По маршруту вас везуть

І квиточки продають

З вигляду продовгуватий, Але зовсім не рогатий.(Автобус)

Кисло –солоденьке. На частинки поділю Своїх друзів пригощу.

(Апельсин)

Вона в морі плаває, І людей, і риб лякає.

Гострі зуби в два ряди, Ось плавець стирчить з води. Краще б в морі потонула

Ця страшна, бридка(Акула)

Намистини зелененькі — дрібні ягідки смачненькі. Протягни за ними ручки — покусаються колючки.(Аґрус)

Красивий, щедрий рідний край І мова наша солов’їна. Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься(Україна)

Він лежить, не ворухнеться, Схожим на канат здається.

Небезпечний змій, згадав?

Називається(Удав)

Поламав дахи й дерева вітер-хуліган

Бешкетує, шкодить людям грізний(Ураган)

Ось до класу всіх скликає

Голосистий цей дзвінок,

І ми радо поспішаєм

Не в садок, а на (Урок) Стали гості на поріг

Відразу на носа - плиг. І не просять пригощати, Дай газету почитати. (Окуляри)

На голові його корона з гілля Копитця топчуть буйне зілля. На спинці плямки білі, наче день Звірятко звати це

(Олень)

На городі в нас грядки, На грядках – рясні листки:

Там зростають малюки,

Зелененькі (Огірки)

Дерев’яний та довгенький, Маю носик я гостренький.

На білому слід лишаю І всіх діток потішаю.

(Олівець)

И блукає дуже близько     І між гілками заховавсь. І співає дуже низько. Буква “И” – два стовпи, Ти тихенько підійди     Поміж них схил гори. І скажи їй:"Букво И,   Ти знайди на вершині Подивися, як розквітли  Мови рідної перлини.

Наші ниви і сади!»

А ця ось літера сумна:                       И – великої немає,

Ніяких слів не почина                        И – слова не починає,

-Ич-ич! – сич дуже здивувавсь           ^{В кінці слів вона буває}

Й серединку полюбляє

Я сама сиджу в коморі,                      Хто це ходить у дозорі

А коса моя надворі.                           І пильнує в небі зорі,

(Морква)                                           З високості дрібно-дрібно

Розсипає сяйво срібне?

(Місяць) На квітку

Квітка сіла,                                        Він цвяхи забиває,

Знялась...                                            Металевий «носик» має

І полетіла.                                         Як почуєш:цок-цок-цок

(Метелик)                                         Це працює(Молоток)

Ходить гордо по подвір’ю

Розпустивши хвіст та пір’я,

Набундючившись, мов пан… Це не півень, не фазан.

Галасливий в нього крик.

Здогадались? Це(Індик)

Є і чорна і червона, А поживна ж бо яка!

Зветься цей продукт чудовий Не інакше, як (Ікра)

В квітнику у мене виріс

Синьоокий, пишний(Ірис)

Морозець в садку гуляє Та деревця прикрашає. Всі чорненькі гілочки

Вбрав у білі квіточки.(Іній) Він говорить гонорово: - Я не бик і не корова!

Всі на лобі роги носять,

А у мене ріг на носі!(Носоріг)

Два кільця,два кінця, а посередині цвяшок.(Ножиці) Посадила в квітнику Квітку ніжну та струнку. Жовті ніжні пелюстки, Зеленесенькі листки.

В квітнику у мене зріс

Гордий красень Це -(Нарцис)

Є у голочки подружка, Що прив’язана до вушка. Слід у слід за нею ходить, Візеруночки виводить. (Нитка)

У кущах вона ночує І на зайчика полює.

Вся руденька ця сестричка, А зовуть її(Лисичка)

Що за дерево, чий цвіт? Пахне медом на весь світ.(Липа)

Сонце дуже припікало, Встигли ягоди дозріти.

Ми купались, загоряли, Бо було чудове(Літо)

Грізний погляд, буйна грива, дужий, спритний, гордівливий. Заричить — усяк змовкає, бо він цар, це кожен знає.(Лев) Мовби на одній нозі, Він зростає на лозі. Подивись скоріш в віконце Грона сповнені всі сонця!

Кожен скуштувати рад, Соковитий(Виноград)

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг(Ведмідь) Триколісний друг у мене, Має він кермо зелене. Ще сидіння та педалі Певно, ви його впізнали? (Велосипед)

Хоч без крил, але літаю, Вербі коси розплітаю.

Погойдаю в лісі гілку, Заколишу в квітці бджілку. Якщо добре розлютити, Можу шкоди наробити. (Вітер)

Як запалять, то горить, Як горить, то плаче.

