Посібник для курсу за вибором у 9 класі "Природні ресурси України"

Автор: Даушкіна А.В., учитель  географії Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 Смілянської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Даний посібник містить матеріали до курсу за вибором «Природні ресурси України» (Географія 9 клас). Зміст посібника складено відповідно до нових Державних стандартів базової і середньої освіти.

Містить 17 розроблених занять. Розрахований  для вчителів географії та учнів 9 класу. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено радою методичного кабінету (протокол №3 від 24.03.2016)

Зміст

1. Пояснювальна записка …………………………………………………………3
2. Програма курсу за вибором «Природні ресурси України»…………………...4
3. Заняття №1 «Предмет, мета, завдання курсу, історія вивчення» ………….. .8
4. Заняття №2 «Оцінка довкілля, раціональне і нераціональне природокористування» ……………………………………………………….. 12
5. Заняття №3 «Класифікація  та характеристика, запаси та родовища, еколого – економічна оцінка» …………………………………………………………….18
6. Заняття №4 Практична робота №1 «Нанесення на контурну карту основних басейнів і родовищ корисних копалин України» ……………………………22
7. Заняття №5 «Основні елементи клімату» ……………………………………25
8. Заняття №6 «Кліматичне районування» ……………………………………..28
9. Заняття №7 «Поверхневі води, ріки, їх класифікація» …………………….. 33
10. Заняття №8 «Режим живлення, озера, болота» ………………………… …  37
11. Заняття №9 «Категорії земель»……………………………………………….43
12. Заняття №10 «Структура земельного фонду України» …………………….48
13. Заняття №11 «Склад та систематизація рослинних ресурсів. Зелена і Червона книги України» ……………………………………………………………… ..52
14. Заняття №12 «Критерії класифікації тваринного світу України» ………….63
15. Заняття №13 «Зоогеографічне районування» ………………………………. 67
16. Заняття №14 «Мисливство» …………………………………………………. 77
17. Заняття №15 «Рибальство, рибні промисли» ………………………………. 82
18. Заняття №16 «Комплексне районування території України» ……………....91
19. Заняття №17 Практична робота №2 «Складання порівняльної характеристики природних умов північно – степової підзони, середньостепової і сухостепової підзон»…………………………………………………………………………. 96
20. Робочий зошит – практикум  «Природні ресурси України» для учнів ……102
21. Умовні позначення ………………………………………………………….. .103
22. Список використаних джерел ….…………………………………………….141

Пояснювальна записка

 

 Одним із шляхів модернізації системи освіти на сучасному етапі розвитку людства є впровадження курсів за вибором в навчальний процес, що дає можливість усвідомити реальність екологічної небезпеки і визначення шляхів відтворення живої природи.

Запропонований курс за вибором, розрахований на 17 годин і пропонується для учнів 9-х класів.

 Програма курсу за вибором «Природні ресурси України» взята з «Збірника навчальних програм для 11 – річної школи. Географія. Програми курсів за вибором та факультативів». Київ, 2010 рік. Авторами курсу є Сікорська С.В., Яловчук Л.П. Черниш О.П.

Метою вивчення курсу є наближення до розв’язання проблем взаємодії суспільства і природи.

Завдання курсу:

• узагальнити знання про екологічні процеси, ситуації і проблеми у контексті співтворчості людини та природи;
• сформувати екологічний стиль мислення старшокласників як інтелектуальний і моральний механізми розуміння розв’язання екологічних проблем;
• дати повноцінне, науково-обгрунтоване вирішення проблеми раціонального використання природо ресурсного потенціалу в Україні, знання проблем і принципів регіонального природокористування, а також їх екологічної інтерпретації.

 

 

 

 

 

Програма курсу за вибором у 9 класі

«Природні ресурси України»

Кіль кість годин	Зміст теми	Навчальні досягнення
1	Тема 1. Вступ: предмет, мета, завдання курсу, історія  вивчення	Учень: - має уяву про предмет, мету; - знає історію вивчення курсу; - розуміє і визначає завдання курсу; - робить висновки про доцільність вивчення курсу.
1	Тема 2. Природні умови і природні ресурси, оцінка довкілля, раціональне і нераціональне природокористування	Учень: - розрізняє природні і умовні природні ресурси; - розуміє закономірність розміщення природних ресурсів; - дає оцінку довкіллю; - робить висновки про раціональне і нераціональне природокористування .
2	Тема 3. Мінеральні ресурси України. Класифікація та характеристика, запаси та родовища, еколого-економічна оцінка. Практична робота №1. Нанесення на контурну карту основних басейнів і родовищ корисних копалин України.	Учень: - має уявлення про різноманітність мін. ресурсів України; - вміє класифікувати їх по групах; - складає характеристику запасів та родовища мін. ресурсів України; - наносить родовища і басейни на контурну карту.
2	Тема 4. Кліматичні ресурси. Основні елементи клімату, кліматичне районування.	Учень: -характеризує кліматичні ресурси України; - вміє називати основні елементи клімату; - дає господарську оцінку кліматичним ресурсам України; - робить висновки про кліматичне районування.
2	Тема 5. Водні ресурси та проблеми водокористування в Україні. Поверхневі води, ріки, їх класифікації, режим живлення, озера, болота.	Учень: - називає водні ресурси України; - вміє давати оцінку водозабезпеченості території України та окремих регіонів; - пояснює зв'язок гідрологічного режиму річок, озер, боліт з кліматичними умовами, підземними водами; - робить висновки про закономірності в розподілі річкового стоку, поширення озер і боліт на території
2	Тема 6. Земельні ресурси і земельний фонд України. Категорії земель, структура земельного фонду України	Учень: - характеризує земельні ресурси України; - робить висновки про категорії земельного фонду України; - дає оцінку земельному фонду України; - складає заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів України.
1	Тема 7. Рослинні ресурси. Склад та  систематизація рослинних  ресурсів. Зелена та Червона книга  України.	Учень: -вміє характеризувати видовий склад рослинних ресурсів України; -розпізнає та систематизує рослинні ресурси, занесені до Червоної та Зеленої книг, ендеміки, зникаючі; -робить висновки щодо закономірності поширення рослинних ресурсів на Україні.
1	Тема 8. Ресурси тваринного світу.  Критерії класифікації.  Зоогеографічне районування,  мисливство, рибальство, рибні  ресурси.	Учень: - вміє характеризувати ресурси тваринного світу України; - розпізнає види тварин і складає їх класифікацію; - робить висновки щодо закономірностей поширення тваринного світу і стану тваринних ресурсів в Україні України; - наводить приклади акліматизації, охорони тваринних, рибних ресурсів України.
4	Тема 9. Комплексне районування території України як основа регіонального природокористування.	Учень: - називає одиниці комплексного фізико-географічного районування території  України; - аналізує певну картину; - робить висновки про раціональне й нераціональне регіональне природокористування; - дає оцінку природокористуванню в Україні;
1	Практична робота №2. Скласти порівняльну характеристику природних умов північно-степової підзони, середньостепової і сухостепової підзон.	Учень: - характеризує природні умови підзон.
	Всього – 17 год.	Узагальнення

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 1       Дата _______________ 

 

Тема: Предмет, мета і завдання курсу, історія вивчення

Мета:

навчальна: ознайомити учнів з змістом курсу «Природні ресурси України», предметом і методами географічних досліджень, показати зв’язки курсу з іншими науками;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про природні ресурси України, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо;

Обладнання: фізична карта України

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Сьогодні на уроці ми розпочнемо вивчення курсу за вибором «Природні ресурси України». Як ви вважаєте навіщо нам потрібні знання про природні ресурси нашої країни? (відповіді учнів).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

За рівнем розвитку природо-ресурсного потенціалу Україна належить до середньорозвинутих країн світу. В цілому Україна є багата на природні ресурси, але їх видобуток і використання в країні є нераціональним. Найбагатша Україна на земельні та деякі види мінеральних ресурсів. В країні налічується близько 650 видів грунтів, 55 % території держави займають чорноземні грунти, які є найродючішими в світі. Запаси мінеральних ресурсів в країні є великі, а саме з нерудних корисних копалин це самородна сірка, калійні і кухонна солі, фосфатні руди, вогнетривкі і бентонітові глини, графіту глини, цементної сировини, будівельного каменю. Паливними ресурсами Україна не є досить добре забезпечена, тому потрібно їх імпортувати з сусідніх держав. Із рудних корисних копалин країна багата на марганцеві та залізні руди і експортує їх в інші країни світу. Як ви почули Україна багата на різні види природних ресурсів.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Прийом «Створення акровіршу»

Розпочнімо вивчення нового матеріалу з розминки. (На дошці написані великі літери). Підберіть асоціації до заданого слова,  до кожної його літери:

Створення акровіршу до слова Батьківщина:

Б – багата,

А-активна,

Т – тендітна, трепетна

К- квіткова,

І - інтегрована

В- весела, веселкова, весняна

Щ- щира, щаслива

Н- незалежна, ніжна

А- артистична

(учні озвучують свій акровірш).

Прийом «Творча лабораторія» (робота з картою)

1.                           Знайдіть на карті і назвіть найбільші промислові міста України?
2.                           Знайдіть на карті і назвіть столицю України?
3.                           Знайдіть на карті і назвіть країни, які територіально межують із кордонами України.
4.                           Сусідство з якими країнами є найбільш перспективним для України?
5.                           Знайдіть на карті і назвіть сусідів України другого порядку?

Курс «Природні ресурси України дуже тісно пов'язаний з географією, біологією, екологією та іншими науками, які ви вивчаєте в школі. На сучасному етапі розвитку людства та України особливої актуальності набула проблема взаємодії суспільства і природи, збереження природних ресурсів.  У таких умовах з усією гостротою постає питання про усвідомлення реальності екологічної небезпеки і визначення шляхів вирішення цих проблем.

Завдання курсу:

— узагальнити знання про екологічні процеси, ситуації і проблеми у контексті співтворчості людини та природи;

— сформувати екологічний стиль мислення як інтелектуальний і моральний механізми розуміння розв’язання екологічних проблем;

— дати повноцінне, науково-обгрунтоване вирішення проблеми раціонального використання природно ресурсного потенціалу в Україні, знання проблем і принципів регіонального природокористування, а також їх екологічної інтерпретації.

Фізкультхвилинка

VI.Первинне застосування придбаних знань.

Прийом «Створення схеми»

«Основні завдання курсу «Природні ресурси України».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VII. Підсумки уроку.

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці…..

На наступному уроці хочу дізнатися про….

Найбільше запам’яталося….

УІII. Повідомлення домашнього завдання.

1. Підготувати випереджувальні завдання за темами: «Оцінка природного середовища України», «Оцінка природного середовища Черкащини», «Природокористування».
2. Cтворити акровірші на тему рідного краю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Заняття № 2       Дата _______________ 

 

Тема: Оцінка довкілля, раціональне і нераціональне природокористування

Мета:

навчальна: сформувати поняття «природокористування», «ресурсозабезпеченість», дати оцінку довкілля України та Черкаської області, вміти розрізняти поняття раціонального і нераціонального природокористування;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про природні ресурси та умови, розвивати уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання: фізична карта України, комп’ютерна презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з екологічним станом нашої Батьківщини, дамо оцінку стану навколишнього середовища України та розробимо поради всім зацікавленим щодо раціонального природокористування.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Прийом «Роблю висновок»

«Ми отримали у спадок надзвичайно прекрасний і різноманіт­ний сад, але біда наша у тому, що ми погані садівники, які не за­своїли найпростіших правил садівництва. Недбало ставлячись до цього саду, ми робимо це із благодушним самозадоволенням непо­внолітнього ідіота, який шматує ножицями картину Рембрандта».

Як ви розумієте цей вислів відомого англійського зоолога і пись­менника Джеральда Даррелла? (відповіді учнів)

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Домашнім завданням було знайти інформацію за темами: «Оцінка природного середовища України», «Оцінка природного середовища Черкащини», «Природокористування». Отже давайте розпочнемо урок, давши оцінку довкіллю України та Черкащини та по закінченні розповіді визначимо основні аспекти природного середовища України. (доповідь учнів)

Орієнтовні варіанти доповідей учнів

Верховного Радою України нашу державу проголошено зоною екологічного лиха. У червні 1991 року прийнято закон про охорону природного середовища, створено Міністерство охорони навколишнього середовища України, Академія наук розробила концепцію єдиної системи екологічного моніторингу України (СЕМ “Україна”). Отже, створено певну наукову, інформаційну та організаційну базу для екологічного порятунку України, але щодо конкретної роботи, то її непочатий край.

Україна - одна з найбагатших за природними ресурсами країна світу, але і одна з найзруйнованіших і найзанедбаніших в екологічному відношенні. Останнім часом в «ієрархії» забруднень біосфери в нашій країні сталися зміни. Якщо раніше за шкалою стрес-факторів найбільшою небезпекою для всього живого були пестициди, за ними йшли кислотні дощі і розливи нафти, то нині на «домінуючі позиції» вийшли іони важких металів. Спричинили це вітчизняні підприємства, які в останні роки нарощували екологічно небезпечні виробництва (скажімо, галь-ванопокриття).

Через нерівномірність розвитку в Україні важкої промисловості не лише глибоко зруйноване природне середовище і знищені мальовничі ландшафти, а й створені несприятливі для людини умови життя. Наприклад, у Донецькій області, на території якої розташовано понад тисячу великих промислових підприємств, в атмосферу щороку попадає близько трьох млн. тонн різноманітних шкідливих викидів. Гранично допустимі концентрації більшості отруйних газів в атмосфері перевищено в 10-30 разів. За даними експертів, на 1 кв. км донецької землі припадає в 1428 разів більше, ніж у середньому на планеті, такої шкідливої речовини, як диоксид сірки. Поряд з Донецьком, до міст з найвищим рівнем забруднення атмосферного повітря належать Дніпропетровськ, Луганськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Київ, Маріуполь, Макіївка, Краматорськ, Одеса. Рівень забруднення перевищує санітарні норми в усіх 55 містах України, де веде спостереження державна гідрометеорологічна служба. [1]

В Україні, яка займає одне з останніх місць за показником забезпечення поверхневим стоком води на людину, щорічно скидається у водойми понад 2,5 млрд. кубометрів забруднених стоків. Майже половина з них надходить від комунального господарства міст і містечок, а 28% - від підприємств чорної металургії. В середньому щороку у водойми України потрапляє 5 млн. тонн солей, 5 тис. тонн нафтопродуктів, 7,8 тис. тонн фосфору, 130 тис. тонн органічних забруднень, 1,4 тис. тонн синтетичних поверхневоактивних речовин. Внаслідок цього багато рік дуже забруднені (Дніпро, Десна, Сіверський Донець, Інгулець, Південний Буг). Водночас їх брудні води використовуються для водопостачання великих міст, зрошення сільськогосподарських угідь і в тваринництві. Знищено або перетворено з каналізаційні колектори багато малих річок.

Стають непридатними для водопостачання підземні води в тих регіонах, де підприємства металургійної, вугільної і хімічної промисловості використовують фільтраційні накопичувані та відстійники. Це передовом стосується Лисичансько-Рубежанського промислового району, в підземних водах якого гранично-допу-стимий вміст фенолу перевищений у 260 разів, нафтопродуктів - у 2 рази, а рівень мінералізації - в 100 разів. Звичним стало й те, що через забруднення, в тому числі й хвороботворними бактеріями, впродовж літа періодично закриваються чорноморські та азовські пляжі, зокрема в Одесі, Ялті, Бердянську та інших приморських містах.
Лише під гірничими відвалами в нас 200 тисяч гектарів родючих земель, а кожних десять років із сільськогосподарського користування вилучається 400-500 тис. [2]

Назвіть, які найбільші екологічні проблеми України. (учні озвучують свій колаж).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийом «Творча лабораторія» (робота з картою)

1.                           Знайдіть на карті і назвіть найбільші промислові міста України?
2.                           Знайдіть на карті і назвіть адміністративні області України, які найбільш забруднені? 

Розміщення природних ресурсів на Україні є нерівномірним і визначається низкою чинників. Так, географія корисних копалин залежить від геологічної історії територій, а лісові, агрокліматичні, природно-рекреаційні ресурси — від кліматичних умов.

Для розвитку господарства України визначальним є територіальне поєднання певних видів природних ресурсів. Наприклад, для виготовлення целюлози та паперу потрібні не лише деревина, а й велика кількість води.

Тому важливою характеристикою території стає її природно-ресурсний потенціал (ПРП) — сукупність природних ресурсів, які можуть бути використані в господарстві з урахуванням тенденцій розвитку науки і техніки. Співвідношення між ПРП і розмірами його використання називається ресурсозабезпеченістю (Р). Ресурсозабезпеченість може виражатися двома способами: кількістю років, на які вистачить певного ресурсу при збереженні темпів його використання, або запасами цього ресурсу на душу населення даної території:

Р = запаси / щорічний видобуток = число років

або:

Р = запаси/ кількість населення = запаси на душу населення

Ресурсозабезпеченість — величина відносна, по-перше, тому, що можуть бути розвідані нові запаси ресурсу або зросте його споживання, по-друге, тому, що недостатня, достатня або висока ресурсозабезпеченість визначається методом порівняння із середніми показниками — світовими, регіональними, державними тощо.

Природокористування

Щороку людина вилучає з природи дедалі більшу кількість ресурсів. Оскільки значна частка потрібних людині ресурсів є вичерпною, або невідновлювальною, постала необхідність розробити наукові засади раціонального природокористування.

Природокористування — система заходів, що здійснюються суспільством з метою вивчення, освоєння, перетворення й охорони навколишнього середовища.

У процесі виробництва загалом або на окремих його етапах природокористування може бути раціональним і нераціональним. [3]

Фізкультхвилинка

 VI. Первинне застосування знань.

Задача №1. Обчисліть показник ресурсозабезпеченості країни кам'яним вугіллям (у роках) за такими даними: загальні запаси кам'яного вугілля 1,5 млрд тонн, щорічний видобуток склав 50 млн тонн.

Розв’язання:  Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток 1,5 млрд = 1500 млн. 1500 млн / 50 млн = 30 років

Задача №2. Визначте відсоток забезпечення України власною нафтою, якщо її потреби на рік становлять 50 млн т, а видобуток 4 млн т.

Розв’язання: Потрібно 50 млн т, що становить 100%, а самі видобуваємо 4 млн. Знайдемо, скільки це відсотків.

50 =100%

4 = х%

х= 4*100/50=8%

УIІ. Підсумки уроку.

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці…..

На наступному уроці хочу дізнатися про….

Найбільше запам’яталося….

УІIІ. Повідомлення домашнього завдання.

