційних завдань), і розширення світогляду дітей. Такі уроки сприяють розвитку артистизму, мислення, уміння спілкуватися іноземною мовою, виражати своє відношення не тільки словами а й невербально, виховують культуру поведінки.

 Дослідницькі уроки. До цієї ж групи відносимо і дослідницькі уроки, метою яких є отри­мання навчальної інформації з першоджерел, розвиток спеціальних умінь і навичок.

Завдання дослідницького уроку: опис археологічних знахідок, предметних малюнків, фоторепродук­цій, муляжів тощо; складання характеристик історичних та політичних діячів; проблемне вивчення певної події, позиції дослідників щодо неї; заняття з аналізу писемних джерел, документальних матеріалів, мемуарної літератури; опрацювання статистичних даних, складання графіків, таблиць тощо.

 Основні принципи організації дослідницького уроку

• За два тижні до уроку вчитель оголошує тему уроку і дає кільком учням опрацювати різні за точками зору публікації, що розкривають по-різ­ному одну й ту саму тему
• Кожний з цих учнів виступає в класі перед своїми товаришами, нази­ваючи джерело та час виходу його у світ.
• Решту учнів поділено на дві групи, кожна з яких має власне завдання.
• Другу частину уроку проводимо у формі «Письмових дебатів», що ви­магає від учнів дослідницьких навичок, адже тему для «дебатів» також необхідно дослідити, використовуючи різні підходи, що існують в іс­торичній науковій літературі.

Основні правила дослідницького уроку

1. Тема такого уроку визначається вчителем, виходячи з того, що вона викликає різні думки серед дослідників.
2. Всі учні класу включаються в роботу на уроці, пасивних немає.
3. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, що полегшить роботу вчителя й учнів.
4.  Така форма уроку дозволяє всім учням класу ознайомитись із різни­ми поглядами на проблему набагато ефективніше, ніж це можна зро­бити під час звичайного уроку [39, С. 68].

Бінарні уроки. Бінарними називаємо заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готують учителі-предметники, кожний із яких проводить етап (блок) уроку стосовно того предмета, який викладає. Проведенню таких занять передують наступні етапи підготовки:

• ознайомлення вчителів-предметників з чинними програмами;

• знаходження суміжних тем у програмах з різних предметів;

• складання структури майбутнього уроку;

• написання спільного плану-конспекту.

Однак не треба плутати етапи-блоки бінарного уроку з "блочними" уроками В.Ф. Шаталова (вчителя математики, досвід якого широко висвітлений у методичній літературі 80-х років минулого століття). Уроки цього творчого педагога мають на меті подати матеріал кількох тем блоками, фіксуючи його на схемах-опорах, що допомагає школярам швидко осмислювати й запам’ятовувати формули, докази, а також виділяти головне, складати власні тези [41, С. 57].

Віршовані (римовані) уроки. На жаль, у фахових виданнях для початкової школи друкують дуже мало розробок віршованих уроків (ми мали змогу ознайомитися тільки з віршованими уроками або з їх фрагментами, написаними практикуючими педагогами: В. Бутрім, Т. Глинюк, Л. Козачок, І. Мишко, С. Сторожевим). А як би стали у пригоді ці знахідки тим, хто не здатний бути поетом, але щиро хоче опанувати ці нестандартні заняття.

Зрозуміло, віршовані (римовані) - це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, задачі, пояснення - римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими (систематизуючими), їх структура подібна до структури уроків узагальнення знань.

Важливо зазначити, що римовані уроки максимально зосереджують увагу школярів, бо матеріал подається стисло - віршами, і не можна пропустити основне, треба зуміти його чітко виділити й зробити певні висновки. Такі нестандартні уроки стають справжнім святом для учнів і вчителя.

Пропонується використовувати римовані заняття раз на місяць. Спостереження показали, що після таких нестандартних уроків діти "грають у рими", а деякі, за свідченням батьків, пробують самі "складати" вірші [29, С. 8].