Обережненько гасіть,

Бо впече у пальчик!(Свічка)

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.(Сова) Квітка ця на сонце схожа,

На олію вона гожа,

Жовті пелюсточки має, Їх до сонця повертає.(Соняшник)

Із-зі моря випливає,

Промінці ласкаві має,

Заглядає у віконце

У нашої бабусі                                   І червона, й соковита, Сидить дід в кожусі,                          Та гірка вона все літо. Проти печі гріється,  Припече мороз – вона Без води умиється.(Кіт)  Стала добра й смачна.(Калина) Дуже я потрібна всім: І великим, і малим.                            Знають діточки малі: Всіх я розуму учу,    Він — найбільший на Землі! А сама завжди мовчу.(Книга)  Дім його — це океани, Зі спини летять фонтани. Схожий на масивний щит Добродушний синій(Кит)

Це яскраве, кругле(Сонце Не козлик, а рогатий Повільний, вайлуватий.

На собі він носить дім,

І ховається у нім.(Равлик)

Диво – птиця, хвіст горить,

До зірок вона летить.(Ракета) Наче сонце, серединка, Пелюстків біла хустинка.

Знає бджілка і мурашка,

Що звуть квіточку.(Ромашка)

У ставку живе на дні, Має диво-клешні дві,

Залізає в очерет,

Ходить задом наперед(Рак) Я порою дощовою – Наче дах над головою.

При собі мене тримають, А як дощ пройде – складають. (Парасолька)

З — під снігу з’явився, Прокинувся від сну.

Усіх запросив

Зустрічати весну.(Підсніжник) Пасажирський чи товарний Металевий він і гарний. Все ховає у вагонах

І стає лиш на перонах (Потяг)

Хоч годинника не має, Вранці він нас піднімає. Кожен прокидається – З сонечком вітається. (Півень)

Довго теплим бути в ньому Каві, чаю запашному. У мандрівці та поході Стане завжди у пригоді. (Термос)

Любі дітки, подивіться На велику хижу кицю. В плямах, смужечках строкатих Йде саваною гуляти. Зараз буде не до ігр,

Бо полює лютий (Тигр)

На квітник погляньте, діти,

Там козак стоїть між квітів.

Весь червоний - гордий пан. Не козак це, а(Тюльпан)

Він на відстань не зважає

З ким попросиш з тим з’єднає

Як почуєш звук-рингтон

Треба брати(Телефон)

Знизу вгору, потім вниз    Не метелик і не пташка, Чудо-віз мене привіз.      Здогадатися не важко. Без руля і без коліс                           Легкокрилі чародії, Тягне вгору – потім вниз. У казках живуть і мріях. (Ельф) (Ескалатор) Влітку – дітям насолода   Землю рити я допомагаю, Та зимова прохолода.      Замість тисячі лопат Влітку радо ми їмо  Я один копати рад. Найсмачніше —                                 (Екскаватор) (Ескімо)

Я жовтенька, я маленька,

Мов медочок солоденька.

На баштані достигаю,

Тепле сонечко вітаю. (Диня)

Хтось відкрив на небі душ, Повно на землі калюж.

І на нас водиця л’ється.

Як це явище зоветься? (Дощ) Дуб зітхає: — Хробаки, Продірявили боки!

Рятівник: — За мить лечу,

Тільки дзьоба наточу! (Дятел)

Є чарівник у школі в нас, Ану впізнайте, хто він? Озветься — тиша йде у клас, Озветься ще раз — гомін.

Щоб не спізнитись на урок,

Нам голос подає(Дзвінок) Швидкі лапки, куций хвіст, Довгі вушка, чорний ніс,

Хліба з рук бере окрайчик

Сірий і пухнастий… (Зайчик)

В Африці проживає, Чорно-білі смужки має.

І весела, і пригожа,

На конячку нашу схожа.(Зебра) Біла, гарна, чарівна, Мов Снігуронька вона.

Землю прикрашає, Сріблом засипає Все навколо – наче рай!

Нумо! хто це, відгадай! (Зима)

Небесні ліхтарики

Білосніжна, наче сніг,                        У садках, гаях блукає, Додаємо до страв усіх.                       жовті шати одягає, У борщах вона, в супах,                    Золотисту стелить постіль — Разом з перцем на столах.              жде сестрицю білу в (Сіль)                                                гості. (Осінь) Безголосий він добряк,                      На полі був я синенький, Звук пом'якшує  цей знак.                  Край води був я біленький, (М'який знак)                                   Опинився в човнику швиденькім, Потім під ножиком гостреньким(Льон)

З заходом сонця запалюються, Світять ніч всю безперервно А зранку – вимикаються. (Зірки)

Спритний майстер у стрибках: На деревах, по гілках.

Вся руда, пухнастий хвіст,

Рідний дім для неї – ліс. (Білка)

Щось у небі синім — блим!