1.                                             Повторити типи корисних копалин України, вміти давати оцінку ресурсозабезпеченості України корисними копалинами.
2.                                             Індивідуальні повідомлення про родовища кам’яного вугілля, нафти, газу, горючих сланців….

 

 

 

 

Заняття № 3       Дата _______________ 

 

Тема: Класифікація та характеристика, запаси та родовища, еколого – економічна оцінка

Мета:

навчальна: систематизувати знання про мінеральні ресурси України, сформувати знання про паливні ресурси України, вміти давати оцінку мінеральним ресурсах України; 

розвивальна: розвивати уявлення учнів про мінеральні ресурси, їх різноманітність,  розвивати уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання:  фізична карта України, атласи, карта паливних ресурсів України, мультимедійна презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з різноманітністю корисних копалин України, їх поширеністю на території України, та в кінці уроку вмітимемо класифікувати ресурси по групах, складати характеристику запасів та родовищ мінеральних ресурсів нашої Батьківщини.  

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Прийом «Дивуй»

  В Україні зосереджені світові запаси марганцю, заліза, виявлені родовища золота в Закарпатті, на берегах р. Сури поблизу Нікополя. У Кіровоградській області відкриті поклади алмазів, у Північному Приазов'ї також виявлені кімберлітові трубки, що містять діаманти.

Є нафта, природний газ в Харківсько-Полтавському родовищі, в Приазов'ї - його південному і західному регіонах, у Причорномор'ї. В надрах України зосереджено 45 млрд т вугілля у Донецькому і 11 млрд т у Львівсько-Волинському басейнах. Великі запаси газу і нафти розвідані в Дніпровсько-Донецькій, Прикарпатській і Причорноморській геологічних провінціях.[4]

Достатньо високий рівень концентрації родовищ в Україні - насамперед кам'яного вугілля, нафти, залізної та марганцевої руд, будівельних матеріалів став причиною розвитку потужних територіально-промислових комплексів - агломерацій і вузлів: Донецько-Макіївська, Дніпровсько-Дніпродзержинська, Лисичансько-Рубіжанська, Криворізька, Львівсько-Волинська. І як наслідок - виникнення екологічного неблагополуччя, особливо у східних областях, що близьке до кризового стану. На території Кіровоградської, Дніпропетровської областей найбільші в Європі запаси уранової руди, якої вистачить щонайменше на 100 років.

Скажіть, чи можна Україну вважати багатою європейською країною? (відповіді учнів)

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

 Тривала історія геологічного розвитку території України та розташування в межах різних тектонічних структур, сприяли утворенню багатьох корисних копалин. Загалом у надрах України міститься більше 100 видів корисних копалин, які мають колосальне промислове значення для нашої держави. Корисні копалини, що залягають у надрах землі, які людина використовує або може використовувати у своїй господарській діяльності називаються мінерально – сировинними ресурсами. [5]

В Україні є всі види мінеральних ресурсів за походженням: паливні, рудні, нерудні.

До паливних відносять: газ, нафту, торф, горючі сланці.

Випереджуючими завданнями було знайти інформацію за заданими темами. Отже давайте розпочнемо наш урок, давши оцінку мінеральним ресурсам  України та Черкащини .

Доповіді учнів про нафту, газ, торф, горючі сланці

Прийом «Павук»

Розміщення мінеральних ресурсів на Україні є нерів­номірним і визначається низкою чинників. Так, географія корис­них копалин залежить від геологічної історії територій, а лісові, агрокліматичні, природно-рекреаційні ресурси — від кліматичних умов.

Україна має 13% світових запасів залізної руди, 43% марганцю. Разом з тим Україна залишалась крупним імпортером кольорових металів. В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресурсів — алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо.

Україна має великі запаси багатьох цінних мінерально-сировинних ресурсів, розміщення яких безпосередньо пов’язане з особливостями геологічного формування та будови її території. Висока геологічна вивченість надр республіки дає змогу з достатньою вірогідністю робити висновок про особливості розміщення мінерально-сировинних ресурсів, глибину та умови їх залягання, запаси, хімічний склад та механічні характеристики, про найбільш імовірні райони пошуку й розвідування нових ресурсів.[6]

 Фізкультхвилинка

VI.Первинне застосування знань.

Розв’язання задач

Задача №1. На скільки років Україна забезпечена залізною рудою, якщо загальні запаси – 25,2 млрд.т., а щорічний видобуток становить 12 млрд. т.?

Відповідь: 2100 років

Задача №2. Промислові запаси України оцінюються в 48600 млн. тонн. Визначити запаси вугілля Львівсько – Волинського басейну, якщо вони становлять 2,05% від усіх запасів?

Відповідь: 996,3 млн. тонн

Задача №3. Україна забезпечує свої потреби у нафті на 8%. Визначити потреби у цьому виді палива, якщо видобуток нафти становить 4 млн. тонн на рік?

Відповідь: 50 млн. тонн

УІI. Підсумки уроку.

Прийом «Мікрофон»

Закінчіть речення: Україна багата на такі мінеральні ресурси…

УІІI. Повідомлення домашнього завдання.

1. Підготуватися до практичної роботи, повторити корисні копалини України, вміти давати оцінку ресурсозабезпеченості України корисними копалинами.

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 4       Дата _______________ 

 

Тема: Практична робота №1 «Нанесення на контурну карту основних басейнів і родовищ корисних копалин України»

Мета:

навчальна:  використовуючи знання, придбані на попередніх уроках нанести на контурну карту основні басейни і родовища корисних копалин України, вміти давати оцінку мінеральним ресурсах України; 

розвивальна: розвивати уявлення учнів про мінеральні ресурси, їх різноманітність та ареали поширення,  розвивати уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання: контурні карти, атласи.

Тип уроку: практичного застосування знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Запис, теми та мети практичної роботи.

Практична робота №1

Тема: «Нанесення на контурну карту основних басейнів і родовищ корисних копалин України»

Мета: формування вміння позначати на контурній карті основних басейнів та родовищ корисних копалин України, дотримуючись загальноприйнятих вимог.

Обладнання: карта мінеральних ресурсів України, контурна карта України.

 

Хід роботи

Інструктаж до проведення практичної роботи

Згадаємо правила заповнення контурних карт:

а) всі підписи виконуйте чітко, друкованими літерами;

 б) моря, затоки, острови, канали підписуйте вздовж паралелей, або посередині даних територій;

в) протоки, підводні хребти і підняття, глибоководні жалоби підписуйте вздовж розташування даних територій;

г) океанічні течії позначайте червоними (теплі течії) і синіми (холодні течії) стрілочками та підписуйте їх назви відповідними кольорами;

ґ) якщо назва географічного об’єкта не вміщується на контурній карті, то в цьому місці напишіть цифру, а в легенді карти поясніть, який географічний об’єкт позначено цією цифрою.

III. Виконання практичної роботи

Завдання 1. Нанесіть на контурну карту:

1.                           Дніпровський буровугільний басейн;
2.                           Донецький кам’яновугільний басейн;
3.                           Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн;

(Демонстрація зразків кам’яного вугілля та бурого вугілля.)

Завдання 2: Нанесіть на контурну карту:

1.                           Причорноморсько – Кримську нафтогазоносну область;
2.                           Волино – Подільську нафтогазоносну область;

(демонстрація зразків нафти і газу)

Завдання 3: Нанесіть на контурну карту основні регіони та родовища видобутку горючих сланців. (Черкаська і Кіровоградська область)

Завдання 4: Нанесіть на контурну карту основні райони та родовища  видобутку торфу (Київська область)

ІV. Підсумки уроку. Підведення підсумків уроку, написання висновків до практичної роботи.

V. Повідомлення домашнього завдання.

1.                           Об’єднатися в групи, підготуватися до уроку прес – конференції: «Клімат України».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 5       Дата _______________ 

 

Тема: Основні елементи клімату

Мета:

навчальна: дати характеристику основних кліматичних ресурсів України, навчити визначати основні елементи клімату, показати зв’язки курсу з іншими науками;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про кліматичні ресурси України, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо;

Обладнання: атласи, кліматична карта, класна кімната оформлена плакатами відповідно теми прес – конференції, перед учнями учасниками таблички – надписи.

Тип уроку: урок прес – конференція

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Сьогодні на уроці ми проведемо прес – конференцію за темою «Клімат України: переваги та недоліки». Привітайтеся з учасниками конференції. (представлення учнів).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІV Вивчення нового матеріалу.

Шановні учні, сьогодні ми поговоримо про основні елементи клімату нашої держави, основні кліматотворчі чинники та проблеми кліматології. На будь – які запитання сьогодні будуть відповідати запрошені спеціалісти різних галузей:

«Еколог» - ________________

«Географ» _________________

«Гідролог» ________________

«Доктор наук» _______________

«Кліматолог» _________________

«Історик» ____________________

«Спортсмен» __________________

«Кореспонденти» _______________

Вчитель: Ви знаєте, що клімат – це явище, яке належить до природних умов та безпосередньо впливає на життя та здоров’я людей. Тому здавна люди приділяли велику увагу спостереженням за природою. Зараз «історик» розповість про історію кліматології України. [8]

(доповідь учня)

Вчитель: Отже, з доповіді тепер відомо, що наука, яка вивчає клімат, називається кліматологією. (доповідь доктора наук – що таке кліматологія сучасності)

Прийом «Мікрофон»

•                               В Україна розміщена в (помірному тепловому поясі);
•                               Клімат України ….(помірно-континентальний);
•                               Проте на Південному березі Криму клімат …(субтропічний, середземноморського типу);
•                               В Закарпатті клімат м'який, з теплою малосніжною… (зимою і дощовим літом).

Прийом «Роблю висновок»

Отже загальною закономірністю клімату України є зростання його континентальності з заходу на схід і близька до широтної зональність у розподілі температури, вологості та опадів. Це пов'язано з різною віддаленістю західних і східних районів від Атлантичного океану.

Зараз послухаємо розповідь Кліматолога про основні кліматотворчі чинники (доповідь  кліматолога).

Вчитель: Отже, основними кліматотворчими чинниками є: характер підстилаючої поверхні, кількість сонячної радіації, циркуляція повітряних мас. А не сказано було як на клімат України впливають водні об’єкти. Зараз нам про це розповість гідролог. (доповідь про вплив на клімат Чорного і Азовського морів, річок, озер).[7]

Вчитель: Добре, а зараз своєї черги дочекався спортсмен, який і проведе для нас фізкультхвилинку

Фізкультхвилинка

Вчитель: Давайте разом опишемо погоду за вікном (учні стараються описати погоду). Ми назвали основні метеорологічні елементи, про які нам зараз доповість географ (доповідь географа про основні метеорологічні компоненти України).

Вчитель: отже, після доповіді тепер ми маємо уявлення про загальні особливості клімату нашої держави, проте присутній на прес – конференції еколог розповість про екологічні кліматичні проблеми (доповідь еколога про проблеми)

V. Підсумки уроку.

Вчитель: Всі доповідачі виклали матеріал, який вони приготували, зараз надаємо слово кореспондентам, які вдома підготували запитання для  експертів (учні – кореспонденти задають питання підготовлені вдома).

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці…..

На наступному уроці хочу дізнатися про….

Найбільше запам’яталося….

VІ. Повідомлення домашнього завдання.

1.Підготувати випереджувальні завдання за темами: «Оцінка клімату України», «Оцінка клімату Черкащини».

 

 

Заняття № 6       Дата _______________ 

Тема: Кліматичне районування 

Мета:

навчальна: сформувати поняття про кліматичне районування, дати оцінку кліматичним ресурсам України;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про критерії кліматичного районування, уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання: кліматична карта України

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Прийом «Бліцопитування»

•      В межах якого кліматичного поясу лежить більшість території України?
•                               Назвіть основні кліматотворчі чинники?
•      Користуючись картою України покажіть звідки і куди просуваються повітряні маси на території України?
•                               Який вплив на клімат України мають гори?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Клімат  впливає  не  тільки  на  стан атмосфери,  водойм,  рослинний  і   тваринний  світ, але  й   на  всі  види діяльності  людини. Тому, сьогодні на уроці ми охарактеризуємо кліматичне районування  та поговоримо про основні  кліматичні  показники  щодо  їх  впливу  на  життя  людини  та  її  практичну  діяльність.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Протягом уроку потрібно заповнити табличку:

Пояс	Коротка характеристика	Область	Під область

(діти замальовують табличку в зошит)

V. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель: (в ході розповіді учні заповнюють таблицю). Для повного і об'єктивного уявлення про особливості клімату України необхідно визначити його місце у системі основних загальнокліматичних класифікацій.

Розроблено багато видів класифікацій, які відрізняються між собою залежно від вимоги, поставлених завдань і методів їх вирішення а також критеріїв, що характеризують генетичний зв'язок показників клімату з природними комплексами.

Існує два основні типи класифікації. Перший — генетична класифікація, коли визначають територію згідно з типом циркуляції атмосфери і її взаємодії з підстильною поверхнею; другий — геоботанічна класифікація, коли територію виділяють за однорідним кліматологічним показником і пов'язаними з ним фізико-географічними зонами.

Серед геоботанічних класифікацій найбільш знана класифікація Кеппена, в якій межі ботанічних зон і областей визначаються середньою місячною (найхолоднішого і найтеплішого місяця) і річною температурою повітря та кількістю опадів з урахуванням розповсюдження рослин. За цією класифікацією виділяють п'ять кліматичних зон. Клімат України згідно з нею відносять до зони бореального клімату з чітко вираженими зимою і літом, достатнім і рівномірним зволоженням, що відповідає клімату листяних лісів.

За ландшафтно-ботанічною класифікацією Л.С.Берга клімат України належить до клімату листяних лісів помірної зони або клімату дубових лісів (сюди ж включають Лісостеп і Степ). Для неї характерна зміна температури повітря від 10 до 20ºС протягом чотирьох місяців теплого періоду і переважання літньої кількості опадів, що цілком відповідає кліматичним умовам України. О.І.Воєйков вважав, що ріки — продукт клімату. Він розробив гідрологічну класифікацію, яка ґрунтувалась на зв'язку режиму і живлення річок з кліматом. Клімат України за цією класифікацією можна віднести до такого типу, де повінь на річках відбувається внаслідок танення снігу навесні або на початку літа, причому значну частину води ріки отримують від атмосферних опадів (дощів).

Класифікація В.В.Докучаєва базується на факторах, що визначають
формування ґрунту з урахуванням зональності та кількісних характеристик
клімату (співвідношення опадів і випаровування). Територія України знаходиться у перехідній зоні між лісовою і степовою, де переважають чорноземи, листяні ліси з добре розвинутим підліском і багатою трав'яною рослинністю та континентальним кліматом. Найбільше поширення у кліматології має генетична класифікація Б.П.Алісова, в основу якої покладено поділ території на кліматичні зони відповідно до загальної циркуляції атмосфери. Межі кожної зони визначено згідно з переважанням протягом року повітряних мас певного типу.

Кліматичне  районування  території  України  проведено  згідно  з класифікацією Б.П.Алісова, за якою країна розміщена, в основному, у кліматичній зоні помірних широт, що займає всю рівнинну частину, Українські Карпати і Кримські гори. Тут протягом року переважають повітряні маси помірних широт, які є наслідком трансформації як океанічного, так і континентального повітря. У кліматичних зонах виділяють області з урахуванням типу грунтово- рослинного покриву. Рівнинна частина території України розташована у межах двох кліматичних областей. [9]

До області лісового атлантико-континентального клімату відносять
провінцію Полісся і Лісостеп. Тут переважає перенесення повітряних мас з
Атлантичного океану, що поступово трансформується у помірно-континентальне. У степову атлантико-континентальну область клімату входить Степ і степова частина Криму. Клімат цієї області відрізняється найбільшою континентальністю і посушливістю. Кліматичні області мають широтну спрямованість, але під впливом циркуляції атмосфери у їх межах спостерігаються відмінності у кількісних показниках метеорологічних величин. Через це в областях виділяють ще й кліматичні райони, пов'язані з фізико-географічними особливостями території.

Українські  Карпати  і  Кримські  гори  визначаються  своєрідними
кліматичними умовами, зумовленими вертикальною поясністю, орографічними особливостями схилів різної крутизни та експозиції, значною протяжністю, місцевою циркуляцією атмосфери.

В Українських Карпатах клімат змінюється від м'якого передгірного до
клімату альпійських луків. Тут особливо виділяється Закарпатська низовина,
захищена з півночі і північного сходу гірськими пасмами Українських Карпат, де часті переміщення південних циклонів приносять у цей район велику кількість тепла і вологи.[10]

У  Кримських  горах  представлено  варіанти  лісового  атлантико-континентального клімату, на високогірних ділянках — клімат гірських луків. На схилах південної орієнтації, спрямованих до моря, чітко проявляється його вплив, особливо у розподілі кількості опадів, а також у виникненні фенів (вітрів, що дмуть з гір). Вузькій смузі узбережжях Азовського і Чорною морів (до межі поширення бризу) властивий приморський клімат.

Південний берег Криму характеризується рисами середземноморського клімату. Тут тепла волога зима, сонячне жарке посушливе літо і тривала тепла осінь.

Фізкультхвилинка

 

 V. Первинне застосування знань.

Прийом «Бліцопитування»

- В якому напрямку зростає континентальність клімату України?
- Назвіть райони України, де спостерігаються:
а ) найбільші показники сумарної сонячної радіації;
б) найнижчі та найвищі середньомісячні температури;
в) найбільша й найменша кількість опадів;
г) показники коефіцієнта зволоження 0,8—1,0;
д) найменші показники коефіцієнта зволоження.
- За допомогою карт атласу порівняйте кліматичні показники двох віддалених одне від одного міст України.
- Для яких видів діяльності клімат України є сприятливим, а для яких ні?

VI. Підсумки уроку.

Прийом «Гронування» - назвіть основні риси клімату України

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

1.                           Повторити з яких частин складається річка
2.                           Згадати план характеристики річки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Заняття № 7       Дата _______________ 

 

Тема:  Поверхневі води, ріки, їх класифікація

Мета:

навчальна: визначити основні річкові системи України, систематизувати знання про водні ресурси України, дати оцінку водозабезпеченості України;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про водні ресурси, їх різноманітність,  розвивати уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання: фізична карта України

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з різноманітністю водних ресурсів України, в кінці уроку вмітимемо класифікувати ресурси по групах, складати характеристику водних ресурсів нашої Батьківщини.  

