Відділ освіти Рокитнівської райдержадміністрації
Залавська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Рокитнівської районної ради Рівненської області
Формування
читацьких інтересів
молодших школярів
Залав’я
2018
Автор-упорядник:Жуковська Галина Іванівна, вчитель початкових класів Залавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, спеціаліст.
Формування читацьких інтересів молодших школярів. – Залав’я, 2018. – 52 с.
Рецезент:Смик Марія Василівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Залавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Рокитнівської районної ради, спеціаліст ІІ категорії
Даний посібник урізноманітнить і поповнить власну педагогічну діяльність, допоможе використати методи і форми роботи, які формують і розвивають читацькі інтереси молодших школярів. Запропоновані завдання та вправи допоможуть підвищити ефективність уроків читання.
Для вчителів початкової школи.
Рекомендовано методичною радою
Залавської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
Рокитнівської районної ради Рівненської області
Протокол № 3 від 22.01.2018 року
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………….. |
4 |
РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ ШКОЛЯРІВ…….. |
7 |
1.1. Джерела мотивації та їх вплив на читацькі інтереси учнів…….. |
14 |
21 |
|
1.3. Ігрові технології - один із способів прищеплення інтересу до читання………………………………………………………………….. |
25 |
1.4. Позакласна робота з літературного читання – одна із умов виховання читацьких інтересів……………………………………….. |
28 |
РОЗДІЛ 2. ІЗ ДОСВІДУ РОБОТИ «КНИГА – МІСТ У СВІТ ЗНАНЬ»………………………………………………………………… |
33 |
ВИСНОВКИ……………………………………………………………. |
45 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… |
48 |
ДОДАТКИ……………………………………………………………… |
49 |
У наш час місце книг в житті підростаючого покоління змінюється, оскільки на їх використання впливають як інформаційні технології, так і телебачення. Найчастіше джерелом інформації замість книг школярі використовують персональні комп’ютери, планшети. Сучасну дитину не часто можна побачити з гарною книжкою в руках.
Тема даного посібника «Формування читацьких інтересів молодших школярів» є актуальною сьогодні, адже частково втратився інтерес до читання через стрімкий технічний прогрес. Тому увагу зосереджую на процес взаємодії учня з дитячою художньою книжкою, спрямований на формування читацьких інтересів.
Мета посібника – залучення дитини молодшого шкільного віку до читання художньої літератури, виховання любові та інтересу до книги. У посібнику запропоновані найбільш поширені форми і методи організації самостійного дитячого читання в сучасній школі, які ефективно впливають на рівень сформованості читацьких інтересів учнів молодшого шкільного віку.
Основними завданнями вбачаю навчити працювати дітей з книгами для отримання необхідної інформації з будь-яких питань, збагачення життєвого досвіду та поглиблення мислення школярів завдяки читанню, розвиток творчих здібностей на основі прочитаних творів, залучення батьків до тісної співпраці з метою виховання читацьких інтересів у сім’ї.
Уміти читати, бути читачем - це високе мистецтво, якому потрібно наполегливо вчитися. Дитяча художня книга - це особливий світ, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в життя дитини якомога раніше, тому що вона є незамінною у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності тощо. Тому вчитель повинен правильно організувати роботу учнів з перших днів навчання з книгами із доступного кола читання, виховувати в дітей бажання і звички у вільний час звертатись до книги, читати ті, які підходять саме конкретній дитині, а не комусь іншому.
Читання є основою освіти і самоосвіти кожної людини. Завдання вчителя побудувати навчально - виховний процес таким чином, щоб розвивати в учнів пізнавальний інтерес, вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в потоці інформації.
Від початкової школи значною мірою залежить, чи полюблять діти читання, чи можливо залишаться байдужими до літератури. Саме у молодших школярівтреба формувати читацькі інтереси та закласти міцний фундамент культури особистості. В.О. Сухомлинський зазначав: «Щоб душа дитини відгукнулась на художній твір, задзвеніла чарівною музикою, треба «зуміти торкнутися її струн»».Сучасні діти - це діти нового середовища. Їх життя треба наповнити новизною, багатством емоцій.Ми маємо підготувати вдумливого читача, який буде емоційно включеним до процесу навчання, спроможний до діалогу з автором художнього твору, до активного обговорення проблем, що торкнулися його душі у процесі читання.
Саме під час навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
- формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;
- ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;
- формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;
- формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;
- розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
- формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;
- розвиток творчої літературної діяльності школярів;
- виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та культурного розвитку.
Розвиток інтересу до читання, ознайомлення учнів з дитячою літературою в багатоманітності її тематики, жанрових форм; формування спеціальних умінь самостійно і продуктивно працювати з дитячою книжкою, різними джерелами друкованої продукції для знаходження потрібної інформації; вміння орієнтуватися у світі книжок і вибирати їх для задоволення власних пізнавальних потреб – все це відіграє важливу роль для формування та становлення кожної особистості.
Читацькі уміння та навички формуються на уроках літературного читання і є засобом опанування практично всіх навчальних предметів. Цілеспрямоване формування читацьких інтересів молодших школярів знаходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи з дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час. Важливим чинником також є міжпредметні зв’язки.
Ефективне формування читацьких інтересів у молодшому шкільному віці можливе за умови правильної організації самостійного дитячого читання, знання учнями широкого кола доступних книг, всебічної діяльності з книгою і серед книг. Обізнаність в доступному колі читання розширює сферу пізнавальних інтересів школярів. Бажання прочитати книгу, яку вибрав сам, вміння користуватися нею розширює творчу уяву дитини, привчає думати про книги і їх героїв, про тих, хто пише книги, про людей, про своє місце серед них.
РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ ШКОЛЯРІВ
"Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Воно відкривається перед дитиною лише тоді, коли поряд з читанням, одночасно з ним і навіть раніше, ніж вперше розкрита книжка, починається клопітка робота над словом, яка повинна охоплювати всі сфери активної діяльності, духовного життя дітей - працю, гру, спілкування з природою, музику, творчість".
В. Сухомлинський
Важко уявити людину, яка б не послуговувалася читанням у повсякденному житті (читання газет, журналів, програми телепередач, розклад руху певного виду транспорту, керівництва з експлуатації будь-якого побутового приладу, кулінарних рецептів та ін.). Більшість сучасних професій передбачають читання інструкцій, факсів, угод, поштової кореспонденції, ділових паперів.
Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, в свою чергу, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою освіти людини протягом усього життя.
В наукових працях М. Вашуленка, Н. Волошиної, О. Савченко, В. Сухомлинського, К. Ушинського читання розглядається як засіб активізації пізнання учнів, як один з видів мовленнєвої діяльності. Автори надають перевагу виразному читанню, позакласному читанню у розвитку інтересу до книги, читацької самостійності, розкривають особливості сприймання прочитаного тексту, шляхи виховання юних читачів.
Література є одним із активних чинників суспільного виховання - совісті, моралі, загальнолюдських цінностей, інтелігентності. Щоб література здійснювала свою виховну роль, треба виробити у дитини вміння читати художні твори, належним чином сприймати дійсність, відображену в художній формі, сформувати прагнення брати приклад з позитивних героїв.
Нині життя вимагає не лише пошуку окремих методів для посилення в учнів інтересу до читання, а й інтенсивного розроблення та впровадження відповідних ефективних технологій.
З метою вивчення читацьких інтересів молодших школярів та їх батьків, рівня їх читацької культури, місця книги в їхньому житті, виявлення впливу школи на розвиток читацької самостійності учнів молодшого шкільного віку доцільно використовувати бесіди, анкети, експерименти, спостереження тощо.
Результати досліджень науковців свідчать про те, що лише частина дітей читає багато, вважає читання своїм улюбленим заняттям. Творами, що викликають особливий інтерес в початковій школі, залишаються казки та оповідання. Менше молодші школярі захоплюються поезією, низьким є інтерес до науково-пізнавальної літератури. Запитавши учнівпро те, чим вони люблять займатись у вільний час, стає зрозуміло - читати їм ніколи (дивляться телевізор, грають у комп’ютерні ігри, бавляться нещодавно купленим планшетом).
Провівши анкетування на батьківських зборах «Роль книги в житті дитини» (додаток 1), дійшла висновку: не всі батьки розуміють, що інтерес до книги, перші читацькі навички закладаються саме в сім'ї; вони не надають серйозного значення розвитку дитини таким могутнім засобом впливу, як книга. Навіть сумлінні батьки не завжди цікавляться тим, що читає син чи донька. Самі ж батьки теж проводять час із книгою нечасто. Гортають більше сторінки газет чи журналів, інколи читають пригодницькі, детективні чи сучасні твори. Невміння дорослих по-справжньому читати і сприймати прочитане, невміння вибрати книгу для читання - це реальна картина відображення їхніх дітей. В такому разі вчителеві не варто сподіватися на допомогу батьків у справі формування читацької самостійності школярів, але потрібно націлювати їх на те, що «читання - це вікно у світ пізнання». Хороше читання являється запорукою успішного навчання дитини з усіх предметів і тільки спільними зусиллями школи і сім'ї можна добитись того, щоб дитина полюбила книгу.
На батьківських зборах частенько піднімаються питання як заохочувати дітей до читання, обговорюються питання обміну досвідом по організації читання в сім'ї. Вчитель повинен інформувати батьків про успіхи дітей в самостійному читанні, про їх роботу в бібліотеці, рекомендувати батькам літературу, яка допоможе орієнтуватися в дитячих книгах і організувати читання в сім'ї. Батьки повинні дотримуватись основних правил у відношенні до дитини-читача: виховувати особистим прикладом і нічого не робити за дитину з того, що вона може і вміє сама. Основною умовою для успішного формування дитини-читача в сім'ї є так звана єдність книжкового оточення та книжкових інтересів дітей і батьків. В домі повинні бути книги і в дорослих, і в дітей. Домашня бібліотека, нехай навіть невелика, дасть можливість обмінюватись книгами з друзями, розвиває великий та стійкий інтерес до читання.