Уроки-дискусії. Відомо, що останні двадцять років триває пошук ефективних методів та прийомів навчання, завдяки яким пасивна позиція дитини має змінитися на активну.

Уроки-дискусії проводяться після вивчення певної теми, розділу програми. Мета таких уроків - поглиблення й систематизація знань школярів з предмета.

Такі нестандартні форми організації уроків обов’язково мають містити підготовчий етап. Учням повідомляють тему диспуту, засідання, конференції. Класовод ознайомлює їх з правилами культури спілкування.

Після обговорення правила затверджуються. Орієнтовні правила культури спілкування Ці правила кожний учитель може доповнити, враховуючи особливості дітей свого класу.

Уроки-дискусії дають прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або зі складного питання та залучити дітей до активної роботи, сприяють розвитку пізнавальних інтересів школярів, збагаченню лексичного запасу, необхідного для висловлення своїх думок як усно, так і письмово. Уроки групи "уроки-дискусії" розширюють також досвід спілкування, бо особлива увага під час їх проведення приділяється саме формуванню вмінь запитувати й відповідати. "Школа повинна вчити дитину не лише відповідати, вона має навчити учня запитувати, оскільки вміння запитувати - це здатність відділяти відоме від невідомого, визначати об’єкт пошуку; це інструмент, за допомогою якого малий "дослідник" пізнає світ" [42, С. 31].

 Механізм виникнення дискусії (диспуту)

Проблемна ситуація, що характеризує психологічний стан учнів, по­ряд з інтелектуальними труднощами супроводжується підвищенням пі­знавальної активності й бажанням розібратися у проблемі.

Будь-яка.дискусія (диспут) включає три компоненти:

1. Пізнавальний включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла.
2. Операційно-комунікативний означає вміння вести суперечку, відсто­ювати свою точку зору, володіти способами здійснення логічної опе­рації.
3. Емоційно-оціночний включає емоційні переживання, потреби, цін­ності, відносини, мотиви, оцінки.

Основні принципи організації уроку-диспуту

1. Клас наперед поділено на групи (стверджувальна та заперечувальна сторони, може бути й нейтральна сторона, але обов'язково слід об­грунтувати таку позицію).
2. Команди-опоненти проводять між собою дискусію.
3. Після кожного уроку-диспуту команди змінюють свого лідера (капі­тана), щоб кожний учасник набув досвіду лідерства.
4. Кожен учасник команди обов'язково бере участь в уроці-диспуті, від­стоюючи позицію своєї команди, для решти учнів, що не потрапили до жодної з команд, учитель ставить завдання, яке вони розв'язують протягом уроку [42, С. 32].

 Основні правила уроку-диспуту: теза уроку-диспуту визначається вчителем наперед і залежить від теми, що вивчається за программою; усі учні повинні записати тезу і самостійно або за допомогою вчителя підготуватися до уроку, підготовка проходить згідно з поділом учнів на групи; під час підготовки до уроку вчитель повинен дати учням список рекомендованої літератури, а якщо учням важко її знайти, то зробити ксерокопії головних фрагментів, розділів чи статей; під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, адже це дозволить виступати всім учням класу; обов'язково оформити у вигляді таблиці чи індивідуальних карток пам'ятку «Як вести дискусію (диспут)».

Пам'ятка  «Як вести дискусію (диспут)».

1.  Сперечатися по суті: головне в дискусії - аргументи, факти, логіка і доказовість.
2. Уникати реплік, що принижують людську гідність, поважати думку опонента, прагнути зрозуміти його раніше, ніж критикувати, виявля­ти стриманість.
3. У суперечці не допускати підвищення голосу.
4. Чітко формулювати власну думку.
5. Прагнути встановити істину, а не демонструвати власне красномов­ство.
6. Виявляти скромність і самокритичність, вміння з гідністю визнавати недостатність своєї аргументації.
7. Все це дає змогу не тільки запам'ятати навчальний матеріал, але й зро­бити ґрунтовний аналіз цього матеріалу, що, зрештою, формує глибо­кі знання учнів [39, С. 87].