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

  «Є люди, які закохані в героїчну суворість гір, у таємничу тишу лісів або в безмежжя вільних степів. А я люблю життєдайність води в будь-яких її проявах: і у величній повільності рівнинних річок, і в бурхливій нестямі гірських струмків, і в чистій пісні дзвінких джерел, і в загрозливому ревінні водоспадів...». Як ви розумієте вислів Бориса Харчука? (відповіді учнів)

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

 

V. Вивчення нового матеріалу.

 Розпочнемо урок із маленького змагання: об’єднаємося у три команди і отримуємо завдання – карту, на якій потрібно позначити географічну номенклатуру. Команда, яка впорається швидше виграє.

Географічна номенклатура, яку потрібно нанести на карту: Чорне море, Азовське море, Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, Сіверський До­нець, Прип’ять, Десна, Тетерів, Ірпінь.

Прийом «Проблемне питання»

Подивіться на карту України!

- Ви бачите, що на ній багато річок, озер, боліт. Це так звані поверхневі води.

- Як ви вважаєте, які особливості вод України, і чи достатньо вона забезпечена водними ресурсами? На ці та багато інших питань ми дамо відповіді впродовж уроку.

На території країни є густа природна водна мережа: річки, озера, болота та штучні водні об’єкти: водосховища, канали, ставки. 4% загальної площі України припадає на водні об’єкти – це близько 24 тис. км².

Головним водним об’єктом є річка. Давайте ще раз подивимося на карту України.

Вона вся вкрита синіми лініями, артеріями, які пронизують нашу Батьківщину і означають річки. На Україні їх багато, згідно з «Каталогом річок України», по її території протікає близько 71 тисячі великих і маленьких річок. На 1 км², території припадає 250 метрів річок.[12]

Річки використовуються практично у всіх сферах життя людини, тож не дивно, що життя наших предків було здавна пов’язане з річками. Це знайшло своє відображення і в піснях, і у звичаях нашого народу. Давайте трохи відпочинемо і пограємо командами:

•Назвіть українські пісні про річки! («Водограй», «Черемош», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Там, де Ятрань круто в’ється»)

•А які звичаї та обряди, що пов’язані з річками, ви знаєте? (Водохреща, Івана Купала)

• А чи знаєте ви, що річки України дуже різні і дуже цікаві? Наприклад:

•Найповноводніша річка України це ….. — Дніпро. Він же має найбільший річковий басейн, найбільший об’єм стоку і найбільшу дельту.

•Найглибшою рікою України є річка …… Прут (місцями глибина становить 10 метрів).

•Найкоротшою річкою України є річка ……Отуз завдовжки 4,5 км.

•Річка Сліпа Турія, що на Волині, не має гирла, тобто нікуди не впадає.

•Найкоротша назва українських річок складається з двох літер — річки Уж та Уг, а найдовша назва річки має 27 літер — це Перший Куяльник Кучурганський в Одеській області.

Отже, річкова система України складається з річкових систем Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Донця, Західного Бугу тощо.

Прийом «Проблемне питання»

Густота річкової сітки не однакова в різних частинах України. Найгустіша вона у Карпатах, а найрідша — на півдні України.

• Як ви вважаєте, чому? Що впливає на густоту річкової сітки? (Клімат, рельєф, геологічна будова)

Живлення річок — це складний процес. Від чого залежіть живлення?

•Назвіть джерела живлення річок України. (Атмосферні опади).

 У рівнинних річок 50–80 % припадає на талі снігові води з часткою дощового і підземного. На півдні частка снігового складає до 90% , а дощового майже зникає. Карпатські та річки Кримських гір мають переважно дощове живлення  з великою часткою снігового і меншою - підземного.[11]

 

 

 

 

 Фізкультхвилинка

VI.Первинне застосування придбаних знань.

Прийом «Закінчи речення» (робота в групах)

В Україні багато річок. Більшість з них відносяться до басейну _______________________________ та морів, і лише річки __________________ та належать до басейну Балтійського моря. Річкова сітка нерівномірна: вона густіша на __________________ країни і ____________ на півдні країни. Річки в Україні поділяються на ______________ та ______________ . Річки тісно пов’язані з рельєфом і ______________ . ______________ визначає напрям течії, падіння і _____________ річки. А клімат визначає _____________ і ____________ . У річок України переважає мішане живлення. Найбільша річка України –____________(Данапріс, Славутич, Борисфен).

VII. Підсумки уроку.

1. Показати на карті найбільші річки України.

2. До яких басейнів належать річки України?

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

1. Підготувати повідомлення з фотографіями про озера, болота, канали, водосховища, області, міста, селища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 8       Дата _______________ 

 

Тема: Озера, болота

Мета:

навчальна: визначити основні озера і болота України, систематизувати знання про водні ресурси України, давати оцінку водозабезпеченості України;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про водні ресурси, їх різноманітність, розвивати уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання: фізична карта України

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчення водних ресурсів України, а саме поговоримо про озера і болота, а в кінці уроку вмітимемо класифікувати водні ресурси по групах, складати характеристику водних ресурсів, давати оцінку водозабезпеченості нашої Батьківщини.

Прийом «Вгадай річку»

Робота в групах (потрібно відгадати загадку, аргументувати свою відповідь та  показати річку на карті).

1.Ця водна артерія є другою за протяжністю річкою Європи, яка у нижній частині протягом 175 км є природним кордоном. Бере початок у Німеччині і тече через десять країн Європи ( Дунай).

2.Ця річка протікає у західній частині України. Вона бере початок на північно - східних схилах Українських Карпат на висоті близько 1000м та має назву родом із відомої легенди.  (Дністер).

3.Вона є досить великою водною артерією, що протікає паралельно Дніпру. Вона бере початок на Подільській височині, протікає в північно – східному напрямку між Подільською та Придніпровською височинами. Це найголовніша річка південної України.  (Південний Буг).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вслухайтеся у ці рядки…  

Заплющу очі, і за мить
Одна і та ж картина:
В долині озеро лежить,
Ясна осіння днина.

Така прозора далечінь –
Очей не вистачає.
І повтікала всюди тінь,
І луг кінця не має.

Дерева білі, мов свічки,
В мереживі гілчатім –
Не народилось ще руки,
Щоб це намалювати.

Хай об’єктив не поспіша,
Не схопить він правдиво.
Одна душа, лише душа
Увічнить може диво.

Щоб все назавжди залишить:
І ватру просто неба,
І ми навкруг. Єдина мить,
А що ще більше треба?

Це прийде в сні і наяву,
І в радості, й турботі.
Я поки згадую, – живу,
А ви мовчіть про потім.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

 Озеро– це водойма, що має улоговину в земній поверхні, у якій стік води уповільнений або зовсім відсутній. В Україні налічується близько 20 тис. озер, з них 43 площею до 10 км.кв. розподілені вони на території нерівномірно. Найбільшими озерними районами країни є Полісся, заплави Дніпра, Дунаю, та Сіверського Дінця, Поділля, Причорномор’я , а також гірські області.

Прийом «Складання схеми»

На території України близько 20 тис. озер, з них 7 тис. площею більше 10 га. Вони утворюють озерні краї. Як правило, озера розташовані в заплавах річок, переважно в Поліссі.

У басейнах Західного Бугу та Прип'яті розташовані Шацькі озера (понад 30 прісноводних водойм), що мають карстове походження. Найбільш глибоководне серед них — Світязь. Разом із навколишніми ландшафтами вони утворюють Шацький національний парк.

У Карпатських горах більшість озер невеликі, але глибокі. Вода в них прісна, чиста й холодна. Особливим серед них є озеро Синевир.[13]

Легенда про озеро Синевир.

 Ця історія сталася дуже давно, коли непрохідні карпатські ліси, швидкі ріки та високі гори належали одному багатому графу. Була у графа донька - красуня Синь. Струнка і гарна, обличчям біла, а очі сині, як небо в ясний день. Краще її не було в Карпатах! Чутка про дивовижну красу Синь розлетілася всюди. Багато парубків залицялося до неї, але Синь віддала своє серце молодому та красивому Виру - простому пастуху, у якого всього-то багатство було, що сопілка, на якій він вміло грав. Знаючи крутий характер свого батька, Синь стала зустрічатися зі своїм коханим потайки. Не було щасливіших закоханих на світі, ніж Синь і Вир.

Невдовзі про все стало відомо графу. Розгнівався він, місця собі не знайде: «Як простий пастух наважився претендувати на руку моєї дочки! За таку зухвалість він повинен поплатитися життям!». І наказав убити пастуха. Вистежили графські слуги Вира, коли він чекав на Синь, і скинули на нього зверху величезний камінь, який став його могилою. У ту мить, коли Вир віддав Богові душу, на серце Сині стало важко. Відчувши недобре, пташкою прилетіла вона на їхнє місце зустрічі і - о жах! - дівчина побачила кам'яну брилу з понівеченим тілом свого коханого Вира під нею. Горе Сині було невтішним. Обняла вона кам'яну могилу і гірко заридала. Вона плакала так довго, що незабаром на тому місці утворилося велике озеро з кришталево чистою водою і поглинуло Синь. Верховинці назвали його Синевир - на згадку про велику любов двох сердець, які лише у смерті змогли бути разом. Якщо не вірите, приїжджайте в Карпати, і ви побачите на власні очі невеликий острівець посеред озера - це вершина могили Сині і Вира.

Запитання до тексту:

1.                           Як ви вважаєте, чи правдива ця легенда?
2.                           Яке за походженням це озеро?

На Подільській височині озера невеликі й неглибокі. Влітку вони добре прогріваються.

Багато озер утворилося біля річки Дунай. Найбільше прісне серед них — Ялпуг, а найглибше — Кагул.

На узбережжі Чорного моря є солоні озера-лимани. Солоними озерами багатий Крим. Найвідоміше з них — озеро Сиваш, з якого добувають кухонну сіль та інші корисні речовини. Багато кримських озер влітку пересихають. По всій території України розкидані сотні тисяч штучних водойм — ставків. Селяни з глибокої давнини створювали ставки, перегороджуючи земляними насипами гирла балок і неглибоких ярів. Ставки служили сховищами води, використовувалися для розведення риби і водоплавної птиці. Ставки, як правило, оточені заростями верб.

Фізкультхвилинка

Розповідь учителя з елементами бесіди 

Болота це мілководні водойми з багнистим дном, надмірно зволожені ділянки суходолу з шаром торфу, не меншим ніж 30 сантиметрів. Від озер болота відрізняються меншою глибиною. Найбільша заболоченість, до 5 %, у межах України спостерігається на території Поліської низовини та в заплавах і дельтах річок. 

Прийом «Проблемне питання» Завдання: поміркуйте, якими є причини заболочення названих територій. (Надмірне зволоження, низовинний рельєф, який зумовлює близьке залягання ґрунтових вод.) 

Упродовж минулого століття велися меліоративні роботи з осушення боліт.  Меліорація (від латин. melioratio — покращення) — це система організаційно-господарських та технічних заходів для покращення несприятливих гідрологічних, ґрунтових та інших умов земель. Серед основних видів меліорації — зрошення, осушення, хімічна меліорація та агролісомеліорація. 

 Низинні болота утворюються в долинах річок. Із рослин переважають осока, очерет, хвощі, плавуни та інші вологолюбні рослини, із дерев — вільха. В Україні низинні болота поширені на Поліссі. 
Верхові болота розміщуються на вододілах річок. Рослинність тут бідна, здебільшого — різні мохи, ростуть також пухівка, журавлина. Багато таких боліт розташовані в районах із великою кількістю опадів — тайзі, тундрі. 
Перехідні болота мають добре виражені ознаки як низинних, так і верхових боліт. [14]

VI.Первинне застосування  знань.

Прийом «Географічна подорож» 
Учні прикріплюють на карту України  підготовлені ними фотографії водойм та коротко про них розповідають.

VII. Підсумки уроку.

Прийом «П’ять речень»

Зробити висновок про вивчений матеріал на сьогоднішньому уроці, само оцінювання.

УІIІ. Повідомлення домашнього завдання.

1. Підготувати міні – проекти за темами: «Раціональне використання земельних ресурсів України», «Несприятливі процеси, які впливають на земельний фонд України».

 

 

 

Заняття № 9       Дата _______________ 

 

Тема:  Категорії земель

Мета:

навчальна: сформувати поняття «земельні ресурси України», дати оцінку типів ґрунтів України та Черкаської області, вміти характеризувати земельні ресурси нашої країни;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про земельні ресурси, уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання: карта ґрунтів України, атлас, контурна карта, комп’ютерна презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину!

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Наш урок присвячений земельний ресурсам України. Розпочнемо з вірша М. Сингаївського «Чим пахне земля» (учень читає вірш).

Чим пахне земля
Наче в пригорщі, в долину 
Сонце хлюпнуло проміння. 
І вода в погожу днину 
Поїть землю і коріння.
А земля - у лузі, в полі, 
На горі і під горою –
У весняному роздоллі
Пахне листям і корою.
У гаю, в кущах на лузі 
Кожна брунька набухає, 
І земля на виднокрузі 
Теплим маревом зітхає.
За селом біля криниці 
Вже цвіте-курить ліщина. 
Гомонять шпаки й синиці, 
І розмова їхня щира.
Хто ж весні стежину стеле 
В тихий ранок, в надвечір'я? 
Знаєш ти, духмяна земле, 
Де у весноньки ночівля?
І зорю у небокраї 
Ген колише срібна тиша. 
І земля у ріднім краї 
Найрідніша, найтепліша.[15]

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Прийом «Асоціації»

Які у вас виникають почуття, асоціації (відповіді учнів) після прослуховування вірша?. А що для вас означає слово «земля»?

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Україна багата земельними ресурсами, її земельний фонд складає 60,3 млн. га. (що вам нагадує ця цифра?). Це безцінне національне багатство, здатне при ефективному управлінні забезпечити гідне життя її громадянам. За цільовим призначення єдиний земельний фонд країни розділяють на сім категорій.

Згадаємо:

•                               Що таке грунт і чим він відрізняється від землі?
•                               Від яких факторів залежить характер ґрунту на тій чи іншій території?
•                               Який український вчений вивчав ґрунти?

Класифікація земель в залежності від їх цільового призначення дозволяє диференційований підхід до правового регулювання земельних відносин в рамках правового режиму земельного фонду. Під цільовим призначенням земель розуміють встановлений правовий режим, умови і межі використання земель для конкретних цілей, тобто для раціональнішого використання земельного фонду, його поділили на такі категорії:

1. сільськогосподарські землі;
2.  ліси та інші лісовкриті площі,
3. забудовані землі,
4. відкриті заболочені землі,
5. сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом,
6. відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (кам'янисті місця, піски, яри інші),
7. води (території, що покриті поверхневими водами)

Майже 70% території країни займають сільськогосподарські угіддя, понад 17% – ліси і лісовкриті площі. Міста й інші населені пункти займають більш як 6,9 млн. га земельного фонду, або 11,4%. Загалом 65,4% території нашої країни використовують сільськогосподарські товаровиробники, 11,9% – громадяни. Ще більшою є питома вага продуктивних угідь у їх власності і користуванні. Зокрема сільськогосподарські товаровиробники використовують 80,8% сільськогосподарських угідь, а громадяни – 16,3%.

Прийом «Павук»

Складання схеми основних категорій земель (самостійна робота учнів):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізкультхвилинка

VI.Первинне застосування знань.

У структурі земельних угідь України переважають родючі чорноземи (типові, звичайні та південні), які займають 55 % площі орних земель. Біля 10 % ріллі мають опідзолені та деградовані чорноземи, 2,5 % — со­лонуваті ґрунти, 6 % — чорноземні та дерново-чорноземні ґрунти на супісках і піщаних породах. Підзолисті ґрунти займають 7 % ріллі, опідзолені — 5 %. Біля 7 % ріллі вкрито сірими лісовими ґрунтами. Розповсюджені також каштанові, лучні ґрунти, буроземи тощо.

Подивіться на карту ґрунтів України і знайдіть названі ґрунти.

Прийом «Картографічний практикум»

Нанесення на контурну карту основних типів ґрунтів України.

Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів України є досить диференційованим у територіальному розрізі. Найвища залу­ченість земель у господарський обіг склалася у Львівській, Донецькій, Тернопільській областях. В цілому земельні ресурси України харак­теризуються досить високим біопродуктивним потенціалом, а в його структурі висока питома вага ґрунтів чорноземного типу, що створює сприятливі умови для продуктивного землеробства. Найвищу сільсько­господарську освоєність території мають землі Запорізької (88,3 %), Миколаївської (86,6 %), Кіровоградської (85,7 %), Дніпропетровської (82,8 %), Одеської (83,2 %) та Херсонської (81,4 %) областей. Однією з нагальних проблем сьогодення є раціональне викорис­тання та охорона земель України.[16]

Прийом «Домашня заготовка»

Представлення учнівських міні – проектів за темами: Раціональне використання земельних ресурсів України», «Несприятливі процеси, які впливають на земельний фонд України».

VII. Підсумки уроку.

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці…..

На наступному уроці хочу дізнатися про….

Найбільше запам’яталося….

VIІІ. Повідомлення домашнього завдання.

1.                                             Підготуватися до уроку – диспуту «Заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів України»;
2.                                             Індивідуальні повідомлення 

 

 

 

 

Заняття № 10       Дата _______________ 

 

Тема:  Структура земельного фонду України. Урок – диспут за темою: «Заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів України»

Мета:

навчальна: дати оцінку земельному фонду України, розробити заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів, вміти характеризувати земельні ресурси нашої країни;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про земельні ресурси, уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання: карта грунтів України, атлас

Тип уроку: урок – диспут.

«У суперечці у людей народжуються свої істини».

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Ми багато і часто сперечаємося: з рідними вдома, з однокласниками в школі, з продавцями в магазині ... По телевізору нам показують спори, дискусії між представниками різних політичних партій. Замовники сперечаються з підрядниками, позивачі з відповідачами, адвокати з прокурорами ...

У багатьох ситуаціях суперечка виявляє різноманітність точок зору, дає нову конструктивну інформацію, допомагає в пошуках альтернативного варіанту. Суперечка дає можливість висловити свої думки, порівняти їх з думками інших і тим самим задовольнити потреби в повазі і самоствердженні.

Одні кажуть: «У суперечці народжується істина!»

Інші думають інакше: «Істина у кожного своя».

Але якщо з цих фраз зробити логічний висновок,то в результаті отримуємо: «У суперечці у людей народжуються свої істини». Це і буде девізом сьогоднішнього уроку.