У книги, яка довго була основним джерелом інформації та популярним засобом дозвілля, з'явились могутні суперники. Ними стали телебачення, відео. Біля телевізора проводять більшу частину вільного часу батьки, тут же й діти, часто без розбору, дивляться всі передачі підряд. Так книга поволі відсувається на задній план. Тим часом постійне спілкування з книгою є не тільки благородною звичкою, що відрізняє культурну людину, але й гострою соціальною необхідністю, що диктується самим життям. Ніякий навчальний заклад не в змозі дати всеохоплюючих знань. Одержані в школі чи іншому навчальному закладі знання з часом задавнюються й мають бути оновленими найбільшою мірою за допомогою книги.Крім того, будучи могутнім засобом виховання, література розкриває складний світ явищ і людських почуттів, збагачує досвідом минулого, сприяє розвиткові високих духовних якостей. Начитана людина, як правило, виділяється багатством і мови, і мислення.
Сучасна літературна освіта - це формування в учнів першооснов самостійної читацької діяльності, виховання особистості дитини засобами художніх та науково-пізнавальних творів, розвиток мовленнєвих навичок.
Щоб сформувати у молодших школярів читацьку компетенцію необхідно вирішити такі завдання:
- зацікавити учнів читанням;
- розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;
- навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;
- створити належні психолого - педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;
- формувати навички аналізу художнього твору;
- організовувати дослідницьку роботу школярів;
- розвивати усне та писемне мовлення учнів;
- працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів.
Якщо комплексно підходити до вирішення цих завдань, то у справі формування справжнього читача можна досягнути бажаних успіхів. На успішність учнів впливає значна кількість різноманітних факторів. Але одним із найважливіших є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. У дитини, яка не вміє добре читати, виникають певні труднощі під час виконання домашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книгою, тому що читання приносить йому не задоволення, а муку. Читання являє собою процес, який базується на використанні розумової діяльності, певних способах кодування інформації, що надходить під час її обробки в мозок. І тому, якщо ставиться завдання підвищити ефективність читання, його продуктивність, якомога повніше потрібно враховувати можливості кожної дитини, допомогти їй в організації цілеспрямованої діяльності щодо формування і розвитку навички читання. Сутність читацької компетентності полягає в оволодінні учнями сукупністю знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень, які дають змогу їм відповідно до вікових можливостей самостійно орієнтуватися у колі дитячого читання; усвідомлено сприймати зміст текстів різних видів, добирати, аналізувати, інтерпретувати, узагальнювати інформацію, представлену у різних джерелах друкованої продукції, і успішно її використовувати, застосовувати для вирішення навчально-пізнавальних і практичних завдань як на предметному, так і на міжпредметному рівні. Набутий читацький досвід забезпечує готовність і здатність молодших школярів до подальшого навчання, пізнання, саморозвитку.
У значної частини школярів відсутня елементарна бібліографічна грамотність. Це проявляється в неуважності до авторів прочитаних творів, у неточності передачі назви книги, в невмінні самостійно вибрати книгу за її основними ознаками. Відсутня чітка система читання, тому багато учнів при виборі літератури для читання керуються порадами вчителя, бібліотекара або вибирають книгу навмання. Судження школярів про прочитану книгу часто виявляються стандартними, позбавленими почуття, особистісного ставлення. У таких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання, яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим.
Практика показує, що читацький інтерес успішно розвивається там, де навчання активізує пізнавальну діяльність дітей, ставить їх перед необхідністю шукати відповідь на певне запитання.
На формування інтересу до читання впливають такі чинники:
- виховання інтересу до визначеної тематики;
- сприйняття художнього твору, як копії життя та реальних людей;
- співпереживання та співучасть в розглянутих діях;
- формування вибіркового інтересу до прочитаного;
- виховання емоційної чуйності до прочитаного;
- вміння сприймати текст;
- сприяння розвиткові літературних смаків;
- розширення кола читання;
- підбір книжок на задану тематику;
- зіставляти власне уявлення про прочитане з авторським;
- вміння працювати з книжковими виставками, бібліографічними покажчиками.
Формуючи читацьку самостійність, слід приділяти увагу на:
- оформлення куточків читача в класі;
- заповіді читача;
- книжкову виставку до уроків;
- рекомендації щодо підбору книжок на задану тему;
- плани позакласного читання;
- учнівські відгуки на прочитане: казки, твори, малюнки…
Слід звернути увагу на основні критерії добору творів для читання:
- доступність віку (до кола читання добираються дитячі твори, зміст, тематика, художні образи, характери героїв яких є близькими і зрозумілими дітям, відповідають їхньому життєвому, читацькому, емоційно-чуттєвому досвіду, рівню розвитку мислення, мовлення, пам’яті);
- жанрово-родова, тематична розмаїтість: художня література (казки (народні і літературні), легенди, вірші, оповідання, повісті, п’єси, байки); малі фольклорні форми, науково-пізнавальна, енциклопедична література, дитяча періодика, - твори для дітей про рідний край, Батьківщину, природу, дітей, сім’ю, взаємини між людьми, навчання, пригоди, фантастика і т. ін.;
- висока художня цінність.
Зміст художніх творів повинен розкривати школярам багатство і красу навколишнього світу людських взаємин, пробуджувати почуття гармонії, вчити розуміти прекрасне у житті, формувати у дитини власне ставлення до дійсності, утверджувати загальнолюдські духовно-моральні, національні цінності, сприяти розвитку чуттєвої сфери, творчої уяви дитини у процесі спілкування з мистецтвом слова.
Уміння читати повинно стати автоматичною навичкою, за якої сили учня були б спрямовані не на виконання самої дії, а на глибоке осмислення змісту прочитаного. Щоб досягти такого рівня читання, треба учнів навчити аналізувати текст, тобто осмислювати його тему, ідею, ставлення автора до того, що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного, бачити в тексті художньо - виражальні засоби мови, запам’ятовувати їх з метою збагачення власної мовної культури.
Втрату зв’язків із книгою в ранньому віці неможливо компенсувати в майбутньому. Маленький читач лише вступає в життя, у нього ще немає життєвого досвіду, і книга для нього є невичерпним джерелом відомостей, у ній він знаходить відповідь на свої незліченні "чому?". Книги, прочитані в дитинстві, часто запам'ятовуються на все життя, впливають на подальший розвиток, на світосприймання, виробляють певні норми поведінки.
Ось чому важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Саме дорослі повинні свідомо й цілеспрямовано виховувати в дитини інтерес до читання, починаючи з сім'ї, дитячого садка, молодших класів.
Важливим завданням читання в 1 класі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею працювати, здобувають уявлення про те, що книжковий світ багатий і розмаїтий, що з книжкою можна цікаво проводити дозвілля. У 1 класі нароботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин уроку (один раз на два тижні). Якщо учні класу мають достатній рівень розвитку навички читання, учитель може проводити заняття з дитячою книжкою протягом усього уроку.
У 2 класі вчитель спрямовує школярів на широке ознайомлення зі світом доступних їм книжок із власної ініціативи, на пошук серед них тих, які найбільшою мірою можуть задовольнити пізнавальні інтереси кожного з учнів. Учні вчаться самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки, вибирати потрібну за окресленими педагогом показниками, співвідносити їх і на цій основі робити загальний висновок про тематику, орієнтовний зміст, кількість уміщених у ній творів. Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона читає самостійно.
У 3-4 класах одним із пріоритетних завдань є формування і розвиток у школярів продуктивних способів самостійного опрацювання змісту дитячих книжок різних типів і видів (у тому числі значних за обсягом), довідкової літератури, дитячої періодики, а також умінь здійснювати пошук, добір, систематизацію, узагальнення навчально-пізнавальної інформації, користуючись засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, довідково-інформаційним апаратом книжки та Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки.
1.1. Джерела мотивації та їх вплив на читацькі інтереси учнів
"Те, що дитині необхідно запам'ятати, і те, чого навчитися,
передусім повинно бути для неї цікавим"
В. Сухомлинський
Інтерес до навчального предмета зростає тоді, коли діти бачать, що вчитель, захоплений своєю роботою і володіє майстерністю передавання знань дітям. Вміє цікаво, повно і яскраво викладати навчальний матеріал, використовує різні методи, засоби, прийоми роботи, способи заохочення учнів до навчальної діяльності. А ще створює проблемні ситуації на уроці, в результаті яких виникає певна суперечливість між знаннями учнів і явищем, яке не зразу - повністю або частково усвідомлюється ними, використовує кросворди, загадки, прислів’я, що викликають в учнів позитивні емоції.
Організація навчальної діяльності, де переважає праця високого творчого рівня, стає однією з основних умов формування стійкого пізнавального інтересу, бо саме в процесі такої роботи молодший школяр має змогу найповніше виявити самостійність та ініціативу.
Жага до знань, інтерес до нового, прагнення прекрасного – все це правильно сформована і розвинена мотивація в шкільному віці, бажання задовольнити не тільки інформаційні потреби, а й загальнокультурні, естетичні, емоційні. Мотивація – це динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що керує поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.
На уроках літературного читання перед учителями постає проблема різнорівневого засвоєння учнями предметного матеріалу при достатньому рівні розвитку інтелектуальних здібностей кожного. І в багатьох випадках причина криється у рівні сформованості навчальної мотивації, усвідомленні особистої цінності читання.Факторами, що стимулюють або стримують розвиток мотивації читання, є суб'єктні особливості учня та вчителя, приклад дорослих, книжкове оточення дитини, рівень розвитку читацьких умінь, застосування методів роботи з книгою. Джерелами мотивації є насамперед родина, вчителі та самомотивація .
