Поради для сучасних батьків

Десять звичок, притаманних хорошим батькам

Підготувала: соціальний педагог Ю.С. Бруяка

Бути батьками – означає відчувати велику радість. Коли ви вперше тримаєте свою дитину, майбутнє здається безхмарним і прекрасним. Із плином часу батьки дізнаються про те, що їхній прекрасний світ потребує докладання зусиль і старанності. Вони готуються робити те, чого не робили ніколи раніше. У міру того як дитина росте, батьківських обов'язків стає все більше й більше.

Спочатку батьки соромляться своєї недосвідченості й часто шукають допомоги у своїх батьків або друзів з великим досвідом. Згодом, а також із власним досвідом і терпінням їм стають відомі таємниці того, як стати хорошими батьками, не ставлячи хрест на своєму власному житті. Пропонуємо батькам ознайомитися з десятьма основними звичками, які допоможуть їм стати хорошими татами й мамами та виділяти багато часу для того, щоб радіти разом з дітьми.

• Смійтеся разом з дітьми. Сміх дуже важливий для дітей – як для їхнього фізичного, так і для психічного здоров'я. Коли ви бачите, що дитина радіє та сміється, постарайтесь розділити з нею хвилини радості. Якщо ви приєднаєтесь до неї, це допоможе їй відчути себе в безпеці. Робіть так мінімум двічі або тричі на день. Це буде добре для вас обох!
• Не ставтесь до дітей, як до дорослих. Діти є діти, тому не чекайте, що вони будуть вести себе як дорослі, не ставтесь до них як до дорослих людей. Їм потрібен час, щоби пізнати та зрозуміти навколишній світ. Будьте терплячими, і ваше терпіння повернеться сторицею.
• Установіть прості правила. Чи то їжа, час для ігор чи що-небудь ще, завжди встановлюйте прості правила для дітей та, звісно, намагайтеся, щоб вони їх дотримувались. Наприклад: «Прийшов час чистити зуби» або «Пограв - збирай усі свої іграшки». Чим простіше правила, тим більше вони впливають на поведінку дітей.
• Менше кажіть і більше дійте. Іноді треба припинити розмовляти й почати діяти. Особливо, коли дитина робить щось, чого не повинна робити, або чинить опір вашому проханню чи рішенням. Замість того щоб умовляти її, ви можете дати їй урок своїми діями. Іноді невелике покарання може дати позитивні результати.
• Заохочуйте більше, ніж карайте. Не ігноруйте позитивну поведінку вашої дитини. Завжди пам'ятайте, що заохочення дає довгострокові результати. Тому якщо ви покараєте дитину за погану поведінку один раз, то повинні тричі винагородити її за хорошу. Часті заохочення будуть прищеплювати дитині віру в себе й відчуття того, що вона здатна добре справлятися з тим, що від неї вимагається.
• Будьте прикладом для наслідування. Діти не завжди дотримуються ваших слів. Але коли вони спостерігають за вашими діями, то схильні повторювати їх. Якщо ви будете гідним прикладом для ваших дітей, ваші дії будуть більш промовистими, ніж ваші висловлювання.
• Менше відволікайте дітей. Діти не люблять, коли їх відволікають під час їхніх улюблених занять. Якщо ви будете їх відволікати, вони можуть чинити опір і проявляти зухвалість. Краще спостерігати за ними на відстані, даючи їм свободу в грі та творчості.
• Не годуйте дітей через силу. Діти їдять тільки тоді, коли вони голодні. Якщо ви будете примушувати їх, вони будуть чинити опір або викидати їжу. Просто довіряйте їм у цьому й не мучте себе та дитину своїми настановами про їжу. Як тільки діти зголодніють, вони обов'язково попросять їх погодувати.
• Не контролюйте дітей надмірно. Діти люблять бути вільними. Це невід'ємна частина їхньої природи. Прості та зрозумілі правила – це добре, але в той же час не рекомендується контролювати абсолютно все, що роблять діти. Дайте їм свободу робити те, що вони хочуть, щоб вони оволоділи не менш важливою (ніж дисципліна) навичкою самостійно навчатися.
• Читайте дітям перед сном. Діти люблять засинати, слухаючи свої улюблені історії перед сном. Це не тільки зміцнює зв'язок між батьками й дітьми, а й допомагає їм гармонізувати їх емоційний стан і заснути з позитивним настроєм. Коли діти підростуть, постарайтеся зберегти цю звичку й читати разом з ними. Це допоможе їм розвинути уяву, мислення, інтелект.

