Посібник "Кроссенси на уроках зарубіжної літератури"

 

ЗМІСТ

Передмова

Різновиди кроссенсів, алгоритм їх створення

Функції та використання кроссенсів на уроках зарубіжної літератури

Розробки кроссенсів (за програмою 5 класу)

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

Кожен учитель намагається відшукати цікаві методи роботи з дітьми, обрати певну тактику, стиль роботи, намагається створити умови для позитивного розвитку, творчої реалізації. На сьогоднішній день існує багато сучасних навчальних технологій.

Використання нових прогресивних технологій є запорукою успішного сприйняття учнями навчального матеріалу, створення атмосфери саморозвитку та успішної самореалізації учня як суб’єкта навчального процесу. Знати і вміти запроваджувати інноваційні технології, уміти створити на уроках ситуацію зацікавленості теоретичним матеріалом, дати простір для розкриття учня потрібно для того, щоб спроєктувати й провести ефективний і цікавий для учнів урок.

Зацікавити сучасного учня заучуванням великої кількості сухої теорії, читанням великих за обсягом творів – неможливо. Тому зацікавити, здивувати здобувача освіти, стимулюючи та мотивуючи його до вивчення, читання, є для педагога чи не найактуальнішою проблемою, а вирішити її, на мою думку, допоможе візуалізація навчального процесу. І якщо раніше велика кількість ілюстрацій, малюнків вважалися прерогативою лише молодших школярів, то зараз це вимога часу у викладанні всіх предметів. 

Ніхто не сперечатиметься з тим, що навчання має бути цікавим. Але як зацікавити сучасного учня? Безумовно, існує багато технологій, прийомів і методів, які час від часу використовують в освітньому процесі. З одним із таких методів, застосування якого показало високі результати в підготовці учнів, є «едьютейнмент» — навчання з розвагою, поєднання освіти та гри. Один з елементів едьютейнмента — є метод кроссенс.

Кроссенс — це сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і вигадане за аналогією зі словом «кросворд».

Перевага кроссенсу як форми роботи – це поєднання на одному уроці логіки та інтуїції, а також розвиток креативності, уяви, мовлення.

Різновиди кроссенсів, алгоритм їх створення

Кроссенс (від англ. cross — перехрестя, sens — смисл) — це візуальний асоціативний ланцюжок, який складається з дев'яти зображень, кожен з яких пов'язаний з попереднім і наступним зображенням, що в результаті з різних боків розкриває певне поняття, явище або факт.

Ця унікальна ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленку. Кроссенс уперше був надрукований у 2002 році у журналі «Наука і життя». Він нагадує асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле із дев’яти квадратів (як у грі «Хрестики-нулики»).  Дев’ять зображень розташовані в ньому таким чином, що кожен малюнок має зв’язок із попереднім і наступним, а центральний об’єднує за смислом відразу декілька. Зв’язок може бути як поверховий, так і змістовний. Але в будь-якому випадку це прекрасне завдання для розвитку логічного і творчого мислення.

 

Прочитання кроссенса можна почати з будь-якого асоціативного зображення, яке розпізнали. За бажанням автора кроссенса, він може бути пов’язаний за змістом з усіма зображеннями. Отже, основне завдання учителя під час використання цього методу – пояснити кроссенс, скласти розповідь – асоціативний ланцюжок за допомогою взаємозв’язку зображень. Асоціативний ланцюжок 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8, 8-7, 7-4, 4-5 – «основа», а 2-5, 6-5, 8-5, 4-5 – «хрест». Дев’ять зображень розставлені так, що кожне має зв’язок із попереднім і наступним, а центральне об’єднує за змістом відразу декілька.

Зв’язки можуть бути як поверховими, так і глибокими, однак це є відмінною вправою для розвитку логічного та творчого мислення. Її можна використати на уроці засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок, узагальнення та систематизації знань, перевірки й корекції знань, умінь і навичок, комбінованому (змішаному) уроці, як окремий урок, в основі якого метод виступатиме вже як окрема технологія, а також у вигляді творчої самостійної роботи.

Різні автори дають власне уточнення того, що таке кроссенс:

– технологія;

– інтелектуальна гра;

– гра для ерудитів;

– головоломка для інтелектуалів;

– загадка;

– ребус;

– інтелектуальна розвага;

– інноваційна форма роботи;

– сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу;

– форма нетрадиційної перевірки знань з теми.

