Листяний ліс
с ян іс - е міс е, е се я, я
рос нне, а і ар нне, має боро ся, об ін енс ні е, ні у
о о ому ро ічному ісі, на р а . І, ос і ем ера ур мо у
мін а ся ро я ом міся і , а о і, я ра о, се онні, я їх ере ення їм о рібно ма с ма но ор с о у а е і ем ера ур , об, о но о бо у, а ся х, а ін о о
на о ч а ас , я і о омо у он о а на ір се он ро у.
В'яз є високе струнке дерево сімейства ільмових. Дерево має гладку кору, міцне коріння і куполоподібну крону з густих великих листків. Плоди В'яза - це невеликі крилатки з горіхом в центрі. Вони можуть бути
використані в столярній справі, народній медицині та
навіть кулінарії. Дерево має потужну кореневу систему, яка часто лежить прямо на поверхні великої ділянки
землі. В'яз - рослина тіньовитривала, але дуже любить освітлені сонячним ділянкам і зволожений грунт.
Найбільшу силу і міць рослина набуває, оселившись на узбережжі водойми. В умовах підвищеної вологості дуже швидко зростає, приблизно до півметра у висоту на рік.
Висота клена гостролистого може сягати 30, а іноді й більше метрів. Його стовбур покритий буро-сірою, майже чорною тріщинуватою корою, а на молодих гілках кора гладка, червонувато-сіра. Крона клена
гостролистого округлої форми, широкі, міцні гілки спрямовані вниз. Листя у клена долонеподібне, просте, супротивне, з загостреними на кінцях
великозубчастими лопатями, яких може бути 5-7 штук. Верхня сторона пластини темно-зелена, нижня блідіша.
Восени листя клена гострозубчастого забарвлюється в жовтий або оранжевий кольори. З жилок і черешків зламаного листя виділяється сік молочного кольору. Цвіте дерево у першій
половині травня запашними жовтувато-зеленими квітками,
зібраними в щитки по 15-30 штук. Оскільки клен гостролистий є дводомною рослиною, то квітки на ньому або жіночі, або
чоловічі. Запилюється рослина комахами. Нектарник, що є плоским кільцем, у яке занурені основи тичинок, розташований між зав'яззю і пелюстками.
Бузина чорна деревоподібна (Sambucus nigra) - це невисоке дерево або
листопадний чагарник зі стовбуром до
30 см в діаметрі, з потрісканою попелясто-коричневою корою, округлою кроною, з великою кількістю жовтої сочевиці, розташованої на молодих
гілках. Лист бузини великий, перистий, довгасто-овальної форми, зверху
тьмяно-зелений, знизу сіруватий. Квітки жовтувато-білі, ароматні, дрібні, п'ятипелюсткові, з шиповидним
віночком. Вони зібрані у великі плоскі верхівкові щітки діаметром до 20 см.
Плоди бузини чорно-фіолетового кольору, соковиті, ягодоподібні, з 2-4 кісточками всередині
м. Це широковідома в народі рослина, що росте в лісах і перелісках, на кручах, пагорбах, високих берегах річок, над урвищами, біля залізничних шляхів. Гілки рослини мають гострі і міцні (розміром 2 см і більше) колючки.
Листки широкоромбічні, з голими черешками. Квітки двостатеві, п'ятипелюсткові, з білими або рожевими
пелюстками. Плоди світло- або криваво-червоні. Цвіте глід у кінці травня, плодоносить — у серпні, на початку вересня.
Високе могутнє дерево, 20 м заввишки з шароподібною, розлогою кроною. Товстий гіллястий стовбур вкритий ясно-сірою корою. Листки великі чергові 20-40 см
завдовжки, непарно-перисті з 7-11 листочками, з яких верхній найбільший. Листочки цілокраї, яйцеподібні, влітку темно-зелені, блискучі, зісподу матові, при розтиранні з приємним характерним запахом. Плід — горіх різноманітної форми: від округлої до яйцеподібної (до 5 см завдовжки, до 3 см завширшки) . Зовнішня оболонка плода
зелена, м’ясиста, внутрішня — дерев’яниста, зморшкувата, ребриста. Швидкоросла, світлолюбна, теплолюбна, посухостійка рослина. Цвіте у квітні — травні, плоди достигають у вересні.