ПОСІБНИК

 

 

«АКТИВІЗАЦІЯ МИСЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З РОЗУМОВИМИ ВАДАМИ  НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

 

 

 

 

 

 

 

                                               

 

                                                                   ГОРЕНКО Т.М

 

                    

 

 

 

МИКОЛАЇВ – 2013

 

       

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

 

         Велику роль у становленні та розвитку пізнавальної діяльності дитини з розумовими  вадами відіграє мислення. У таких  дітей спостерігається дуже низький рівень розвитку мислення, тому що воно формується в умовах неповноцінного почуттєвого, мовного недорозвинення, обмеженої практичної діяльності. Слабкість мислення, яка заважає розумово відсталим виділити істотне при запам'ятовуванні матеріалу, зв'язати між собою його окремі елементи, різко знижує і якість їхньої пам'яті. 

          В оволодінні мовою  діти з вадами інтелекту значно відстають від учнів загальноосвітніх шкіл, мають серйозні дефекти у вимові, володіють бідним малодиференційованим запасом слів, відчувають значні утруднення в побудові зв’язної мови, в логічній послідовності, в узгодженні слів і адекватному використанні граматичних форм. Певні труднощі виникають і при сприйнятті зверненої до них мови. Недоліки мови розумово відсталих дітей, а також утруднене розумінні ними чужих висловлювань порушують їх спілкування з оточуючими, різко відбиваються на процесах мислення.

        Всі ці недоліки, що заважають пізнанню оточуючої дійсності і спілкуванню, повинні бути в полі зору педагога і  в процесі навчання та виховання  поступово виправлятися. Уникнути  недоліків мовного розвитку та  мислення  дітей можна тільки шляхом напруженої роботи педагогів  та учнів, застосуванням різних прийомів і методів в роботі; використанням  в корекційній роботі  різноманітних  вправ та завдань,  які дають   змогу  школярам  максимально  виявити  свої  здібності,  активізувати  творчу  діяльність,  розвивати    інтерес  до  навчання. Вони  сприяють  пізнавальній  активізації  дітей,  розвивають  їх мислення.     

         В цьому посібнику  я зосередила увагу на використанні  лінгвістичних  вправ для активізації мисленнєвої діяльності молодших школярів як на уроках з української мови  так і на позаурочних та логопедичних заняттях.

         Представлені вправи на розвиток наочно-образного, наочно-дійового та вербального мислення молодших школярів з вадами інтелекту.

 

 

 

 

Вправи на розвиток наочно-образного мислення  учнів на заняттях з української мови

         З’ясовано, що однією з причин низької ефективності наочно-образного мислення розумово відсталих дітей є властива їм неточність, бідність і інертність уявлень про предмети і явища навколишнього середовища. Спостерігаються також труднощі актуалізації зв'язку між словом і образом, який стоїть за ним.

          Особливо яскраво це виявляється при необхідності зрозуміти зміст і скласти розповідь по серії сюжетних картин, дізнатися предмет за словесним описом, скласти зображення предмета з окремих частин.        

         Пропонуємо вправи, які сприяють покращенню наочно-образного мислення учнів з розумовими вадами на заняттях з  української мови.

         Вправа 1. Складання текста-розповіді за ілюстрацією. Визначення зміст сюжетної картинки.

         Мета: Вчити учнів добирати необхідні слова для побудови висловлювань; розвивати наочно-образне мислення, уяву  учнів.

         Завдання: Розгляньте малюнок. Хто тут зображений? Що робить дівчинка? Хто знає, як називаються квіти, які поливає дівчинка? Яка це пора року? Чому ви так думаєте? Які прикмети цієї пори року ви знаєте?

Складіть текст-розповідь за ілюстрацією. Визначте зміст сюжетної картинки.

          Вправа 2. Визначити предмет за його описом.

          Мета: Вчити учнів підбирати слова, необхідні для точного опису предмета.

          Зміст вправи:

Ой, яка вона гарненька!

Пишногруда і руденька,

Не звірятко – просто диво,

Невгамовне, пустотливе.

Вгору – вниз , на гілку – з гілки.

