Поняття операційної система персонального комп’ютера. Види програмного забезпечення інформаційної системи.

________________

Тема заняття: " Поняття операційної система персонального комп’ютера. Види програмного забезпечення інформаційної системи. "

Мета: — навчальна: ознайомити учнів з поняттям програмного забезпечення і операційної системи, видами програмного забезпечення, призначенням й основними функціями операційної системи, правилами запуску на виконання програм, що працюють під управлінням операційної системи, і завершенням їх роботи;

— розвивальна: розвивати пізнавальні інтереси учнів, мислення;

— виховна: виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, дисциплінованість, акуратність, наполегливість.

Тип заняття: комбіноване заняття.

Обладнання: комп’ютери.

Література для вчителя:

1. Шестопалов Є.А. Інформатика: Навчальний посібник для 10 кл. — К.: Аспект, 2005.

2. Жалдак М.І., Морзе Н.В. Інформатика: Пробний підруч. для 7кл.— К.: ДіаСофт, 2000.

3. http://uk.wikipedia.org.

Література для учнів:

1. Шестопалов Є.А. Інформатика: Навчальний посібник для 10 кл. — К.: Аспект, 2005. с. 34-35, 63-65, 69-71.

План заняття:

1 Програмне забезпечення.

2. Поняття операційної системи.

3. Класифікація та функції операційних систем.

4. Історія розвитку ОС.

5. Сучасні операційні системи.

6. Операційна система Windows.

7. Робочий стіл Windows.

 

Хід заняття

I. Організаційна частина.

Відмічаю відсутніх і перевіряю готовність класу до уроку.

II. Актуалізація опорних знань.

1 Що таке «інформаційна система»?

Інформаційна система — це сукупність взаємозв'язаних пристроїв, методів і персоналу для обробки інформації.

2 Які складові частини комп'ютерної системи ?

Комп'ютер складається із апаратної частини і програмного забезпечення.

3 Які пристрої становлять апаратну частину комп'ютера ?

До апаратної частини входять такі групи пристроїв:

• пристрої введення інформації;

• пристрої обробки (системні пристрої);

• пристрої пам'яті;

• пристрої виведення інформації;

• пристрої для роботи у мережі.

4 Які пристрої призначені для введення інформації?

Основними пристроями введення інформації є клавіатура і миша. Для введення текстової і графічної інформації застосовується електронно-оптичний сканер, для введення звукової інформації - мікрофон, для комп'ютерних ігор і тренажерів - джойстик.

5 Які пристрої призначені для виведення інформації?

Монітор, принтер, плотер, звукові колонки.

6 Які принципи визначають роботу комп'ютера ?

Роботу комп'ютера визначають такі принципи: принцип двійкового кодування, принцип програмного управління, принцип адресності, магістрально-модульний принцип, принцип відкритої архітектури

7 Де і коли з'явився перший комп'ютер?

Перший комп'ютер під назвою ENIAC був створений на замовлення міністерства оборони США в 1945 р. групою інженерів під керівництвом Джона Маушлі і Джона Преспера Еккерта.

8 Що запропонував Джон фон Нейман ? Які це відкрило можливості?

Американський математик Джон фон Нейман запропонував записувати програму, що має виконуватись, в електронну пам'ять комп'ютера. Досить занести програму в пам'ять - і комп'ютер готовий до роботи. Оскільки електронна пам'ять працює швидше від механічних пристроїв, це різко збільшило швидкодію комп'ютера.

9 Хто був основоположником обчислювальної техніки в СРСР?

Основоположником обчислювальної техніки в СРСР і в Україні був академік Сергій Олексійович Лебедев.

III. Повідомлення нового матеріалу.

Програмне забезпечення

Програмне забезпечення — це набір різноманітних програм, які керують роботою комп'ютера, підтримують діалог з користувачем, обробляють різноманітну інформацію, допомагають створювати нові програми.

Програмне забезпечення ділиться на 4 види:

•   програми операційної системи;

•   прикладні програми;

•   середовища програмування;

•   службові програми.

Програми операційної системи (операційна система, ОС) забезпечують роботу пристроїв комп'ютера та інших програм.

Прикладні програми використовуються для того, щоб користувач на комп'ютері, що працює під керуванням операційної системи, міг розв'язувати прикладні задачі: готувати різноманітні текстові документи, робити інженерні і математичні розрахунки, вести фінансові операції створювати бази даних у різноманітних галузях, створювати і обробляти графічну інформацію, готувати до друку газети, журнали, книги, перекладати текст з однієї мови на іншу, працювати у світовій мережі Internet, створювати музичні твори, використовувати мультимедійні енциклопедії, слухати якісний дикторський текст, музику і багато іншого.