Розкотився в небі грім

Та гуркоче вдалині. Що за дивні ці вогні? (Блискавка)

В полі хороше мені, Зеленіти навесні.

Чим же я — не молодець?

Маю диво-корінець,

Все про нього дбаю,

Цукор відкладаю. (Буряк) Цю найпершу в світі книжку

Знає будь-який школяр

До усіх книжок доріжка

Прокладає нам (Буквар)

Я ніколи не сиджу, А ходжу, ходжу, ходжу.

І хоч з місця не зійду – Все про час вам докладу. (Годинник)

На городі виріс дужий,

Круглий, жовтий і байдужий, До червоних помідорів, До капусти і квасолі.

Хто цей гордий карапуз?

Здогадалися?(Гарбуз)

По асфальту чимчикує,

Із людьми про щось воркує…

Сизокрилий, добрий птах,

Знається він на листах! (Голуб) Металева та тоненька, Мною сукню шиє ненька.

В мене тулуб є і вушко, Я із ниткою подружка. (Голка)

Ледь помітний він, маленький… То квадратний, то кругленький… Як його ти відірвеш, То штани не застібнеш… (Ґудзик)

Кинула шишку на мене зозуля, В мене на лобі з’явилася (Ґуля)

Бігаю туди-сюди

І спасаю від біди:

Там, де помилки і бруд,

Мною на папері труть.(Ґумка)

Завітайте до крамнички!

Персні, ґудзики і стрічки,

Пропонує всім оздоби,

Господиня довгодзьоба. (Ґава)

То холодним, то гарячим

 Вдома кожен мене бачив,

 І співаю я від жару,

 І пускаю з носа пару. (Чайник) Що то за голова,

Що лиш зуби й борода?

 (Часник)

Носить на собі хатинку,

Ця розважлива тваринка.

Нікуди не поспішає,

Вік вона поважний має.

 (Черепаха)

По болоту гордо ходить

Та дітей з собою водить.

Вчить вона своїх малят,

Як ловити жабенят. (Чапля) Живе вона у морі синім, Та не тюлень і не морж.

Я підкажу вам – це рибина. Ну, а звуть цю рибу (Йорж)

Ось і ліки. Ти не бійся: Для здоров'я і краси.

Дітям мажуть ним коліна,

Лікті, щоки та носи. (Йод) Дуже схожий на кефір. Але схожості не вір.

Бо він – солоденький,

А кефір – кисленький.(Йогурт)

По битому він склу пройшовся, По цвяхах гострих-Ох!.

І де ж дивак такий знайшовся?

І хто він? Знаєш? Це є (Йог)

Народився із землі,

Зарум’янивсь на вогні

І з’явився на столі

До борщу тобі й мені. (Хліб)

З небокраю, з-за діброви,

Вийшли воли чорноброві: Принесли водиці дзбан

Полили і ліс, і лан. (Хмари) Він продукти зберігає, Їжу в холоді тримає.

Є у ньому морозильник..

Зветься диво(Холодильник)

Його пожива – це листочки, Домівка – деревце чи кущ.

З’являється щотравня точно.

Поважний,симпатичний(Хрущ)

Можу я його розбити,                         У святковому залі,

Можу на обід зварити,                       Стоїть як картинка,

Курка нам його знесе,                        Весела, зелена,

Що це діти? Це — (Яйце)                  Красуня (Ялинка)

Хто хвіст залишає,                             Мов маленький м’ячик,

Коли від ворога тікає? (Ящірка)         Висить, а не скаче,

Рум’яне, гладеньке,

На смак солоденьке.(Яблуко)

Під водою ця тваринка, Плаває, немов рибинка, А на березі – ти ба! Жвавим м’ячиком стриба.(Жаба)	Він на дубі виростає, Шапочку гарненьку має. З дуба в землю упаде, І весною проросте.(Жолудь)
В нього крила, в нього вуса, Трохи я його боюся. Як летить – так чути звук. Чорний-чорний, а не крук.(Жук)	Він високий і стрункий Довгу шию має. І плямистий весь такий, Їсти листя полюбляє.

(Жирафа)

На черешні дім і сцена,

Над жердинкою дашок.                      В сумці зошит і буквар.

Там живе відомий тенор,                    Хто до школи йде? (Школяр)

Він співати вчить пташок. (Шпак)

Високо висять,                                   Одяг у собі збирає,

Білки їх їдять,                                    По поличках розкладає,

Смачні, та не горішки,                        Є стандартна, є висока

Називаються(Шишки).                        Є вузька, а є глибока(Шафа)

В розмальованій хустині, Солоденька всередині.

Коли нею почастують, Діти тішаться, ласують. (Цукерка)

Кажуть, щоб хвороб не знати, Треба всім мене вживати.

