"Пори року : осінь , зима , весна , літо".
Мої брошури
« Пори – року » .
- Вірші
- Скоромовки
- Загадки
- Бесіда про кожну пору року.
- Народ скаже – як зав’яже .
- Прикмети .
- Дванадцять місяців .
- Заклички .
- Веснянки .
Вірші
Зимонька – зима
О. Туманян
« Перший сніг »
- Мамо , мамо , ти поглянь ,
Як надворі біло !
Стільки тих метеликів
Раптом налетіло .
Просто мене здивувало !
Щоб летіло , коливало !
- Ні , це просто йде сніжок ,
Та такий лапатий ,
Крильцями тріпоче він ,
Білий пелехатий .
1.Про кого цей вірш ? Вірш про дівчинку та маму.
2. Діалогічний вірш.
В. Чубенко
« Перший сніг »
Сніг ! Сніг ! Сніг іде
На усьому світі !
Ловить весело дітей
У пухнасті сіті .
Сніг . Сніг , білий сніг ,
Мокрі рукавички …
Та зате в нас краще всіх
Баби – сніговички !
1.Про кого цей вірш ?
2.Чому у діток мокрі рукавички ?
П. Мовчан
Сніг
Прийшов сніг – білоніг ,
Борода патлата ,
Сів тихенько на поріг ,
Попросивсь до хати .
Каже : - Холодно мені ,
Змерзли ноги босі , -
Мати каже : - Е ні – ні …
Сніг поволеньки підвівсь
Та й пішов у поле .
Білі брови , білий ніс ,
А в кишенях – холод .
Озирнувся білий сніг ,
Засміявся біло :
Білі губи , білий сміх , -
Пір’я полетіло .
О. Сенатович
Веселий сніг
Падав сніг , падав сніг –
Для усіх , усіх , усіх ,
І дорослих і малих ,
І веселих , і сумних .
Всім , хто гордо носа ніс ,
Він тихцем спадав на ніс ,
А роззяві , як на сміх
Залетів до рота сніг .
Вереді за комір вліз
І довів її до сліз .
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма :
- Ой зима , зима , зима !
А. Костецький
Сніжинки
Тоненькі сніжинки
На мене сідають ,
Мене за ялинку
Напевне вважають .
Не знають сніжинки –
Смішинки тоненькі ,
Що я не ялинка ,
А просто Оленка !
П. Воронько
Дідів портрет
Ми ліпили сніжну бабу ,
Доки вечір наступив .
А вночі якийсь незграба
Шапку й вуса приліпив .
Підійшов Омелько – дід
Усміхнувся : « Все як слід .
Шапка , вуса й борода ,
Ще й чуприна вигляда .
Гей , хто в хаті , гляньте йдіте ,
Мій портрет зробили діти ! »
Вмить зібрався цілий рід :
« Справді , з баби вийшов дід ! »
Г. Демченко
Пороша
Мов хазяєчка хороша ,
Побілила все пороша .
Любо глянути довкола –
Білі луки , ліс поле !
Навіть зайчик між снігів
До краплиночки збілів .
Всі радіють : « Ну й хороша
Ця хазяєчка пороша !»
В. Бондаренко
Білий кіт
Котик вибіг за ворота ,
А на вулиці – зима !
Білий сніг і білий котик –
І кота немов нема !
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота .
П. Воронько
Кожушок
Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок .
Кіт купив того кожуха ,
Загорнувсь по самі вуха .
Як забіг у нім до хати ,
Хутко стало розтавати .
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком .
П. Воронько
Гра у сніжки
Із доріжки до доріжки
Полетіли влучні сніжки ,
І почався білий бій ,
Закрутився у сувій .
Закрутився , покотився ,
Зверху сніг і знизу сніг ,
І ніхто узнати не міг ,
Де чиї стирчали ніжки .
Ой , весела гра у сніжки !
Г. Бойко
Я лечу
Я лечу , лечу , лечу –
Накатаюсь досхочу .
Все униз , униз , униз ,
Мимо сосен і беріз .
Мимо сосен і беріз –
На галяві зупинивсь .
Я веду , веду , веду
Саночки на поводу –
Бо з гори санчата мчать ,
А на гору не хотять .
В. Скомаровський
Казкові штати
Навкруги казкові шати –
Сиве плетиво гілок .
Спробуй зразу відгадати ,
Де тут в’яз , а де дубок .
Де калина , де шипшина ,
Де черешенька мала ?
Все зима запорошила ,
Запушила , замела .
А берізка , мов лілея ,
В платті з ніжних пелюсток .
Замість бантика у неї –
З клена зірваний листок .
А.Качан
Річка сховалось
Річка сховалась : є і нема –
Замурувала річку зима .
Там , де рибалка кидали сіть ,
Можна сьогодні пішки ходить
І розглядати щуки на дні ,
Наче крізь чисте скло у вікні .
Там де латаття влітку цвіло ,
В гості побігла стежка в село .
Ріжуть алмазом лід ковзани
Там , де гойдала хвиля човни .
Січень надворі , а для дітей
Тьохкає крига , мов соловей .
Т. Мезенцева
Ой , метелиця – зима
Ой , метелиця – зима
Скриню відчинила .
Рукавички узяла ,
Мов пушинки білі ,
Одягнула кожушок ,
Ще й підперезалась .
В білу шапку із смушок
Весело убралась .
Ківш тримає у руці ,
Висіва пороші ,
Щоб родились пшениці
І жита хороші ,
Щоб під ковдрою у сні
Зернята спочили
Й дружно потім навесні
Віченьки відкрили .
Ще метелиці гулять
І співати дзвінко …
Хай на полечко летять ,
Стеляться сніжинки !
Є. Найт
У бабусі – холодусі
У бабусі - холодусі
Усміх сяє на лиці ,
Ходить в теплому кожусі ,
З дивним пензликом в руці .
Раз мазок і два мазок –
На вікні цвіте бузок ,
А на другім – сад казковий
Біля місяця – підкови .
А на третім – срібний дім ,
Іній світися у нім .
Всі дивились , дивувались ,
Хто художник – здогадались .
Дід Мороз хвалив бабусю ,
Чарівницю – холодусю ,
З нею в танці закружляв ,
З Новим роком привітав .
О. Маружний
Снігова баба
Порошить метелиця ,
Білим снігом стелеться .
На подвір’я , як жива .
Вийшла баба снігова .
У вбранні зимовому .
Гарному , казковому
На сніжку вона стоїть ,
Ще й ногами тупотить .
Є у Баби палиця ,
Баба нею свариться .
Чорні очі аж горять :
Краще Баби не чіпать .
О. Пєнєгіна
Снігова баба
Сніжну бабу ми ліпили ,
На санчата посадили ,
Повезем її гуляти ,
А вона від нас – тікати .
Ми з нею скоком , скоком ,
А вона все богом , боком ,
За щось зачепилася .
З гірки покотилася .
О. Сенатович
Сніговик
Сніговик Морквяний ніс
Вгору віника підніс
І питає : « Перехожі ,
Чом на мене не схожі ?
Я стою , а ви в бігах ,
Ви у пальтах , у шапках …
Гей , скажіть , у вас носи ,
Як у мене , - для краси ? »
М. Пономаренко
Подарунок
Сніговик для сніговички
Сплів із снігу рукавички .
Попросила сніговичка :
- Подаруй ще й черевички
Із бурульок крижаних ,
Буду ковзати у них .
К. Перелісна
Дід Мороз
Попід вікнами Мороз
Ходить – щулиться ,
То загляне у садок ,
То на вулицю .
- Де ж то діточки мої
Поховалися ?
Та невже вони мене
Налякалися ?
Я їм шкоди не зроблю
Ані трішечки ,
Тільки носика вщипну
Для по тішечки .
Г. Демченко
По сніжку
Прийшла Баба Снігова ,
Та прийшла не сама .
Привела із собою
Діда з бородою –
Довгою , пухнастою ,
Білою , сріблястою .
Дідуся Морозом звати .
З ним малі морозенята .
По сніжку гуляють ,
Діток забавляють .
К. Перелісна
Мороз
Дід Мороз засніжений ,
Руки крижані ,
У віконце стукає :
- Відчиніть мені !
Та впустіть погрітися ,
Хоч біля дверей …
Бачу , вам тут весело !
Скільки тут дітей !
Ох , якби на вулиці
Я їх упіймав !
Ніжки поморозив би ,
Щічки пощипав !
А то , бач , за стінами
У теплі сидять
І пороздягалися ,
Та ще й цвірінчать .
В. Скомаровський
Морозенко
Височенько чи близенько ,
В кожушку чи в шубі –
Умостився Морозенко
На столітнім дубі .
Раз дихнув – і облетіли
Жолуді доспілі .
Ще дихнув – задзвеніли
Віти посивілі .
Потім дмухав без угаву
І з гори , і з долу ,
Шарпав крону кучеряву
Зовсім охололу .
Після хуги снігової
Голо в лісі й в лузі .
Тільки дуб стоїть , як воїн
В листяній кольчузі .
В. Паронова
Вчусь у Мороза
Глянь , на вікнах візерунки ,
Від Мороза подарунки :
Квіти срібні , льодяні ,
Гарні – гарні , як у сні ,
І ялини – деревини
Всі закуті у крижини .
Мама каже : « Придивись ,
Малювать в Мороза вчись ! »
Я беру альбом і фарби ,
Намалюю дуже гарно
Всю засніжену ялинку
І Снігурчину хатинку ,
Зайчика вухастого ,
З інею сріблястого .
В. Паронова
Лісова ялинка
В лісі випав білий сніг ,
Наступає Новий рік .
Стали думати звірята ,
Як зустріть чудове свято .
- Ось ялинка зелененька ,
Ні велика , ні маленька .
Ми прикрасимо її ,
Заспіваємо пісні .
Білка принесла горішки ,
Їжачок – гриби та шишки ,
Ведмежатко – пряники
Та смачні медяники .
Дятли , снігурі й синиці
Посідали на ялинці
І сказали « Пишну хвою
Ми прикрасимо собою » .
Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла !
А. Первомайський
Срібні дерева
Срібні дерева ,
Срібне гілля ,
Сріблом пухнастим
Вкрита земля .
Срібні у синьому
Небі хмарки .
В срібних заметах
Срібні стежки .
Срібний – пре срібний
Ліс приберіг
Білочці срібній
Срібний горіх .