Середовища програмування — це сукупність символів, слів, команд і правил, за допомогою яких описується послідовність дій у вигляді програми для розв'язування на комп'ютері певної задачі. Є різноманітні мови програмування (Бейсик, Паскаль, Ада, C++, Делфі та інші), які використовуються залежно від типу задач.

Службові програми — це спеціальні програми для виконання допоміжних робіт (перевірка пристроїв, підготовка носіїв інформації, копіювання інформації, створення архівів тощо).

Поняття операційної системи

Розглянемо деякий готель, у якому працюють люди і використовується різноманітна техніка. Готель можна розглядати як приклад роботи деякої системи, то має свої певні функції. Управління таким готелем здійснює адміністратор, який мас три основні групи функціональних обов'язків: одна група полягає в управлінні роботою готелю, друга — пов'язана з роботою з мешканцями готелю, які користуються чи користуватимуться його послугами (поселення, переселення, оформлення, виселення, розселення тощо); третя група пов'язана з виконанням обслуговуючих робіт: виклик фахівців для ремонту готелю, надання транспортних послуг, кур'єрської служби, швидкої медичної допомоги для надання медичних послуг тощо.

Якщо адміністратор готелю відсутній, то жодну з названих дій ви-конати неможливо (при нормальній організації роботи готелю). У невеликому готелі всі названі та інші аналогічні дії адміністратор може виконувати самостійно, а у великому готелі він мас заступників та помічників, які допомагають успішно справлятися з усією роботою. За відсутності адміністрації користувач такого готелю не може заселитися, переселитися чи виселитися; тобто адміністрація готелю забезпечує зв’язок між користувачами готелю (його наявними чи потенційними мешканцями) та готелем, як системою, що має певні ресурси: матеріальні, людські й інформаційні. У кожному готелі адміністрація знаходиться в певному місці і її легко можна знайти та звернутися до неї по допомогу.

Під час організації роботи комп'ютера (інформаційної системи) роль     адміністрації відіграє програма або набір програм, який називають операційною системою.

Такий набір може бути різним залежно від потужності інформаційної системи, але основне призначення будь-якої операційної системи одне і те саме — управління апаратними і програмними складовими (ресурсами) інформаційної системи.

Операційна система — комплекс програм, що забезпечує управління апаратними засобами комп'ютера; організує роботу з файлами і прикладним програмним забезпеченням; здійснює введення і виведення даних.

Операційна система забезпечує взаємодію пристроїв і програм при виконанні заданої користувачем роботи, створює засоби керування комп'ютером. Операційна система дозволяє людині не вникати в тонкощі роботи прикладних програм, апаратної частини і зовнішніх пристроїв комп'ютера.

Наприклад, підготували на комп'ютері текст листа і треба записати його на дискету. Для цього дають відповідними позначеннями команду операційній системі «записати текст із пам'яті на диск під ім'ям ЛИСТ-5».

Далі для виконання одержаної команди операційна система все робить автоматично, без участі користувача:

• перевіряє, чи є в системі потрібний дисковод;

• перевіряє, чи готовий він для запису інформації;

• перевіряє, чи вставлена в нього дискета;

• визначає розмір вільного простору на дискеті;

• встановлює магнітну головку дисковода у визначене місце на магнітному диску;

• подає команди управління записом інформації і пересуванням головок, одночасно перевіряючи якість запису тощо.

Саме для звільнення користувача від виконання подібних складних дій було створено операційну систему. Кожна операційна система забезпечує кілька видів взаємодії (інтерфейсу):

• інтерфейс користувача - взаємодія між користувачем і апаратно-програмними засобами комп'ютера;

• апаратно-програмний інтерфейс - взаємодія між програмним і апаратним забезпеченням;

• програмний інтерфейс - взаємодія між різними видами програмного забезпечення.

До складу операційної системи входять такі модулі:

• базове ядро - керує файловою системою, забезпечує передавання інформації між пристроями комп'ютера;

• командний процесор - виконує команди користувача;

• драйвери (своєрідні «перекладачі») – забезпечують роботу з зовнішніми пристроями комп'ютера;

• утиліти - виконують допоміжні роботи (копіювання папок і файлів, створення архівів, перевірка дисків тощо).