Може, ви мене й з’їсте, Тільки сльози проллєте. (Цибуля) Хто в руки не візьме – По голові молотком б'є.(Цвях)

Він вправи добре знає,

Ночами навіть грає,

Не маючи ні нот, ні струн,

Котиться клубочок,   Буква Ї така ж, як І, Зовсім без ниточок.         Тільки крапок зверху дві. Замість ниточок, Триста голочок. (Їжак)                        Є вона у кожній школі — І в близькій, і в дальній, «І» без «Ї» не ступить кроку,    їжі всякої доволі Поміж ними  свар нема,                     В кожній є (Їдальні) «І» до «Ї»  моргає оком, «Ї» у відповідь – двома. Ранні птахи солов’ї, Покажіть нам букву Ї!

Всіх веселить малий (Цвіркун) Всім обід готує мама:

Ось бере вона петрушку,

Інші додає приправи, — Будем їсти смачну (Юшку)

Буква ця усім відома:

Перед Я вона стоїть. В ній дві палички і коло — Згогадаєтесь умить.

Є ця буква в слові "Юля",

І в словах "сміюсь", "стою".

Ой, яка ж вона красуня,

Ця чудова (Буква Ю.)

Букву Ю розпізнаю.

Братик підказавВзяв і до цукерки

Бублик прив’язав!

Смужка темна, хвіст пухнатий, Любить їжу полоскати, Перед тим, як з’їсти має.

Ну і хто його впізнає? (Єнот)

Місяць, наче буква С, Придивляється з небес. Посміхнувся до Славка, Показавши язика.

Хлопчик крейду дістає

І малює(Букву Є)

Такий блискучий, малюнковий,

Весь, як веселка.кольоровий

Має він один лиш ріг

Бо це не поні, а (Єдиноріг)

Угорі – гачок,

Унизу – гачок, А поміж ними – язичок. (Буква Є)

Чищу зубки кожен день

Дуже добре й швидко

Мені в цьому допоможе Моя зубна(Щітка)

В річці риба проживає

Довгу морду вона має,

Гострі зуби, хижу вдачу – В річці всі від неї плачуть. У ставку найбільша злюка

— Це зубаста хижа(Щука) Я листок в землі дрімаю, і швиденько виростаю. Свіжий борщик зварять з мене, не червоний, а зелений. (Щавель)

Розклад добре знаю я І домашнє завдання.

На сторіночках – оцінки Кожного шкільного дня!(Щоденник)

Маю гарні жовті вічка                        Пір’я – вбраннячко розкішне: Й фіолетову спідничку.                       Золоте, барвисте, пишне. Запах ніжний і духмяний                   Ходить гордо, наче пан, Наповняю ліс   Дивний красень, птах (Фазан) весняний.(Фіалка) Ногами всі б’ють м’яч, штовхають, Що за струмінь-водоспад? його у ворота забивають, В спеку кожен йому рад; Кричать від радості всі: «Гол!». В нашім парку – гарний, гожий, Гру цю з м’ячем називають .. Веселить він перехожих. (Футбол) В’ються вгору води потоки, Краплі бризкають нівроку.(Фонтан)

Все, що бачить, нам покаже На недоліки всі вкаже.

Як маленьке – то лежить, Більше –на стіні висить.(Дзеркало)

Квіточки маленькі — Суконьки синенькі.

Радо сонечко вітають, Ніжним співом зустрічають.(Дзвоники) Начебто велика муха Пролітає біля вуха.

Вчепиться й надоїдає. Дуже боляче кусає.

Жалити – мастак і спец

Сірий та лупатий (Ґедзь)

Накрутив Івась пружину — танцювала без упину. І дзижчала, і крутилась. Як стомилась зупинилась.(Дзиґа)

Я крилатий і пухнастий, Золотистий і смугастий,

Над лужком танок веду,

Дзвінко, весело гуду. (Джміль)

Наче птиця, крила маю,

Все літаю та співаю: —

Я медок вам ношу,

Не чіпайте, бо вкушу.(Бджола) Лампу Аладдін потер.

В нагороду за старання

Появився добрий дух

І виконує бажання.(Джин)

Без рук, без ніг

З землі пробитися змогло,

Нас  влітку, гарячою порою, Крижаною напуває водою.(Джерельце)

Б’ють мене старі й малі,                    Це який дивак знадвору

І в повітрі, й на землі.                         Носить здобич у «комору»?

Та від цього не вмираю.                    Не на спині у мішку,

Тільки весело стрибаю.(М’яч)             А сховавши за щоку?(Хом’як)

Кілобайти, гігабайти,        Я такий же, як знак розділовий, Папки, файли, блоги, сайти...  і відомий шкільній дітворі.

Знань чимало різних має, Та в словах української мови Цілий світ про нього я пишусь не внизу, а знає.(Комп’ютер) вгорі.(Апостроф)