Але чому в суперечці не завжди перемагає той, на чиєму боці справедливість. Чому ж, правда, іноді змушена відступити перед брехнею? Причина в тому, що в суперечці беруть участь не поняття, а люди. Правда у кожного своя, і здібності у людей різні. Уміння правильно аргументувати свої доводи - велике мистецтво, яке ми будемо розвивати сьогодні на уроці.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

На попередньому уроці ми розпочали вивчати тему земельні ресурси України, що вам найбільше запам’яталося з минулого уроку (відповіді учнів). 

ІV. Оголошення плану диспуту, а також правил ведення дискусії.

Сьогодні наша дискусія буде проходити за таким планом:

1. Оцінка земельного фонду України: кому більше дістається землі?
2. Раціональне використання земельних ресурсів України: міф чи реальність?
3. Заходи, щодо раціонального використання земельних ресурсів України.

Нагадаю вам правила диспуту:

Пам'ятка «Як вести дискусію (диспут)»

1.                           Сперечатися по суті: головне в дискусії — аргументи, факти, логіка і доказовість.
2.                           Уникати реплік, що принижують людську гідність, поважати думку опонента, прагнути зрозуміти його раніше, ніж критикувати, виявля­ти стриманість.
3.                           У суперечці не допускати підвищення голосу.
4.                           Чітко формулювати власну думку.
5.                           Прагнути встановити істину, а не демонструвати власне красномов­ство.
6.                           Виявляти скромність і самокритичність, вміння з гідністю визнавати недостатність своєї аргументації.[17]

V. Диспут

Україна багата земельними ресурсами, її земельний фонд складає 60,3 млн. га. Це безцінне національне багатство, здатне при ефективному управлінні забезпечити гідне життя її громадянам. За цільовим призначення єдиний земельний фонд країни розділяють на сім категорій. Давайте оцінимо дані кому і скільки землі належить за законами України. (дискусія учнів).

Отже, перше питання нашої дискусії робить висновки, що 65,4% території нашої країни використовують сільськогосподарські товаровиробники, приватні підприємці, фермери, і тільки 11,9% – громадяни, які мають на цій території будинки, присадибні ділянки.

Другим питанням для обговорення є  питання раціонального використання землі України: міф чи реальність?Потрібно відповісти, чи раціональним є землекористування, і якщо ні, чому.

Теперішня ситуація з використанням земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафтів. Розораність земель є найвищою в світі й досягає 57 % території країни та майже 80% сільськогосподарських угідь. [18]

Ми обговорили два питання нашої дискусії і нам залишилось розробити заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів України. Які заходи ви б запропонували? (відповіді учнів, оформлення відповідного стенду).

• зменшення кількості орних земель;

• виведення з користування еродованих земель;

• запобігання замулюванню та змиванню ґрунтів лісонасадженням та сіянням трав;

• насадження полезахисних лісосмуг;

• розширення площ рекреаційних земель, заповідників, заказників.

 VIІ. Підсумки уроку.

Прийом «Роблю висновок»

 УІIІ. Повідомлення домашнього завдання.

1. Підготувати повідомлення про отруйні рослини України, Червону і Зелену книги України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Заняття № 11       Дата _______________ 

 

Тема:  Склад і систематизація рослинних ресурсів. Зелена та Червона книги України 

Мета:

навчальна: сформувати поняття «рослинні ресурси України», вміти характеризувати видовий склад рослинних ресурсів України та Черкаської області, вміти розпізнавати і систематизувати рослини ендеміки та ті, що занесені до Червоної та Зеленої книг нашої країни;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про рослинні  ресурси, уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання:  фізична карта України, атласи,  комп’ютерна презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

Немає нічого більш винахідливого, ніж природа.

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Незбагненна краса довколишнього світу завжди бентежила людей, примушуючи шукати їй бодай якогось пояснення. Особливо загадковими людям завжди видавалися рослини – майже нерухомі істоти, що тягнуться з землі вгору, до неба; що вмирають восени і знов народжуються навесні; що дають людям їжу, деревину, волокно, тощо.

Роль рослин у житті сільськогосподарського народу – особлива. Від врожаю залежить добробут, а подеколи – й виживання роду. Статичні рослини, як вважалося, мали рухому душу. Якщо рубати зачароване дерево – воно закричить людським голосом. Люди вірили, що у дерева є душа на зразок людської, вірили, що дерева у минулому могли бути людьми, і тому їх не можна кривдити, а якщо вже конче треба зрубати – слід попрохати пробаченя.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

А як ви відноситеся до рослин, які рослини поважають у вашій сім’ї, родині?  (відповіді учнів).

Як українці здавна відносилися до рослин? (доповідь учня)

Прийом «Словничок» (запис у зошит)

Ендеміки-– це рослини, які поширені на певній території.

Релікти- це види рослин, що збереглися з давніх геологічних епох.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Рослинність України різноманітна. На рівнинній частині вона поширена за широтними зонами, в горах — за висотними поясами. На території країни рослинність істотно змінена господарською діяльністю людини. Тепер тут налічується більш як 25 тис. видів рослин. Рослинність лісів, степів, луків і боліт дуже багата. В Українських Карпатах поширені рослини понад 2000, а в Криму — 2300 видів.

Загальна площа лісів в Україні — близько 10 млн гектарів, що становить приблизно 14% її території. Найбільшою є лісистість в Українських Карпатах (40,5%) і Кримських горах (32%). Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 26,1% (зона мішаних лісів) до 12,5 (Лісостепу) і 3,8% (Степу). У лісах переважають молоді та середньовікові дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони займають близько 90 % лісопокритої площі. Крім того, є насадження граба, липи, клена, берези, тополі, вільхи тощо. Соснові (борові) ліси займають великі площі на Поліссі, а також у долинах річок Лісостепу і Степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах, бідних на гумус та поживні речовини. На кращих ґрунтах поширені дубово-соснові ліси.

Робота з картою

За картою атласу «Рослинність України» визначити в якому напрямку і як змінюється рослинність України.

У лісах України трапляються два види ялини — звичайна, або європейська, і гірська. На окремі ділянки ялини європейської можна натрапити в західних областях та на Чернігівщині. Великі площі ялина займає в Українських Карпатах. Ялина (смерека) біла поширена в Карпатах, окремих районах Передкарпаття. В карпатських лісах трапляється також модрина. Подекуди в Українських Карпатах і Кримських горах збереглися поодинокі дерева і невеличкі насадження реліктового тису ягідного. На території України поширений бук європейський і кримський. Бук європейський є однією з головних порід лісів Українських Карпат і західних районів Волині, Поділля і Придністров'я. На схід від лінії Володимир-Волинський—Кременець—Кам'янець-Подільський він зникає. Бук кримський поширений у Кримських горах на висотах від 500 до 1300 м.

У лісах України росте дуб звичайний. Він поширений в усіх природних зонах рівнинної частини країни, в горах до висоти 900 м. Дуб скельний росте в Карпатах і Кримських горах, а також на заході лісостепової зони. Граб входить до складу дубових, дубово-букових і букових лісів, утворюючи в них другий ярус. На сході він доходить до лінії Гомель (Білорусь)— Ромни — Полтава — Кременчук. У Криму поширені граб кавказький та граб східний. У лісах трапляються в'яз і берест. Вони проникають далеко на південь у степові байрачні ліси і заплави річок. На узліссях байрачних лісів росте дрібнолистий берест — карагач. Типовою породою для України є липа серцелиста, а в Карпатах і західних областях — липа широколиста, в придніпровських лісах — липа срібляста, в Кримських горах — липа кримська. Ясен звичайний трапляється в усіх лісових районах України. Росте клен кількох видів (явір, гостролистий, польовий і татарський). Клен гостролистий поширений скрізь, явір — у Карпатах і західному Лісостепу, клени польовий і татарський — в лісостепових і байрачних степових лісах.

Майже в усіх типах лісів України як домішка трапляється береза бородавчаста. На вирубках, згарищах, по схилах балок і ярів вона часто утворює чисті насадження. Поширені в Україні біла і чорна тополі, осика, вільха.

Степова рослинність в первісному вигляді до цього часу збереглася тільки на схилах балок, у передгір'ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя, островах. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках. У поширенні степової рослинності простежується певна закономірність: в лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивались лучні степи на глибоких чорноземах. У типовій степовій зоні на півночі була поширена різнотравно-типчаково-ковилова рослинність на звичайних чорноземах, на півдні — типчаково-ковилова на чорноземах південних і темно-каштанових ґрунтах, вздовж Азово-Чорноморського узбережжя — полиново-злакова рослинність на каштанових солонцюватих ґрунтах.

Лучні степи поділяються на рівнинні та гірські (кримські). В їх травостої переважають злаки — ковила, типчак, тонконіг вузьколистий; з різнотрав'я — конюшина, гадючник, маренка, шавлія лучна тощо; з ефемерів та ефемероїдів — незабудка, переломник, крупка.

Різнотравно-типчаково-ковилові степи мають густий трав'яний покрив, що складається з ковили, тонконога, стоколосу, вики конюшної, горицвіту весняного, молочаю степового, шавлії, астрагалу, в минулому займали простори Причорноморської низовини. У трав'яному покриві типчаково-ковилових степів переважають посухостійкі злаки: типчак, ковила українська, келерія, з різнотрав'я — кахрис, ферула, будяк, пижмо тощо. У травостоях полиново-злакових степів переважають посухостійкі (ксерофітні) дернинні злаки (типчак, ковила, житняк), полини, кермек тощо.
На Донецькому кряжі і сході України у минулому були поширені чагарникові степи. В них представлені зарості карагани — кам'янисто-степового чагарника. Невеликими ділянками в Кримських горах трапляються напівсаванні степи. В цих степах до злаків домішуються субтропічні види, поширені також люцерна, пирій повзучий, горошок та ін.

Луки залежно від умов розміщення поділяються на заплавні, суходільні, низинні, гірські. На заплавних луках поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлиці, келерії, а також конюшина, жовтець, щавель, деревій тощо. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки. Низинні луки приурочені до знижень на вододілах, терасах, долинах, тому вони тривалий час обводнені. В їх трав'яному покриві переважають вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина лучна і біла. Луки використовуються як сіножаті. Гірські луки поширені в Українських Карпатах. У травостої гірських луків поширені вівсяниця, білоус, конюшина, лядвенець. В субальпійському поясі сформувались луки з білоуса, тимофіївки, осоки вічнозеленої, вівсяниці.

Болотна рослинність розвивається в зниженнях з надмірним зволоженням. Болота займають близько 2% території України. Найбільше поширення вони дістали на Поліссі. Болота мають значні запаси торфу. За розміщенням розрізняють болота заплавні, низинні, долинні, притерасні, старих річищ, схилові. Найбільш поширені низинні болота. В їх рослинному покриві переважають трав'яні і трав'яно-мохові угруповання. Поширені осока, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З дерев — вільха чорна, менше — сосна, береза, верба, чагарники з верби і берези.
Багато боліт осушено. Меліоровані болота використовуються як сіножаті, на них вирощують технічні, кормові та зернові культури.[1]

Фізкультхвилинка

Для забезпечення диференційованого підходу до визначення черговості застосування охоронних заходів усі види живих організмів поділені на сім категорій, визначених на основі шкали, запропонованої в Червоній книзі МСОП.

0- категорія (зниклі) – види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація щодо існування їх у дикій природі. На території України перестали мешкати дев’ять видів ссавців (тюлень-монах, тарпан, кулан, тур, сайгак, соболь, росомаха, сіно ставка степова, заєць-біляк) та п’ять видів птахів (куріпка біла, кроншнеп тонкодзьобий, стерв’ятник, орел степовий, кречітка). Чому це трапилося? Звернімося до історії деяких з названих тварин. Тарпан (дикий кінь) свого часу був поширений у Європі, де на нього здавна полювали. Але вполювати прудкого та витривалішого за домашнього коня тарпана було нелегко: стада тарпанів заганяли до крутих схилів, звідки вони не могли вибратися і їх можна було вловити арканом. Але господарське освоєння та розорювання земель винесли тарпанам смертний вирок: вони зникли остаточно. Схожа доля спіткала тура (дикого бика), кулана та сайгака, хоча останній мешкав у межиріччі Південного Бугу, Дніпра й Дону ще наприкінці  20 століття.

І-категорія(зникаючі) – види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме далі згубна дія факторів, що впливають на їх стан; ІІ - категорія (вразливі) – види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до „зникаючих”, якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан.

ІІІ - категорія (рідкісні) – види, популяції яких є невеликими і які вданий час не відносяться до категорії „зникаючих” чи „вразливих”, хоча їм і загрожує небезпека;

ІV- категорія (невизначені) – види, про які відомо, що вони відносяться до категорії „зникаючих”, „вразливих” чи „рідкісних”, однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, відсутня;

V - категорія (недостатньо відомі) – види, які можна було б віднести до однієї з вищеназваних категорій, однак через відсутність повної достовірної інформації питання залишається невизначеним.

VІ - категорія (відновлені) – види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.

Рада Міністрів УРСР 1976 року прийняла постанову „Про заснування Книги рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тваринного та рослинного світу”. Так було створено Червону книгу України – основний документ, де узагальнено інформацію про сучасний стан природи нашої країни. На підставі фактів, що містяться у Червоній книзі України, розробляються наукові і практичні заходи щодо охорони, відтворення та раціонального використання рідкісних і тих, що зникають, видів рослинного і тваринного світу.

Постановою Верховної Ради від 29 жовтня 1992 року затверджено Положення про Червону книгу України, яка є основним державним документом з питань охорони тваринного і рослинного світу. Вона містить узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, які перебувають під загрозою зникнення і заходи щодо їх збереження та науково - обґрунтованого відтворення. До Червоної книги України заносять види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, у межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключно (морської економічної зони і знаходяться під загрозою зникнення.

До першого видання Червоної книги Української РСР (1980) було включено 85 видів і підвидів тварин та 151 вид судинних рослин. В останньому виданні Червоної книги України в томі «Тваринний світ» (1994) міститься 382 види і підвиди тварин, до тому «Рослинний світ» (1996) включено 541 вид, підвид, різновидність і форми вищих рослин,

Усі знають, що рослини і тварини найчастіше стають символами певних територій чи країн. Є такі тварини і рослини і у нас.(доповіді учнів про рослини і тварини символи України).

Діяльність людини суттєво змінила склад та розподіл рослинності та тваринності, нераціональне природокористування призвели до зникнення певних видів рослин і тварин та різкого зменшення чисельності інших видів. З метою охорони рідкісних, зникаючих і типових природних рослинних угруповань Міністерство природних ресурсів України наказом від 19.01.1997 р. затвердило Положення про Зелену книгу України. Цим законодавчим актом передбачено, що Зелена книга України є підставою для розробки заходів щодо охорони та невиснажливого використання природних рослинних ресурсів.

До Зеленої книги України занесено 127 рідкісних, зникаючих і типових угруповань різного рангу, наведені мотиви їх охорони, поширення і видовий склад. Наукове значення Зеленої книги полягає в тому, що в неї вміщені відомості про реліктові, ендемічні та інші рідкісні угруповання. Таким чином, вона створює передумови для дослідження історичних етапів розвитку рослинності та з’ясування закономірностей формування різних її типів.

Положенням про Зелену книгу України визначається п’ять категорій рослинних угруповань, що потребують охорони та занесення до Зеленої книги України, а саме:

•           корінні рослинні угруповання, у складі яких домінують види рослин, занесені до Червоної книги України, а також реліктові та ендемічні види рослин;
•           корінні рослинні угруповання, склад яких визначається типовими видами рослин, що зростають на межі свого ареалу чи висотного поширення та мають тенденцію до зниження свого життєвого потенціалу;
•           рослинні угруповання, що не пов’язані з природною зональністю (болота, луки, водні об’єкти) і потребують охорони з ботаніко-географічних міркувань;
•           рослинні угруповання, взаємопов’язані зі зникаючими видами представників тваринного світу;
•           рослинні угруповання, утворені поширеними в минулому видами рослин, які стали рідкісними під впливом антропогенних чи стихійних факторів.

VI. Первинне застосування знань.

Прийом «Відгадай загадку»

 1. Весною зеленіла,
    Влітку загоріла,
    Восени наділа
    Червоні корали. Відповідь на загадку: Горобина
2. У вінку зеленолистім,
    У червоному намисті
    Видивляється у воду
    На свою хорошу вроду. Відповідь на загадку: Калина 
3. Сімсот соколят на одній подушці сплять.  Відповідь на загадку: Насіння соняшника
4. Одну кинув — цілу жменю зібрав.
5. Одгадай загадочку: кинув її в грядочку, нехай моя загадка лежить до весни.
Відповідь на загадки 4-5: Зерно.
6. Стоїть дуб, повен круп, шапочкою прикритий, цвяшком прибитий.
7. Стоїть при дорозі на одній нозі, голова мала, а в ній —тьма. Відповідь на загадки 6-7: Мак
8. Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно.
9. Стоїть палиця, а на палиці — хатинка, а в тій хатинці повно людей.Відповідь на загадки 8-9: Со­няшник
 10. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько.Відповідь на загадку: Суниця.
11. Низький та колючий, солодкий та запашний. Ягоду зірвеш —усю руку обдереш. Відповідь на загадку: Аґрус.
12. Зелений звір на дерево тіка. Відповідь на загадку: Хміль
13. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє.
14. На літо одягається, а на зиму одежі цурається. Відповідь на загадки 13-14: Дерево
15. Ніхто їх не лякає, а вони все трем­тять. Відповідь на загадку: Осикове листя.
16. На дереві гойдається, жупан колю­чий має. На літо одягається, а восе­ни скидає.Відповідь на загадку: Каштан.
17. Стоїть над водою з розплетеною косою. Відповідь на загадку: Верба. 
18. Восени не в'яне, а взимку не вми­рає. Відповідь на загадку: Ялинка.
 19. У жнива гіркі, а в мороз солодкі. Що це за ягідки? Відповідь на загадку: Горобина.
20. Зубів не має, а кусає.
21.  Стоїть-колихається, як торкнешся, то покусається.
22.  Стоїть зелене, торкнешся — ошпа­ришся, а свиня з'їсть — не вдавить­ся. Відповідь на загадки 20-22: Кропива.
23.  У зеленім кожушку, 
      В костяній сорочечці 
      Я росту собі в ліску, 
      Всім зірвати хочеться.
24.  У дерев'яних грудях біле сердечко.
25.  Росло-виросло, із кущів вилізло, по руках качалося, а в зубах зосталося.
26.  Сам маленький, а кожух дерев'яний. Відповідь на загадки 23-26: Ліщиновий горіх.
27.  Стоїть дід над водою, хитає сивою бородою. Відповідь на загадку: Очерет.
 28.  Який корінь, який цвіт любить кожний в світі кіт?  Відповідь на загадку: Корінь валеріани. 
29.  Стоять красуні на воді, вінки на них білі й золоті. Відповідь на загадку: Лілеї водяні.
 30.  Чашечка медку закопана в льодку до нового годку. Відповідь на загадку: Посіяне зерно.
31.  На полі я був синенький, 
      Край води я був біленький, 
      Опинився в човнику швиденькім, 
      Потім під ножиком гостреньким. Відповідь на загадку: Льон.[20]

VII Підсумки уроку.