 Уроки-дискусії, а саме урок-діалог, урок-диспут, урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-пресконференція, урок-семінар проводяться, як правило, з учнями 4 класу двічі-тричі на семестр після вивчення певної теми, розділу навчальної програми.

Отже, ми розглянули лише деякі форми нестандартної роботи з учнями. Треба сказати, що така робота багато в чому залежить від вчителя, як генератора ідей в класі. Учні ж, у великій мірі, підтримують такі прагнення вчителя, допомагають йому в організації таких занять.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антипова О., Рум’янцева Д., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку / О. Антипова, Д. Рум’янцева, В. Паламарчук // Початкова школа. – 1991. – № 1. – С. 65-69.
2. Байченко Т. Інтергований урок: Математика та природознавство / Т. Байченко // Початкова школа. – 2009. - № 1. – с. 32 – 34.
3. Бегей І. Нестандартні уроки в початковій школі / І. Бегей. -                   Івано – Франківськ: Плай. – 1998. – 82 с.
4. Бокова О. Урок-мандрівка / О. Бокова // Розкажіть онуку. - 2008. - №5. - С. 50 - 51.
5. Бондар Л. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського / Л. Бондар  // Початкова школа. - 2005. – № 9. – С. 12 - 20.
6. Вашуленко М., Дмитренко Л. Нестандартні уроки мовлення та мислення молодших школярів  / М. Вашуленко, Л. Дмитренко // Початкова школа. - 1993. - № 11. - С. 6 - 8.
7. Верзацька Л. Уроки серед природи / Л. Верзацька // Початкова школа.-1991. - № 9. - С. 11 – 25.
8. Верхогляд Г. Нестандартний урок з математики у 3 класі з елементами інтерактивних технологій / Г. Верхогляд // Початкова школа. – 2011. – № 12. – С. 21 – 23.
9. Волкова Н. П. Педагогіка / Н. П. Волкова / – Київ «Академвидав». – 2009. – 616 с.
10. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія: навчальний посібник / В. М. Галузинський. – Київ, 1995.
11. Губенко Л. Д. Нестандартні уроки в початковій школі / Л. Д. Губенко // Початкова школа. – 2006. - № 3. – С. 15
12. Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття». – К., 1994. – 62 с.
13. Дюніна О. Пізнавальна діяльність школярів на уроці / О. Дюніна // Початкова школа. – 2006. - № 6. – С. 14 – 17
14. Жуганова О. Нестандартні уроки з природознавства / О. Жуганова // Початкова школа. – 2009. - № 2 – 3. – С 23 - 25.
15. Закон України «Про освіту»// В кн.: Виховна робота в закладах освіти України. Випуск ІІ. Збірник нормативних документів та методичної рекомендації. – К.: ІЗМН., 1998. – с. 43-75.
16. Захарова А. М. Розвиток мислення в початковій школі / А. М. Захарова // Психологія і педагогіка. - 2005. - №1. - С. 21-27.
17. Інтегровані та нестандартні уроки з різних предметів // Бібліотека початкової школи. – 2000. - № 9 – 10. – С. 60.
18. Історія педагогіки: курс лекцій. Навчальний посібник - К., 2004.- 171 c.
19. Кальчук М. Педагогіка В. О. Сухомлинського – педагогіка ХХІ ст.         / М. Кальчук // Початкова школа. – 2008. - № 9. – С. 37 – 40.
