Урок «Розквіт афінської демократії»

Час

Етап

Діяльність вчителя

Діяльність учня

1 хв.

І. Організація робочого місця і роботи класу: вчитель вітається з учнями, перевіряє робочі місця учнів перевіряючи наявність літератури, робочих зошитів, письмового приладдя, атласів тощо. Педагог перевіряє готовність класної кімнати до уроку: наявність обладнання, літератури, дидактичного забезпечення.

І. Вітаються з вчителем.

5

хв.

30 хв.

І. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів:

- Коли розпочались греко-перські війни?

-Назвіть причини греко-перських війн;

-Опишіть перебіг подій під час Марафонської битви;

Охарактеризуйте воєнні події 480-479 рр.до н.е.

-  Завдяки чому греки здобули перемогу?

- Визначте наслідки греко-перських воєн.

І. Відповідають на запитання

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності:

  Наприкінці уроку  ми маємо дати відповідь на запитання: Чому Афінську державу за Перікла визначають як «золоту добу»?

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку: вчитель оголошує тему, мету, завдання уроку, диктує план уроку.

Тема:  Розквіт афінської демократії

План:

1. Утвердження демократії в Афінах.

2. Політичний устрій в Афінах часів Перікла.

3. Права і обов’язки населення.

4.Пелопоннеська битва.

ІІ. Записують тему уроку, план.

Вивчення нового матеріалу.

І.Розповідь вчителя.

Афіни в результаті реформ Солона та Перікла перетворилися на демократичну республіку.Усі справи вирішували народні збори.Громадяни обирали владу Афінської держави.Розквіт Афін пов’язують з ім’ям видатного політичного та громадського діяча – Перікла.Перікл здійснив зміни,які дозволили представникам демосу брати активну участь в державному житті. Запровадження платні тим,хто обіймав державні посади, дозволило і небагатим людям активно займатися державними справами. Більшість посад обирали шляхом жеребкування.Перікл намагався не лише зміцнити демократію і посилити воєнну міць Афін,але й перетворити своє місто на центрпросвіти Греції

ІІ.Робота з історичним джерелом:

Уривок з промови Перікла,записаної Фукидідом

«Одні й ті самі люди у нас водночас зайняті справами і приватними, і громадськими. Проте решта громадян,незважаючи на те, що кожний зайнятий своїм ремеслом, також добре розуміються на політиці. Адже лише ми визнааємо людину,що не займається громадською діяльністю, несумлінним громадянином, обиватилем, від якого немає користі».

Запитання:

-Поясніть ,як, на думку Перікла, афіняни ставилися до громадських справ.

- Поясніть, як афіняни ставилися до несумлінних горомадян,обивателів,від якої немає користі.

ІІІ.Самостійна робота.

-Опрацюйте матеріал в підручнику та випишіть роки правління та реформи Перікла.

ІV.Розповідь вчителя.

Обов’язки громадян Афінського полісу

Афінський поліс являв собою громадянську общину, усі члени якого (громадяни) мали рівні права та обов’язки. Основними правами афінського громадянина були право на землю, на участь в державному управлінні, на свободу слова (громадянин міг вільно критикувати посадових осіб, вносити власні пропозиції щодо суспільного життя). Обов’язками громадян були підтримка та захист свого полісу, дотримання його законів та традицій, активна участь у суспільному житті. Водночас громадянська община через закони та органи влади захищала інтереси та права своїх громадян, їх життя, майно і свободу.

Утім, не можна ідеалізувати устрій Афінського полісу. Жінки, метеки, вільновідпущеники і раби не мали громадянських прав і не брали участі в управлінні державою. Крім того, з різних причин далеко не всі громадяни ходили на народні збори, оскільки кворум для прийняття рішень складав 6 тисяч чоловік (із 30 тисяч всіх громадян полісу).

За підрахунками вчених, повними правами та привілеями громадянства користувалися лише 20 % усього населення держави. Отже, афінська демократія була обмеженою. Лише дорослі афіняни чоловічої статі користувалися громадянськими правами, а заодно і благами демократичного устрою.

Завдання: На основі розповіді учні повинні заповнити схему

V. Самостійна робота.

Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника про органи влади в Афінській державі.За допомогою учнів вчитель на дошці,а учні в зошиті складають схему.

VI.Розповідь вчителя.