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці…..

На наступному уроці хочу дізнатися про….

Найбільше запам’яталося….

VIIІ. Повідомлення домашнього завдання.

1. Індивідуальні повідомлення 

 

 

 

 

 

Заняття № 12       Дата _______________ 

 

Тема: Критерії класифікації тваринного світу України

Мета:

навчальна: сформувати поняття «ресурси тваринного світу України», вміти характеризувати видовий склад тваринних ресурсів України та Черкаської області;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про тваринні ресурси, уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна:виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання: фізична карта України, комп’ютерна презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Територія України володіє неймовірними фауністичними комплексами, в склад яких входять обширні території лісів, безкраї степи і ліки, величні гори і живописні водойми. Таке різноманіття природних комплексів дозволяє розміститися більше ніж 45 тисячам видів представників тваринного світу. Вважається, що на території України можна виростити практично всі класи і види живих створінь з усього світу. Яких тварин ви вважаєте символами України? (відповіді учнів)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Та частина земної кулі, де сьогодні розташована Україна, існувала і до нашої ери. Розкопки і дослідження дозволили нам дізнатися, що раніше тут жили свиноподібні створіння, носороги, а потім жирафи та інші екзотичні тварини. Та протягом багатьох тисячоліть тваринний і рослинний світ постійно змінювався, а тварини пристосовувалися до нових для себе умов. Деякі види мігрували в більш комфортні умови проживання, а деякі отримали деякі навички і суттєво збільшили свою чисельність. [21]

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Різноманітність тваринного світу України робить більш складною класифікацію. Умовно виділяють таку класифікацію:

Найпростіші – близько 1200 видів.

Клас черви – близько 1400 видів.

Членистоногі – близько 39000 видів.

Риби – близько – 270 видів.

Птахи – 344 види.

Ссавці – 108 видів.

Накреслимо табличку і заповнимо її по ходу розповіді.

Регіон – зона	Тварини	Птахи
Зона мішаних лісів
Степова зона
Узбережжя Чорного і Азовського морів
Карпатська зона
Долинно – річкова зона

Ці дані є приблизними, так як чисельність видів тваринного світу постійно змінюється. 

Тваринний світ держави відрізняється багатим видовим складом, що визначається різноманіттям природних умов. В межах України за приблизними підрахунками відомо близько 44800 видів тварин ( враховуючи акваторії Чорного та Азовського морів).

Чисельність видів та особливості територіального розміщення фауни визначається не тільки різноманіттям сучасних екологічних умов, але і геологічної історії держави.

Тваринний світ України сильно відрізняється в окремих територіальних зонах. В зонах мішаних лісів живуть дикі свині, кабани, лосі, вовки, лисиці та зайці. Крім того постійними жителями є борсуки, білки, лісові куниці. Серед плазунів виділяють гадюку, вужа, ящірок. Дуже багато в цій зоні жаб.

Степова зона є місцем життя багатьох ссавців: тушканчиків, полівок, кротів, мишей, їжаків. Світ птахів степової зони представлений жайворонками, дрофою, степовими журавлями, перепілками, степовими орлами. Серед плазунів поширеними є гадюка степова і полоз жовтопузий.

Яскраво виражений тваринний світ узбережжя Чорного і Азовського морів. Яскравими представниками цієї території є гусак сірий, чайка і лебідь- шипун. В морях плаває камбала, бичок, скумбрія, осетр, також в цій місцевості можна зустріти три різновиди дельфінів.

Карпатську провінцію населяють тритони, чорний дятел, білка, видра, лісова кішка, лисиця, ведмідь, дикі кабани, видри, олені, рись і багато інших видів.

Долинно – річкова зона України багата на різноманіття водо плаваючих птахів і представників болотяної фауни. В таких зонах можна зустріти білу цаплю, болотну черепаху, баклана, видру, бобра. В озерах і річках плавають і живуть сом, ставрида, лящ, молюски. [22]

Фізкультхвилинка

VI.Первинне застосування знань.

Прийом «Проблемне питання»

• Доведіть,  що тваринний світ України потребує охорони. Запро­понуйте своє вирішення проблеми.
• Назвіть тварин, що занесені до Червоної та Зеленої книг України.

VIІ. Підсумки уроку.

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці…..

На наступному уроці хочу дізнатися про….

Найбільше запам’яталося….

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

1. Індивідуальні повідомлення  про зниклих тварин.
2. Робота в групах: доповіді про зоогеографічні округи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Заняття № 13       Дата _______________ 

 

Тема:  Зоогеографічне районування

Мета:

навчальна: сформувати поняття «зоогеографічне районування», вміти характеризувати видовий склад тваринних ресурсів  України та Черкаської області;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про тваринні ресурси, уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання:  карта природних зон України, комп’ютерна презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Прийом «Гронування»

Ви бачите на дошці два написи: Червона книга України і Зелена книга України. Візьміть стікери і напишіть тварин, які занесені до цих книг. (учні виконують завдання)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Назвіть тварин, які  мешкають на території України та в Черкаській області. (відповіді учнів)

Інтенсивне полювання, господарська діяльність призвели до зникнення деяких видів тварин та зменшення чисельності інших.

Запитання. Які тварини зовсім перестали мешкати на території України?

Це ссавці-дев'ять видів (тюлень-монах, тарпан, кулан, тур, сайгак, соболь, росомаха, сіноставка степова, заєць-біляк).

Птахів-п'ять видів ( куріпка біла, кроншнеп тонкодзьобий, стерв'ятник, орел степовий, керечітка).

Запитання. Чому це трапилося? Звернемося до історії деяких з названих тварин. (випереджальне завдання)

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Тваринний світ нашої держави відрізняється багатим видовим складом, що визначається різноманіттям природних умов. В межах України за приблизними підрахунками відомо близько 44800 видів тварин ( враховуючи акваторії Чорного та Азовського морів).

Чисельність видів та особливості територіального розміщення фауни визначається не тільки різноманіттям сучасних екологічних умов, але і геологічної історії держави.

Більша частина території держави за біографічним районуванням належить до Європейської під області Голарктичної області; тільки Кримські гори та південне узбережжя Криму відносять до Середземноморської під області. Порівняльний аналіз видового складу сучасної наземної фауни та закономірностей розміщення окремих таксонів тварин дає підставу виділити на території України 3 зоогеографічних округи – Поліський, Український лісостеповий та Український степовий, що лежать в рамках відповідних фізико-географічних зон та три поза зональних зоогеографічних округи – Азово - Чорноморський прибережний, Кримський гірський та Карпатський гірський. До складу фауни України входять багато видів тварин , поширених на всій або майже на всій території держави. Серед найбільш відомих із ссавців – їжак звичайний, ласка, лисиця, заєць русак, хатня миша, косуля звичайна; з птахів – качка звичайна та сіра, горлиця звичайна, голуб лісовий, зозуля звичайна, зимородок звичайний, ворона сіра, галка, шпак, зяблик, горобець, синиця велика, ремез, соловей звичайний, ластівка звичайна; з плазунів – вуж звичайний, мідянка звичайна; з земноводних – жаба озерна, жаба зелена; з молюсків – янтарка звичайна, деякі види слизунів; з комах – бабка плоска , коромисло синє, ведмедька звичайна, травневий жук, муха хатня, кропивниця. В різних зоогеографічних округах та навіть районах густина популяцій вищезазначених звичайних видів тварин неоднакова та служить для характеристики округів. [23]

Поліський зоогеографічний округ (доповідь 1 групи)

 Внаслідок посиленого сільськогосподарського освоєння цього краю, в тому числі заміни старих лісів молодняками, вирубки дуплистих дерев використання отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками природні умови настільки змінились, що типові представники лісових біоценозів, характерні для зоогеографічної під області тайги, стали рідкими та випадковими в Українському Поліссі. Збіднінню мисливчо –промислової фауни сприяло також значне посилення фактору занепокоєння тварин. Зміна біоценозів відбилася на таких видах як білка, сіра та лісова соні, дятли зелений та сивоголовий. Кількість деяких мисливчо промислових тварин почала тут збільшуватися завдяки здійсненню природоохоронних заходів. В лісових масивах, водно болотяних біотопах та на окультурених землях Полісся зустрічається також горностай, норка, синиці чорна та чубата, журавель сірий, вальдшнеп, крачка білокрила, гадюка звичайна, жаба очеретяна, наземні молюски, комахи.

У Поліссі зустрічається також багато тварин, що характерні для Лісостепу. Число видів лісостепової та навіть степової фауни значно підвищилось у зв’язку з вирубуванням лісів.

 

Український лісостеповий зоогеографічний округ(доповідь 2 групи)

Фауна цього округу характеризується змішуванням лісових та степових тварин. У лісостеповій зоні є багато представників фауни , які поширені в основному у ній та мало чисельні у іншій зоні. Це кріт звичайний, землерийки, їжак звичайний, заєць русак, полівка сіра, хом’як звичайний, голуб лісовий, іволга, пістряві дятли середні та малий, черепаха європейська, жаба сіра. Звичайними комахами для цього зоогеографічного округу є капустяний клоп, хрущі, білянки, шовкопряди, дикі бджоли, оси, мурахи та комарі. Для закарпатської ділянки лісостепу характерні також піщуга короткопала, горлиця кільчаста, яка за останнє десятиріччя розселилася і на Правобережжя. В Лісостепу України проходять кордони реалів ряду тварин.

Український степовий зоогеографічний округ (доповідь 3 групи)

Цей округ відрізняється багатим видовим складом тварин; в той же час кількість специфічних видів тут обмежена. З ссавців зустрічаються їжак вухатий, борсук степовий, перев’язка. Серед шкідливих гризунів, окрім ховрахів зустрічаються миша сіра, хом’як звичайний, які при масовому розмноженні наносять великої шкоди сільському господарству. З птахів характерні дрохва, степовий орел, степовий співочий жайворонок, вівсянка червоноголова, рожевий шпак степовий.

Серед поширених і в інших зонах птахів звичайні степовій зоні куропатва сіра, перепел, а в населених пунктах – представники сімейства воронових , горобець та сич хатній, шпак звичайний, та інші мілкі комахоїдні птахи. З плазунів та земноводних частіш за все зустрічаються ящірка зелена та кримська, вуж водяний , полоз жовточеревий, гадюка степова, жаба озерна та жаба зелена. Степова фауна молюсків представлена окремими видами родів равлик, геліцела, хондрила, теба. Характерними комахами є багато чисельні саранові, серед яких немало шкідників сільського господарства; також дуже шкідливі клоп-черепашка, лускуни, озима совка, луговий метелик та кровосисні двокрилі. Звичайні й корисні комахи: дикі бджоли, джміль степовий, мурахи. Для степу Криму, як і степової зони в цілому характерні хом’як, полівки, миша сіра, їжак, лисиця, степовий жайворонок, вівсянки, перепел, куропатва сіра, дрохва. Зустрічаються багато ендеміків серед комах три види тарганів, кримський богомол, немало коників, зокрема білокрила кримська дибка, місцеві форми бабок, жуків.

Український Карпатський гірський зоогеографічний округ (доповідь 4 групи)  

Українські Карпати населені в основному представниками лісової фауни. Серед них багато видів тварин, що зустрічаються в Українському Поліссі – білка, водяна полівка, рябчик, глухар, трьохпалий та білоспинний дятел, що представлені в Карпатах місцевими підвидами. Альпійська фауна Українських Карпат погано розвинена за їх незначної висоти. З ссавців для Альпійського поясу характерно лише полівка сніжна, хоч і вона спускається до соснового криволісся. Більшість ссавців мешкають у всіх висотних поясах Карпат, окрім Альпійського; густина їх популяцій у різноманітних поясах різна. Так наприклад, з тварин, що населяють полонини, - буро зубки звичайна альпійська та мала, лісова полівка руда, водяна полівка, беззубі миші жовтоголова та лісова, - тільки бурозубка альпійська та полівка підземна знаходять тут для себе найкращі умови проживання. До видів з високою пристосованістю до умов поясів Карпат належать, окрім згаданих, їжак, кажан північний, ведмідь, вовк, лисиця, ласка, куниця лісова, горностай, зрідка – видра, рись, кішка лісова, заєць рисак, білка, соні. В букових та ялинкових лісах мешкають олень, косуля, кабан дикий; в минулому водилися зубр та лось. Панівна більшість рукокрилих заселяє пере гірський пояс змішаних лісів, не піднімаючи у гори. У розселені птахів також спостерігається повна відповідність висотним поясам. Так , у альпійському поясі Українських Карпат гніздяться коник гірський і тинівка альпійська; в більш низьких поясах та Передкарпатті – тетерів, глухар, рябчик, голуб лісовий, горлиця, орли карлик та беркут, корольки жовтоголовий та червоноголові та інші.  Фауна ж плазунів порівняно бідна. Її представляють ящірки живородна та зелена , вужі звичайний та водяний, мідянка, гадюка звичайна. Із земноводних водяться тритон карпатський (ендемік), тритон альпійський, саламандра плямиста, також поширені жаба трав’яна та звичайна квакша. Фауна наземних молюсків Українських Карпат нараховує близько 100 видів, понад 15 з яких ендемічні.

Кримський гірський зоогеографічний округ (доповідь 5 групи)

У складі фауни цього округу, куди входить і Південний берег Криму, є види що поширені у суміжній Європейській під області, а також значна кількість реліктів середземноморського походження. Тривале територіальне ізолювання Гірського Криму призвело до утворення місцевих форм тварин. У лісах Кримських гір зберігся в дикому стані  олень звичайний кримський. Тут також водяться косуля звичайна, кабан дикий, куниця кам’яна ласка (кримська форма) борсук, заєць русак, акліматизовані – муфлон європейський та білка – телеутка. Зустрічається в цьому окрузі білозубка мала та мало черева, рукокрилі беззуба миша жовтогорла та інші ссавці, регіони поширення яких виходять за межі Кримського півострова. Орнітофауна Гірського Криму багата та має риси середземноморської фауни. Характерними, хоч і рідкісними у теперішній час, є гриф чорний, голуб сизий, середземноморський підвид сича хатнього, сойка кримська , вівсянка гірська. На сухих, кам’янистих схилах зустрічаються ящірка кримська, голопалий гекон середземноморський, полоз леопардовий, жовтопузик безногий. Серед наземних молюсків Гірського Криму багато ендеміків, а також понтичних середземноморських видів та видів що поширені в Європейські під області. Немало ендеміків і серед комах, тільки в Криму, зокрема на Південному березі зустрічається скорпіон кримський. Ракоподібні кримських печер представлені двома видами веслоногих та чотирма видами мокриць, що є неогеновими реліктами.

 

Азово -Чорноморський зоогеографічний округ(доповідь 6 групи)

Цей округ охоплює морські узбережжя (окрім Південного берегу Криму). Для них, як і для узбережжя Сивашу типові тушканчик трипалий, ховрах малий, степова полівка звичайна, кролик дикий, кажан двокольоровий. В Азово-Сиваському заповідно мисливчому господарстві та на інших охоронних територіях розводять оленів звичайного та плямистого, лань, сайгака, майбака, норку, ондатру; з птахів тут водяться фазан звичайний , журавель красень-степовий, що також зустрічається на північному узбережжі Карканітського заливу Чорного моря та Керченському півострові. На степових та лісостепових ділянках всього округу зустрічаються куропатка сіра, дрохва, стрепет. Звичайними гніздовими птахами морського узбережжя та прилеглих островів є пеганка, качка звичайна та сіра авдотка степова, чайки срібляста та тонкодзьоба, крачки – мала, чубата, пістрявоноса.

У Криму на заповідних Астакінських плавнях та у низинах Дунаю збереглися рідкісні огарі Невеликими колоніями на острівках та пісчаних косах поселяються де – не - де чеграви, поодинокими парами червононосий нирок, качка пилохвістка. У заплавній Дніпра нижче Каховки зустрічається на гніздуванні гоголь. Особливо багато водоплавних птахів спостерігається на лиманах під час перельотів та зимівель. Значну роль у охороні та раціональному використанні тваринного світу цього округу відіграють розташовані тут заповідники, заповідно-мисливчі, та мисливчі господарства. З плазунів у окрузі мешкають вужі звичайний та водяний, гадюка степова, водяна черепаха; жаба зелена та озерна, а також види, що поширені на всій території держави. Серед молюсків є як степові форми, так і види, що зареєстровані в Азово-Чорноморському окрузі, зокрема в його прибережній смузі. Характерні комахи –дибка степова, гнойовик кукурудзяний, апантел. Вздовж чорноморського узбережжя також зустрічається і павук каракурт.

Континентальні водойми відрізняються різноманіттям тваринного світу; за зоогеографічним районуванням входять до складу Чорноморського округу середземноморської під області. У складі фауни нараховується близько 6600 видів прісноводних та солонувато водних тварин, серед яких є різні за походженням фауністичні комплекси. Тут мешкають стародавні автохтонні форми. Основну масу складають види, що відрізняються палеарктичним голарктичним і навіть світовим поширенням; багато наземних тварин, зокрема комах, що пристосувалися до постійного чи фазового проживання у воді. Серед прісноводних тварин є морські емігранти, що перейшли до солонувато водного, а потім і прісноводого способу життя, а також прісноводно-морські риби, міграція яких пов’язана з їх нерестом. За чисельністю та видовим складом, особливо у водоймах із стоячою чи погано пливучою водою, перше місце займають комахи. Також різноманітні за видовим складом черв’яки, ракоподібні та молюски. Ендемічні для України деякі риби, мінога українська, молюски. Солонувато водна фауна характерна для водойм понто-азовської прибережної смуги, що об’єднує лимани, гирла річок, пригирлові опріснені ділянки моря та осолоненні приморські озера; її основу складають реліктові види, що є потомками сарматської та понто-каспійської фауни. Крім того тут мешкають атлантично-середземноморські емігранти та різні за походженням прісноводні тварини. Характерними є оселедці, бички, багато чисельні бокоплави, гіпанія, монодаква, мівкромеланія. Важливим складовим компонентом також є коловратки та гіллястовусі ракоподібні.