20. Коваленко В. Уроки співтворчості. Нестандартні уроки / В. Коваленко // Початкова освіта. – 2009. - № 48 (грудень). – С. 3 – 17.
21. Коваленко В. Урок – подорож / В. Коваленко // Розкажіть онуку. – 2008. - № 4. – С. 112.
22. Кочерга О. Психофізіологічні особливості сприймання навчальної інформації молодшими школярами / О. Кочерга // Початкова школа. – 2010. - № 6. – С. 5- 7.
23. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки / В. П. Кравець . – Тернопіль, 1994.
24. Кравченко Т. Урок-конкурс / Т. Кравченко // Початкова освіта. - 2006. - №16. - С. 9 - 11.
25. Кравчук Л. Урок-вікторина / Л. Кравченко // Шкільний світ. - 2006. - №10. - С. 20 - 22.
26. Куріпта В. Урок-гра / В. Куріпта // Початкова освіта. - 2006. - № 20. - С. 11-13.
27. Лисенко Р. Н. З досвіду проведення інтегрованих уроків / Р. Н. Лисенко // Початкова школа. - 1998. - №8. - С.46-48., с.44
28. Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. – Харків “ОВС”, друге видання доповнене. – 2000. – 164 с.
29. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи навчання і виховання: навчальний посібник. – Харків: ХДПУ, 1997. – 338 с.
30. Лухтай Л.К. Нестандартний урок / Л.К. Лухтай // Початкова школа. – 1992. – № 3-4. – С. 31 - 32.
31. Макаренко Л. Розширюємо можливості уроку / Л. Макаренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005. - № 1. – С. 7 – 10.
32. Межиловська Л. Роль нестандартних уроків у формуванні особистості молодшого школяра / Молодший школяр: проблеми розвитку/ за ред. В. Хруща. – Івано – Франківськ, 2006. – С. 138 – 140.
33. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів /за наук. ред.. М.С.Вашуленка.-К.: Літера ЛТД, 2010.- С.24 - 29.
34. Митник О. Нарис нестандартного уроку / О. Митник // Початкова школа. – 1997. – №12. – С. 11 - 22.
35. Митник О., Шпак В. Народження нестандартного уроку / О. Митник,  В. Шпак // Початкова школа. – 1997. - № 12. – С. 11 – 23.
36. Мілокоста А. Урок – мандрівка з української мови / А. Мілокоста // Початкова школа. – 2012. - № 3. – С. 24 – 27.
37. Мірошник В. І. Урок-конференція / В. І. Мірошник // Розкажіть онуку. - 2008. - № 4. – С. 43 – 46.
38. Мойсеюк Н. Є. Навчальний посібник. 5 видання, доповнене і перероблене / Н. Є. Мойсеюк.  – К. – 2007. – с. 431.
39. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Педагогічна газета. – 2001. - №7.
40. Нестандартні уроки в початковій школі / упор. О. Кондратюк / К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. - 128 с.
41. Нестандартні уроки / конспекти уроків // Початкове навчання і виховання. – 2007. - № 1, № 2. – С. 9 – 15.
42. Нестандартні уроки: Посібник для вчителів початкових класів. - Т., 1993. - 116 с.
43. Нестандартні форми уроків // Педагогічна академія пані Софії (вставка до Початкового навчання та виховання). – 2006. - № 14 (травень). – 48