Класифікація та функції операційних систем

Операційні системи можна класифікувати так:

• по типу інтерфейсу - неграфічні, які реалізуються за допомогою командного рядка, який набирається з клавіатури; графічні, при яких керування комп'ютером здійснюється дією миші на графічні елементи на екрані;

• за кількістю виконуваних одночасно задач - однозадачні і багатозадачні;

• за режимом роботи - локальні і мережеві.

До графічних, багатозадачних, мережевих належать операційні системи сімейства Windows (Windows 95, Windows 98, Windows NT, Windows 2000, Windows XP, Windows 7, 8 ,10), а також операційна система UNIX фірми AT&T.

Функціями операційної системи є:

• організація роботи файлової системи з метою збереження даних;

• контроль за станом апаратного забезпечення;

• підтримка модульного принципу побудови комп’ютера, що дозволяє розширювати набір зовнішніх пристроїв, підключених до комп’ютера;

• організація взаємодії між центральними та зовнішніми пристроями;

• розподіл ресурсів між користувачами та програмами;

• керування процесом виконання програм;

• забезпечення інтерфейсу з користувачем.

Історія розвитку ОС

Перші комп'ютери взагалі не мали ОС. На початку 1960-х вони лише комплектувались набором інструментів для розробки, планування та виконання завдань. Серед інших можна виділити системи від UNIVAC та Control Data Corporation.

До кінця 1960-х, проте, було розроблено цілий ряд операційних систем. До них можна віднести «Atlas» (Манчестерський університет), «CTTS» і «ITSS» (Массачусетський технологічний інститут (МТІ)), «THE» (Ейндховенський технологічний університет), «RS4000» (Університет Орхуса) та інші (на той момент їх налічувалось близько сотні)

Найбільш розвинуті ОС того часу, такі як «OS/360» (компанія «IBM»), «SCOPE» (компанія «CDC») та завершений вже в 1970-х роках «MULTICS» (МТІ та компанія «Bell Labs»), передбачали можливість використання багатопроцесорних системи.

Спонтанний характер розробки ОС призвів до наростання кризових явищ, пов'язаних, перш за все, зі складністю та великими розмірами розроблюваних систем. ОС погано масштабувались (простіші не використовували всіх можливостей потужних обчислювальних машин; складніші не оптимально виконувались або взагалі не виконувались на менш потужних системах) і були повністю несумісними між собою.

У 1969 році співробітники МТІ Кен Томпсон, Деніс Рітчі та Брайан Керніган з колегами розробили та реалізували ОС «Юнікс» («Unix»; первинно «UNICS», на противагу «MULTICS»), котра увібрала в себе багато рис попередниць, але на противагу їм мала цілий ряд переваг:

• проста метафорика (два ключових поняття — процес та файл);

• компонентна архітектура (принцип «одна програма — одна функція», або інакше «кожна програма має робити лише одну роботу, але робити її добре» плюс потужні засоби об'єднання цих програм для вирішення конкретних задач);

• мінімізація ядра та кількості системних викликів;

• незалежність від апаратної архітектури і реалізація на машинно незалежній мові програмування (для цього була розроблена мова програмування «C»;

• уніфікація файлів (будь-що у системі є файлом, до котрого можна доступитись по спільних для всіх правилах).

Завдяки зручності перш за все в якості інструментального середовища «Юнікс» дуже тепло зустріли в університетах, а потім і в галузі в цілому і незабаром вона стала прототипом єдиної ОС, котру можна було використовувати у найрізноманітніших обчислювальних системах, і — більше того — швидко та з мінімумом зусиль перенести на іншу апаратну архітектуру.

В кінці 1970-х років співробітники Каліфорніського університету в Берклі внесли ряд суттєвих вдосконалень у джерельні коди Юнікс, включно з реалізацією стеку мережевих протоколів TCP/IP. Їх розробка стала відомою під іменем BSD (англ. Berkeley Software Distribution).

Через конфлікт з «Bell Labs» Річард Столмен поставив задачу реалізувати повністю незалежну від авторських прав ОС на основі Юнікс, заснувавши проект «GNU» (англ. рекурсивсне скорочення «GNU's Not Unix» — «ГНЮ Не Юнікс»).