Хто це буде, діти? … (Білка)

          Завдання: Як ви думаєте, про кого ця загадка? Може, про лисичку? Адже у лисички пухнастий хвостик, вона руденька, дуже хитра, пустотлива, любить гратися. Як лисичка пересувається? Вона вміє стрибати з гілки на гілку? Хто ж це? Що допомогло вам відгадати, що це білка? Хто може стрибати по деревах – лисичка чи білка? Пригадайте, де живе лисичка, а де – білка. Уявімо, що ми прийшли у ліс і побачили білочку. Хто розповість, яка білочка?

           Додаткова вправа.

          Зміст вправи:

У нього шерсть м’якенька і гладенька,

Спинка гнеться, хвостик в’ється, тільки лапки – цап-царапки.

         Завдання: Хто це? Можливо, це кролик або зайчик, у яких м’якенька і гладенька шерсть? На лапках у них є кігті, якими можна когось подряпати. Однак пригадайте, який хвостик у кролика або у зайчика. Він може витися?  У кого гнеться спинка? Отже, хто це? У кого з вас вдома є котик? Пригадайте, який котик. Хто розповість про котика, вживаючи слова із вправи.

         Вправа 3. Підібрати слова, що означають назви дій предметів, до слів, що означають професію.

         Мета: Повторити з учнями лексику тематичної групи «професія»; вчити дітей співвідносити слова, що означають назви дій предметів, зі словами, що означають назви професій.

         Зміст вправи:

Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько,

Щоб в хаті було всім тепленько.

Ти справ мені, столяре, двері й віконця,

Поріг від дороги,  а вікна від сонця.

А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку,

Аби мені сонце світило від ранку.

        Завдання: Виписати слова, що означають назви професій. Поставити до них запитання: що робити? Усно дати відповідь на питання повними реченнями. З допомо-гою учителя записати речення на дошці та в зошити. У процесі запису речень користуватися словесно-графічною наочністю. Використовуючи записані речення, усно скласти невеличкий текст про будівництво будинку.

          Наочність до тексту: серія малюнків, на яких зображено хід будівництва будинку.

 

         

 

 

 

          Виконання вправ даного виду сприяє поповненню активного словника дітей професійною лексикою. Вони навчаються адекватно співвідносити слова – назви предметів зі словами, що означають назви дій предметів, тим самим покращується наочно-образне мислення учнів.

           З метою усвідомлення зв’язків між фактами, розуміння того, як з окремих деталей складається ціла картина, слід використовувати такі види вправ:

          1. « Склади текст»

          Завдання: Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці. Прочитай текст мовчки, визнач порядок фрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.

Вони з білими пелюстками та жовтуватими серединками.

На луках ростуть ромашки лікарські.

Квіточки розміщені на тоненьких гнучких стеблах.

        2. « Дай назву»

        Завдання: Вибери влучний заголовок:

Ромашка. Ромашки лікарські. Квіти на луках.

         3.« Знайди вказану частину».

         Завдання: Прочитай текст. Знайди і підкресли речення у якому розповідається про те кому і за що був вдячний пастух.

У лузі паслося стадо кіз. Пастух втомився й заснув. Вовк підкрався та й схопив одну козу. У пастуха був собака-вівчарка. Він наздогнав вовка і відбив козу.  Пастух був вдячний вірному другові.

4. «Постав запитання»

Завдання: Учневі пропонується самостійно прочитати текст, який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.

5. «Здогадайся що далі ?».

Вправа   спрямована   на   розвиток   важливого  вміння   –  передбачати

розвиток думки у тексті.

Ласунка

Мурка була дивною кішкою. Вона любила солодкий мед. Одного разу Мурка грілась на сонечку. Тут вона почула знайомий запах. Кішка відкрила зелені очі й вирушила до заповітної мети…

(другу частину тексту пропонується прочитати після дитячих висловлювань).

Перед вуликом ласунка встала на задні лапки. Сунула мордочку у вулик. І раптом пролунало кошаче скімлення. Мурка кинулась у кущі і більше ніколи не лізла у вулик.

          6. « Переглянь, зрозумій»

          Ця вправа формує вміння вловлювати суть тексту, вирізняти її серед другорядних елементів зміст.