с.

44. Нікітіна Н. М. Активізація пізнавальної активності учнів шляхом використання ігрових моментів і цікавих завдань / Н. М. Нікітіна // Початкове навчання та виховання. – 2011. - № 31. – С. 21 – 31.
45. Нісімчук А. С. Педагогіка: Підручник. - К.: Атіка, 2007. - 344 с.
46. Паламарчук В.Ф., Румянцева К.І., У пошуках нестандартного уроку        / В. Ф. Паламарчук, К. І. Румянцева // Початкова школа. - 1991. - № 11. – С. 65
47. Панченко С. Нестандартні форми уроків / С. Панченко // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2007. - № 23. – С. 34 – 39.
48. Парфьонова Н.А. Урок-гра  / Н. А.  Парфьонова // Розкажіть онуку. - 2008. - № 2. - С. 95 - 96.
49. Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К.: Знання-Прес, 2003. – 700 с.  (Навчально-методичний комплекс з педагогіки).
50. Педагогічний словник / за ред. Ярмаченка. – К.: Педагогічна думка, 2001. – 516 с.
51. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні / Е. Печерська // Рідна школа. – 1995. – № 4. – С. 62 - 65.
52.  Пироженко Л. Урок-подорож  / Л. Пироженко // Початкова освіта. - 2007. - № 9. - С. 19-20.
53. Підласий М.П., Педагогіка. – М.: Просвещение, 1996. – 432с.
54. Прищенко М. Нестандартні уроки з математики в початкових класах     / М. Прищенко // Початкова школа. – 2009. - № 3. – С. 40 – 42.
55. Прищепа Н. Урок-змагання  / Н. Прищепа  // Початкова освіта. - 2007. -- № 10. - С. 56 - 57.
56. Прошкуратова П. Від творчих вчителів до творчих учнів                           / П. Прошкуратова // Початкова школа. – 1998. - №2. – 2 - 4с.
57. Русова С. Вибрані педагогічні твори. – Київ «Освіта». – 1996. – 303 с.
58. Русова С.  Вибрані педагогічні твори: у 2-х кн. Кн. 1 / За ред.

Є.І.Коваленка; упоряд., передм., прим. Є.І.Коваленко, І.М.Пінчук. – К. : Либідь, 1997. – 272 с.

59. Савченко О. Вивчення особистості молодшого школяра як передумова успішної організації його навчальної діяльності / О. Савченко // Початкова школа. – 2012. - № 3. – С. 1 – 6.
60. Савченко О. Дидактичні особливості інтегрованих уроків / О. Савченко // Початкова школа. – 1992. - № 1. – С. 2 – 8.
61. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів – К.: Абрис, 1997. – 416с.
62. Савченко О.Я. Дидактика у початкових класах. – К.: Освіта, 1993. – 224с.
63. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. – К.: Магістр. 1997. – 184с.
64. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. - К.: Міленіум, 2006. - 344 с.
65. Сніжко Н.І. Урок - дискусія  / Н. І. Сніжко // Розкажіть онуку. - 2008. - №5. - С. 52 - 53.
66. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори у 5 томах. – К., 1977. – Т.3. – С. 367 - 368.
67. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т. – К.: Радянська школа, 176-197.
68. Тарасова В. Навчання – це цікаво…Читання. Урок – казка / В. Тарасова // Початкова школа. – 2009.  - № 11. - С. 17 – 18.
69. Тарасова В. Урок – подорож з математики / В. Тарасова // Початкова школа. – 2009.  - № 11. - С. 19 - 20.
70. Тименко В. П.  Кожний урок – нестандартний / В. П. Тименко // Початкова школа. – 1991. - №1. – С. 18 – 23.
71. Тиндик І. Уроки милування / І. Тиндик // Початкова освіта. - 2005. - №45. - С. 13-14.
72. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. – К. : Рад. школа, - 1983.
73. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальий посібник. Видання 2, виправлене, доповнене. – К.: «Академвидав». – 2006. – С. 272-273.
74. Харламов И.Ф. Педагогіка. – М.: Вища школа, 1990. – С.346-347.
75. Хворостіна Н. Нестандартний урок з математики / Н. Хворостіна // Початкова школа. – 2007. - № 12 . – С. 26 – 28.
76.  Чекіна О.Ю. Нестандартні уроки у початковій школі: Методичний посібник для вчителів. – Х.: Скорпіон, 2005. – С.24-36.
77. Чистякова В. Інтегрований урок / В. Честякова // Початкова школа. - 2007. - №12.
78. Чоловська Л. Нестандартний урок з курсу “Я і Україна” / Л. Чоловська // Початкова школа. – 2009. - № 1. – С. 18 – 20.
79. Шевчук Л. Формування пізнавальної активності шестирічок через гру  / Л. Шевчук // Початкова освіта. – 2006. - № 20 (травень). – С. 4 – 8.
80. Юрович В. Поняття про нестандартні уроки / В. Юрович // Початкова школа. – 2006. - №6. – С. 31 – 34.