Незабаром «Юнікс» стала стандартом де-факто, а потім і юридичним — ISO/IEC 9945. ОС, що дотримувались цього стандарту чи опираються на нього, називають «відкритими» або «стандартними». До них відносяться системи, що базуються на останній версії «Юнікс», випущеної «Bell Labs» («System V»), на розробках Університету Берклі («FreeBSD», «OpenBSD», «NetBSD»), а також ОС «GNU/Linux», розроблена в межах проекту «GNU» (основні системні інструменти) та спільнотою на чолі з Лінусом Торвальдсом.

Поява операційної системи MS DOS у 1981 році стала видатною подією комп'ютерного світу, комп'ютери стали відносно про¬стими і доступними для спеціалістів. Але починаючому користувачу важко було працювати з MS DOS, йому доводилось запам'ятовувати велику кількість команд, спілкування з комп’ютером вимагало набору з клавіатури багатосимвольних команд.

Корпорація Microsoft (читається «Майкрософт») паралельно до випуску нових, вдосконалених версій MS DOS, випускала так звані «операційні оболонки» Windows (читається, «віндоус» - вікна). Ці розробки не мали популярності до появи в 1992 році оболонки Windows 3.1, яка працювала під керуванням старої MS DOS. Слід відмітити Windows 3.1 як початок ери Windows-програм.

Microsoft зрозуміла, що операційна система MS DOS не має майбутнього. І тому, випустивши у 1994 році MS DOS версії 6.22, вона відмовилась від дальшого розвитку цього напрямку.

Враховуючи помилки в попередніх версіях і побажання мільйонів користувачів, корпорація Microsoft у 1995 році випускає нову версію Windows - операційну систему Windows 95.

Windows 95 має графічний інтерфейс (взаємодію з користувачем), екран монітора має вигляд робочого столу і папок на ньому, панель задач дає огляд задач, які виконує система в даний момент. Доступ до всіх об'єктів: програм, документів, мережевих ресурсів або інструментів системи - уніфіковано.

У Windows 98 (1998 рік) збережено інтерфейс Windows 95, вдосконалені засоби користування, спрощена робота у всесвітній мережі Internet. Подальший розвиток операційних систем втілився в операційні системи XXI століття: Windows 2000 і Windows XP.

Всі перелічені програмні продукти відзначаються «спадкоємністю»: будь-яка програма, розроблена раніше, буде працювати і на сучасних версіях Windows, але не навпаки.

Виконання багатьох дій в ОС Windows автоматизоване за допомогою спеціальних програм-майстрів (wizard). Програми «під Windows» дозволяють створювати документи із готових шаблонів, переносити дані в інший документ, викидати в «корзину для сміття» документи або цілі папки, а при необхідності відновлювати їх.

Кожна виконувана програма створює своє вікно і тільки в ньому працює. Windows створює для користувача багатозадачний режим, щоб можна було, наприклад, паралельно працювати в графічному редакторі, набирати з клавіатури документ у текстовому редакторі і слухати музику.

Сучасні операційні системи

Сучасні операційні системи типово мають графічний інтерфейс користувача, котрий на додачу до клавіатури користується також вказівниковим пристроєм штибу мишки чи тачпада. Старіші системи, та системи, що не призначені для частої безпосередньої взаємодії з користувачем (як наприклад сервери) типово використовують інтерфейс командного рядка. Обидва підходи так чи інакше реалізують оболонку, котра перетворює команди користувача — текстові з клавіатури, чи рухи мишки - на системні виклики.

При виборі ОС ключовим моментом є архітектура комп'ютера (зокрема центрального процесора), на котрій вона буде запускатись. На персональних комп'ютерах сумісних з ІВМ РС запускаються ОС сімейства «Мікрософт Віндовз», «Лінукс» та «БСД». На мейнфреймах Burroughs MCP — B5000, IBM OS/360 — IBM System/360, UNIVAC EXEC 8 — UNIVAC 1108. Крім того на більшості сучасних мейнфреймів запускаються різні варіанти Лінукс чи Юнікс, а на деяких — версія Datacenter Windows 2003 Server. На вбудованих системах використовується велика кількість вбудованих ОС.

Юнікс-подібні ОС

До юнікс-подібних ОС відноситься велика кількість операційних систем, котрі можна умовно поділити на три категорії — System V, BSD та Лінукс. Сама назва «Юнікс» є торговою маркою, що належить «The Open Group», котра власне й ліцензує кожну конкретну ОС на предмет того, чи відповідає вона стандарту. Тому через ліцензійні чи інші неузгодження деякі ОС, котрі фактично є Юнікс-подібними, не визнані такими офіційно.