Приймемо всі ці визначення.

Алгоритм створення кроссенса:

1. Визначити тему, загальну ідею.

2. Виокремити дев’ять елементів, що стосуються ідеї (теми).

3. Знайти зв’язки між елементами, визначити послідовність.

4. Концентрація змісту в одному елементі (центральному).

5. Виокремити відмінні риси, особливості кожного елементу.

6. Підібрати зображення, що ілюструють елементи.

7. Замінити прямі образи й асоціації символічними.

8. Побудувати асоціативні зв’язки між образами елементів.

    Для полегшення процесу створення кроссенса спочатку потрібно заповнити словами кожен квадрат, а потім замінити їх образами. Оскільки в цьому завданні велика роль суб’єктивного сприйняття образів і зображень, то можливі свої варіанти зв’язків, за умови, що учень обґрунтує свою версію.

      Проблема, з якою часто зустрічаються автори кроссенсів, – це трактування зображень, які можуть бути не зовсім зрозумілі або досить загадкові. У такому випадку дається коротка текстова підказка – хто чи що зображено на кожному малюнку, а завдання – знайти зв’язки між сусідніми зображеннями або дати назву кроссенсу, знайшовши єдину нитку асоціацій.

Існує багато різновидів кроссенсів. Наприклад:

1. Кроссенс – знайомство.

Таку головоломку можна пропонувати, коли ви вперше знайомитесь із класом – берете п’ятикласників, починаєте працювати в новому класі, презентуєте свій досвід перед колегами з інших шкіл або проводите показовий урок з незнайомими учнями.

2. Кроссенс – презентація історико-культурної доби, літературного напряму.

Така головоломка містить найважливішу інформацію, що розкриває основні риси літературного напряму, епохи.

3. Кроссенс – вивчення особливостей жанру.

Літературні жанри – одна з найскладніших тем у шкільному курсі вивчення літератури. Асоціативна головоломка, присвячена особливостям того чи іншого жанру (роду), допоможе учням розгадувати цю інформацію цікаво і захопливо.

4. Кроссенс – біографія письменника.

Найбільш популярний вид кроссенсу присвячений вивченню біографії автора. У центрі такої головоломки, як правило, портрет письменника, а в зображеннях навколо закодовані важливі факти життя і творчості.

5. Кроссенс за сюжетом художнього твору.

Завдання для учнів: відтворити сюжет твору за пропонованими картинками. Кроссенс стане допоміжним інструментом, щоб пригадати основні події твору.

6. Кроссенс – характеристика персонажа.

Наочно, яскраво і легко аналізувати образи героїв твору за картинками, що пов’язані між собою.

7. Кроссенс – аналіз символіки, образної системи твору.

Навіть у невеликих поетичних творах, що вивчаються на уроках літератури, є система образів, розгадуючи які можна сформулювати ідею, тему  твору, визначити образи, побачити красу і цілісність авторського задуму.

8. Кроссенс – аналіз проблематики твору.

Аналізувати проблематику твору учням не завжди просто. На допомогу прийде кроссенс, де конкретно, чітко і в зрозумілих образах-символах представлені основні проблеми твору.   

9. Кроссенс – нанизування (узагальнення) поняття, почуття, філософської категорії.

Є твори, у яких увагу зосереджено навколо одного поняття, філософської категорії, почуття. Осмислити ці поняття з різних боків, розкрити всі відтінки значень, смислів допоможе асоціативна головоломка.

Наприклад:

«Слово – це…»;

«Книга – це…».

«Дружба – це»

«Радість – це… (за романом Е. Портер «Полліанна»)»;

«Кохання – це… (за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»)»

10. Кроссенс – побажання.

Також такий вид кроссенсу можна присвятити улюбленому персонажу, автору твору. Перед тим, як ви прощаєтесь з учнями перед вихідними чи канікулами, подаруйте дітям креативне побажання.

 

 

 

Функції та використання кроссенсів на уроках зарубіжної літератури

Кроссенс може бути використаний на будь-якому етапі уроку. У цьому випадку асоціативна головоломка буде мати конкретну методичну мету:

1. Перевірка домашнього завдання (за допомогою кроссенса

 розповісти матеріал минулого уроку).

