Портрет у різних видах образотворчого мистецтва. Тематичне завдання « Моя мама».

Тема: Портрет у різних видах образотворчого мистецтва. Тематичне завдання « Моя мама».

Мета: ознайомити учнів із портретом як жанром образотворчого мистецтва, його видами; розкрити особливості портретного жанру у різних видах образотворчого мистецтва; познайомити учнів з основними пропорціями та особливостями побудови портрета; навчити розміщувати портрет на аркуші паперу; розвивати навички передачі жіночого образу, окомір, фантазію, образне мислення, зорову й емоційну пам’ять, дрібну моторику руки; формувати естетичний смак; виховувати  повагу  до мами, любов до творів образотворчого мистецтва.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

    Знов настав уроку час

    І мистецтво кличе нас.

-  Сьогодні  девіз нашого уроку:

Малювати вчуся вправно

Маю настрій  дуже гарний

До уроку підготуюсь
І малюнком помилуюсь.

Перевірка готовності учнів до уроку

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Мати й батько-найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що вимовляє дитина – це слово «мама». Мама, матуся, ненька – всьому початок. Вона оберігає нас від усього злого, і в самому звучанні цього слова – наш захисток.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

-Тема сьогоднішнього уроку займає вагоме місце в мистецтві. (Назва теми уроку).  Матерям поети присвячували свої найкращі рядки, композитори — найніжнішу музику, художники створювали образ матері як божественний символ материнства і любові. Сьогодні ми поговоримо про те, що таке портрет і як його правильно малювати. Намалюємо портрет мами.

Для всього, що є зелене,

є олівець зелений в мене.

Для неба, річки, ставу

я синього дістану.

Для жовтого гусяти

оцей ось можна взяти.

Але ж який дістати,

щоб маму змалювати?

 Для мами – все найкраще

 Дістану я  з полиці.

 Створю портрет руками

 До серця буде ближче.

ІV. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

1.Перегляд відеопрезентації.

2.Перегляд відеоматеріалу Історія портрета.

3.Слово вчителя.

Портрет – це зображення людини або групи людей, а також жанр мистецтва, що зображає людину.

Намалювати портрет — не єдине Й далеко не головне за­вдання художника. Автор картин має також передати внут­рішній світ, душевний стан людини, становище в суспільстві. І найголовніше — портретист повинен виразити своє особисте ставлення до людини, яку зображує. Художник має право на власний погляд, навіть якщо людина, яка позує, уявляє себе інакше.

Мистецтво портрета зародилося кілька тисяч років тому. Найдавніші зі збережених творів цього жанру — гігантські скульптурні зображення давньоєгипетських правителів — фа­раонів, висічені з каменю. Тисячі рабів трудилися над їхнім ви­готовленням.

Жанр скульптурного портрету досяг досконалості в Давній Греції, де дуже високо цінували людську особистість. Моделя­ми для скульпторів були поети, політики, які мали заслуги пе­ред державою. Тому художник, зображуючи конкретну люди­ну, разом із тим створював й образ ідеального громадянина.

У Давньому Римі скульптори також зображували у своїх ро­ботах вельможних городян. Зі скульптур ми можемо довідатися про те, як люди одягалися, які зачіски й прикраси носили.

У живописі портрет з'явився лише 400 років тому. Тоді по­чали розрізняти парадний і камерний портрет.

Парадний портрет зображує людину у святковий момент її життя. Про це красномовно говорить весь її вигляд: пишний одяг з відзнаками й прикрасами, гордовита постава..

Повна протилежність парадному — камерний портрет. Сама назва говорить про те, що він призначений не для парад­них залів, а для невеликих кімнат (слово «камера» в перекладі з латинської означає «кімната»). Камерний портрет знайомить нас із внутрішнім світом часто невідомої людини. Поза моделі невимушена. Створюється враження, що людина й не підозрює, що її малюють.

Існує й такий різновид, як автопортрет. Автопортретом на­зивається зображення художником самого себе. Він дозволяє нам поглянути на людину її ж очима. Малюючи автопортрет, художник ніколи не хитрує, не лестить собі.