Щоб зацікавити дитину читанням, потрібно впершу чергу проводити просвітницьку роботу серед батьків. Адже власний приклад є найкращим аргументом. Якщо у батьків є інтерес до читання, пізнання і розвитку, то й дитина свідомо прийде до внутрішньої потреби читати, життєвої необхідності самовдосконалення.На сьогоднішній день у книжкових крамницях є широкий вибір художньої, розвивальної, енциклопедичної, прикладної, науково-популярної літератури. Тому батьки мають купувати своїй дитині найкращу книжку, яку вони можуть собі тільки дозволити. Варто націлювати їх на те, щоб при виборі батьки опирались на книги, написані вишуканою українською мовою, з відповідним до віку шрифтом, ілюстраціями, з живою мовою персонажів. У майбутньому це дозволить дитині висловлювати свої думки чітко і красиво, відчути особистий інтерес та користь.
Варто постійно звертатись до книг з домашньої бібліотеки, їх потрібно читати вголос, всією сім'єю. Бажано, щоб це читання зробилось звичайним і постійним святом серед буднів. При цьому, якщо спочатку читачем виступають батьки, то в подальшому ця робота має бути передана дітям. Про прочитані книги потрібно розмовляти, не нав'язувати дітям своїх поглядів, але разом з дітьми на правах більш досвідченого читача роздумувати над книгою. Розмовляючи про людей, їх вчинки, разом перечитуючи особливо хвилюючі сторінки, радіючи добру, справедливості, захоплюючись мужністю і мудрістю одних, відчуваючи біль і сором за інших, батьки цим самим виховують в дітей здатність до самоаналізу, самооцінки, допомагають побачити в книгах той безцінний досвід поколінь, заради якого книги і пишуться. Спільне читання книг, переказ прочитаного один одному і виникаючий при цьому обмін думками - це шлях читацького спілкування в сім'ї. Щоб душа дитини відкрилась на зустріч світлу, який виходить з книг, необхідний промінь щирого, безпосереднього почуття, який іде від дорослого, що по-справжньому переживає це почуття в даний момент. Голос, жести, вираз очей, інтонація — основні провідники, які забезпечують взаєморозуміння на основі переживань при читанні вголос, при розповіді про книгу чи при її переказі.
Для того, щоб привчити дитину до самостійного читання, можна використати наступний прийом. Хто-небудь із дорослих починає читати вголос. На найцікавішому місці читання зупиняється. Захоплена подіями в книзі і бажанням дізнатись, що відбувається далі з героями, дитина в більшості випадків продовжує читати сама. Пізніше дорослі повинні обов'язково запитати її про що вона прочитала, похвалити за самостійність, виразити надію, що тепер вона буде завжди читати сама.
Батьки повинні дуже терпеливо вимагати від дитини, щоб вона запам'ятовувала прізвище автора, назву книг. Перед читанням доцільно запитати дитину, які книги цього письменника вона вже читала або чула, що знає про нього. Потрібно, щоб дитина читала книгу уважно, не поспішаючи.
Батькам потрібно звертати увагу на книги кожен раз, коли в дитини з’являється те чи інше запитання. Привчити дитину самостійно звертатись до книг-довідників і до книг науково-пізнавальної літератури.
На уроках літературного читання учителі повинні враховувати фізіологічні та вікові особливості школярів, уникати перевантажень. Навчити дитину читати складно, але ще складніше навчити її полюбити читати. Сучасних школярів важко чимось здивувати, їх внутрішнє «Я» керується власними мотивами і упередженнями. Тому викликати і утримати бажання читати можливо тільки зацікавленим навчанням, де існує тісна співпраця - вчитель - учень. До того ж, учитель сам має бути цікавим для учнів. Постійно розвиваючи власні здібності, вести за собою, вмотивувати сучасних школярів.
Щоб зацікавити дитину читанням, пропоную на уроках літературного читання використовувати такі форми роботи:
- робота в малих групах;
- інтерактивні форми;
- ігрова діяльність;
- презентації книжок, періодичних дитячих журналів;
- «Час Читайлика» (додаткове читання художньої книжки) (додаток 2);
- екскурсії до дитячої бібліотеки;
- зустріч з письменниками;
- творча літературна діяльність;
- дослідницька діяльність.
Мотивація навчальної діяльності учнів – одна із головних умов успішного навчально-виховного процесу, яка дає можливість кожному учневі бути ініціативними, самостійними, винахідливими. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем, допомагає викликати в учнів цікавість до теми уроку, виховує інтерес до читання. Мотивація на уроці літературного читання може включати один із запропонованих видів діяльності:
- Роз’яснення вчителем практичного значення теми, що буде вивчатися.
- Створення емоційного тла уроку.
- Робота в парах.
- Чистомовки.
- Скоромовка.
- Гра.
- Робота над загадками.
- Самостійне читання.
- Створення проблемної ситуації.
Діти залюбки виконують завдання, які викликають у них здивування, зацікавленість до знань та процесу сприймання. Це можуть бути короткочасні розповідь учителя, бесіди, використання наочності, нескладні інтерактивні вправи. Щоб дізнатись тему уроку, пропоную учням "Вилучити зайве", "Роз'єднати слова" чи «Розшифрувати» тему уроку (додаток 3).
Відомо, що аналіз твору потребує багаторазового перечитування. Як зацікавити дитину, щоб для неї це було захоплюючою справою? Для цього перед кожним читанням треба ставити нове завдання, причому таке, щоб шукаючи відповідь на нього, дитина відкривала длясебе щось нове, чого не помітила раніше. Даючи запитання, які вимагають роздумів, створюю мовну ситуацію, спонукаю учнів до висловлення. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей. Учні вчаться висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їх поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вибирають правильний вихід з тієї чи іншої ситуації. Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати й себе, а отже, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюються навички спілкування.
На уроках літературного читання головним напрямком в навчанні є робота з текстами творів. Учні відповідають на питання щодо прочитаного, стисло передають зміст твору, знаходять в тексті слова і вирази, які характеризують дійових осіб, картини природи, вчаться визначати ідею твору, висловлюють своє ставлення до зображених у ньому подій, розрізняють головне і другорядне, переказують прочитане, вправляються у мовчазному читанні. Дітей цікавить, насамперед, сюжетний бік літературного твору, передусім дії людей або тварин і випадки, які відбуваються з героями. Необхідність шукати причини вчинків людей і описання подій та встановлювати різноманітні зв’язки між окремими епізодами з життя різних персонажів літературного твору роблять читання цікавим. У дітей виникає живий інтерес до книги. Важливу роль в розвитку читацьких інтересів дітей відіграє вміння вибірково, стисло і водночас повно переказувати текст, складати усні оповідання за прочитаним, розповідати про героя твору.
У молодших школярів розвивається потреба в самоствердженні, прагнення добитися позитивного ставлення до них класного колективу. Це зумовлює виникнення у дитини поглибленого інтересу до того об’єкта або засобу, з допомогою якого здобуто її визначення в колективі. І якщо таким чинником були прочитані ним художні твори, то інтерес до книги ще більш посилюється.
Щоб виховати любов до книги, потрібно перш за все навчити дітей успішно слухати її, розуміти ідейно-художній зміст твору. Від того, як вчитель прочитає твір, як зуміє розкрити дітям його зміст, залежить їх інтерес до твору. Якщо буде прочитано виразно, захоплено, дитина перейметься настроєм вчителя, то таке читання надовго залишиться в її пам'яті. Ще перед читанням вчитель ознайомлює дітей з новим підручником, його структурою, розповідає, як готують книги до друку, стисло повідомляє цікаві факти з життя письменника. Головним засобом виразного читання є інтонація. Інтонацією голосу вчитель звертає увагу на найважливіше, роблячи паузи, що дає дітям можливість краще осмислити окремі фрази, пережити певну ситуацію. Читати дітям педагог повинен всюди, де трапляється нагода, щоб діти звикли до пізнання нового, незвіданого в процесі постійного спілкування з книгою.
Важливе значення на уроці читання має розповідь вчителя, яка повинна бути цікавою, емоційною і зрозумілою для дітей, торкатися до глибини серця, пробуджувати їхні почуття. її не потрібно перенасичувати фактами, складними термінами. Вона не повинна бути великою за об'ємом, причому доцільно чергувати її з бесідою. Цим вчитель може зацікавити дитину, привернути її увагу до нової книжки.
В процесі роботи з дитячими книгами в дітей удосконалюється і техніка читання, і здатність повноцінно сприймати тексти творів у відповідності з їх жанрово-видовими особливостями. Програма передбачає уроки позакласного читання, які забезпечують безперервне знайомство молодших школярів з широким колом дуже різних дитячих книг. Такі уроки допомагають учням засвоїти загальні властивості і ті закономірності, за якими групуються книги, навчають кожну дитину вільно і безпомилково діяти з будь-якого доступного книгою, що гарантує можливість своєчасно зустріти «свої» книги, визначити своє коло читання. Отже, практична діяльність з книгами – один з ефективних способів формування у дітей інтересу до книг. Це пояснюється тим, що практичні дії з книгами і серед книг дозволяють дітям порівняно швидко впізнавати, мимоволі запам’ятовувати самі книги, впевнитись у їх різноманітності і навчитись вибирати для себе книги потрібні, посильні, а значить, і корисні. Саме практично діючи з книгами і серед книг, діти привчаться при першій необхідності звертатись в світ книг з різною метою.