Бути батьками – означає реалізувати свій потенціал і пізнати свої слабкі сторони. Тільки з часом батьки зможуть пожинати те, що посіяли у своїх дітях. Звісно, добрі плоди не дозрівають за одну ніч. Так що просто робіть те, що вам під силу, і насолоджуйтеся цією довгою та прекрасною подорожжю.

навчаться це робити, то в майбутньому їм легше буде впоратися з повсякденними стресовими ситуаціями, і їхнє емоційне здоров'я буде міцним.

Ці п'ять порад допоможуть вам виростити емоційно-здорову дитину. Такі діти зможуть насолоджуватись дитинством. Вони будуть з легкістю справлятися з життєвими труднощами. Однак треба пам'ятати про те, що діти не народжуються з умінням долати проблеми. Діти не знають, як складати пазли доти, доки ви не покажете їм, що треба робити.

Ви повинні навчити дітей, що всі проблеми можна вирішити, що вони не одні; що вони повинні вірити в себе; що вони можуть вибачати, не забуваючи насолоджуватись кожним днем. Це наш обов'язок – виростити дітей здоровими та психологічно стійкими особистостями.

Турбота про емоційне здоров'я дитини

Підготувала: соціальний педагог Ю.С. Бруяка

 Дитинство – це період життя, наповнений радістю, іграми й безпосередністю. Це особливий час без будь-яких турбот. На жаль, це твердження справедливе не для кожної дитини.

Багато дітей стають свідками або потерпілими в різних ситуаціях, де отримують ті чи інші психологічні травми. Такі події можуть мати негативний вплив на їхнє емоційне здоров'я та вплинути на все подальше життя.

Щоб допомогти дітям подолати перешкоди, що виникають (психологічного характеру також), дорослі повинні займатись їхнім емоційним здоров'ям. Саме воно допомагає дитині впоратися з життєвими проблемами. Емоційне здоров'я характеризується психологічною стійкістю. Однак лише малий відсоток дітей можуть упоратися із труднощами.

Дослідження показують, що кожна п'ята дитина має певну психологічну проблему, яка не дає їй нормально розвиватись. На жаль, діти страждають мовчки та часто не отримують належної допомоги.

Наведені нижче принципи складають основу емоційного здоров'я дітей і можуть застосовуватись у різних ситуаціях протягом усього життя.

1. Ти можеш подолати життєві проблеми

«Якщо хтось простягає тобі лимон, зроби з нього лимонад», – Гомер Е. Кейпхарт.

Навчіть дітей, що, долаючи життєві проблеми, вони стають сильнішими. Вирішення проблем – завдання не з легких, і, звісно, тут потрібна практика. Допоможіть дітям відпрацювати моральні дилеми, даючи їм невеликі підказки. Також навчіть їх, що не всі проблеми можна вирішити самостійно, іноді варто звернутись по допомогу до дорослих. Навчіть дітей розбиратись у тому, до кого з дорослих можна звернутись по допомогу в тій чи іншій ситуації. Нагадуйте їм про те, що краще попередити проблему, ніж потім її вирішувати. Чим легше дитина буде справлятися із проблемами, тим упевненішою й витривалішою вона стане.

2. Ти не один (ти не одна)

«Іноді вистачить просто бути з кимось. Не потрібно дотиків або слів. Одна лише присутність, і ти вже не один», – Мерилін Монро.

Зіткнувшись із проблемами, дитина може відчути себе самотньою. Якщо при цьому вона не буде їх вирішувати, вони будуть накопичуватись. На жаль, невирішені проблеми з часом можуть перетворитись на «скелети в шафі», які дадуть про себе знати в дорослому житті. Для дитини дуже важливо, щоб її оточували люди, які дійсно піклуються про її здоров'я, які знають, через що вона зараз проходить. Одне лише знання того, що вона не одна, і що інші пережили та впоралися зі схожими проблемами, допоможе їй упоратися зі своїми власними.