Подібність — необхідна умова у портрета. Погляньте нав­коло себе. Ви не побачите двох однакових людей. Навіть близ­нюки чимось відрізняються один від одного.

Очі, ніс, рот, вуха за зовнішньої подібності мають різні фор­ми. І розташовуються вони на обличчях по-різному. Художник повинен побачити ці особливості, які називаються рисами або характером обличчя.

Майстри епохи Відродження, які багато сил витратили на вивчення людини, її фізичної будови, створили канон (зразок) обличчя й тіла. Використовуючи канон, можна легко намалю­вати обличчя. Але необхідно передавати неповторні риси мо­делі.

Розгляньте очі один одного. Вони різні за формою, кольо­ром: вузькі, примружені, розкосі, мигдалеподібні, маленькі, великі, карі, блакитні, зелені.

Також різноманітною є форма носів: кирпатий, з горбоч­ком, прямий, цибулинкою, картоплиною, п'ятачком. Вуха ду­же складні за формою, і в кожної людини форма вух різна. Рот на малюнку — це нерівна, проте гарна лінія, зверху і знизу позначена губами.

V. АНАЛІЗ РОБОТИ. ПОЕТАПНЕ ВИКОНАННЯ.

1. Презентація «Послідовність малювання портрету»

- З чого почнем роботу?

1.Простим олівцем малюємо загальний обрис голови, шию та плечі у композиційному центрі. (мал.1).

Необхідно відразу вло­вити форму: округлу, витягнуту тощо. Пам'ятайте: успіх роботи залежатиме від вашої уваги та спостережливості.

                Мал.1                                      мал.2

2. Проводимо лінію симетрії, відносно якої ліва і права частини обличчя будуть однаковими ( мал.2.).

3.Овал ділимо на дві рівні частини – це лінія очей (мал.3,3а,3б).

                   Мал.3                                       мал.3а                                  мал.3б.

4. На обличчі можна визначити 3 рівні частини: від волосся до лінії брів, від лінії брів до кінчика носа , від кінчика носа до підборіддя (мал.4).

5. Верхній край вуха розміщуємо на лінії брів, нижній – на рівні основи носа(мал.5).

                  Мал.5                              мал.6

6. Нижню частину голови також ділимо на 3 частини. На верхній лінії- лінія губ, на нижній – середина підборіддя(мал.5,6).

7. Малюємо зачіску,  прикраси, розфарбовуємо (мал.7,8,9).

           мал.7                                        мал.8                                          мал.9

2. Інструктаж з Т/Б

3. Практична робота.

Прослуховування   музичного запису « Пісні про маму».

4. Виконання роботи учнями

Вчитель стимулює творчу активність учнів, надає індивідуальну допомогу, додаткове  навантаження, корегує зорове сприймання, навантаження.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Вправа «Мікрофон»

-         Чого навчились на уроці?

-         Що найбільше сподобалося на уроці?

-         Що було важко зробити?

-         Яка з переглянутих картин вам сподобалася?

– Які види портрету ви запам’ятали?

1. Аналіз, виставка учнівських робіт
2. Декламування вірша вчителем

Пам'ятаймо, милі діти,
Пам'ятаймо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі,
Найдорожчі – наші мами!
Нам маленьким і дорослим –
Все дають вони з любов'ю:
Ніжне серце, світлий розум,
Сили нашому здоров'ю.
Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був – до мами!
Радість маєм чи тривогу – 
Серце мами завжди з нами.
Де сини її та дочки – 
Завжди там вона думками.
Пишем в класі ми на дошці
Наше перше слово – мама!
Найдорожчі мамі діти,
Дітям мама їх – так само.
Треба вчитись і робити
Так, щоб радувати маму!
А як вивчитесь з літами,
Вдячні мамі за турботу,
І поїдете від мами 
В інший край десь на роботу –
Хай усі запам'ятають:
І листи, і телеграми
Шліть туди, де їх чекають,
Виглядають ваші мами!