Тваринний світ Чорного та Азовського морів належить до Чорноморського округу Середземноморської під області Бореальної області. В теперішній час у Чорному морі відомо понад 2400 видів тварин, враховуючи солонувато водні. Панівна більшість видів вільноживучих тварин нащадки евритопних середземноморських виселенців, що мають північно-атлантичне походження та заселили Середземне море під час значного похолодання. Видовий склад фауни чорного та Азовського морів порівняно бідний, що пояснюється своєрідним гідрологічним режимом та низькими температурам взимку т на глибині. У Чорному морі немає представників багатьох видів, поширених у повно солоних морях. Більшість таксонів, що представлені кожний одним видом, зустрічається рідко та в основному у при босфорському районі; винятком є лише гребінник. Із Середземноморських виселенців поширеними у фауні Чорного моря є багатощетинникові кільчики, веслоногі рівноногі та десятиногі ракоподібні, риби, черевоногі та двостулкові молюски. Деякі середземноморські тварини поселившись у Чорне та Азовське моря знайшли тут особливо сприятливі умови для розвитку.

Тваринне населення Азовського моря за якісним складом (близько 400 видів). Типово морські тварини, що навіть є у Чорному морі у ньому відсутні. Порівняно багаті видами ракоподібні, а також риби. За походженням до складу фауни входять три групи тварин:

•                   середземноморські еврігалинні емігранти, що складають основну масу азовської фауни;
•                   понтокаспійські релікти;
•                   прісноводні еврігалинні види, зокрема напівпровідні та прохідні риби.

Тваринний світ держави вивчається в Інституті зоології та Сільськогосподарській Академії АНУ, на кафедрах університетів педагогічних інститутів.

Тваринний світ є одним із найважливіших компонентів природного середовища. Серед представників дикої фауни України є цінні види, які разом із сільськогосподарськими тваринами слугують джерелом отримання харчових продуктів, промислової, технічної, лікарської сировини. Тому корисні тварини є об’єктом масового розведення.[24]

Фізкультхвилинка

VI.Первинне застосування знань.

Прийом «Побудова схеми»

Накреслимо схему зоогеографічного районування України. (учні малюють схему).

Погляньте будь – ласка на карту районування і вкажіть, які тварини поширені на території того чи іншого району.

VII. Підсумки уроку.

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці…..

На наступному уроці хочу дізнатися про….

Найбільше запам’яталося….

УІІ. Повідомлення домашнього завдання.

1. Індивідуальні повідомлення  «Тварини, що занесені до Червоної книги», «Тварини області, що знаходяться на грані вимирання»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 14       Дата _______________ 

 

Тема:  Мисливство

Мета:

навчальна: сформувати поняття «мисливство», «браконєрство», розуміти права та обов’язки мисливця;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про тваринні ресурси, уміння аналізувати вплив мисливця на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання:  фізична карта України, комп’ютерна презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Мисливство в Україні мало давні й міцні традиції. Питома вага цього заняття в господарській системі, розміри й способи мисливства склалися історично і залежали від багатьох факторів. Насамперед цьому сприяли природно-кліматичні та географічні умови: у лісах водилось чимало дичини — вовки, ведмеді, вепри, олені, борсуки, лисиці, зайці, куниці тощо, а також нині втрачені тури, дикі коні, зубри, лосі, різноманітне птаство — качки, гуси, куріпки, дрофи, у ріках — видри та бобри. Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників, а також поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва в умовах натурального господарства.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Тільки що уявили з вами давнього мисливця, який приносив в дім, впійману здобич, а зараз уявіть будь – ласка сучасного мисливця, який він? - Сучасний мисливець насамперед має бути людиною, яка любить природу, чутливо сприймає процеси, що відбуваються у природному середовищі. Йдучи на полювання у ліси, поля, на озера і болота, спостерігаючи схід і захід сонця, диких тварин і птахів, милуючись красою природи, людина прикипає до мисливства. Мисливцю важко відповісти, чому він ним став. Мабуть — це поклик природи.

В Україні заступником мисливства вважають святого Михаїла, день якого відзначається 21 листопада. Колись у давнину в цей день мисливці йшли до церкви і перед образами свого покрови­теля ставили свічки. Святий Михаїл вважається також захисником м. Києва. На стародавньому гербі української столиці св. Михаїл зображений у відповідному спорядженні з мечем.[25]

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Мисливство — вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин (диких звірів і птахів, що можуть бути об'єктами полювання), які перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мис­ливських угідь. Його метою є задоволення матеріальних, рекре­аційних потреб громадян та інших суспільних потреб. Мисливство здійснюється юридичними та фізичними особами (користувачами), які ведуть мисливське господарство.

 Мисливське господарство як галузь — це сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва (ст. 1 Закону України від 22 лютого 2000 р. «Про мисливське господарство та полювання»'. Мисливське господарство ведеться в межах мисливських угідь, якими визначаються ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Закон України «Про мисливське господарство та полювання» закріплює положення, що мисливські тварини, які перебувають у стані природної волі у межах території України, є природним ресурсом загальнодержавного значення, об'єктом власності Українського народу.

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства на­даються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними. Севастопольською міською радами за поданням місцевого органу, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання (Держкомлісгосп України), Радою міністрів АРК, обласними, Київською  та  Севастопольською  міськими  державними адміністраціями, місцевими органами Мінекоресурсів України, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Мисливські угіддя надаються у користування на термін не менше як на 15 років. Користувачі мисливських угідь мають переважне право на продовження терміну користування.

Посвідчення мисливця, дозвіл на добування диких тварин видається державним органом виконавчої влади з питань лісового господарства України.

Терміни полювання є важливим моментом у правовому регулюванні полювання. Від термінів полювання залежить екологічний баланс у природі. Найчастіше порушення саме термінів полювання вело до зникнення найрідших порід як птиць, так і звірів. Терміни полювання встановлюються з урахуванням багатьох чинників, таких як:

- екологічний добробут у країні;

- екологічний добробут у регіоні;

- метереологічний прогноз;

- прогноз народжуваності даного виду тварин;

- поголів'я даного виду тварин на момент відкриття полювання;

- правове положення на даний момент.

Як ні дивно останній момент є дуже важливим тому, що від стану кодифікації і спроможності запобігти правопорушенням залежить обсяг несанкціонованого полювання, що на жаль має місце.

Полювання на тварин може здійснюватись у такі терміни:

1.На норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходулочника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвостів, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - у серпні - грудні;

2. На гуску сіру, гуменника, гуску білолобу велику - у серпні - січні;

3. На куріпку сіру, кеклика, фазана, тетерука, рябчика у жовтні - грудні;

4. На перепілку - у серпні - жовтні;

5. На самця козулі - з 1 травня по січень включно;

6. На самців кабана, лані, оленів благородного і плямистого, лося, муфлона - у серпні - січні;

7. На самок кабана, лані, оленів благородного і плямистого, козулі, лося і муфлона та на молодняк зазначених видів - у вересні - січні;

8. На ведмедя - у жовтні - грудні;

9. На білку, нутрію вільну, єнотовидного собаку, лисицю, куниць лісову і кам'яну, тхора лісового - з 15 жовтня по лютий включно;

10.На бобра, ондатру, норку американську - з 15 листопада по лютий включно;

11.На кроля дикого і зайця-русака - з 15 жовтня по січень включно;

12. На бабака - у липні - вересні;

13. На крота - у липні - березні.

Мінлісгосп за погодженням з Мінекобезпеки може дозволити проведення весняного полювання в окремих мисливських угіддях на самців тетеревиних птахів, вальдшнепа і крижня.

Полювання протягом мисливського сезону може проводитись в усі дні тижня.[26]

Фізкультхвилинка

Браконьєрство - незаконне полювання або незаконний видобуток водяних тварин і рослин, є корисливим злочином в області охорони природи. Злочин, скоєний стосовно живої природи характеризується як суспільно небезпечний винний вплив на природний ресурс, що здійснюється в його захопленні, заволодінні, знищенні, винищуванні, пошкодженні або псуванні. Кримінальну відповідальність спричиняє за собою полювання в заборонений час або в заборонених місцях або забороненими знаряддями і способами. Відповідальність за ці дії передбачена Статтею 161 КК України «Незаконне полювання». У частині 1 цієї статті говориться, що якщо за такі ж дії протягом року було застосовано адміністративне стягнення, - незаконне полювання карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, з конфіскацією всього добутого і знарядь полювання.[27]

VI. Первинне застосування придбаних знань.

А тепер на основі почутого на уроці матеріалу разом створимо пам’ятку для кожного мисливця (учні створюють пам’ятку для мисливців).

VIІ. Підсумки уроку.

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці…..

На наступному уроці хочу дізнатися про….

Найбільше запам’яталося….

VІІI. Повідомлення домашнього завдання.

1.                           Індивідуальні повідомлення «Відповідальність за браконьєрство».

Заняття № 15       Дата _______________ 

 

Тема: Рибальство. Рибні ресурси України 

Мета:

навчальна: сформувати поняття «рибні ресурси», вміти характеризувати видовий склад рибних ресурсів  України та Черкаської області;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про рибні ресурси, уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу, розуміти цінність риби як природного ресурсу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання:  фізична карта України, комп’ютерна презентація

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Прийом «Дивуй»

Початок XXI століття ознаменувався зменшенням уловів риби у природних і природно-технічних водоймах України: тільки у каскаді дніпровських водосховищ воно досягло трикратного рівня, в українській частині Дунаю - двократного, в Азовському морі - більш ніж десятикратного. За даними видання «Природно-ресурсний аспект розвитку України», яке оприлюднило ці дані, до об'єктивних причин зменшення вилову риби відносять різке її зменшення в акваторіях України і навіть вимирання найцінніших промислових видів. Поряд з іншими чинниками цьому сприяє й спосіб ведення рибальства, за якого технічні і біотехнічні заходи, спрямовані на поліпшення збереження та збалансованого використання прісноводних рибних ресурсів під час ведення промислу, майже не використовуються, турбота про збереження рибного різноманіття та його охорону теж мінімальна чи повністю відсутня. Риби пущені на самовиживання, а кількість їх переслідувачів зростає. Не захищають їх і правила рибальства, основні ідеологічні засади яких біологічно не обґрунтовані. [28]

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Наша країна - велика морська держава, що омивається двома морями та має вихід до басейну Атлантичного океану. На багатьох великих річках і озерах побудовані потужні гідроелектростанції з величезними водосховищами - внутрішніми морями. Побудовано численні ставки, зрошувальні системи з водосховищами, утворилися значні площі кар'єрів від виробітку торфу, мінеральних копалин, залиті водою.

Усі ці внутрішні водойми є важливою базою для організації в них високопродуктивного рибного господарства з промислового розведення і вирощування різноманітних цінних риб для постачання населення в живому і свіжому вигляді.

Рибальство в морі дає 70% загального вилову риби в країні, 80% виловленої морської риби направляється на виробництво харчової продукції, з якої виробляється близько тисячі найменувань. Інша кількість риби переробляється на кормову борошно для тваринництва, птиці-і звіроферми.[30]

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Ри́бне господа́рство, галузь господарства, до якої належить добування, переробка, відтворення і збільшення запасів риби та інших водних організмів у природних і штучних водоймах. Дає цінні харчові, кормові, лікарські й технічні продукти. Поділяється на рибальство, що має завданням ловити рибу і добувати морського звіра, та рибництво — збереження і поліпшення рибних запасів у природних водоймах і розведення риби у штучних. Рибальство може бути промисловим або аматорським.

Промислове рибальство поділяється на океанічне, морське, прибережне і на внутрішніх водоймах (річках, озерах, ставках, водоймищах).

Риба́льство — приватний або промисловий вилов риби та інших водних живих ресурсів. Під рибальством також розуміють полювання на таких морських тварин, як наприклад різні види молюсків, кальмарів, восьминогів, морських черепах, жаб і деяких інших їстівних морських безхребетних. Приватне рибальство залишається одною з найулюбленіших розваг і навіть таким популярним видом спорту, як спортивне рибальство.

В Україні рибне господарство було відоме від палеоліту. В античну добу з України у великій кількості вивозили рибу до Греції з Ольвії та інші грецькі колоній, за середньовіччя — до Візантії. На Запорозькій Січі рибне господарство було одним з основних промислів запорожців. Про рибне багатство України згадують подорожні М. Литвин (1550). Ґ. Боплан (1630-47), Ґ. Ржончинський (1721) та інші. У 19 ст. надмірний і хижацький вилов риби зменшив рибне багатство України, хоч уведено контроль над виловом риби й засновано риборозплідники (у Російській Імперії охоронні заходи застосовано вперше у 1771 р., але перші «Правила рыболовства» видано щойно 1878; у Польщі рибальські справи нормувала «Ustawa rybacka» з 1932 р.). Тому щорічний вилов риби у ріках центральних і східних Українських земель за час з 1900 до 1914 зменшився приблизно на половину — зокрема вилови цінних і рідкісних риб, а деякі види їх загинули. 1913 вилов риби, здобич морських звірів і морепродуктів на території УРСР становили 37100 т, або 3,7% всього СРСР (190 млн т). 80% видобутку риби в УРСР припадало на моря, 20% — на річки. Після зменшення вилову риби і морського звіра в 1916 — 23 він став збільшуватися і досяг у 1940 р. 139 100 т. У 1930-х pp. здійснено колективізацію рибного господарства.

Після повторного занепаду рибного господарства у 1941-44 рр. (у 1945 р. видобуто лише 59800 т риби) воно швидко зростає завдяки вдосконаленню метод вилову риби і добування морського звіра, модернізації рибопромислового флоту і поповненню його найновішими типами суден (риболовними траулерами різних видів, плавучими базами тощо), введенню розшукової гідроакустичної апаратури, збільшенню й якісному поліпшенню рибоводних і меліоративних заходів (зокрема у внутрішніх водоймах, серед інших поліпшення видового складу промислових риб, забезпечення процесу розмноження риб тощо), розбудові рибних пристаней і рибної промисловості. Чимале значення мало поширення рибальства трохи далі від берега на відкриту частину Чорного моря (є дуже бідним на рибу), значно більше на світові океани (від 1958 р.) і добування китів у водах Антарктики та їх переробку.[28]

 Сучасний стан рибного господарства України

Води України мають близько 200 (за іншими даними — 180) видів риб: 110 у річках, 180 — у морі (близько 90 видів живуть і в прибережних частинах Азовського та Чорного морів, і в ріках, що впадають у ці моря). Переважна більшість видів риб є промисловими; кілька десятків не мають промислового значення з уваги на свою нечисленність, малий розмір чи отруйність; серед промислових ледве близько 10% має більше значення, і на них припадає більшість улову.

Риби внутрішніх водойм України трапляються такі, що постійно живуть у річках, озерах чи ставах, такі, що обмежені у своєму поширенні окремими річками, такі, що живуть водночас і в річках і в лиманах; прохідні (осетри, білуга, оселедець та ін.), що частину життя проводять у морі, частину — в річках, ще ін., що живуть в опріснених, прилеглих до гирла рік ділянках моря і входять у річки для нересту та зимівлі. Рибою, яка живе у річці, але на нерест іде у море, є вугор. Рибальство на внутрішніх водах вже не має добрих умов розвитку, бо води України все більше стають занечищені, а для їх очищення вкладається замало коштів. Ряд видів риб винищено, на що вплинув також її хижацький вилов.

Річкове рибне господарство мало в Україні до початку 19 ст. найбільше значення. Серед рік України основне рибогосподарство значення мають Дніпро (з його приток — головне Прип'ять і Десна), нижній Дунай, менше Дністер, Південний Буг і Сіверський Донець. У сточищі Дніпра налічується 66 видів риб (у пригирловій частині); основними промисловими видами є: лящ, судак, короп, лин, щука, сом, окунь. Багатий на рибу нижній Дунай — 71 вид, серед них велике промислове значення мають: білуга, осетер, севрюга, стерлядь, сом, лин, короп, щука і оселедець, що заходять з моря.

Чимало риб має Південний Буг, зокрема у пригирловій частині (70 видів; у середньому — близько ЗО), серед них найголовніші: короп, лящ, плітка, червоноперка, окунь, карась. Іхтіофауна Дністра нараховує 57 видів (у верхів'ї переважають марена, підуст, головець та інші види, що живуть у поточній воді; у нижній — плітка, краснопірка, окунь, бичок, чехоня, лящ та ін.); Сіверський Донець — 44 види (лящ, підуст, в'язь, щука й ін.). Деяку роль у відтворенні рибних запасів великих річок відіграють їхні притоки.

Крім риб, властивих фауні України, у деяких річках трапляються риби-вселенці (царьок, сомик, гамбузія). За останні роки ведуться досліди над акліматизацією сигів; з Далекого сходу завезено для акліматизації білого і чорного амура, амурського сазана, білого та пістряного товстолобика.

Озерне господарство зосереджене переважно на Поліссі й у заплаві нижньої течії Дунаю. На Поліссі є 268 озер загальною площею 16 000 га; у них є 32 види риб, у тому числі: лящ, плітка, краснопірка, щука, окунь, лин, карась, йорж, канальний сом; промислова рибопродуктивність окремих озер є від 7,5 до 40 кг/га. Водяна площа основного фонду наддунайських озер є близько 45 000 га з рибопродуктивністю від 21 до 73 кг/га; цінніші види: короп, лящ, судак, щука, менше цінні: окунь, краснопірка, бички, тюльки, верховодка та ін.

Найінтенсивнішою формою рибного господарства є ставкове. Ставковий фонд України (близько 22 000 ставків) становить лише близько 170 000 га водної площі, з них зариблено близько 75 000 га; щорічний вилов риби у них — близько 30 000 т. Пересічна рибопродуктивність ставків (станом на 1970 р.) — 720 кг/га. Основним об'єктом тепловодного ставкового рибного господарства є короп, холодноводного — струг (головним чином - у горах).

У ставковому рибному господарстві розгорнена племінна робота, спрямована на поліпшення спадкових якостей і підвищення продуктивності риби. В Україні виведено дві породи коропа — український лускатий і український рамчастий, які на 20% продуктивніші, ніж безпородний дзеркальний короп. Ведуться також і промислове схрещування коропів різних порід та коропа з амурським сазаном, заведено теж китайського коропа. У наслідок інтенсифікації ставкового рибного господарства площа рибоводних ставків і вилови риби у них повільно зростають. Для штучного риборозведення існує 8 форелевих рибоводних ставків у Карпатах та один у Криму, 2 форелеві ферми у Волинській та Тернопільській областях, товарне господарство «Свалява» в Карпатах, осетровий завод на нижньому Дніпрі, нерестововирощувальні господарства на Каховському і Кременчуцькому водоймищах.