Текст до вправи

Протоптали стежку

Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано-вранці у школу йшли троє дітей – Юрко, Михайлик і Ніна. Всюди коло хат з’явилися люди. Відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки. Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного двору. Нікого не видно.   Діти увійшли на бабусине подвір’я. Йшли по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже важко. А від хати до воріт –  трохи легше. Пройшли раз, два, три рази. Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до криниці. Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи. Вони думали: ось бабуся Марія вийшла з хати. Побачила стежку. Радіє.

                                                          В. Сухомлинський

        Завдання: У тексті підкреслені ключові слова. Учень читає тільки підкреслене, а інші намагаються здогадатися, про що говориться у творі. Коли кілька школярів висловлять свої припущення, твір читається повністю, робиться висновок про правильність припущень, зроблених на основі окремих слів із тексту.

 При визначенні головної думки твору варто пропонувати учням три-чотири формулювання головної думки, а одне з яких правильне. Діти вибирають потрібне формулювання, пояснюють свій вибір, підтверджують уривками з тексту.

1. «Назви предмет»

Мета: Навчити дітей визначати предмет за назвами його складових частин.

          Завдання: Вчитель називає складові частини того чи іншого предмета, а діти повинні визначити і назвати предмет. Потім вчитель розкладає малюнки цих та інших предметів або іграшки, пропонує дітям розглянути їх і назвати основні частини.

          Робота проводиться колективно. Слова проговорюють хором та індивідуально. Маловідомі слова повторюють кілька разів.

           Лексичний матеріал

           Корінь, стовбур, гілки, сучки, кора, листя, бруньки – дерево.

           Дно, стінки, кришка, ручки – каструля.

           Кузов, кабіна, мотор, кермо, дверцята, колеса, фара, педалі – вантажна машина.

           Широка дошка, шухляди, ніжки – стіл.

           Дах, стіни, поверх, горище, фундамент – будинок.

          Перераховані вище види вправ мають велике значення для розвитку наочно-образного мислення  учнів з розумовими вадами. Діти  привчаються до широкого мовленнєвого спілкування. У них розвивається уміння використовувати свій чуттєвий досвід, передавати його у зв'язній розповіді; чітко, зрозуміло, образно висловлювати свої думки.

 

 

 

 

Вправи для формування навичок

 наочно-дійового мислення молодших

       школярів з інтелектуальною недостатністю 

В основу формування наочно-дійового мислення учнів з розумовими вадами покладений розвиток самостійної орієнтовно-дослідницької діяльності при рішенні проблемно-практичних завдань, а також формування основних функцій мови. У свою чергу, це дозволяє зміцнити слабкий взаємозв'язок між основними компонентами пізнання: дією, словом і образом.

У процесі дії із предметами в учнів третього класу з'являється мотив для власних висловлень: міркувань, умовиводів. На цій основі формуються образи-подання, які стають більше гнучкими, динамічними. При здійсненні дій із предметами й зміні реальної ситуації в дитини створюється фундаментальна основа для становлення образів-подань.

Таким чином, наочно-практична ситуація є своєрідним етапом установлення в молодших школярів міцного зв'язку між дією й словом.      

Розроблені нижче вправи, спрямовані на покращення  орієнтовно-дослідницької діяльності дітей  у поєднанні з розвитком мови та мовлення.

          Вправа 1. Розрізнення назв-дій близьких за змістом, зображених на малюнках.

           Мета: Навчити учнів розрізняти дії, подібні за змістом і одночасно називати їх; навчити учнів граматично правильно будувати речення .

          Завдання: Діти розглядають два-три малюнки, на яких зображені дії, подібні за змістом. На запитання вчителя вони показують відповідний малюнок і називають дію.

          Наприклад, вчитель

          – Покажи, на якому малюнку мама несе дитину, на якому – везе, а на якому – веде.

          Дитина показує відповідний малюнок  і називає слово-дію.

          Словник

          Біжить – стрибає

          Шиє – вишиває

          Везе – несе – веде

          Лежить – спить

          Підмітає – витирає

          Вправа 2. Протилежні за значенням дії.

          Мета: Навчити дітей розуміти, розрізняти, виконувати і вимовляти дії, протилежні за значенням.

          Завдання: Вчитель дає команду, діти виконують відповідну дію. А потім один учень дає команду, а другий виконує. Виконуючи дію, дитина повторює слово-дію, ніби дає собі наказ.