II. Формулювання теми уроку, постановка мети уроку (знайти зв’язок між зображеннями і визначити тему уроку, визначити, що повинні зробити на уроці).

III. Розкриття інформаційного блоку теми, пошук проблеми (причини, риси, наслідки чогось в образах і символах).

IV. Узагальнення матеріалу (кроссенс складається із зображень, котрі демонструвались учителем на різних етапах уроку, учні за ними узагальнюють матеріал і роблять висновок).

V. Організація роботи в групах (скласти кроссенс на задану тему із запропонованих зображень, порівняти кроссенси груп).

VI. Творче домашнє завдання (скласти кроссенс у друкованому чи електронному варіанті на задану тему, за змістом твору, за художнім образом).

VII. Структура уроку або декількох уроків з теми (дев’ять елементів кроссенса можуть включати в собі послідовне відображення структури уроку з темою (метою, проблемою посередині).

Прийом «кроссенс» відповідає таким принципам:

- усвідомленість;

- самостійність;

- рефлексивність (самоаналіз);

- цілеспрямованість;

- обґрунтованість;

- контрольованість;

- самоорганізованість;

- науковість: має наукове обґрунтування;

- ефективність: дає гарантовані результати вже з перших днів його застосування;

- гуманність: покращує якість освіти і полегшує процес навчання;

- універсальність: можна використовувати при викладанні будь-яких предметів, для навчання дітей із різним рівнем розвитку;

- креативність: спрямований на розвиток неординарного творчого мислення.

А це означає, що прийом «кроссенс» допомагає формувати всі види універсальних навчальних дій.

Кроссенс – це сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу, який виконує такі функції:

Навчальна  – сприяє засвоєнню навчального матеріалу в ігровій формі.

Мотиваційна – пробуджує інтерес до запропонованої теми та бажання розгадати головоломку.

Розвивальна – сприяє розвиткові творчого, логічного та образного мислення, умінню пояснювати певні речі.

Соціальна – пояснює причини й закономірності певного явища, його елементи, протиріччя.

Комунікативна – забезпечує діалог між різними учасниками освітнього процесу: учнями, учителем, підручником.

Метод «кроссенс» можна поєднати з інтерактивними методами:

-   робота в малих групах;

• робота в парах;
• «мозковий штурм»;
• «коло ідей»;
• «мікрофон».

Кроссенс є прекрасним засобом розвитку  логічного і творчого мислення учнів.

Для ефективного застосування методу «кроссенс», зокрема щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді ігри), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:

1. дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

2. підібрати для уроку або заняття такий матеріал, який би  давав учням «ключ» до освоєння теми;

3. дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;

4. на одному занятті можна використовувати одну (максимум — дві) вправи, а не їх калейдоскоп;

5. дуже важливо провести глибоке обговорення за підсумками завдання,  зокрема акцентувати увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в кроссенсі;

6. проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов'язані із завданням.

Творчі завдання мають бути розраховані не на кілька осіб, а на весь клас.

 Дитина дуже швидко освоює умови нової гри, вносить щось нове. І завдання педагога — зберегти цю гнучкість розуму для засвоєння нових знань. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель повинен зробити перший крок, подаючи приклад нестандартного підходу до навчального матеріалу. 

Отже, досвід показує, що генератором розвитку мислення є логічна гра, а використання «едьютейнмента» із застосуванням методу кроссенса на уроках літератури створює умови для ініціативи учнів, підвищує їх мотивацію, спонукає до самостійного пошуку, допомагає знайти віру в себе, що поступово призводить до відчуття успіху.

 

 

 

Розробки кроссенсів (за програмою 5 класу)

Характеристика героя твору

Том Соєр із твору «Пригоди Тома Соєра»

 

1. Веселий.
2. Бешкетник.
3. Полюбляє варення.
4. Вірний у дружбі.
5. Кохав Беккі.
6. Грав з друзями в піратів.
7. Знайшов скарб.
8. Завжди приходив усім на допомогу.
9. Том Соєр – головний герой повісті.

 

 

 

 

Сюжет художнього твору

Оповідання «Снап» Ернест Сетон-Томпсон

 

1. Подарунок на Хеллоуїн.
2. Система «залишити без сніданку».
3. Снап стає справжнім другом.
4. Головний герой не боїться великих псів.
5. Задерикуватість Снапа.
6. Мисливці полюють на вовків.
7. Роль різних порід собак на полюванні.
8. Снап – вожак зграї.
9. Це твір про маленького, але сміливого та відданого пса.

