Поради вчителям , які працюють в інклюзивних класах з дітьми з порушеннями зору.

Загальні стратегії супроводу,                                                                   облаштування просторово - фізичного середовища                                              для  дітей   із порушеннями зору в освітньому середовищі

Особливості зорового сприймання дитини в залежності від офтальмологічного діагнозу.  Рекомендації педагогам щодо використання наочності                              

*Безпечність та доступність простору закладу освіти.

-  Додаткові орієнтири у просторі (тактильні орієнтири; направляючи вздовж підлоги чи стін; контрастне виділення дверей; контрастно пофарбовані сходи тощо);

- таблички зі збільшеним шрифтом та шрифтом  Брайля з позначенням приміщення;

- наявність вільного доступу до місць навчання та відпочинку                                     ( показати дитині основні маршрути в приміщенні, розташування меблів у класі тощо);

- для позначення різних зон та центрів діяльності в класі можна використовувати різні види покриття на підлозі або знаки, придатні для тактильної ідентифікації. 

• Адаптація змісту навчання в залежності від способу сприймання:

- збільшення шрифту (  та контрастності);

- схематизація зображень;

- використання шрифту Брайля;

- освітлення;

- використання  світлих, яскравих предметів різних розмірів і форм для візуальної стимуляції;

- під час вивчення нових умінь можна стати  за дитиною і продемонструвати  правильну послідовність дій, рухаючи її руками. За потреби зробити  це ще кілька разів, поступово зменшуючи свою допомогу;

- перед тим як починати нове заняття, розказати дітям, що відбуватиметься;

 - чорне або контрастне обрамлення по периметру аркуша паперу може полегшити малювання дитині із залишком зору. 

• Зменшення часу зорового навантаження, заміна візуальної інформації тактильною та аудіоінформацією.

 • Розвиток навичок альтернативного зоровому сприймання.

    Завдання педагога в загальноосвітньому закладі:

- включити потенційні можливості, компенсаторні механізми організму, навчити дитину самостійно пізнавати навколишній світ та користуватися збереженими аналізаторами, накопиченим досвідом, знаннями.

     Знати що :

-деякі діти з вадами зору можуть використовувати периферійне бачення. У таких випадках, навіть якщо голова учня повернута вбік, це не означає, що він на вас не дивиться; 
- що діти з поганим зором значною мірою спираються на інформацію від інших органів чуття, тому треба стежити за тим, щоб загальний рівень шуму в класі не був занадто високим;

- велике значення в навчанні незрячої дитини, компенсації сліпоти має мова   (  її комунікативна функція,  зміст). Враховувати, що внаслідок обмеженості (або відсутності) зорового сприйняття і формальності предметних та операційних дій мова має дещо формальний, неконкретний характер; 

- труднощі дітей із вадами зору в пізнавальній діяльності пов’язані з недостатнім оволодінням моторикою свого тіла, орієнтуванням у малому та великому просторі, зорово-моторною координацією ока («рука-око»).

• Стимулювання активності та самостійності учня.

   Діти зі складними  порушеннями  потребують широкого, багатопрофільного підходу:

- у  роботі з ними особливу увагу необхідно приділяти    розвитку самообслуговування і побутових навичок;

-   заохочувати  незалежність дітей, облаштування  класного середовища  повинно бути таким , щоб вони могли діяти самостійно; сповіщати дітей про будь-які зміни в класі;

- доручати  іншим дітям називати себе і розповідати про свої заняття, коли дитина з поганим зором наближається до якого-небудь центру діяльності або ігрової зони;

-   спонукати   дітей до рухливості, до пізнавальної  активності.

 Косоокість, ністагм (порушення окорухових функцій):

- порушення цілісності сприймання внаслідок розладу бінокулярного зору;

 –уповільненість сприймання

Необхідно збільшити час на розглядання зображень, використання рельєфної, тактильної наочності

Катаракта:

– порушення чіткості та цілісності сприймання.

Забезпечити  достатній рівень освітленості,  сприймання на мультисенсорній основі

Глаукома:

– швидка втомлюваність і зниження зорової працездатності.

Дотримуватися  режиму зорового навантаження, сприймання на мультисенсорній основі

Міопія:

– труднощі сприймання предметів на далекій відстані,

– погіршення якості сприймання при поганому освітленні,

– труднощі переведення погляду з близької на далеку відстань.

Використовувати  підставки  для наближення предметів до очей з метою:

- збільшення контрастності зображень і виділення контурів,

– забезпечення достатнього рівня освітленості,

– збільшення часу на розглядання

Гіперметропія, амбліопія:

– ускладнення сприймання на близькій відстані,

 – утруднення сприймання дрібних деталей,

– як наслідок, труднощі при письмі та читанні

Необхідно:

- віддалити  об’єкти від очей на оптимальну відстань, 

– обводити, виділяти дрібні деталі,

– збільшити міжрядкові відстані

Астигматизм:

– труднощі збереження зображення у фокусі.

Забезпечити  сприймання на мультисенсорній основі

Порушення поля зору

Враховувати під час розміщення робочого місця