           Словник дієслів 

Одягни куртку – зніми куртку

Повісь куртку на вішалку – зніми куртку

Застібни сорочечку – розстібни сорочечку

Налий води – вилий воду

Намочи рушничок – викрути рушничок

Вимкни світло  – увімкни світло

Відкрий двері – закрий двері

Вийди з кабінету – зайди в кабінет

           Вправа 3. Формування двоскладового простого речення.

           Мета: Навчити дітей підбирати кілька відповідних дій до однієї особи чи предмета; встановлювати зв’язок між предметом і його дією: навчити учнів складанню речень.

          Завдання: Вчитель одній дитині дає завдання виконати послідовно певні дії: постояти, посидіти, пройти до дверей, почитати, пописати, помалювати.

          Тут же вчитель запитує другу дитину:

          – Хто це? Що він робить?

Дитина повинна повторити ім’я хлопчика і сказати, що він робить:

          – Сашко стоїть (іде, сидить і т.д.)

Після цього за вказівкою вчителя діти розглядають той чи інший малюнок, називають, хто це чи що це і що він робить і додають, що ще може робити та чи інша особа чи предмет, тобто до предмета добирають дію.

         Орієнтований лексичний матеріал

         Мама – варить, миє, шиє, прасує, пише, читає.

         Бабуся – в’яже, шиє, вишиває, сидить, спить.

         Хлопчик – пише, читає, малює, біжить, плаває, співає, танцює.

         Собака – спить, лежить, гавкає, їсть, кусає.

         Котик – лежить, спить, їсть, нявкає, біжить.

         Машина – їде, стоїть, гуде.

         Вправа 4. Складання розповіді за картками «Варимо борщ».

         Мета: Навчити учнів складати розповідь за допомогою предметних карток, обґрунтовуючи свій вибір .

         Зміст вправи:  На дошці – макет каструлі, предметні малюнки (горох, квасоля, картопля, буряк, помідор, цибуля, кабачок, огірок). Діти вибирають картки з малюнками овочів, необхідних для приготування борщу. Обргрунтовують свій вибір.  Потім учні за допомогою вчителя розповідають як вони варять борщ, що за чим кладуть.

        Вчитель запитує:

         –  Де ростуть буряки, картопля, морква? Як одним словом назвемо все, що росте на городі?

         Усі дії учнів супроводжуються мовним звітом. 

         Вправа 5. Складання речень, використовуючи свої  дії.

         Мета: Навчити учнів правильно складати речення, які описують їх дії.

         Зміст вправи: Вчитель пропонує учням скласти речення про те, що вони робили сьогодні вранці, під час уроку (сідають за парти, беруть зошит та ручку, починають писати). Діти складають речення, вчитель корегує правильність  вимови і логічність висловлювання.

          Вправа 6. Розвиток розуміння мовлення.

          Мета: Навчити учнів швидко переходити за словесною інструкцією з однієї дії на другу.

         Зміст вправи: Вчитель висловлює прохання. Діти імітують всі дії без предмета, а потім  – з предметом.

          Лексичний матеріал

          а)  Без предмета:

              іди – біжи                                  сиди– лежи

             біжи – стій                              іди – стрибай

        б) з предметом:

         Візьми іграшку – літак, підніми над головою, а потім передай її Колі.

         Візьми обруч, підніми його над головою з правого боку, переведи його до лівого боку, опусти  і пролізь крізь обруч, поклади на підлогу і стань посередині.

        Візьми м'яч, підніми його над головою і кинь до дверей.

        Всі перелічені вправи направлені, перш за все на розвиток мовленнєвої діяльності у поєднані з корекцією наочно-дійового мислення учнів з вадами розумового розвитку.

         За допомогою цих вправ у дітей формуються узагальнені подання про допоміжні засоби й знаряддя фіксованого призначення, які людина використовує в щоденному житті;  вміння планувати свої практичні дії при рішенні проблемно-практичних завдань,  які дитина фіксує в активній мові.

 

 

 

 

 

 

Вправи на корекцію  вербального мислення молодших школярів з розумовими вадами

        Одним із найголовніших завдань, яке стоїть перед спеціальною школою є розвиток умінь граматично правильно висловлювати свої думки та правильно оформлювати речення.

         Відомо, що мовлення учнів з розумовими вадами характеризується наявністю аграматизмів, речень неправильної конструкції.