1.2. Розвиток творчої літературної діяльності
Розвиток творчих здібностей - необхідна умова формування повноцінної особистості, здатної до саморозкриття, самовизначення та саморозвитку. Саме здатність до творчості робить людину духовно незалежною, допомагає привносити у світ щось своє: нове, незвичне, «інакше». Значні можливості для творчого збагачення учнів мають уроки літературного читання.
Спілкування з літературою як мистецтвом слова задовольняє природну потребу дитини в емоційних переживаннях, створює передумови для самовираження особистості. Молодші школярі беруть участь у посильній творчій діяльності, яку організовує вчитель на уроках класного і позакласного читання і в позаурочний час.
Літературна творча діяльність посідає особливе місце серед проявів творчості молодших школярів. З одного боку, вона вимагає роботи таких психічних процесів, як сприймання, образне мислення, уява, мовлення, емоції, активізує почуттєву та інтелектуальну складові пізнавальної діяльності молодшого школяра. З іншого - дітям цього віку властива надзвичайна емоційність та чутливість до образних вражень, багатство уяви, невтомна допитливість, відкритість до оточуючого світу.
Обов'язковим компонентом системи початкової літературної освіти молодшого школяра є творча діяльність дитини. Творча діяльність передбачає роботу як з урахуванням прочитаного, так і власне авторську творчість.Для стимулювання творчих здібностей використовуються такі види завдань: словесне малювання, графічне ілюстрування, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, колективне та індивідуальне складання з допомогою вчителя казок, лічилок, загадок тощо.
Творчі можливості молодших школярів реалізуються в різних видах діяльності, зокрема у грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності. Творчість -не лише кінцевий результат діяльності, а й прийоми та методи, за допомогою яких вона здійснюється. Тому у своїй педагогічній діяльності значну увагу приділяю розвитку творчих здібностей учнів. Не орієнтую учнів лише на традиційне засвоєння знань, оскільки такий підхід в організації навчально-пізнавальної діяльності за сучасних умов не є продуктивним, оскільки обсяг знань зростає надто швидко. Намагаюсь створити для кожного школяра оптимальні умови навчання, формувати потребу вчитися, вміння раціонально працювати, розвивати мислення учнів, їхню мовну активність, проявити творчість і самостійність у виконанні поставлених завдань. Так при вивченні біографії письменника можна запропонувати учням створити “Портфоліо письменника” за орієнтовним планом:
1. Портрет письменника.
2. Прізвище, ім`я, по батькові автора.
3. Псевдонім (якщо має).
4. Роки життя письменника.
5. Відомості про дитячі роки.
6. Важливі дати життя.
7. Вплив на творчість життєвого досвіду.
На основі прочитаного твору можна використовувати різні види творчих робіт, а саме:
- Продовжити текст.
- Придумати кінець оповідання.
- Домислити події, які могли б передувати зображеним.
- Перенести дії твору в сучасне чи минуле.
- Ввести нового героя в текст.
- Написати лист героєві твору.
- Продовжити вірш власними рядками.
Літературно-творчому розвитку молодшого школяра сприяють різні види мистецтва. Під впливом музики виникають глибокі емоції і настрої: радість, захоплення, сум, смуток, натхнення та загальний душевний підйом. Музика розвиває уяву, образне та асоціативне мислення, впливає на всі сфери духовного життя дитини, спонукає до творчості, викликаючи великий спектр різноманітних емоцій. Образотворче мистецтво дає можливість дитині всебічно сприймати зорові образи. У взаємодії з точним, образним словом вони дають емоційно-образну основу для дитячого мовленнєвого фантазування. Театральне мистецтво своїм образним змістом дає знання життя в доступній для дитини формі, формуючи не тільки естетичні, а й моральні та інтелектуальні почуття. Цікавою і привабливою творчою діяльністю для дитини є драматизація, інсценізація, читання за ролями, що здійснює комплексний вплив на розвиток літературно-творчих здібностей молодших учнів [4].
Діти залюбки виконують такі завдання, як:
- прочитати вірш та дібрати до нього кольори;
- передати характер руху мелодії лініями й описати це словесно;
- дібрати відповідну до музичних образів-настроїв твору кольорову гаму в живописних композиціях;
- описати почуття за допомогою кольору;
- описати образ звука;
- створити музичні образи, які б характеризували героїв казки чи оповідання, або малюнки, що передають ідеї або настрої віршів;
- проілюструвати фрагменти літературних або музичних творів;
- намалювати ескізи декорацій та костюмів до театральної вистави;
- створити власну казку…
Необхідною умовою творчої літературної діяльності дитини є її чуттєва сприйнятливість до навколишньої дійсності. Чим багатший чуттєвий досвід дитини, чим глибші емоції і почуття, тим яскравіші образи виникають в її уяві, тим гострішою стає потреба відтворити власні враження у словах. У цьому допомагають завдання «Що я чую, що я бачу», «Чарівник».
Необхідно стимулювати бажання дитини «життя своє втілювати у слові», а для цього у неї має бути багатий словниковий запас, уміння володіти засобами художньої виразності, розвинене чуття мови. З цією метою пропоную такі завдання як «Інтерв’ю», «Спіймай риму» (додаток 4).
О. Савченко зазначає, що стимулювання фантазії дітей позитивно позначається на розвитку самостійності їхнього мислення, вмінні міркувати за аналогією, знаходити асоціативні зв’язки, бачити у відомому нові риси й особливості. Особливий інтерес у дітей викликають завдання, що базуються на прийомах оживлення, перевтілення в інші образи, на вільне фантазування («Перевтілення», «Якби я був...», «Уяви себе…» та ін.) (додаток 4).
Варто дотримуватися порад щодо використання творчих завдань:
1. Завдання, розроблені на міжпредметному змісті, дають змогу здійснювати літературно-творчий розвиток майже на всіх уроках, у позакласній роботі, використовувати можливості різних видів мистецтв, що суттєво збагачує та урізноманітнює літературну творчість учнів.
2. Важливим в організації літературно-творчого розвитку молодших школярів є стимулювання мотивації літературної творчості шляхом збагачення їхнього емоційно-чуттєвого та комунікативного досвіду.
3. Кожне попереднє завдання готує учнів до виконання наступного. Перш ніж створювати творчий продукт, діти виконують завдання, що стимулюють емоційно-чуттєве сприймання, творчу уяву, художньо-образне мислення. Перед виконанням завдань творчого характеру здійснюється частково-пошукова діяльність.
4. Учням 1-2-х класів спочатку доцільно виконувати нескладні творчі завдання в усній формі за зразком, гнучким алгоритмом, ілюстративною опорою, у 3-4-х класах надається перевага самостійній творчій діяльності.
5. Виконання творчих завдань передбачає реалізацію принципу диференційованого підходу до учнів (завдання мають різні рівні складності, що дає змогу використовувати їх для роботи з дітьми як високого, так і початкового рівнів розвитку літературно-творчих здібностей).
6. Значна частина завдань містить можливості щодо їх використання в інтерактивній формі (робота в групах, малих групах, динамічних парах).
7. Необхідно приділити увагу вдосконаленню літературно-творчих продуктів у співпраці з учителем (редагування письмових творчих робіт).
8. Необхідним є ознайомлення учнів з деякими доступними прийомами художньо-словесної творчості (прийоми створення образних висловів; способи фантазування; прийоми складання казок, віршів, скоромовок, загадок тощо) та використання їх у власній творчій діяльності.
9. На уроці мають гармонійно поєднуватися навчання і різні види творчих ігор. Їх використання в літературно-творчій діяльності є важливим, оскільки в процесі художньо-словесних ігор створюються сприятливі умови для експериментування із вживанням художнього слова, для стимулювання фантазії та образного мислення.
10. У процесі пошукової діяльності учнів учителям слід не програмувати хід виконання творчих завдань, а лише спрямовувати думку дітей, давати поштовх до фантазування, підтримувати їхні творчі зусилля. Важливим є створення таких ситуацій, щоб дитина поміркувала, спробувала виконати завдання самостійно або з допомогою. Головне, щоб учень отримав власний досвід творчої діяльності, задоволення від пошукової праці, від подолання труднощів.
11. Важливим у процесі розвитку літературно-творчих здібностей молодших школярів є створення розвивально-творчого середовища, в межах якого вони мають можливість творити, фантазувати та почуватися емоційно комфортно.
Позитивною мотивацією літературно-творчої діяльності учнів є оприлюднення результатів дитячої літературної творчості (випуск класної газети, читання власних творів, створення збірки дитячих робіт).
1.3. Ігрові технології - один із способів прищеплення інтересу до читання
«Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини
вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишній світ.
Гра - це іскра , яка запалює вогник допитливості і цікавості»
В. О. Сухомлинський
Ігрові технології є складовою частиною педагогічних технологій, однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавою і захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але і буденні кроки по вивченню навчальних предметів. Цікавість умовного світу гри робить життя позитивно емоційно забарвленим, а емоційність ігрового дійства активізує всі психологічні процеси і функції дитини. Інший позитивний бік гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, тобто, засвоюваний навчальний матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і зацікавленість у навчальний процес.
Ігрова діяльність ─ один із ефективних засобів підвищення якості сприймання молодшими школярами художніх творів на уроці читання. У структурі уроку читання ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи. Гра активізує психічні процеси діяльності молодшого школяра (відчуття, сприймання, мислення, уяву, пам’ять, увагу, волю, мову), які призводять до позитивних зрушень у розвитку дитини. Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Звертання до гри як до засобу організації процесу читацького сприймання продиктоване не лише віковими особливостями молодшого школяра, але й специфікою літературного твору, яка є дуже близькою до художніх умовностей гри та специфікою сприйняття літератури, яка теж співзвучна природі ігрового моменту, потребує відриву від реальності, переживання іншого світогляду, інших почуттів.