У зв'язку з спорудженням Дніпровського каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі рибальство погіршало. У великих водосховищах, організовано рибне господарство нового типу, відмінне від річкового. Причиною цього є те, що гребля Дніпровського (а згодом й інші) обмежила вільний доступ прохідним рибам, а риби, які не люблять стоячих вод перейшли на північ. Основними об'єктами промислу в дніпровських водосховищах є лящ, судак, сазан і сом. 1969 з водосховищ Дніпра видобуто 172 600 т риби (площа водосховищ 5 282 км²), або 33 кг з 1 га. Найбільшу рибопродуктивність (бл. 40 кг) мають Каховське і Кременчуцьке водосховище. Добування риби здійснюють рибоколгоспи кількох рибокомбінатів. На водосховищах створено кілька господарств, у яких вирощують мальків цінних видів риб для зариблення ріки і водоймищ. Велику увагу приділяють меліорації водойм. Деяке значення для рибного господарства мають також водосховища питної води, іриґаційні та ін.

Морське рибальство охоплює чорноморський та азовський регіони. Найбільше значення має азовський район; його рибне багатство відзначається чималою поживою (органогенні речовини, акумульовані Доном і Кубанню), наявністю місць, придатних для відкладання ікри (гирла Дону й Кубані) і прохідними й півпрохідними рибами. Головними місцями вилову є — гирла Дону й Кубані та Керченська протока; взимку провадять підльодові вилови у Таганрозькій затоці. Промислова продуктивність Азовського моря дуже велика — до 80 кг/га. В Азовському морі зустрічається близько 80 видів і підвидів риб; найбільше промислове значення мають: кілька, хамса, бички, судак, лящ, тараня, короп, осетер, севрюга, оселедці, кефаль, анчоус й ін.

За останній час він сильно зменшується через забруднення моря і надмірний вилов. На базі рибних ресурсів Азовського моря у межах України працюють Генічеський, Маріупольський та Керченський рибокомбінати та Мисівський і Аршинцівський рибозаводи.

Чорне море у своїй продуктивності обмежене недостачею мілин та чималою глибиною, наповненою сірководнем (з глибини 150 — 200 м). На відміну від Азовського моря, у Чорному основну масу виловлюваної риби дають морські види.

У прилеглих до Чорного моря водоймах та у пониззях Дністра й Дунаю розвинуто промисел прісноводного рака (1969 р. - 455,5 т).

Рибна промисловість і рибоконсервне виробництво зосереджене на узбережжі Чорного і Азовського морів і над Дніпром. Головними його центрами є Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Білгород-Дністровський, Маріуполь, Бердянськ, Вилкове, Генічеськ, Ялта, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Черкаси, Ізмаїл, Кілія.

Фізкультхвилинка

Браконьєрство - незаконне полювання або незаконний видобуток водяних тварин і рослин, є корисливим злочином в області охорони природи. Злочин, скоєний стосовно живої природи характеризується як суспільно небезпечний винний вплив на природний ресурс, що здійснюється в його захопленні, заволодінні, знищенні, винищуванні, пошкодженні або псуванні. Кримінальну відповідальність спричиняє за собою полювання в заборонений час або в заборонених місцях або забороненими знаряддями і способами. Відповідальність за ці дії передбачена Статтею 161 КК України «Незаконне полювання». У частині 1 цієї статті говориться, що якщо за такі ж дії протягом року було застосовано адміністративне стягнення, - незаконне полювання карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, з конфіскацією всього добутого і знарядь полювання.[29]

VI. Первинне застосування придбаних знань.

Давайте зараз визначимо основні заходи щодо охорони риб: (відповіді учнів)

- заборона на вилов рідкісних видів риб;

- обмеження місць і термінів вилову риб;

- обмеження або заборона деяких методів і знарядь лову риб;

- обмеження розмірів риб, яких виловлюють;

- обмеження господарської діяльності, що завдає рибам збиток;

- обмеження руху водного транспорту в місцях нересту;

- боротьба із заморами;

- розведення цінних видів риб.

VII. Підсумки уроку.

Прийом «Роблю висновок»

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці…..

На наступному уроці хочу дізнатися про….

Найбільше запам’яталося….

УІІ. Повідомлення домашнього завдання.

1.                           Індивідуальні повідомлення «Роль рибальства в господарстві України», «Відповідальність за браконьєрство»
2.                           Скласти заходи щодо шляхів збереження рибних ресурсів України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття № 16       Дата _______________ 

 

Тема: Комплексне районування території України як основа регіонального природокористування 

Мета:

навчальна: сформувати поняття «одиниці комплексного фізико – географічного районування території України», вміти характеризувати раціональне і нераціональне регіональне природокористування, давати оцінку природокористуванню в Україні;

розвивальна: розвивати уявлення учнів одиниці фізико – географічного районування, уміння аналізувати вплив людини на природу через раціональне і нераціональне природокористування,  логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання:  карта фізико – географічного районування України, атласи

Тип уроку: комбінований

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Прийом «Естафета»

Закінчіть речення:

ПТК — це…

Ландшафтна карта — це

Природний ландшафт — це…

Антропогенний ландшафт — це…

В межах території України розрізняють класи ландшафтів…

В межах класів ландшафтів виділяються…

Клас рівнинних східноєвропейських ландшафтів у межах території України поділяється на…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Учитель. У межах географічної оболонки сформувались різно­манітні та неоднакові за розмірами природні (фізико-географічні) регіони, для кожного з яких характерне певне поєднання ландшафтів. Ці регіони досліджують комплексно та на цій основі складають карти фізико-географічного районування.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Фізико-географічне районування

Фізико-географічне районування – це виявлення подібних за природними умовами регіонів, які різняться між собою своєю ландшафтною структурою. Результатом районування є виділення на карті фізико-географічних (природних) країн, зон і підзон, провінцій, областей.

Фізико-географічна країна

Фізико-географічна або природна країна – це велика за розміром територія, формування і розвиток якої пов'язані з великими тектонічними структурами (платформами та складчастими областями). Розрізняють рівнинні та гірські фізико-географічні країни, для яких характерною є ландшафтна зональність: горизонтальна для рівнин та вертикальна для гір.  У межах України виділяють одну рівнинну фізико-географічну країну, що займає Південно-Західну частину Східноєвропейської рівнини; а також дві гірських: Карпатську та Кримську.

Фізико-географічна зона

Фізико-географічна або природна зона є частиною природної країни, що виділяється в її межах на основі особливостей співвідношення тепла і вологи, циркуляції атмосфери, переважанням в її межах певного зонального типу ландшафтів. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього простягання, тобто змінюються з півночі на південь. Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від широти місця.

У межах рівнинної частини України виділяють три зони: мішаних хвойно-широколистих лісів, лісостепову і степову. Їх природні умови значно змінено господарською діяльністю людини. Межі зон можна визначити за поширенням ґрунтів та рослинного покриву. Зональні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проектування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, а також планування місць відпочинку.

Фізико-географічна підзона

Фізико-географічна підзона – це частина зони, яку виділяють за умовами зволоження. Підзони, як і зони, мають широтне простягання. На рівнинній частині України підзони виділяють не в усіх природних зонах.

У зоні мішаних хвойно-широколистих лісів та в лісостепу вони не проявляються. Степову зону відповідно до умов зволоження поділяють на: північну, середню та південно-степову підзони. (дивись атлас). Але останнім часом вчені прийшли висновку, що західноукраїнська провінція лісостепової зони блище за умовами до лісової зони. Тому в лісовій зоні виділяють підзону мішаних лісів та підзону широколистяних лісів.

Фізико-географічна провінція

Фізико-географічна провінція (або край) – це частина зони або підзони в рівнинній чи гірській країні, що виділяється з урахуванням неоднорідності поверхні зони, віддаленості від океану, впливу на неї повітряних мас, ступеня континентальності клімату, а також історії розвитку території в антропогені, тобто вплив материкових зледенінь, наступ морів, новітні тектонічні рухи.

Так, характерні особливості Полісся зумовлені впливом дніпровського зледеніння і складом антропогенових порід. Відмінності між провінціями лісостепу і степу найчіткіше виявляються в межах височин і низовин. Найбільш піднятою і зволоженою у лісостепу є Західноукраїнська провінція. Найбільш посушливою у степу – Причорноморсько-Приазовська сухостепова провінція. Ландшафтні особливості провінцій зон ураховуються в плануванні господарського використання територій.

Фізико-географічна область

Фізико-географічна область – це складова природної провінції, що виділяється за такими ознаками: приуроченість до тектонічних структур, положення над рівнем моря, характер розчленованості поверхні, склад гірських порід, наявність певних природних процесів. Так, у межах провінції Українського Полісся виділяють такі природні області: Волинську, Житомирську, Київську, Чернігівську та Новгород-Сіверську. Ознакою для виділення цих природних областей є приуроченість кожної з них до різних тектонічних структур, яким властиві свої нашарування гірських порід, поєднання форм рельєфу, видів ландшафтів. [31]

•                               Прийом «Творча лабораторія»

1.                                   Знайдіть на карті «Фізико-географічного районування»: природні зони, підзони, провінції, області, райони. Порівняйте карту «Фізико-географічного районування» у підручнику та в атласі (8-9 кл). Які відмінності ви побачили? (у підручнику в межах лісової зони виділяються підзони: мішаних лісів та широколистяних лісів. В атласі підзона широколистяних лісів відноситься до лісостепової зони.)

- Прийом «Проблемне питання»

2.                                   Аргументуйте ці зміни. На які чинники зверталась увага при такій зміні на карті «Фізико-географічного районування»? (кількість опадів, коефіцієнт зволоження, рослинність, ґрунти …)

Фізкультхвилинка

VI.Первинне застосування придбаних знань.

Прийом «Знайди правильне місце»

Завдання: Розставте елементи фізико – географічного районування правильно:

1.                           КОНТИНЕНТ
   2. СУБКОНТИНЕНТ
   3. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА КРАЇНА
   4. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА (ПРИРОДНА) ЗОНА
   5. ФІЗИКО-ГЕОРГАФІЧНА ПІДЗОНА
   6. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ПРОВІНЦІЯ
   7. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ОБЛАСТЬ
   8. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ РАЙОН [32]
2.                           Завдання - Прийом «Зроби висновок»

З якою метою здійснюється фізико-географічне районування те­риторії? Думку обґрунтуйте.

VIІ. Підсумки уроку.

Дайте відповідь на запитання: (робота в групах)

1.                           Зробіть висновок про зв'язок раціонального і нераціонального регіонального природокористування і одиницями фізико – географічного районування. (Група №1)
2.                           Дайте оцінку природокористуванню в Україні (Група №2)
3.                           Складіть характеристику природних ресурсів Українського Полісся (Група №3)

VIІІ. Повідомлення домашнього завдання.

1.                           Підготуватися до практичної роботи
2.                           Опрацювати елементи фізико – географічного райлнування

 

 

 

 

 

Заняття № 17       Дата _______________ 

 

Тема: Практична робота №2 «Складання порівняльної характеристики природних умов північно – степової підзони, середньостепової і сухосте пової підзони»

Мета:

навчальна: використовуючи знання, придбані на попередніх уроках охарактеризувати природні умови підзон України , дати оцінку північно – степовій, середньостеповій  і сухосте повій зонам України;

розвивальна: розвивати уявлення учнів про природні умови підзон , їх різноманітність,  розвивати уміння аналізувати вплив людини на природу, логічне мислення, навички аналізу вивченого матеріалу;

виховна: виховувати любов та повагу до рідної землі, Батьківщини, національну гордість за державу, в якій живемо, дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення;

Обладнання: контурні карти, атласи.

Тип уроку: практичного застосування знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Сьогодні на уроці ми, використовуючи знання з попередніх занять, охарактеризуємо природні умови північно – степової, середньостепової та сухосте пової підзон нашої Батьківщини.  

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Запис в зошиті дати, теми та мети практичної роботи.

IV. Виконання практичної роботи

Практична робота № 2

Тема: «Складання порівняльної характеристики природних умов північно – степової підзони, середньостепової і сухосте пової підзони»

Мета: формування характеризувати природні умови підзон України, дотримуючись загальноприйнятих вимог.

Обладнання: карта фізико – географічного районування України.

Хід роботи

Інструкція до виконання практичної роботи

Сьогодні на уроці нам потрібно заповнити табличку:

ПЛАН – ХАРАКТЕРИСТИКА	Північностепова підзона		Середньо степова підзона	Сухостепова підзона
Фізико – географічне положення
Тектонічні структури
Рельєф і корисні копалини
Клімат
Внутрішні води
Ґрунти
Рослинний і тваринний світ
Природоохоронні території

Матеріал для опрацювання учнями:

Степова зона

Зона займає південну і східну частину республіки. Простягається з 3. на Сх. від нижньої течії Дунаю до пд. відрогів Середньоросійської височини майже на 1000 км. В межах зони розташовані Микол., Херсон., Дніпроп., Запорож., Донец., Луганська області, пд. частини Одес, Кіровогр. і Харків, областей і рівнинна частина АР Крим. Площа її 240 тис. км² (40% тер. республіки). Серед інших зон України степова виділяється найбільшими тепловими ресурсами, самим тривалим вегетаційним періодом, найменшою зволоженістю, що обумовлює формування своєрідних степових ландшафтів. Річний радіаційний баланс 50-57 ккал/кв.см. Тривалість вегетаційного періоду 210–245 днів. Річна кількість опадів зменшується від 450 мм на Пн. до 300–350 мм на Пд., випаровуваність змінюється від 700–800 мм у пн. частині зони до 900–1000 мм — в південній. Коефіцієнт зволоження — 0,8-1,2. У зв'язку з недостатнім зволоженням в степовій зоні гідрографічна мережа розвинена слабо. Лісистість степової зони — 3%. Орні землі становлять бл. 75% всього зем. фонду степової зони. Значна посушливість території, часта повторюваність посух, суховіїв, пилових бур і засоленість ґрунтів, особливо в пд. смузі, — найбільш істотні з госп. точки зору негативні зональні риси природи. Тому осн. меліоративними заходами в зоні є штучне зрошення, полезахисні лісонасаджень, запобігання засоленню ґрунтів в умовах зрошення, меліорація засолених ґрунтів. За ландшафтним особливостям і умовами природокористування степову зону ділять на три підзони: північностепову, середньостепову і південностепову (сухостепову).

Північностепова підзона

Північностепова підзона на Україні займає територію з чорноземами звичайними, сформованими під різнотравно-типчаково-ковиловими степами. За видовим відмінностям серед степових ландшафтів виділяють піднесені і низинні. У орографіч. відношенні для неї характерне переважання розчленованих лесових височин.

•                               Підзону ділять на 3 фізико-геогр. провінції.

1. Дністровсько-Дніпровська північно-степова провінція

Дністровсько-Дніпровська північно-степова провінція займає південні відроги Подільської і Придніпровської височин. Характеризується м'яким і теплим кліматом. Опадів 420–465 мм в рік, коефіцієнт зволоження 1,0-1,2. Зональний фон утворюють такі осн. види ландшафтів: розчленовані схили лесових височин з чорноземами звичайними середньогумусними (на Пн.) і виположенні схили височин з чорноземами звичайними малогумусними (на півдні). Поширені яружно-балкові місцевості з лучно-чорноземними солонцюватими ґрунтами.

•                               У межах провінції виділяють 3 фізико-геогр. області.

1. Лівобережно-Дніпровська північно-степова провінція;

Лівобережно-Дніпровська північно-степова провінція займає пд. частину Придніпровської низовини, Донецьку і Приазовську височини і відрізняється більш континентальним кліматом, ніж попередня провінція. Річна кількість опадів — 450–480 мм, коефіцієнт зволоження 1,0-1,3. У зах. частині провінції поширені слаборозвинені низинні рівнини з чорноземами звичайними середньогумусними. Видові відмінності ландшафтів сх. частині провінції складаються в більш високому гіпсометріч. положенні, південної — в поширенні звичайних малогумусних чорноземів. На крайньому 3. виділяються терасові лесові рівнини з чорноземами звичайними середньогумусними в комплексі з лучно-чорноземними солонцюватими ґрунтами і солонцями на терасах і подах. У долинах річок — терасові піщані рівнини з чорноземами на пісках і дерновими ґрунтами, борами і суборями.

•                               Провінція включає 3 фізико-геогр. області. Деякі дослідники розглядають Донецьку височину як окрему фіз.-геогр. провінцію.

2. Донецько-Донська північно-степова провінція

Донецько-Донська північно-степова провінція охоплює південні відроги Середньоросійської височини. Вона характеризується найбільш континентальним кліматом, більшою, ніж в межах зони в цілому, кількістю опадів (460–520 мм), коефіцієнт зволоження становить 1,0-1,2. Для провінції характерні розчленовані хвилясті структурно-денудаційні рівнини з чорноземами глибокими і звичайними і дерново-карбонатними ґрунтами, а також поєднання елементів лісостепових ландшафтів з глибокими чорноземами і степових із звичайними чорноземами. Поширені долинно-терасові ландшафти.

•                               Включає одну фізико-геогр. область.

Середньостепова підзона

Середньостепова підзона межує з північностеповою по лінії суцільного поширення чорноземів південних. Вони сформувалися в умовах дефіциту вологи під типчаково-ковилового степу. Домінують схилово-піднесені і рівнинні, лучно-степові низовинні ландшафти з порівняно одноманітною структурою.

Причорноморська середньо-степова провінція

У межах підзони виділяють Причорноморську середньо-степову провінцію. Вона охоплює більшу частину Причорноморської низовини. Характерні великі теплові ресурси і недостатнє зволоження (350–420 мм опадів у рік, коефіцієнт зволоження 0,8-1,0). Осн. вид ландшафтів — лесові слабодреновані рівнини з чорноземами південними малогумусними. Поширені яружно-балкові місцевості з еродованими схилами з лучно-чорноземними і лучними солончаковими ґрунтами, в нижній течії Дунаю — своєрідні дельтові-плавневі ландшафти. Фрагментарно поширені піщані терасні місцевості з залісненими масивами пісків.

•                               Провінцію ділять на 5 фізико-геогр. областей.

Південно-степова (сухостепова) підзона

Межі Південно-степової (сухостепової) підзони визначаються поширенням сухостеповогу підтипу ландшафтів з темно-каштановими і каштановими ґрунтами, розвиненими під полинно-злаковими степами. До складу цього підтипу входять ландшафти: сухостепові приморські з фрагментами солонцюватих і солончакуватих, сопкові, рівнинно-передгірні, рівнинно-піднесені.

•                               У підзоні виділяють 2 фізико-геогр. провінції.