В. Заєць
Пухові шапочки
Білий сніг – холодний пух –
Побілив усе навкруг .
Вітерець пушок збирає ,
Гарні шапочки сплітає :
І дубкам , і грибкам ,
І берізкам , і пенькам .
А малесенькій Ганусі
Шапочку плете бабуся .
К.Пасічна
Хвоїнки
Просить мишка у ялинки :
- Дай мені свої хвоїнки ,
Дай гостреньких колючок ,
Буду я , мов їжачок .
Як зустріне кіт мене ,
Геть від страху дремене .
А. Музичук
Подарунки від зайчика
Через поле , через ліс ,
З пагорбка в долинку
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку .
Їхав навіть уночі ,
Не боявсь нічого ,
Бо летіли два сичі
Попереду нього .
І освітлювали путь
Очі їх – вуглинки .
Подарунки привезуть
Вчасно на ялинку .
А. Каменчук
Зайчикові вуха
Сіє , віє , завіва
Снігом завірюха ,
А у зайчика , хоч плач ,
Дуже змерзли вуха .
Він і валянки узув ,
І вдягнув кожуха ,
А з – під шапки , ну хоч плач ,
Виглядають вуха .
- І чого ти зажуривсь ? –
Цокотять синички .
- Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички !
Л. Костенко
Заячий карнавал
- Вітре , вітре , ти не вий !
У звіряток - рік Новий .
Зорі світять на ялинці ,
Прометем собі доріжки ,
Потанцюємо хоч трішки .
Маски зробим з будяків ,
Налякаємо вовків .
О. Бересньов
Дід Мороз
Дід Мороз Червоний ніс
Цуценя мені приніс .
Я здивовано дивлюся –
Дід у маминім кожусі .
Очі в нього голубі .
Як у тата весняні .
І сміється так , як тато ,
Тільки в бороду із вати .
Звісно , тато . Я вдаю ,
Що його не впізнаю –
Хай порозважається ,
Може , сам признається .
М. Петренко
Срібний міст
Щоб не їхати в об’їзд –
Богатир будує міст .
Міст на славу ,на добро –
Через пінистий Дніпро !
В путь – дорогу , козаки !
Свище вітер з – за ріки .
Та зима майнула вскач ,
Сонце стало , як калач .
Так на славу припекло ,
Що моста – як не було ! ..
Богатир з досади втік :
Повернувся через рік !..
Р.Скачко
Кошенятко зранку милось
Кошенятко зранку милось .
Зирк – усе навколо біле !
Зрозуміло : це Сірко
Перекинув молоко .
Он сметана на паркані
І дерева у сметані .
Морщить носа котик Няв :
Хто ж Сірку допомагав ?
Тут не витримали ми :
- Все це витівки зими !
В. Багірова
Де поділася зима ?
Де вітри сніги поділи ?
Чи вовки ту зиму з’їли ?
Чи то , може , Дід Мороз
Не читає наш прогноз ?
Чи кожух для діда лиска
Не принесла із хімчистки ?
Дід Морозику , голубку ,
Шапку дам тобі і шубку
Щоб в селі не говорили ,
Що вовки ту зиму з’їли .
В. Паронова
Зажурилась зимонька
Зажурилась зимонька
Недарма :
Молодої силоньки
Вже нема .
На полях білесеньке
Полотно
Стало вже тонесеньке ,
Як рядно .
А весняне сонечко
Припече
Полотно розтопиться ,
Потече .
Загадки
1). Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі .
Поля причепурила ,
Пухнастим снігом вкрила .
Вгадайте : хто вона ,
Бабуся чепурна? ( Зима )
2). Хто наткав полотна
Аж від лісу до вікна ?
І сміється , здається :
- Ось такенна ширина . ( Зима )
3). Сніг на полях ,
Лід на річках ,
Хуга гуляє ,
Коли це буває ? ( Взимку )
4). А за нашим за селом
Ходить баба з помелом .
Цукром білим вкриє трави ,
Помахає над ставком ,
І вода в нім стане склом .
Обійшла і ліс , і поле ,
Побілила все навколо .
Білі липи , білі клени ,
Лиш червоні щічки в мене .
Біла баба та сама
Називається …( Зима )
Біле , як сорочка ,
Пухнасте , як квочка ,
Крил не має ,
Скрізь літає .
Що то за птиця ,
Що сонця боїться ? ( Сніг )
5). Як цей білий цукор зветься ,
Що в зими із хмар трясеться ? ( Сніг )
6). Я падаю на ваші хати ,
Я білий – білий волохатий ,
Я припадаю вам до ніг
І називаюсь просто … ( Сніг )
6). В небі хмара пролітала ,
Білий пух по розсипала .
Він на землю міцно ліг ,
Називають його … ( Сніг )
7). Надворі горою ,
А в хаті водою .( Сніг )
8). Біле , а не цукор ,
М’яке , а не вата ,
Без ніг , а іде . ( Сніг )
9). Ніжна зірка біла – біла
На долоню теплу сіла .
А як сіла , то й розтала ,
Голуба водичка стала . ( Сніжинка )
10). Ходить дід в кожусі сивім ,
Дихає на ліс і ниви .
Стало білим все довкола .
Міцно спить під снігом поле .
Серце в нього , наче лід .
Відгадали що за дід ? ( Дід Мороз )
11). Взимку - зірничка ,
Навесні – водичка .( Сніжинка )
12). Зірка сніжно – біла
На рукав мені злетіла .
Поки ніс її сюди ,
Стала краплею води . ( Сніжинка )
13). Подивіться – тітка біла
Казанок якийсь наділа .
І з мітлою в зимню пору .
Опинилась серед двору . ( Снігова баба )
14 ). На шибках без олівця
Він малює без кінця . ( Мороз )
15). Сам не біжить ,
А стояти не дозволяє . ( Мороз )
16). Хоч він рук своїх не має ,
А узори вишиває . ( Мороз )
17). Бігли білі їжачки ,
По губились в них голки .
І тепер усі голки .
Почіпляються на гілки . ( Іній )
18). Впаде на землю з неба –
Не розіб’ється ,
Впаде на воду –
Розтопиться . ( Сніжинка )
19). Солодке , як медок ,
Холодне ,як льодок . ( Морозиво )
21). Прозорий , як скло ,
Та не вставиш у вікно . ( Лід )
22). Текло , текло ,
Та не лягло під скло . ( Річка під кригою )
23). Баба біла між осель
Закрутила карусель . ( Завірюха )
23). Біла морква взимку росте . ( Бурулька )
24). Росте вона додолу головою ,
Росте вона холодною зимою .
А тільки сонечко засяє ,
Вона заплаче й помирає . ( Бурулька )
25 ). В небі хмара пролітала ,
Білий пух порозсипала . ( Віхола )
26). З гірки ми рушаємо в путь ,
А на гірку нас везуть . ( Сани )
27). На майданчику вона
Вся блискуча снігова ,
По слизьких її боках
Їдуть діти на санках . ( Снігова гірка )
28). По стежині по дорозі
Бігти я на них не в змозі ,
По снігу не йдуть , як слід ,
До вподоби тільки лід . ( Ковзани )
28). І зелена і пахуча ,
І пухнаста , і колюча .
Посеред кімнати стала .
Нас із святом привітала . ( Ялинка )
29). Рано – вранці увесь світ
Вбрався білий оксамит .
А як вітер нападе
Оксамит цей пропаде . ( Іній)
30). Дерев’яні коні по снігу йдуть.
А в сніг провалюються . ( Лижі )
31). Ой немає їм ціни !
По льоду біжать вони –
Швидконогі …( Ковзани)
32). Вата з хмари полетіла .
Сріблом золотим мигтіла –
На холодне впала ,
Цілу зиму лежала ,
А на тепле впала –
Крапелькою стала . ( Сніжинка )
33). Росте вона холодною зимою ,
А тільки сонечко засяє ,
Вона плаче і розтає .( Бурулька )
34). Не рубає , не мурує
А без рук мости будує .
Хоч не маєш олівця .
А малює без кінця . ( Мороз )
Народ скаже – як зав’яже .
- Зимове сонце як мачушине серце .
- Зимовий деньок як комарів носок .
- На новий рік прибавилось для на заячий скік .
- Зимова днина така : сюди тень , туди тень , та й минув в день .
- Сонце блищить , а мороз тріщить .
- Такий мороз , аж зорі скачуть .
- Зима спитає , що літо припасло .
Прикмети
- Зимове тепло – літній холод .
- Якщо взимку сухо й холодно , влітку сухо й жарко.
- Хмари ідуть низько – до відлиги .
- У досвіта іній вкрив дерева – вдень не йтиме сніг.
- Починають « плакати » вікна – потепліє .
- Мокрий з відлигами січень – жди холодного літа.
- Багато інею взимку – багато роси влітку.
- Глибокий сніг узимку – на дощове літо .
- Вечірній зорепад – до морозу .
- Лунко потріскує лід – на міцний мороз .
- Яскраві зірки – на мороз .
- Сніг сіється , мов крупка – чекай морозу протягом тижня .
- Йде лапатий сніг – на тривалу негоду .
- Кіт шукає тепле місце на мороз .
- Свійські свині згрібають барліг і ховаються у нього - перед великим морозом .
- Пес на снігу згортається калачиком – на мороз , а витягується на відлигу .
- Галки збираються зграями і кричать – на мороз .
- Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева і каркає – буде хурделиця .
- Півні ввечері розкукурікались – на зміну погоди .
- Голуби гуркочуть – тепло віщують .
- Снігурі туляться до оселі – на снігопад .
- Не скинув листя дуб – буде сувора зима .
Дванадцять місяців
Ф.Петров
Від зими до зими
Січень січе ,
Лютий лютує ,
Березень плаче ,
Квітень квітує .
Травень під ноги
Стелить травицю .
Червень складає
Сіно в копицю .
Липень медовий
Бджілок чарує .
Серпень чудовий
Булки дарує .
Вересень трусить
Груші в садочку .
Груші в садочку .
Жовтень гаптує
Клену сорочку .
Йде листопад ,
Застеляє килими .
Грудень надходить –
Початок зими .
М.Підгірянка
Співанка про місяці
Ой місяць січень
Кличе морози ,
Морозить лиця ,
Щипає носа .
А місяць лютий
Вітрами дує ,
На водах з льоду
Мости будує .
Березень місяць
Льоди проломить ,
Весняну пісню
Річка задзвонить .
Квітами квітень
Всіх привітає ,
Усі садочки
По розквітає .