Пелопоннеська війна (431—404 pp. до н. є). – боротьба за панування у Греції між Афінами та Спартою.Вона тривала близько 30 років

У цiй вiйнi взяли учaсть мaйже всi полiси Гpецiї:

 однi — нa боцi Aфiн(Делойський союз), iншi — Спapти(Пелепоннеський союз). В aфiнян був великий флот, зaте спapтaнцi мaли добpе озбpоєне сухопутне вiйсько.

Причини війни:

- Протистояння Афін та Спарти за панування у Греції;

- Розширення сер впливу в Середземному морі;

- Протиборство між аристократичними та демократичними полісами;

Незадоволення окремих полісів пануванням Афін у Греції.

Привід: військові зіткнення між Афінами та їхнім торговельним суперником Корінфом, а також конфлікти Афін із містами Пелопоннеського союзу.

Війна мала два періоди:

1-й період (Архідамова війна) - 431-421 рр. до н. е. - вторгнення спартанців до Аттики,  епідемія чуми, смерть Перикла, Нікіїв мир.

2-й період (Декалейська, або іонійська війна) - 415-404 рр. до. н. е. - поразка афінян під час походу на Сіракузи, спартанці захоплюють Декалею в Аттиці. Спарта укладає мир з Персією. Розгром афінського флоту, капітуляція Афін.

Результати війни:

- Афіни повинні були розпустити Делосський морський союз.

- Морський флот афінян скорочувався до 12 кораблів.

- Афіняни повинні були знищити всі свої фортечні мури й укріплення.

- Афіни відмовлялися від усіх своїх заморських володінь.

- В Афінах установлювалася олігархічне правління -  влада підтримуваної Спартою «тиранії тридцяти», усі демократичні порядки скасовувалися.

Все це привело до економічного занепаду Греції.

1.Слухають. Записують причину посилення Афін.

2.Опрацьовують історичне джерело, відповідають на запитання.

3.Самостійно опрацьовують матеріал підручника,виписують реформи Перікла;

4.Слухають,на основі розповіді вчителя самостійно в зошитах заповнюють схему;

5.Опрацьовують матеріал підручника,складають схему.

5.Слухають, конспектують роки та причини війни;

6.Працюють з картою.

І.Узагальнення і систематизація знань .

Хронологічні задачі.

- Порахуйте, скільки насправді продовжувалось «золоте 50-ття» афінської демократії?

(480-431 = 49 р.)

-444 р. до н.е афінським стратегом обирали Перікла.Відтоді його обирали стретегом ще 15 разів.Коли Перікла обирали стратегом востаннє?

І. Розв’язують задачу.

І. Підбиття підсумків. Оцінювання.

Заключне слово вчителя.

  Метод «Проблемне питання»

  Чому Афінську державу за Перікла визначають як «золоту добу»? Що врази­ло б афінянина, який потрапив до однієї з країн Давнього Сходу, у державно­му устрої та правах тамтешніх мешканців?

Вчитель виставляю оцінки за урок.

І. Слухають.

Висловлюють власні думки.

ІІ. Оголошення та пояснення домашнього завдання.

Домашнє завдання: опрацювати зміст параграфа.

Опрацювати історичне джерело,відповісти на запитання письмово.

Робота з джерелами. Плутарх про Перікла:

«... серйозне обличчя, недоступне сміху, спокійна хода, скромність в манері носити одяг, не порушується ні при якому афекті під час промови, рівний голос і тому подібні властивості Перикла виробляли на всіх дивно сильне враження. Так, наприклад, якийсь підлий нахаба одного разу цілий день його лаяв і ображав; він мовчки терпів це на площі, закінчуючи в той же час якусь невідкладну справу; ввечері він скромно пішов додому, а та людина йшов за ним і обсипав його всякими лайками. Перед тим як увійти в будинок, коли було вже темно, він звелів своєму слузі взяти світильник і проводити цю людину до самого його будинку. Поет Іон стверджує, що поводження Перікла з людьми було досить зверхнє і що до самохвальство його приплутувалася багато зарозумілості і презирства до інших".

Завдання:

- прочитати джерела, підготувати відповідь-характеристику Перікла за наступними критеріями, підкріплюючи аргументами з джерел:

1 - товариськість;

2 -  ораторські вміння;

3 - Перікл як політик (знайти і записати значення терміну в параграфі);

4 - відношення до інших;

5 - Перікл як військовий;

ІІ. Записують домашнє завдання в щоденники .