         Бідність і стереотипність самостійного мовлення у цих учнів потребує тривалої роботи  над вмінням знаходити причинно-наслідкову залежність між предметами та  явищами, над семантикою слів і збагаченням лексичного запасу.

Наводимо приклади вправ, які направлені на:

•     збагачення словника учнів, тобто засвоєння нових, не відомих раніше слів чи нових значень відомих слів;
•     уточнення словника, тобто введення окремих слів у контекст, зіставлення близьких або протилежних за значенням слів, засвоєння багатозначних та емоційно забарвлених слів, слів з прямим і переносним значенням;
•     активізацію словника, тобто перенесення якомога більшої кількості слів із пасивного словника (учень знає значення слів, але рідко або й зовсім не користується ними) в активний;
•     усунення з мовлення не літературних слів-діалектизмів, жаргонізмів, просторічних і знижених за значенням слів.
•     відтворення  учнями  причинно-наслідкової залежності між предметами та явищами, передачі всіх основних фактів і подій, дотримання послідовності оригіналу.

         Вправа 1. Підібрати до виділених слів слова, протилежні за значенням.

         Мета: Вчити учнів добирати до поданих слів слова, протилежні за значенням, та вводити ці слова у мовлення.

Завдання: Уважно прочитайте текст вправи:

– Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка. Твоя мати прийшла, їстоньки принесла.

Українська народна казка

Учитель: Відгадали, з якої це казки? Зачитайте виділені слова. На яке питання вони відповідають? До якої частини мови належать? Яку дію означають виділені слова – наближення до чогось чи віддалення від чогось? Запишіть у зошити текст вправи. Що скаже мати хлопчику, коли йтиме додому? Адже вона боїться, щоб його не зловила зла Зміючка? Мати порадить Івасику-Телесику приплисти ближче до бережка? А що зробити? Яку дію означає слово відплинь? Наближення до чогось чи віддалення? До якої частини мови воно належить? Складіть речення зі словом відплинь. Отже, серед дієслів є слова, які означають протилежне значення. Вживаючи їх, ви повинні бути уважними, оскільки навіть одне слово може повністю змінити зміст речення.

 наближення до чогось чи віддалення від чогось? Запишіть у зошити текст вправи. Що скаже мати хлопчику, коли йтиме додому? Адже вона боїться, щоб його не зловила зла Зміюка? Мати порадить Івасику-Телесику приплисти ближче до бережка? А що зробити? Яку дію означає слово відплинь? Наближення до чогось чи віддалення? До якої частини мови воно належить? Складіть речення зі словом відплинь. Отже, серед дієслів є слова, які означають протилежне значення. Вживаючи їх, ви повинні бути уважними, оскільки навіть одне слово може повністю змінити зміст речення.

Слова для довідки: прийшла – пішла, приплинь – відплинь, принесла – забрала. Виконання такого завдання допомагає краще засвоїти слова, протилежні за значенням.

Вправа 2. Скласти речення з парами слів, протилежних за значенням.

Мета: Вчити учнів вживати у мовленні слова, протилежні за значенням.

Зміст вправи: Боже, як гарно буває літнього ранку, коли сходить сонце! Пташки випурхують зі своїх схованок. Легенькою пеленою здіймається туман над рікою.

                                                                 За М. Вовчком                      

Учні третього  класу виконують вправу  за допомогою вчителя.

Завдання:  Прочитайте уважно текст вправи. Подумайте, якими словами можна замінити виділені слова, щоб описані події відбувалися у природі ввечері. Які протилежні за значенням слова до слів ранок, сходить, легенька, здіймається ви знаєте? Якщо забули, користуйтеся довідкою.

Слова для довідки: вечір, заходить, важка, опускається.

– Замість виділених у тексті вправи слів вставте слова з довідки. Новий текст запишіть у зошити. Підкресліть слова, які вставили у речення.

Виконуючи такі вправи, учні переконувалися, що від точного вживання того чи того слова залежить зміст їхнього висловлювання.

Порівнюючи, зіставляючи, підбираючи потрібні за змістом слова, школярі розуміють, що у нашій мові є слова, які можуть виражати протилежне значення.

Вправа 3. Записати виділені слова у напрямку зменшення ознаки.