А травень прийде
У дні чудові ,
Постелить всюди
Трави шовкові .
А місяць червень
Луги покосить ,
Червоним соком
Ягідки зросить .
А місяць липень
Гарячим літом
Обсипле липи
Пахучим цвітом .
А місяць серпень
Серпом задзвонить ,
Достиглий колос
Додолу с клонить .
Вересень місяць
Добре ґаздує ,
Овоч смачненький
Дітям дарує .
А місяць жовтень
Мряку розвіє ,
В лісах , садочках
Лист пожовтіє .
Місяць листопад
Жалю не має ,
Останнє листя
З дерев зриває .
А місяць грудень
На радість людям
Сніжком присипле
Замерзлі груди .
Н.Забіла
Січень
Подивись : з початку року
На землі лежать сніги .
Скрізь , куди сягає око ,
Кучугури навкруги .
Вітер снігом б’є в обличчя ,
Засипає снігом дах ,
І ведуть між себе січу
Хуртовини у степах .
Звір в цю січу попадеться –
Геть тікає ледь живий .
І по праву січнем зветься
Місяць перший , зимовий .
М.Познанська
Січень
…Сніг січе безперестанку –
Січень трудиться із ранку !
І мороз не угаває –
Коле голками в лице …
Та ніхто з нас не зважає
Ані трішечки на це !
Ми гартуємося з ранку !
І мороз не угаває –
Коле голками в лице …
Та ніхто з нас не зважає
Ані трішечки на це !
Ми гартуємо змалку ,
І дарма , що з вітром сніг :
Загартованих , щоб знали ,
Не збиває вітер з ніг .
М.Познанська
Лютий
Він в зимі останній , діти –
Місяць лютий кожен знає …
Хоч морозний і сердитий ,
Та за ним іде весна .
В небо глянеш – мружиш очі :
Сяють промені ясні !
Покоротшали вже ночі
І зробились довші дні .
Н. Забіла
Лютий
Другий місяць зветься Лютий ,
А лютує він тому ,
Що на світі довго бути
Не доводиться йому .
Хоче лютий , щоб на світі
Панувала вік зима ,
Та поволі сонце гріти
Починає крадькома .
Довші дні , коротші ночі .
Он уже й струмок тече !
Лютий враз як зарегоче ,
Знов морозом припече .
Та здаля вже крок за кроком
Йде весна , веселий час .
І розгніваний , до строку ,
Лютий геть тікає від нас .
В.Горлов
Лютий
Скаче біла завірюха
На блакитному коні ,
Лине снігу потеруха
По ламкій озимині .
Поле голе , нахололе
Тонко дзвонить , мов кришталь.
Завірюха гучно коле
Копитами білу даль .
Лунко репається крига
На озерах і ставках .
Вітер крутиться , мов дзиґа ,
На долині та в ярах .
Невгамовна завірюха
Гори снігу намітає
І гукає в білі вуха
Приголомшеним хатам .
Завірюха валить валом
Через зиму навпростець .
А за нею гонить чвалом ,
Юний Лютий – молодець .
О. Сенатович
Лютий
Місяць лютий на гостину
Кличе всю свою родину .
Та родина – не мала .
Суне й суне без числа .
Морозища , морозенки –
І великі , і маленькі ,
Завірюхи клаповухі ,
І сніжинки – балеринки ,
І вітренко, і вітрисько –
Вже вони близенько – близько .
Ще до ночі в темнім борі
Вся родина буде в зборі .
Запита родину Лютий ,
Чи то кожний добре взутий ?
Геть у танець !..- і зі сну
Збудять танцями весну .
П. Ребро
Березень
Ще сніжок лежить на нивах ,
Та вже сонце припекло ,
Й сто струмочків дзюркотливих
Потекло , потекло .
А горобчик на всі груди
Зацвірінькав – заспівав :
Я ж сказав , що тепло буде !
Я ж сказав ! Я ж сказав !
М. Лисич
Березень
Трудився лютий до світанку
І заморозив геть струмок ,
А березень підкрався ранком
І схрумав нишком весь льодок .
Мороз і другу ніч старався
Припорошив льодок сніжком ,
А березень над ним сміявся
Удень злизав все язичком .
Хоч на річках льоди кололись ,
Зима трусила ще сніги ,
І лютий з березнем боролись ,
Боролись . наче вороги .
Зима ще злиться бідолаха ,
А вже весна бере своє ,
У березні бурульки з даху ,
Немов цукерочки , жує .
Т.Коломієць
Березень
Яка ріка зламала кригу ,
В берег вдарила з розбігу ,
Без вітрила , без весла
Припливла в човні весна .
Місяць березень до неї
Йде в березовій алеї .
Каже : « Вибач , що не зміг
Килим з трав послати до ніг .
Розтопив я всі сніги ,
Ще й залив низькі луги .
За недогляд не свари ,
Квітку проліска бери .
Ти сідай на всюдихід ,
Повезу , де схочеш .
Не забризкаєш чобіт ,
Сукні не замочиш… »
Усміхнулася весна .
Цвіт взяла , зійшла з човна .
І від радості в беріз
Забриніли краплі сліз .
А.М’ястківський
Квітень
Квітів , квітів – як море без краю ,
Сині , білі , червоні цвітуть .
Брату - травню весна вистеляє
Дорогими прикрасами путь .
Віє вітер із теплого моря ,
Чайка струшує воду з крила ,
Світлі дні , тихі ранки прозорі …
Квітень – місяць квіток і тепла .
М.Сингаївський
Травень
Вийшов травень з лісу ,
Лугові вклонився .
Од вітрів сонця
Луг зазеленився .
Вийшов травень з гаю ,
Нивам усміхнувся .
Потім на стежинці
Як хлопчак роззувся .
А до нього трави
У полях прослались ,
А до нього з гаю
Птиці озивались .
А за ним у лузі
Зацвітали квіти
Травень вчився босим
По землі ходити .
М. Познанська
Червень
… В золотій хустинці
Дорогі гостинці
Червень нам приніс ,
Ягоди – суниці
В лісі у травиці
Розсипає скрізь .
І чому здається –
Все, навкруг сміється :
Луки , гай , ріка .
Ловимо в долоні
Промінці червоні , -
Ой , теплінь яка .
Г. Демченко
Червень
Здраствуй , червню ! Здраствуй літо !
Люба сонячна пора .
Колоситься в полі жито ,
Загоряє дітвора .
Червоніють полуниці
Соковиті , запашні .
В хаті зовсім не сидиться .
Ой , які хороші дні !
Т.Коломієць
Червень
Ходить літо
Білим світом ,
А за літом червень слідом
Стиглі ягоди збирає .
І солодкі ,
І червоні
Обриває тут і там ,
Не сороці ,
Не вороні ,
Куштувати дає шпакам .
Ну , які вони ? –
Питає , -
Чи сподобались , чи ні ?
І збирає ,
Вибирає
Найспіліші та смачні .
Н найбільший козубок
Для малят у дитсадок ,
Запашні і соковиті ,
Щедрим сонечком налиті .
Л. Перевалова
Липень
Липень – лагідна пора –
Огірочки вибирає ,
Ходить по леваді босий ,
Умиває квіти в росах .
Липень – сонячний , засмаглий ,
Духом липовим пропахлий .
Л.Савчук
Ходить серпень
Колосок до колосочка ,
Мов стіна ,
Золота стоїть пшениця
Наливна .
При дорозі мак червоний
Де – не – де .
Біля квітки волохатий
Джміль гуде .
Ходить серпень урожайний
По землі ,
У поля веде комбайни –
Кораблі .
О . Лупій
Серпень
Серпню русочубому
Дуже весело .
Ходить підперезаний
Перевеслами .
Рукави закочені ,
Вус підкручений ,
Ходить серпень радісний ,
Не засмучений .
Від світанку сірого
Аж до ніченьки
Не закриє серпень наш
Сині віченьки .
На полях згортає він
Жита килими –
Будуть цілий рік у нас
Дні щасливими.
М. Рильський
Вересень
В сизому тумані ,
В сині димовій
Яблука рум’яні ,
Груші медові .
Вміє одаряти
Сотнями дарів
Осінь , щедра мати ,
Всіх трудівників .
В. Каранський
Вересень
До морозів ще далеко ,
Ще у зелені весь ліс ,
Та за море вже лелека
Тепле сонечко поніс .
В. Паронова
Жовтень
Груші , яблука зібрали ,
У комору заховали .
Проситься гарбуз до хати ,
Щоб під ліжком зимувати .
В лісі виросли опеньки ,
Довгоногі і тоненькі .
На деревах листя жовкне ,
В двері стука місяць жовтень .
М. Познанська
Листопад
Більше й більше листя з кленів
Облітає з кожним днем !
По траві іще зеленій
Між дерев в саду ідемо .
Йдемо по листу золотому ,
Що на весь послався сад , -
Здрастуй , місяць листопад .
Г. Бойко
Листопад
Сонце мало вже гріє ,
Холодок повіває .
Засихає , жовтіє
На узліссі трава .
Небо хмуриться часто ,
Потемніла ріка..
Щоб дощами упасти ,
.
Плине хмарка важка .
Осипаються клени ,
Листя з дуба летить ,
Лиш ялинка зелена
Гордовито стоїть .
Т.Масенко
Грудень
Всі річки тепер в обнові ,
Біле скло над бережком .
Ходить грудень по діброві ,
Застеляє світ сніжком .
Вишні з інею розквітли ,
В білих шубах всі дубки .
Позирають ночі світлі
В розмальовані шибки .
Є вже саночки новенькі ,
Є хороші ковзани ,
А мороз веселий ,
Налітає з далини.
Загадки
1). Скільки місяців у році ?
Ну , хто знає – говори !
І який з них веселіший
Для малої дітвори ?
У якому – сніжки , санки ,
Баба з снігу , крики , сміх ?
У якому завірюха
І мороз щипає всіх ?
У якому тепле сонце
Розтопило весь сніжок ?
У якому перші квіти
Кличуть діток у садок ?
У якому вишні , сливи
Червоніють на гілках ?
Повно яблук у садах ?
У якому дощик сіє ,
Жовкне листя і летить ?
У якому « Нова радість »
В кожнім домі гомонить ? ( Назви місяців )
2). Стоїть старий дуб ,
На ньому дванадцять гілляк ,
На кожній гілці – чотири гнізда ,
В кожнім гнізді – семеро яєць .