Причорноморсько-Приазовська південно-степова провінція

Причорноморсько-Приазовська південно-степова провінція займає сухостепове Причорномор'я та Присивашшя і характеризується найпосушливішим кліматом серед ін. провінцій степової зони (річна сума опадів 300–360 мм, коефіцієнт зволоження <0,8). Переважають лесові рівнини з розораними чорноземами південними солонцюватими в комплексі з темно-каштановими солонцюватими ґрунтами, слабодреновані лесові рівнини з подами, терасові піщано-лесові рівнини з темно-каштановими і каштановими солонцюватими ґрунтами, солонцями, луговими солончаками і осолоділими глейовими ґрунтами западин, терасові і давньодельтові горбисті піщані рівнини з дерновими і чорноземними слабкогумусованими ґрунтами.

•                               Провінція включає 3 фізико-географічні області.

Кримська рівнинна степова провінція

Кримська рівнинна степова провінція займає рівнинну частину Кримського півострова. На осн. ландшафтному тлі підзони провінція виділяється комплексами середньо-степового підтипу. Від середньо-степових ландшафтів Причорноморської низовини вони відрізняються значними тепловими ресурсами, добре вираженою континентальністю клімату (опадів випадає від 300 до 420 мм в рік, коефіцієнт зволоження 0,8-1,2). Переважають малопотужні щебенисті ґрунти. Сформувалися ландшафти лагунно-прибережних солянкових і полинових напівпустель на каштанових солонцюватих і лугових солонцюватих ґрунтах; малодренованих рівнин з типчаково-полинними і типчаково-ковиловими сухими степами на каштанових солонцюватих ґрунтах; лесових рівнин з чорноземами південними малогумусними карбонатними; акумулятивно-денудаційних рівнин з чорноземами південними на елювіально-делювіальних відкладах; хвилястих увалисто-улоговинних рівнинних з чорноземами південними щебенюватими.

•                               У межах провінції виділяють 4 фізико-геогр. області.[33]

VII. Підсумки уроку.

Підведення підсумків уроку, написання висновків до практичної роботи.

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

1.                           Вміти характеризувати природні умови підзон.

 

Робочий зошит – практикум «Природні ресурси України»

9 клас

 

 

 

 

 

Умовні позначення:

•     завдання розраховані на перевірку знань учнів

 

-                 завдання розраховані для закріплення знань

 

-        завдання для роботи з картою

 

-        творчі завдання, які виконуються за вибором

 

 

-             для допитливих

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №1

Тема: Предмет, мета і завдання курсу,

історія вивчення

 

Для чого потрібні знання про природні ресурси України?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Створення акровіршу до слова Батьківщина (для прикладу):

 

Б – багата,

А- ……________________

Т - …..________________

К- …..________________

І-…._________________

В-….________________

Щ-…________________

И-…________________

Н-…_________________

А-…_________________

 

Робота з картою

1. Підпишіть на контурній карті (ст.2 ) найбільші міста України
2. Підпишіть столицю України
3. Підпишіть країни, які територіально межують з кордонами України
4. Замалюйте червоним штрихом країни, сусідство з якими є найбільш перспективним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

На наступному уроці хочу дізнатися про _____________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Найбільше запам’яталося ____________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Для конспекту 

 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №2

Тема: «Оцінка довкілля, раціональне і

нераціональне природокористування»

Терміни та визначення: Природокористування,

ресурсозабезпеченість, екологія

 

 

 

Як ви розумієте вислів відомого англійського зоолога Джеральда Даррелла? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота з картою

1. Підпишіть на контурній карті (ст. ) найбільші промислові міста України
2. Позначте червоним штрихом адміністративні області, які найбільше забруднені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача №1: Обчисліть показник ресурсозабезпеченості країни кам'яним вугіллям (у роках) за такими даними:

загальні запаси кам'яного вугілля 1,5 млрд тонн,

щорічний видобуток склав 50 млн тонн.

Розв’язання:

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача №2: Визначте відсоток забезпечення України власною нафтою, якщо її потреби на рік становлять 50 млн т, а видобуток 4 млн т.

Розв’язання:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

На наступному уроці хочу дізнатися про ______________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Найбільше запам’яталося ____________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Для конспекту 

 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №3

Тема: Класифікація та характеристика,

запаси та родовища, еколого – економічна

оцінка

Чи можна вважати Україну багатою на корисні копалини європейською державою? ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Закінчіть речення:

Корині копалини це - ____________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

В Україні є всі види мінеральних ресурсів за походженням: _______________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

До паливних корисних копалин відносять такі: _________________________

До рудних корисних копалин відносять: _______________________________

До нерудних корисних копалин відносять: _____________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача №1: На скільки років Україна забезпечена залізною рудою, якщо загальні запаси – 25,2 млрд.т., а щорічний видобуток становить 12 млрд. т.?

 Розв’язання: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача №2: Промислові запаси України оцінюються в 48600 млн. тонн. Визначити запаси вугілля Львівсько – Волинського басейну, якщо вони становлять 2,05% від усіх запасів?

Розв’язання: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача №3: Україна забезпечує свої потреби у нафті на 8%. Визначити потреби у цьому виді палива, якщо видобуток нафти становить 4 млн. тонн на рік?

Розв’язання: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Закінчіть речення:

Україна багата на такі природні ресурси________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Заняття №4

Практична робота №1

Тема: «Нанесення на контурну карту основних басейнів і родовищ корисних копалин України»

Мета: формування вміння позначати на контурній карті основних басейнів та родовищ корисних копалин України, дотримуючись загальноприйнятих вимог.

Обладнання: карта мінеральних ресурсів України, контурна карта України.

Хід роботи

Інструктаж до виконання практичної роботи

Згадаємо правила заповнення контурних карт:

а) всі підписи виконуйте чітко, друкованими літерами;

 б) моря, затоки, острови, канали підписуйте вздовж паралелей, або посередині даних територій;

в) протоки, підводні хребти і підняття, глибоководні жалоби підписуйте вздовж розташування даних територій;

г) океанічні течії позначайте червоними (теплі течії) і синіми (холодні течії) стрілочками та підписуйте їх назви відповідними кольорами;

ґ) якщо назва географічного об’єкта не вміщується на контурній карті, то в цьому місці напишіть цифру, а в легенді карти поясніть, який географічний об’єкт позначено цією цифрою.

 

 

 

 

Завдання 1. Нанесіть на контурну карту:

4. Дніпровський буровугільний басейн;
5. Донецький кам’яновугільний басейн;
6. Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн;

Завдання 2: Нанесіть на контурну карту:

3. Причорноморсько – кримську нафтогазоносну область;
4. Волино – Подільську нафтогазоносну область;

 

Завдання 3: Нанесіть на контурну карту основні регіони та родовища видобутку горючих сланців. (Черкаська і Кіровоградська область)

 

Завдання 4: Нанесіть на контурну карту основні райони та родовища  видобутку торфу (Київська область)

 

 

Висновок: Охарактеризуйте закономірності розміщення корисних копалин території України.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вкажіть чому корисні копалини розміщені так нерівномірно? __________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Поясніть, як змінилось би розташування корисних копалин, якби територія України розташовувалася в таких самих широтах, але в південній півкулі? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №5

Тема:  Основні елементи клімату 

 

 

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Доповніть речення:

•  Україна розміщена в ___________________ поясі;
• Клімат України ________________________________;
• Проте на Південному березі Криму клімат _____________________________________________________________;
• В Закарпатті клімат _____________, з теплою малосніжною_______________і дощовим _______________).

 

 

 

 

1. _________________________________________________
2. _________________________________________________
3. _________________________________________________
4. _________________________________________________
5. _________________________________________________

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

На наступному уроці хочу дізнатися про _______________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Найбільше запам’яталося ____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №6

Тема:  Кліматичне районування

Терміни: клімат, погода,

кліматичне районування,

вісь Воєйкова

 

 

 

Пояс	Коротка характеристика	Область	Під область
Помірний пояс

 

Класифікація Кеппена __________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Класифікація Берга    __________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Класифікація Докучаєва __________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Класифікація Алісова  __________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №7

Тема:  Поверхневі води, ріки,

їх класифікація, режим живлення

 

 

 

 

Як ви розумієте вислів Бориса Харчука? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 В Україні багато річок. Більшість з них відносяться до басейну ___________________________ та морів, і лише річки __________________ та належать до басейну Балтійського моря. Річкова сітка нерівномірна: вона густіша на __________________ країни і ____________ на півдні країни. Річки в Україні поділяються на ______________ та ______________ . Річки тісно пов’язані з рельєфом і ______________ . ______________ визначає напрям течії, падіння і _____________ річки. А клімат визначає _____________ і ____________ . У річок України переважає мішане живлення. Найбільша річка України –____________(Славутич, Борисфен).

Заняття №8

Тема:  Озера, болота

 

 

1.Ця водна артерія є другою за протяжністю річкою Європи, яка у нижній частині протягом 175 км є природним кордоном. Бере початок у Німеччині і тече через десять країн Європи ___________________________________________________________.

2.Ця річка протікає у західній частині України. Вона бере початок на північно - східних схилах Українських Карпат на висоті близько 1000м та має назву родом із відомої легенди.  ________________________________________________________

3.Вона є досить великою водною артерією, що протікає паралельно Дніпру. Вона бере початок на Подільській височині, протікає в північно – східному напрямку між Подільською та Придніпровською височинами. Це найголовніша річка південної України.  _______________________________________________________________.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найвисокогірніше озеро України _______________________________

 

Найбільше озеро України _____________________________________

 

Найглибше озеро України ____________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.                                     ______________________________________________________
2.                                     ______________________________________________________
3.                                     ______________________________________________________

 

 

 

 

 

Заняття №9

Тема :  Категорії земель

Терміни: грунт, земельний фонд,

земельні ресурси, заповідник

 

• Що таке грунт і чим він відрізняється від землі?____________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
•  Від яких факторів залежить характер грунту на тій чи іншій території?___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
• Який український вчений вивчав грунти?_________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закінчіть речення:

Я сьогодні на уроці ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Найбільше запам’яталося ___________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Заняття №10

Тема :  Структура земельного фонду України

Терміни: грунт, земельний фонд, земельні ресурси, заповідник

 

• _____________________;
• _____________________;
• _____________________;
• _____________________;
• _____________________;

 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Приридокористування – це сукупність заходів, які направлені на _____________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Природокористування буває двох типів: ______________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________.

 

 

 

 

 

 

 

\

 

 

• ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;
• ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;
• ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;
• ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;
• ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

 

 

 

 

 

 

Заняття №11

Тема:  Склад і систематизація рослинних

ресурсів. Зелена і Червона книги України

Терміни: ендеміки, релікти

 

Ендеміки - __________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________;

Релікти - __________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________.

 

 

Тип	Вид	Географічне положення	Рослинність
Ліси	Хвойні	Українські Карпати	Ялина, сосна
Степи
Луки
Болота

 

 

 

 

 

 

0 – зниклі, наприклад: __________________________________________________________________;

І – зникаючі, наприклад: __________________________________________________________________;

ІІ – вразливі, наприклад: __________________________________________________________________;

ІІІ – рідкісні, наприклад: __________________________________________________________________;

ІУ – невизначені, наприклад: __________________________________________________________________;

У – недостатньо відомі, наприклад: __________________________________________________________________;

УІ – відновлені, наприклад: __________________________________________________________________.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №12

Тема:  Критерії класифікації тваринного

світу  України

Терміни: ендеміки, релікти

 

Регіон – зона	Тварини	Птахи
Зона мішаних лісів
Степова зона
Узбережжя Чорного і Азовського морів
Карпатська зона
Долинно – річкова зона

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Занесені до Червоної книги України ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Занесені до Зеленої книги України ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №13

Тема: Зоогеографічне районування

Терміни: зоогеографічні округи

 

 

Назвіть тварин, які мешкають на території області ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які тварини зовсім перестали мешкати на території України ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Більша частина території держави за біографічним районуванням належить до Європейської під області Голарктичної області; тільки Кримські гори та південне узбережжя Криму відносять до Середземноморської під області. На території України виділяють 3 зоогеографічних округи – Поліський, Український лісостеповий та Український степовий, що лежать в рамках відповідних фізико-географічних зон та три поза зональних зоогеографічних округи – Азово - Чорноморський прибережний, Кримський гірський та Карпатський гірський.

 

 

 

Назва округу	Тварини	Птахи
Поліський зоогеографічний округ
Український лісостеповий зоогеографічний округ
Український степовий зоогеографічний округ
Український Карпатський гірський зоогеографічний округ
Кримський гірський зоогеографічний округ
Азово – Чорноморський зоогеографічний округ

Закінчіть речення:  

Я сьогодні на уроці ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

На наступному уроці хочу дізнатися про ______________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Найбільше запам’яталося ___________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

Заняття №14

Тема: Мисливство 

Терміни: браконьєрство, мисливство

 

Мисливство в Україні мало давні традиції та здійснювалося з метою:

 

 

Мисливство – це __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

Терміни полювання встановлюють державою з урахуванням таких чинників:

Браконєрство – це _________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Закінчіть речення:  

Я сьогодні на уроці ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Найбільше запам’яталося ___________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

Заняття №15

Тема: Рибальство. Рибні ресурси України 

Терміни: браконьєрство, рибальство

 

 

 

Початок XXI століття ознаменувався зменшенням уловів риби у природних і природно-технічних водоймах України: тільки у каскаді дніпровських водосховищ воно досягло трикратного рівня, в українській частині Дунаю - двократного, в Азовському морі - більш ніж десятикратного. Поясніть причини зменшення уловів риби в Україні.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Рибальство – це ___________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Води України мають близько _____ видів риб: 110 у річках, 180 — у морі.  Серед рік України основне рибогосподарство значення мають ____________(з його приток — головне Прип'ять і Десна), нижній Дунай, менше Дністер, Південний ____ і Сіверський _______. У сточищі Дніпра налічується 66 видів риб (у пригирловій частині); основними промисловими видами є: _________________________________________________________.

Озерне господарство зосереджене переважно на території ______________ й у заплаві нижньої течії Дунаю. На Поліссі є 268 озер загальною площею 16 000 га; у них є 32 види риб, у тому числі: ______________________________________________________________.

Найінтенсивнішою формою рибного господарства є _______________. Ставковий фонд України становить лише близько 170 000 га водної площі.  Основним об'єктом тепловодного ставкового рибного господарства є ________________________________________________.

 

 

Головними центрами рибної промисловості та рибоконцервного виробництва зосереджене на узбережжі Чорного і Азовського морів і над Дніпром. Основними  центрами є: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Закінчіть речення:  

Я сьогодні на уроці ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Найбільше запам’яталося __________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Заняття №16

Тема: Комплексне районування території України як основа регіонального природокористування  

Терміни: одиниці фізико – географічного районування, природокористування

 

 

ПТК — це ______________________________________________________________________________________________________________________________________________­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­________________________________________________________

Ландшафтна карта — це ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Природний ландшафт — це ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Антропогенний ландшафт — це ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В межах території України розрізняють класи ландшафтів ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В межах класів ландшафтів виділяються ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Фізико – географічне районування  - це _____________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Фізико – географічна країна – це ____________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Фізико – географічна зона – це ______________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Фізико – географічна провінція – це _________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Фізико – географічна область – це __________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

1. КОНТИНЕНТ
   2. СУБКОНТИНЕНТ
   3. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА КРАЇНА
   4. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА (ПРИРОДНА) ЗОНА
   5. ФІЗИКО-ГЕОРГАФІЧНА ПІДЗОНА
   6. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ПРОВІНЦІЯ
   7. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ОБЛАСТЬ
   8. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ РАЙОН 

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Заняття №17

Практична робота №2

Тема: «Складання порівняльної характеристики природних умов північно – степової підзони, середньо степової і сухосте пової підзони»

Мета: формування вміння порівнювати природні умови підзон України, давати характеристику підзонам України.

Обладнання: карта фізико – географічного районування України, контурна карта України.

Хід роботи

Інструктаж до виконання практичної роботи

 

 

ПЛАН – ХАРАКТЕРИСТИКА	Північностепова підзона		Середньо степова підзона	Сухостепова підзона
Фізико – географічне положення
Тектонічні структури
Рельєф і корисні копалини
Клімат
Внутрішні води
Ґрунти
Рослинний і тваринний світ
Природоохоронні території

 

Висновок:  Вкажіть різницю в природних умовах підзон України __________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вкажіть, для якої підзони є характерним бідний рослинний і тваринний світ і з чим це пов’язано? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

Література:

1.               Крижова Н.О., Л.М. Веклич. Атлас «Знайомтесь, Україна» – К.: ДНВП «Картографія», 2009. – 144 с. 
2.               Масляк О.П., Шищенко П.Г. Географія України: Проб, підруч. для 8-9 кл. серед, шк. - К.: Зодіак-ЕКО, 2000. - 434 с.
3.               Чернецький Ю.О. Україна. Історія, природа, мистецтво. – Харків: Книжковий клуб, 2009. – 173 с.

Електронні джерела:

1.      Режим доступу: http://notatka.at.ua/
2.               Режим доступу: http://www.br.com.ua/
3.               Режим доступу: http://skaz.com.ua/
4.               Режим доступу: http://osvita.ua/
5.               Режим доступу: http://www.br.com.ua/
6.               Режим доступу: http://svitppt.com.ua/
7.               Режим доступу: http://notatka.at.ua/
8.               Режим доступу: http://osvita.ua/
9.               Режим доступу: http://pogoda.rovno.ua/
10.          Режим доступу: http://metodportal.com/
11.          Режим доступу: http://notatka.at.ua/
12.          Режим доступу: http://ladsh4.narod.ru/ 
13.          Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/
14.          Режим доступу: http://uchitelska.at.ua/
15.          Режим доступу: http://megaznaika.com.ua/
16.          Режим доступу: http://nuwm.edu.ua/
17.          Режим доступу: http://ukrefs.com.ua/
18.          Режим доступу: http://notatka.at.ua/
19.          Режим доступу: http://zagadki.at.ua/
20.          Режим доступу: http://www.myplanet-ua.com/
21.          Режим доступу: borovets.pp.ua/ 
22.          Режим доступу: http://www.myplanet-ua.com/
23.          Режим доступу: borovets.pp.ua/
24.          Режим доступу: http://superschool.com.ua/
25.          Режим доступу: http://skaz.com.ua/
26.          Режим доступу: http://utmr.org/
27.          Режим доступу: http://ryba.if.ua/
28.          Режим доступу: http://notatka.at.ua/
29.          Режим доступу: http://reff.net.ua/
30.          Режим доступу: http://notatka.at.ua/
31.          Режим доступу: http://osvita.ua/.
32.          Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/.