 

 

 

 

 

Сюжет художнього твору + біографія автора

Вірш «Книжки в обкладинках червоних» Марина Цвєтаєва

 

1. Автор вірша – Марина  Цвєтаєва, відома російська поетеса, а також лірична героїня цієї поезії.
2. Згадка про дитинство.
3. Книги – улюблене заняття ліричної героїні.
4. У домі Цвєтаєвих часто лунала класична музика.
5. Марині Цвєтаєвій подобалися твори Марка Твена, зокрема «Пригоди Тома Соєра».
6. Згадка про «Пригоди Гекльберрі Фінна».
7. «Принц та злидар».
8. Книги – неоціненний скарб.
9. «Книжки в обкладинках червоних».

 

 

 

Біографія автора

Льюїс Керролл

 

1. Англійський письменник.
2. Працював в Оксфордському університеті.
3. Викладач математики Оксфордського університету, талановитий учений.
4. Один із найкращих фотографів свого часу.
5. Жив та творив за часів королеви Вікторії.
6. Аліса Лідделл — прототип персонажа Аліси з книги «Аліса в Країні Чудес».
7. «Аліса в Країні Чудес» – дитяча повість-казка, написана1865 року.
8. «Аліса в Задзеркаллі» – твір, написаний в 1871 році як продовження книги «Аліса в Країні Чудес».
9. Чарльз Лутвідж Доджсон своє справжнє ім’я письменник переклав латиною  Каролос Людовікус, знову переклав англійською й переставив слова місцями і з’явилося ім’я Льюїс Керролл.

Кроссенс – узагальнення поняття

Радість – це… (за романом Е. Портер «Полліанна»)

 

1. Завжди знаходити привід для радості.
2. Знаходити позитив у сумному.
3. Завжди усміхатися.
4. Дарувати любов близьким.
5. Відчуття задоволення.
6. Прояв емоцій.
7. Почуття, яке дарує позитивний настрій.
8. Оптимізм.
9. Щиро радіти життю.

 

 

 

 

Визначення теми твору

Ганс Крістіан Андерсен «Непохитний олов’яний солдатик»

 

1. Подарунок хлопчикові на день народження.
2. 25 олов’яних солдатиків.
3. Як з’явився двадцять п’ятий солдатик.
4. Серед усіх іграшок балерина найбільше впала в око олов’яному солдатику.
5. Погрози злого гнома.
6. Випробування солдатика під мостом.
7. Солдатика проковтнула риба.
8. Неочікуване повернення солдатика та зустріч з балериною.
9. Історія трагічного кохання непохитного олов’яного солдатика і балерини.

 

 

 

Сюжет художнього твору

«Хлопчик-Зірка» Оскар Уайльд

 

1. Автор казки – Оскар Уайльд, родом з Ірландії.
2. Зимового вечора в лісі впала зірка, яку помітили двоє Дроворубів.
3. Один із Дроворубів забрав Хлопчика-Зірку до себе додому.
4. Зростав хлопчик дуже красивим.
5. Одного разу хлопчик дуже образив жебрачку й прогнав  її.
6. Після цього він став гидким, як жаба, і бридким, як гадюка.
7. Краса повернулася після того, як три монети були знайдені хлопцем і віддані прокаженому.
8. Матір-королева простила сина.
9. Хлопчик-Зірка став королем.

 

 

 

 

 

Характеристика героя твору

Чарлі із твору «Чарлі і шоколадна фабрика» Роальда Дала

 

1. Головний герой повісті-казки «Чарлі і шоколадна фабрика».
2. Автором цього персонажа є Роальд Дал, відомий представник сучасної дитячої літератури.
3. Сім’я хлопчика жила в жахливих умовах.
4. Чарлі мав можливість посмакувати шоколад лише раз у рік, у день свого народження.
5. Стає щасливчиком і отримує можливість відвідати шоколадну фабрику.
6. Разом з чотирма іншими дітьми насолоджується екскурсією.
7. Чарлі – улюбленець Віллі Вонки.
8. Стає власником шоколадної фабрики.
9. Чарлі заслуговує на винагороду, адже він був добрий, слухняний, ввічливий, терплячий.