Перевага організації ігрового навчання в структурі уроку читання полягає в системності використання літературних ігор, змістом яких є початкові літературознавчі поняття та явища.
Надійним помічником вчителя у формуванні читацьких інтересів дітей є літературні ігри, які можна проводити для будь-якого класу. За змістом і формою вони досить різноманітні і можуть практикуватися під час обговорення прочитаної книги, проведення літературних ранків і свят, походів чи екскурсій. Вони сприяють створенню бадьорого настрою в школярів, збагаченню їх знань, розвитку творчої уяви, образної пам'яті та мислення. Для ігор доцільно використовувати ребуси, кросворди, головоломки, літературні задачі.
У ході гри школярі можуть впізнавати твори за окремими малюнками чи уривками, формулювати і розгадувати «хитрі» питання по прочитаних книгах, відгадувати імена літературних героїв, прізвищ письменників, назв книг і творів по серії читань, відтворювати героїв книг за описом.
В процесі літературних ігор такого роду розвиваються інтелектуальні, моральні, вольові риси особистості, проявляється і удосконалюється кругозір, активізуються задатки і здібності. Можна організувати літературний конкурс, учасники якого змагаються у проведенні літературних ігор, вікторин: «Хто знає народні прислів'я?», «З якої байки чи казки?», «Відгадай?», «Хто знає більше?».
Можна залучити учнів до участі в заочній грі «Подумай, відгадай». Умови її оголошуються за допомогою плаката, який вивішується на видному місці в школі чи класі. Впродовж тижня учні дають письмові відповіді на запитання. Журі (зазвичай, вчителі початкових класів) перевіряє їх правильність і оголошує імена переможців. Зміст ігор має відповідати вікові дітей, рівню їх знань. Спочатку, щоб охопити ними якомога більше учнів, добирають запитання середньої важкості, а потім вони ускладнюються, але не виходять за межі програмового матеріалу.
Літературні гра «Переказ по колу» чи «Мініатюра» дає можливість учням відтворити прочитаний текст(додаток 5).
Аналізуючи прочитаний твір, в нагоді стане гра «Карусель запитань» (додаток 5).
Вивчаючи віршовані твори, пропоную гру «Розсипанка» .
Гра «Письменник – не письменник» сприяє збагаченню читацького
досвіду учнів, поповненню запасу знань про дитячих письменників.
Також можна на уроці літературного читання використовувати ігри «Незвичайна математика», «Засвіти ліхтарик», «Портрет» та інші(додаток 5).
1.4. Позакласна робота з літературного читання – одна із умов виховання читацьких інтересів
Одним із показників успішного формування в учнів читацьких інтересів, їх літературного розвитку є участь дітей в позакласних формах роботи з дитячою книгою: поява в них потреби в читацькому самовиявленні, усвідомленні своїх можливостей для включення в ту чи іншу діяльність, бажання приділити цій діяльності частину свого часу.
Позакласна робота будується з урахуванням програмових вимог, інтересів і бажань учнів молодшого шкільного віку, рівня їх розвитку. Види і форми позакласної роботи з дитячою книжкою, які можуть бути запропоновані молодшим школярам, дуже різноманітні. Серед них - літературні конкурси, літературні завдання, виготовлення рукописних журналів чи газет, читання та індивідуальні усні виступи учнів про прочитане, екскурсії, бібліотечні уроки тощо. Така робота проводиться під керівництвом вчителя і може носити індивідуальний, груповий чи масовий характер.
Особливе місце в житті школярів та формуванні читацьких інтересів повинна зайняти бібліотека. Тому, коли вперше проводиться екскурсія в бібліотеку, вона повинна залишити приємні спогади та позитивні враження в юних читачів. Під час екскурсії бібліотекар в урочистій обстановці показує дітям книжкове багатство, з яким вони теж зможуть познайомитись, якщо запишуться в читачі і будуть брати книги. Поступово школярі вчаться почувати себе тут господарями. Вони швидко дізнаються про новинки дитячої літератури, а вчитель має можливість спланувати позакласну роботу з книгою, організувавши «Клуб чомучок». В класному куточку можна виділити місце інформації для батьків, яка допоможе їм у виборі книг і керівництві дитячим читанням. Дітей потрібно заохочувати йти в бібліотеку, розглядати та вибирати книги на абонементі, читати їх в дитячому читальному залі.
Щоб виконати завдання позакласного читання, кожен учень повинен сам іти в бібліотеку і там вибирати потрібні і цікаві для нього книги, користуючись при цьому рекомендованим списком вчителя.
Під час бібліотечних уроків учитель співпрацює з бібліотекаром. Бібліотекар у цікавій, доступній формі розповідає дітям про історію створення книги, спільно з учителем проводить літературні ігри, допомагає організувати свято «Посвята в читачів» чи «Дружба з книгою – це свято!». Завдяки такій роботі діти навчаються легко орієнтуватись в книзі, зуміють відшукати додаткову літературу доуроку, правильно назвати автора і художника. Після вивчення якоїсь теми або під час проведення свята доцільно організувати в класі тематичну виставку книг. Це дає можливість краще запам'ятати книги по зовнішньому вигляду, автора, заголовок. Також можна організувати виставку дитячих робіт, присвячену заданій темі. В цьому випадку кожна дитина зможе проявити свою індивідуальність.
Успіх формування читацьких інтересів лежить в правильному поєднанні уроків позакласного читання з індивідуальною і масовою читацькою діяльністю. Це уроки-ранки, уроки-звіти, усний журнал. Такі заняття можуть проводитись як в своєму класі так і для інших.
Уроки-ранки плануються і проводяться в кінці кожної чверті і являють собою підсумок досягнень вчителя і учнів за даний період навчання. Весь матеріал до будь-якого ранку підбирає вчитель. Саме вчитель шукає пісні, загадки, вірші, інсценізації. Урок-ранок готується зовсім по-іншому. Його основою є ті матеріали із занять і уроків позакласного читання, які не вчителю, а дітям мимоволі запам'яталися, ввійшли в їхнє життя. Після кожної зустрічі з книгою в класі, вчитель спонукає дітей приносити в куточок читання книги, які їм сподобалися, ілюстрації, виготовляти різні герої, ставити живі картини. Вчитель вибирає найцінніше з того всього, що робили діти і проводить урок-ранок, де впродовж визначеного часу кожна дитина бере активну участь. Якщо залишиться час, матеріал для демонстрації та читання, підбирає сам вчитель.
Кожен урок-ранок демонструє активність дітей як майбутніх читачів, їх загальний і читацький розвиток і таким чином, служить об'єктивним показником ефективності керівництва дитячим читанням для вчителя.
До уроків-звітів і тему, і матеріал підбирають діти і готують виступ по постійним групах. Програма виступу до уроку-звіту і вимоги до підбору і характеру підготовки матеріалу обов'язкові для кожної групи, виробляються дітьми і затверджуються вчителем одночасно з вибором теми, яка дітей цікавить. Вчитель складає план для кожної групи, сам готує розповідь про нові книги і можливості використання їх при організації свого дозвілля.
Це може бути колективна літературна гра чи конкурс на основі обраної теми з метою виявлення переможця (за кількістю прочитаних книг, вмінням користуватися в світі книг, умінням переказати прочитане). Молодші школярі дуже люблять ці уроки і з охотою до них готуються. Оформлюють виставку книг письменника, цікаво про нього розповідають, готують вікторини чи загадки з ілюстрованими відгадками.
Найбільш вдалою формою читацької самостійності є усний журнал.
Усний журнал - це театралізована дія, яка розрахована на один урок і зберігає всі зовнішні ознаки журналу: «обкладинку», яку придумують самі учні, назву, емблему, музичну заставку, сторінки, рубрики, які можуть мінятися, чи навпаки, повторюватися.
Не менш значимі і показові для загального і літературного розвитку молодших школярів художні конкурси на кращий малюнок по прочитаних творах, на знання віршів і прози, на вміння їх декламувати, читати по книзі.
Коли загальна начитаність дозволяє учням проявити інтерес до особистості авторів улюблених книг, ефективна така позакласна форма роботи, як зустріч з письменником чи письменницею. Слухаючи захоплюючу розповідь автора, учні задумуються, що буде з головним героєм, вдивляючись в ілюстрації, намагаються уявити чим закінчиться розповідь. Такий вид роботи виявляє дитяче бажання прочитати дану книгу та розвиває читацький інтерес. Обов’язковим моментом є висловлення власної думки щодо прочитаного.
Не менш важливим засобом розвитку активності, самостійності школярів у пошуках нового є літературні екскурсії. Вони допомагають глибше ознайомитись з місцями, де жили і працювали видатні письменники, з пам'ятками мистецтва, з літературно-меморіальними музеями. Такі екскурсії дають учням можливість зримо уявити життя письменника або його героїв, ту епоху, подіям якої присвячений художній твір. Уході цих екскурсій розповідь учителя конкретизується ознайомленням з меморіальними речами, з документами, картинами, портретами, ілюстраціями до творів письменника. По темі екскурсії проводяться бесіди, під час яких підбиваються підсумки, оцінюються знання, набуті учнями, робляться узагальнення, висновки.
Можна проводити читацькі конференції, які практикуються з метою пропаганди художньої літератури, більш поглибленого вивчення життя і діяльності того чи іншого письменника. Учитель організовує колективне обговорення однієї або кількох книжок, об'єднаних загальною темою (наприклад: «Письменники рідного краю»). Учні мають бути добре ознайомлені з темою конференції, з питаннями, які на ній обговорюватимуться (додаток 6). Такі конференції сприяють глибокому осмисленню здобутих раніше учнями знань, допомагають формувати в них високі естетичні смаки, погляди і переконання.