( Рік , 12 місяців , тиждень )
3). Із дванадцяти братів
Троє землю прикрашали ,
Троє сипали дощами ,
Троє віяли снігами :
Як же звати цих братів ? ( Назва місяців )
4). Дванадцять братів
Один за одним ходять ,
Один одного не обходять .( 12 місяців )
5). Сім братів віком рівні ,
Іменами різні . ( Дні тижня )
6). Що то за гість ,
Що темноту їсть ? ( День )
7). Звечора вмирає ,
Вранці оживає . ( День)
8). Махнула птиця крилом .
Закрила півсвіту
Чорним рядном . ( Ніч )
Бесіда про зиму .
Зима – Чарівниця!
Красуня зима вкрила всі поля й дороги пухнастою білою ковдрою . Це моя найулюбленіша пора року. Взимку діти грають в сніжки й ліплять снігову бабу, катаються на ковзанах , на санчатах . Зима з собою приносить морози ,багато снігу , та звичайно радість дітям . Заметіль і хуртовина тихо лягають на луки і на поля і все стає білим.
Народ скаже – як зав’яже
Січень
- Січень так січе , аж вуха пече .
- Січень року початок , а зими середина .
- Хвали січень сніговий , а травень дощовий .
- Січень з груднем прощається , а на лютий косує .
- Січень снігом січе , а мороз вогнем пече .
Лютий
- Питає лютий , чи добре взутий , бо прийде марець і вхопить за палець .
- Лютневий сніг весною пахне .
- Лютий лютує недарма , бо кінчається зима .
- Лютий зиму проводжає , весну зустрічає .
Березень
- Березень березовим віником зиму вимітає , весну в гості закликає
- У березні день з ніччю зустрічається .
- Від березневих дощів земля квітне .
- Сухий березень , мокрий май – будуть каша і коровай .
- Березень у зими кожуха купив та на треті й день продав .
Квітень
- Квітень воду підбирає , квіти розкриває .
- Квітневий день рік годує .
- Хто у квітні не сіє , той у вересні не віє .
- Квітень з водою – травень з травою .
- Квітневі роботи на травень не відкладай – їстимеш коровай .
Травень
- Травень ліс прибирає , літо в гості закликає .
- Травнева роса краща від вівса .
- У травні травиця як дівоча косиця .
Червень
- У червні люди раді снігу , як бджоли цвіту .
- У червні на городі густо , а в коморі пусто .
- Червень тому зелениться , хто працювати не ліниться .
- Хто у червні байдикує , той взимку голодує .
- Якщо у червні рідко дощик буває , то у вулику медок прибуває .
Липень
- У липні сонце йде на зиму , а літечко на спеку .
- У липні на дворі пусто , зате у полі густо .
Серпень
- У серпні сонечко гріє , та вода холоднішає .
- Серпень серпа виймає , а вересень його ховає .
- У серпні серпи гріють , а вода холодить .
- У серпні хліборобові три роботи : косити , орати , сіяти .
Вересень
- Вересень – рум’янець року .
- Вересневий час – сім погод у нас .
- Садок у вересні – що кожух у січні .
- Вересень студений , але ситий .
- Як вересніє , то й дощик сіє .
Жовтень
- Жовтень ходить по краю і виганяє птахів з гаю .
- Вересень пахне яблуками , а жовтень капустою .
- Жовтень як не з дощем , то зі снігом .
Листопад
- В листопаді голо в саду .
- Листопадовий день , як заячий хвіст .
- Листопад не лютий , проте спитає , чи ти вдягнений і взутий .
- Листопад – ворота зими .
- Листопад жовтню син , а зимі рідний брат .
Грудень
- Сніг у грудні глибокий – урожай високий .
- У грудні сонце на літо , а зима на мороз .
- Грудень землю грудить , а хату студить .
- Січень рік починає , а грудень закінчує .
Весна – Чарівниця
П.Воронько
Дід Мороз і Весна
Дуже хвастав Дід Мороз :
Я страшніший бур і гроз ,
Вже кого полоскочу –
Не до сміху , до плачу .
Я нікого не боюсь ,
Всім дошкулити берусь !
Тут з’явилася Весна ,
Уклонилася вона
І сказала : « А мене ? »
Дід у ліс як дремене
І кричить з кущів : « Ой , Весно !
Зовсім це уже не чесно !
Ти мені , красуне мила ,
Сиву бороду спалила » .
А Весна стоїть , сміється :
Хай Мороз не здається !
М.Вінграновський
Іде кіт через лід
Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід .
Коли чує він – зима
Його біла підзива :
Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід .
Коли ж біла ти сама .
То білий дотемна .
І пішов кіт через лід .
Чорнолапо на обід .
Стала зимонька сумна :
За котом ішла весна !
В. Кочевський
Останній сніг
Під розлогим дубом
Нам на втіху
Заховавсь від сонця
Клаптик снігу .
Як зима тікала ,
Лісом бігла ,
Загубилась в неї
Хустка біла .
І на білосніжній
Тій хустині
Пролісок розплющив
Очі сині .
І.Франко
Навесні
Надійшла весна прекрасна
Многоцвітна , тепла , ясна ,
Ніби дівчина в вінку .
Ожили луги , діброви ,
Повно гомону , розмови
І пісень в чагарнику .
Г. Могильницька
Сидить весна на гілочці
Сидить весна на гілочці
Та й гойдається .
Хто не йде стежинкою –
Зупиняється :
Подивіться Ю людоньки ,
На галузочці
Гойдається Веснонька
В синій блузочці .
Д.Павличко
Весна
До мого вікна
Підійшла весна ,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна .
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло .
Видалось мені ,
Що лежу я в сні .
Що співає мені мати
Золоті пісні ,
Що мене торка
Ніжна і легка ,
Наче те весняне сонце ,
Мамина рука.
Т. Коломієць
Не скупиться зима
Чепуруха весна ,
Гожа та вродлива ,
В клопотухи зими
Починає млива
На книші , калачі ,
Пишні короваї .
Не скупиться зима ,
Сіє – насіває .
Доведеться весні
Закачати поли ,
Вимітають , вигрібати
Борошно на полі .
О.Пчілка
Весняна пісенька
Весна – чарівниця ,
Неначе цариця ,
Наказ свій послала ,
Щоб краса вставала .
І проліски , і травка ,
Й зелена муравка ,
І кульбаба рясна ,
І фіалка ясна –
Всі квіти весняні ,
Веселі , кохані
З під листя виходять .
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного !
Ті квіти дрібненькі ,
Мов діти маленькі .
Розбіглися в гаї ,
Я їх позбираю
В пучечок до купки –
Для мами - голубки .
М. Демидов
Жук
Жук літає : « Жу – жу – жу !
Всіх сьогодні розбуджу .
Прокидається від сну –
Зустрічати ідемо весну ! »
А травиця шепче : « Шу – у !
Я рости , спішу …»
Віти листям шелестять :
Сонце раді ми вітати !
Все прокинулось давно ,
Тільки дощику ждемо .
Хай умиє нам листки
І розчеше пелюстки !
В. Бондаренко
Весна
У березні , у березні
Верба цвіте на березі
Осика від граків рясна ,
Бо це весна , весна , весна !
І сонця тепле колесо
Зігріло ніжний пролісок ,
І дзюркотять потічки
До голубої річки .
А.Камінчук
Котики вербові
Сонце по діброві
Ходить , як лисичка .
Котики вербові
Жмурять жовті вічка .
Вже не хочуть спати ,
Хоч і трішки сонні ,
Гріють цапенята
На яснім осонні .
Н. Забіла
Вербові котики
На вербі , на пагіллі
Білі – білі котики
Доторкнуться лагідно
Лоскотливим дотиком ,
Доторкнуться котики
Білі , невеличкі ,
До руки , до ротика ,
До моєї щічки .
Відламаю гілочку ,
Гілочку – вербичку ,
Та поставлю в пляшечку ,
Щоб листочки – стрілочки
Стали розвиватися
На вербовій гілочці
У моїй кімнатці .
В. Паронова
Дві бурульки
Дві бурульки , дві сестрички ,
Учепилися за дах .
Довгоносі льодянички
Весну стрінули в сльозах .
Сонце лагідне , гаряче
Їх цілує у носи ,
А вони ще гірше плачуть ,
Від пекучої краси .
Сонце шепче : « Не чіпляйтесь
За старий іржавий дах !
Із водою розливайтесь
Та співайте у струмках » .
Н. Завальська
Бурулька
Чому бурулька сльози ллє
І спокою не дає ?
Бо хоче бути…брунькою –
А зовсім не бурулькою .
Щоб не текти струмочком ,
А прорости листочком .
В.Паронова
Капель
Плаче на даху сніжок :
Розтопився кожушок .
З вами я не встиг награтись ,
Час настав , пора прощатись .
Сонце світить і пече –
Білий сніг слізьми тече.
І на сонечку сльозинки
Заспівали пісню дзвінко .
Кап – кап – кап капель дзвенить,
За віконцем дріботить ,
Стихне сили , набирає ,
Знову пісню починає.
Г.Демченко
Весняні струмочки
Цілу зиму спали ,
На тепло чекали ,
А тепер прокинулися ,
Зразу бігти кинулись ,
Дзвінко заспівали :
Ми струмочки голосні ,
Спішимо до річеньки ,
Нашої сестриченьки .
М.Хоросницька
Вербна неділя
Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком …
Радісну вістку
Собі говоримо ,
Що день весняний
Не поза горами ,
Що вже за тиждень
Буде Великдень.
М.Сингаївський
На врожай
Зачастили дощі
У зелений наш край .
І радіють усі :
На врожай ,
На врожай !
А синиця в саду ,
Мов співуча струна ,
Щиру пісню веде :
Це весна ,
Це весна .
Дід сміється у вус :
Ой , чудова пора :
Все це , каже дідусь –
Для добра ,
Для добра .
Т.Коломієць
Веснянка
Ішла весна красна
У синій хустинці .
Несла весна красна .
У скрині гостинці .
Ягнятам – травицю ,
Гусенятам – водицю ,
Каченятам – ряску ,
А малятам - ласку .
В. Ладижинець
Веснянка
Травонька – травонька ,
Зелена
Золотому сонечку
Поклонись .
Щоб розквітла яблунька
На горі .
Щоб гулялось весело
Дітворі .
А ми того сонечка
Промінці
Упіймаймо решетом
У руці.
Заплетемо в коси їх ,
Мов стрічки .