Мета: Вчити учнів розрізняти відтінки у значеннях слів.

         Текст вправи: Закортіло собаці дізнатися, що  ж таке людина! Подалися вони вдвох з левом її шукати.

Незабаром зустріли на дорозі малого хлопчика.

          – Може, це людина? – питає собака.

          –  Це! Тільки ще не виросла, – каже лев.

          Рушили далі. Коли бачать на дорозі старенького дідуся.

          –  Це людина?  –  знов питає собака.

          –  Це. Тільки вже постаріла.

         Через деякий час зустріли вони молодого хлопця.

З народної казки

          Завдання: Записати виділені слова у порядку зменшення ознаки. Скласти з ними речення.

          Вправа 4. Вставити замість крапок пропущені слова.

          Мета: Вчити учнів підбирати для висловлювання думки найбільш точні слова.  Учити обґрунтовувати свій вибір.

          Текст вправи: До шкільного живого куточка привезли кілька  кроленят. Марійка вигукнула:

         –   Які в них червоні очі!

         –   Погляньте, як отой праворуч ворушить носом!

         –  Ого, які довгі вуха!

         –  А кожушки  білі,наче сніг…

Діти з цікавістю…. за кроленятами.

         Слова для довідки: спостерігали, розглядали, дивилися.

         Учитель:  Уважно прочитайте текст вправи. Зачитайте, що сказали діти про кроленят. Як ви думаєте, діти байдуже дивилися на кроленят, чи їм було цікаво? Знайдіть речення , в якому про це розповідається. Діти просто дивилися на кроленят чи …? Яке слово краще підходить до даного речення? Учням було цікаво чи ні? З цікавістю дивляться чи спостерігають? Яке слово точніше передає враження дітей? Як запишемо останнє речення? З цікавість можна розглядати і спостерігати. Якщо ми використаємо слово розглядати, то яке речення нам потрібно скласти? А у нас яке є речення у вправі? Яке ж слово підходить до даного речення найкраще? Правильно, слово спостерігали. Запишіть останнє речення, вживши замість крапок слово спостерігали.

          Вправа 4. Вставити у речення потрібні за змістом слова.

          Мета: Вчити учнів доречно вживати багатозначні слова.

          Текст вправи: Біля хати росте ясен. З нього злітають останні… Вони падають на … шиферу, якими покрито дах будинку. Моросить дощ. Василько бере чистий … паперу і пише Андрію … Сумує за братом.

           Слова для довідки: листки, лист.

           Завдання: Уважно прочитайте слова для довідки. Що вони означають?

           Придумайте речення з цими словами, запишіть речення у зошити. Уважно читайте текст вправи. Яке слово потрібно вставити у друге речення? Запишіть перше і друге речення у зошити. Яке слово потрібно вставити у третє речення?

Чому ви так думаєте? Запишіть ці речення. Які слова ви вставите у п'яте речення? Що вони означають? Запишіть у зошити речення зі вставленими словами. Підкресліть вставлені слова. Ви переконалися, що у нашій мові є слова, які пишуться однаково, але означають різні предмети.

          З метою формування навичок самостійного вживання дітьми слів із переносним значенням слід пропонувати вправи на заміну прямого значення слів синонімічними словами або виразами, що мають переносне значення (замініть виділене слово словосполученням із дужок: Настала весна (прийшла, стала на порозі, прилетіла на зелених крилах), а також вправи на самостійне складання речень із словами у переносному значенні (складіть речення із словом сміятися, щоб воно було вжите у прямому і переносному значенні).

          Такі вправи не тільки збагачують словниковий запас дітей, а й виховують у них уважне ставлення до слова, розвивають мовленнєве чуття  та вербальне мислення. У школярів розвивається увага до лексичного значення слів, вони починають краще розуміти приказки та прислів'я.

          Наступна робота над багатозначністю слів передбачав самостійне з'ясування учнями значення слів, ужитих в окремих словосполученнях і реченнях. Наприклад, учитель пропонує пояснити значення слова іде в текстах для читання Людина іде (пересувається). Літак іде на посадку (летить). Урок іде (триває). Дощ іде (ллє) і т. ін.

          Вправа5. Доповнення речень словами, які позначають певні узагальнюючі поняття.