Велике естетичне, освітньо-виховне значення має така форма позакласної роботи, як ранок. Тема підбирається заздалегідь, наприклад «Стежками улюблених казок». Діти готують костюми героїв казок, вивчають для декламації уривки, підготовляють інсценізацію казки або пальчиковий театр. Також підбирають картини, готують малюнки, аплікації, виліплюють героїв казок. Ранок можна проводити для менших учнів чи для паралельного класу.
Важливою формою масової позакласної роботи, засобом збудження ушколярів інтересу до книги є проведення літературних вечорів. Їх види найрізноманітніші: вечори, присвячені ювілеям письменників, актуальним літературним темам; вечори байки, казки; вечори обговорення книг. В програмі вечора доцільно поєднувати доповіді учнів з декламацією, виконанням п'єс, з танцями, музикою.
Широко розповсюджений такий вид позакласної роботи молодших школярів з дитячою книгою як усний звіт про книги, прочитані протягом довгого періоду (так званий захист читацьких інтересів)(додаток 6). Ця робота цікава тим, що вона дає можливість направляти зусилля особистості і колективу на засвоєння критеріїв оцінки якості самостійного вибору і читання книг, на поглиблене читання. Досвід більшої частини вчителів початкових класів показує, що молодші школярі дуже люблять цю форму позакласної роботи, адже саме вона допомагає кожному перевірити себе, почути заслужену похвалу, пережити радісне почуття від завершеного етапу самостійної роботи з книгою.
Таким чином, різноманітність форм позакласної роботи з дитячою книгою, раціональний підбір методів їх проведення, тісний зв'язок з життям сприяють розвитку в учнів інтересу до читання дитячої літератури.
РОЗДІЛ 2. ІЗ ДОСВІДУ РОБОТИ «КНИГА – МІСТ У СВІТ ЗНАНЬ»
Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викличе позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача. Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту.
Пропоную декілька розробок уроків із застосуванням різних видів роботи, що формують читацький інтерес школярів та роблять урок цікавим та ефективним.
Урок позакласного читання 3 клас
Тема. У світі цікавого
Мета. Вчити учнів цікаво і захоплююче розповідати про прочитану книгу, демонструвати її, показувати в ній ілюстрації. Формувати навички та потребу самостійно і свідомо вибирати, осмислено читати дитячі книжки; формувати в учнів навички виразного читання. Створювати умови для спілкування на основі літературних творів. Розширювати уявлення учнів про книги. Розвивати допитливість, художні смаки, інтерес до читання; збагачувати словниковий запас. Виховувати бажання працювати у групі та самостійно розширювати обсяг знань.
Обладнання. Виставка книг, ілюстрації, мовні завдання, малюнки до прочитаних творів, збірники творів «Позакласне читання» для 3 класу, роздатковий матеріал, музичний супровід, слайди.
Хід уроку
I. Організація учнів до уроку
−Діти, давайте привітаємо гостей, які завітали сьогодні до нас на урок.
Добрий день! У добрий час
радо ми вітаєм Вас!
З миром зустрічаємо, щастя Вам бажаємо!
II. Мотивація навчальної діяльності учнів
1. Вправа «Мікрофон».
− Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок? (Цікавим, навчальним, продуктивним, веселим, загадковим…)
− А якими ви повинні бути на уроці? (Дисциплінованими, уважними, зібраними, активними, вправними, наполегливими…)
− Отже, все залежить від того, як ми з вами будемо працювати. А щоб урок став цікавим, творчим і продуктивним, працювати будемо:
Швидко!
Вправно!
Вміло!
2. Вправа «Вилучи зайве».
− Вилучіть зайві слова і прочитайте девіз уроку.
Чиодинтантриня−оп’ятьсносімва
начотиривчанвісімня.
(Читання – основа навчання)
III.Створення емоційного фону уроку
(Музичний супровід−Е. Гріг «Ранок»)
Читання уривка із оповідання В. Сухомлинського «Які ж ви щасливі!»
(Під час читання звернути увагу на ілюстрації)
IV. Повідомлення теми уроку.
− Отже, ми підійшли до теми нашого уроку, яку ви дізнаєтесь, роз’єднавши слова.
УСВІТІЦІКАВОГО (У світі цікавого)
− Придивіться! Озирніться! Не поспішайте! Замисліться над тим, що бачите! А побачите ви багато цікавого всюди: у полі й на березі річки, у крамниці й у своєму портфелику, в краплині води і в барвистих шатах дерев…Намагайтесь у звичайному побачити незвичайне. У цьому вам допоможуть вірні друзі – книжки.
Із радістю книжки читайте,
цікавий світ весь пізнавайте!
V. Робота з виставкою книг
1. Колективний розгляд виставлених книг.
− Книжок у нас сьогодні багато, ще й з такими барвистими малюнками! Беру до рук першу. Як друкуються книжки з кольоровими малюнками? Чому плюшевих ведмедиків називають Теді? Яку відстань можна пройти за годину? Відповіді на ці та багато інших запитань ви знайдете у книжці «Як, звідки і чому?». Вона містить цікаві пізнавальні тексти, незвичайні факти і чудові яскраві ілюстрації.
− Погортаємо іншу. Чи задумувались ви над тим, чому люди ходять уві сні? Як довго людина може обходитися без їжі? Чи можна зводити будинки зі снігу? У нагоді вам стане книжка «Дітям про все на світі»
− Дівчатка, чим відрізняється лялька Барбі від інших ляльок? (Відповіді)
Творці ляльки подбали про те, щоб у неї був цілий світ: сукні, білизна, Верхній одяг, будинок, автомобіль. А в чому секрет Барбі ви дізнаєтесь, Взявши в бібліотеці ось цю енциклопедію «Про все на світі».
− Агов, хлопці, не зівайте, а спостерігайте! Хоч я і не фокусник, але завдяки читанню книг навчилася деяким чарам. І саме зараз ви станете свідками виверження вулкану. (Дослід). І все це «своїми руками», погортавши сторінки неповторної захоплюючої енциклопедії для допитливих «Про все на світі». Тут безліч ігрових елементів та тестових завдань.
2. Представлення учнями прочитаних книжок.
− Сьогодні і ви долучились до створення виставки книг. Тому, я надаю слово Юлі, Владику та Каті. (Представлення)
Добра, добрий і добріше,
добротою, доброти…
Стане ясно і тепліше,
якщо добрим будеш ти.
− Це ще одна книга із серії «Енциклопедія для маленьких вундеркіндів». Захоплююча історія про мешканців казкової Ромашкової Галявинки. Які навчать вас бути ввічливими, щедрими, щирими і добрими. Обов’язково прочитайте! А на згадку про цю книгу у ваших папках правила доброти від героїв лісової школи.
− Щоб пізнати світ і себе в ньому, нам приходиться відповідати на ряд запитань, які знаходяться у книжках. А книжки ми беремо де? Так, у бібліотеці.
3. Вправа «Гронування».
− Давайте пригадаємо, які книги живуть на книжкових полицях? (Роздатковий матеріал + дошка)
• Збірник слів в алфавітному порядку з поясненнями, тлумаченнями або перекладом на іншу мову. (Словник)
• Вся в малюнках і така захоплива! Влаштовує зустрічі з казковими героями, подорожі у світ прекрасного та цікавого. (Художня книга)
• На допомогу до вас прийде саме ця книга, коли ви шукаєте інформацію про історію предмета, його виникнення і навіть тоді, коли готуєте уроки.(Енциклопедія)
• Ваш помічник на всіх уроках. За короткий час допоможе знайти відомості з конкретних питань. Він - як паличка− виручалочка! (Довідник)
• Ваш перший помічник і порадник на кожен день. Його молодший брат Буквар навчив вас читати. (Підручник)
VI. Обговорення прочитаних творів (с. 34−38, «Позакласне читання» 3 клас)
− На сьогоднішньому уроці вашим помічником буде збірник художніх творів з позакласного читання, у якому ви опрацьовували тексти.
− Скажіть, хто є автором вірша «Друже мій»? (Оксана Сенатович)
− Що сказано у вірші про звуки рідної природи? (Звуки−дивні голоси незвичайної краси)
− Назвіть синоніми до слова «гомонить». (Розмовляє. говорить…)
− Що ви дізнались про хліб з твору «Сідаймо снідати»? (Як давно печуть хліб, яке слово йде поряд зі словом «хліб»)
− Про що сперечалися Земля і Небо? (Хто з них більший)
− Чим здивувала зрізана черемшина? (Вона квітла, хоч її давно зрізали)
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
VII. Доповнення, розширення й уточнення читацького досвіду учнів
1. Самостійне читання творів.
«Про дерева та вітер» (с. 38−39)
«Джерельце» (с. 39−40)
2. Обговорення прочитаного за поданими запитаннями.
Дівчатка. «Про дерева та вітер» (с. 38−39)
•Як жилося людям, тваринам, коли росли дерева?
•Як змінилося життя, коли дерева зрубали?
•Що сказав лісник? Що зробили діти?
•Як змінилося життя, коли знову виросли дерева?
Хлопчики. «Джерельце» (с. 39−40)
•Що робили дід з онуком у лісі?
•Про що говорили вони під час перепочинку?
•Що несподівано знайшов онук?
•Що запропонував зробити дідусь?
3. Колективне читання та обговорення уривка з оповідання Ігоря Калинця «Про дівчинку і квіти».
a) Інсценізація «Розповіді квітів» ( с. 40 − 41 ). П. І. Чайковський «Вальс квітів» − музичний фон.
b) Читання тексту учителем.
− Які квіти згадуються у творі?
− З яким проханням звернулася дівчинка?
− Що відбувається у день квітів?
c) Читання тексту «ланцюжком»
d) Робота над виразністю.
e) Вибіркове читання.
