Поняття про виміри та контроль

Поняття про виміри та контроль

Загальні відомості про вимірювання. Метрологія – це наука про вимірювання, методи й засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності. Вимірювання – це відображення фізичних величин їх значеннями за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів. Одиниця вимірювання − фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Єдність вимірювань − стан вимірювань, при якому їх результати виражаються в узаконених одиницях вимірювань, а похибки або невизначеності вимірювань відомі із заданою ймовірністю та не виходять за встановлені межі. Похибка вимірювань  – це різниця між результатами вимірювань Х та істинним значенням Q величини.   X Q .

Істинне значення фізичної величини – це значення, яке ідеально відображає властивості даного об'єкта як у кількісному, так і у якісному відношенні. Оскільки істинне значення вимірюваної величини невідоме, то у формулу замість нього доводиться підставляти дійсні значення. Дійсне значення фізичної величини – це значення, яке знайдене експериментально і настільки наближене до істинного, що для даної мети воно може бути використане замість нього. Причинами виникнення похибок є недосконалість:  методів вимірювань; технічних засобів;  органів сприйняття спостерігача;  умов проведення вимірювань. Кожна із причин є джерелом багатьох факторів, під впливом яких складається сумарна похибка вимірювань.

Дві основні групи факторів:  випадкова похибка вимірювань раптово зникає або з'являється з інтенсивністю, яку важко передбачити;  систематична похибка вимірювань – це фактори, які постійно виникають у процесі вимірювань і залишаються постійними або закономірно змінюються при повторних вимірюваннях однієї й тієї ж величини. Кількісну точність вимірювань можна виразити величиною, зворотною до відносної похибки:

У метрології для всіх об'єктів вимірювання встановлене єдине узагальнене поняття - фізична величина. Фізична величина – це властивість, загальна в якісному відношенні для багатьох фізичних об'єктів, але в кількісному відношенні індивідуальна для кожного об'єкта. Одиниця фізичної величини – це фізична величина, якій за визначенням присвоєне числове значення, рівне одиниці.

Класифікація вимірювань. За характером залежності від часу вимірювані величини поділяються:  на статичні;  динамічні. З точки зору способів отримання результатів вимірювань:  прямі – це вимірювання, при яких значення розміру знаходять безпосередньо з дослідних даних Х = Q (наприклад, вимірювання довжини тіла штангенциркулями і мікрометрами, вимірювання температури, тиску і т.п.); непрямі – це вимірювання, при яких необхідну величину визначають на основі відомої залежності між цією величиною і величинами, які підлягають прямим вимірюванням Х = f(Х1 Х2 Х3…);

 сукупні – це проведені одночасно вимірювання багатьох однотипних величин, при яких необхідну величину визначають розв’язанням системи рівнянь, отриманих при прямих вимірюваннях різноманітних сполучень цих величин (наприклад, маси окремих гір набору (калібрування) за відомою масою однієї з них і за результатами прямих порівнянь мас різноманітних з'єднань гір);  сумісні – це вимірювання, які проводяться одночасно, двох або багатьох неоднотипних величин для знаходження залежності між ними.

Відомості про контроль продукціїТехнічний контроль - це перевірка відповідності продукції або процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим стандартам або технічним вимогам. У машинобудуванні він  являє собою сукупність контрольних операцій, які виконуються на всіх стадіях виробництва: на підприємство, напівфабрикатів, комплектуючих приладів та виробів до випуску готової продукції.

Види і методи технічного контролю якості продукціїОрганізаційні форми та види процесів технічного контролю якості продукції досить різноманітні. Тому доцільно їх поділити на групи за класифікаційними ознаками. Виділяють наступні види контрольних операцій: По стадіях життєвого циклу виробу: • контроль за проектуванням нових виробів; • контроль за виробництвом і реалізацією продукції; • контроль за експлуатацією або споживанням.

По об'єктах контролю: • контроль предметів праці; • контроль засобів виробництва; • контроль технології; • контроль праці виконавців; • контроль умов праці. 

За стадіями виробничого процесу: • вхідний контроль, призначений для перевірки якості матеріалів, напівфабрикатів, інструментів і пристосувань до початку виробництва• проміжний контроль, що виконується по ходу технологічного процесу (поопераційний); • кінцевий  приймальний контроль, що проводиться над заготовками, деталями, складальними одиницями, готовими виробами; • контроль за транспортуванням і зберіганням продукції. 

За рівнем охоплення продукції: • суцільний контроль, що здійснюється при 100%-ном охопленні запропонованої продукції. Він застосовується в наступних випадках: а) при ненадійності якості матеріалів, що поставляються, напівфабрикатів,заготовок, деталей, складальних одиниць; б) коли устаткування або особливості технологічного процесу не забезпечують однорідності виготовлених об'єктів; в) при складанні в разі відсутності взаємозамінності; г) після операцій, що мають вирішальне значення для якості подальшої обробки чи складання; д) після операцій з можливим високим розміром дефекту; е) при випробуванні готових виробів відповідного призначення; • вибірковий контроль, здійснюваний не над всією продукцією, а тількинад вибіркою.

За місцем виконання: • стаціонарний контроль, що виконується в стаціонарних контрольних пунктах, які створюються в наступних випадках: а) при необхідності перевірки великого числа однакових об'єктів виробництва, які вимагають спеціально обладнаних контрольних пунктів(складна вимірювальна апаратура); б) при можливості включення роботи стаціонарного контрольного пункту в потік заключних операцій виробничого процесу; • контроль, що здійснюється безпосередньо на робочих місцях, як правило, в таких випадках: а) при перевірці великомаштабних виробів, незручних для транспортування; б) при виготовленні малого числа однакових виробів; в) при можливості застосування простих контрольно-вимірювальних інструментів або приладів. 

За рівнем механізації і автоматизації: • ручний контроль; • механізований контроль; • автоматизований (автоматизовані системи управління якістю) контроль; • автоматичний контроль; • активний і пасивний контроль продукції. 

За виконавцями: • самоконтроль; • контроль майстрів; • контроль ВТК; • інспекційний контроль; • одноступінчатий контроль (контроль виконавця та приймання ВТК); • багатоступінчастий контроль (контроль виконавця і операційний, а такожспеціальний і приймальний). 

Дякую за увагу!