3. Вір у себе

Психолог Альфред Бандура писав, що «...віра у власні сили допоможе впоратися з будь-якими ситуаціями».

Навчіть дітей вірити в себе та свої сили, і це допоможе їм упоратися зі стресовими ситуаціями. Віра в себе позитивно впливає на емоційне здоров'я дитини. Коли діти знають, на що вони здатні, їм легше пробувати щось нове, вони легше досягають своїх цілей і розвивають свої сильні сторони в більшій мірі.

4. Не забувайте про вибачення

«Вибачення – це один з найкращих подарунків, які ви можете собі зробити», – Майя Енджелоу.

Уміння вибачати– це справжній подарунок життя. Дуже часто вибачення плутають із забуванням, хоча це абсолютно різні поняття. Вибачення вчить дітей того, що вони не повинні носити в собі важкий емоційний вантаж. Вони можуть залишити всі образи в минулому – там, де вони й повинні залишатись. Коли дитина вибачає, це означає, що вона робить усвідомлений вибір, який полягає в тому, щоб не дозволяти іншим людям або якимось ситуаціям обтяжувати її. Якщо ж ви не відпускаєте всі образи, гірше від цього стає тільки вам.

5. Насолоджуйтеся сьогоднішнім днем

«Не хвилюйтеся, що сьогодні може настати кінець світу, в Австралії вже завтра», – Чарльз Шульц.

Дитина, яка постійно хвилюється, пропускає щось дуже важливе – сьогоднішній день. Є такі слова: «Зупинись на мить і подивись, який прекрасний цей день». Це висловлювання є ідеальним прикладом того, що треба навчити дитину насолоджуватись усіма моментами життя. Дітей треба навчити розслаблятись і відчувати навколишній світ. Якщо вони

• Можливо, ваша дитина стане фахівцем у питаннях комп'ютерної графіки, яка з кожним днем стає все більш затребуваною.

Найголовніше: пам'ятайте, що творчість повинна приносити радість. Якщо ви відчуєте, що ось-ось готові розкритикувати або висловити незадоволення зусиллями вашої дитини, надайте їй (і собі теж) послугу – нічого не кажіть і станьте осторонь. Дозвольте їй радіти безумовно!

Способи розвитку креативності дитини

Підготувала: соціальний педагог Ю.С. Бруяка

          Діти народжуються з уродженою здатністю до творчості, тому батькам не доведеться докладати багато зусиль, щоби стимулювати цю важливу дитячу рису. Дітей треба просто трохи підштовхнути до прояву їхніх творчих здібностей і створити для них сприятливі умови.

Пропонуємо п'ятнадцять цікавих способів, як розкрити й розвинути творчість у дитини:

• 1. Пофарбуйте одну стіну кімнати вашої дитини грифельною фарбою з ефектом класної дошки, на якій вона зможе малювати крейдою різних кольорів. І, звісно, делікатно нагадуйте дитині частіше використовувати своє нове просторе «полотно».
• 2. Навчіть дитину вашого улюбленого рукоділля й попросіть її зробити якийсь маленький виріб. Наприклад, попросіть свою доньку зв'язати шарфик для ляльки. Щоби процес навчання був приємним, почніть з малого й використовуйте найзручніші інструменти.
• 3. Розкажіть дитині про те, як цікаво вести арт-щоденник. Поясніть, що в ньому вона може відображати свої думки, емоції та ідеї як за допомогою слів, так і за допомогою своїх замальовок або самостійно зроблених фотографій. Арт-щоденник можна вести як на папері, так і онлайн, налаштувавши при цьому бажаний рівень приватності: тільки для себе, тільки для друзів або для всіх.
• 4. Зробіть крок уперед на шляху до любові до читання. Заохочуйте дитину створювати ілюстрації або пластилінові моделі сцен з її улюблених книг.
• 5. В якості подарунків до дня народження даруйте набори для творчості: кольорові олівці, крейду, альбом для малювання чи набір пластиліну, будівельний конструктор або головоломки.
• 6. Дізнайтеся, чи немає поблизу арт-студії для дітей, яка працює у вихідні дні. Багато успішних творчих людей розповідають про те, що їхнє захоплення творчістю починалося саме з арт-гуртків та арт-студій.
• 7. Дозволяйте вашій дитині деякий час відпочити від творчих занять. Іноді для успішності творчість потребує вакууму.
• 8. Заохочуйте вашу дитину самостійно виготовляти для себе іграшки. Багато творчих людей ще дітьми, залишеними на літнє перебування в родичів, отримували величезний заряд творчої енергії, самостійно конструюючи для себе іграшки або винаходячи нові настільні ігри.
• 9. Візьміть у бібліотеці дитячі книги про малюнок, живопис і рукоділля. Забезпечте дитину основними інструментами й матеріалами для творчості, а потім залиште її наодинці із самою собою, щоб вона могла експериментувати самостійно.
• 10. Створіть сприятливе середовище для інновацій. Наступного разу, коли ваша дитина попросить вас щось купити для неї, розгляньте разом з нею наступне питання: «А що в тебе вже є з того, що можна використовувати замість цієї покупки?». Якщо мова йде про дитячу іграшку або якусь настільну гру, подумайте, чи не змогли б ви разом з нею сконструювати щось подібне чи самостійно намалювати картки для настільної гри та придумати для них текст і загадки.
• 11. Дозвольте дитині самостійно спланувати свій день народження. Дозвольте їй прикрасити торт, повісити в кімнаті гірлянди, розсадити в потрібних місцях своїх улюблених ведмедиків і спланувати послідовність заходів.
• 12. Відкрийте дитині світ онлайн-співпраці. Знайдіть відповідні сайти, на яких вона могла би публікувати свої малюнки, оповідання та вірші так, щоб установити зворотний зв'язок, беручи участь у конкурсах і отримуючи коментарі фахівців.
• 13. Пропонуйте вашим дітям старшого віку більш складні творчі завдання. Попросіть їх намалювати щасливий день, побудувати розважальний парк з конструктора (конструктор повинен складатись не з малої кількості великих, а з великої кількості дрібних деталей – це дає набагато більший простір для творчості) або розробити спосіб корисного використання порожніх картонних коробок від побутової техніки та інших покупок.
• 14. Спільне приготування їжі також дає можливість для інновацій. Дозвольте дитині самостійно готувати їжу й експериментувати. Не втручайтесь до того часу, доки її дії не становлять небезпеки. Нехай вона сама вибере інгредієнти для салату, приправи для супу, а також забавні способи того, яку форму можна надати тісту. Експериментуючи, здійснюючи спроби й дивлячись на результати, дитина оволодіває творчим процесом і вчиться брати на себе відповідальність за результати своєї творчості.
• 15. Якщо ваша дитина не любить малювати олівцем і фарбами або не схильна до рукоділля, покажіть їй, як користуватися графічними програмами. Почніть з найпростіших, таких як Microsoft Paint, яка дуже проста в освоєнні й доступна навіть малюкам, які вже знайомі з комп'ютером.

Як позбавити дитину компанії небажаного друга

Підготувала: соціальний педагог Ю.С. Бруяка

Якщо у вашого сина або доньки є друг, який вам не подобається або ви помічаєте в ньому деякі тривожні

риси характеру чи поведінки, які насторожують і роблять їхню спільну дружбу небажаною, вам необхідно вжити заходів для дистанціювання своєї дитини від цього приятеля. У деяких випадках причиною всього може виявитися просто несхожість певних характерологічних особливостей двох дітей, через що друзі постійно сваряться. Незалежно від можливих причин, у даній статті запропоновані поради, скориставшись якими, ви зможете ізолювати вашу дитину від її приятеля в тому випадку, якщо чітко переконані, що їхня дружба є шкідливою й нездоровою.