− Знайдіть і прочитайте:
- Що сказано про квіти Черевички?
- Якими словами описано Нагідки, Духмяний Горошок?
- Якими були квіти в день квітів?
4. Цікавинки.
Багато людей вважає, що черепаха – повільне, незграбне, нерозумне створіння. Це не так. Ще зовсім маленькими, черепашки вирушають у далеке плавання за тисячі кілометрів. Через 2−3 роки вони стають дорослими і повертаються до рідних берегів, щоб вивести потомство. Молоді черепахи жваво бігають, плавають, наздоганяючи одна одну. Це кмітливі, розумні та миролюбні тварини.
Неймовірно, але верблюд здатен швидко й багато пити. За 10 хвилин дорослий верблюд випиває 130−135 літрів води (уявіть собі 12 відер пепсі−коли!). Щоб повторити рекорд верблюда, людина при своїй вазі мусила б подужати за 10 хвилин півтора відра води!
Восьминоги під час небезпеки здатні швидко й різко міняти свій колір. Щоб обманути хижаків, можуть випускати цілу хмарку чорної ядучої речовини. Коли восьминіг хоче налякати свого ворога, він витягує всі свої щупальця, щоб здаватися більшим.
Хто живе на суші й у воді? Так, це бегемот. Дорослий бегемот важить більше, ніж 3 тони при довжині тіла близько 4 метрів. Незважаючи на таку вагу, бегемот чудово плаває і пірнає. Може знаходитись під водою 5−10 хвилин. Роззявляючи пащу з величезними, як у хижака, зубами, бегемот живиться тільки рослинами і травами.
Чемпіоном за вагою серед наземних тварин, поза сумнівом, є слон. Незважаючи на масивну статуру, слон дуже жвавий і моторний. Може зовсім безшумно пересуватися. На підошвах у слона є особлива «пружина» (пружиниста маса). Слон виглядає, як справжній спортсмен у своїх незвичайних «кросівках»!
5. Робота на картках із взаємоперевіркою.
VIII. Підсумок уроку
− Урок добігає кінця. Ви гарно сьогодні попрацювали, молодці! Про що цікаве ви розповісте своїм друзям, які не були на уроці?
Вправа «Доповни речення»
− Починайте з такої фрази: «Я розповім своєму другові (своїй подрузі) про те…»
− А для того, щоб вам легше було розповідати про почуте чи прочитане, скористайтесь «Словничком» у вашій папці.
IX. Домашнє завдання.
− А тема нашого наступного уроку носитиме назву «До джерел народної мудрості». Допоможуть вам у підготовці посібники для позакласного читання (демонструю). Також у папці вміщено план підготовки до уроку. Бажаю успіхів!
− Дякую за активну роботу! Урок закінчено.
Тема: «Україна – це ти»
Мета: Ознайомити дітей з творчістю сучасних письменників; формувати уміння слухати і уявляти; виховувати любов до Батьківщини; гордість за Україну.
Обладнання: портрет Тіни Кароль, звуковий запис пісні «Україна - це ти», мультимедійний супровід, заготовки для виготовлення маленького українського прапора: палички, кольорові смужки, малюнки.
Тип уроку: інтегрований урок
Хід уроку
І. Організація до уроку
1.Емоційне налаштовування
(Тихо звучить мелодія до пісні “Україна - це ти”.)
Учитель.
Як можна не любити рідний край,
Священну землю, дану тобі Богом.
Блакитних рік веселий водограй
І дивосвіт за батьківським порогом.
ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу
Сьогодні ми ознайомимось з творчістю сучасних письменників, які щиро люблять свою рідну землю і оспівують її у віршах і піснях.
Ось погляньте на нашу фото-портретну виставку. Можливо ви когось впізнали.(Діти вказують на портрет Тіни Кароль)
Так, діти, це відома співачка Тіна Кароль. (На екрані фото Тіни Кароль)
Зараз ви познайомитесь з нею ближче. (Відеозапис інтерв'ю Тіни Кароль)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Учитель: Готуючись до цього уроку, я підібрала вам цікаий пісенний твір Тіни Кароль «Україна – це ти», а також розповідь Зірки Мензатюк «Український прапор», та вірш Мар'яни Савки «Україна». Тож сьогодні ми слухатимемо, уявлятимемо і відчуватимемо прекрасне всією душею.
IV. Опрацювати матеріал уроку
1.Відгадайте загадку
Гомін лісу, поля,гаю
Все це бачу й відчуваю
Це земля моя родинна
Славна наша ______ (Україна).
2.Вивчення скоромовки-забавлянки
Мама, тато,дід,бабуся
Всіх назву не помилюся,
Старший брат, сестра і я
Ось уся моя сім'я
3.Пальчикова лічилочка
Великий палець це – дідусь,
Вказівний палець це – бабуся
Середній палець це – татусь,
Безіменний палець це – матуся
Мізинний палець - ось це маленький я
Ось і вся моя сім’я.
Учитель.Всі ми дорослі і маленькі є український народ. То ж гордімось широкими ланами, глибокими ріками, зеленими лісами рідного краю - України. Послухайте, як про це заспівала Тіна Кароль.(Прослуховування пісні Тіни Кароль «Україна – це ти»,
перегляд слайдів до пісні: поле, ріки, діти, родина, небо, хліб)
4. Які вислови з пісні ви запам’ятали? (Україна – це я; Україна – це ти; Моє ім'я– то любов і т.д.)
5. Прослуховування і підспівування пісні «Україна – це ти»
6.Знайомство з творчістю Зірки Мензатюк.
Учитель: Діти, до нас на урок завітала ще одна українська сучасна письменниця з дивним ім'ям Зірка Мензатюк. (На екрані портрет Зірки М.)
– Тож послухайте розповідь про те, як Марійка свій прапор малювала. (На екрані прапор України)
7. Слухання розповіді «Український прапор» (Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 1 , 2 класах , с. 44)
– Діти, чи схожий Марійчин прапор з державним прапором України?
– З яких кольорів настає весна? (З жовтого іблакитного)
8. Виготовлення українського прапора.
Учитель. Діти, а зараз ми з вами виготовимо маленький прапорець, який буде схожий на великий український прапор.Візьміть заготовки: дерев'яну паличку, прямокутні смужки блакитного і жовтого кольорів. За допомогою клею прикріпимо спершу блакитну смужку, а потім жовту.Закріпіть дерев'яну паличку на підставку з пластиліну. Ось і маєте свій маленький український прапорець.
9. Мовно-логічне завдання.
Доберіть до слова Україна близькі за значенням слово чи сволосполучення за зразком: Україна – рідна земля.
10.Закінчить наш урок ще одна сучасна поетеса Мар'яна Савка.(На екрані портрет Мар'яни Савки). Батьки Мар'яни мали гарну бібліотеку і вона дуже любила читати, а потім і сама стала писати.
11. Прослуховування вірша(декламують учні)
1 учень.
Країн багато на великій карті
Та серед них - вона твоя єдина.
ЇЇ люби і будь завжди на варті,
Бо це твоя земля, це Україна!
2 учень.
Вона така ж реальна і казкова,
Як мамина долоня, тепла й щира,
У неї в серці українська мова,
В її душі любов і світла віра.
3 учень.
Цвітуть в ній мальви, маки і левкої,
Хтось може скаже, що таких багато.
Але ти знай, що іншої такої
Не зможем в цілім світі відшукати.
Учитель. Дякую нашим юним декламаторам.
– Діти, чи сподобався вам вірш?
–З чим порівнює автор Україну?(З теплою долонею мами).
V. Підсумок уроку
– З піснею якої співачки познайомились?
– Про що її пісня?
– Хто малював прапор у творі Зірки Мензатюк?
1. Гра «Прикрась Україну квітами».
Учитель:
– Діти, подивіться, яка велика наша Україна.(Показує карту України, вирізану з картону)Кружечки, на цій карті – це великі українські міста.
Прикріпіть свої паперові квіти на ці кружечки і скажіть свої найкращі слова про Україну. (Діти по черзі підходять до дошки, прикріпляють паперові квіти на позначки міст України і промовляють слова: Україна - це любовь; Україна - це надія і т.д)
Учитель. Погляньте, як заквітчалась наша Україна. Ніби одягла вінок. Це ви так прикрасили свою землю. То ж давайте будемо берегти її для прийдешніх поколінь.
2. Звучить пісня Т. Кароль «Україна - це ти»(Співають усі разом)
ВИСНОВКИ
Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня - суб’єкта культури і власної життєтворчості, виховання життєво-компетентного громадянина. Це становить основу формування й літературної компетентності. Тому пропаганда читання, виховання читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, книгою, розвиток пізнавальних інтересів, які є основою курсу «Літературне читання» у початковій школі – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.
Правильно організувавши дитяче читання, спрямувавши його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним, корисним, пізнавальним, я досягла позитивних змін у процесі навчання не лише на уроках літературного читання. Систематична робота з книгами стала приємним заняттям для мене та моїх учнів. Це дало можливість кожній дитині зрозуміти, що скільки б вона не отримувала інформації з різних джерел, тільки читання надасть справжню насолоду від слова, образу, краси; вчить бути цікавим співрозмовником, збагачує словниковий запас, виховує та надає впевненості у підготовці до уроків. Діти усвідомили, що читання - це напружена праця, але вона, коли вмієш її виконувати, приносить справжнє задоволення від спілкування з мистецтвом слова..
Формування читацьких інтересів в молодшому шкільному віці - складний і багатогранний процес, який потребує спільних зусиль вчителя, батьків і всіх тих, хто бере участь у навчанні і вихованні дитини.
