Аугсбурзький мир 1555 р. 25 вересня 1555 р. на імперському рейхстазі у місті Аугсбурзі було укладено релігійний мир, за яким визнавалося рівноправ'я католиків і протестантів. Право визначати релігію у своїх володіннях дістали князі, піддані мусили дотримуватися тієї віри, яку сповідував князь, за принципом “Чия влада, того й віра”.
Зміст реформи: У 1534 р. англійський парламент вивів національну церкву з-під влади Риму і проголосив короля її главою. Всі католицькі догмати і обряди зберігалися. Католицькі монастирі зачинялися, їхнє майно переходило у власність королівської скарбниці. Створена церква дістала назву англіканської.
Жан Кальвін і Реформація у Швейцарії. Кальвінізм. Центром реформаційного руху стало багате і квітуче місто Женева. Мешканці міста рішуче підтримали лютеранських проповідників і примусили католицьке духовенство залишити місто. Остаточно перемогла Реформація у Женеві, коли туди прибув із Франції, рятуючись від релігійних переслідувань, француз Жан Кальвін (1509—1564). Жан Кальвін
Організація кальвіністської церкви. Основою кальвіністської церкви були громади, які самі обирали своїх голів — пресвітерів.Їхнім обов'язком було слідкувати за дотриманням членами громади моральних принципів кальвінізму. Пресвітери і пастори входили до складу консисторії, яка керувала всіма справами громади. Проповіді читали пастори, яких обирала громада зі своїх найбільш освічених членів. Час від часу для вирішення теоретичних питань кальвінізму збиралися з'їзди пасторів — конгрегації
Контрреформація. створює у 1542 р. Конгрегацію верховної інквізиції - Вищий апостольський трибунал, якому доручає боротися з поширенням єресі. Наступного року було створено “Індекс заборонених книг”. Водночас з цим папа доручив раді церковних учених розробити проект реформи, яка мала зміцнити католицьку церкву. Павло ІІІ (1534-1549 рр.)