          Мета: Вчити учнів працювати над узагалюнюючими поняттями. 

          Зміст вправи: Вчитель говорить  початок речення з узагальнюючим словом. Наприклад:  У саду дозріли фрукти:… Діти повинні доповнити речення  назвами фруктів (яблука, груші, сливи), а потім повторити все речення.

         Лексичний матеріал

         У кімнаті стоять меблі:….(шафа, стіл, диван, крісло).

         У шафі висить одяг:…(пальто, шуба, костюм).

         На столі стоїть посуд:…(чашка, тарілка, миска, каструля, чайник).

         Такі вправи позитивно впливають на розвиток вербального мислення у дітей з вадами розумового розвитку. Учні навчаються узагальнювати, впізнавати та описувати предмети.

        Вправа 6. Доповнити загадки пропущеними словами.

        Мета: Вчити учнів осмислювати, усвідомлювати зв'язки і закономірності, які існують між предметами та явищами навколишнього середовища.

       Текст загадки: Маленький,сіренький, любить яблучка, молочко, весь у ….

      Завдання: Про кого ця загадка? Оскільки любить молочко, яблучка, то це твари  нка. Хто ж це? Можливо, це котик? Хто розповість про котика? А що любить котик їсти? Яблучка котик їсть? Отже, це не котик. А хто ж це? Чому ви думаєте, що це їжачок? Що любить їжачок їсти? Пригадайте, який їжачок на вигляд. Яка важлива ознака, що вказує на їжачка, пропущена у загадці? Якими словами потрібно доповнити загадку? Отже, загадку ви відгадали правильно, доповнивши її зміст словами, що означають важливу для їжачка ознаку, як гостренькі колючки. Яку ще загадку про їжачка можна придумати?

         Така робота привчає школярів виділяти найістотніші ознаки предметів, самостійно наближатися до узагальнень. Складаючи загадки, учні активізують словниковий запас, поповнюючи його новими словами.

         Вправа 7. Аналіз структури тексту, спостереження за влучним вживанням слова автором.

         Мета: Розвиток умінь встановлювати взаємозалежність, взаємодію, взаємозв'язок речень у тексті.

         Зміст вправи: Розізлилась бабуся-зима. Повіяла холодом. Позривала листя з лісів і дібров. Порозкидала його по дорогах. Завалила кучугурами ліси. Одягла дерева у крижану кору. І посилає мороз за морозом

                                                                        За К. Ушинським

         Завдання: Прочитайте виразно оповідання. Якою вам уявляється зима? (Лихою, лютою, наче Баба Яга.) Учитель при цьому демонструє ілюстрацію  до вірша Л. Українки «Літо красне минуло». Що сказано про зиму у першому реченні? (Розізлилася.) Які слова і словосполучення в наступних реченнях розкривають зміст слова розізлилася? Підкресліть слова. Поставте до них питання. Прочитайте перше речення. Чи можна його назвати зачином? Чому? (Найтісніше пов'язане із заголовком, називає тему розповіді.)

Прочитайте оповідання без першого речення. Чи зрозумілий зміст наступних речень без першого? (Ні, оскільки порушився смисловий зв'язок, незрозуміло, про що розповідається.)

           Вправа 8. Відновлення частково деформованого тексту. Спостереження за мовними засобами зв'язку речень у тексті.

          Мета: Розвиток умінь знаходити потрібні слова для поєднання речень у монологічному мовленні.

          Зміст вправи: Іван брів серед гірських сіножать, як по озерах квіток. Перед (ким?)... у долині дрімали самотні оселі. І співали (кому?)... до сну, і будили своїм дзвоном гірські лотоки. Весь світ був (кому ?)... як казка, повна чудес.

                                                                 За М. Коцюбинським             

        Завдання:Які слова слід вставити замість питань? Виразно прочитайте відновлене оповідання. З якою метою вжито слова з переносним значенням? Яке враження цим створюється?

            Ці вправи  можна застосовувати для розвитку уявлень учнів про семантико-композиційну структуру тексту.

          Спостерігаючи за способами лексичного зв'язку речень і найважливішими у тексті словами, учні пізнають, як залежно від задуму автора здійснюється відбір слів по ходу думки, як будується логічно закінчена частина (мікротема) висловлювання, найменша клітинка тексту. У подальшому важливо звернути увагу на те, що для вираження думки часто використовується не одна, а декілька логічно закінчених частин, які об'єднуються у єдине смислове ціле.