Мої учні читають і читають багато... Спрага знань, інтереси до нового, прагнення прекрасного - все це вгамовується дитячим читанням, яке справді можна назвати рушієм загального розвитку. Школярі сприймають, розуміють, аналізують прочитані тексти, роблять висновки, вибирають найпотрібнішу інформацію для виконання навчально-пізнавальних завдань. Добре розвинута літературна діяльність учнів, підтвердженням є збірка дитячих робіт «Дитяча скарбничка», де вміщені зразки авторських віршів, казок з ілюстраціями, відгуки на прочитані книги, загадки тощо.
Навчально-виховний процес та постійна співпраця з батьками, міськими бібліотеками є безпосереднім впливом на формування читацьких інтересів молодших школярів, є постійною потребою у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та культурного розвитку.
«З книги починається самовиховання, індивідуальне духовне життя», — писав В.О. Сухомлинський. Щоб підготувати дитину самостійно до духовного життя, треба ввести її в світ книг. Треба прагнути до того, щоб кожна дитина прагнула усамітнитися з книгою. Усамітнення — це не самотність. Це початок самовиховання думок, почуттів, прагнень, поглядів. Воно можливе лише за умови, коли книга входить в життя дитини як духовна потреба.
Отже, формування читацьких інтересів можливе за таких умов:
1. Коли книги, до яких вчитель хоче виховати інтерес, будуть завжди оточувати дітей. Вони мають бути красивими, різноманітними, відповідати віковим і індивідуальним особливостям.
2. Організувати самостійне дитяче читання так, щоб задоволення інтересу стало життєво-необхідним для кожного учня. Щоб витрачені сили приносили дитині радість, а набуті знання і вміння могла використати в житті.
3. Урізноманітнювати зміст і форми роботи з дитячою книгою, які повинні будуватись у відповідності до рівня знань і умінь учнів певного класу.
4. Формуючи читацькі інтереси, вчитель насамперед сам повинен володіти типом правильної читацької діяльності, добре орієнтуючись в колі доступних дитячих книг і пам'ятати, що для учня початкових класів особливе значення має особистий приклад вчителя, значення книги в його житті.
Щоб виховати справжнього читача, вчителю необхідно:
- донести до свідомості учнів значення читання в житті людини;
- знати читацькі інтереси своїх вихованців;
- сформувати коло читання для учнів різних класів;
- продумати види і форми роботи з книжкою у школі;
- керувати позакласним читанням дітей.
Ввести дитину в різноманітний світ книг, розуміти їх, вибрати для себе ту книгу, яка найбільше їй підходить, переживати за її героїв — така повинна бути мета початкової школи. Бо якщо в роки дитинства в дитини не виховали любові до книжки, якщо читання не стало її духовною потребою, то в подальші роки душа її буде порожньою.
Людина, яка любить читати, - щаслива людина! Станьте творцями щасливих та розумних учнів, нехай книги будуть у їхньому житті добрими і вірними друзями!
1. Вашуленко О.В. Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект. Дайджест 1 / О. В. Вашуленко. 2011. - 94 с.
2. Волошина Г.П. Особливості уроків читання та літературознавча
пропедевтика у початковій школі. Посіб. для студентів та учителів почат. кл. - Умань, 2011. - 126 с.
3. Державний стандарт початкової загальної освіти. - Початкова освіта. №18 (594) травень 2011
4. Коновальчук М. Розвиток творчості молодших школярів :Cистема літературних завдань. - К. : Шкільний світ, 2010. - 120 с. - (Бібліотека «Шкільного світу»)
5. Коченгіна М. В. Як залучити вашу дитину до читання. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 80 с.
6. Кращі конспекти уроків із читання: 1-4 класи / Упоряд. Т. А. Дубіч. – Тернопіль-Харків: Ранок, 2011. - 144 с. - (Серія «Відкритий урок»)
7. Кузьміна Н. Проблема підвищення рівня мотивації на уроках читання / Н. Кузьміна, Т. Коршун // Початкова школа. - 2007. - № 3. - С.26 - 27.
8. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1 -4 класи. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. - 392 с.
9. Робота з обдарованими дітьми. Сходинки творчого зростання. 1-4 класи: Посібник для вчителя/Упор. Гордіюк Н. М. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 152 с.
10. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах.- К.: Освіта, 2007.-250 с.
11. Телячук В.П., Лесіна О.В. Інноваційні технології впочатковій школі. Х.: ВГ «Основа», 2008.
13. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/33260/ листопад, 2015
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1
ІНТЕРАКТИВНІ ВПРАВИ
"Вилучи зайве"
1. Доберіть гасло уроку (прислів'я, крилатий вислів тощо).
2. Вставте в слова гасла окремі слова (назви цифр, тварин, рослин тощо).
3. Запишіть на дошці зашифроване гасло.
4. Запропонуйте учням вилучити зайві слова і прочитати гасло уроку.
5. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.
Наприклад: Чиодинтантриня – оп’ятьсносімва начотиривчанвісімня
(Читання – основа навчання)
"Роз 'єднай слова"
1. Доберіть гасло уроку (прислів'я, крилатий вислів тощо) або тему уроку.
2. Запишіть усі слова разом.
3. Дайте завдання учням роз'єднати слова і прочитати гасло (тему) уроку.
4. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.
Наприклад: Усвітіцікавого(У світі цікавого)
«Розшифруй»
1. Виберіть ключове слово уроку.
2. Доберіть малюнки, за допомогою яких ви зашифруєте це слово.
3. Дайте учням завдання розшифрувати слово за допомогою букв, якими починаються назви предметів на малюнках, що розміщені послідовно.
4. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.
Наприклад: Асиршздсчщподюбраласочкаюдиввщбтчімтл
ДОДАТОК 2
ЛІТЕРАТУРНІ ІГРИ
Кросворди
Вписавши по горизонталі правильні відповіді, отримаєте прізвище людини, яка зробила багато для розвитку українського книгодрукування.
1. Як називається невеличка книжечка, яка заведена на усіх читачів бібліотеки і в яку вписують дані про взяті книги? (Формуляр.)
2. Спеціально оброблена шкіра молодих тварин, яку колись використовували для письма. (Пергамент.)
3. Майстерня, фабрика, де виготовляють книги. (Друкарня.)
4. Автор оповідання про сплячу Книгу. (Сухомлинський.)
5. Хто заснував першу бібліотеку в Київській Русі? (Мудрий.)
6. У якому вірші «Сонце перегортає сторінки й світло вливає в літери та слова?»
7. Який князь створив на Русі перші школи? (Великий.)
(Слово, яке вийшло у виділеному вертикальному стовпчику – Федоров.)
Гра «Карусель запитань»
Гра « Переказ по колу»
Діти читають текст, потім декілька учнів стають у коло. Ведучий у центрі кола заплющує очі, обертається на місці і вказує на одного з гравців, з якого починається переказ тексту. Потім за годинниковою стрілкою кожен говорить по одній фразі з цього тексту. І так до кінця тексту.
Гра «Мініатюра»
Діти читають текст, діляться на групи. Кожна група повинна зобразити суть тексту якою-небудь мініатюрою ( сценка, пантоміма). Інші повинні пояснити побачене.
Гра «Розсипанка»
üІз розсипанки слів скласти назви творів Т. Г. Шевченка, які ви вже читали.
«з – під, вода, Тече, явора»; «край, палає, Світає, неба»;
«калина, у лузі, Зацвіла, червона»; «моя, Зоре, вечірняя»;
«землю, Встала, сонну, весна, чорну, розбудила»;
«ранВці»; «жнаКня».
- Про який твір ви почули вперше?
üДіти утворюють рядки віршів Марійки Підгірянки зі слів:
Ходить
|
мати |
де йде |
казку |
Скажи мені |
діти |
зима |
сонце спати
|
Скажу |
ходить |
вам |
Гаєм
|
«Ходить, ходить, зима гаєм...» (однойменний вірш);
«Скажи мені, мати, де йде сонце спати?» («Розмова про сонце»);
«Скажу, діти, вам казку...» («Безконечні казочки»).
Гра «Письменник - не письменник»
Заздалегідь готується список прізвищ дитячих письменників, які чергуються з прізвищами видатних наукових громадських діячів, художників, музикантів, але таких, що відомі учасникам гри. У ході гри ведучий вимовляє прізвище письменника - учні підносять руку. Якщо звучить прізвище іншого митця - не підносять. Ті, хто не підніс руку, коли вимовлялося прізвище письменника, і ті, хто підніс, коли воно не звучало, вибувають із гри.
Після гри діти одержують додаткове завдання: пригадати твори
письменників, прізвища яких були в списку, самостійно продовжити цей ряд.
Гра «Незвичайна математика»
Виконайте дії і прочитайте утворений результат.
Зуб + і – убі + ага + дка = ... (загадка)
Скарб – арб + ород – д + мовк + а = ...(скоромовка)
Усіх – іх + мі + шум – ум + ка = ... (усмішка)
При + кут – ут + азал – ал + ка = ... (приказка)
Пас – ас + рис + ліс – с + в’я = ... (прислів’я)
Гра «Засвіти ліхтарик»
Вчитель подає план в хаотичному порядку.
1. Чи всі пункти плану підходять до нашої казки?
2. Візьміть у руки олівці (жовтий і чорний) і засвітіть ліхтарик біля тих пунктів, які відповідають назвам частин казки.
3. Засвічують самостійно і читають, котрі пункти не підходять до даної казки.
4. Чому? Можливо, ви знаєте, з якої казки ці герої?
5. Встановіть послідовність подій казки (самостійно).
Гра «Портрет»
Прочитати твір. Скласти схему та дібрати характеристику героям цього твору.
1. Ім’я героя.
2. Зовнішність.
3. Вчинки.
4. Стосунки з іншими персонажами.
5. Моє ставлення до героя.
список.
1