Хороші ж матимемо
Кіснички .
Зелена же трава ,
Зелена .
Золотому сонечку
Поклонись .
О.Олесь
Веснянка
А вже красне сонечко
Припекло, при пекло ,
Ясне – щире золото
Розлило , розлило .
На вулиці струмені
Воркотять , воркотять ,
Журавлі курличуть
Та летять , та летять.
Засиніли проліски
У ліску , у ліску .
Швидко буде земленька
У вінку , вінку .
Швидко буде земленька
У вінку , вінку .
Ой , сонечко – батечку ,
Догоди , догоди !
А ти , земле – матінко ,
Уроки , уроди !
Заклички
***
Вийди , вийди , сонечко
На дідове полечко ,
На бабине зіллячко ,
На наше подвір’ячко ,
На весняні квіточки ,
На маленькі діточки .
Тут вони граються .
Тебе дожидаються.
***
Благослови , мати ,
Весну закликати !
Весну закликати ,
Зиму проводжати !
Зимонька в возочку ,
Літечко в човничку !
***
Ой вітре , вітроньку ,
Пожени хмароньку ,
Полий теплим дощиком ,
Покрий землю килимком .
***
Ластівки – ластівки ,
Візьміть собі веснівки ,
Нате вам камінці ,
Дайте мені рум’янці .
***
Ластівко – ластівко ,
На тобі веснянки ,
Дай мені білянки .
***
Зозуле рябенька ,
Пташино маленька !
Закуй мені по звичаю ,
Доки в світі жити маю .
***
Зозуля ряба
Сім літ не кувала .
Закуй мені в цьому літі ,
Скільки житиму на світі .
***
Іди , іди дощику ,
Зварю тобі борщику
В полив’янім горщику .
Залізу на дуба ,
Покличу голуба .
А голуб загуде ,
Дрібний дощик піде !
***
Дощику , дощику ,
Припечи , припечи ,
А я буду у куточку
На печі , на печі .
***
Ой , дощику – поливайчику ,
Поливай , поливай ,
Та і нас не минай .
О.Лесь
Роси, роси , дощику
Роси, роси дощику ,
Ярину .
Роси , роси житечко
На лану .
На крилечках , вітрику
Полети .
Колосочком золотом ,
Обмети .
Як достигне житечко
На лану .
Блискавками коси
Заблищать ,
Золотими кобзами
Забряжчать .
Хай лише посунеться
В поле цап .
Хай лише наважиться
Він на хап ,
Руду йому бороду
Одсічемо ,
Одлупимо півбока
Сікачем .
Роси , роси дощику
Ярину ,
Рости , рости житечко
На лану .
На крилечках . вітрику ,
Полети ,
Колосочки золотом
Обмети .
Е.Горєва.
Дощику , дощику ,
Наваримо борщику
У зеленім горщику ,
Поставимо на горі –
Виїдять комарі ;
Останеться трошки –
Виїдять мошки ;
Останеться крапля –
Виїсть чапля .
Останеться кришка –
Виїсть мишка .
Веснянки , гаївки
***
Весняночко – паняночко ,
Де ти зимувала ?
У садочку на пеньочку
Пряла на сорочку .
А ворони оснують ,
А сороки витчуть ,
А білі лебеді
Ще побілять на воді ,
А лугові пташки
Пошиють рубашки .
***
Дівчаточка – вороб’ята ,
Радьмося
Та виходьмо на травицю ,
Граймося !
Та виходимо на травицю
В добрий час .
Нема таких співаночок ,
Як у нас .
***
Розлилися води
На чотири броди ,
У першому броді
Соловейко щебетав ,
Зелені садки розвивав .
У другому броді
Зозуленька кувала ,
Літечко казала .
У третьому броді
Коничок іржав ,
Він доріженьку почув .
Подоляночка
Десь тут була подоляночка ,
Десь тут була молодесенька ,
Тут вона припала ,
Личко не вмивала ,
Бо води не мала.
Устань , устань , подоляночко ,
Умий личко , мов та скляночка ,
Візьмися за боки,
Покажи нам скоки ,
Піди до Дунаю ,
Візьми дівча скраю.
Ой гілля , гілочки
Ой гілля , гілочки ,
Я гільова дочка .
Встань собі ранесенько ,
Вмий личко білесенько ,
Візьмися попід боки ,
Покажи свої скоки .
Чи вбито, чи не вбито ,
Ніженьку перебито .
З калинового лугу
Вибирай собі другу .
Де гаївка лунала
Де гаївка лунала ,
Там діброва палала , палала ,
Там діброва палала .
Де ходили дівоньки ,
Там розцвіли квітоньки , квітоньки ,
Там розцвіли квітоньки .
Де ходили легені , легені ,
Зарясніли ясені , ясені ,
Зарясніли ясені .
Як гаївки провели , провели ,
Весну – красну привели , привели ,
Весну – красну привели .
Наша мила гаївко
Наша мила гаївко , гаївко ,
Чого тебе лиш тільки , лиш тільки ?
Цілий рік ти чекала , чекала ,
А за три дні провели , провели .
О.Бурак – Довгань
Грає веснонька
Потекли струмки , розіллялися ,
На цимбалах розігрілася .
Грає веснонька у трембітоньку
І пробуджує кожну квітоньку .
Грає веснонька на сопілочку –
Прихорошує кожну гілочку .
Грає веснонька на сопілочку –
Прихорошує кожну гілочку .
Грає веснонька , у дзвіночки б’є –
Кожна пташечка вже гніздечко в’є .
Грає веснонька – розігралася ,
Вся природонька – розігралася ,
Вся природонька розспівалася .
Кривий танець
А кривого танцю
Та не вивести кінця ,
Вести не вивести .
Плести не виплести .
А кривого танцю
Та не вивести кінця .
Треба його виводити ,
Кінця йому находити .
А кривого танцю
Не вивести кінця .
Ой , хотіли вивести кінець .
Та мали утеряти танець .
Ой Галочка , Галочка
( великодня пісня )
Ой Галочка , Галочка ,
Мила паняночка .
Стань же нам у помочі ,
Поміж нами походжай
Та квітоньки позбирай ,
Щоб наші дівочки
Повили віночки
То з руточки , то ж м’яточки ,
З хрещеного барвіночку !
Ти , зозуленко сива
Ти. Зозуленько сива ,
Ти нас розвеселила .
Як почала кувати,
Повиходили з хати .
Ой вийшла сестра з братом ,
Ой вийшла мама з татом ,
Ой вишли всі дівоньки .
Виводять гайвоньки.
Загадки
1). Я розкриваю бруньки
В зелені листки .
Дерева одягаю ,
Посіви поливаю ,
Руху я повна ,
А звуть мене…( Весна )
2). Струмочки біжать швидше ,
Світить сонечко тепліше .
Горобець погоді радий ,
Заглянув до нас місяць… ( Травень)
3). Тане сніжок ,
Оживає лужок .
День прибуває?
Коли це буває ? ( Навесні )
4). Зеленіють поля ,
Чути спів солов’я .
В білий колір одягнувся сад ,
Бджоли першими летять .
Що за місяць це ? ( Травень )
5). Задзвеніли струмки ,
Прилетіли граки .
У вулик бджола
Перший мед принесла .
Хто скаже , хто знає,
Коли це буває ? (Навесні )
6). Три брати ідуть по світу –
Від зими назустріч літу .
Перший пройде – тане лід ,
Другий пройде – укриває
Землю шовкова трава !
Нерозлучні три брати .
Не стрічався з ними ти ? (Березень,квітень,травень)
7). Привітанням журавля
Я пробуджую поля ,
Небеса і ручаї та заквітчую гаї.
Відгадали , хто вона , ця красуня царівна.
( Весна )
8). Тільки вчора теплий вітер
Вість приніс нам від весни ,
А сьогодні дивні квіти
Крізь замети проросли .( Проліски , підсніжники )
9). Коли це буває
І як вона зветься :
Хмаринка плаче ,
А поле сміється ? (Весняний дощ )
10). Їх в Голландії знайдете ,
Там завжди вони в пошані .
Немов яскраві стакани
Око всім радують…( Тюльпани )
11). Жовті , пухнасті ,
Кульки запашні .
Подарую я мамі ,
Подивіться самі . (Мімоза)
12). У синьому небі голосок ,
Ніби крихітний дзвінок . ( Жайворонок )
13). Навесні зеленіла ,
Влітку загоріла .
Осінь в сад дійшла ,
Червоний факел засвітила . ( Горобина )
14). У розпал весняної пори ,
Капає сік з білосніжної кори .( Береза)
Розповідь про весну .
Весна – молодість природи . Все живе радіє весняному сонечку. Зелена трава покрила галявини та газони . А на траві вже розкриваються перші кульбабки.
У небі перегукують птахи . Вони перезимували в теплих краях . Як давно ми не чули їхніх дзвінких голосів ! Які же всі раді весні !
Народ скаже – як зав’яже
- Посієш вчасно – збереш рясно .
- Весна цвітом рясна .
- Весна відмикає дерева і води .
- Посієш упору – будеш мати зерна гору .
- Весною дощ зайвим не буває .
- Весною чути як трава росте .
- Весна – наша мати , як не посієш – не будеш збирати .
Прикмети
- Пізня весна дарує гарне літо .
- Рання весна – влітку буде багато негожих днів.
- Якщо весна була не вітряна , то літо буде сухе
- Весною літає багато павутиння – на спекотне літо .
- З берези тече багато соку – літо буде дощове .
- Ранній грім у березні – чекай повернення морозу .
- Довго бруньки на деревах – спізниться літо .
- Черемха зацвітає перед останнім приморозком .
- Коли дуб раніше від ясеня розпустився – на сухе літо .
- За сухим травнем йде сухий червень .
- Тополя пізно розвивається _ на дощове літо .
- Як рясно цвіте вишня – добре цвістиме жито.
- Гуси з вирію летять високо – води буде багато , низько летять – буде мало .
- Грак прилетів – через місяць сніг зійде , а журавель - скоро лід скресне .
- Ластівки заходилися лаштувати гніздо – на стійке тепло .
- Ранній виліт бджіл – ознака , що настане тепла весна .
- Багато хрущів – на сухе літо .
- Жаби не квапляться починати концерт – ще повернеться холод.
Літо
М. Рильський
Літо
Бджілки золотисті
В квітах літають .
Роси перлисті
З трав опадають .