Системи Юнікс запускаються на великій кількості процесорних архітектур. Вони широко використовуються як серверні системи у бізнесі, як стільничні системи у академічному та інжененому середовищі. Тут популярні вільні варіанти Юнікс, такі як Лінукс та БСД-системи. Окрім того, деякі з них останнім часом набувають широкого поширення в корпоративному середовищі, особливо це стосується орієнтованих на кінцевого користувача дистрибутивів Лінукс, в першу чергу Ubuntu, Mandriva та Suse. Лінукс також є дуже популярною системою на стільницях розробників, системних адміністраторів та інших ІТ-спеціалістів.

Деякі варіанти Юнікс, як наприклад HP-UX компанії Хьюлет Пакард та AIX від ІВМ запускаються лише на апаратних системах своїх розробників. Інші, як наприклад Соларіс, можуть запускатись на багатьох апаратних типах, включаючи сервери на базі x86 та ПК.

Сімейство Microsoft Windows

Первинно сімейство ОС Microsoft Windows проектувалось як графічна надбудова на старими середовищами МС ДОС. Сучасні версії розроблені на базі нового ядра (англ. NT - New Technology, Нова технологія), що первинно з'явилось в OS/2, запозичене з VMS. Windows запускається на 32- та 64-бітних процесорах Інтел та AMD; раніші версії також могли запускатись на процесорах DEC Alpha, MIPS, Fairchild (пізніше Intergraph) Clipper та PowerPC. Проводились роботи на портування її на архітектуру SPARC.

Станом на 2006 рік Windows утримує монопольне становище (близько 94%) світового ринку настільних систем, дещо втрачаючи позиції із-за зростання цікавості до систем з відкритими джерельними кодами. Вона також використовується на малих та середніх серверах тенет та баз даних. Останнім часом Microsoft проводить ряд маркетингових досліджень, котрі мають на меті показати привабливість сімейства Windows на ринку корпоративних систем.

Найбільше на сьогоднішній день поширена версія Microsoft Windows XP, випущена 25 жовтня 2001 року. Останній випуск Windows XP Service Pack 2 випущено 6 серпня 2004 року.

У листопаді 2006 року, після більш ніж 5 років розробки, корпорація Microsoft випустила ОС Windows Vista, що містить велику кількість нововведень та архітектурних змін в порівнянні з попередніми версіями Windows. Серед інших можна виділити новий інтерфейс користувача, названий Windows Aero, ряд вдосконалень безпеки, як наприклад Контроль реєстраційного запису користувача (User Account Control) та нові програми для мультимедія, як наприклад Windows DVD Maker.

МакОС Х

MacOS X — це ряд графічних ОС, що розроблюються, продаються та підтримуються компанією Apple. МакОС Х - це наступниця оригінальної МакОС, що її розробляла Apple з 1984 року. На відміну від попередниці МакОС Х є Юнікс-системою, що розроблена на основі FreeBSD.

Перші випуски МакОС Х були у 1999 році - МакОС Х Сервер 1.0, та в березні 2001 - МакОС Х в10.0. З того часу було випущено ще 4 версії МакОС Х у варіантах «кінцевий користувач» та «сервер». Остання версія, МакОС Х в10.4, випущена у квітні 2005 року. Випуски МакОС Х називаються іменами великих тварин з родини котячих; 10.4 носить назву «Тигр».

Серверна версія МакОС Х архітектурно ідентична стільничній, але запускається на серверах виробництва Apple. Вона містить програми для керування робочими групами та адміністрування ключових мережевих служб, включаючи поштові служби, сервери Самба, LDAP службу доменних назв та ін.

Операційна система Windows

Що дає Windows користувачу?

• Широкий вибір універсальних шрифтів від найменшого до літер, розміром у сторінку.

• Сумісність форматів даних, що дозволяє переносити, наприклад, малюнок із графічного редактора Paint в текстовий редактор Word.

• Можливість легко і швидко переходити в іншу програму, не закінчуючи роботу з попередньою, і повертатись назад.

• Зручну графіку в самій системі і в усіх програмах.

• І найбільш приємна новація Windows - це стандартизація керування Windows-програмами. Меню у всіх однотипне, підпункти меню у програм одного типу теж одинакові.

Все це називається стандартизацією інтерфейсу користувача і різко полегшує перехід на нові для користувача програми.

Операційна система Windows забезпечує користувачу уніфікований зручний інтерфейс для всіх своїх програм, що полегшує освоєння роботи з ними. Такий інтерфейс звільняє користувача від виконання рутинних операцій і дає можливість безпосереднього виконання певної роботи.