 

 

 

Сюжет художнього твору

Китайська народна казка «Пензлик Маляна»

 

1. Велика китайська стіна – пам’ятка Китаю.
2. Малян зазирнув у вікно школи і побачив, що вчитель малює.
3. Хлопчику приснився сивобородий дідусь.
4. Хлопчик отримав чарівний пензлик, адже речі, намальовані ним, оживали.
5. Малян створює для бідних селян усілякий реманент.
6. Намалювавши драбину, хлопець утікає від багатого поміщика з неволі.
7. Імператор наказав Малянові намалювати дракона – символ імператорської влади, а хлопець не послухав і намалював йому жабу.
8. Корабель перекинувся, імператор і всі придворні пішли на дно.
9. Малян – головний герой китайської народної казки «Пензлик Маляна».

 

Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу у 5 класі

Пригадати назви творів та імена авторів

 

1. Роальд Дал «Чарлі і шоколадна фабрика».
2. Джон Кітс «Про коника та цвіркуна».
3. Олександр Пушкін «Казка про рибака та рибку».
4. Пауль Маар «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу».
5. Туве Янсон «Капелюх чарівника».
6. Індійська народна казка «Фарбований шакал».
7. Елеанор Портер «Полліанна».
8. Льюїс Керролл «Аліса в Країні Чудес».
9. Який із вивчених творів сподобався найбільше? Пояснити.

 

 

 

 

Висновки

Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє: 1) розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви; 2) прояву нестандартного мислення і креативності; 3) розвиває можливість самовираження. Під час розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету. Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості одразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення.

Створювати кроссенси – одне задоволення. Діти швидко запам’ятовують матеріал, розвивають логічне і творче мислення. Як будь-яке творче завдання, кроссенси підвищують ініціативність, креативність і розвивають уяву, комунікативні вміння, навички роботи з інформацією. Також головоломка має і величезний виховний потенціал. Вона може бути складена і за темою виховної години, святкового заходу, ювілейної дати.

Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми.

Кроссенс – елемент диференціації та індивідуалізації навчання, спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми); можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;   можливість встановити  міжпредметні зв’язки з іншими  предметами.

Отже, одним із інноваційних підходів, здатним формувати активну, творчу, самодостатню особистість, виступає інтерактивне навчання, яке реально забезпечує перехід від педагогіки знаннєвої до розвивальної, до опанування учнями умінь і навичок, саморозвитку особистості.

Використання інноваційних технологій  може  допомогти  реалізувати поставлені перед новітньою українською школою задачі: адаптувати учнів до умов сучасного життя; формувати здатність самостійно оволодівати знаннями, творчо мислити; застосовувати здобуту інформацію у власному житті;  і що найважливіше — формувати ключові компетентності: комунікативну, соціальну, інформаційну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Архіпова Є.О. Критичне мислення як необхідна складова розумової діяльності людини в межах сучасного інформаційного суспільства / Є.О. Архі- пова, О.В. Ковалевська // Гуманітарний часопис. – 2012. – № 2. – С. 34–38.

2. Даниленко Л.І. Теорія і практика інноваційної діяльності в загальній середній школі // Управління освітою. 2001. – №3. – С. 18-24.

3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. К., 2018. С. 75–77.

4. Зінченко В. В. Візуалізація навчання як засіб підвищення пізнавальної активності учнів / В. В. Зінченко // Інноваційна професійно-технічна освіта: пошуки шляхів оновлення : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конфер. (26-30 березня 2012 р.). – Донецьк : ІПО ІПП УМО, 2012. – С. 105-111.

5. Метод кросенса як елемент едьютейнмента. Використання на уроках української мови та літератури [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvitaua.com/2018/10/66312/.

6. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник / За ред. С. П. Бондар. Рівне, Редакційно-видавничий центр «Тетіс» Міжнародного університету «РЕГІ», 2016. – 200 с.

7. Побірченко Н.В.  Інтерактивне навчання в системі  нових освітніх технологій / Н. Побірченко, Г. Коберник // Початкова школа. – 2004. –№ 10 – с. 8-10.

8. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

9. Стребна О.В., Соценко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 176 с.

10. Федін С., Бусленко  В. Кроссенс. – М.: «Наука и жизнь», 2002. – №12– с.20- 32.

11. Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність / В.В. Химинець. – Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2007. – 364 с.