          Вправа 9. Усвідомлення  змісту речення.

         Мета: Вчити учнів точно, відповідно до задуму будувати речення, свідомо вживаючи те чи інше слово;  збагачувати  лексичний запас та активізувати  вербальне мислення.

         Зміст вправи: Вчитель зачитує,  а учні слухають речення і визначають: чи може таке бути, якщо може, то, де, коли, чому. Якщо не може – то слід довести, що це вигадка, нісенітниця.

        Цією вправою посилюється увага до тексту, уміння свідомо вживати те чи інше слово.

        Лексичний матеріал

        Влітку Миколка катався на ковзанах.

        Хлопчик поїхав до лісу на лижах, щоб зібрати суниць.

        Кішка колисала мишку і співала колискову.

        Дід узяв палку і пішов до лісу зрубати дерево.

        Їжачок лазить по деревах, а ведмежатко повзає.

        Ми пожаліли черепаху і відпустили її в синє море.

        Важливо, щоб дитина не лише запам’ятала речення, помітила неточності, але й могла навести факти й судження на підтвердження правильності власної думки.

         Вправа 10. Формування уміння учнів розширювати й уточнювати висловлювання; 

          Мета: Вчити молодших школярів знаходити причино-наслідкову залежність між предметами та явищами.

         1. Доповни речення.

         Вчитель вимовляє речення і пропонує учням збільшувати його, додаючи по одному (по два) слову, щоб завершити  думку.

         Лексичний матеріал

         Ми працюємо.

         Ми працюємо на городі.

         Ми працюємо на своєму городі.

         Влітку ми працюємо на своєму городі.

         Влітку ми завжди працюємо на своєму городі.

         Завдяки цій вправі  учні вчаться швидко вловлювати зміст прочитаного, читати за здогадкою,знаходити причино-наслідкову залежність між предметами та явищами,  будувати висловлювання, використовуючи всі мовні можливості.

           2. Закінчи речення.

           Учитель починає речення, а школярі його закінчують. Передбачається, що може бути декілька варіантів відповідей або всього один, наприклад:

             Дівчинка йшла –

             Дівчинка йшла стежкою додому.

             Дівчинка йшла й співала пісеньку.

             Дівчинка йшла вулицею і несла важку сумку.

             Дівчинка йшла до бібліотеки.

             Ці вправи навчають слухати і розуміти співбесідника, читати за здогадкою, розуміти складні конструкції і користуватися ними у мовленні.

            Систематичне застосування вправ на розвиток наочно-образного, наочно-дійового та вербального мислення  успішно формує в  учнів з вадами розумового розвитку аналітико-синтетичні мовленнєві дії: уміння самостійно узагальнювати, систематизувати одержані знання, бачити, впізнавати вивчені мовні явища у структурі висловлювань, свідомо використовувати їх під час самостійних висловів.

 

 

              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Астраханцев О. В. Розвиток активної мови  // Дефектолог. – 2008. –

№ 3. – С. 12 – 18.

2. Блінова Г.Й. Вчимося логічно мислити:  – К.: Ліга. 2008. – 252с.

  3. Єніна Л. Гімнастика розуму // Палітра педагога. – 2002. – №4. – С.24.

          4. Компанієць Н.М. Читанка – забавлянка. –  К.: Змога, 2003.  – 230 с.

  5. Лопатинська Н. М. Вчимося мові.  – Просвіта, 1999. – 85с.

  6. Піроженко Т.  Мовлення дитини: Психологія мовленнєвих досягнень   дитини. – К. : Главник, 2005. – 112с.

  7. Попова О.О. Живлюще джерело. Кращі прислів’я та приказки укра-їнського народу.  –  Донецьк: БАО, 2008. – 56 с.

  8. Українська мова. Завдання для самостійних і тестових діагностичних робіт. 1 – 4 кл. Посібник для вчителя. – Х.: ЦПіМРН, 2003. – 70 с.

   9. Швидюк  Г.П. Виховна робота 1 – 4 кл. Програма для спеціальної школи // Дефектолог. – 2010. – № 2. С. 10 – 13.