Windows має засіб спілкування з користувачем, здійснений у вигляді робочого столу на екрані і папок на ньому. Панель задач Windows дає огляд задач, які виконує система в даний момент.

Windows надає користувачу кілька рівноцінних засобів для ви-конання певної дії. Користувачу не обов'язково детально знати всі методи роботи. Йому досить вибрати для користування один із пропонованих методів або комбінацію дій із різних методів.

Робочий стіл Windows

Після завантаження операційної системи Windows з'являється робочий стіл, на якому «стоїть» комп'ютер, «лежать» робочі інструменти і папки з документами.

Робочий стіл Windows XP може набувати одного із двох видів:

•   класичний робочий стіл, як у Windows 95;

• активний робочий стіл, подібний до Web-сторінки, використання якого має сенс у випадку під'єднання до Internet.

Тут буде розглянута робота на класичному робочому столі.

Основні об'єкти робочого стола

Вся поверхня екрана монітора вважається робочим столом, на якому розташовані графічні зображення «інструментів».

Набір об'єктів і порядок їх розташування на робочому столі залежать від потреб і смаків користувача.

Головний об'єкт - значок «Мій комп’ютер». За його допомогою можна відшукати і виконати будь-яку програму, відкрити будь-яку папку, знайти і обробити будь-який документ. Нижче на малюнку стоїть значок «Корзина», в яку «викидають» непотрібні документи, програми та інше «сміття». Якщо видалили щось помилково, то можна його відновити з «Корзини».

«Мій комп’ютер» і «Корзина» - стандартні об'єкти і обов’язкові на робочому столі будь-якого комп'ютера. Крім того, на робочому столі можуть бути розташовані значки папок «Мої документи», «Мережеве оточення» тощо.

Панель задач знаходиться, як правило, внизу робочого столу Windows, але може знаходитись і справа, і вгорі, і зліва.

На  панелі  знаходиться  кнопка   «Пуск»,  панель  швидкого запуску, панель активних документів і програм, мовна панель та панель індикаторів.

Якщо клацнути на кнопці «Пуск», то відкривається головне меню Windows, за допомогою якого можна завантажувати програми, відкривати документи, налагоджувати комп'ютер, одержувати довідку, шукати потрібні об'єкти і багато іншого. Головне меню можна також відкрити натисканням спеціальної клавіші на клавіатурі.

Службові програми (годинник, календар, регулятор звуку тощо), які завантажуються разом з операційною системою і працюють протягом всього часу роботи комп'ютера, відповідними значками представлені на панелі індикаторів.

Праворуч від панелі швидкого запуску виводяться значки активних задач (на малюнку документи «Тест» і «Малюнок», програма «Калькулятор). Клацнувши кнопку назви необхідного документа або програми, можна миттєво перейти до роботи з ними. Так можна працювати одночасно з кількома задачами, не витрачаючи часу на вихід з одної і завантаження іншої. Не слід зловживати завантаженням великої кількості задач, це призводить до сповільнення роботи комп'ютера.

IV. Закріплення нового матеріалу

1. Що таке програмне забезпечення?

Програмне забезпечення — це набір різноманітних програм, які керують роботою комп'ютера, підтримують діалог з користувачем, обробляють різноманітну інформацію, допомагають створювати нові програми.

2. На які види ділиться програмне забезпечення?

Програмне забезпечення ділиться на 4 види: програми операційної системи, прикладні програми, середовища програмування, службові програми.

3. Що таке операційна система?

Операційна система — комплекс програм, що забезпечує управління апаратними засобами комп'ютера; організує роботу з файлами і прикладним програмним забезпеченням; здійснює введення і виведення даних.

Практична робота з комп’ютером

1) Зайняти робоче місце. Ввійти в систему: ввести ім’я та пароль, натиснути Ок.

2) Розглянути робочий стіл.

3) Запустити програму: Пуск, Всі програми, Стандартні, Блокнот.

4) Вийти з програми: натиснути на хрестику або Файл, Вихід.

5) Вийти з операційної системи (Вихід із системи або Виключення).

V. Підведення підсумків заняття

Отже, на цьому занятті ми продовжили вивчати поняття інформаційної системи, ознайомилися з поняттям програмного забезпечення та його видами, з поняттям операційної системи, з історією розвитку операційних систем та їх видами, навчилися входити в систему, запускати програми і завершувати їх роботу, виходити із системи.