• Не забороняйте вашій дитині бачитися з її другом. Якщо ви просто скажете дитині, що більше не бажаєте, щоб вона спілкувалася зі своїм другом, і, що ще гірше, не поясните, чому саме ви цього не хочете, дитина, імовірно, нічого не зрозуміє й засмутиться. Якщо ви раптом попросите дитину відмовитись від чогось важливого для неї (у даному випадку – від друга), вона вирішить, що вам не цікаві її точка зору й думки і, швидше за все, у відповідь їй захочеться зустрічатися зі своїм другом ще частіше.
• Попросіть дитину більше розповісти вам про її друга. Підійдіть до цієї теми неконфліктним шляхом, просто попросіть дитину перелічити ті риси її товариша, що їй подобаються. Як приклад ви можете розповісти їй про своїх хороших друзів і про те, що вам подобається в них. Як тільки дитина почне розповідати вам про кращі риси свого друга, спитайте, чи не помічає вона в ньому чогось, що їй не подобається, турбує або засмучує.
• Поясніть, як проявляється щира дружба. Поясніть дитині, що друзі повинні допомагати у скрутні часи й розділяти моменти тріумфу, радості та перемог, не залишати один одного в небезпеці й не ревнувати до успіхів. Допомагаючи дитині зрозуміти, що таке здорова і щира дружба, ви будете сприяти її критичній оцінці власної дружби з небажаною для вас людиною.
• Наведіть дитині конкретні приклади вашої стурбованості. У дитини впала успішність? Учителі помічають, що вона стала неуважною на уроках? Удома ви спостерігаєте часті зміни в її настрої або поведінці? Поговоріть з дитиною про ці зміни, наприклад, про те, що вона стала грубити вам чи вживати лайливі слова, вести себе зухвало, стала тривожною й невпевненою в собі. Поясніть дитині, що ви турбуєтеся про те, чи не став вплив її друга безпосередньою причиною змін, що відбулись.
• Ініціюйте поступовий розрив стосунків. Скорочуйте час спілкування вашої дитини з її другом поступово. При цьому всіляко сприяйте спілкуванню дитини з іншими друзями, а також проводьте більше часу на сімейних заходах. Підіть з дитиною в парк, на природу, організуйте пікнік, рушайте на екскурсію або разом поїдьте куди-небудь у вихідні. Захопленій і залученій до певних справ дитині буде набагато легше віддалитись від небажаного товариша. Винятком, звісно, є ситуація, коли друг ударив чи образив вашу дитину або ж міцно вчепився в неї й не хоче відпускати, гнівається чи ображається, помічаючи, як ваша дитина поступово віддаляється від нього. У такому випадку, якщо ви вважаєте, що цей друг може нашкодити або завдати вашій дитині болю необхідно ініціювати повний і швидкий розрив їхніх стосунків.
• Будьте непохитним, але проявляйте підтримку. Якщо ваша дитина просить у вас дозволу ще раз побачитися зі своїм другом, нагадайте їй про ті неприємні й сумні моменти, які призвели до необхідності перервати їхню дружбу й можуть повторитися знову. Попросіть вашу дитину розповісти вам, чому вона сумує за своїм другом, при цьому залишайтесь непохитним у своїй думці про те, що розрив стосунків з такою людиною є кращим виходом зі становища. Швидше за все, у вашої дитини теж виникали деякі сумніви в поведінці її друга, і з часом вона подякує вам за втручання.
• Поговоріть з вихователем вашої дитини. Учитель допоможе ізолювати вашу дитину від небажаних контактів у школі і простежить за поведінкою цього друга, щоби переконатися, що ваша дитина не піддається впливу його негативних емоцій або дій.

Звісно, якщо друг вашої дитини не впливає негативно і дружба з ним не шкідлива, просто дозвольте подіям відбуватися природним чином і спостерігайте, як їхні стосунки будуть розвиватись із плином часу. Хоча деякі дружні стосунки тривають усе життя, більшість зв'язків з однолітками, особливо серед дітей шкільного віку, не постійні і схильні до змін. Кращий друг вашої дитини вже наступного року може перетворитись на приятеля, з яким вона буде бачитись усе рідше й рідше, а може, й зовсім перестане спілкуватись.