З золота зіткане
Сяєво ллється
Ліс в нім купається ,
Листям сміється .
В квітках барвистих
Дівчина сяє .
В оченьках чистих
Сонечко грає .
З тих оченяток
Сяєво ллється .
Дівчинка літом
Веселим зоветься.
М.Познанська
Літо наступає
В сад прийшли під вишню ми
Ранньою порою :
Нас умили гілочки
Свіжою росою ;
Стали рвати вишеньки
Із самого ранку , -
На солодке вишеньки
Будуть до сніданку .
Рвали , рвали вишеньки
Із самого ранку , -
На солодке вишеньки
Кожний поодинці ,
А нарвали вишеньок
Кожен – по корзинці !
Чисті – чисті вишеньки ,
Наче їх помито …
За червоні вишеньки
Уклонімось літу.
Г. Чубач
Літо
Заховало тінь під віти ,
Відпустило в небо вітер .
Одягло вінок з колосся
І присіло на покосах .
Гори хліба дарувало
Тим , що землю засівали ,
І котило жовті дині
Всім , хто вийшов в поле нині .
М.Познанська
Крапелька роси
Я встаю раненько в літку –
Скільки ж бо довкіл краси !
Ранок тихий , а на квітку
Впали капельки роси .
Сходить сонце , й кожна крапля
Щирим золотом горить ,
То заграє , мов перлина ,
То в очах замерехтить .
Потім на листку розтане ,
Непомітно злине ввись …
Може , з неї хмарка стане
Й злине дощиком колись.
В.Крищенко .
Сонячне яблуко
Медом яблуко налите
Зачепилось на гіллі ,
По садочку ходить літо
У солом’янім брилі .
Літо яблука зриває
І підносить дітлахам .
Гарну пісеньку співає :
Цьому дам і тому дам …
А маленькому - найбільш ,
Подарую цілий ківш ,
Покуштуйте , любі діти ,
Подаруночки від літа.
В.Крищенко.
У лісі
Ой у лісі , ой у лісі
Мох закрив поляни в лисі .
Скрізь ялини і дуби ,
А під кущиком гриби .
На галявині синиці
Лісові клюють суниці .
І завзятий дятел – стук !
Гострить дзьобика об сук.
Тут живуть хороші звірі :
Їжачок ,зайчатка сірі .
Кожний з них прибігти рад
Прямо в казку для малят .
М.Чепурна
Лісове джерельце
Лісове джерельце ,
Добре в нього серце .
Всім дає водиці :
І звірятку , й птиці ,
Дереву , травині ,
Квітці і людині .
Тому й не міліє ,
Дзюркотить , радіє
І з лісів дзвінкою
Витікає водою .
М.Чепурна
Суничка
Засоромилась суничка ,
Що маленька , невеличка .
Та й сховалася в травинках
Красна ягідка – краплинка .
Я сказала їй : « Дурненька ,
В мене жменька теж маленька ,
І сама я невеличка ,
Йди до мене , лісовичко !»
Р.Юзва
В лузі
Як же влітку не радіти ?
В небі – сонце , в лузі – квіти .
І трава навкруг зелена
Так і лишиться до мене .
В небі жайворон , як дзвоник ,
А в траві стрибає коник .
Я за ним біжу завзято ,
Хочу коника впіймати .
Вже ось - ось його торкаю ,
Він лиш – стриб ! – і вже немає .
Ще й до того має звичку
Заховатися в травичку .
Не знайти його ніколи
Бо зелений має колір .
С.Пушик
Золотий човник
Ой , летять журавлики –
Літо йде !
Зачепили сонечко
Золоте !
Сонце заховалося –
Не знайти .
Виплив місяць човником
Золотим .
Я б цьому човнику
Плив та плив .
Тільки де ж він веслонька
Загубив ?
Чи за гору впали десь
За круту ?
Ви скажіть журавлики !
Чути « кру»!
Г. Алексєєва
Побіжу під дощик я
Загриміло – блиснуло
Вдалині .
Покотилась крапелька
По вікні .
З ринви вже вихлюпує
Водограй .
Побіжу під дощик я…
До – га – няй !
О.Орач
Закликання дощу
В полі вихори метуть ,
Суховії – згуби .
Вже у нивоньки , мабуть ,
Пересохли губи …
Сонце , сонце ! Не спікай
Нивку до нестями .
Хмарку ти пошли в наш край
З тихими дощами !
Небо , небонько , мерщій
Посилай до нас дощі !
Не сам, дощику ,ходи ,
Інших дощиків веди !
Не йди , дощику де косять ,
Іди дощику , де просять .
Не йди , дощику де жнуть,
Іди , дощику де ждуть!
Д.Павличко
Дядько дощ
Дядько дощ стоїть над лісом –
Неба велетень сягає .
Він сміється , мов залізом
Дудонить : Га - га ! Га – га !
Одягнувся , мов на свято ,
Запорозький в нього шик .
Тучі – шапка сивувата ,
Блискавки – червоний шлик .
Довжелезні срібні вуса
Люто вітер розвіває .
І тремтить пшениця руса.
І втікає за горб трава .
А.Качан
Сліпий дощ
Дозріло жито і пшениця ,
Комбайн спішить на косовицю .
І , як навмисне , в день такий
Прийшов на поле дощ сліпий .
Йому кричать : « Не заважай
Збирати людям урожай !
Іди собі гуляти в ліс !»
А дощ пішов на сінокіс .
І тут йому не раді теж :
Ти наше сіно зіпсуєш !
Іди собі на болота !
А дощ вертається в жита .
Іде й дивується , що всюди
Женуть його із поля люди ,
Хоча раніше не проганяли ,
А скрізь як гостя зустрічали .
Г.Усач
Грибний дощик
На тонких блакитних ніжках
Дощ зайшов тихенько в ліс
І питає тишком – нишком ,
Де який грибок підріс .
Та мовчать дуби й ялички ,
Мов набрали в рот води .
Буде більше нам водички .
Ти шукай собі ходи …
А дощу набридло нишком
Між деревами блукати .
Засвербіли в нього ніжки ,
І пустився танцювати .
Ходить дощик у таночку ,
По травиці стриб та стриб .
Там , де тупне , з – під листочка
Виростає мокрий гриб .
А. Музичук
Народилися опеньки
Якось вдосвіта раненько –
Ліс іще спокійно снив , -
Народилися опеньки
Й пострибали із кущів .
Хороводами малята
Оточили враз пеньки ,
І з усіх усюди на свято
Враз примчали їх вітати
Сироїжки , маслюки ,
А за ними – зеленушки
Через ями та горбки
Бігли так – аж капелюшки
Позбивались набакир !
Ще й сестриці - печериці ,
І веселий хрящик – брат
Теж боялися спізниться
Привітати грибів – малят .
… В цьому ж лісі ,
Цього ж ранку
За кущами поміж трав
Народилися поганки .
Та ніхто їх не вітав .
О. Пархоменко
Глухий дощик
Ходить серпень по стерні ,
В серпні сухо жарко .
Ген у синій вишині
Плине сива хмарка .
Ну – бо , дощику , полий ,
Вербенятам личко вмий ,
І напій , і догоди ,
Щоб росли , як із води !..
Тільки хмарка пропливала
Десь до іншого села ,
Ні умитись , ні напитись
Вербенятам не дала .
Часто в літній час сухий
Жданий дощик – мов глухий .
Кажуть : « Йди туди , де просять » .
Він іде туди ,де косять .
Кажуть : « Йди туди , де ждуть » .
Він іде туди , де жнуть .
Вдруге ми його не просить –
В поливалках воду носить.
М.Петренко
Сито
Гей , у небі , у блакиті –
Хто там носить воду в ситі ?
А сито неозоре .
Було біле , стало чорне .
Чудасія , чудасія –
Та ж те сито воду сіє !
Сіє , сіє воду сито
На пшениченьку , на жито ,
На ячмінь , овес і просо ,
На вербичку товстокосу .
Хай усе там зеленіє .
Сито в небі воду сіє .
В. Кравчук
Вітерець у капелюсі
Вітерець – пустун кружляв –
Капелюха з мене зняв .
І тепер гасає в лузі
У моєму капелюсі .
Т. Коломієць
Вітрисько
Чом , вітриську . розходився ,
Хазяйнуєш у саду ?
Це я в листі заблудився
І дороги не знайду .
В навіщо трусиш сливи
У некошену траву ?
Бо удався нелінивим,
Без роботи не живу .
Ой , вітриську , робиш шкоду !
Угамуйся хоч на мить!
Краще геть піду з городу ,
В чистім полі буду жити !
Звісив з тину босі ноги .
Свиснув – листя полягло .
І за мить впродовж дороги
По курився у село .
А. Загорудний
Літо
Літо , літо золоте
Випливає роси
Та з пшениченьки плете
Україні коси .
Виглядає з – поміж віт
Вишнями в садочку ,
Одягає на цілий світ
Сонячну сорочку.
Жниварські пісні
***
Котився віночок із поля ,
Із поля на дорогу ,
А з дороги до стодоли ,
Із стодоли до комори ,
Із стодоли – до світлиці
На пахучі паляниці .
***
Там у полі криниченька ,
А навколо пшениченька .
Там женчики жали ,
Золоті серпи мали .
Срібні шнурочки ,
Щоб в’язати снопочки .
Добрі були женці –
Дівчата й молодці .
Дівчата косаті
А хлопці – вусаті ,
Молодиці – білолиці .
***
Уже сонечко закотилося ,
Нам додому захотілося .
Закотилося та за гороньку ,
Та находить сон на головоньку
Треба нам спати на всю нічку ,
Йдемо рано жати пшеничку .
***
Наш пан молоденький ,
Під ним кінь вороненький .
Виїхав на нивоньку
В щасливу годиноньку .
Добру долю має ,
За схід сонця обжинає.
***
Жали женчики , жали ,
Серпики поламали ,
Серпики золоті ,
Женчики молоді .
***
Котився віночок по полю
Та просився в женчиків додому :
Ой , додому , женчики , ідіть ,
Та мене у стодолу візьміть .
Нехай же я в стодолі спочину ,
А восени знов у поле вилину ,
Бо вже я дрібного дощику напився ,
Вже я буйних вітриків начувся ,
Вже ж я од сонечка напікся ,
Од ясного місяця засвітився ,
На ясній зіроньки надивився .
Загадки
1). Полунички у сметанці ,
Соловей щебече вранці ,
Дощик через ситечко ,
Наступило …( Літечко )
2). Зрілі вишні у садку ,
І сунички у ліску ,
Теплі дні , барвисті квіти
Нам дарує щедре…( Літо )
3). В небі ластівка летить ,
З вітром листя шелестить ,
Воду п’є лелека .
Сонце палить . Спека .
Дозріває жито .
Яка пора ? ( Літо )
4). У садках – смачна малинка ,
Аґрус , яблука , ожина .
Фрукти й зелень соковита –
Це смачні дарунки … ( Літа )
5). Раді всі малята
Цілий день купатись ,
Веселиться й грати ,
На сонці засмагати .
Як пора ця зветься ,
Коли все сміється
І відпочиває ?
Коли ж це буває ? ( Влітку )
Загадки про літні місяці
1). Полуничку у сметанці
Приготує мама вранці .
Літо бавиться в дворі ,
Знов кусають комарі ! ( Червень )
2). Липи квіточки убрались ,
Віддавати цвіт зібрались
Покупатись кличе річка ,
Тепла в ні й уже водичка ! ( Липень )
3). Дині , гарбузи , томати :
Смакувати , смакувати …
От і літечка кінець ,
Осінь йде навпростець . ( Серпень )
Загадки про дарунки літа
1). Ця смачна , пузата пані
Любить плавати в сметані .
Носить гарні капелюшки ,
Із суничкою подружки . ( Полуниця )
2). На лозі , росою вмиті ,
Зріли грона соковиті .
В сонця силоньку черпали ,
Золотистим соком стали . (Виноград )
3). Не гіркий і не солоний ,
А солодкий і червоний .
Як же зветься цей товстун ?
Здогадалися ? .. ( Кавун )
4). Вишні і вони – сестрички .
Є в садку , а є , що дички .
В червні достигають ,
Всі їх добре знають . ( Черешні )
5). Пахне грядка невеличка –
Швидко виросли сестрички , –
Чепурушки круглолиці
Заховалися у травиці .
Чорні крапочки на личках …
Здогадалися ? …( Сунички )
6). Я тримаю у долоні
Намистиночки червоні .
Ягідка ця кислувата ,
На кущі їх так багато ! ( Порічка )
7) У зеленім картузі
На одній стоїть нозі .
Коло вуха китиця
Щирим золотом світиться .
Звичка в нього є ота :
Він голівку повертає
В бік , де сонце котиться ,
Родичем доводиться . ( Соняшник )
Загадки про літні місяці
1). Полуничку у сметанці
Приготує мама вранці .
Літо бавиться в дворі ,
Знов кусають комарі .( Червень )
2). Липи в квіточки убрались ,
Віддавати цвіт зібрались
Покупатись кличе річка ,
Тепла в ній уже водичка! (Липень )
3). Дині , гарбузи , томати :
Смакувати , смакувати …
От і літечка кінець ,
Осінь йде вже навпростець. ( Серпень )
Загадки про літні явища
1). Хтось у лузі біля річки
Загубив барвисті стрічки .
Дощик вгледів , підібрав ,
Небеса підперезав . ( Веселка )
2). Коли падаю я з неба ,
Люди кажуть : « Так і треба .
Восени тоді , вважай ,
Буде добрий урожай !» ( Дощ )
3). На дворі переполох :
З неба сиплеться горох .
З’їла горошин Інна –
І тепер в неї ангіна . ( Град )
4). Золотиста нитка в’ється ,
Тільки в руки не дається . (Сонячний промінь )
5). Щось на небі гуркотить ,
Наче звір страшний летить .
Сильний дощ на землю ллється ,З
Звір у руки не дається .
Очі світяться яскраво –
Всі у дім тікайте жваво ! ( Грім блискавка )
Літні загадки для дітей
1). Що за дерево , чий цвіт
Пахне медом на весь світ ? ( Липа )
Влітку дітям насолода
Та зимова прохолода .
Влітку радо ми їмо
Найсмачніше - … ( Ескімо )
2). То що за диво – літаки
Сідають в лузні на квітки ?
Не спочивають з далини ,
А вантажі беруть вони.( Бджоли )
3) . В саду старому під селом
У них є свій аеродром .
І літаки – за літом літ –
Везуть туди солодкий мед. ( Бджоли )
4). Серед літа, мов пір’їнки ,
Стиха падають сніжинки .
Під віконечком у Олі
Цвітом вкрилися … ( Тополі)
5). Ні будинок , ні завод ,
Там працює не народ ,
А істота золота ,
В неї праця є свята .
Устають усі чути світ ,
Ще й роси не згубить цвіт ,
І працює кожна так ,
Що позаздрить з нас усяк . ( Вулик та бджоли )
Бесіда про літо
Літо - моя улюблена пора року . Я ходжу до школи в другий клас , то ж у мене влітку найдовші канікули .
Я знаю , що у кожної пори року є свої переваги .
Взимку мені подобається наряджати ялинку , ліпити сніговита та ходити в гості на Різдво . Восени частот йде дощ , і я можу ходити в своїх улюблених гумових чоботях . А ще восени ми відзначаємо веселе свято Хелловін – я обожнюю вбиратися в моторошні костюми .
Весна теж хороша : багато квітів , молоді листочки на деревах і мій день народження . Але все ж саме влітку цікавих занять найбільше.
Не дарма кажуть , що літо час щастя і веселощів.
Народ скаже – як зав’яже
- Раді бджоли літу , а люди – цвіту .
- Що влітку родиться – взимку пригодиться .
- Літо збирає , а зима з’їдає .
- Влітку без діла – взимку без хліба .
- Літо на зиму робить .
- Прийде літо , все розмаїто , прийде зима – нічого нема .
- Як сіно косять , то дощів не просять .
Прикмети
- Дощове літо - гнила осінь .
- Літо з дощами – осінь з грибами .
- Спекотний липень – морозний грудень .
- Багато павутиння в серпні – на гожу тривалу осінь.
- Рум’яний вечір і срібний ранок – на гожу погоду .
- Веселку видно після дощу , але вона швидко зникає – буде гарна погода , а коли довго « п’є воду» - на негоду .
- Рясна малина – буде тепле літо .
- Рясно цвіте гречка – на спекотне літо .
- Листя папороті скручується на дощову погоду .
- Якщо влітку на вишні з’являється цвіт – на теплу суху осінь .
***
- Кіт згорнувся у клубочок і лапками приховав ніс –
Похолодає , а коли вмивається , довго полизуючи лапку , - на суху погоду.
- Ластівки літають низько , граються – на дощ і вітер .
- Качки , гуси кричать , полощуться , пірнають , б’ють крилами - на дощ , притихають – на грозу.
- Зранку в пилюці купаються горобці – по обіді буде дощ , коли пролітають роєм – на гарну погоду .
- Риба грається в річці – в ночі може бути гроза .
- Павуки швидко снують павутину – на зміну погоди .
- Комарі , мухи та інші комахи надто на докучливі – на дощ і негоду.
- Увечері голосно цвіркочуть коники – на гарну погоду.
Осінь
І. Блажкевич
Кленове листя
Осінь, осінь… Лист жовтіє ,
З неба часом дощик сіє .
Червонясте , золотисте
Опадає з кленів листя .
Дітки ті листки збирають ,
У книжки їх закладають ,
Наче човники , рікою
Їх пускають за водою .
З них плетуть вінки барвисті –
Червонясті , золотисті .
В.Кравчук
Гість
Завітав до нас у сад
Хмурий дядько листопад .
Хвилювались голі віти :
Чим нам гостя пригостити ?
Залишились лиш опеньки
У саду , під пнем стареньким .
Б. Чалий
Осінь
Ніби притомилось
Сонечко привітне ,
У траві пожовклій
Молочай не квітне ,
Облетіло літо
Листячком із клена ,
Лиш ялинка в лісі
Сонячно – зелена .
Журавлі курличуть :
Летимо у вирій !
Пропливає осінь
На хмаринці сірий .
К.Журба
За моря далекі
Та й за три землі
Журавлі й лелеки
Літо понесли .
В голубих долинах
Скошена трава .
Плахти на калинах
Вітер обриває .
Листя жовте – яре
Сиплеться в саду ,
І чубаті хмари
Плачуть на ходу .
Гомонять про кригу
Сині ручаї ,
І вже просять снігу
Ниви і гаї .
М. Хоросницька
Осінь
Нарядилася осінь
В дороге намисто ,
Золоте волосся
Розпелена над містом .
Кольорові фарби
Вийняла з кишені
І малює осінь
Жовтим по зеленім .
Здогадатись можна
В парку по деревах :
Є червона фарба
В неї і рожева…
Ще й відтінків різних
Безліч осінь має ,
А стрункі ялини
Боком обминає …
Їй не шкода фарби
Й часу ні хвилини –
Колються нечемні
Сосни та ялини .
В . Бойченко
Тиха осінь
Вже тиха осінь на порі ,
Пригасло сонце угорі .
Пшениця скошена давно .
В засіки звезено зерно .
Забуте яблуко із віт
Сіяє ліхтариком у світ .
Щаслива осінь на порі
Ідуть до школи школярі .
І скоро на сухий листок
Впаде легесенький сніжок .
Т.Коломієць
Осінь
Ішла осінь чорноброва ,
Зайшла вона до діброви .
Свої сакви розв’язує
Та обнови показує .
Ой діброво – невісточко ,
Візьми собі намистечко ,
Коралове – для калини ,
Агатове – для тернини .
А березам серги срібні ,
Серги срібні – роси дрібні ,
Вербам – хустки торочені ,
Вільхам – сукні золочені .
Д. Мегелик
Сливи
Осінь дише зливами ,
Що в росі купаються ,
Соком наливаються .
Сливи поміж вітами
Сяють самоцвітами ,
Виснуть над криницями
Синіми зірницями .
К. Перелісна
Золота осінь
В парках і садочках
На доріжки й трави
Падають листочки
Буро – золотаві .
Де не глянь , навколо
Килим кольористий ,
Віти напівголі ,
Небо сине чисте .
Метушні немає ,
Тиша й прохолода .
Осінь золота
Тихо – ніжно ходить.
Д .Павличко
Осінь
Небеса прозорі ,
Мов глибінь ріки .
Падають , як зорі
З явора листки .
А над полем нитка
Дзвонить , як струна .
Зажурилась квітка –
Чує сніг вона .
Я. Купала
Листя з лип і беріз
Листя з лип і беріз
Осипається .
За стебло верболіз
Зачіпляється .
Стали трави , стежки
Золотистими ,
А тоненькі гілки
Та й безлистими .
А як буде весні
Путь простелено ,
Знов на тому гіллі
Буде зелено.
Г.Усач
Лісова сімейка
Лісом дощик поблукав
Та й подавсь до міста ,
Загубивши поміж трав
Голубе намисто .
За намистом голубим
Вибігли із хати
Молоді й старі гриби :
Тато – гриб ,
Мама – гриб ,
Діти – грибенята .
До вечірньої пори
Бродять по стежинках
У росі - гриби старі ,
Молоді – в росинках .
На поляні , де були
Стережуть їх хату ,
Витанцьовують гриби :
Тато – гуп ,
Мама – гуп ,
Тупці – грибенятка .
Л. Талалай
Облітає листя ,
Висохла трава .
Дивиться з ялиці
Заспана сова .
Лис послухав тишу ,
Обійшов ярок ,
Кинувся на мишу ,
А спіймав листок .
Стежечка розмита
Повертає вбік .
Де стояло літо –
Виріс боровик .
В. Чубенко
Як ми розмовляли з луною
В ліс прийшли ми восени ,
Хором просимо в луни :
Дай грибочків нам , луна – а – а !..
А вона жартує : « На – а – а !»
Покажи нам , де грибочки ?
А луна питає : « Бочки ? …»
Ні ! Хто дасть грибів у кошик ?
І луна сказала : « Дощик !»
В. Паронова
Настає пора осіння
Діти в школу поспішають ,
Птиці вирій відлітають ,
Листя жовте , небо синє –
Настає пора осіння .
Вітер пісню заспівав
І листочки закружляв ,
Сяє сонячне проміння –
Настає пора осіння .
Став гарбуз таким пузатим ,
Що не зміг його підняти ,
Сипле соняшник насіння –
Настає пора осіння .
Л. Куліш Зіньків
Налякала
Бідний зайчик в лісі охав :
Що з’явилося з – під моху,
Жовте – жовте ,невеличке…
Хто ти будеш ? – Я лисичка !
Куцо хвостик раптом скік :
Налякавсь і в поле втік .
Я. Щоголів
Осінь
Висне небо синє ,
Синє , та не те гріє
Сонце золоте .
Оголилось поле
Од серпа й коси .
Ніде приліпитись
Крапельці роси .
Темна діброва
Стихла і мовчить .
Листя пожовтіле
З дерева летить .
Здалека під небом ,
В вирій летять ,
Голосно курличуть
Журавлів ключі .
К. Перелісна
Жовкнуть трави в полі
Жовкнуть трави в полі ,
Квіти у ліску .
Облітає листя
Із дерев в садку .
Сумно вітер виє ,
Гілочка лама .
Плачуть хмари сиві –
Сонечка нема .
І пташок не чути
В полі і садках .
Листячко зів’яле
Мокне по стежках .
О.Олесь
Ой , навіщо мені листя
Ой , навіщо мені листя ,
Коли вже іде зима ,
Коли холодно вже стало
І пташок ніде нема .
Краще скину я листочки
І тихесенько засну .
Буду спати , буду ждати
Сонце радість і весну.
К.Перелісна
Недалеко до зими
Вітер плаче , вітер віє ,
Дощик осінній дрібно сіє .
Жовкне листя , в’януть квіти ,
Скрізь калюжі по налито .
І ніде не видно пташки ,
Ані бджілки не мурашки .
І метеликів нема ,
Недалеко вже зима .
М. Познанська
Ідуть дощі
Йдуть , і йдуть , і йдуть дощі .
Стали чорними кущі ,
І дерева чорні стали ,
Бо листочки всі опали .
Тільки дуб стоїть у листі
І калинонька в намисті .
Загадки про осінь .
1). Прийшла дівчинка до хати ,
Узялась хазяйнувати:
Вправно скриню відімкнула ,
В жовту свитку ліс вдягнула .( Осінь )
2). Ліс гостинно закликає –
Нас грибами пригощає .
Неба потускніла просинь,
У права вступає …( Осінь )
3). Сонечко не хоче
Землю зігрівати .
Листячко пожовкло ,
Стало опадати .
Часто дощик ллється ,
Птахи відлітають,
На городі та у полі
Врожаї збирають.
Відгадайте , діти ,
Коли це буває ? ( Восени )
4). Сумно у гаях блукає ,
Жовті шати одягає .
Золотисту стелить постіль –
Жде сестрицю білу в гості .( Осінь )
5). Невидимка ходить в гаї,
Всі древа роздягає . ( Осінь )
6). Там доорює , там сіє ,
Трусить яблука в садах .
І малює , як уміє ,
На листочках і листках .
Ну й завзята а ж у роботі
Та за те вся в позолоті . (Осінь)
7). Без пензлика , без олівця
Розфарбувала деревця . ( Осінь )
8) Із постелі виліз лис і промовив :
Лисенята , де це відра та лопати ?
Швидше , швидше , любі діти ,
Слід пожежу загасити .
Розсміялася сорока
Що у вас за морока ?
Де пожежу бачить лис ?
То фарбує …ліс . ( Осінь )
9). Жовте листячко летить ,
Під ногами шелестить .
Сонце вже не припікає .
Коли , діти це буває ? (Восени )
10). В жовте лист пофарбувала ,
Урожай з полів зібрала .
Золотила вербам коси
Чарівна цариця - …(Осінь )
11). Прохолодно .
Жовкне листя .
Горобина у намисті .
Птах у вирій відлітає .
В яку це пору буває ? ( Восени )
12). У садах , лісах блукає ,
В жовті шати одягає ,
Золотисту стелить постіль –
Жде сестрицю білу в гості. ( Осінь )
13). В зеленім лісі побував
Якийсь художник І поволі
Дерева перефарбував
У золотисту – жовтий колір .
Ти хто такий ? – я здивувавсь . –
Чому тебе не бачив досі ?
То придивився , -
Хтось озвавсь , -
І ти тоді побачиш. ( Осінь )
14). Без рук, без ніг , на гору побіг .
Рукавом махнув – дерево зігнув .(Вітер )
15). Вкриває землю й океан ,
А називається …( Туман )
15) . Листя жовте облетіло ,
Парки та сади укрило .
Та поглянь на гілочки ,
Що горять, немов свічки …
Восени зачервоніла
Рясно – рясно … ( Горобина )
16 ).В теплий дощик народився ,
Парасолькою накрився ,
Може б з лісу пострибав ,
Якби другу ногу мав ! ( Гриб )
17). Коли нема – чекають ,
Коли прийду – тікають .(Дощ )
18). Повідайте , діти , хто те добре знає ,
Яке коротке літо восени буває ? ( Бабине літо )
19). Сидить – зеленіє ,
Падає – жовтіє ,
Лежить – чорніє . ( Листя )
20). На городі восени
Лежать жовті кабани ,
Прив’язані за хвости ,
Щоб не здумали втекти .( Гарбузи )
21). То чорна , то сива
По небі ходила ;
Набив її вітер –
Сльози розпустила .( Хмара і дощ)
22). З гілки стриб на іншу гілку ,
Рудохвоста скаче бджілка .
На сосні збирає шишки ,
Смачні кедрові горішки .
У дупло в казковий вечір
Стукає , грюкає холоднеча .
Там лузає вона шишку .
Хто впізнав руденьку …( Білку )
Загадки про осінні місяці
1). В школах дзвоник продзвенів ,
Школярів дім знань зустрів .
В лісі виросли грибочки ,
У опеньках всі пеньочки . ( Вересень)
2). Хто за серпнем приходить ,
Літо червоне проводить ,
Бабине літо закликає ,
В школу діток відправляє? ( Вересень )
3)Помаранчевим став світ :
Жовте листя з усіх віт .
Пташки в вирій відлітають,
Хмарки дощик розсипають . ( Жовтень )
3). Чарівник прийшов у ліс,
Фарби , пензлика приніс .
У діброві та садочку
Стали жовтими листочками .( Жовтень )
4). Вправо , вліво , вниз , назад –
Всюди справжній листопад .
Трішки ще – і вже зима ,
От і осені нема . ( Листопад )
5). Краплі з неба ,
Дахів , стріх ,
Дощ холодний ,
Перший сніг ,
Почорнів без листя сад .
Що за місяць ? (Листопад )
Бесіда про осінь
Осінь – сумна пора року.
Прийшла осінь . З дерев повільно опали різнокольорові листочки . Барвистим килимом вони вкрили землю біля підніжжя стовбурів .
Птахи відлетіли у вирій . Комахи поховалися в корі дерев. Лісові звірі вже підготувалися до зими .
Стало холодно , вітряно . Небо вкрилося сірими хмарами . Зачастили дощі . Дні стали короткими , похмурими . Осінь сумна пора року . Але скоро їй на зміну прийде морозна , білосніжна зима.
Народ скаже – як зав’яже
- Восени і горобець багатий .
- Як листя жовтіє , то поле смутніє .
- Восени багач , а навесні прохач .
- Синиця пищить – зиму вищить .
- То сніг , то завірюха – бо зима біля вуха .
- Осінь збирає , а зими з’їдає .
- Восени ложка води , цебер грязі .
Прикмети
- Якщо восени рано нанесе снігу , то весна буде рання .
- Як перший сніг випав на мокру землю – залишиться , на суху – скоро зійде .
- Пізній листопад до суворої і затяжної зими .
- Доки листя з вишень не облетіло , сніг не вляжеться , відлига його з’їсть .
- Чим тепліший і сухіший вересень - тим пізніше прийде зима .
- Грім у жовтні – на малосніжну, м’яку і коротку зиму.
- Рясно защедрила горобина і завчасно почервоніла – на сувору зиму .
- Щедро вродили горіхи на ліщині – зима має бути сувора і сніжна.
- Якщо шишки виросли на ялинах знизу – на ранні морози , а зверху – на ранній кінець зими.
- Опало листя з верхів дерев – на ранню зиму.
- Осінь бідна на гриби – зима буде багата на сніг і морози .
- Пізній гриб – пізній сніг .
***
- Якщо в листопаді з’явились комахи – осінь буде тепла ,тривала .
- Якщо багато павутина і шпаки не поспішають відлітати – осінь буде тривала .
- Білка мостить своє гніздо близько до землі – на морозну зиму , а високо на м’яку .
- Польові миші переселились до людських жител – на сувору зиму .
про публікацію авторської розробки
Додати розробку